ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

навколишнього природного

середовища України

06.07.2005 N 245

( z0829-05 )

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

29 липня 2005 р.

за N 830/11110

1.1. Положення про Проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів (далі - Положення) розроблено відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) , "Про планування і забудову територій" (1699-14) , "Про землеустрій" (858-15) , "Про Червону книгу України" (3055-14) , Земельного (2768-14) , Лісового (3852-12) та Водного (213/95-ВР) кодексів України, постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1094 (1094-2004-п) "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення", інших актів чинного національного законодавства, а також міжнародного законодавства, перш за все Севільської стратегії та Статутних рамок Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, та визначає завдання, зміст, порядок розроблення і затвердження Проекту.

1.2. Проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів (далі - Проект організації території БЗ) розробляється з метою ефективного виконання завдань щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття і забезпечення сталого розвитку території, проведення зонування його території, розвитку наукових досліджень навколишнього природного середовища і його змін під дією антропогенних факторів, екологічної освіти та тренінгів, здійснення фонового екологічного моніторингу, розвитку рекреаційної та туристичної діяльності, підтримки традиційного природокористування, демонстрації кращих зразків збереження біологічного та ландшафтного різноманіття і сталого розвитку території.

Проект організації території БЗ розробляється згідно з чинним законодавством.

1.3. Проект організації території БЗ розробляється на всю територію біосферного заповідника, яка враховує землі, надані біосферному заповіднику, а також землі, які зараховані до складу заповідника без вилучення їх у землевласників чи землекористувачів.

1.4. Проект організації території БЗ розробляється спеціалізованою проектною організацією. Технічне завдання на його розробку погоджується Державною службою заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і затверджується центральним органом виконавчої влади або іншим органом, у віданні якого перебуває біосферний заповідник. Технічне завдання готується з урахуванням орієнтовного змісту Проекту організації території БЗ (додаток) та природних особливостей біосферного заповідника, пріоритетів розвитку соціально-економічної сфери з визначенням строків тощо.

1.5. Основними завданнями, виконання яких має забезпечувати Проект організації території БЗ, є:

комплексна оцінка території біосферного заповідника, його природних ресурсів та рівня природокористування, рівня розвитку сільського, лісового, мисливського та рибного господарства та промисловості, вивченості та збереженості біологічного і ландшафтного різноманіття та історико-культурних об'єктів, змін природних ландшафтів під дією антропогенних факторів, стану інженерно-транспортної інфраструктури, системи зв'язку, медичного забезпечення, побутового обслуговування, рекреаційного, лікувально-оздоровчого та бальнеологічного потенціалу, інших особливостей біосферного заповідника;

визначення довго- та короткострокових, оперативних завдань розвитку біосферного заповідника, охорони, сталого використання та відновлення його природних комплексів, збереження особливо цінних, рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, рослинних угруповань та типів природних середовищ, занесених до Червоної книги України, Зеленої книги України, додатків міжнародних конвенцій та угод, стороною яких є Україна, Європейського Червоного списку видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі, Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), списків регіонально рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, історико-культурних об'єктів;

проведення науково обґрунтованого функціонального зонування території біосферного заповідника, встановлення територіально диференційованих режимів охорони, використання та відтворення природних комплексів;

визначення пріоритетів еколого-освітньої діяльності, тренінгів, досліджень та фонового екологічного моніторингу, демонстрації кращих зразків збереження біологічного та ландшафтного різноманіття і сталого розвитку території;

розроблення пропозицій щодо будівництва та реконструкції об'єктів, необхідних для забезпечення діяльності біосферного заповідника, інженерного облаштування та благоустрою території, розвитку транспортної мережі, систем зв'язку, побутового обслуговування населення тощо, виконання відповідних проектних робіт;

розроблення заходів з метою здійснення природоохоронних, протиерозійних, протизсувних та протипожежних робіт, берегоукріплення, запобігання змінам гідрологічного режиму території біосферного заповідника;

підготовка заходів для забезпечення сталого розвитку території, збалансованого ведення сільського, лісового, мисливського та рибного господарств та промисловості, відновлення традиційних видів природокористування, органічного землеробства, виробництва екологічно чистих продуктів харчування, розвитку рекреаційної діяльності та використання лікувально-оздоровчого потенціалу, іншої екологічно безпечної господарської діяльності, створення таким чином нових робочих місць;

організації економічно, соціально та екологічно ефективного управління біосферним заповідником, забезпечення діяльності його служби охорони, інших підрозділів, залучення місцевих жителів та громадськості до виконання відповідних завдань;

визначення загального обсягу запланованих на розрахунковий період необхідних заходів та їх орієнтовної вартості, прогноз ефективності запропонованих заходів.

1.6. Проект організації території БЗ передбачає встановлення територіально диференційованого режиму охорони, відтворення та використання природних комплексів та інших об'єктів біосферного заповідника з урахуванням їх природоохоронних, оздоровчих, наукових, рекреаційних та історико-культурних цінностей, інших особливостей.

1.7. У межах території біосферного заповідника виділяються такі функціональні зони:

заповідна зона - призначена для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу відповідно до режиму, визначеного законом для природних заповідників;

буферна зона - виділяється з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях, а її режим встановлюється відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;

зона антропогенних ландшафтів - складається з територій традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності;

зона регульованого заповідного режиму - до неї входять регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених законом.

1.8. У заповідній зоні Проектом організації території БЗ для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у біосферному заповіднику може допускатись:

виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів біосферного заповідника внаслідок антропогенного впливу - відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо;

здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують режиму заповідної зони біосферного заповідника; спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед біосферним заповідником завдань; збір колекційних та інших матеріалів, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних наукових досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

1.9. У межах заповідної зони не може проектуватись будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю біосферного заповідника, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар'єра над територією заповідної зони та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

1.10. У буферній зоні, зоні антропогенних ландшафтів, а також у зоні регульованого заповідного режиму може бути передбачене здійснення спортивного рибальства та мисливства, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць, улаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок, але не можуть проектуватися рубки лісу головного користування, промислове рибальство і промислове добування мисливських видів тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів цих зон та заповідної зони.

1.11. Проект організації території БЗ розробляється з терміном виконання передбачених ним заходів протягом 10-20 років. У разі необхідності до Проекту в установленому порядку можуть бути внесені зміни чи доповнення.

1.12. Проект організації території БЗ містить відповідні картографічні та планово-картографічні матеріали з пояснювальними текстами, розрахунками, таблицями, ілюстративними матеріалами.

Основні планово-картографічні матеріали Проекту організації території БЗ виконуються у масштабі не меншому 1:25000. На ключові ділянки, полігони тощо планово-картографічні матеріали виконуються у масштабі 1:1000 чи 1:5000. Оглядові карти району розташування біосферного заповідника виконуються у масштабі 1:100000.

Картографічні та планово-картографічні матеріали для Проекту організації території БЗ розробляються з використанням геоінформаційних систем (далі - ГІС).

2.1. Розроблення Проекту організації території БЗ містить три етапи: підготовчий, базовий та завершальний, відповідно до яких складається кошторис витрат.

2.2. На підготовчому етапі розроблення Проекту організації території БЗ виконується комплекс робіт, спрямованих на збирання відомостей про природні умови та ресурси, історико-культурні, рекреаційні об'єкти, соціально-економічний розвиток та іншої доступної інформації про територію біосферного заповідника та регіон його розташування. Формуються основні підходи до зонування території біосферного заповідника, визначення перспектив соціально-економічного розвитку території біосферного заповідника, організації наукових досліджень, моніторингу довкілля, розвитку рекреаційної діяльності, уточнюються межі біосферного заповідника на планово-картографічних матеріалах та в природних умовах, розчищаються просіки, окружні межі, виготовляються і встановлюються межові знаки та аншлаги.

2.3. Підготовчий етап завершується першою виробничою нарадою робочої групи проектувальників, представників замовника та координаційної (або науково-технічної) ради біосферного заповідника, на якій аналізуються установчі документи щодо біосферного заповідника, вимоги законодавства, визначаються обсяг та репрезентативність зібраної на підготовчому етапі інформації, картографічні та інші матеріали попередніх проектних робіт та досліджень на території біосферного заповідника та прилеглих територіях. За підсумками обговорення визначаються основні вимоги щодо проведення базового етапу підготовки Проекту організації території БЗ, зокрема щодо функціонального зонування території біосферного заповідника, її поділу на квартали, відділення, філіали, обходи тощо, таксації та оцінки лісів, земель, визначення рекреаційного потенціалу біосферного заповідника, необхідності проведення додаткових досліджень, залучення для цього відповідних експертів, установ чи організацій, уточнення завдань, передбачених технічним завданням на розроблення Проекту. Протокол першої виробничої наради підписується уповноваженими представниками виконавця та замовника робіт. У разі необхідності внесення змін або доповнень до рішень, прийнятих на першій виробничій нараді, можуть бути скликані одна чи кілька технічних нарад.

2.4. На базовому етапі розроблення Проекту організації території БЗ виконуються основні польові та камеральні роботи з метою виконання завдань, передбачених технічним завданням та рішеннями, прийнятими на першій виробничій нараді.

2.5. Після завершення польового періоду проводиться технічна нарада робочої групи проектувальників та представників замовника, на якій підбиваються підсумки польових робіт та оцінюється якість зібраної інформації та виконаних робіт, їх відповідність нормативно-правовим, нормативним та методичним документам, узгоджуються проблемні питання та пропозиції щодо основних проектних рішень.

2.6. На завершальному етапі здійснюється підготовка Проекту організації території БЗ з відповідними планово-картографічними та іншими матеріалами в друкованому та електронному вигляді.

2.7. Попередній варіант Проекту організації території БЗ розглядається на другій виробничій нараді робочої групи проектувальників, представників замовника та координаційної (або науково-технічної) ради біосферного заповідника, за результатами якої узгоджуються основні показники та положення цього Проекту. Протокол другої виробничої наради оформлюється в порядку, встановленому для оформлення протоколу першої виробничої наради.

2.8. Для участі у виробничих та технічних нарадах з питань Проекту організації території БЗ запрошуються представники зацікавлених центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, наукових установ, громадських організацій.

3.1. Доопрацьований з урахуванням рішень, прийнятих на другій виробничій нараді, Проект організації території БЗ схвалюється координаційною або науково-технічною радою біосферного заповідника, погоджується землекористувачами та землевласниками, територіальними органами земельних ресурсів, містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічною службою, державним управлінням екології та природних ресурсів у області (або містах Києві чи Севастополі) або Республіканським комітетом екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, державною адміністрацією області (або міст Києва чи Севастополя) або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади або іншого органу, у віданні якого перебуває біосферний заповідник, і подається до Державної служби заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

3.2. Проект організації території БЗ розглядається на засіданні науково-технічної ради або колегії Державної служби заповідної справи Мінприроди України за участі виконавця Проекту організації території БЗ та представників центрального органу виконавчої влади або іншого органу, у віданні якого перебуває біосферний заповідник, та цього біосферного заповідника. У разі необхідності Проект із зауваженнями та пропозиціями може бути повернений виконавцю для доопрацювання.

3.3. Схвалений Проект організації території БЗ подається до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на затвердження відповідним наказом.

4.1. Вимоги Положення є обов'язковими під час розроблення та затвердження Проекту організації території БЗ незалежно від підпорядкування біосферного заповідника.

4.2. Проект організації території БЗ подається у друкованому вигляді в 3-х примірниках (по одному для адміністрації біосферного заповідника, Державної служби заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та центрального органу виконавчої влади або іншого органу, у віданні якого перебуває біосферний заповідник) та на магнітному носії.

4.3. Стан реалізації Проекту організації території БЗ щорічно аналізується координаційною (або науково-технічною) радою відповідного біосферного заповідника. Про результати оцінки та заходи, вжиті для їх урахування у діяльності біосферного заповідника, інформується Державна служба заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Додаток

до пункту 1.4

Положення про Проект

організації території

біосферного заповідника та

охорони його природних

комплексів

Довгострокові завдання збереження біорізноманіття, забезпечення сталого розвитку території та реалізації логістичної функції біосферного заповідника (БЗ). Чинники, які сприятимуть виконанню цих завдань.

1.1. Місцезнаходження, склад земель, межі та загальна площа БЗ.

1.2. Організація та використання території в минулому.

1.3. Обсяги та характер виконаних проектних та вишукувальних робіт.

2.1. Геологія.

2.2. Геоморфологія.

2.3. Клімат.

2.4. Гідрографія.

2.5. Ґрунти.

2.6. Флора та рослинність.

2.6.1. Видове та ценотичне різноманіття та його збереження.

2.6.2. Рідкісні та зникаючі види рослин, типові та рідкісні рослинні угруповання Зеленої книги України та планування їх збереження.

2.6.3. Шляхи мінімізації впливу антропогенних чинників на рослинний світ.

2.6.4. Збереження різноманіття флори ex-situ.

2.7. Тваринний світ.

2.7.1. Видове різноманіття та його збереження.

2.7.2. Рідкісні та зникаючі види тварин та планування їх збереження.

2.7.3. Шляхи мінімізації впливу антропогенних чинників на тваринний світ.

2.7.4. Вплив окремих представників фауни на рослинність.

2.7.5. Регулювання чисельності окремих видів фауни.

2.7.6. Збереження різноманіття фауни ex-situ.

2.8. Ландшафтне різноманіття.

2.8.1. Колишня та сучасна ландшафтна структура.

2.8.2. Особливості антропогенної трансформованості ландшафтів.

2.8.3. Відновлення корінних ландшафтів.

2.8.4. Різноманіття типів природних середовищ та збереження рідкісних типів природних середовищ (за Бернською конвенцією (995_032) ) .

2.9. Фоновий моніторинг довкілля.

2.9.1. Стан та ефективність сучасної системи екологічного моніторингу.

2.9.2. Виявлення чинників, що ведуть до деградації довкілля, та небережливого природокористування.

2.9.3. Перспективи розвитку системи фонового екологічного моніторингу в умовах непорушності екосистем та різних рівнів антропогенного впливу.

2.9.4. Забезпечення вільного доступу громадськості до інформації щодо стану довкілля.

2.10. Наукові дослідження.

2.10.1. Огляд історії та основних результатів наукових досліджень.

2.10.2. Стан та перспективи інвентаризації флори та фауни, рослинних угруповань.

2.10.3. Екологічні особливості видів флори та фауни.

2.10.4. Стан та перспективи досліджень геології, геоморфології, клімату та мікрокліматичної диференціації, ґрунтів.

2.10.5. Стан та перспективи досліджень ландшафтів та типів природних середовищ.

2.10.6. Дослідження антропогенних чинників упливу на природні комплекси та об'єкти.

3.1. Населення.

3.1.1. Відомості про населені пункти.

3.1.2. Склад населення та дані щодо його зайнятості.

3.1.3. Пропозиції щодо підвищення рівня зайнятості населення, створення робочих місць, розв'язання інших соціальних проблем.

3.2. Промисловість.

3.2.1. Розвиток промисловості в минулому, на сучасному етапі та в перспективі.

3.2.2. Особливості негативного впливу промисловості на довкілля.

3.2.3. Пропозиції щодо подальшого розвитку промисловості, зменшення її негативного впливу на довкілля.

3.3. Сільське господарство.

3.3.1. Розвиток сільського господарства в минулому, на сучасному етапі та в перспективі. Сприяння органічному землеробству та вирощуванню екологічно чистих продуктів харчування.

3.3.2. Особливості негативного впливу сільського господарства на довкілля.

3.3.3. Пропозиції щодо подальшого розвитку сільського господарства, зменшення його негативного впливу на довкілля.

3.4. Лісове господарство.

3.4.1. Землі лісового фонду.

3.4.1.1. Розподіл земель лісового фонду.

3.4.1.2. Характеристика земель лісового фонду, їх динаміки.

3.4.1.3. Аналіз лісогосподарської діяльності у попередні роки та її сучасних тенденцій.

3.4.2. Проект використання та відновлення лісів.

3.4.2.1. Основні види рубок та їх загальні та щорічні обсяги.

3.4.2.2. Використання недеревних рослинних ресурсів лісу.

3.4.2.3. Лісовідновлення.

3.4.3. Збереження лісових екосистем.

3.4.3.1. Охорона лісу від шкідників та хвороб. Лісозахист.

3.4.3.2. Негативний вплив на лісові екосистеми та здійснення природоохоронних заходів.

3.4.3.3. Збереження пралісів та інших корінних лісових природних комплексів.

3.5. Транспорт і зв'язок.

3.5.1. Стан та перспективи розвитку транспорту, шляхів сполучення, системи обслуговування транспорту, враховуючи аспекти впливу на довкілля.

3.5.2. Стан та перспективи розвитку системи зв'язку.

3.6. Охорона здоров'я.

3.6.1. Стан системи охорони здоров'я.

3.6.2. Перспективи розвитку системи охорони здоров'я.

3.7. Збереження історико-культурної спадщини.

3.7.1. Стан об'єктів історико-культурної спадщини та завдання щодо її відновлення.

3.7.2. Система закладів культури та перспективи їх розвитку.

3.8. Мисливське господарство.

3.8.1. Організація мисливського господарства.

3.8.2. Видовий склад та чисельність мисливських видів тварин.

3.8.3. Стан та перспективи розвитку мисливського господарства.

3.9. Рибне господарство.

3.9.1. Видовий склад та запаси риб.

3.9.2. Стан та перспективи розвитку рибного господарства.

3.9.3. Заходи щодо розвитку рибного господарства.

3.10. Сприяння сталому розвитку території.

3.10.1. Пошук альтернативних шляхів господарювання із зменшенням антропогенного впливу на довкілля.

3.10.2. Відновлення традиційних видів природокористування.

3.10.3. Виявлення та впровадження стимулів, які спонукають місцеве населення до бережливого природокористування.

4.1. Рекреаційні ресурси території.

4.1.1. Природні та естетичні цінності.

4.1.2. Етнографічні особливості території.

4.1.3. Кліматичні та бальнеологічні ресурси.

4.2. Стан та перспективи використання рекреаційних ресурсів, розвитку готельного господарства, інших об'єктів довгострокової та короткострокової рекреації.

4.3. Розвиток мережі туристичних маршрутів та екологічних стежок.

4.4. Рекреаційний благоустрій території БЗ.

4.5. Забезпечення безпеки відвідувачів БЗ.

4.6. Забезпечення відвідувачів інформацією.

4.7. Залучення організацій та місцевого населення до рекреаційної діяльності на території БЗ.

4.8. Стан та перспективи розвитку побутового обслуговування.

4.9. Стан та перспективи розвитку системи громадського харчування.

4.10. Стан та перспективи розвитку народних промислів.

4.11. Кадрове та наукове забезпечення рекреаційної діяльності.

5.1. Аналіз попереднього досвіду планування території.

5.2. Функціональне зонування території БЗ.

5.2.1. Обґрунтування системи функціонального зонування БЗ.

5.2.2. Визначення площ та меж функціональних зон БЗ.

5.2.3. Режим використання, охорони та відтворення природних ресурсів у межах функціональних зон.

5.2.4. Створення полігонів демонстрації кращих зразків збереження біорізноманіття та сталого розвитку території.

6.1. Структура управління та господарської діяльності, маркетинг.

6.2. Кадрове забезпечення.

6.3. Посилення ролі Координаційної (консультативної) ради БЗ в управлінні, координації та інтеграції програм та діяльності на території БЗ.

6.4. Міжнародна діяльність.

6.5. Охорона від порушень природоохоронного режиму.

6.6. Робота з громадськістю, екологічна освіта, навчання та тренінги.

6.7. Матеріально-технічне забезпечення.

6.8. Капітальне будівництво.

6.9. Інженерне та протипожежне впорядкування території БЗ.

6.10. Основні техніко-економічні показники та розрахунок витрат на утримання БЗ.

6.11. Очікувана ефективність запроектованих заходів.

6.12. Пропозиції щодо залучення коштів від бізнесових та недержавних структур і фондів для діяльності щодо збереження біорізноманіття та забезпечення сталого розвитку на території БЗ.

6.13. Моніторинг за реалізацією заходів, запланованих Проектом організації території БЗ.

Додатки

1. Копія Указу Президента України про створення БЗ.

2. Копія Положення про БЗ.

3. Копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку БЗ.

4. Карти і картосхеми:

розташування територій та ділянок БЗ, М 1:100000;

сучасного використання території на топографічній основі, М 1:50000 - 1:25000;

господарських, сільськогосподарських, природних та інших чинників, що обмежують використання території БЗ для вирішення рекреаційних та природоохоронних завдань;

природних ландшафтів, рослинного покриву, місць поширення рідкісних та зникаючих видів флори, фауни, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, типів природних середовищ у БЗ;

функціонального зонування території БЗ (М 1:50000 - 1:25000);

розподілу лісових земель за переважаючими породами дерев (кущів) на території БЗ (М 1:50000 - 1:25000);

розміщення історико-культурних та рекреаційних об'єктів;

екологічних стежок та туристичних маршрутів;

протипожежного впорядкування території БЗ (М 1:50000 - 1:25000);

проектний план.

5. Картографічні матеріали у форматі ГІС.

6. Узагальнений план дій щодо розвитку БЗ.

7. Рамковий план дій Координаційної (консультативної) ради БЗ.

8. Довгострокові ліміти природокористування.

9. Таксаційні описи.

10. Проектувальні відомості.