ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 вересня 2006 р.
за № 1035/12909
Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті
Відповідно до статей 7, 40, 56 Закону України "Про Національний банк України" (
679-14)
, у зв'язку із введенням у промислову експлуатацію системи електронних платежів Національного банку України нового покоління та з метою вдосконалення нормативно-правової бази з питань здійснення міжбанківських розрахунків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (додається).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 17.03.2004 № 110 (
z0483-04)
"Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 за № 483/9082.
3. Департаменту платіжних систем (Н.Г. Лапко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного та територіальних управлінь Національного банку України, банків України.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора з питань платіжних систем та розрахунків В.М. Кравця.
5. Постанова набирає чинності з 10 листопада 2006 року.
|
В.о. Голови
|
А.В. Шаповалов
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
16.08.2006 № 320
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 вересня 2006 р.
за № 1035/12909
ІНСТРУКЦІЯ
про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті
Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України" (
679-14)
, "Про банки і банківську діяльність" (
2121-14)
, "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
Ця Інструкція визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів Національного банку України та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів філій іноземних банків у національній валюті України.
Розділ I. Загальні положення
Глава 1. Визначення термінів
1. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату;
внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (далі - ВМПС) - платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
внутрішньобанківський переказ коштів через ВМПС (далі - внутрішньобанківський переказ) - переказ коштів між банком та його філіями або між філіями банку, що здійснюється засобами ВМПС;
Електронний технологічний довідник банків України та інших установ - систематизований перелік банків, філій, інших установ, що є складовою частиною інформаційної мережі Національного банку і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів;
довідник учасників СЕП - систематизований перелік усіх учасників СЕП, що є складовою частиною СЕП і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів;
електронне розрахункове повідомлення - електронний документ, який несе інформацію щодо переказу коштів, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом коштів;
електронний банківський документ - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов'язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства;
заблоковані кошти - кошти, заблоковані Національним банком на кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку, у розмірі наданого банку кредиту овернайт без забезпечення (далі - кредит овернайт бланковий) та процентів за користування ним відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про регулювання ліквідності банків України;
інформаційна мережа Національного банку (далі - інформаційна мережа) - комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України;
інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕП), має визначений формат і технологію оброблення згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу;
інформаційно-пошукова система СЕП (далі - ІПС) - складова СЕП що призначена для надання учасникам СЕП інформації про переказ коштів, виконаний ними через СЕП;
інша установа - небанківська установа, яка є учасником СЕП відповідно до законодавства України, має рахунок у територіальному управлінні Національного банку та виконує переказ коштів через СЕП;
керівник банку - голова правління (ради директорів) банку;
код банку - умовна шестизначна числова ознака, що ідентифікує банк, філію, іншу установу, розраховується Національним банком і є обов'язковим реквізитом Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і Довідника учасників СЕП;
консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у територіальному управлінні і на якому об'єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів;
ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період;
ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії);
міжбанківський електронний розрахунковий документ - електронний документ на переказ коштів, сформований банком (філією) на підставі власних розрахункових документів, розрахункових документів клієнтів і стягувачів, документів на переказ готівки для виконання міжбанківського переказу коштів;
міжбанківський переказ коштів (далі - міжбанківський переказ) - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків;
міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно;
міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимі - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу;
модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП (далі - модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок;
операційні правила - система логічних та операційних обмежень у відповідній моделі, що встановлюються банком для філій на переказ коштів через СЕП, а також на переказ коштів та інші банківські операції філій у системі автоматизації банку;
пакет-відповідь - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами центру оброблення СЕП (далі - ЦОСЕП) у відповідь на пакет-запит від системи автоматизації банку (далі - САБ) відправника;
пакет-запит - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами САБ відправника і надсилається до ЦОСЕП;
система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо);
система електронних платежів Національного банку (СЕП) - державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) - резидентів у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу. Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:
ЦОСЕП - розміщений у Центральній розрахунковій палаті ЦОСЕП;
АРМ-СЕП - автоматизоване робоче місце учасника СЕП;
АРМ-РП - автоматизоване робоче місце територіального управління Національного банку;
система захисту електронних банківських документів - це комплекс апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової інформації до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації;
система резервування і відновлення функціонування СЕП - це процедури, програмно-технічні комплекси та компоненти програмного забезпечення СЕП, що призначені забезпечити функціонування СЕП у разі порушення функціонування програмно-технічних комплексів ЦОСЕП, АРМ-СЕП, АРМ-РП внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання, каналів зв'язку, втрати або пошкодження баз даних тощо;
службове повідомлення СЕП - електронний банківський документ, що вміщує технологічну інформацію, пов'язану з проведенням переказу коштів (підтвердження про отримання міжбанківського електронного розрахункового документа, повідомлення про помилки в міжбанківському електронному розрахунковому документі, довідкова інформація тощо), і має технологію оброблення згідно з вимогами СЕП;
територіальні управління Національного банку (далі - територіальні управління) - філії Національного банку та Операційне управління Національного банку;
технічний рахунок у ЦОСЕП (далі - технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в ЦОСЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП безпосереднього на певний час або обороти учасника СЕП безпосереднього, що не має кореспондентського рахунку, на певний час;
учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - територіальне управління, банк та його філія, філія іноземного банку, інша установа що мають технічні рахунки в ЦОСЕП і виконують міжбанківський переказ через СЕП з використанням АРМ учасника СЕП - АРМ-СЕП;
учасник СЕП опосередкований - філія банку, що не має технічного рахунку в ЦОСЕП і виконує міжбанківський переказ через СЕП з використанням ВМПС та АРМ-СЕП банку;
файл СЕП - одиниця обміну інформацією в СЕП у файловому режимі, що позначається однією літерою відповідно до технології роботи СЕП, зокрема:
A - файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);
B - файл, сформований засобами ЦОСЕП і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);
L - інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП;
Центральна розрахункова палата Національного банку (ЦРП) - структурна одиниця Національного банку, яка забезпечує функціонування СЕП.
2. Інші терміни, що вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
, іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку та органу державного управління у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту інформації.
Глава 2. Загальні вимоги щодо виконання міжбанківського переказу
1. Форми міжбанківських розрахункових документів, їх реквізити та порядок їх оформлення мають відповідати вимогам до розрахункових документів, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
2. Банки (філії) здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:
паперових розрахункових документів клієнтів;
паперових розрахункових документів банку (філії);
електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу;
електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВМПС від філії банку;
електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії);
електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.
3. Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, а саме:
назву та номер;
дату складання (число, місяць, рік);
дату надходження до банку платника;
ознаку дебет/кредит;
суму;
код платника, назву платника, рахунок платника;
код банку платника;
код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;
код банку отримувача;
призначення платежу.
Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) та технологічні реквізити (ідентифікатор ключа ЕЦП, відмітку про час оброблення документа тощо).
4. Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
.
5. Взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків між її учасниками регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.
Якщо договором передбачено здійснення договірного списання, то таке списання оформляється і виконується відповідно до вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
та нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Розділ II. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку
Глава 1. Відкриття кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні
1. Відкриття кореспондентського рахунку банку, у тому числі через свою філію (далі - або кореспондентський рахунок банку, або кореспондентський рахунок банку (філії), або кореспондентський рахунок філії), здійснюється територіальним управлінням на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання правильно оформлених документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.
2. Для відкриття кореспондентського рахунку банку керівник банку, головний бухгалтер подають до територіального управління за місцезнаходженням банку такі документи:
1) заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);
2) картку із зразками підписів та відбитка печатки банку (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
3) копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить відомості про юридичну особу, засвідчену нотаріально або територіальним управлінням.
3. Для відкриття кореспондентського рахунку філії банку керівник, головний бухгалтер філії подають до територіального управління за місцезнаходженням філії такі документи:
1) заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);
2) копію довіреності, що видана банком керівнику філії, засвідчену нотаріально;
3) клопотання банку за підписом керівника банку про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням реквізитів банку, а саме: коду банку, місцезнаходження банку, коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ), номера кореспондентського рахунку, найменування територіального управління, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку, найменування контролюючого органу, у якому банк перебуває на обліку;
4) картку із зразками підписів та відбитка печатки філії (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
5) копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить відомості про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально або територіальним управлінням.
4. Територіальне управління здійснює ідентифікацію посадових осіб, уповноважених розпоряджатися кореспондентським рахунком банку (філії), у порядку, визначеному законодавством України.
5. Територіальне управління зобов'язане повідомити державного виконавця про відкриття кореспондентського рахунку філії банку, щодо якого в Національному банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, та зупинити видаткові операції філії банку з такого рахунку на суму обтяження. Повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку територіальне управління зобов'язане видати уповноваженій особі філії банку під підпис для надання його державному виконавцеві. Філія банку зобов'язана подати до територіального управління документи, що підтверджують отримання державним виконавцем повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку.
6. У разі зміни свого місцезнаходження банк у місячний строк з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зобов'язаний подати до територіального управління документи, що зазначені в підпунктах 2 - 3 пункту 2 цієї глави.
7. У разі зміни свого місцезнаходження філія в місячний строк з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зобов'язана подати до територіального управління документи, що зазначені в підпунктах 4, 5 пункту 3 цієї глави.
8. Під час оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки слід керуватися таким:
а) у картку включаються зразки підписів службових осіб, яким відповідно до законодавства та установчих документів банку надано право розпоряджання кореспондентським рахунком і підпису розрахункових документів, а саме:
право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим службовим особам;
право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку;
зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку (філії) уключаються до картки обов'язково;
право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;
право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;
б) у разі змін у складі службових осіб, яким надано право розпоряджання кореспондентським рахунком банку (філії) і підпису розрахункових документів, подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підписів, засвідчених нотаріально;
в) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера банком (філією) подається тимчасова картка лише із зразками підписів цих осіб, засвідчених нотаріально;
г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка лише із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа, що підтверджує ці повноваження. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером банку (філії), засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;
ґ) у картку із зразками підписів та відбитка печатки включається зразок відбитка печатки банку (філії), що має містити код за ЄДРПОУ. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток" тощо), не допускається;
д) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним службова особа територіального управління на підставі письмового звернення банку (філії) надає йому необхідний строк (термін) для виготовлення печатки.
9. У разі реорганізації банку шляхом перетворення, зміни найменування, а також у зв'язку з взаємним обміном банком та його філією місцезнаходження та пов'язаною з цим зміною обслуговуючих їх територіальних управлінь банк (філія) зобов'язаний подати такі самі документи, що і під час відкриття рахунку, а також внести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України або укласти новий договір. Реквізити "номер кореспондентського рахунку" та "код банку" можуть залишатися без змін.
10. Документи, про які йдеться в цій главі, мають міститися в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).
Глава 2. Закриття кореспондентського рахунку банку (філії) у територіальному управлінні
1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є розірвання договору, що здійснюється за ініціативою власника кореспондентського рахунку відповідно до заяви (додаток 4) або Національного банку або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у випадках, передбачених законодавством.
2. Залишок коштів за кореспондентським рахунком має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства.
3. Територіальне управління не пізніше наступного робочого дня з дня закриття кореспондентського рахунку, уключаючи день закриття, зобов'язане повідомити про це відповідний контролюючий орган в порядку, установленому законодавством України. Отримання контролюючим органом повідомлення підтверджується файлом-квитанцією, що надсилається цим органом до територіального управління. Файл-квитанція на паперовому носії зберігається в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).
4. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії) після його закриття залишається в територіальному управлінні і зберігається протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності Національного банку.
Глава 3. Електронний технологічний довідник банків України та інших установ
1. Департамент інформаційних технологій формує Електронний технологічний довідник банків України та інших установ на підставі інформації, що міститься в електронному Державному реєстрі банків (далі - електронний реєстр).
Електронний технологічний довідник банків України та інших установ має обов'язково містити такі реквізити:
"назва банку (технологічна)" - зазначається найменування банку (філії), яке за потреби може скорочуватися [за умови, що в скороченому найменуванні міститиметься інформація, достатня для однозначної ідентифікації банку (філії)]. Банк (філія) використовує цей реквізит у разі роздрукування міжбанківського електронного розрахункового документа засобами САБ;
"адреса електронної пошти в мережі Інтернет АРМ-СЕП" і "адреса електронної пошти в мережі Інтернет АРМ-СЕП-інформаційного" - призначені для забезпечення безперервного функціонування АРМ-СЕП і АРМ-СЕП-інформаційного в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Банк повідомляє ці реквізити одночасно з інформацією, потрібною для включення банку (філії) в електронний реєстр або в разі внесення змін до нього.
Реквізити "код банку", "ідентифікатор учасника СЕП" розраховуються в автоматизованому режимі під час унесення інформації в електронний реєстр.
Інші реквізити Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і його структуру визначає Департамент інформаційних технологій, ураховуючи потреби інформаційних систем Національного банку і банків, які використовують цей довідник.
2. Центральна розрахункова палата наприкінці кожного робочого дня розсилає оновлену версію Електронного технологічного довідника банків України та інших установ по всій інформаційній мережі засобами системи електронної пошти Національного банку (далі - система ЕП).
Глава 4. Довідник учасників СЕП
1. Банк (філія) - безпосередній учасник СЕП має бути включений до Довідника учасників СЕП за умови:
а) уключення до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ;
б) укладення з Національним банком договорів: про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України; про використання криптографічних засобів захисту інформації в системі електронних платежів Національного банку України (додатки 5, 6);
в) підключення до системи ЕП.
2. Уключення філії банку до Довідника учасників СЕП, як опосередкованого учасника СЕП, здійснюється за умови включення її до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ.
3. Унесення інформації до Довідника учасників СЕП здійснюється в разі:
уключення/виключення банку (філії) до/із учасників СЕП;
зміни реквізитів учасника СЕП, що зазначені в додатку 7 до цієї Інструкції;
переведення учасника СЕП на обслуговування до іншого територіального управління;
переходу учасника СЕП на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком;
переходу учасника СЕП на роботу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;
повернення учасника СЕП на роботу за окремим кореспондентським рахунком тощо.
4. Необхідною умовою для виключення банку (філії) з Довідника учасників СЕП є розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України.
5. Банк (філія) зобов'язаний надіслати до територіального управління за своїм місцезнаходженням повідомлення про внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП (уключення, унесення змін, виключення) за формою, що наведена в додатку 7 до цієї Інструкції (далі - повідомлення). Повідомлення має бути надіслане засобами системи ЕП не пізніше ніж за три робочі дні до дати включення, виключення або внесення змін до Довідника учасників СЕП.
Для внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП про філію має бути надіслане також повідомлення від банку, якому належить ця філія.
6. Територіальне управління після отримання повідомлення від банку (філії) зобов'язане надіслати його до ЦРП засобами системи ЕП:
у разі включення до Довідника учасників СЕП нового учасника СЕП (безпосереднього) - не пізніше 13 години в той день, що передує дню, з якого банк (філія) має бути включений до цього довідника, і за умови, що він надіслав відкриті ключі АРМ-СЕП на сертифікацію;
в інших випадках - за два робочих дні до набрання чинності змінами.
7. ЦРП зобов'язана внести зміни до Довідника учасників СЕП згідно з отриманими від територіальних управлінь повідомленнями і надіслати їх учасникам СЕП наприкінці робочого дня, що передує дню, з якого зміни набирають чинності.
Учасники СЕП зобов'язані внести зміни до Довідника учасників СЕП після закінчення банківського дня, у якому надійшла ця інформація, але до початку наступного банківського дня на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник.
8. ЦРП зобов'язана на початку першого банківського дня після включення банку (філії) до Довідника учасників СЕП засобами ЦОСЕП привести значення технічного рахунку банку (філії) у відповідність до стану його кореспондентського рахунку на підставі файла L.00, отриманого від АРМ-СЕП відповідного територіального управління. Після цього учасник СЕП може здійснювати міжбанківський переказ через СЕП.
9. Зміна реквізиту "назва банку (технологічна)" Довідника учасників СЕП здійснюється в автоматизованому режимі через один банківський день після зміни цього реквізиту в Електронному технологічному довіднику банків України та інших установ.
10. Під час виключення банку (філії) з учасників СЕП значення його транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, має дорівнювати нулю. Банк (філія) для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП зобов'язаний прийняти всі файли В, що надійшли на його адресу. Якщо банк (філія) не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку (філії) у СЕП зобов'язана здійснити квитування всіх файлів В банку (філії) та повідомити про це територіальне управління за місцезнаходженням банку (філії).
11. Під час виключення з учасників СЕП банку (філії), що має кореспондентський рахунок, значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю. Банк (філія) для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП після виконання вимоги пункту 10 цієї глави зобов'язаний перерахувати засобами СЕП суму коштів, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, на рахунок, визначений згідно з пунктом 2 глави 2 цього розділу.
Якщо банк (філія) не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку (філії) у СЕП після виконання вимог пункту 10 цієї глави має повідомити про це територіальне управління, у якому відкрито кореспондентський рахунок. Територіальне управління, отримавши повідомлення ЦРП, зобов'язане перерахувати засобами СЕП суму коштів банку (філії), що дорівнює залишку на його технічному рахунку, на рахунок, визначений згідно з пунктом 2 глави 2 цього розділу.
Глава 5. Загальні умови функціонування СЕП щодо проведення міжбанківського переказу
1. Національний банк визначає технологію роботи СЕП, має право змінювати технологічну структуру цієї системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників СЕП відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та ВМПС до технології роботи СЕП. Строк інформування учасників СЕП про внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначається Національним банком і не може бути меншим, ніж за п'ять робочих днів до часу їх унесення. Зміна програмно-технічних засобів і технології роботи СЕП відбувається за вказівками Національного банку.
2. Технологічний регламент роботи СЕП визначається Національним банком і надсилається засобами системи ЕП усім учасникам СЕП для виконання.
3. Списання з кореспондентського рахунку банку (філії) здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сформовані власником рахунку або Національним банком, у випадках, визначених законом, у тому числі, обумовлених договором.
4. Учасник СЕП забезпечує формування міжбанківського електронного розрахункового документа лише через САБ із заповненням усіх обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
Відповідно до технології роботи СЕП під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа учасник СЕП забезпечує:
заповнення обов'язкових реквізитів шляхом перенесення їх значень з розрахункового документа, на підставі якого він формується, крім реквізиту "назва документа", що заповнюється як умовний числовий код, згідно з додатком 8 до цієї Інструкції;
якщо платником та/або отримувачем є учасник СЕП, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.
5. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації відповідно до розділу X цієї Інструкції.
6. Структура та порядок заповнення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП, електронних розрахункових повідомлень визначаються Національним банком.
ЦОСЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на технічному рахунку банку (філії).
7. Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку.
8. Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
9. У кінці банківського дня ЦОСЕП передає до територіального управління інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для їх відображення на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ територіального управління.
Територіальне управління має право засобами АРМ-РП отримувати від ЦОСЕП технологічну інформацію щодо роботи учасників СЕП, які розташовані за місцезнаходженням цього управління або кошти яких обліковуються на кореспондентському рахунку, що відкритий у цьому управлінні.
10. Кожний учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів, що використовуються для роботи в СЕП, у якому зазначаються дата та час їх установлення (заміни), а також компоненти, що замінюються, їх назва, підстава для заміни, нова версія, прізвище, ініціали та підпис виконавця.
Обов'язковій реєстрації в журналі підлягають установлення та заміна таких компонентів:
прикладного програмного забезпечення СЕП, системи ЕП;
комп'ютера та його компонентів;
мережевої плати та/або мережевого клієнта;
системного програмного забезпечення;
апаратних засобів захисту інформації, а також настройка комп'ютера.
11. Кожен учасник СЕП зобов'язаний забезпечити наявність внутрішнього документа, що регламентує порядок відновлення роботи в СЕП у разі порушення роботи в системі або виникнення надзвичайних ситуацій та його виконання.
12. Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк має право зупинити початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені під час проведення службового розслідування.
13. Учасник СЕП має забезпечити створення шифрованого архіву оброблених платежів і технологічної інформації відповідно до розділу X цієї Інструкції.
14. Учасник СЕП має право на підставі файла-запиту ІПС одержувати інформацію про проходження сформованих ним міжбанківських електронних розрахункових документів. Відповідь на запит ІПС надає протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.
Глава 6. Функціонування СЕП у файловому режимі
1. ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від САБ територіальних управлінь файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.
2. Обмін файлами через СЕП здійснюється засобами системи ЕП.
Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:
приймання інформації;
передавання інформації.
Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.
ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.
3. Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли B).
Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.
4. У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.
Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.
5. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.
6. ЦРП має право виконати квитування файла В на підставі:
установленого на зазначений день технологічного регламенту роботи СЕП, у випадках, коли необхідною умовою закриття банківського дня є нульове значення транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, та/або технічного рахунку учасника СЕП;
розділу VI цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ є обов'язковим до виконання в день його формування;
установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
строків проведення міжбанківського переказу, а саме в кінці третього операційного дня (уключаючи день формування файла B).
7. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:
надання інформації за підсумками банківського дня до ЦОСЕП, якщо інше не передбачено регламентом роботи СЕП;
звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;
відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у режимі реального часу, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.
8. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, мають обліковуватися на транзитних рахунках відповідного територіального управління.
Глава 7. Функціонування СЕП у режимі реального часу
1. Учасник СЕП у режимі реального часу має право:
а) виконувати міжбанківські перекази;
б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;
в) одержувати довідкову інформацію про:
стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;
власні міжбанківські перекази;
міжбанківські перекази своїх філій тощо.
2. Територіальне управління має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку (філії) відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.
3. Обмін інформацією в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP.
Учасник СЕП формує засобами САБ пакет-запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета-запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета-запиту.
4. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками.
Глава 8. Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП
1. Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
2. У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП.
Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП.
Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.
Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.
Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП у порядку, установленому цією Інструкцією.
3. У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
4. У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.
Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.
5. У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.
СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.
6. Банк має право працювати в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку:
з усіма своїми філіями;
з певною кількістю своїх філій;
надати певній філії повноваження працювати в СЕП за відповідною моделлю з групою філій.
Глава 9. Перехід банку на роботу в СЕП за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку
1. Для роботи в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - відповідна модель) банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл), зразок якого наведено в додатку 9 до цієї Інструкції.
2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я посадової особи, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП) викладені державною мовою документи, що підтверджують організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕП за відповідною моделлю, а саме:
клопотання про перехід банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;
три примірники правил здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю.
Правила мають уключати докладний опис технологічної моделі та моделі бухгалтерського обліку і відповідати вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, зокрема:
перелік балансових рахунків (на рівні аналітичного обліку), що використовуються відповідно до їх призначення для обліку розрахункових операцій банку та його філій між собою та з іншими учасниками СЕП, із зазначенням назв рахунків згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;
опис технології оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення цих документів, у тому числі завершення банком і його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів тощо;
порядок обліку та виконання розрахункових документів, якщо немає (недостатньо) коштів на консолідованому кореспондентському рахунку банку, із зазначенням бухгалтерських проводок у банку та його філіях.
3. У разі використання банком ВМПС у правилах мають ураховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:
опис здійснення внутрішньобанківського переказу;
опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;
порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;
здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС;
регламент функціонування ВМПС;
порядок відновлення роботи ВМПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
4. У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк і його філії без виходу в СЕП, у правилах здійснення банком та його філіями переказу коштів за моделлю 7 має бути опис структури, змісту цих повідомлень і порядок їх захисту від підроблення та викривлення.
5. У разі потреби в поступовому переході банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю (далі - перехід) банк має подати орієнтовний графік переходу на строк не більше шести місяців, узгоджений з територіальним управлінням за місцезнаходженням банку.
6. Національний банк у місячний строк із дня отримання від банку документів, що мають відповідати вимогам пунктів 2 - 5 цієї глави, може надати йому дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю або в разі невідповідності правил вимогам цієї глави відмовити в наданні дозволу.
У разі надання банку дозволу Національний банк письмово інформує про це територіальне управління за місцезнаходженням банку та ЦРП.
У разі відмови в наданні дозволу Національний банк письмово повідомляє про це банк із зазначенням підстав (невідповідність правил вимогам цієї глави та про потребу їх доопрацювання згідно із наданими зауваженнями).
7. У разі повторного звернення для одержання дозволу на перехід доопрацьовані правила подаються банком і розглядаються Національним банком відповідно до пунктів 2 - 6 цієї глави.
8. Банк узгоджує з територіальними управліннями за місцезнаходженням банку та його філій дату переходу, про що територіальне управління за місцезнаходженням банку робить відмітку в дозволі. Територіальне управління інформує ЦРП про визначену в дозволі дату переходу.
Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.
Копія дозволу із зазначеною територіальним управлінням датою переходу зберігається в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.
9. Банк до настання визначеної дати переходу:
уносить зміни до договорів про кореспондентський рахунок у Національному банку України та про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України;
повідомляє філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, та внести (за потреби) зміни до договорів про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України або розірвати їх.
10. У разі розірвання договорів кореспондентські рахунки, що були відкриті філіям банку в територіальних управліннях, після закінчення дня переходу закриваються на підставі заяв філій про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України. Залишки коштів на них у кінці дня переходу перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок банку згідно з технологією переходу, визначеною ЦРП.
11. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють ЦРП та ці філії.
12. Банк у разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника подає документи згідно з пунктами 2 - 5 цієї глави для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.
13. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою банк подає до Національного банку документи відповідно до пунктів 2 - 5 цієї глави для отримання на це дозволу.
У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.
Перехід банку з однієї моделі на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.
14. У разі потреби переходу банку та його філій з роботи за відповідною моделлю до роботи за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням, яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок, дату цього переходу та повідомляє про це ЦРП і територіальні управління за місцезнаходженням філій.
Банк та його філії, відповідні територіальні управління виконують дії щодо укладення, внесення змін, розірвання відповідних договорів, унесення змін до складу учасників СЕП, аналогічні до тих, що обумовлені в пунктах 9 - 11 цієї глави з урахуванням відповідних особливостей. Відкриття кореспондентських рахунків філіям банку здійснюється згідно з пунктом 3 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
У разі переходу банку та його філій на роботу за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю втрачає чинність.
15. У разі потреби банку працювати в СЕП за відповідною моделлю з певною кількістю філій або надати певній філії повноваження працювати в СЕП за відповідною моделлю з групою філій банк має обумовити це в клопотанні та подати перелік філій, що переходять на обслуговування за моделлю.
16. У разі зміни найменування банку або організаційно-правової форми, або його місцезнаходження раніше виданий дозвіл є дійсним за умови збереження технології роботи за моделлю і програмного забезпечення, що використовується.
17. У разі закриття банком усіх філій, що працювали з ним за відповідною моделлю, дозвіл на роботу в СЕП за цією моделлю втрачає чинність.
Банк зобов'язаний унести зміни до договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та за потреби до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України, а також надіслати до територіального управління за своїм місцезнаходженням повідомлення про внесення змін до Довідника учасників СЕП.
Глава 10. Переведення банку - учасника СЕП на обслуговування до іншого територіального управління
1. Ініціатором переведення банку на обслуговування за кореспондентським рахунком до іншого територіального управління (далі - переведення) може бути:
банк - у зв'язку з переміщенням до іншої області, Автономної Республіки Крим;
Національний банк - відповідно до постанови Правління Національного банку України про зміну територіального управління, що обслуговує банк.
2. Ініціатор переведення узгоджує дату переведення з Національним банком або банком та повідомляє її: територіальному управлінню, у якому закривається кореспондентський рахунок банку (далі - територіальне управління 1), територіальному управлінню, у якому відкривається кореспондентський рахунок банку (далі - територіальне управління 2), та ЦРП.
3. До визначеної дати переведення учасники цього процесу виконують такі дії:
а) банк, що переводиться (далі в цій главі - банк), подає:
до територіального управління 1 - повідомлення засобами системи ЕП про розірвання договорів про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України, про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України, про використання криптографічних засобів захисту інформації в системі електронних платежів Національного банку України та заяву про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України;
до територіального управління 2 - заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України. У разі переведення за ініціативою банку разом із заявою він подає документи для відкриття кореспондентського рахунку відповідно до глави 1 цього розділу;
б) територіальне управління 1:
забезпечує своєчасне передавання до територіального управління 2:
справи з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (у разі переведення за ініціативою Національного банку);
документів про обмеження права банку розпоряджання кореспондентським рахунком (про передавання документів слід письмово повідомити уповноважений орган);
інших документів, пов'язаних з обслуговуванням банку;
надсилає Департаменту інформаційних технологій повідомлення про потребу внесення змін до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;
надсилає ЦРП повідомлення про потребу внесення змін до Довідника учасників СЕП із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;
в) територіальне управління 2:
надсилає Департаменту інформаційних технологій повідомлення про потребу внесення змін до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;
надсилає ЦРП повідомлення про потребу внесення змін до Довідника учасників СЕП із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;
г) укладає договори з банком про відкриття кореспондентського рахунку та здійснення банком розрахунків через СЕП.
4. У день переведення учасники переведення виконують таке:
а) Департамент інформаційних технологій вносить зміни до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ;
б) ЦРП вносить зміни до Довідника учасників СЕП;
в) банк зобов'язаний:
до закінчення банківського дня прийняти від СЕП усі файли відповідних міжбанківських електронних розрахункових документів (файли B);
закінчити банківський день у СЕП з нульовим значенням транзитного рахунку для сум, які не були підтверджені банком - отримувачем коштів;
г) територіальне управління 1 та ЦРП контролюють виконання банком вищезазначених вимог;
ґ) територіальне управління 1, пересвідчившись, що банк виконав вищезазначені вимоги, та отримавши згоду ЦРП, зобов'язане:
визначати поточне значення технічного рахунку банку в СЕП;
на підставі меморіального ордера (здійснивши внутрішню проводку) перерахувати з кореспондентського рахунку банку суму, що дорівнює поточному значенню його технічного рахунку в СЕП, на власний транзитний рахунок;
на підставі меморіального ордера засобами СЕП перерахувати кошти банку з власного транзитного рахунку на транзитний рахунок у територіальному управлінні 2;
д) територіальне управління 2 до закінчення банківського дня зобов'язане:
прийняти від СЕП усі файли відповідних платежів (файли B);
відкрити банку, що переводиться, кореспондентський рахунок;
на підставі меморіального ордера (здійснивши внутрішню проводку) перерахувати з власного транзитного рахунку залишок коштів банку на його кореспондентський рахунок;
е) банк, територіальні управління 1 та 2 закривають банківський день з дозволу ЦРП.
Територіальне управління 2 закриває банківський день після перерахування коштів на кореспондентський рахунок банку, що переводиться.
5. Наступного (після переведення) банківського дня учасники переведення виконують таке:
а) територіальне управління 1:
закриває кореспондентський рахунок банку;
надає до ЦОСЕП файл L.00, який не містить інформації про кореспондентський рахунок банку і транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені банком - отримувачем коштів;
надсилає банку та територіальному управлінню 2 повідомлення про закриття кореспондентського рахунку;
б) територіальне управління 2 надає до ЦОСЕП файл L.00, у якому зазначає:
суму залишку коштів на кореспондентському рахунку банку;
суму ліміту технічного рахунку банку (на підставі переданих територіальним управлінням 1 документів);
в) банк розпочинає банківський день у СЕП у звичайному режимі.
6. Учасники переведення керуються нормами цієї глави і оперативними вказівками ЦРП щодо технології переведення.
Глава 11. Загальні умови ведення учасниками СЕП архіву електронних міжбанківських документів
1. Банки та їх філії, територіальні управління, ЦРП (далі в тексті цієї глави - учасники СЕП) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів електронних міжбанківських документів для забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених законодавством та технологією функціонування СЕП.
Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних міжбанківських документів на цих носіях.
2. Архів електронних міжбанківських документів має, зокрема, містити:
а) на рівні банків та їх філій:
усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;
протокол роботи САБ;
архів системи ЕП;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
б) на рівні територіальних управлінь:
протокол роботи САБ;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
архів системи ЕП;
в) на рівні ЦРП:
протокол роботи САБ;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
повний архів роботи ЦОСЕП;
архів баз даних ІПС;
архів системи ЕП.
3. Архів електронних міжбанківських документів має формуватися згідно із затвердженою номенклатурою справ учасника СЕП, створюватися у відповідних структурних підрозділах, переноситися на електронні носії з метою подальшого зберігання в цьому підрозділі або передаватися для зберігання до відповідного уповноваженого структурного підрозділу.
4. Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування, зберігання та знищення електронних архівів.
Доступ до архіву повинні мати посадові особи, які згідно з наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.
Строки зберігання архівів електронних міжбанківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України.
5. Інформацію на електронних носіях, строки зберігання якої закінчилися, учасники СЕП мають знищувати на підставі оформлених належним чином актів. Електронні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним строком експлуатації. Інформацію, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації електронного носія, на якому вона розміщена, учасник СЕП має перенести на інший електронний носій з обов'язковим виконанням перевірки її цілісності на цьому носії.
Розділ III. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах
Глава 1. Відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту в іншому банку
1. Банк відкриває кореспондентський рахунок банку-кореспонденту на підставі договору, укладеного між ними відповідно до законодавства та інших документів, визначених за домовленістю сторін.
2. Банк зобов'язаний повідомити державного виконавця про відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, та зупинити власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження. Повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку банк зобов'язаний видати уповноваженій особі банку-кореспондента під підпис для надання його державному виконавцеві. Банк-кореспондент зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним виконавцем повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку.
3. У разі реорганізації банку-кореспондента шляхом перетворення, зміни найменування банк-кореспондент зобов'язаний подати такі самі документи, що й під час відкриття рахунку. Номер кореспондентського рахунку може залишатися без змін.
4. Банк має зберігати документи, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок банку-кореспондента, у справі з юридичного оформлення цього рахунку.
Глава 2. Закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента в іншому банку
1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законом.
2. Під час закриття кореспондентського рахунку залишок коштів за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником.
3. Банк не пізніше наступного робочого дня з дня закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, уключаючи день закриття, зобов'язаний надіслати в порядку, установленому законодавством України, повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного контролюючого органу. Отримання контролюючим органом повідомлення підтверджується файлом-квитанцією, що надсилається цим органом до банку. Файл-квитанція на паперовому носії зберігається в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента.
4. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента після його закриття має зберігатися банком протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності банків України.
Глава 3. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках
1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях.
Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.
2. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.
3. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:
контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;
надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.
4. Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв'язку для їх передавання, що обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.
5. Банк приймає і виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до підстав, установлених законодавством;
банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, що передбачені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.
6. Банк приймає і виконує інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у пункті 5 цієї глави.
7. Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;
якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.
8. У разі введення мораторію та наявності документів про арешт коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку до запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті, банк:
а) продовжує обліковувати документи про арешт коштів банку-кореспондента на відповідному позабалансовому рахунку;
б) повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.
9. Документи про арешт коштів банку-кореспондента, що надійшли під час тимчасової адміністрації, банк приймає і обліковує на відповідному позабалансовому рахунку без виконання та повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті.
Банк списує документи про арешт коштів банку-кореспондента, які надійшли до запровадження тимчасової адміністрації та/або під час тимчасової адміністрації, з відповідного позабалансового рахунку в разі отримання документів про зняття арешту з коштів банку-кореспондента.
Банк у разі припинення тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті у зв'язку з виконанням інвестором відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій (паїв) заходів щодо приведення діяльності банку-кореспондента у відповідність до вимог законодавства України виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента на початку наступного операційного дня за днем припинення тимчасової адміністрації в порядку, визначеному пунктом 7 цієї глави.
Банк у разі запровадження процедури ліквідації банку-кореспондента повертає без виконання документи про арешт коштів банку-кореспондента, які були прийняті банком, та списує їх з відповідного позабалансового рахунку.
10. Банк виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження шляхом зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за цим рахунком.
Банк обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.
Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України.
11. Банк у разі відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження.
Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється у випадку, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
, у порядку, установленому договором та внутрішніми процедурами банку.
Розділ IV. Загальні умови виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи
Глава 1. Загальні умови проведення переказу коштів через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи
1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у національній валюті. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.
2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.
3. Переказ коштів через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися на підставі клірингової вимоги, сформованої в платіжній системі за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним документом на переказ коштів окремо.
Форма клірингової вимоги встановлюється правилами платіжної системи і повинна містити реквізити, обов'язкові для формування розрахунковим банком міжбанківського розрахункового документа згідно з вимогами цієї Інструкції. Розрахунковий банк має формувати міжбанківський електронний розрахунковий документ згідно з вимогами пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
Для зведення результатів клірингу на балансі розрахункового банку відкривається кліринговий рахунок.
4. Розрахунковий банк забезпечує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.
5. У разі порушення строку проведення розрахунків розрахунковий банк несе відповідальність перед платіжною організацією та членами платіжної системи згідно із законодавством, правилами платіжної системи та умовами договорів.
Глава 2. Виконання банком функцій розрахункового банку платіжної системи
1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі договору, який укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.
2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи і, зокрема, має визначати:
технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;
порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;
порядок формування та умови використання страхового фонду з покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до договору з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік і контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.
3. Міжбанківський переказ здійснюється через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку відповідно до розділу III цієї Інструкції.
4. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами договору з платіжною організацією.
У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік і використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.
Глава 3. Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи
1. Національний банк має право виконувати функції розрахункового банку платіжної системи на підставі постанови Правління Національного банку та відповідного договору, який укладається між платіжною організацією та Національним банком.
2. Рішення щодо виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду документів, що подаються від імені платіжної організації платіжної системи, а саме:
письмового звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення договору про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;
загальних відомостей про платіжну систему, зокрема щодо платіжної організації та клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг;
опису технології функціонування платіжної системи;
переліку її членів;
видів платіжних інструментів;
способів покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.
Національний банк має право отримати від платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.
3. Національний банк у місячний строк з дня одержання документів, що мають відповідати вимогам пункту 2 цієї глави, приймає постанову Правління Національного банку України про укладення договору про виконання функцій розрахункового банку та надсилає платіжній організації платіжної системи проект відповідного договору.
У разі прийняття рішення про відмову від виконання функцій розрахункового банку Національний банк у місячний строк з дня одержання документів письмово повідомляє про це платіжну організацію платіжної системи.
4. Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:
проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;
ведення обліку та використання коштів страхового фонду членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;
здійснення контролю за своєчасним формуванням і поповненням страхового фонду членами платіжної системи;
вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.
Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішнім положенням, що регулює проведення розрахунковим банком міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи.
5. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕП через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриті в територіальних управліннях із застосуванням договірного списання.
Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації.
6. Члени платіжної системи зобов'язані мати на кореспондентських рахунках суми коштів для виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.
Розділ V. Загальні умови проведення внутрішньобанківського переказу
Глава 1. Вимоги щодо функціонування ВМПС
1. Банк, що створює ВМПС, зобов'язаний визначити умови та порядок її функціонування з урахуванням вимог законодавства. Правила ВМПС мають бути узгоджені з Національним банком. Правила для узгодження подаються банком до Національного банку в порядку, наведеному в главі 9 розділу II цієї Інструкції.
2. Банк та його філії, що працюють з використанням ВМПС, зобов'язані:
дотримуватися технологічних вимог і вимог щодо захисту інформації, що встановлюються Національним банком;
дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення електронних розрахункових документів.
3. ВМПС має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що забезпечують:
а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, модифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;
б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;
в) процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВМПС дають змогу відновити роботу без послаблення вимог щодо захисту інформації;
г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків (з негайним інформуванням про це банком - власником ВМПС Національного банку);
ґ) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації, формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;
д) формування і зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства;
е) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВМПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
4. Транспортні потреби ВМПС забезпечуються засобами системи ЕП або власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються банку та філії на підставі договору про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 10).
Глава 2. Вимоги до проведення внутрішньобанківського переказу
1. ВМПС має забезпечити формування міжбанківського електронного розрахункового документа із заповненням реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
2. Внутрішньобанківський переказ має бути виконаний у строк, установлений внутрішніми правилами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
.
Глава 3. Вимоги щодо взаємодії ВМПС із СЕП
1. Банк, що працює в СЕП за моделлю з використанням ВМПС, зобов'язаний:
а) забезпечити передавання міжбанківських електронних розрахункових документів від філій до СЕП і від СЕП до філій із збереженням їх реквізитів. Якщо Національний банк визначив реквізити розрахункового документа, які під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа розміщуються в полі "Допоміжні реквізити", то банк має забезпечити їх зберігання під час передавання цих документів засобами ВМПС;
б) щоденно надавати до ЦРП інформацію про внутрішньобанківські міжтериторіальні платежі;
в) надавати на вимогу ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги, інформацію щодо проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів;
г) надавати на вимогу ЦРП іншу інформацію про роботу ВМПС.
Розділ VI. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів банку (філії), документів про арешт коштів банку (філії), зупинення видаткових операцій банку (філії), списання в безспірному порядку заборгованості банку та договірного списання
Глава 1. Технологія виконання територіальним управлінням платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів банку (філії) з кореспондентського рахунку засобами СЕП
1. Територіальне управління приймає і виконує платіжну вимогу на примусове списання коштів банку, філії (далі - банк) з кореспондентського рахунку відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
2. Територіальне управління виконує примусове списання коштів банку за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження).
3. У разі надходження платіжної вимоги протягом операційного часу для її виконання територіальне управління встановлює ліміт технічного рахунку банку на суму, зазначену в платіжній вимозі, але в межах залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня за винятком заблокованих коштів (далі - визначена сума списання). Ліміт установлюється таким чином:
а) у режимі реального часу шляхом формування засобами САБ пакета-запиту, передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримання пакета-відповіді;
б) у файловому режимі шляхом формування засобами САБ файла L та передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП.
4. У разі надходження платіжної вимоги після операційного часу для її виконання територіальне управління встановлює ліміт технічного рахунку банку на початку наступного операційного дня на суму, зазначену в платіжній вимозі, але в межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку на цей час за винятком заблокованих коштів (визначена сума списання). Ліміт установлюється в режимі реального часу (пакет-запит надсилається ЦОСЕП до відправлення файла L.00) або у файловому режимі (файл L.00).
5. Територіальне управління виконує платіжну вимогу в режимі реального часу або у файловому режимі.
6. У режимі реального часу територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:
а) формує засобами САБ пакет-запит з міжбанківським електронним розрахунковим документом (за ним визначена сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок), передає його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримує пакет-відповідь. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;
б) зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання.
7. У файловому режимі територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:
а) формує засобами САБ міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним визначена сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом A надсилає до СЕП. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;
б) зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від ЦОСЕП), що списана сума відображена за технічним рахунком.
8. ЦРП зобов'язана виконати квитування не підтвердженого банком файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання) не пізніше ніж за годину до припинення приймання початкових платежів до СЕП згідно з технологічним регламентом роботи СЕП.
9. Для завершення виконання платіжної вимоги територіальне управління формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума з відповідного транзитного рахунку має бути зарахована на рахунок отримувача) і виконує його в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл A).
10. Територіальне управління приймає і виконує інкасове доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених пунктами 2-7, 9 цієї глави.
ЦРП виконує квитування не підтвердженого банком файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на стягнення) відповідно до пункту 8 цієї глави.
Глава 2. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП документів про арешт коштів банку (філії) за його кореспондентським рахунком
1. Територіальне управління приймає і виконує документи про арешт коштів банку (філії) (далі - банк) за його кореспондентським рахунком відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
2. Територіальне управління забезпечує виконання документів про арешт коштів банку в день їх надходження шляхом установлення ліміту технічного рахунку банку в межах залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня за винятком заблокованих коштів.
Ліміт технічного рахунку встановлюється засобами СЕП у режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).
3. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку достатньо коштів (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту), то територіальне управління на початку кожного операційного дня забезпечує наявність ліміту технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.
4. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку недостатньо коштів (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша, ніж сума, що підлягає арешту), то територіальне управління:
вживає заходів щодо зупинення власних видаткових операцій банку за цим рахунком: засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП та інформує про це банк;
на початку кожного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до пункту 2 цієї глави) до того часу, коли вона дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт (з урахуванням сум, що частково сплачені за платіжними вимогами/інкасовими дорученнями (розпорядженнями) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт). Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена (за винятком випадків часткової сплати за платіжними вимогами/інкасовими дорученнями (розпорядженнями) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт);
повідомляє ЦРП засобами системи ЕП про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП після установлення ліміту технічного рахунку банку на суму арешту (з урахуванням сум, що частково сплачені за платіжними вимогами/інкасовими дорученнями (розпорядженнями) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт).
5. ЦРП, отримавши повідомлення територіального управління про зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП, забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку за винятком:
операцій банку, що здійснюються за рахунками-1 груп 131, 132, 352, 362, 741 і балансовими рахунками 3652, 3653, 3654, 3659, 7900;
операцій інших банків або Національного банку - клієнтів цього банку, що здійснюються за рахунками груп 130, 133,160, 161;
операцій клієнтів (юридичних і фізичних осіб), що здійснюються за рахунками груп 251 - 257, 260 - 265, 332 - 334;
операцій за рахунками груп 181, 191, 292 і операцій за балансовими рахунками 2800, 2801, 2805, 2809, 2900 - 2903, 2905, 2909, 3720, 3739, які не є безпосередньо рахунками клієнтів, але використовуються для завершення розрахунків клієнтів.
Якщо банк здійснює операції в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, то ЦРП установлює зазначені обмеження для всіх філій, що працюють за цим рахунком.
__________
-1 Номери рахунків зазначені відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (
z0919-04)
, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518 (із змінами).
6. Відновлення власних видаткових операцій банку забезпечується ЦРП на підставі повідомлення територіального управління про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП.
7. Якщо арешт на кошти банку накладено без установлення суми, то в перший день виконання арешту територіальне управління забезпечує встановлення ліміту технічного рахунку банку, який дорівнює залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня за винятком заблокованих коштів, та вживає заходів для зупинення його власних видаткових операцій (згідно з пунктом 5 цієї глави). На початку кожного наступного операційного дня територіальне управління переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до пункту 2 цієї глави) до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.
8. Платіжна вимога/інкасове доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти банку накладено арешт, виконується територіальним управлінням відповідно до глави 1 цього розділу в межах наявної арештованої суми на кореспондентському рахунку банку на день списання коштів за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням).
9. У разі запровадження тимчасової адміністрації в банку та наявності документів про арешт коштів на кореспондентському рахунку банку, що надійшли до територіального управління до запровадження тимчасової адміністрації в банку, територіальне управління:
а) продовжує обліковувати документи про арешт коштів банку на відповідному позабалансовому рахунку;
б) відміняє ліміт технічного рахунку банку, установлений на виконання документів про арешт коштів, що надійшли до запровадження тимчасової адміністрації в банку;
в) повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.
10. Документи про арешт коштів банку, що надійшли під час тимчасової адміністрації, територіальне управління приймає і обліковує на відповідному позабалансовому рахунку без установлення ліміту технічного рахунку банку та повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.
Територіальне управління списує документи про арешт коштів банку, які надійшли до запровадження тимчасової адміністрації та/або під час тимчасової адміністрації, з відповідного позабалансового рахунку в разі отримання документів про зняття арешту з коштів банку.
Територіальне управління в разі припинення тимчасової адміністрації в банку у зв'язку із виконанням інвестором відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій (паїв) заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог законодавства України виконує документи про арешт коштів банку на початку наступного операційного дня за днем припинення тимчасової адміністрації в порядку, визначеному пунктами 2-4, 6-8 цієї глави.
Територіальне управління в разі запровадження процедури ліквідації банку повертає без виконання документи про арешт коштів банку, які були прийняті територіальним управлінням, та списує їх з відповідного позабалансового рахунку.
Глава 3. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП зупинення видаткових операцій банку (філії) за його кореспондентським рахунком
1. Територіальне управління виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку (філії) за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до територіального управління безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження.
Територіальне управління засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення власних видаткових операцій банку (філії) у СЕП та інформує про це банк (філію).
ЦРП забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП власних видаткових операцій банку (філії) за його кореспондентським рахунком згідно з пунктом 5 глави 2 цього розділу.
Територіальне управління обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.
Відновлення власних видаткових операцій банку (філії) за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України і забезпечується ЦРП на підставі повідомлення територіального управління про скасування зупинення власних видаткових операцій банку (філії) у СЕП.
2. Територіальне управління у разі відкриття кореспондентського рахунку філії банку (далі - філія), щодо якого в Національному банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, зупиняє видаткові операції філії з такого рахунку на суму обтяження на підставі електронної копії первинного документа про публічне обтяження рухомого майна банку, надісланої територіальним управлінням, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку.
Територіальне управління забезпечує зупинення видаткових операцій за кореспондентським рахунком філії на суму обтяження шляхом установлення ліміту технічного рахунку філії в межах залишку коштів на її кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня. Ліміт технічного рахунку встановлюється засобами СЕП у режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).
Якщо на початку операційного дня на кореспондентському рахунку філії достатньо коштів (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку філії дорівнює сумі обтяження), то територіальне управління на початку кожного операційного дня забезпечує наявність ліміту технічного рахунку філії на суму обтяження.
Якщо немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку філії на початок операційного дня (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку філії менша, ніж сума обтяження), то територіальне управління:
засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення власних видаткових операцій філії в СЕП за її кореспондентським рахунком згідно з пунктом 5 глави 2 цього розділу та інформує про це філію;
на початку кожного наступного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до абзацу другого цього пункту) до того часу, коли вона дорівнюватиме сумі обтяження;
повідомляє ЦРП засобами системи ЕП про скасування зупинення власних видаткових операцій філії в СЕП після встановлення ліміту технічного рахунку філії на суму обтяження.
Відновлення видаткових операцій за кореспондентським рахунком філії здійснюється у випадку, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (
2346-14)
, та забезпечується територіальним управлінням шляхом скасування встановлених згідно з цим пунктом обмежень права філії щодо розпорядження грошовими коштами на її кореспондентському рахунку.
Глава 4. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП списання в безспірному порядку заборгованості банку та договірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку (філії)
1. Територіальне управління здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні згідно зі статтею 73 Закону України "Про Національний банк України" (
679-14)
та договірне списання з кореспондентського рахунку банку (філії) (далі- банк) відповідно до вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та про регулювання ліквідності банків України, з урахуванням визначених у цій главі особливостей.
Територіальне управління здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні та договірне списання відповідно до умов договорів засобами СЕП на підставі меморіального ордера.
2. Територіальне управління здійснює:
списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком за кредитом овернайт бланковий на суму заблокованих коштів;
списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку на початок операційного дня за винятком заблокованих коштів;
договірне списання в межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку, не обтяженого іншими зобов'язаннями банку, на початок операційного дня.
3. Територіальне управління в день списання заборгованості банку перед Національним банком за кредитом овернайт бланковий формує меморіальний ордер на суму заблокованих коштів. Територіальне управління виконує меморіальний ордер у режимі реального часу шляхом формування засобами САБ відповідного пакета-запиту з міжбанківським електронним розрахунковим документом, передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримання пакета-відповіді.
4. Територіальне управління в день здійснення списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, та договірного списання встановлює ліміт технічного рахунку банку:
для списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, - на визначену суму списання. Якщо немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку банку на початок операційного дня, то територіальне управління додатково розраховує суму для списання з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку. Додатково розрахована сума дорівнює 20% від суми надходжень на кореспондентський рахунок банку за останній робочий день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок;
для договірного списання - на визначену суму списання.
Ліміт установлюється в режимі реального часу (пакет-запит надсилається ЦОСЕП до відправлення файла L.00) або у файловому режимі (файл L.00).
Списання за меморіальним ордером здійснюється в режимі реального часу або у файловому режимі. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то списання здійснюється в межах наявної суми.
У режимі реального часу територіальне управління виконує меморіальний ордер у такому порядку:
формує засобами САБ відповідний пакет-запит з міжбанківським електронним розрахунковим документом, передає його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримує пакет-відповідь;
зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання.
У файловому режимі територіальне управління виконує меморіальний ордер у такому порядку:
формує міжбанківський електронний розрахунковий документ і файлом A надсилає до СЕП;
зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від ЦОСЕП), що списана сума відображена за цим рахунком.
Територіальне управління в разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку для погашення іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, розподіляє суму цієї заборгованості між банком і його філіями, які працюють у СЕП за окремими кореспондентськими рахунками, і надсилає засобами системи ЕП повідомлення територіальним управлінням, у яких відкриті кореспондентські рахунки філій цього банку, про списання в безспірному порядку відповідних сум з кореспондентських рахунків філій.
Територіальні управління виконують списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентських рахунків філій у порядку, визначеному цим пунктом, та інформують засобами системи ЕП територіальне управління, що обслуговує кореспондентський рахунок банку, про здійснені суми списання.
Територіальне управління, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку, здійснює контроль за повнотою списання суми заборгованості.
5. Територіальне управління здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має містити таку інформацію:
номер та дату складання (число, місяць, рік);
код платника, найменування платника, номер рахунку платника;
найменування та код банку платника;
код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;
найменування та код банку отримувача;
суму цифрами та словами;
призначення платежу.
Вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має бути засвідчена підписом відповідальної особи (відповідальних осіб) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відбитком печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається в територіальному управлінні, яке обслуговує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подає вимогу до територіального управління, що його обслуговує, для перевірки реквізитів отримувача.
Територіальне управління, яке обслуговує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, засвідчує вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підписом відповідального виконавця та відбитком штампа і в разі відкриття кореспондентського рахунку банку в іншому територіальному управлінні, надсилає електронну копію вимоги та оригінал паперового документа цьому територіальному управлінню для виконання.
Територіальне управління, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку, здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку за вимогою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зарахування їх на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у кінці третього дня (ураховуючи день надходження електронної копії вимоги) у порядку, визначеному пунктами 3-7, 9 глави 1 цього розділу.
Територіальне управління, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку, здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку засобами СЕП за меморіальним ордером, сформованим на підставі вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Територіальне управління, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку, зобов'язане повідомити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про виконання (часткове виконання) або про відсутність можливості виконати його вимогу.
6. ЦРП виконує квитування не підтвердженого банком файла B (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання) не пізніше ніж за годину до припинення приймання початкових платежів до СЕП згідно з технологічним регламентом роботи СЕП.
Розділ VII. Виконання міжбанківського переказу філіями іноземних банків
Глава 1. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються філіями іноземних банків у банках-резидентах та банками-резидентами у філіях іноземних банків
1. Відкриття/закриття банком-резидентом кореспондентського рахунку філії іноземного банку та відкриття/закриття філією іноземного банку кореспондентського рахунку банку-резиденту здійснюються в порядку, визначеному главами 1, 2 розділу III цієї Інструкції.
2. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок філії іноземного банку, відкритий у банку-резиденті, здійснюється в порядку, визначеному пунктами 1-6, 8, 11, 12 глави 3 розділу III цієї Інструкції.
3. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок банку-резидента, відкритий у філії іноземного банку, здійснюється в порядку, визначеному главою 3 розділу III цієї Інструкції.
Глава 2. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються філіями іноземних банків у Національному банку
1. Відкриття кореспондентського рахунку філії іноземного банку здійснюється територіальним управлінням на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання належним чином оформлених документів, зазначених у пункті 2 цієї глави.
2. Для відкриття кореспондентського рахунку філії іноземного банку керівник, головний бухгалтер філії іноземного банку подають до територіального управління за місцезнаходженням філії іноземного банку такі документи:
1) заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);
2) картку із зразками підписів та відбитка печатки філії (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
3) копію документа, що підтверджує взяття філії іноземного банку на облік відповідним контролюючим органом, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;
4) копію документа, що підтверджує взяття філії іноземного банку на облік в органі Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;
5) копію довідки про внесення філії іноземного банку до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ, або територіальним управлінням.
3. Територіальне управління здійснює ідентифікацію посадових осіб, уповноважених розпоряджатися кореспондентським рахунком філії іноземного банку, у порядку, визначеному законодавством України.
4. Філія іноземного банку в разі зміни свого місцезнаходження не пов'язаного зі зміною обслуговуючого територіального управління зобов'язана в місячний строк із дня внесення змін до Державного реєстру банків подати до територіального управління документи, зазначені в підпунктах 2-5 пункту 2 цієї глави.
5. Філія іноземного банку в разі зміни свого місцезнаходження та пов'язаною із цим зміною обслуговуючого територіального управління, а також у разі зміни свого найменування зобов'язана подати до територіального управління такі самі документи, що і під час відкриття рахунку, та укласти новий договір про кореспондентський рахунок у Національному банку України. Реквізити "номер кореспондентського рахунку", "код банку" можуть залишатися без змін.
6. Картка із зразками підписів та відбитка печатки філії іноземного банку оформляється в порядку, визначеному пунктом 8 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
7. Документи, визначені пунктами 1-6 цієї глави, мають міститися в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку філії іноземного банку.
8. Закриття кореспондентського рахунку філії іноземного банку здійснюється в порядку, визначеному главою 2 розділу II цієї Інструкції.
9. На філію іноземного банку поширюються вимоги глав 3-7, 10, 11 розділу II, пунктів 1-10 глави 1, пунктів 1-8 глави 2, пункту 1 глави 3, пунктів 1-4 глави 4 розділу VI та розділів IX, X цієї Інструкції.
Розділ VIII. Участь інших установ у СЕП
Глава 1. Виконання переказу коштів іншою установою через СЕП
1. Для роботи в СЕП інші установи укладають з Національним банком договори, зразки яких наведені в додатках 5, 6 до цієї Інструкції. Сторони можуть змінювати передбачені цими зразками договорів умови, а також установлювати інші умови, якщо це не суперечить законодавству.
2. Вимоги розділів II, IX та X цієї Інструкції, що стосуються роботи в СЕП, поширюються на інші установи - учасники СЕП з урахуванням особливостей, що обумовлені відповідними постановами Правління Національного банку України та відображені в договорах, укладених іншими установами з Національним банком.
3. ЦРП зобов'язана виконати квитування файла B, що вміщує електронний розрахунковий документ на списання, у день його формування, якщо інша установа не надіслала до часу, зазначеного технологічним регламентом роботи СЕП, квитанцію, що підтверджує отримання цього файла.
Глава 2. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів з рахунку іншої установи, документів про арешт коштів іншої установи, що обліковуються на її рахунку
1. Територіальне управління приймає і виконує платіжну вимогу/інкасове доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів з рахунку іншої установи в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у главі 1 розділу VI цієї Інструкції.
2. Територіальне управління приймає і виконує документи про арешт коштів іншої установи, що обліковуються на її рахунку (далі - документи про арешт коштів іншої установи), відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у пунктах 3-5 цієї глави особливостей.
3. Територіальне управління виконує документи про арешт коштів іншої установи в день їх надходження шляхом установлення ліміту технічного рахунку іншої установи на суму арешту в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).
4. У наступні операційні дні територіальне управління забезпечує наявність ліміту технічного рахунку іншої установи на суму арешту до отримання відповідних документів.
5. Якщо арешт на кошти іншої установи накладено без установлення суми, то територіальне управління в день надходження документів про арешт установлює ліміт початкових оборотів цієї установи, значення якого дорівнює "-1", та забезпечує його наявність у наступні дні до отримання відповідних документів. Ліміт установлюється та відміняється в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).
Глава 3. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП зупинення видаткових операцій іншої установи за її рахунком
1. Територіальне управління виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій іншої установи за її рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до територіального управління безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження.
Територіальне управління засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення видаткових операцій іншої установи в СЕП та інформує про це іншу установу.
ЦРП забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП видаткових операцій іншої установи за її рахунком.
Територіальне управління обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.
2. Відновлення видаткових операцій іншої установи за її рахунком здійснюється відповідно до законодавства України і забезпечується ЦРП на підставі повідомлення територіального управління про скасування зупинення видаткових операцій іншої установи в СЕП.
Розділ IX. Порядок резервування та відновлення функціонування СЕП
Глава 1. Заходи щодо забезпечення резервування СЕП
1. Для підтримання системи резервування СЕП у належному стані Департамент інформаційних технологій, Управління інформаційної безпеки, ЦРП, територіальні управління, учасники СЕП зобов'язані виконувати підготовчі роботи, перелік яких наведений у цій главі.
2. Департамент інформаційних технологій зобов'язаний вести довідник оповіщення учасників СЕП (далі - довідник оповіщення), у якому зазначені контактні телефони, у тому числі стільникового зв'язку, та адреси в мережі Інтернет, e-mail, що використовуються Національним банком для оповіщення учасників СЕП у разі порушення роботи ЦОСЕП або виникнення надзвичайних ситуацій.
ЦРП і територіальні управління мають надавати Департаменту інформаційних технологій інформацію для внесення змін до довідника оповіщення.
Банки (філії) зобов'язані на запит Департаменту інформаційних технологій, ЦРП, територіального управління повідомити поштову адресу, номери телефонів, радіотелефонів стільникового зв'язку, за якими проводитиметься оповіщення, для включення до довідника оповіщення.
Про зміни будь-яких із зазначених вище реквізитів довідника оповіщення учасник СЕП має негайно повідомляти підрозділ Національного банку, який здійснює обслуговування цього учасника СЕП у системі ЕП (Департамент інформаційних технологій, ЦРП, територіальне управління).
Департамент інформаційних технологій надає оновлену версію довідника оповіщення ЦРП, територіальним управлінням.
3. Збереження баз даних ЦОСЕП та іншої інформації СЕП, потрібної для безперебійного її функціонування, забезпечується шляхом використання двох центрів зберігання даних інформаційної мережі, географічно віддалених один від одного, які мають забезпечувати резервування один одного.
4. Департамент інформаційних технологій розробляє, погоджує з ЦРП, Управлінням інформаційної безпеки і надає учасникам СЕП технологічну документацію щодо відновлення роботи ЦОСЕП.
У разі відновлення функціонування СЕП її учасники мають дотримуватися вимог технологічної документації, розпоряджень ЦРП, Департаменту інформаційних технологій і Управління інформаційної безпеки.
5. Управління інформаційної безпеки підтримує систему захисту СЕП для її використання під час відновлення функціонування ЦОСЕП згідно з технологічною документацією.
6. Національний банк забезпечує потрібну кількість комп'ютерного обладнання для відновлення роботи ЦОСЕП.
7. Територіальні управління зобов'язані мати потрібну кількість комп'ютерного обладнання з відповідним програмним забезпеченням та параметрами настроювання для забезпечення відновлення роботи АРМ-РП у разі виходу з ладу основного комп'ютерного обладнання, на якому функціонує це АРМ.
8. Усі працівники, які беруть участь в обробленні електронних платежів, мають бути ознайомлені з порядком резервування та відновлення функціонування СЕП, визначеним у цьому розділі, і технологічною документацією щодо відновлення роботи ЦОСЕП.
9. Учасник СЕП зобов'язаний забезпечити належний рівень резервування загальносистемних і програмно-технічних комплексів, необхідних для забезпечення його роботи в СЕП, відповідного серверного та телекомунікаційного обладнання, систем електроживлення, кондиціонування, каналів зв'язку та підтримку схем швидкого відновлення їх функціонування.
Глава 2. Рівні резервування ЦОСЕП
1. Резервування ЦОСЕП залежно від ступеня та локалізації порушення його функціонування здійснюється за трьома рівнями:
перший рівень - резервування з метою відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП за умови, що бази даних ЦОСЕП не пошкоджені;
другий рівень - резервування з метою відновлення роботи ЦОСЕП у центральній будівлі Національного банку по вулиці Інститутській, 9 (далі - центральна будівля) за умови, що бази даних ЦОСЕП не пошкоджені;
третій рівень - резервування з метою відновлення роботи ЦОСЕП або в ЦРП, або в центральній будівлі, або у віддаленому резервному пункті за умови, що бази даних ЦОСЕП утрачені або пошкоджені.
Відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП та в центральній будівлі здійснюється відповідно до цього розділу, у віддаленому резервному пункті - відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань функціонування інформаційних систем у надзвичайних ситуаціях.
2. Рішення про відновлення функціонування ЦОСЕП за схемою першого рівня приймається в ЦРП відповідальною особою, до функціональних обов'язків якої належить обґрунтування рішення про неможливість функціонування ЦОСЕП та про необхідність відновлення його функціонування, або особами, до функціональних обов'язків яких належить приймання такого рішення в разі відсутності відповідальної особи.
3. Рішення про відновлення функціонування ЦОСЕП за схемою другого або третього рівня приймається посадовою особою Національного банку, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП.
4. Якщо для відновлення функціонування ЦОСЕП недостатньо заходів, що передбачені цим розділом, то Департамент інформаційних технологій розробляє потрібні заходи відповідно до ситуації, що склалася, та узгоджує їх з ЦРП і Управлінням інформаційної безпеки.
5. Відновлення функціонування ЦОСЕП за другим або третім рівнем може бути викликано перешкодами у функціонуванні вузла інформаційної мережі в ЦРП, у тому числі головного вузла системи ЕП. У цьому разі одночасно з відновленням функціонування ЦОСЕП учасники СЕП зобов'язані вносити зміни до організації їх роботи з інформаційною мережею відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку та банків України.
6. У разі відновлення функціонування ЦОСЕП за другим або третім рівнем резервування надання інформації засобами ІПС щодо проходження міжбанківських електронних розрахункових документів припиняється до повного відновлення функціонування ЦОСЕП.
Глава 3. Використання першого рівня резервування
1. Відновлення функціонування ЦОСЕП за першим рівнем резервування застосовується в разі виходу з ладу або пошкодження сервера бази даних (на якому функціонує система управління базами даних), серверів застосувань, робочих станцій ЦОСЕП або повної чи часткової втрати інформації, що зберігається в них, за умови збереження баз даних ЦОСЕП.
2. Перший рівень резервування ЦОСЕП забезпечується в ЦРП на резервному комп'ютерному обладнанні, на якому встановлено відповідне програмне забезпечення ЦОСЕП і резервні програмно-апаратні засоби криптографічного захисту інформації, що дублюють основні засоби захисту ЦОСЕП.
Параметри настроювання резервного комп'ютерного обладнання мають відповідати параметрам настроювання основного комп'ютерного обладнання, на якому функціонують відповідні складові ЦОСЕП.
3. У разі неможливості функціонування одного чи кількох комп'ютерів, на яких установлено компоненти програмного забезпечення ЦОСЕП, забезпечується переведення ЦОСЕП на резервне комп'ютерне обладнання. На час виконання цих дій функціонування ЦОСЕП може бути зупинено, про що ЦРП надсилає учасникам СЕП повідомлення засобами системи ЕП.
4. Після відновлення функціонування ЦОСЕП ЦРП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про роботу СЕП у штатному режимі.
Учасникам СЕП уживати додаткових заходів для переналагодження своєї роботи в СЕП не потрібно.
Глава 4. Використання другого рівня резервування
1. Відновлення функціонування ЦОСЕП за другим рівнем резервування застосовується в разі пошкодження або знищення інформації, руйнування обладнання чи будівлі ЦРП, коли в строк до шести годин неможливо відновити функціонування ЦОСЕП у ЦРП. Відновлення функціонування ЦОСЕП здійснюється в центральній будівлі.
2. Другий рівень резервування ЦОСЕП забезпечується в центральній будівлі на резервному комп'ютерному обладнанні, на якому встановлено відповідне програмне забезпечення ЦОСЕП і резервні програмні засоби криптографічного захисту інформації, що дублюють основні засоби захисту ЦОСЕП.
Параметри настроювання резервного комп'ютерного обладнання мають відповідати параметрам настроювання основного комп'ютерного обладнання, на якому функціонують відповідні складові ЦОСЕП.
3. Департамент інформаційних технологій для відновлення функціонування ЦОСЕП за другим рівнем резервування засобами системи ЕП або засобами оповіщення зобов'язує учасників СЕП зупинити функціонування АРМ-СЕП.
Учасники СЕП зупиняють функціонування АРМ-СЕП до отримання подальших розпоряджень від Департаменту інформаційних технологій.
4. Якщо відновити функціонування ЦОСЕП з використанням апаратних засобів криптографічного захисту інформації неможливо, то ЦОСЕП і учасники СЕП переводяться на використання програмних засобів захисту інформації.
5. Після відновлення функціонування ЦОСЕП у центральній будівлі ЦРП надсилає учасникам СЕП засобами системи ЕП інформаційне повідомлення про відновлення роботи за другим рівнем резервування.
6. Відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП має розпочинатися після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. ЦРП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП.
Глава 5. Використання третього рівня резервування
1. Відновлення функціонування ЦОСЕП з використанням третього рівня резервування застосовується в разі пошкодження або знищення інформації, обладнання чи будівлі в ЦРП і центральної будівлі з втратою інформації бази даних ЦОСЕП. Таке відновлення передбачає забезпечення функціонування ЦОСЕП або в ЦРП, або в центральній будівлі, або у віддаленому резервному пункті з використанням відновлених з мінімальною втратою інформації баз даних ЦОСЕП.
Пошкодження зазначеного рівня можуть бути підставою для тимчасового зупинення обслуговування учасників СЕП. Залежно від рівня пошкоджень Національний банк може оголосити про настання форс-мажорних обставин відповідно до умов договорів з учасниками СЕП.
2. Для відновлення функціонування ЦОСЕП за третім рівнем резервування ЦОСЕП формує і відправляє до центральної будівлі та/або до віддаленого резервного пункту файли, які містять:
за підсумками кожного банківського дня - нормативно-довідкову інформацію (Довідник учасників СЕП тощо), інформацію про стан технічних рахунків учасників СЕП тощо;
за підсумками кожного циклу оброблення інформації - інформацію про оброблені протягом циклу платежі та технологічну інформацію, потрібну для відновлення роботи ЦОСЕП.
3. ЦРП або Департамент інформаційних технологій засобами системи ЕП або засобами оповіщення зобов'язує учасників СЕП зупинити функціонування АРМ-СЕП у зв'язку з відновленням роботи ЦОСЕП за третім рівнем резервування.
Учасники СЕП зупиняють функціонування АРМ-СЕП до отримання подальших розпоряджень від ЦРП або Департаменту інформаційних технологій.
4. ЦРП або віддалений резервний пункт у разі відновлення роботи ЦОСЕП у ньому виконує відновлення баз даних ЦОСЕП на підставі інформації, зазначеної в пункті 2 цієї глави.
5. Якщо пошкодження ЦОСЕП відбулося між банківськими днями, то робочий день у СЕП після відновлення функціонування ЦОСЕП розпочинається у звичайному режимі.
6. Якщо пошкодження ЦОСЕП відбулося протягом банківського дня, то під час відновлення його функціонування може бути втрачена інформація про міжбанківські електронні розрахункові документи, що була оброблена ЦОСЕП протягом циклу, у якому відбулося пошкодження.
7. Після завершення відновлення функціонування ЦОСЕП його робота продовжується за місцем відновлення. Департамент інформаційних технологій та ЦРП визначають технологічні особливості функціонування СЕП і засобами системи ЕП надсилають учасникам СЕП інформаційне повідомлення про:
відновлення роботи СЕП;
особливості продовження функціонування СЕП.
У разі відновлення роботи ЦОСЕП у віддаленому резервному пункті учасники СЕП змінюють параметри настроювання АРМ-СЕП у зв'язку зі зміною місцезнаходження ЦОСЕП.
Подальші зміни щодо функціонування СЕП та її технологічний регламент визначаються посадовою особою Національного банку, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП, і доводяться до відома учасників СЕП.
8. Якщо пошкодження ЦОСЕП відбулося протягом банківського дня, то після відновлення баз даних ЦОСЕП учасникам СЕП надсилається технологічна інформація про відновлені файли, пакети електронних розрахункових документів та інформаційних повідомлень і відновлену службову інформацію СЕП із зазначенням номера сеансу, до якого (уключно) була відновлена інформація. На підставі цієї інформації учасники СЕП зобов'язані вжити заходів щодо з'ясування стану з відправленими та прийнятими ними (до пошкодження ЦОСЕП) міжбанківськими електронними розрахунковими документами, інформаційними повідомленнями та службовими повідомленнями СЕП.
Усі розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення, що надійшли учасникові СЕП у файловому режимі та в режимі реального часу і не були відновлені в ЦОСЕП, слід вилучити із САБ з відповідним виправленням проводок, що були виконані в САБ.
Квитанції, що були сформовані на файли B та відправлені, - нічні та з номерами сеансу від 1 до номера сеансу, до якого (уключно) була відновлена інформація, слід повторно відправити до ЦОСЕП.
Файли A і пакети-запити, які цього банківського дня були відправлені до ЦОСЕП, але не відображені в переліку відновленої інформації, слід отримати з архівів САБ у сформованому вигляді (не переформовувати і не змінювати їх найменування) і відправити до ЦОСЕП. Одержуючи квитанції на ці файли (пакети-запити), слід переконатися, що стан проходження файлів у САБ відповідає стану їх проходження в СЕП. Якщо неможливо повторно відправити ці файли (пакети-запити), то платежам, що містилися в цих файлах (пакетах-запитах), слід надати статус невідправлених до СЕП та внести відповідні виправлення в бухгалтерські проводки, що були виконані за цими платежами.
Банк, який керує філіями за допомогою встановлення лімітів, має проаналізувати поточний стан лімітів і в разі потреби встановити нові їх значення.
Учасник СЕП має привести зміст бази даних САБ у відповідність до стану технічного рахунку в ЦОСЕП.
9. Якщо відновлення функціонування ЦОСЕП за третім рівнем резервування здійснювалося в центральній будівлі або у віддаленому резервному пункті, то відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП має розпочинатися після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. ЦРП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП.
Глава 6. Використання резервних засобів криптографічного захисту інформації ЦОСЕП
1. У ЦРП і центральній будівлі забезпечується наявність і підтримання в актуальному стані достатньої кількості резервних програмних та апаратних засобів криптографічного захисту інформації СЕП, а також відповідної ключової інформації.
2. У разі пошкодження апаратних засобів захисту інформації апаратура, що вийшла з ладу, замінюється на резервну і функціонування відповідної складової ЦОСЕП продовжується без її переналагодження. Учасникам СЕП уживати додаткових заходів для переналагодження своєї роботи в СЕП не потрібно.
3. У разі пошкодження апаратних засобів захисту інформації, за якого унеможливлюється використання апаратури захисту взагалі, функціонування ЦОСЕП відновлюється з використанням програмних засобів криптографічного захисту. Усім учасникам СЕП надсилається інформаційне повідомлення від ЦОСЕП, а також засобами системи ЕП про потребу налагодження АРМ-СЕП на роботу з використанням програмних засобів захисту.
4. Повернення ЦОСЕП до роботи з апаратними засобами криптографічного захисту здійснюється лише після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. Учасникам СЕП надсилається інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про потребу налагодження АРМ-СЕП на той засіб криптографічного захисту, який використовувався ними до переходу ЦОСЕП на використання програмного захисту.
Глава 7. Відновлення функціонування АРМ-СЕП
1. Резервне АРМ-СЕП забезпечується резервною комп'ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням, ключами криптографічного захисту, файлами настроювання.
2. Учасник СЕП зобов'язаний мати резервний комп'ютер для забезпечення роботи АРМ-СЕП у разі виходу з ладу основного комп'ютера, на якому розгорнута діюча версія АРМ-СЕП, і вжити заходів для створення резервних копій службових файлів ключової інформації АРМ-СЕП, файлів конфігурації та допоміжних файлів.
3. У разі пошкодження комп'ютера, на якому функціонує АРМ-СЕП, учасник СЕП має підключити до резервного комп'ютера апаратуру захисту інформації і продовжувати функціонування АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.
Учасник СЕП має зробити копію шифрованого архіву АРМ-СЕП з пошкодженого комп'ютера, якщо рівень пошкодження дає змогу це зробити, і зберігати її надалі разом з архівом банківського дня, що створюватиметься АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.
Учасник СЕП зобов'язаний засобами системи ЕП повідомити Управління інформаційної безпеки про відновлення функціонування АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.
4. У разі виходу з ладу апаратури захисту інформації учасник СЕП має надіслати до територіального управління за своїм місцезнаходженням засобами системи ЕП повідомлення про переведення його на роботу в програмному режимі криптографічного захисту. Учасники СЕП, що розташовані в м. Києві і Київській області, мають надіслати повідомлення до ЦРП.
Отримавши таке повідомлення від учасника СЕП, територіальне управління засобами АРМ-РП або ЦРП засобами ЦОСЕП установлює відповідні параметри роботи ЦОСЕП з цим учасником.
Учасник СЕП установлює відповідні параметри роботи АРМ-СЕП.
Файли, що були сформовані в ЦРП для учасника СЕП з використанням апаратури захисту інформації, за клопотанням учасника СЕП перешифровуються за допомогою програмних засобів і надаються йому повторно.
5. Для відновлення функціонування апаратури захисту учасник СЕП звертається до територіального управління за своїм місцезнаходженням або до ЦРП. Повернення АРМ-СЕП учасника СЕП до роботи з апаратними засобами криптографічного захисту здійснюється після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня.
6. Перенесення АРМ-СЕП на інший комп'ютер у випадках, не обумовлених потребою негайного відновлення його функціонування, дозволяється тільки після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня.
Розділ X. Вимоги щодо захисту електронних банківських документів у банках (філіях) - учасниках СЕП
Глава 1. Принципи побудови захисту електронних банківських документів
1. Система захисту електронних банківських документів (далі - система захисту) забезпечує:
а) захист від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення;
б) автоматичне ведення захищеного від несанкціонованої модифікації протоколу оброблення електронних банківських документів з метою визначення причин появи порушень роботи програмно-технічних комплексів у СЕП;
в) захист від технічних порушень роботи апаратури (у тому числі від псування апаратних і програмних засобів, перешкод у каналах зв'язку);
г) умови для роботи програмно-технічних комплексів у СЕП, за яких фахівці банків - учасників СЕП і Національного банку не можуть утручатися в оброблення електронних банківських документів після їх формування, та автоматичний контроль на кожному етапі їх оброблення.
2. Система захисту:
а) охоплює всі етапи розроблення, упровадження та експлуатації програмно-технічного забезпечення в банках (філіях);
б) уключає технологічні, апаратні, програмні засоби та організаційні заходи захисту;
в) визначає чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, оброблення та виконання електронних банківських документів на всіх рівнях.
Глава 2. Технологічні засоби безпеки в СЕП
1. Технологічний контроль використовується для підвищення ступеня захисту електронних банківських документів у СЕП і здійснюється програмним забезпеченням на всіх рівнях їх оброблення, що дає змогу контролювати здійснення розрахунків протягом робочого дня, а також виконувати їх звіряння в кінці дня.
2. Технологічні засоби контролю включають:
механізм обміну квитанціями, який дає змогу однозначно ідентифікувати отримання адресатом будь-якого файла або пакета електронних банківських документів у СЕП і забезпечує можливість контролю отриманої в ньому інформації;
механізм інформування банку - учасника СЕП щодо поточного стану його кореспондентського рахунку за підсумками циклів оброблення платежів у ЦОСЕП;
механізм надання банку - учаснику СЕП інформації щодо поточного стану його технічного рахунку;
взаємообмін між банком і ЦОСЕП технологічною інформацією за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СЕП у файловому режимі та режимі реального часу, що дає змогу здійснювати їх програмне звіряння як у ЦОСЕП, так і в банку;
програмний комплекс самодіагностики, який дає змогу виявляти порушення цілісності баз даних програмного забезпечення ЦОСЕП, псування яких може виникнути внаслідок порушень функціонування системи, спроб несанкціонованого доступу або фізичного псування баз даних;
автоматичний механізм контролю за несанкціонованим модифікуванням робочих модулів;
механізм резервування для забезпечення швидкого відновлення роботи ЦОСЕП з мінімальними втратами інформації.
Технологічні засоби контролю, убудовані в програмне забезпечення, не можуть бути відключені. У разі виникнення нестандартної ситуації або підозри щодо несанкціонованого доступу ЦОСЕП автоматично формує повідомлення для оперативного реагування ЦРП.
До засобів контролю включають також:
технологічну інформацію ЦОСЕП про стан технічних рахунків і стан функціонування СЕП за підсумками банківського дня;
засоби аналізу причин невідповідності балансу.
Глава 3. Криптографічний захист інформації
1. Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації в СЕП забезпечують автентифікацію відправника та отримувача електронних банківських документів і службових повідомлень СЕП, гарантують їх достовірність та цілісність, неможливість підроблення або викривлення документів у шифрованому вигляді та за наявності ЕЦП.
Криптографічний захист інформації охоплює всі етапи оброблення електронних банківських документів з часу їх створення до зберігання в архівах банку. Використання різних криптографічних алгоритмів на різних етапах оброблення електронних банківських документів дає змогу забезпечити безперервний захист інформації в СЕП.
Криптографічний захист інформації забезпечує цілісність та конфіденційність електронної банківської інформації, а також сувору автентифікацію учасників СЕП і їх фахівців, які здійснюють підготовку та оброблення електронних банківських документів.
2. Для здійснення суворої автентифікації банків (філій), які є учасниками СЕП, застосовується система ідентифікації користувачів, яка є основою системи розподілу ключів криптографічного захисту.
Учасник СЕП для забезпечення захисту інформації має трибайтний ідентифікатор, перший знак якого є літерою відповідної території, на якій він розташований; другий та третій знаки є унікальними ідентифікаторами учасника СЕП у межах цієї території. Ідентифікатори мають бути узгоджені з адресами системи ЕП і бути унікальними в межах банківської системи України.
Трибайтні ідентифікатори є складовою частиною ідентифікаторів ключів криптографічного захисту для робочих місць САБ банку (філії), де формуються та обробляються електронні банківські документи. Ідентифікатор ключів криптографічного захисту для робочих місць складається з шести символів, з яких три перші є ідентифікаторами учасника СЕП, четвертий - визначає тип робочого місця (операціоніст, бухгалтер тощо), п'ятий і шостий - ідентифікатор конкретного робочого місця (тобто службовця, який відповідає за оброблення електронних банківських документів на цьому робочому місці). Трибайтний ідентифікатор учасника СЕП убудований у програму генерації ключів і не може бути змінений учасником СЕП, що забезпечує захист від підроблення ключів від імені інших учасників СЕП.
Ідентифікатори ключів записуються в апаратуру криптографічного захисту інформації (далі - АКЗІ), яка надається учасникам СЕП і забезпечує апаратне формування (перевірку) ЕЦП та апаратне шифрування (розшифрування) на АРМ-СЕП.
3. Для забезпечення захисту інформації від модифікації з одночасною суворою автентифікацією та безперервного захисту електронних банківських документів з часу їх формування система захисту СЕП уключає механізми формування (перевірки) ЕЦП на базі несиметричних алгоритмів RSA та ДСТУ 4145. Для забезпечення роботи алгоритму RSA учасник СЕП отримує від територіального управління персональний генератор ключів з убудованим ідентифікатором учасника СЕП. За допомогою цього генератора ключів учасник СЕП має змогу генерувати ключі для всіх робочих місць, де працюють з електронними банківськими документами. Кожен таємний ключ робочого місця обов'язково має бути захищений особистим паролем відповідальної особи, яка працює з цим ключем. Для забезпечення захисту ключової інформації (а саме відкритих ключів) від несанкціонованої модифікації відкриті ключі ЕЦП мають надсилатися до Управління інформаційної безпеки для сертифікації (крім відкритих ключів для робочих місць операціоністів, що використовуються лише в САБ).
Генерація ключів для АКЗІ здійснюється на комп'ютері, де розміщується програмно-технічний комплекс АРМ-СЕП, за допомогою генератора, убудованого в АРМ-СЕП. Для забезпечення безперебійної роботи АРМ-СЕП з апаратурою захисту під час генерації ключа АКЗІ згенерований ключ повинен записуватися на дві смарт-картки (основну та резервну).
Учасник СЕП зобов'язаний забезпечити дотримання механізму накладання (перевірки) ЕЦП згідно з вимогами цієї глави, які унеможливлюють формування та відсилання електронного банківського документа однією службовою особою.
Під час формування електронного банківського документа на робочому місці операціоніста САБ відповідальна особа, яка формує цей документ, має накладати ЕЦП на документ за допомогою свого таємного ключа. Під час формування файла (пакета) електронних банківських документів на робочому місці бухгалтера САБ накладається ЕЦП на цей файл (пакет) у цілому, що забезпечує його захист від модифікації. Сформований таким чином файл (пакет) обробляється АРМ-СЕП, де виконується перевірка ЕЦП операціоніста на кожному електронному банківському документі та накладається ЕЦП АРМ-СЕП, який можуть перевірити всі учасники СЕП. Під час оброблення файлів (пакетів) ЦОСЕП виконує перевірку підписів на кожному електронному банківському документі та файлі (пакеті) у цілому та після формування файлів (пакетів) відповідних платежів накладає ЕЦП на файл (пакет) у цілому за допомогою таємного ключа ЦОСЕП. Разом з цим на кожному електронному банківському документі залишається ЕЦП АРМ-СЕП учасника СЕП, який відправляв цей електронний банківський документ. Під час отримання файлів (пакетів) відповідних платежів виконується така сама перевірка (накладання) ЕЦП до часу остаточного оброблення документів операціоністом САБ отримувача.
Технологія оброблення платежів у САБ учасника СЕП забезпечує надійний розподіл доступу під час оброблення електронних банківських документів і захист цих документів від модифікації в локальній мережі банку. Виконання технології використання ЕЦП на всіх етапах оброблення електронних банківських документів є обов'язковою вимогою для всіх типів САБ, які працюють у банках (філіях), незалежно від моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
4. Для забезпечення конфіденційності інформація СЕП обробляється АРМ-СЕП, яке включає вбудовані засоби захисту інформації та забезпечує апаратне і програмне шифрування (розшифрування) інформації.
Основним засобом шифрування файлів (пакетів) СЕП є АКЗІ. Робота АКЗІ контролюється вбудованими в АРМ-СЕП програмними засобами захисту інформації і забезпечує апаратне шифрування (розшифрування) інформації за стандартом ГОСТ 28147.
Як резервний засіб шифрування в СЕП використовується вбудована в АРМ-СЕП функція програмного шифрування. Для кожного файла (пакета) СЕП, що обробляється АРМ-СЕП, генерується одноразовий ключ шифрування для алгоритму ГОСТ 28147-89, який обробляється відповідно до стандарту ISO 11166-94 і додається до повідомлення в зашифрованому вигляді. Такий спосіб передавання повідомлень забезпечує, що лише дійсний отримувач повідомлення має змогу виконати його розшифрування.
Засоби шифрування АРМ-СЕП (як АКЗІ, так і програмне шифрування) забезпечують сувору автентифікацію відправника та отримувача електронного банківського документа, цілісність кожного документа в результаті неможливості його підроблення або несанкціонованого модифікування в шифрованому вигляді.
АРМ-СЕП в режимі реального часу забезпечує додаткову сувору взаємну автентифікацію АРМ-СЕП учасника СЕП та ЦОСЕП під час встановлення сеансу зв'язку.
Під час роботи АРМ-СЕП створює шифровані архіви оброблених електронних банківських документів та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП, у якому фіксуються всі дії, що ним виконуються, із зазначенням дати та часу оброблення електронних банківських документів. Наприкінці банківського дня шифровані архіви та протокол роботи АРМ-СЕП підлягають обов'язковому збереженню в архіві. Цей архів використовується для надання Національним банком інформаційних послуг відповідно до глави 6 цього розділу.
5. Основою криптографічного захисту є ключова інформація та ключі.
Ключова інформація містить ключі асиметричного криптографічного алгоритму, що генеруються учасником СЕП за допомогою наданих генераторів ключів та АРМ-СЕП для АКЗІ, а також ключів, що використовуються для апаратного шифрування у формі захищених записів на смарт-картках АКЗІ. Ключова інформація під час роботи АКЗІ використовується виключно всередині смарт-картки, що унеможливлює підроблення та перехоплення ключової інформації. Управління інформаційної безпеки виготовляє АКЗІ та смарт-картки для кожного учасника СЕП на замовлення територіального управління, яке надає їх учасникам СЕП відповідно до умов договору.
Ключова інформація для програмного шифрування та для ЕЦП має генеруватися безпосередньо відповідальною особою банку (філії) у присутності адміністратора захисту інформації банку (філії) за допомогою генератора ключів, який надається учаснику СЕП територіальним управлінням. Генератори ключів є персональними для кожного учасника СЕП, мають убудований унікальний ідентифікатор учасника СЕП, який не може бути вилучений або змінений. Генератори мають змогу запису таємного ключа на носії двох видів - на дискету або на Touch Memory, у якому додатково вбудований захист від копіювання ключової інформації з одного носія на інший. Таємні ключі, які зберігаються на дискетах, обов'язково мають бути захищені паролем, що забезпечує додатковий захист від спроб несанкціонованого використання скопійованих таємних ключів. Довжина пароля становить шість символів і не може бути зменшена.
Підготовка генераторів ключів, АКЗІ зі смарт-картками, контроль за їх обліком і використанням, техніко-експлуатаційне обслуговування та ремонт АКЗІ, а також сертифікація відкритих ключів покладаються на Управління інформаційної безпеки.
Глава 4. Організаційні заходи інформаційної безпеки
1. Учасник СЕП має забезпечувати дотримання адміністративних вимог щодо безпечного використання, зберігання та обліку засобів захисту інформації, розподілу повноважень між службовими особами банку (філії), які беруть участь в обробленні електронних банківських документів.
2. Усі засоби захисту інформації Національного банку, що використовуються в СЕП, надаються учасникам СЕП територіальними управліннями за умови виконання таких вимог:
укладення договору про використання криптографічних засобів захисту інформації в системі електронних платежів Національного банку України (додаток 6) між банком (філією) і територіальним управлінням тієї області, у якій розташований банк (філія), незалежно від моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
забезпечення відповідності приміщень, у яких обробляються електронні банківські документи, використовуються та зберігаються в неробочий час засоби захисту інформації, вимогам до приміщень учасників СЕП, які використовують засоби захисту інформації Національного банку, що визначені нормативно-правовими актами Національного банку щодо правил організації захисту електронних банківських документів;
призначення службових осіб, які відповідають за зберігання та використання засобів захисту інформації з поданням належно завіреної копії наказу про призначення до територіального управління;
подання листа-доручення про отримання конкретних засобів захисту інформації.
Засоби захисту інформації для банку (філії) виготовляються Управлінням інформаційної безпеки на замовлення територіального управління. Замовлення на виготовлення засобів захисту інформації має подаватися не пізніше ніж за 10 календарних днів до включення банку (філії) до Довідника учасників СЕП.
У разі виключення банку (філії) з Довідника учасників СЕП або переходу на роботу в СЕП за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, яка передбачає використання власної внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи, банк (філія) зобов'язаний повернути засоби захисту інформації територіальному управлінню згідно з укладеним договором.
3. Банк (філія) - учасник СЕП не має права передавати засоби захисту інформації іншій установі.
Учасник СЕП має забезпечити реєстрацію в окремому журналі такої інформації:
облік апаратних та програмних засобів захисту інформації із зазначенням нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок їх використання;
перелік службових осіб, відповідальних за користування та зберігання отриманих засобів захисту інформації;
перелік службових осіб, на яких згідно з наказом керівника банку (філії) покладено виконання криптографічного захисту електронних банківських документів.
Глава 5. Контроль за виконанням вимог щодо захисту інформації банками (філіями)
1. Для забезпечення контролю за виконанням вимог щодо захисту інформації банками (філіями) територіальні управління мають виконувати планові та позапланові перевірки всіх учасників СЕП, що використовують засоби захисту інформації Національного банку.
Планові перевірки учасників СЕП мають виконуватися не менше одного разу на два роки. Підставою для виконання позапланових перевірок є створення банку (філії), переведення на будь-яку модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, зміна місцезнаходження тощо. Банк (філія) протягом трьох робочих днів має повідомити територіальне управління, у якому він отримав засоби захисту інформації, про зміну свого місцезнаходження та зміну розміщення робочих місць, на яких використовуються засоби захисту інформації.
2. На письмову вимогу територіального управління службові особи учасника СЕП, відповідальні за здійснення захисту електронних банківських документів, зобов'язані надавати письмову або усну інформацію про стан засобів захисту інформації та їх використання, а також інформацію про стан захисту інформації в програмному забезпеченні САБ (у тому числі системи "клієнт-банк"), про технологію оброблення електронних банківських документів і систему захисту інформації під час їх оброблення.
Глава 6. Інформаційні послуги щодо достовірності інформації за електронними банківськими документами
1. У разі виникнення спорів Національний банк надає банкам (філіям) інформаційні послуги щодо достовірності інформації за електронними банківськими документами.
2. Комплексом апаратно-програмних засобів криптографічного захисту СЕП передбачено формування в учасника СЕП шифрованого архіву, у якому зберігаються всі зашифровані та надіслані, а також одержані та розшифровані електронні банківські документи. Розшифрування інформації, що зберігається в архіві, здійснюється лише шляхом застосування ключа, який зберігається в Національному банку.
3. За наявності копії шифрованого архіву учасника СЕП Національний банк розшифровує цей архів та з абсолютною достовірністю визначає:
ідентифікатор банку - учасника СЕП, який надіслав (зашифрував) електронний банківський документ;
ідентифікатор банку - учасника СЕП, якому адресовано електронний банківський документ;
дату, годину та хвилину виконання шифрування електронного банківського документа;
дату, годину та хвилину розшифрування електронного банківського документа;
відповідність усіх електронних цифрових підписів, якими був захищений від модифікації електронний банківський документ.
Під час використання АКЗІ додатково визначаються:
номер апаратури захисту, на якій виконувалося шифрування або розшифрування електронного банківського документа;
номер смарт-картки, якою користувалися під час шифрування або розшифрування електронного банківського документа.
4. Національний банк надає послуги щодо розшифрування інформації за електронними банківськими документами, якщо учасники СЕП:
кожного робочого дня формують і надійно зберігають архіви роботи АРМ-СЕП, до яких мають входити журнали програмного та апаратного шифрування та захищені від модифікації протоколи роботи АРМ-СЕП;
подають копії архівів АРМ-СЕП за відповідний банківський день.
5. Якщо між учасниками СЕП виникли спори з питань, пов'язаних з електронними банківськими документами, то Національний банк надає послуги щодо розшифрування інформації за електронними банківськими документами в разі:
невиконання автентифікації або розшифрування електронного банківського документа;
відмови від факту одержання електронного банківського документа;
відмови від факту формування та надсилання електронного банківського документа;
ствердження, що одержувачу надійшов електронний банківський документ, а насправді він не надсилався;
ствердження, що електронний банківський документ був сформований та надісланий, а він не формувався або було надіслане інше повідомлення;
виникнення спору щодо змісту одного й того самого електронного банківського документа, сформованого та надісланого відправником і одержаного та правильно автентифікованого одержувачем;
роботи з архівом учасника СЕП під час проведення ревізій тощо.
6. Національний банк надає учасникам СЕП письмові відповіді щодо порушених питань.
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 1
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ДОГОВІР
про кореспондентський рахунок у Національному банку України
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 2
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ЗАЯВА
про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 3
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
(підпункт 2 пункту 2 глави 1 розділу ІІ)
КАРТКА
із зразками підписів та відбитка печатки
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 4
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ЗАЯВА
про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 5
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ДОГОВІР
про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 6
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ДОГОВІР
про використання криптографічних засобів захисту інформації в системі електронних платежів Національного банку України
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 7
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ПОВІДОМЛЕННЯ
про внесення інформації до Довідника учасників СЕП
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 8
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ПЕРЕЛІК
умовних числових кодів розрахункових документів
|
№ з/п
|
Назва документа
|
Умовний числовий код
|
|
1
|
Платіжне доручення
|
1
|
|
2
|
Платіжна вимога-доручення
|
2
|
|
3
|
Меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру документів за акредитивом
|
4
|
|
4
|
Меморіальний ордер
|
6
|
|
5
|
Платіжна вимога
|
7
|
|
6
|
Меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру чеків
|
9
|
|
7
|
Меморіальний ордер, сформований на підставі платіжної вимоги на примусове списання коштів
|
10
|
|
8
|
Інкасове доручення (розпорядження)
|
11
|
|
9
|
Меморіальний ордер, сформований на підставі інкасового доручення (розпорядження)
|
12
|
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 9
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ДОЗВІЛ
на роботу в системі електронних платежів Національного банку України за ____ моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|
Додаток 10
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
ДОГОВІР
про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України
|
Директор Департаменту
платіжних систем
|
Н.Г. Лапко
|