КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
|
від 17 червня 2009 р. N 599
Київ
|
Питання консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України
Відповідно до статті 51 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (279-17)
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити, що консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Кабінету Міністрів України (далі - допоміжні органи) утворюються на постійній або тимчасовій основі Кабінетом Міністрів України для забезпечення здійснення його повноважень.
Допоміжні органи діють на громадських засадах за колегіальним принципом, якщо інше не визначено актами Кабінету Міністрів України.
2. Затвердити Типове положення про консультативний, дорадчий та інший допоміжний орган, утворений Кабінетом Міністрів України, що додається.
3. Допоміжний орган утворюється як:
комісія - для забезпечення узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, пов'язаних з реалізацією повноважень Кабінету Міністрів України;
комітет - для розгляду питань щодо присудження державних премій;
організаційний комітет (координаційний центр) - для забезпечення узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань підготовки і проведення заходів загальнодержавного значення;
рада - для вивчення проблемних питань, пов'язаних з реалізацією державної політики у відповідній сфері;
робоча група - для участі у підготовці проектів нормативно-правових актів, інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України;
урядова комісія - для розслідування причин аварії (катастрофи), вжиття заходів до подолання наслідків стихійного лиха, надання допомоги потерпілим громадянам та їх сім'ям;
міжвідомча робоча група - для забезпечення узгоджених дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, вивчення ситуації в окремій сфері, підготовки пропозицій та рекомендацій Кабінету Міністрів України для забезпечення моніторингу під час вирішення фінансово-економічних та інших питань.
4. Рішення про утворення допоміжного органу приймається Кабінетом Міністрів України у формі постанови, якою затверджується положення про такий орган, його посадовий склад, керівник та заступник (заступники) керівника.
Проект відповідної постанови готується та вноситься у порядку, встановленому Регламентом Кабінету Міністрів України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 950 (950-2007-п)
(Офіційний вісник України, 2007 р., N 54, ст. 2180).
У разі недоцільності подальшого функціонування допоміжного органу або виникнення потреби в достроковому припиненні його діяльності Кабінет Міністрів України приймає за пропозицією відповідного органу виконавчої влади або з власної ініціативи рішення про його ліквідацію.
Допоміжний орган, утворений на визначений у постанові Кабінету Міністрів України строк, вважається таким, що ліквідований, з дня закінчення зазначеного строку.
5. Міністерствам, іншим органам виконавчої влади:
внести в установленому порядку пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність з цією постановою;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
|
Прем'єр міністр України
|
Ю.ТИМОШЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2009 р. N 599
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про консультативний, дорадчий та інший допоміжний орган, утворений Кабінетом Міністрів України
1. Консультативний, дорадчий та інший допоміжний орган є постійно діючим або тимчасовим органом Кабінету Міністрів України (далі - допоміжний орган), який утворюється ним для забезпечення здійснення своїх повноважень.
2. Допоміжний орган у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР)
і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції (254к/96-ВР)
і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
3. Основними завданнями допоміжного органу є:
сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції;
підготовка пропозицій щодо формування і реалізації державної політики у відповідній сфері; визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації державної політики у відповідній сфері; підвищення ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади; удосконалення нормативно-правової бази з відповідних питань;
виконання інших завдань, передбачених актом Кабінету Міністрів України.
4. Допоміжний орган відповідно до покладених на нього завдань:
1) проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у процесі реалізації державної політики у відповідній сфері;
2) вивчає результати діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до його компетенції;
3) проводить моніторинг стану виконання органами виконавчої влади покладених на них завдань;
4) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
5) подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції.
5. Допоміжний орган має право:
1) отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів (за згодою);
3) утворювати у разі потреби для виконання покладених на нього завдань постійні або тимчасові робочі групи;
4) організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів;
5) мати інші права, що визначені актом Кабінету Міністрів України.
6. Допоміжний орган під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
7. Посадовий склад допоміжного органу затверджує Кабінет Міністрів України.
До складу допоміжного органу входять голова (співголови), заступник (заступники) голови, члени Кабінету Міністрів України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади (за погодженням з їх керівниками), а також за згодою представники органів місцевого самоврядування, інших державних органів, підприємств, установ та організацій, народні депутати України.
Головою (співголовами) допоміжного органу затверджується член Кабінету Міністрів України, перший заступник чи заступник міністра, голова правління державного банку або інша особа, затверджена актом Кабінету Міністрів України.
Персональний склад допоміжного органу затверджує його голова (співголови), якщо інше не передбачено законом.
8. Формою роботи допоміжного органу, якщо інше не визначено актом Кабінету Міністрів України, є засідання, що проводяться за рішенням його голови (співголів).
Засідання допоміжного органу веде голова (співголови), а за його відсутності - заступник голови.
Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях допоміжного органу забезпечує його секретар.
Засідання допоміжного органу вважається правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина його членів.
Для оперативного вирішення актуальних питань, що належать до компетенції допоміжного органу, Кабінет Міністрів України може утворити президію допоміжного органу, яка діє у період між його засіданнями. До складу президії входять голова (співголови), заступник голови, секретар і члени допоміжного органу. Персональний склад президії затверджує голова (співголови) допоміжного органу.
9. На своїх засіданнях допоміжний орган розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до його компетенції.
Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів допоміжного органу, якщо інша процедура їх прийняття не встановлена Кабінетом Міністрів України.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається усім членам допоміжного органу та Кабінетові Міністрів України.
Член допоміжного органу, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
10. Пропозиції та рекомендації допоміжного органу можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.
У випадках, передбачених законом, допоміжний орган може приймати рішення, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, громадянами.
11. Допоміжний орган використовує у роботі бланк із своїм найменуванням.
12. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності допоміжного органу здійснює відповідний орган виконавчої влади або Секретаріат Кабінету Міністрів України, якщо інше не передбачено рішенням Кабінету Міністрів України.