ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 8343/7/15-1117 від 23.06.2001
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
<...> щодо роз'яснень застосування норм податкового законодавства
України за фактами списання і віднесення до валових витрат
підприємствами ЗАТ "Горлівськтепломережа" та ТОВ "Хвиля"
м. Горлівки Донецької області дебіторської заборгованості, за якою
минув термін позовної давності і яка виникла до 01.07.97 р., і
повідомляє.
Відповідно до пункту 1.25 статті 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР ) безнадійною
заборгованістю (у даному випадку) вважається заборгованість, яка
відповідає ознаці - заборгованість за зобов'язаннями, за якою
минув строк позовної давності.
Третім абзацом підпункту 1.22 вищевказаного Закону України
( 334/94-ВР ) визначено, що така заборгованість вважається
безповоротною фінансовою допомогою, а саме, сума заборгованості
платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що
залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Виходячи з вимог частини "а" підпункту 4.4.2 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) стосовно
використання при наданні роз'яснень принципів оподаткування,
викладених у Законі України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ), та економічного змісту податку на прибуток,
оподаткування прострочених кредиторської та дебіторської
заборгованості, за якими минув строк позовної давності,
здійснюється за єдиними правилами, а саме:
- суми простроченої кредиторської заборгованості, за якою
минув термін позовної давності, включаються до складу валових
доходів підприємства у тому податковому періоді, у якому минув
строк позовної давності такої заборгованості на підставі підпункту
4.1.6 статті 4 вищевказаного Закону України ( 334/94-ВР ), як
безповоротна фінансова допомога;
- суми простроченої дебіторської заборгованості, за якою
минув термін позовної давності, включаються до складу валових
витрат підприємства у тому податковому періоді, у якому минув
строк позовної давності такої заборгованості на підставі підпункту
5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону ( 334/94-ВР ), як суми
безнадійної заборгованості, стосовно яких закінчився строк
позовної давності.
При цьому для виключення можливості віднесення платниками
податків до складу валових витрат фіктивної дебіторської
заборгованості таке віднесення здійснюється лише за умови надання
платником податку документального підтвердження стосовно його
звернення з приводу цієї заборгованості до суду або нотаріуса
тощо, що передбачено цивільно-процесуальним законодавством.
Ураховуючи вищевикладене, ЗАТ "Горлівськтепломережа" і ТОВ
"Хвиля" мають право віднести до складу власних валових витрат суми
простроченої дебіторської заборгованості, за якою минув строк
позовної давності, але ці платники податку також повинні в
обов'язковому порядку включити до складу валових доходів і суми
простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув термін
позовної давності.
Одночасно слід зазначити, що дебітори вищевказаних
підприємств також в обов'язковому порядку повинні включити до
власних валових доходів суми простроченої кредиторської
заборгованості, яка дорівнює дебіторській заборгованості ЗАТ
"Горлівськтепломережа" та ТОВ "Хвиля".
Заступник Голови Г. Оперенко
"Баланс", N 32, 7 серпня 2001 р.