ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

 N 9566/7/24-2117 від 18.07.2001


        Про виконання установами банків інкасових доручень
        (розпоряджень) органів державної податкової служби


     До Державної   податкової   адміністрації  України  надходять
численні  звернення підпорядкованих  податкових  органів  стосовно
того, що деякі установи банків не приймають розрахункові документи
органів державної податкової служби на стягнення коштів з рахунків
суб'єктів   підприємницької   діяльності   з  метою  погашення  їх
податкового боргу.
     При цьому  абзацом  другим підпункту 19.3.1 статті  19 Закону
України від 21.12.2000 р.  N  2181-III  (  2181-14 ) "Про  порядок
погашення   зобов'язань   платників  податків  перед  бюджетами  і
державними цільовими фондами" встановлено,  що списання  коштів  з
рахунків   платника  податків  повинне  здійснюватися  банками  за
платіжними вимогами згідно з абзацом третім підпункту 10.1.1 етапі
10 цього Закону.
     Таким чином, на перехідний період органи державної податкової
служби  здійснюють  заходи  щодо  погашення суми податкового боргу
шляхом  надіслання  банку,  що   обслуговує   платника   податків,
платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.
     Крім того,  пунктом  3  розділу  V   "Розрахунки   платіжними
вимогами   в  разі  здійснення  примусового  списання  (стягнення)
коштів"  постанови  Правління  Національного  банку  України   від
29.03.2001 р.  N 135 ( z0368-01 ) "Про затвердження Інструкції про
безготівкові  розрахунки  в  Україні   в   національній   валюті",
зареєстрованої  в   Міністерстві юстиції України 25.04.2001 р.  за
N 368/5559,  також визначено,  що списання  (стягнення)  коштів  з
рахунків  платників  дозволяється  на  підставі  рішень податкових
органів.
     При цьому в реквізиті "Призначення платежу" стягувач зазначає
назву, номер і дату цього рішення, а також назву та статтю закону,
що передбачає списання (стягнення) коштів  (а  саме  абзац  третій
підпункту     10.1.1  статті  10  Закону України від 21.12.2000 р.
N 2181-III ( 2181-14 ).
     Одночасно пунктом  3  постанови Правління Національного банку
України від  29.03.2001  р.  N  135  ( z0368-01 ) дозволено навіть
використання  в  розрахунках  до  1  жовтня  2001   року   бланків
розрахункових  документів,  які були виготовлені згідно з вимогами
Інструкції N 7 ( v0204500-96  )  "Про  безготівкові  розрахунки  в
господарському обороті України".
     У той же час пунктом 16.5  статті  16  та  підпунктом  17.1.7
статті 17 Закону України від 21.12.2000 р.  N 2181-III ( 2181-14 )
передбачена   відповідальність   банків   за   порушення   строків
зарахування  податків,  зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів
або державних цільових фондів,  а також платників  податків  -  за
несплату або несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
     Так, у  разі  якщо  строки   зарахування   податків,   зборів
(обов'язкових  платежів)  до бюджетів та державних цільових фондів
були порушені  з вини банку,  такий банк несе відповідальність  за
порушення  порядку своєчасного та повного внесення податку,  збору
(обов'язкового  платежу),  а  також  несе  іншу  відповідальність,
установлену цим Законом.
     При цьому платник податків звільняється від  відповідальності
за  несвоєчасне  або  неповне  зарахування відповідних платежів до
бюджетів та державних цільових фондів,  включаючи нараховану  пеню
або штрафні санкції.
     Тому у  випадках  невиконання  установами  банків   інкасових
доручень  (розпоряджень)  органів державної податкової служби такі
податкові  органи повинні  застосовувати  до  цих  установ  банків
заходи,   передбачені Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ).

 Голова                                                   М.Азаров

 "Баланс", N 32, 07.08.2001