УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Н А К А З
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 липня 2006 р.
за N 772/12646
Про затвердження Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні
Відповідно до пункту 7 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 (
401-2002-п)
, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити та ввести у дію Правила авіаційного пошуку та рятування в Україні (далі - Правила), що додаються.
2. Начальнику Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби Рунаєву І.В.:
2.1. Забезпечити подання наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;
2.2. Забезпечити у 10-денний термін після реєстрації наказу його тиражування та надсилання до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Адміністрації Державної прикордонної служби України.
3. Після введення Правил у дію вважати таким, що не застосовується на території України, "Наставление по авиационной поисково-спасательной службе СССР", яке введено в дію наказом Міністра оборони СРСР від 19.12.89 N 475.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Антонця В.М.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
17.05.2006 N 297
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 липня 2006 р.
за N 772/12646
ПРАВИЛА
авіаційного пошуку та рятування в Україні
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Ці Правила регламентують проведення авіаційного пошуку та рятування повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха у районі пошуку та рятування України, і організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів, а також залучення авіаційних засобів пошуку та рятування у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, не пов'язаних з авіаційною подією.
1.2. Ці Правила поширюються на фізичних і юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів або які залучаються до виконання пошуково-рятувальних робіт з використанням авіаційних сил та засобів у районі пошуку та рятування України, і є обов'язковими для виконання ними.
1.3. Нормативні посилання
1.3.1. При розробці цих Правил використовувались такі нормативно-правові акти:
Повітряний кодекс України (
3167-12)
;
Закон України від 14 грудня 1999 року N 1281-XIV (
1281-14)
"Про аварійно-рятувальні служби";
Закон України від 8 червня 2000 року N 1809-III (
1809-14)
"Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
Закон України від 24 червня 2004 року N 1859-IV (
1859-15)
"Про правові засади цивільного захисту";
постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1539 (
1539-2006-п)
"Про затвердження Положення про Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи";
постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 (
1198-98-п)
"Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";
постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року N 368 (
368-2004-п)
"Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями";
Конвенція про Міжнародну цивільну авіацію (
995_038)
(Чикаго, 1944) та додатки (
995_655)
до неї;
"Руководство по международному авиационному и морскому поиску и спасанию , Doc. 9731 AN/958, 2003, ІКАО:
том 1. Организация и управление, 2003;
том 2. Координация операций, 1999;
том 3. Подвижные средства, 2003;
Руководство по аэропортовым службам, Doc. 9137-AN/898:
часть 1. Спасание и борьба с пожаром, 1990, ІКАО;
часть 7. Планирование мероприятий на случай аварийной обстановки в аэропорту, 2001, ІКАО;
часть 8. Эксплуатационные службы аэропорта, 2002, ІКАО".
1.3.2. Розробка цих Правил здійснювалась відповідно до вимог таких нормативно-правових актів:
Указ Президента України від 4 березня 2004 року N 269 (
269/2004)
"Про вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій";
постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 (
401-2002-п)
"Про затвердження Положення про використання повітряного простору України";
постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2005 року N 1208 (
1208-2005-п)
"Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України";
постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 року N 1643 (
1643-98-п)
"Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування";
постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року N 192 (
192-99-п)
"Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях";
постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року N 174 (
174-98-п)
"Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій";
постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року N 1281 (
1281-99-п)
"Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України";
постанова Кабінету Міністрів України 8 вересня 2004 року N 1172 (
1172-2004-п)
"Про утворення Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби".
1.4. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
Аварійна стадія - загальний термін, що визначає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха.
Аварійна ситуація - відхилення від нормальних умов життя і діяльності людей, які призвели (можуть призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів.
Аварійне сповіщення - передача повідомлення про аварійну ситуацію органу, який може надати допомогу або координувати її надання.
Аварійний приводний передавач (далі - ELT) - загальний термін, що використовується відносно устаткування, що передає відмітні сигнали на заданих частотах і, залежно від виду застосування, може спрацьовувати автоматично в результаті удару або приводитися в дію вручну.
ELT може бути одним з таких типів:
- автоматичний стаціонарний ELT (далі - ELT(AF) - ELT, який спрацьовує автоматично і стаціонарно, установлений на борту повітряного судна (далі - ПС);
- автоматичний переносний ELT (далі - ELT(AP)) - ELT, який спрацьовує автоматично, нерухомо закріплюється на борту ПС та легко знімається;
- ELT, що автоматично розгортається (далі - ELT(AD)), - ELT, який нерухомо закріплюється на борту ПС, автоматично розгортається і спрацьовує у результаті удару, а в деяких випадках також приводиться в дію гідростатичними датчиками. Передбачено також його розгортання вручну;
- аварійно-рятувальний ELT (далі - ELT(S)) - ELT, який знімається з борту ПС. Розміщується так, щоб його можна було легко використовувати в аварійній ситуації, і приводиться в дію уручну особами, які залишилися в живих.
Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
Аварійно-рятувальна команда (далі - АРК) - підрозділ, що має спеціальну підготовку й оснащений засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення пошуково-рятувальних робіт.
Авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням повітряного судна (ПС), яка має місце з моменту піднімання будь-якої особи на борт з наміром здійснити політ до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і в ході якої: будь-яка особа отримує тілесні ушкодження зі смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження, або ПС одержує серйозні пошкодження конструкції, або виникла інша загроза безпеці польотів.
Авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.
Авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, направлених на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим унаслідок авіаційної події.
Аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху ПС.
Акт незаконного втручання - це:
насильство стосовно особи, яка перебуває на борту ПС під час польоту, якщо такі дії можуть загрожувати безпеці цього ПС;
руйнування ПС, яке перебуває в експлуатації, або його пошкодження, що може вивести судно з ладу або загрожує його безпеці під час польоту;
розміщення або спроби розміщення в ПС, яке перебуває в експлуатації, пристрою або речовини, що може його зруйнувати або призвести до пошкодження, яке загрожує безпеці ПС під час польоту;
руйнування або пошкодження об'єктів радіонавігаційного забезпечення чи втручання в їх експлуатацію, якщо будь-яка зазначена дія загрожує безпеці ПС під час польоту;
повідомлення свідомо неправдивих відомостей, що можуть спричинити загрозу безпеці ПС під час польоту;
незаконне та навмисне використання пристрою, речовини або зброї для:
здійснення акту насильства стосовно особи в аеропорту, на аеродромі, що завдає або може завдати шкоди її здоров'ю чи заподіяти смерть;
руйнування або серйозне пошкодження обладнання чи споруд аеропорту, аеродрому, його служб і розташованих в аеропорту, на аеродромі ПС;
загрози безпеці польотів в аеропорту, на аеродромі.
Безпека польотів - комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційної діяльності, яка визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров'я людей.
Бортові аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби, функціонально пов'язані з конструкцією повітряного судна, знімні засоби та спорядження, що використовуються для рятування людей при виникненні й розвитку аварійних ситуацій на борту ПС.
Вертоліт - повітряне судно, важче за повітря, яке підтримується у польоті в основному за рахунок реакцій повітря з одним або декількома несучими гвинтами.
Вертоліт із льотно-технічними характеристиками класу 1 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови критичної силової установки може виконати посадку в зоні перерваного зльоту або безпечно продовжити політ до відповідної зони приземлення, залежно від того, коли відбулася відмова.
Вертоліт із льотно-технічними характеристиками класу 2 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови силової установки може безпечно продовжувати політ, за винятком тих випадків, коли відмова сталася до досягнення характерної точки після зльоту або після характерної точки до посадки, коли може бути потрібно виконати вимушену посадку.
Вертоліт з льотно-технічними характеристиками класу 3 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови силової установки в будь-якій точці траєкторії польоту повинен виконувати вимушену посадку.
Виживання - це активні, цілеспрямовані дії членів екіпажу і пасажирів повітряного судна з метою збереження життя, здоров'я і працездатності від впливу несприятливих факторів в умовах автономного існування.
Вимушена посадка - посадка, що не була передбачена планом польоту.
Державна авіація - частина транспортної системи держави, до якої входять підприємства, установи, організації і військові частини - експлуатанти державних повітряних суден.
Держава експлуатанта - держава, в якій знаходиться основне місце діяльності експлуатанта або, якщо експлуатант не має такого місця діяльності, постійне місце перебування експлуатанта.
Держава реєстрації - держава, до реєстру якої внесено ПС.
Допоміжний координаційний центр пошуку і рятування - орган, який підпорядковано Головному координаційному центру пошуку і рятування і створено для доповнення останнього.
Експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує ПС або пропонує свої послуги у галузі авіації та має сертифікат експлуатанта.
Експлуатант аеродрому - юридична або фізична особа, яка експлуатує аеродром.
Етап завершення операції - період в ході події, коли засоби пошуку та рятування повертаються до місця свого звичайного розташування і готуються до іншої операції.
"Зазнаю лиха" - сигнал, що передається екіпажем ПС радіотелефоном або за допомогою інших технічних засобів, коли йому або особам, котрі перебувають на його борту, загрожує безпосередня небезпека, яку не можна усунути лише силами екіпажу.
Запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати ПС у разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до призначеного аеродрому чи здійснювати на ньому посадку.
Керівництво польотами - здійснення повноважень відносно початку, продовження та закінчення польоту, а також зміни маршруту на користь безпеки ПС.
Координатор повітряних суден - особа, яка координує участь декількох ПС в операції з пошуку та рятування.
Керівник пошуково-рятувальної операції - уповноважена особа, яка тимчасово призначається, відповідно до чинного законодавства, для координації заходів реагування у зв'язку з реальною або передбачуваною надзвичайною ситуацією.
Координатор авіаційного пошуку та рятування - уповноважена особа, яка тимчасово призначається, відповідно до чинного законодавства, для координації авіаційних сил та засобів у пошуково-рятувальній операції.
Керівник на місці проведення операції - особа, яка призначається для координації пошуково-рятувальних операцій у конкретному районі.
Координатор авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції - особа, яка призначається для координації дій авіаційних сил та засобів на місці проведення пошуково-рятувальної операції.
Командний пункт (далі - КП) - пункт, де перебуває керівник аварійно-рятувальної операції і зібрані засоби зв'язку для забезпечення керівництва, координації та управління діями з пошуку та рятування.
Командир повітряного судна - пілот, який призначений експлуатантом або власником ПС виконувати обов'язки командира і відповідати за безпечне здійснення польоту.
Координаційний центр пошуку і рятування (далі - КЦПР) - орган, який несе відповідальність за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку і рятування та сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби.
Місце проведення операції - район пошуку або фактичне місце лиха.
Навчання - метод перевірки практичних дій за планами заходів на випадок аварійних ситуацій.
Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті, що сталися внаслідок авіаційної чи іншої надзвичайної події, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.
Обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) - комплекс заходів, що забезпечує польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).
План польоту - установлені відомості про намічений політ або частину польоту ПС, що подаються органам ОПР.
Повітряне судно - будь-який апарат, що утримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.
Повітряне судно, що зазнає або зазнало лиха, - коли судну, екіпажу та особам, які знаходяться на його борту, загрожує небезпека чи з яким втрачено зв'язок і його місцеперебування невідоме.
Посадковий майданчик - земельна ділянка або спеціально підготовлений майданчик мінімально допустимих розмірів для забезпечення зльоту та посадки ПС.
Пошук - операція, при якій використовуються персонал і засоби для визначення місцезнаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха.
Пошуково-рятувальне повітряне судно - ПС, яке оснащено спеціальним устаткуванням, придатним для проведення пошуково-рятувальних операцій.
Пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні ПС, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв'язку, наземне обладнання та спорядження, призначені для проведення АРР.
Пошуково-рятувальна команда - команда, яку укомплектовано підготовленим персоналом і оснащено устаткуванням, придатним для проведення пошуково-рятувальних операцій.
Пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні підрозділи АРК та органи управління ними.
Пошуково-рятувальна служба - організація для здійснення функцій аварійного моніторингу, зв'язку, координації, пошуку та рятування.
Пошуково-рятувальна операція - сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за єдиним задумом, планом, метою, місцем та часом пошуково-рятувальних дій сил та засобів міністерств, відомств, організацій, а також приватних осіб.
Пошуково-рятувальне забезпечення польотів - комплекс заходів дотримання встановлених правил і нормативів (норм), які направлено на своєчасну підготовку, утримання на належному рівні готовності і залучення до дій сил та засобів реагування на надзвичайну подію з ПС.
Пошуково-рятувальне забезпечення польотів включає:
організацію сповіщення про лихо;
організацію чергування пошуково-рятувальних сил, засобів та органів управління ними;
організацію та виконання пошуково-рятувальних робіт;
проведення спеціальної підготовки екіпажів ПС, чергових підрозділів АРК та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до дій з авіаційного пошуку та рятування;
організацію спеціальної підготовки екіпажів щодо дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання пасажирів і екіпажу при авіаційних подіях;
організацію технічного оснащення пошуково-рятувальних ПС, наземних пошуково-рятувальних командта АРК сучасними засобами пошуку та рятування;
організацію проведення інструктажу пасажирів на борту ПС щодо дій в аварійній ситуації.
Пошуково-рятувальні роботи (далі - ПРР) - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.
Район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площинах.
Для аеродромів цивільної авіації, як правило, радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА) від земної поверхні до встановленої верхньої межі.
Для аеродромів державної авіації, а також аеродромів спільного базування та/або використання, як правило, радіусом не більше 30 км від центру аеродрому (КТА).
Район відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення аварійно-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах яких експлуатант аеродрому несе відповідальність за проведення пошуково-рятувальних робіт.
Район польотної інформації (далі - РПІ) - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення.
Район пошуку і рятування - зона певних розмірів, пов'язана з координаційним центром пошуку і рятування, у межах якої забезпечуються проведення пошуково-рятувальних операцій.
Рятування - операція, що здійснюється з метою рятування осіб, які зазнають або зазнали лиха, надання їм першої медичної і іншої допомоги та доставки їх у безпечне місце.
Сектор польотно-інформаційного обслуговування РДЦ (ПІО РДЦ) - орган, призначений для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування і аварійного оповіщення.
Сертифікат - документ, який свідчить, що його власник відповідає певним вимогам, які встановлено для цього напрямку діяльності.
Сертифікат експлуатанта - документ, що дозволяє експлуатанту виконувати певні комерційні повітряні перевезення.
Система КОСПАС-САРСАТ - супутникова система, призначена для виявлення аварійних маяків, що передають сигнали на частотах 121,5 Мгц і 406 Мгц.
Сигнал лиха (МЕЙДЕЙ - MAYDAY) - міжнародний радіотелефонний сигнал лиха, який передається у випадках, коли ПС загрожує безпосередня небезпека і йому необхідна термінова допомога.
Сортування постраждалих - ідентифікація постраждалих унаслідок авіаційної події, залежно від характеру та тяжкості отриманих ними травм.
Стадія лиха (DETRESFA) - ситуація, що характеризується наявністю обґрунтованої упевненості в тому, що ПС і особам, які перебувають на його борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога.
Стадія непевності (INCERFA) - стан, який характеризується невпевненістю щодо безпеки ПС та осіб, які перебувають на його борту.
Стадія тривоги (ALERFA) - ситуація, за якої існує загроза для безпеки ПС і осіб, які перебувають на його борту.
Точка початку пошуку - точка, яка задається координатором пошуку та рятування, з якої починається здійснення схеми пошуку.
"Тривога" - сигнал оповіщення для АРК, коли авіаційна подія трапилась раптово або до очікуваної посадки ПС, що зазнає лиха, залишається менш як 30 хвилин.
Член екіпажу - особа, яку призначено власником або експлуатантом для виконання визначених обов'язків на борту ПС протягом польотного часу.
Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації - допоміжний оперативний робочий орган керівника операції, що створюється на термін її проведення.
Розділ 2. Система пошуку і рятування
2.1. Організація і основні функції національної системи пошуку та рятування
2.1.1. Система пошуку та рятування в Україні діє у межах єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
Єдина державна система складається з постійно діючих територіальних і функціональних підсистем.
2.1.2. Єдина державна система проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є складовою єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, яка функціонує на загальнодержавному, регіональному та об'єктовому рівнях.
2.1.2.1. Основними завданнями Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є:
проведення авіаційного пошуку та рятування повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха у районі пошуку та рятування в Україні;
проведення аварійно-рятувальних робіт з використанням авіаційних сил і засобів у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, не пов'язаних з авіаційною подією.
2.1.2.2. Суб'єктами Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, центральні органи виконавчої влади, що регулюють діяльність авіації, підприємства, установи та організації усіх форм власності, що експлуатують повітряні судна або пропонують свої послуги в цій галузі.
2.2. Управління Єдиною державною системою проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт
2.2.1. Управління Єдиною державною системою проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт здійснюється на адміністративному та оперативному рівнях.
Адміністративне управління включає: розроблення нормативної бази, планування, організаційну роботу, комплектування персоналу, фінансування, оцінку і вдосконалення системи пошуку та рятування.
Оперативне управління - поточні й екстрені дії щодо підтримки операцій пошуку та рятування.
2.2.2. Урядовим органом державного управління у сфері авіаційного пошуку і рятування є Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба (далі - Укравіапошук).
Основним завданням Укравіапошуку є організація та забезпечення проведення пошуково-рятувальних робіт з використанням усіх наявних сил та засобів МНС України, а також сил та засобів інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії.
2.2.2.1. Укравіапошук відповідно до покладених на нього завдань:
забезпечує функціонування Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;
бере участь у розробленні пропозицій з питань формування і реалізації державної політики у сфері проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;
розробляє плани взаємодії МНС України з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, а також з установами іноземних держав у сфері проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;
організовує проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, налагоджує їх взаємодію;
здійснює управління діяльністю координаційних центрів і підрозділів авіаційних чергових сил з пошуку і рятування та їх забезпечення сучасними технічними засобами, необхідними для виконання покладених на них завдань;
забезпечує оперативну готовність регіональних координаційних центрів, органів управління авіаційних сил та засобів пошуку і рятування;
організовує за єдиним планом взаємодії цілодобове чергування авіаційних сил та засобів пошуку і рятування;
організовує та здійснює негайне проведення пошуку та рятування пасажирів і екіпажів повітряних суден, що зазнали лиха, у зонах відповідальності України за пошук і рятування, у тому числі у внутрішніх морських водах і територіальному морі, а за рішенням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його заступника проводить пошукові та аварійно-рятувальні роботи під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
забезпечує професійну підготовку персоналу;
здійснює збір, обробку, обмін інформацією та розробляє рекомендації з питань пошуку і рятування для заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
контролює виконання вимог нормативних документів щодо проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;
здійснює контроль за готовністю авіаційних сил та засобів пошуку і рятування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності до проведення пошуку і рятування;
проводить аналіз діяльності авіаційних служб пошуку і рятування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності за результатами проведення спільних навчань, пошуково-рятувальних робіт;
здійснює контроль за організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів повітряних суден авіації центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
здійснює розроблення нормативно-технічних документів та технічних завдань для авіаційних сил і засобів пошуку та рятування;
бере участь:
у роботі комісій з розслідування причин аварій, катастроф, інших небезпечних подій, унаслідок яких повітряні судна та аеромобільні засоби зазнали лиха;
в організації пошуку та евакуації космічних об'єктів, наукової і спеціальної апаратури в районі відповідальності України за пошук та рятування;
у розгляді проектів, ескізів пошуково-рятувальних засобів, спорядження та обладнання, випробуванні їх нових зразків і підготовці висновків;
у розробленні та виконанні науково-дослідних програм, дослідно-конструкторських робіт, розміщенні замовлень, у випробуваннях та впровадженні у виробництво пошуково-рятувальних засобів, спорядження та обладнання;
у роботі міжнародних організацій у сфері авіаційних пошуково-рятувальних робіт;
у підготовці проектів міжнародних угод у сфері авіаційних пошуково-рятувальних робіт, розробленні заходів щодо впровадження стандартів, що рекомендуються Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO) та Міжнародною морською організацією (IMO);
уносить до відповідних органів пропозиції щодо припинення польотів у разі порушення вимог нормативних документів з питань пошуково-рятувального забезпечення до усунення недоліків;
консультує підрозділи пошуково-рятувальних служб з питань проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.
2.2.3. Центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації, є Міністерство оборони України, яке створює відповідні служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.
Основні функції і завдання служб пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації визначаються нормативно-правовими актами Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства та цих Правил.
2.2.3.1. У Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт Міноборони забезпечує:
функціонування КЦПР як допоміжного Головному КЦПР Укравіапошуку:
підтримання в оперативній готовності пунктів управління пошуково-рятувальними ПС до керівництва польотами у районі своєї відповідальності;
підтримання в оперативній готовності до дій ПС, що залучаються до пошуково-рятувальних робіт за планами взаємодії;
залучення до дій, за рішенням Головного КЦПР, пошуково-рятувальних ПС, які несуть чергування за договорами з Укравіапошуком.
2.2.4. Центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації, є Державна адміністрація ЦА України, яка створює відповідні служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.
Основні функції і завдання служб пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА визначаються нормативно-правовими актами Державної адміністрації ЦА України відповідно до чинного законодавства та цих Правил.
2.2.4.1. У Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт Державна адміністрація ЦА України забезпечує:
функціонування КЦПР ЦА як допоміжного Головному КЦПР Укравіапошуку:
здійснення управління пошуково-рятувальними ПС;
залучення аварійно-рятувальних команд до дій за рішенням Головного КЦПР.
2.2.5. Оперативними органами, які несуть відповідальність за сприяння ефективній роботі служб авіаційного пошуку та рятування і координації проведення авіаційного пошуку та рятування, є відповідні КЦПР.
2.2.5.1. Головний КЦПР є оперативним органом Укравіапошуку, який несе відповідальність за сприяння ефективній роботі Укравіапошуку і координацію проведення авіаційного пошуку та рятування у районі пошуку та рятування України.
2.2.5.2. У межах районних центрів ОПР Укравіапошук створює регіональні КЦПР як допоміжні, які безпосередньо підпорядковуються Головному КЦПР і несуть відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.
2.2.6. Орган, що регулює діяльність державної авіації, створює КЦПР, який у Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і несе відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування підпорядкованими йому силами та засобами.
2.2.7. Орган, що регулює діяльність цивільної авіації, створює КЦПР, який у Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і несе відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування підпорядкованими йому силами та засобами.
2.3. Організація авіаційного пошуку та рятування ПС, що зазнає або зазнало лиха
2.3.1. ПС, що зазнає або зазнало лиха, та всі особи, які знаходяться на його борту, підлягають негайному пошуку та рятуванню незалежно від національної належності або статусу таких осіб.
2.3.2. Правовою основою для створення організації пошуку та рятування є чинні законодавчі акти, які ґрунтуються на визнанні вимог міжнародних угод, учасником яких є Україна , і служать таким цілям:
визначення функції пошуку і рятування як одного із пріоритетних завдань держави;
виконання вимог і стандартів міжнародних авіаційних організацій;
призначення служб пошуку та рятування і визначення їх загальних обов'язків.
2.3.3. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що мають сили та засоби авіаційного пошуку та рятування, виділяють їх для проведення пошуку та рятування відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, або на підставі двосторонніх договорів з Укравіапошуком.
2.3.4. Організація пошуку і рятування у районах, де Україна межує із суміжними державами, регламентується двосторонніми угодами. Варіант типової угоди про пошук і рятування викладено в додатку 1 до цих Правил.
2.3.5. Україна надає дозвіл на доступ на свою територію рятувальних команд іншої держави з метою пошуку місця авіаційної події і рятування людей, які залишились живими після такої події, за умовами договорів, учасником яких вона є.
2.3.5.1. Організації Договірної держави, які виявили готовність залучити свої авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби до участі у проведенні пошуково-рятувальної операції, подають на адресу Укравіапошуку запит з докладним описом наміченої місії й обґрунтуванням її необхідності.
2.3.6. Район пошуку та рятування України - зона, яка своїми межами збігається з районом польотної інформації України (далі - РПІ).
2.3.6.1. Район пошуку та рятування розділяється на регіони пошуку та рятування, межі яких збігаються з межами РЦ ОПР.
2.3.6.2. Межі району пошуку і рятування за кордонами України встановлюються на підставі міжнародних угод.
2.3.7. Районом відповідальності за авіаційний пошук та рятування командирів (начальників) авіаційних частин, керівників підприємств ЦА, які організовують польоти або є експлуатантами аеродромів (посадкових майданчиків), є зона, що збігається з межами району аеродрому (посадкового майданчика).
2.3.8. Організація та забезпечення проведення авіаційних ПРР з використанням усіх наявних сил та засобів МНС, а також сил та засобів інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії у районі пошуку та рятування України покладається на Укравіапошук.
2.3.9. Організація та проведення ПРР у районі аеродромів (посадкових майданчиків) покладається на командирів (начальників) авіаційних частин, керівників підприємств ЦА, які організовують польоти або є експлуатантами аеродромів (посадкових майданчиків).
2.4. Координація авіаційного пошуку та рятування
2.4.1. У системі авіаційного пошуку та рятування координація здійснюється на трьох загальних рівнях координаторами:
системи авіаційного пошуку та рятування;
авіаційного пошуку та рятування;
авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.
2.4.1.1. Координатором системи авіаційного пошуку та рятування є Укравіапошук.
2.4.2. Пошуково-рятувальна операція проводиться під керівництвом уповноваженого керівника, який призначається відповідно до чинного законодавства залежно від рівня надзвичайної ситуації. Уповноважений керівник утворює робочий орган - штаб з ліквідації надзвичайної ситуації.
2.4.3. На період проведення пошуково-рятувальної операції Укравіапошук призначає Координатора авіаційного пошуку та рятування, який включається до штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, а при необхідності створює робочу групу з фахівців - суб'єктів Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.
2.4.3.1.Координатор повинен мати належну підготовку щодо організації проведення пошуку та рятування і знати відповідні плани.
2.4.3.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування зобов'язаний:
отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію;
з'ясувати тип і склад аварійно-рятувального устаткування, що знаходиться на борту ПС, яке зазнає або зазнало лиха;
мати регулярну інформацію про умови зовнішнього середовища;
у разі потреби уточнити рух і місцезнаходження наземних засобів або морських суден у вірогідних районах пошуку і забезпечити їх аварійне сповіщення відносно рятування, візуального і/або радіоспостереження;
визначити на карті райони пошуку і визначити методи і засоби, які повинні бути використані;
у разі потреби розробити заходи авіаційного пошуку та рятування відповідно до плану пошукових або рятувальних дій;
за необхідністю координувати із суміжними КЦПР заходи авіаційного пошуку та рятування;
організувати інструктаж і опитування персоналу служб пошуку та рятування;
аналізувати всі донесення і вносити в план пошукових дій необхідні корективи;
організувати забезпечення польотів пошуково-рятувальних ПС;
організувати доставку необхідних предметів постачання для підтримки осіб, які залишилися живими;
вести у хронологічному порядку точний запис інформації;
надавати донесення про хід виконання авіаційних пошуково-рятувальних робіт в ході операції;
надавати пропозиції уповноваженому керівнику операції з пошуку та рятування про припинення або призупинення пошуку;
вивільняти засоби пошуку та рятування, коли їх допомога більше не потрібна;
надавати необхідну інформацію уповноваженим органам з розслідування події;
підготувати заключне донесення про проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.
2.4.4. Укравіапошук призначає координатора на місці проведення операції, якщо в одній і тій самій пошуково-рятувальній операції залучено два або більше засобів пошуку та рятування.
2.4.4.1. Функцію координатора на місці проведення операції бере на себе особа, яка командує авіаційним пошуково-рятувальним засобом, що першим прибув на місце події і виконує її, поки Укравіапошук не звільнить його від виконання цих обов'язків.
2.4.4.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції зобов'язаний:
отримати план пошукових чи рятувальних дій або розробити його;
уносити зміни у план пошукових дій або план рятувальних дій залежно від ситуації на місці проведення операції за узгодженням з уповноваженим керівником на місці проведення операції (і, по можливості, за узгодженням з координатором авіаційного пошуку та рятування);
координувати зв'язок на місці проведення операції;
координувати дії всіх засобів авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції;
узгоджувати дії засобів авіаційного пошуку та рятування з діями інших засобів, що беруть участь в операції;
з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку засобів авіаційного пошуку та рятування під час проведення пошуково-рятувальної операції;
надавати координаторові авіаційного пошуку та рятування повідомлення про хід операції.
Стандартний формат повідомлення приведено в додатку 2 до цих Правил.
2.4.5. Координатор авіаційного пошуку та рятування призначає координатора ПС, якщо у пошуково-рятувальній операції беруть участь декілька ПС.
Якщо це практично неможливо, то координатора ПС може призначити координатор на місці проведення операції.
2.4.5.1. Координатор ПС зобов'язаний:
установлювати безпечне ешелонування повітряних суден;
контролювати установку на всіх ПС єдиної величини атмосферного тиску;
інформувати координатора авіаційного пошуку та рятування про фактичні метеоумови на місці проведення операції;
задавати точки входу ПС у зону й виходу з неї, а також величини абсолютних висот;
здійснювати селекцію радіоповідомлень, що направляються пошуковим ПС, і вихідних радіоповідомлень від них;
забезпечувати використання радіочастот відповідно до вказівок;
координувати дії із суміжними районними диспетчерськими центрами і аеродромами;
забезпечувати інформування авіаційних засобів про загальний план пошуково-рятувальної операції;
інструктувати екіпажі пошуково-рятувальних ПС при виникненні нових завдань;
координувати охоплення району пошуку в залежності від:
змін обстановки на місці проведення операції та ефективності пошуку;
залишків пального у ПС;
при необхідності надавати координаторові авіаційного пошуку та рятування або координаторові авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції періодичні зведені повідомлення пошукових ПС.
Стандартна форма повідомлення викладена в додатку 2 до цих Правил;
забезпечувати виконання вказівок координатора авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції, постійно підтримувати з ним зв'язок.
2.5. Сили та засоби авіаційного пошуку та рятування
2.5.1. Силами і засобами авіаційного пошуку і рятування є:
аварійно-рятувальні команди авіаційних військових частин і підприємств ЦА, зі складу яких, при потребі, формується наземна пошуково-рятувальна група (далі - НПРГ) і/або повітряна пошуково-рятувальна група (далі - ППРГ);
повітряні пошуково-рятувальні команди МНС України;
чергові повітряні пошуково-рятувальні команди державної та цивільної авіації України, які несуть чергування в єдиній державній системі авіаційних робіт з пошуку і рятування за договором з Укравіапошуком;
повітряні пошуково-рятувальні команди державної та цивільної авіації України, які залучаються до проведення ПРР;
засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів;
ПУ силами і засобами авіаційного пошуку і рятування.
2.5.1.1. Мінімальна кількість сил і засобів, які необхідні для пошуку та рятування, визначається Укравіапошуком і вказується у відповідних виданнях аеронавігаційного плану.
2.5.2. Табель оснащення АРК залежно від завдання, призначення та району базування визначається відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органами, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.
Аварійно-рятувальні команди оснащуються швидкодіючими і надійними засобами зв'язку, швидкохідними мобільними транспортними засобами, предметами постачання і засобами життєзабезпечення.
2.5.3. Кожне пошуково-рятувальне повітряне судно обладнується засобами для ведення радіотехнічного пошуку, засобами зв'язку, які мають можливість використовувати сітку авіаційних і міжнародних аварійних радіочастот електрозв'язку.
2.5.4. Кожне пошуково-рятувальне повітряне судно, яке призначене для проведення ПРР над морськими районами, додатково обладнується засобами для зв'язку з морськими суднами та повинно мати на борту примірник Міжнародного коду сигналів.
2.5.5. За рішенням Укравіапошуку окремі пошуково-рятувальні ПС повинні мати відповідне десантне обладнання для скидання предметів та засобів життєзабезпечення потерпілим.
2.5.5.1. За рішенням Укравіапошуку на окремих аеродромах створюються пункти збереження запасів аварійно-рятувального майна та спорядження для скидання його потерпілим.
2.5.5.2. Вміст контейнерів або упаковок з предметами постачання і засобами життєзабезпечення, які призначаються для скидання потерпілим, визначається Укравіапошуком.
Вимоги до маркування контейнерів або упаковок з предметами постачання і засобами життєзабезпечення, які призначаються для скидання потерпілим, викладено у додатку 3 до цих Правил.
2.6. Організація чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил, засобів та органів управління ними
2.6.1. Для забезпечення авіаційного пошуку і рятування організовується чергування:
органів управління;
пошуково-рятувальних ПС;
аварійно-рятувальних команд;
радіоелектронних засобів.
2.6.2. Чергування органів управління авіаційного пошуку і рятування здійснюється на:
Головному і регіональних КЦПР;
КЦПР державної авіації України;
КЦПР цивільної авіації України;
Украероцентрі та районних центрах ОПР;
пунктах управління польотами.
2.6.3. Чергування пошуково-рятувальних ПС здійснюється на аеродромах України, які визначено умовами договору з Укравіапошуком.
2.6.4. Для виконання пошуково-рятувальних робіт на всіх аеродромах та посадкових майданчиках незалежно від відомчої належності та форми власності створюються аварійно-рятувальні команди з штатних і позаштатних підрозділів. Обов'язковим є включення до складу АРК пожежно-рятувального, медичного, інженерно-авіаційного підрозділів та тих, які виконують функції авіаційної безпеки.
2.6.4.1. Нормативна чисельність, структурний склад АРК та кількість спеціального транспорту визначаються відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.
2.6.4.2. Чисельність і порядок виділення чергових пошуково-рятувальних сил та засобів авіаційних військових частин та авіапідприємств ЦА і забезпечення ступеня їхньої готовності визначається наказом керівника.
2.6.4.3. Керівники військових авіаційних частин та авіапідприємств ЦА відомості про чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби надають відповідним КЦПР у порядку, що визначається відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.
2.6.4.4. Узагальнені відомості про чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби державної і цивільної авіації відповідними КЦПР надаються Головному КЦПР у порядку, що визначається Укравіапошуком.
2.6.4.5. Зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів Головний КЦПР направляє відповідним КЦПР у порядку, що визначається Укравіапошуком.
2.6.5. Чергування радіотехнічних та радіоелектронних засобів на міжнародній аварійній частоті 121,5 Мгц організовується на аеродромах державної авіації під час виконання польотів або призначення їх запасними; на диспетчерських пунктах аеропортів 1-2 класів ЦА України і РДП ОПР - цілодобово; на всіх пунктах управління польотами - за регламентом їх роботи, при обслуговуванні хоча б одного ПС.
2.6.6. Для чергових сил і засобів, що залучаються до авіаційного пошуку та рятування, встановлюються три ступені готовності:
"Готовність N 3", "Готовність N 2", "Готовність N 1".
Вимоги до чергових сил і засобів відповідних ступенів готовності викладено в додатку 4 до цих Правил.
2.7. Планування авіаційного пошуку і рятування
2.7.1. На адміністративному і оперативному рівнях розробляються:
програмні плани, плани заходів на випадок аварійних обставин з ПС на аеродромі;
плани заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС;
заходи авіаційного пошуку та рятування до планів операцій (дій) у кожному регіоні, а при необхідності - плани пошуку, плани рятування та інші плани.
2.7.2. Головний і допоміжні КЦПР відпрацьовують плани дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаної з авіаційною подією, формати яких викладено в додатку 5 до цих Правил.
2.7.3. КЦПР державної та цивільної авіації України відпрацьовують плани залучення сил та засобів до проведення пошуково-рятувальних операцій (дій).
2.7.4. На аеродромах (аеропортах, посадкових майданчиках) розробляються плани заходів на випадок аварійних обставин із ПС.
Загальну структуру Плану заходів на випадок аварійних обставин із ПС на аеродромі викладено в додатку 6 до цих Правил.
2.7.5. Експлуатанти комерційних ПС розробляють плани заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС. Загальну структуру Плану заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС викладено в додатку 7 до цих Правил.
2.8. Оснащення повітряних суден аварійно-рятувальним устаткуванням
2.8.1. Порядок оснащення повітряних суден аварійно-рятувальним устаткуванням регламентується органами регулювання діяльності державної та цивільної авіації України.
2.8.2. ПС комерційної авіації повинні бути оснащені:
запасом необхідних медичних засобів, які розміщуються в легкодоступних місцях і в кількості, що відповідає числу пасажирів, дозволеному до перевезення на цьому ПС. Вимоги щодо типу, кількості, місць розміщення і вмісту запасів медичних засобів на ПС встановлюються органами, які регулюють діяльність ЦА України;
переносними вогнегасниками такого типу, що при користуванні не створюють небезпечної концентрації отруйних газів усередині ПС. Принаймні по одному вогнегаснику встановлюється у кабіні льотного екіпажу і в кожному пасажирському салоні, що відділений від кабіни льотного екіпажу і до якого члени екіпажу не мають прямого доступу;
кріслом або спальним місцем для кожної особи;
поясним прив'язним ременем на кожному кріслі та обмежувальними ременями на кожному спальному місці;
прив'язними системами на кожному кріслі льотного екіпажу;
запасними електричними запобіжниками відповідних розмірів для заміни запобіжників, розташованих у доступних під час польоту місцях;
засобами, що забезпечують такі повідомлення пасажирам:
коли необхідно пристебнути прив'язні ремені;
коли і як варто користуватися кисневим устаткуванням, якщо на борту ПС передбачено кисень;
коли варто утримуватися від паління;
де розміщуються рятувальні жилети або аналогічні індивідуальні плавзасоби і як користуватися ними, якщо такі засоби передбачені на борту;
де розташовані аварійні виходи та як відчиняються двері (люки).
2.8.3. Усі гідролітаки при виконанні будь-яких польотів повинні бути оснащені:
одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту;
устаткуванням, що подає звукові сигнали, відповідно до міжнародних правил попередження зіткнень суден на морі там, де це передбачено;
одним морським плавучим якорем.
2.8.4. Усі літаки при виконанні польотів над водними просторами на відстані більше ніж 93 км (50 морських миль); при польоті по маршруту над водним простором на відстані від берега, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування; якщо траєкторія зльоту або заходу на посадку проходить над водним простором таким чином, що у разі, якщо є вірогідність вимушеної посадки на воду, - повинні бути оснащені одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту.
2.8.5. Усі літаки, що виконують польоти над водною акваторією за маршрутами, що обумовлюють віддалення цих літаків від земної поверхні, придатної для виконання вимушеної посадки, на відстань більше 120 хв польоту в режимі крейсерської швидкості або 740 км (400 морських миль) (береться менше значення), повинні бути додатково оснащені:
рятувальними плотами, укомплектованими аварійно-рятувальним устаткуванням та засобами життєзабезпечення людей для відповідних умов виконання польоту, у кількості, достатній для розміщення всіх людей;
устаткуванням для подачі сигналів небезпеки.
2.8.6. Усі літаки при виконанні польотів над районами суші, що визначені відповідною державою як район, де особливо важко здійснювати пошук і рятування, повинні бути оснащені такими сигнальними пристроями та аварійно-рятувальним устаткуванням (включаючи засоби життєзабезпечення людей), які відповідають умовам району польоту.
2.8.7. Вертольоти з льотно-технічними характеристиками класів 1 або 2 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що відповідає польоту з номінальною крейсерською швидкістю протягом більше 10 хв., і вертольоти з льотно-технічними характеристиками класу 3 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування або безпечної вимушеної посадки, повинні бути оснащені:
одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту;
рятувальними плотами, що укомплектовані аварійно-рятувальним устаткуванням та засобами життєзабезпечення людей для відповідних умов виконання польоту, в кількості, достатній для розміщення всіх людей;
устаткуванням для подачі сигналів небезпеки за допомогою сигнальних ракет.
2.8.8. Усі літаки, які виконують польоти над водною акваторією за маршрутами, що обумовлюють віддалення їх від земної поверхні, придатної для виконання вимушеної посадки, на відстань більше 120 хв польоту в режимі крейсерської швидкості або 740 км (400 морських миль) (береться менше значення), повинні бути оснащені як мінімум двома ELT, один із яких є автоматичним.
2.8.9. Усі ПС при виконанні польотів над районами суші, яка визначена відповідною державою як райони, де особливо важко здійснювати пошук і рятування, повинні бути оснащені як мінімум одним автоматичним ELT.
2.8.10. Вертольоти із льотно-технічними характеристиками класів 1 або 2 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що відповідає польоту з номінальною крейсерською швидкістю протягом більше 10 хв, і вертольоти із льотно-технічними характеристиками класу 3 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування або безпечної вимушеної посадки, повинні бути оснащені як мінімум одним автоматичним ELT та одним ELT для рятувального плоту.
2.8.11. Для негайного повідомлення КЦПР експлуатанти повинні мати у своєму розпорядженні переліки аварійно-рятувального устаткування ПС, яке зайняте у міжнародній аеронавігації. Стосовно конкретного випадку інформація про це включає число, кольори й тип рятувальних плотів і сигнальних ракет, докладний опис аварійних запасів медичних засобів, води, а також тип аварійного переносного радіоустаткування і частоти, на яких воно працює.
Розділ 3. Зв'язок
3.1. Основні функції і вимоги до зв'язку, що забезпечує авіаційний пошук та рятування
3.1.1. Аварійний зв'язок використовується в тих випадках, коли особам, повітряним або морським суднам, що зазнають лиха, необхідна негайна допомога, і дає можливість:
ПС, яке зазнає лиха, сповістити систему пошуку та рятування;
системі пошуку та рятування вживати заходів реагування і проводити пошуково-рятувальні операції;
особам, які залишилися живими, допомагати підрозділам пошуку та рятування вживати заходів реагування і проводити рятувальні роботи.
3.1.2. Основними функціями системи зв'язку з пошуку та рятування є:
прийом аварійних сповіщень;
обмін інформацією між координатором авіаційного пошуку та рятування і засобами пошуку та рятування, а також особами, що зазнають або зазнали лиха;
здійснення радіопеленгації та наведення АРК у район лиха.
3.1.3. Аварійний зв'язок включає усі радіотелефонні повідомлення про настання лиха.
3.1.4. Аварійні виклики є абсолютно пріоритетними стосовно всіх інших повідомлень. Будь-яка особа, що прийняла аварійний виклик, повинна негайно припинити будь-які передачі, які можуть створити перешкоди для виклику, і перейти до прослуховування частоти, що використовується для виклику.
3.1.5. Зв'язок, що забезпечує авіаційний пошук та рятування, повинен відповідати таким вимогам:
забезпечити повне і зрозуміле аварійне сповіщення;
забезпечити своєчасне інформування про аварійну ситуацію;
мати мінімальну кількість помилкових аварійних сповіщень;
мати гарантовану можливість встановити зв'язок з об'єктами, що зазнають лиха;
мати можливість використовування єдиної мови.
3.2. Устаткування зв'язку для забезпечення авіаційного пошуку та рятування
3.2.1. Для аварійного сповіщення можуть використовуватися будь-які наявні засоби зв'язку.
3.2.2. Кожний КЦПР оснащується засобами швидкого та надійного двостороннього зв'язку з відповідними:
органами ОПР;
КЦПР в суміжних районах пошуку та рятування;
постачальником інформації від системи КОСПАС-САРСАТ;
морським координаційним центром або місцевими рятувальними станціями служб рятування на воді при наявності в районі пошуку і рятування морської акваторії або великих водних басейнів;
метеорологічними закладами або органами метеорологічного спостереження;
штабом рятувальних команд.
Регіональні КЦПР, крім того, повинні бути обладнані зв'язком з оперативно-черговими службами Головних управлінь МНС України у зоні своєї відповідальності.
3.2.3. На борту всіх ПС (крім легких і надлегких) повинен бути приводний аварійний передавач (ELT).
3.2.4. Екіпаж ПС, що зазнає чи зазнало лиха, повинен при можливості подати відповідні сигнали.
3.2.4.1. Для своєчасного виявлення ПС, що зазнає чи зазнало лиха, та надання йому допомоги використовуються єдині міжнародні сигнали лиха, які наведено в додатку 8 до цих Правил.
3.2.4.2. При спостереженні або отриманні будь-якого із сигналів, наведених у додатку 8, екіпаж ПС починає такі дії, які є доцільними відповідно до змісту сигналу.
3.2.5. Частоти, які може бути використано для здійснення авіаційного пошуку і рятування, наведено в додатку 9 до цих Правил.
За узгодженими планами взаємодії сил та засобів, які залучаються від міністерств, відомств та організацій для реалізації цих планів, допускається використання інших частот для здійснення зв'язку між пошуково-рятувальними засобами.
3.2.5.1. Порядок використання аварійних радіочастот визначається Укравіапошуком за узгодженими планами взаємодії сил та засобів, що залучаються від міністерств, відомств та організацій для реалізації цих планів.
3.3. Передача повідомлення про лихо
3.3.1. ПС, яке зазнає лиха, по змозі передає повідомлення, у якому передає радіотелефонний сигнал "МЕЙДЕЙ", що повторюється три рази.
Формат аварійного повідомлення наведено в додатку 10 до цих Правил.
3.3.1.1. ПС здійснює передачу аварійного повідомлення на частоті 121,5 Мгц або на частотах ОПР.
Порядок ведення аварійного радіотелефонного зв'язку наведено у додатку 11 до цих Правил.
3.4. Організація сповіщення про лихо
3.4.1. Центрами збору польотної інформації, що має відношення до ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і передачі такої інформації відповідному КЦПР є органи ОПР.
3.4.2. Аварійним оповіщенням забезпечуються:
усі ПС, які забезпечені диспетчерським ОПР;
по можливості усі інші ПС, що заявили план польоту або відомі ОПР із інших джерел;
будь-які ПС, у відношенні яких відомо або передбачається, що вони є об'єктом незаконного втручання.
3.4.3. Органи ОПР визначають аварійну стадію щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і негайно інформують відповідний КЦПР.
Умови, за якими визначається аварійна стадія, викладено в додатку 12 до цих Правил.
Формат повідомлення за наявною інформацією про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, викладено в додатку 13 до цих Правил.
3.4.3.1. У будь-якому разі відповідний аеродромний диспетчерський пункт або диспетчерський пункт підходу спочатку сповіщає усі відповідні місцеві аварійно-рятувальні служби, що можуть надати необхідну негайну допомогу, і вживає інших необхідних заходів для введення їх у дію.
3.4.4. Уся інформація про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, що направляється органами ОПР до КЦПР, по змозі передається також експлуатанту.
3.4.5. У тому разі, якщо орган ОПР установлює, що ПС зазнає або зазнало лиха, а інші ПС перебувають поблизу, то в найкоротші строки інформує їх про характер аварійної ситуації.
3.4.6. У тому разі, якщо орган ОПР знає або припускає, що ПС є об'єктом незаконного втручання, у повідомленнях ОПР, переданих каналами зв'язку "повітря - земля", не дається ніяких посилань на характер події, якщо на це не робилося посилання в повідомленнях, що надійшли з борту відповідного ПС, і якщо є підстави вважати, що таке посилання погіршить положення.
3.5. Організація зв'язку на місці проведення пошуково-рятувальної операції
3.5.1. Для забезпечення зв'язку на місці проведення операції координатор авіаційного пошуку та рятування повинен задати основну і запасну частоти та інформувати про це координатора авіаційного пошуку та рятування на місці проведення пошуково-рятувальної операції, головні установи, які надали засоби пошуку та рятування і відповідні КЦПР.
3.5.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування повинен забезпечити надійний зв'язок з координатором авіаційного пошуку на місці проведення пошуково-рятувальної операції, а останній - із засобами пошуку та рятування.
3.5.3. Усі засоби авіаційного пошуку та рятування укомплектовуються примірниками міжнародного зводу сигналів, що містить інформацію щодо здійснення зв'язку, яку визнано у міжнародній практиці для використовування повітряними, морськими суднами і особами, які залишилися живими.
Розділ 4. Порядок проведення пошуково-рятувальних операцій
4.1. Етапи пошуково-рятувальних операцій
4.1.1. Органи управління проведенням операції або будь-якою її частиною дають відповідні вказівки координаторам авіаційного пошуку та рятування або інформують КЦПР про розвиток події.
4.1.2. Заходи реагування на подію, які вимагають пошуку та рятування, як правило, складаються з п'яти послідовних етапів:
надходження перших відомостей;
початкові дії;
планування;
оперативні заходи;
завершення.
Ці етапи є комплексами заходів, які здійснюються системою пошуку та рятування під час реагування на подію. У залежності від події усі п'ять етапів можуть бути непотрібними або декілька етапів здійснюються одночасно.
4.2. Інформація про повітряне судно, яке зазнає або зазнало лиха
4.2.1. Будь-яка юридична або фізична особа, яка обґрунтовано вважає, що ПС зазнає або зазнало лиха, повинна негайно передати цю інформацію у відповідний КЦПР.
4.2.2. Після отримання інформації про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, КЦПР оцінює таку інформацію і визначає масштаб потрібної операції.
4.2.3. Якщо інформація, що стосується ПС, яке зазнає або зазнало лиха, отримана не від органів ОПР, а із інших джерел, то КЦПР визначає, якій аварійній стадії відповідає дана ситуація, і вживає відповідних заходів.
4.3. Початкові дії координаційних центрів пошуку та рятування в аварійних стадіях
4.3.1. На всіх аварійних стадіях відповідний КЦПР діє спільно з органами ОПР та іншими відповідними установами і службами з метою забезпечення швидкої оцінки повідомлень, які надходять.
4.3.2. При оголошенні стадії невизначеності:
4.3.2.1. Головний КЦПР повинен:
отримати інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і розрахунковий час прибуття ПС згідно з планом польоту;
призначити відповідальний РКЦ за проведення пошукових дій;
організувати (контролювати) проведення пошукової операції за відповідною схемою пошуку за допомогою засобів зв'язку з залученням радіотехнічних, електронних засобів;
розрахувати залишок пального на підставі аналізу маршруту і умов польоту ПС;
з'ясувати фактичний стан пошуково-рятувальних сил і засобів та можливість їх залучення до проведення пошуку і рятування.
4.3.2.2. Регіональний КЦПР повинен:
отримати з усіх можливих джерел інформацію щодо ПС та доповідати її Головному КЦПР;
підтримувати зв'язок з відповідним органом ОПР для отримання нової інформації та передачі інформації стосовно заходів пошуку;
уточнити фактичний стан пошуково-рятувальних сил і засобів у зоні відповідальності та можливість їх залучення до проведення пошуку і рятування, надати пропозиції про це Головному КЦПР;
увести в дію План заходів для стадії невизначеності.
4.3.2.3. Відповідний допоміжний КЦПР повинен:
надати Головному КЦПР інформацію про план польоту, а в разі, якщо немає плану, - спробувати отримати інформацію, на підставі якої можна відновити маршрут, час відправлення і прибуття ПС або його імовірне місцезнаходження;
провести за відповідною схемою пошук за допомогою засобів зв'язку з залученням радіотехнічних та електронних засобів;
залучити всі можливі джерела інформації для визначення місцезнаходження ПС;
визначити додаткові пошуково-рятувальні засоби, які може бути залучено до проведення пошуково-рятувальних робіт;
при отриманні інформації, що ПС зазнає лиха, а також у разі наявності підстав уважати, що ПС або особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека, негайно інформувати про це Головний КЦПР.
4.3.2.4. У разі, якщо отримана інформація указує на те, що ПС не зазнає лиха, Головний КЦПР оголошує про припинення аварійної стадії і негайно інформує про це повноважні органи, центри, служби або засоби, яким було направлено аварійне сповіщення, і джерело, від якого надійшло повідомлення.
4.3.3. При оголошенні стадії тривоги:
4.3.3.1. Головний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:
прийняти рішення щодо залучення до дій відповідних чергових пошуково-рятувальних сил та засобів;
надати пропозиції Укравіапошуку про призначення координатора з авіаційного пошуку та рятування;
почати планування конкретних дій щодо авіаційного пошуку та інформувати про вжиті заходи координатора операції та допоміжні КЦПР;
через КЦПР органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України, інформувати власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування.
4.3.3.2. Регіональний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:
привести в готовність N 1 пошуково-рятувальні ПС, що чергують за планами МНС України;
проінформувати оперативно-чергову зміну відповідних обласних Головних управлінь (управлінь) МНС України про аварійну ситуацію;
отримати інформацію про готовність до дій додаткових чергових пошуково-рятувальних сил та засобів, які може бути залучено до проведення пошуково-рятувальних робіт;
почати планування конкретних дій щодо авіаційного пошуку, про можливість його проведення доповідати Головному КЦПР;
увести в дію План заходів при стадії тривоги.
4.3.3.3. Відповідний допоміжний КЦПР, Регіональний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:
за командою Головного КЦПР перевести в готовність N 1 підпорядковані чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;
через органи ОПР (УПР) здійснювати:
передачу вказівок і інформації ПС, яке зазнає лиха, або судну, що передало донесення про лихо;
інформування ПС, які виконують польоти поблизу від місця події, щодо характеру аварійної ситуації;
інформувати власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;
надавати допомогу Головному КЦПР у прогнозуванні ймовірного масштабу події.
4.3.3.4. У разі, якщо отримана інформація указує на те, що повітряне судно не зазнає лиха, Головний КЦПР оголошує про припинення стадії тривоги і негайно інформує про це повноважні органи, центри, служби або засоби, яким було направлено аварійне сповіщення, і джерело, від якого надійшло повідомлення.
4.3.3.5. Якщо до моменту завершення всіх заходів судно не було знайдено або якщо закінчився розрахований час вироблення пального, слід уважати, що судну і особам, які є на борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека, КЦПР оголошує стадію лиха.
4.3.4. При оголошенні стадії лиха:
4.3.4.1. Головний КЦПР повинен:
негайно ввести в дію план заходів авіаційного пошуку та рятування;
встановити розраховане місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і визначити протяжність району, в межах якого необхідно проводити пошук;
призначити відповідальний РКЦ за проведення пошукових дій;
залучати ПС, морські судна та служби, які не включено до пошуково-рятувальних команд, але які здатні надати необхідну допомогу;
переконатися в тому, що призначено координатора з авіаційного пошуку та рятування і всі, хто залучається до проведення операції, про це поінформовані;
контролювати час вильоту (виходу) чергових ПРС і засобів;
визначити готовність засобів авіаційного пошуку та рятування до проведення операцій;
отримати додаткові засоби пошуку та рятування, якщо передбачається, що може виникнути потреба в нарощуванні зусиль;
приступити до виконання запланованих дій і повідомити відповідні деталі плану органу ОПР для передачі їх ПС, яке зазнає лиха або повідомило про аварійну ситуацію;
вносити необхідні поправки до плану дій;
повідомити відповідні повноважні органи, які займаються розслідуванням авіаційних подій;
через КЦПР органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України, інформувати власника або експлуатанта ПС і при необхідності державу реєстрації ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;
сприяти координатору авіаційного пошуку та рятування у виконанні своїх функцій у пошуково-рятувальній операції.
4.3.4.2. Регіональний КЦПР повинен:
увести в дію План заходів при стадії лиха;
визначити порядок залучення до дій чергових пошуково-рятувальних сил та засобів;
за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;
сприяти координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення ПРО у виконанні своїх функцій у пошуково-рятувальній операції.
4.3.4.3. Відповідний допоміжний КЦПР повинен:
дати команду на приведення в готовність N 1 підпорядкованим черговим ПРС, які може бути залучено до ПРР;
спільно з Головним КЦПР визначити ймовірне місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і визначити протяжність району, в межах якого необхідно проводити пошук;
за узгодженням з Головним КЦПР увести в дію план заходів авіаційного пошуку та рятування;
за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;
контролювати виліт чергових ПС і вихід АРК та інформувати Головний КЦПР;
надавати пропозиції Головному КЦПР щодо залучення додаткових засобів пошуку та рятування для нарощування зусиль.
4.3.5. Відповідний КЦПР повинен вести реєстрацію перебігу події, а саме:
в окремий журнал реєструвати отриману інформацію повністю або шляхом посилання на інші документи, що підлягають постійному зберіганню;
первинне повідомлення повинне заноситися як стандартна форма реєстрації подій, яку викладено в додатку 14 до цих Правил.
4.4. Дії відносно повітряного судна, місцезнаходження якого відомо
4.4.1. У разі, якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, відоме, відповідальність за початок авіаційного пошуку та рятування бере на себе Головний або допоміжний КЦПР, у районі якого знаходиться дане судно.
4.4.2. Якщо Головний або допоміжний КЦПР уважає, що ПС, яке зазнає лиха, продовжує політ і може залишити межі району пошуку та рятування, йому необхідно:
попередити про це КЦПР, через райони яких проходить запланований або вибраний маршрут ПС, яке зазнає лиха, і передати їм аварійне сповіщення та необхідну інформацію;
продовжувати координувати авіаційний пошук та рятування, доки не буде отримано повідомлення від суміжного КЦПР про те, що ПС, яке зазнає лиха, увійшло в його район пошуку та рятування і що він бере на себе відповідальність;
оформити документально в журналі Головного або допоміжного КЦПР передачу відповідальності за координацію авіаційного пошуку рятування до іншого Головного або допоміжного КЦПР;
залишатися в стані готовності надати допомогу до повідомлення про те, що допомога більше не потрібна.
4.4.3. Головний або допоміжний КЦПР, який отримав інформацію про аварійну ситуацію, що виникла за межами його району пошуку та рятування, повинен негайно повідомити відповідний КЦПР і виконувати всі необхідні дії для координації заходів реагування, доки інший КЦПР не візьме на себе відповідальність.
4.4.4. Керівники аеродромів (аеропортів, посадкових майданчиків) з моменту отримання інформації про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, повинні без затримки розпочати здійснювати черговими силами та засобами заходи, які передбачено відповідними Планами.
4.5. Дії відносно повітряного судна, місцезнаходження якого невідомо
4.5.1. У разі, якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає лиха, невідомо - Головний або допоміжний КЦПР бере на себе відповідальність за координацію авіаційного пошуку та рятування до призначення Укравіапошуком координатора авіаційного пошуку та рятування і погоджує свої дії із суміжними КЦПР, через райони яких проходить запланований або вибраний маршрут ПС.
4.5.2. КЦПР, який повинен координувати авіаційний пошук та рятування, є центром, який відповідає за район:
із якого надійшло останнє донесення про місцезнаходження ПС або коли останнє повідомлення про його місцезнаходження було отримано на лінії, яка розділяє два райони пошуку і рятування;
куди прямувало ПС, яке не обладнано належними засобами двостороннього зв'язку або яке не було незобов'язане підтримувати радіозв'язок;
у якому розміщено місце лиха і яке встановлено за допомогою системи КОСПАС-САРСАТ.
4.5.3. Після оголошення стадії лиха КЦПР, що відповідає за загальну координацію дій, інформує всі КЦПР, які може бути залучено до пошуково-рятувальної операції, про всі обставини і подальший розвиток подій. Подібним же чином всі КЦПР, які отримали будь-які відомості, що належать до аварійної ситуації, передають їх КЦПР, який здійснює загальну координацію.
4.5.4. Коли це практично доцільно, КЦПР, який несе відповідальність за проведення авіаційного пошуку та рятування, передає органу ОПР для інформації ПС, яке зазнає лиха, інформацію про вжиті заходи.
4.6. Порядок дій на місці авіаційної події
4.6.1. Пошуково-рятувальні роботи безпосередньо на місці лиха здійснюються у першу чергу наявними силами і засобами відповідно до планів операцій (робіт), інструкцій та технологій.
4.6.2. Якщо командир ПС виявив повітряне або надводне судно, яке зазнає лиха, він повинен:
вести спостереження за судном, що зазнає лиха, поки в цьому є необхідність або можливість;
уживати заходів, що можуть полегшити визначення місцезнаходження ПС, якщо дані про це були відсутні;
повідомляти КЦПР або органу ОПР такі відомості:
тип, розпізнавальні знаки і стан ПС, що зазнає лиха;
його місцезнаходження, відображене в географічних координатах або у відстані за істинним пеленгом на відомий орієнтир;
час спостереження в годинах і хвилинах Всесвітнього координованого часу (UTC);
факт покидання людьми ПС, що зазнає лиха;
кількість помічених людей;
кількість плаваючих на поверхні води людей;
зовнішній фізичний стан осіб, які залишилися живими;
діяти відповідно до вказівки КЦПР або органу ОПР.
4.6.3. Якщо на місце події першим прибуло ПС, яке не є пошуково-рятувальним, воно повинне керувати діями всіх інших ПС, що прибувають пізніше, до того, поки на місце події не прибуде перше пошуково-рятувальне ПС. Якщо в цей період таке ПС не може встановити зв'язок з відповідним КЦПР або органом ОПР, воно відповідно до взаємної домовленості передає відповідальність за керівництво діями іншому ПС, яке може встановити і підтримувати такий зв'язок до прибуття першого пошуково-рятувального ПС.
4.6.4. У разі, якщо ПС необхідно передати будь-яку інформацію тим, хто залишилися живими, або наземним рятувальним командам і при цьому двосторонній зв'язок відсутній, воно скидає, якщо це практично можливо, радіозв'язне устаткування або передає інформацію за допомогою скидання повідомлення у написаному вигляді.
4.6.5. У разі, якщо подається сигнал з землі, ПС підтверджує зрозумілість або не зрозумілість цього з використанням засобів, що зазначені в додатку 8 до цих Правил, або за допомогою відповідного візуального сигналу.
4.6.6. У разі, якщо ПС необхідно направити надводне судно до того місця, де повітряне або надводне судно зазнає лиха, воно передає точні вказівки будь-якими засобами, які є в його розпорядженні, або використовує відповідний візуальний сигнал.
4.6.7. Коли командир ПС прийняв повідомлення про лихо, він за можливості:
фіксує місцезнаходження судна, що зазнає лиха, якщо воно відоме;
визначає, якщо можливо, пеленг радіостанції, що передає повідомлення про лихо;
інформує відповідний КЦПР або орган ОПР про отримані відомості;
направляється за можливості до місця, яке зазначене в повідомленні про лихо.
4.7. Зв'язки з громадськістю
4.7.1. З урахуванням вимог конфіденційності прес-служба МНС України інформує громадськість про хід проведення операції.
4.7.2. Зв'язок із засобами масової інформації може здійснюватися у таких формах:
надання прес-релізів, що містять попереднє повідомлення про подію, уточнену інформацію для громадськості про хід операції з пошуку та рятування і заключне повідомлення за результатами операції;
проведення прес-конференції;
організація інтерв'ю з повноважними представниками МНС України.
4.7.3. Відомості, що надаються засобам масової інформації, повинні бути чіткими, стислими й інформативними.
4.7.4. Повноважний представник МНС України повинен підтримувати прямий зв'язок з відповідним КЦПР для того, щоб мати повну і найсвіжішу інформацію.
4.7.4.1. Під час інтерв'ю для засобів масової інформації повноважний представник повинен уникати:
висловлення особистих суджень або зневажливих оцінок, що стосуються членів екіпажу або осіб, які зникли безвісти;
оцінювання ситуації, досвіду або підготовки командира ПС, капітана морського судна або членів екіпажу;
негативних висловлень про проведення операції з пошуку та рятування;
вираження особистої думки або припущень про причини події або можливі засоби її запобігання;
надмірно песимістичних або оптимістичних висловлень про можливість успіху;
повідомлень про прізвища осіб, які зникли безвісти або зазнають лиха, поки не вжито всіх заходів для інформування родичів;
повідомлень про прізвища експлуатантів або власників повітряного, морського або іншого судна, поки його з цього питання не буде поінформовано;
розголошення прізвищ осіб, які надали інформацію стосовно цієї справи.
4.7.4.2. Повноважний представник при вирішенні питання про розголошення прізвищ повинний керуватись таким:
прізвища загиблих із числа цивільних осіб не повинні розголошуватися до того, поки не буде зроблено усе, щоб зв'язатися з родичами. Прізвища загиблих із числа військовослужбовців можуть розголошуватися тільки тим військовим відомством, до якого вони належать;
прізвища осіб, які залишилися живими, не повинні розголошуватися до завершення остаточної ідентифікації.
Розділ 5. Планування і проведення пошуку
5.1. Планування пошуку
5.1.1. Планування пошуку включає такі етапи:
оцінка ситуації із результатами аналізу попередніх пошуків;
розраховане місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і вірогідну погрішність у визначенні місцезнаходження;
оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення вірогідної погрішності такої оцінки;
використовування отриманого результату для розрахунку вірогіднішого початкового пункту руху осіб, які залишилися живими, і ступені невизначеності такого місцезнаходження;
визначення найефективнішого використовування наявних пошукових засобів з метою забезпечення максимальної вірогідності виявлення осіб, які залишилися живими (оптимальний розподіл пошукового зусилля);
визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;
розробка плану пошукових дій, що містить поточний опис ситуації, опис об'єкта (об'єктів) пошуку, конкретні пошукові функції пошукових засобів, інструкції, що належать до координації дій на місці проведення операції, і вимоги до донесень пошукових засобів.
Ці етапи повторюються доти, доки або не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або оцінка ситуації не покаже, що подальші пошуки не дадуть результатів.
5.1.1.1. Оцінка ситуації включає аналіз ознак, які вказують на вірогідний стан і місцезнаходження осіб, які залишилися живими.
5.1.1.2. Першим етапом при плануванні наземного або морського пошуку є визначення меж району, у якому можуть перебувати особи, які залишилися живими.
5.1.1.3. Особи, які залишилися живими, можуть змінити своє місцезнаходження. Подальші процедури розрахунку нового місцезнаходження об'єкта пошуку розробляються Укравіапошуком.
5.1.1.4. Після визначення оптимального району пошуку необхідно спланувати систематичний пошук об'єкта.
5.1.2. У плані пошукових дій указується, коли, де і як повинні проводитися пошукові операції.
5.1.2.1. План пошукових дій включає такі етапи:
вибір пошукових засобів та устаткування;
оцінка умов пошуку;
розподіл району на підрайони пошуку (за необхідності);
вибір схем пошуку;
розподіл пошукових засобів;
планування координації дій на місці проведення операції.
5.1.3. Конкретні чинники, які повинні враховуватися при виборі пошукових засобів та схем пошуку, визначаються координатором авіаційного пошуку.
5.1.3.1. Головними чинниками при визначенні умов пошуку є ширина огляду і здатність пошукового судна точно виконувати схему пошуку.
5.1.4. Основним методом проведення пошуку в тому або іншому районі є переміщення спостерігачів і/або електронних сенсорів у межах району відповідно до однієї з декількох стандартних схем, які розробляються Укравіапошуком.
5.1.4.1. Основними схемами пошуку, що можуть бути застосовані, є:
схеми візуального пошуку;
схеми електронного пошуку;
схеми пошуку в темний час доби;
схеми сухопутного пошуку;
схеми пошуку над водною поверхнею.
Порядок проведення пошуку за конкретною схемою визначається координатором авіаційного пошуку та рятування.
5.1.5. Координатору авіаційного пошуку та рятування в процесі планування авіаційного пошуку та рятування необхідно вжити таких заходів:
визначити тривалість перебування пошукових засобів на місці проведення операції;
розподілити пошукові засоби і задати їм райони і схеми пошуку;
дати розпорядження щодо координації дій координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції і координатору пошукових ПС;
зарезервувати відповідні зони повітряного простору;
перевірити доведення до виконавців вимог щодо забезпечення заходів безпеки під час проведення операції;
призначити основні і запасні канали зв'язку;
залучити до дій пошуково-рятувальні сили та засоби за відповідними планами;
встановити графік обміну донесеннями про ситуацію між координатором авіаційного пошуку та рятування і координатором авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.
Стандартну форму плану пошукових дій викладено в додатку 15 до цих Правил.
5.1.6. Забезпечення метеорологічною інформацією пошуково-рятувальних служб здійснюють метеорологічні органи, що є відповідальними за метеорологічне забезпечення РДЦ (ДРДЦ) та метеорологічне забезпечення польотів на аеродромі відповідно до чинних нормативно-правових актів.
5.2. Проведення пошуку
5.2.1. Для швидкого проведення пошуку у великому районі необхідно використовувати ПС з урахуванням його технічних і експлуатаційних характеристик, а також забезпечення безпеки польоту.
5.2.2. У разі, якщо для пошукових операцій використовуються надводні засоби, вони повинні бути здатними здійснювати операцію за існуючих і прогнозованих погодних умов і стану моря в районі пошуку.
5.2.3. Пошук наземними командами проводиться у тому разі, якщо пошук ПС є неможливим або виявився неефективним, а також у разі, якщо необхідно більш детально обстежити певний район. Порядок проведення пошуку наземними командами визначається координатором авіаційного пошуку та рятування.
5.2.4. Для пошукової операції важливим є:
інструктаж персоналу, який залучено до пошуку;
правила, які повинні виконуватися при входженні в район пошуку, роботі в районі та виході із нього;
опитування персоналу, який було залучено до пошуку.
5.2.4.1. Інструктаж персоналу з пошуку здійснюється шляхом надання йому вірогідних відомостей про лихо і необхідних вказівок щодо проведення операції з пошуку.
5.2.4.1.1. Інструктаж персоналу з пошуку за можливості слід проводити завчасно до відправлення або, коли це неможливо, шляхом постановки завдання екіпажу пошукового ПС на маршруті польоту до району пошуку за стандартною формою, яку наведено в додатку 16 до цих Правил.
5.2.5. Коли об'єкт пошуку знайдено, пошуково-рятувальний засіб із використанням відповідних сигналів повинен повідомити тих, що залишилися живими, що їх знайдено.
5.2.6. Якщо пошуковий засіб не може негайно провести рятування, необхідно за можливості:
скинути зв'язне устаткування і засоби життєзабезпечення;
безперервно зберігати в полі зору місце лиха, ретельно його обстежувати, точно визначити розташування на карті, а також відзначити його фарбувальним маркером, димовим буєм або плавучими радіомаяками;
доповісти координатору авіаційного пошуку та рятування таку інформацію:
час візуального виявлення;
місцезнаходження об'єкта пошуку;
опис місця лиха;
число знайдених осіб, які залишилися живими, і їх видимий стан;
видимий стан судна, яке зазнає або зазнало лиха;
предмети постачання і засоби життєзабезпечення, які необхідні тим, що залишилися живими;
усі повідомлення, включаючи радіопередачі, прийняті від тих, що залишилися живими;
погодні умови і, якщо це стосується, стан моря;
тип і місцезнаходження найближчих наземних/надводних засобів;
зроблені дії або вже надану допомогу і необхідність у подальших діях;
залишок пального і можливу тривалість перебування на місці проведення операції пошукового засобу;
очевидний ризик, який пов'язаний з рятуванням.
5.2.7. Координатор авіаційного пошуку та рятування за необхідності може поставити пошуковому засобу таке завдання:
встановити розташування ділянок землі або води, придатних для використовування ПС, а також пошуково-рятувальних команд;
указувати рятувальним засобам та іншим ПС шлях до місця лиха;
якщо пошуковим засобом є ПС, зробити за можливості фотознімки судна, яке зазнало лиха;
залишатися на місці проведення операції.
5.2.8. Методи і способи надання допомоги пошуково-рятувальними ПС розробляються Укравіапошуком.
5.2.9. Пошуково-рятувальні команди повинні бути укомплектовані аварійно-рятувальним устаткуванням. Табель укомплектованості пошуково-рятувальних команд аварійно-рятувальним устаткуванням затверджується відповідними органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.
5.2.10. Для точної оцінки пошукових заходів здійснюється опитування пошукового персоналу. Форму інструктажу та опитування викладено в додатку 16 до цих Правил.
Розділ 6. Планування, рятування і рятувальні операції
6.1. Розробка плану рятувальної операції
6.1.1. План рятувальної операції готується уповноваженим керівником пошуково-рятувальної операції, а в окремих випадках цей план розробляється керівником на місці події.
При цьому необхідно враховувати такі чинники:
ризики персоналу пошуку та рятування;
кількість, місцезнаходження і моральний стан осіб, які залишилися живими;
фізичний стан осіб, які залишилися живими, і аспекти медичного характеру;
фактичні метеорологічні умови;
фактичний стан моря (у відповідних випадках);
час доби;
які засоби життєзабезпечення є у розпорядженні;
тип рятувальних засобів тощо.
6.1.1.1. Заходи до плану рятувальної операції з авіаційних питань розробляються координатором авіаційного пошуку та рятування, а в окремих випадках ці заходи розробляються координатором авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.
6.1.2. Коли місцезнаходження об'єкта пошуку встановлено, уповноважений пошуково-рятувальної операції (або керівник на місці події, або координатор засобів пошуку і рятування, залежно від обставин) повинен вирішити, який спосіб рятування слід застосувати і які засоби використовувати.
6.2. Проведення рятувальної операції
6.2.1. У деяких випадках при рятуванні можуть використовуватися ПС з урахуванням їх технічних і експлуатаційних характеристик.
6.2.1.1. Вертольоти використовуються для рятування осіб шляхом посадки або прийняття на борт потерпілих з режиму зависання. Посадка на воду можлива, коли використовуються вертольоти-амфібії.
6.2.2. Наземні підрозділи використовуються для рятування осіб, які залишилися живими при вимушеній посадці ПС на сушу або поблизу берега, де це можливо.
6.2.2.1. До обов'язків наземного підрозділу на місці лиха входить:
надання першої допомоги;
евакуація осіб, які залишилися живими, усіма наявними засобами;
збір і збереження медико-біологічних і технічних даних для подальшого проведення розслідування;
попередня ідентифікація загиблих осіб і тих, що залишилися живими;
попередній огляд уламків;
передача донесень керівництву пошуково-рятувальної операції.
6.2.3. Підрозділ парашутистів-рятівників повинно бути забезпечено комплектами невідкладної медичної допомоги, засобами життєзабезпечення з урахуванням умов, в яких передбачається діяти.
6.2.4. Порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів при наданні допомоги екіпажам військових ПС, де є катапульти й інші небезпечні матеріали, регламентується органом, який регулює діяльність державної авіації.
6.2.5. Аварійно-рятувальним підрозділам на місці авіаційної події не слід змінювати положення уламків ПС і оточуючих їх предметів, за винятком випадків, коли необхідно надати допомогу в евакуації осіб, які залишилися живими.
6.2.5.1. Для сприяння у роботі фахівців, які будуть проводити розслідування, координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції необхідно організувати фотографування місця події і уламків ПС. Опис (кроки) місця події необхідно терміново передати координатору авіаційного пошуку та рятування.
6.2.5.2. Для забезпечення збереження якомога більше відомостей медичного характеру керівнику на місці проведення операції необхідно організувати:
фотографування тіл загиблих до їх евакуації;
зберігання тіл загиблих всіма наявними засобами від негоди;
опис положення осіб, які позбавлені можливості рухатись, але залишилися живими, і внесення даних у медичний формуляр про кожну особу, яка залишилася живою.
6.2.5.3. За винятком випадків, коли до цього змушують серйозні причини, не слід переміщати людські останки без дозволу уповноваженого керівника пошуково-рятувальної операції, який, у свою чергу, повинен отримати дозвіл органу, який проводить розслідування події.
6.2.6. Для надання допомоги при вимушеній посадці ПС на воду відповідний КЦПР повинен:
отримати дані про останнє місцезнаходження ПС;
звернутися до морського координаційного центру з проханням передати аварійне сповіщення морським суднам, які знаходяться поблизу від ПС, яке зазнає лиха;
передати ПС, яке зазнає лиха, дані про місцезнаходження найближчого морського судна;
рекомендувати ПС, яке зазнає лиха, встановити зв'язок з вибраним морським судном;
якщо дозволяє час, інформувати вибране морське судно про можливі способи надання допомоги ПС, яке зазнає лиха.
6.2.7. Порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів щодо надання допомоги при аварійній ситуації, в залежності від типу ПС, регламентується органами регулювання діяльності державної та цивільної авіації України і надається Укравіапошуку для узагальнення.
6.2.8. Персонал аварійно-рятувальних підрозділів повинен вжити заходів з нагляду за тими особами, що залишилися живими.
6.2.8.1. При виборі способу доставки осіб, які залишились живими, в медичні пункти необхідно враховувати такі чинники:
стан осіб, які залишилися живими;
здатність рятувального засобу прибути до тих, хто залишився живими, в найкоротші терміни;
медичну підготовку, кваліфікацію й оперативні можливості персоналу;
можливості рятувальних засобів щодо забезпечення транспортування тих, хто залишився живими, без збільшення ступеня тілесних пошкоджень і без створення нових ускладнень;
труднощі, з якими можуть зіткнутися наземні підрозділи;
можливу присутність лікарів серед тих, хто залишився живими, або на борту морських суден, що перебувають поблизу, тощо;
способи підтримки зв'язку з керівництвом пошуково-рятувальної операції.
6.2.9. Керівнику авіаційного пошуку та рятування на місці події необхідно організувати опитування осіб, які залишилися живими, для отримання таких відомостей:
загальне число людей на борту судна, яке зазнало лиха, і будь-який факт, що вказує на їх місцезнаходження;
стан здоров'я;
інші дані, які стосуються події.
Відомості про стан здоров'я слід зафіксувати разом з даними про будь-яку надану медичну допомогу для інформування медичного персоналу, який надалі проводитиме лікування.
6.2.10. Пошук і евакуація тіл загиблих не є складовою частиною рятувальної операції і повинні здійснюватися відповідно до міжнародних і національних законів та правил.
6.2.10.1. Якщо під час рятувальної операції знайдено людські останки або коли смерть настає на борту пошуково-рятувального засобу, необхідно скласти дорожній лист на кожного загиблого. Він повинен містити ім'я і прізвище, вік загиблого (якщо вони відомі), а також місце, дату, час і причину смерті (якщо це можна встановити).
6.2.10.2. Усі предмети, знайдені на кожному тілі або поблизу нього, необхідно зберегти окремо, позначити таким чином, щоб було ясно, до якого тіла вони належать.
Розділ 7. Порядок залучення авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів до дій за надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією
7.1. Укравіапошук може залучати до дій за надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією, ПС, які несуть чергування в Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт за договором з Укравіапошуком за рішенням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його заступника.
7.2. Укравіапошук може залучати до дій за надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією, державні та цивільні ПС, якщо це передбачено планами взаємодії або відповідними угодами, за рішенням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його заступника.
7.3. При прийнятті рішення про залучення авіаційних сил і засобів у конкретних умовах ураховуються:
час, місце, характер лиха, розміри охопленої ним території;
характер та обсяг необхідної допомоги;
метеорологічні та гідрологічні умови в районі лиха;
дислокація і готовність авіаційних засобів, які може бути залучено до рятувальних робіт;
рівень підготовки екіпажів ПС, їх натренованість у виконанні пошуково-рятувальних робіт;
технічні та експлуатаційні характеристики ПС;
характер рятувальних заходів, що проводяться силами інших центральних органів виконавчої влади;
пункти управління і канали зв'язку з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, організаціями.
7.4. На кожному аеродромі (аеропорті цивільної авіації) у разі надзвичайних обставин повинно бути розроблено план із залучення аварійно-рятувальних служб і їх ресурсів до дій за надзвичайних ситуацій.
7.5. АРК аеродромів (аеропортів цивільної авіації) можуть залучатися до дій у разі, якщо стало відомо про те, що ПС піддалося або ймовірно піддалося акту незаконного втручання, за окремим планом, який розробляється адміністрацією аеродромів (аеропортів цивільної авіації) і узгоджується з органами, що регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.
Розділ 8. Завершення операцій з пошуку та рятування
8.1. Завершальна стадія операції з пошуку та рятування
8.1.1. Уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції продовжує проведення операції з пошуку та рятування доти, доки не завершаться рятувальні дії або поки не стане очевидним, що подальші зусилля будуть недоцільними.
8.1.2. Уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції повинен продовжувати пошук доти, доки буде обґрунтована надія на порятунок осіб, які залишилися живими.
8.1.3. Операції з пошуку та рятування вступають у завершальну стадію, коли:
отримана інформація про те, що повітряне, морське або інше судно чи особи, з якими пов'язана подія, які потребували пошуку та рятування, більше не зазнають лиха;
повітряне, морське або інше судно або особи, пошук яких ведеться, знайдені, а тих, хто залишився живими, урятовано;
подальший пошук не має будь-яких шансів на успіх.
8.1.4. Право прийняття рішення щодо припинення або призупинення операції з пошуку та рятування залежно від обставин надається Уповноваженому керівнику пошуково-рятувальної операції.
8.1.4.1. Перш ніж припинити або призупинити пошукові заходи, уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції повинен урахувати такі чинники:
можливість того, що особи, які залишилися живими, ще не загинули;
сукупну вірогідність успіху;
наявність пошукових засобів для продовження пошуку.
8.1.4.2. Якщо місцезнаходження ПС або елементів його конструкції не було встановлено, а пошукові дії припинено в офіційному порядку, то ПС вважається таким, що зникло безвісти.
8.1.5. Уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції про призупинення пошуку ПС, що зникло безвісти, та осіб, які перебували на його борту, повинен повідомити їх родичів.
8.1.5.1. У тому разі, якщо пошук виявився безрезультатним і пошуково-рятувальну операцію призупинено або припинено - інші зацікавлені сторони, наприклад власник або експлуатант, якому належить зникле безвісти судно, можуть продовжити пошук. Ця діяльність при надходженні відповідного запиту повинна координуватися КЦПР.
8.2. Призупинення і припинення авіаційного пошуку та рятування
8.2.1. Рішення щодо припинення авіаційного пошуку приймає Укравіапошук в тих випадках, якщо:
судна або люди більше не зазнають лиха;
судна або люди, які зазнають лиха, перебувають поза межами району відповідальності України за пошук і рятування.
8.2.2. Рішення уповноваженого керівника пошуково-рятувальної операції про призупинення авіаційного пошуку та рятування повинно засновуватися на оцінці імовірності того, що:
знайдено всіх, хто залишився живими;
ті, хто залишився живими, перебувають за межами розрахованого району пошуку;
дієві пошукові зусилля не обумовлені успіхом.
8.2.2.1. Перед прийняттям рішення про призупинення авіаційного пошуку та рятування необхідно:
проаналізувати рішення, які пов'язані з пошуком;
вивчити вірогідність первинного місця розташування і будь-які фактори дрейфу, використані при визначенні району пошуку;
провести повторну оцінку основних ознак і ключових факторів, якими при цьому керувалися;
перевірити розрахунок вихідних точок;
провести аналіз плану пошуку на предмет того, що:
усі задані райони було обстежено;
досягнута максимальна ефективність пошуку;
погіршились умови пошуку, які викликано погодними, навігаційними, механічними й іншими труднощами;
оцінити можливості виживання з урахуванням:
часу від моменту події для тих, хто залишився живими;
умов зовнішнього середовища;
віку, досвіду й фізичного стану тих, хто залишився живими;
наявних засобів життєзабезпечення;
досліджень або інформації щодо виживання у подібних ситуаціях.
8.2.3. При призупиненні пошуку необхідно переконатися в тому, що:
проведено ретельний пошук у всіх заданих районах;
обстежено все в імовірних місцях;
використано всі засоби отримання інформації про місцезнаходження повітряного, морського або іншого судна або осіб, щодо яких проводиться пошук;
проаналізовано всі допущення та розрахунки, які було використано при плануванні пошуку.
8.2.4. Рішення про припинення авіаційного пошуку та рятування приймається лише в тому разі, коли вже не залишається обґрунтованої надії на рятування тих, хто залишився живими.
8.2.4.1. Рішення про припинення пошуку ПС, що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з розслідування авіаційних подій.
8.3. Поновлення припиненої операції з пошуку та рятування
8.3.1. У разі надходження нової важливої інформації або відповідних ознак і факторів Укравіапошук розглядає питання про поновлення припиненої операції.
8.3.2. Право прийняття рішення про поновлення припиненої пошуково-рятувальної операції належить відповідному вповноваженому органу з надзвичайних ситуацій, який її проводив.
8.4. Закриття справи з авіаційного пошуку та рятування
8.4.1. Укравіапошук визначає відповідальним за ведення справи про хід авіаційного пошуку та рятування відповідний КЦПР для того, щоб пошуково-рятувальну операцію могло б бути без затримки відновлено після надходження додаткової інформації.
8.4.2. Основними етапами закриття таких справ є:
негайне повідомлення всіх повноважних органів, центрів, служб або засобів, які було залучено до пошуку та рятування;
завершення реєстраційних записів обставин справи.
8.4.3.1. При закритті справи з авіаційного пошуку та рятування або призупиненні пошукових зусиль Укравіапошук повинен повідомити всі задіяні повноважні органи, центри, служби або засоби.
8.4.3.2. Якщо Укравіапошук або відповідний начальник КЦПР не брали участі в ухваленні рішення про призупинення пошуку, їх необхідно інформувати щодо результатів пошуково-рятувальної операції або причини її призупинення.
8.5. Документація з авіаційного пошуку та рятування
8.5.1. КЦПР повинен реєструвати всю отриману інформацію про кожну подію, яка пов'язана з авіаційним пошуком та рятуванням, у повному обсязі, або шляхом посилання на інші документи постійного зберігання. Інформацію необхідно записувати і берегти в обсязі, достатньому для повного відтворення обставин справи і демонстрації обґрунтованості усіх рішень.
8.5.2. КЦПР та органи ОПР початкове повідомлення про подію повинні заносити до стандартної форми реєстрації подій.
8.5.3. Інформація, яка надходить під час проведення операції з пошуку та рятування, повинна реєструватися в щоденнику або часописі.
Формат цих документів не має значення, але рекомендується, щоб на кожній сторінці проставлялись дата і найменування справи або ії ідентифікаційний номер, усі сторінки було послідовно пронумеровано і вказувався час унесення кожного запису.
8.5.4. Уся інформація, що стосувалася конкретної події з пошуку та рятування, повинна фіксуватись і бути легко ідентифікованою у відповідним чином промаркованих документах, де й зберігатися.
8.5.5. Керуючись службовою необхідністю, термін збереження документів авіаційного пошуку та рятування встановлюється Укравіапошуком або органами, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації.
Документи, що стосуються подій, за якими проводився судовий розгляд, повинні зберігатися до завершення такого розгляду з урахуванням можливих апеляцій і перегляду судового рішення.
Документи, які підлягають постійному збереженню, повинні бути чітко промарковані для того, щоб їх не було випадково знищено.
8.5.6. За підсумками проведених пошуково-рятувальних робіт та навчань керівник підприємства (організації) надає звіт до органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації. Останні узагальнений звіт надають Укравіапошуку. Формат звіту про проведення пошуково-рятувальних робіт викладено в додатку 17 до цих Правил.
Розділ 9. Навчання, підвищення кваліфікації, сертифікація та інспектування
9.1. Організація навчання
9.1.1. Усі фахівці служби пошуку та рятування, зокрема координатори авіаційного пошуку та рятування, координатори авіаційного пошуку та рятування на місці події, координатори ПС, зобов'язані пройти необхідне навчання.
9.1.1.1. Навчання проводиться на трьох рівнях:
початковий - для фахівців, які щойно вступили до організації;
поточний - для фахівців, які повинні підтримувати певний рівень фахової кваліфікації для подальшої роботи на своїй посаді шляхом перепідготовки;
підвищений - для фахівців, які успішно працюють на своїй посаді і мають бажання або потребу в просуванні по службі.
9.1.2. Обов'язковому проходженню навчання підлягають оперативні працівники та керівники пошуково-рятувальних служб.
9.1.3. Аварійно-рятувальна підготовка екіпажів ПС повинна здійснюватись на всіх етапах фахової підготовки льотного складу відповідно до програм, які затверджуються органами, що регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.
9.1.4. Пасажирів ПС перед польотом необхідно інструктувати щодо правил поведінки при виникненні аварійної ситуації в польоті та використання аварійно-рятувального обладнання.
9.1.4.1. На борту ПС (у кабіні екіпажу і пасажирському салоні) повинні бути інструкції (пам'ятки) для екіпажу і пасажирів щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації в польоті.
9.1.4.2. Відповідальність за підготовку екіпажу, інструктаж пасажирів щодо дій у разі аварійної ситуації покладається на командира ПС.
9.1.5. Призначені на чергування пошуково-рятувальні екіпажі ПС повинні пройти:
спеціальну наземну і льотну підготовку за відповідними програмами;
попередню підготовку до польотів в обсязі і термінах, що передбачено правилами польотів;
інструктаж.
9.1.5.1. Інструктаж проводиться особою командно-льотного складу перед заступанням на чергування. У ході інструктажу екіпаж повинен:
а) отримати завдання на чергування;
б) уточнити режим роботи радіотехнічних засобів у районі польотів;
в) визначити конкретні заходи щодо забезпечення безпеки польотів;
г) уточнити межі району відповідальності і план польотів на період чергування.
9.1.5.2. Перед заступанням на чергування екіпаж повинен:
вивчити інструкцію черговому екіпажу пошуково-рятувального ПС і вимоги цих Правил;
провести передполітну підготовку ПС;
перевірити наявність та стан аварійно-рятувального майна і спорядження на борту ПС;
вивчити фактичний стан і прогноз погоди;
перевірити справність каналів зв'язку;
перевірити готовність рятувальників та укомплектованість їх аварійно-рятувальним майном і спорядженням;
пройти передпольотний медичний контроль;
доповісти командиру авіаційного підрозділу (змінному керівникові аеропорту) про заступання на чергування.
9.1.6. Підготовка спеціалістів, які входять до складу АРК, проводиться за програмами, що затверджуються відповідними органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України:
у навчальних закладах;
на спеціалізованих курсах;
у процесі спеціальної підготовки, яка проводиться у військових авіаційних частинах і на підприємствах ЦА;
на навчаннях і тренуваннях сил пошуково-рятувального забезпечення польотів.
9.1.7. Начальники служб пошуково-рятувального забезпечення польотів, начальники й оперативні чергові КЦПР, координатори пошуково-рятувальної операції, координатори на місці проведення операції 1 раз на 3 роки повинні проходити курс навчання з питань пошуку та рятування за підвищеним рівнем і отримати відповідний сертифікат (свідоцтво).
9.1.7.1. Програми підготовки фахівців авіаційного пошуку та рятування розробляються органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України, і погоджуються з Укравіапошуком.
9.1.8. З метою підвищення ефективності проведення теоретичних навчань з пошуково-рятувального забезпечення польотів і практичних тренувань з максимальним наближенням їх до реальних умов у кожних військовій авіаційній частині та аеродромі (аеропорту) цивільної авіації України створюється учбово-тренувальна база.
9.1.8.1. Вимоги до обладнання учбово-тренувальної бази встановлюються відповідними органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.
9.1.8.2. Відповідальність за створення, розвиток та використання учбово-тренувальної бази, а також підтримання її в робочому стані покладається на відповідних командирів військових авіаційних частин і керівників аеродромів (аеропортів).
9.2. Організація тренувань і проведення навчань
9.2.1. З метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок підрозділів АРК при виконанні ними пошукових та аварійно-рятувальних робіт у кожній військовій авіаційній частині та аеропорту (аеродромі) ЦА проводяться тренування і навчання пошуково-рятувальних сил із залученням організацій, які взаємодіють.
9.2.2. Тренування проводяться з:
пожежно-рятувальними підрозділами - 2 рази на місяць;
водно-рятувальними і медичними підрозділами - 1 раз на місяць;
всіма іншими підрозділами АРК - щокварталу;
АРК у повному складі - двічі на рік.
9.2.3. Основним методом перевірки плану заходів у разі аварійних обставин з ПС на аеродромі (аеропорту, посадковому майданчику) є:
штабні навчання;
координаційні (обмежені) навчання;
повномасштабні навчання.
9.2.3.1. Штабні навчання проводяться 1 раз на півроку, за винятком того піврічного періоду, протягом якого проводились повномасштабні навчання. Вони полягають у використанні всіх засобів зв'язку між усіма потенційними користувачами.
9.2.3.2. Координаційні (обмежені) навчання проводяться 1 раз на рік, коли не проводилися повномасштабні навчання або при необхідності підтримки фахового рівня. Вони припускають імітацію заходів реагування на кризову ситуацію на основі ряду сценаріїв. У них беруть участь, але без розгортання, усі сили та засоби пошуку та рятування.
9.2.3.3. Повномасштабні навчання проводяться 1 раз на два роки. У цьому разі проводиться розгортання реальних сил і засобів пошуку та рятування.
9.2.3.4. Методичні рекомендації щодо проведення навчань розробляються органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.
9.3. Сертифікація
9.3.1. Сертифікації підлягають пошуково-рятувальні засоби, КЦПР, юридичні і фізичні особи незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів.
9.3.2. Порядок сертифікації КЦПР визначає Укравіапошук відповідно до таких вимог:
організаційна структура, персонал і виробнича база повинні забезпечувати виконання пошуку та рятування;
організовано систему отримання і доведення до персоналу КЦПР нормативних актів, а також інформації з пошуку та рятування;
розроблено і впроваджено в дію: Інструкцію з організації приймання і передачі сигналів про ПС, які зазнали або зазнають лиха; план проведення пошуково-рятувальної операції в межах району відповідальності; Інструкцію з організації і несення чергування на КЦПР; Інструкцію щодо дій персоналу КЦПР при отриманні сигналів сповіщення; правила, процедури і норми щодо організації і проведення пошуково-рятувальних робіт;
є в наявності виробнича база, яку обладнано для організації і проведення координації пошуково-рятувальних робіт;
забезпечено умови праці персоналу відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
9.3.3. Порядок та сертифікаційні вимоги до юридичних і фізичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів, визначаються органами регулювання діяльності державної і цивільної авіації України за погодженням з Укравіапошуком.
9.3.4. Порядок атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників визначається центральним органом з питань надзвичайних ситуацій за погодженням з органами регулювання діяльності державної і цивільної авіації України.
9.4. Інспектування
9.4.1. Перевірка сил та засобів пошуково-рятувальних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, організацій незалежно від форм власності з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації на території України здійснюється Укравіапошуком.
Порядок перевірки визначається нормативно-правовим актом МНС України за погодженням з органами регулювання діяльності державної і цивільної авіації України.
9.4.2. Порядок перевірки сил та засобів пошуково-рятувальних служб державної авіації визначається центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 1
до підпункту 2.3.4 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ВАРІАНТ УГОДИ
про пошук і рятування
Угода про пошук і рятування між
(найменування сторін)
Вступ
Усвідомлюючи важливе значення співробітництва в галузі пошуку і рятування та забезпечення швидких і дійових служб пошуку та рятування;
прагнучи підтримати положення Міжнародної конвенції з пошуку і рятування на морі Міжнародної морської організації і/або Конвенції про міжнародну цивільну авіацію Міжнародної організації цивільної авіації;
забезпечуючи спільний план координації пошуку і рятування, використання наявних ресурсів, взаємодопомоги і зусиль щодо вдосконалення служб пошуку і рятування,
сторони домовилися:
1. Масштаби допомоги
Надавати одна одній підтримку шляхом об'єднання засобів з пошуку і рятування для проведення операцій у межах своїх районів пошуку і рятування;
направляти запити про надання оперативної допомоги в рамках взаємодії між призначеними координаційними центрами пошуку і рятування або допоміжними центрами пошуку та рятування і вживати заходів реагування у зв'язку з такими запитами;
розробляти процедури і схеми зв'язку, придатні для координації дій засобів обох сторін, що вживають заходів реагування у зв'язку з аварійною подією, і для координації дій КЦПР сторін;
застосовувати, як правило, рекомендації, що містяться в посібниках з міжнародного авіаційного і морського пошуку і рятування, які належать до оперативних процедур і зв'язку з пошуку і рятування;
уживати заходів з метою створення погоджених процедур, які включають інтереси суверенітету і рятування людського життя;
брати участь в інших спільних зусиллях щодо пошуку і рятування, до яких можуть належати:
взаємні візити персоналу пошуку і рятування сторін;
спільне навчання;
співробітництво в розробленні процедур, методів, устаткування або засобів пошуку і рятування;
обмін відповідною інформацією в галузі пошуку і рятування або зв'язку;
створення одного або декількох комітетів з пошуку і рятування як засобів постійного співробітництва з метою підвищення ефективності пошуку і рятування.
2. Райони пошуку і рятування
Створення району пошуку і рятування покликано забезпечити тільки домовленість про ті райони, у яких кожна сторона бере на себе основну відповідальність за координацію або забезпечення служб пошуку і рятування. Райони пошуку і рятування сторін розділяються лініями, що з'єднують такі точки (відповідні координатні точки, що описують зазначені лінії).
3. Умови угоди
Кожна із сторін буде:
забезпечувати доступ до інформації про наявність будь-яких засобів пошуку і рятування або інших ресурсів, що можуть знадобитися для здійснення цієї угоди;
повною мірою і негайно інформувати один одного про всі операції з пошуку і рятування, що являють взаємний інтерес або за яких може знадобитися використання засобів іншої сторони;
наділяти свої КЦПР правом запитувати допомогу через КЦПР іншої сторони і надавати усю відповідну інформацію про аварійну ситуацію і масштаби необхідної допомоги;
наділяти свої КЦПР правом негайно реагувати на запити про допомогу від КЦПР іншої сторони;
наділяти свої КЦПР правом негайно або завчасно домовлятися з іншими національними повноважними органами про вхід на свою територію засобів пошуку і рятування іншої сторони (уключаючи переліт над територією або посадку пошуково-рятувальних ПС і аналогічний режим для наземних або надводних підрозділів пошуку і рятування) залежно від обставин для заправки пальним, одержання медичної або іншої необхідної оперативної підтримки або в порядку реагування на запит до КЦПР іншої сторони про надання допомоги з використанням цих засобів, за якої б знадобився вхід на територію;
фінансувати свої власні заходи у зв'язку з цією угодою (якщо сторони заздалегідь не домовилися про інший спосіб відшкодування витрат).
Загальні положення
Ця угода:
набирає сили ________________________ (відповідні положення),
допускає внесення поправок _________ (відповідні положення) і
може припинити дію
або може бути замінена ______________ (відповідні положення).
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 2
до підпункту 2.4.4.2 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
СТАНДАРТНИЙ ФОРМАТ
повідомлення про надзвичайну подію
------------------------------------------------------------------
|Міжнародний формат донесення про|International SITREP Format |
|надзвичайну подію | |
| | |
|Формат донесення про надзвичайну|A SITREP format has been |
|подію, призначений для |adopted internationally which |
|використання при здійсненні |is intended for use for |
|міжнародного зв'язку між КЦПР, |international communications |
|було затверджено на міжнародному|between RCCs. |
|рівні | |
|Коротка форма - при передачі |Short form - To pass urgent |
|термінових необхідних даних |essential details when |
|у разі звернення по допомогу або|requesting assistance, or to |
|найшвидшого представлення |provide the earliest notice of |
|відомостей про об'єкт |casualty, the following |
|надзвичайної події слід |information should be provided:|
|повідомляти таку інформацію: | |
| | |
|КАТЕГОРІЯ (лихо/аварійне |TRANSMISSION (Distress/urgency)|
|ПОВІДОМЛЕННЯ повідомлення) | |
| | |
|ДАТА І ЧАС (UTC або місцеві дата|DATE AND TIME (UTC or Local |
|і час) |Date Time Group) |
| | |
|ВІД КОГО: (КЦПР, від якого |FROM: (Originating RCC) |
|виходить донесення) | |
|КОМУ: |TO: |
|АВАРІЙНЕ ДОНЕСЕННЯ (НОМЕР) |SAR SITREP (NUMBER) (To |
|(указати характер повідомлення і|indicate nature of message and |
|порядковий номер аварійного |completeness of sequence of |
|донесення, об'єкт надзвичайної |SITREPs concerning the |
|події, що стосується) |casualty) |
|А |А |
|ПІЗНАВАЛЬНІ ДАНІ ОБ'ЄКТА |IDENTITY OF CASUALTY |
|НАДЗВИЧАЙНОЇ ПОДІЇ |(Name call sign, flag state) |
|(назва, позивний, держава | |
|реєстрації) | |
|В |В |
|МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ |POSITION (Latitude/longitude) |
|(широта/довгота) | |
|С |С |
|СИТУАЦІЯ (тип повідомлення) |SITUATION (Type of message) |
|D |D |
|ЧИСЛО ОСІБ, ЯКІ ПІДДАЛИСЯ РИЗИКУ|NUMBER OF PERSONS |
|Е |Е |
|ПОТРІБНА ДОПОМОГА |ASSISTANCE REQUIRED |
|F |F |
|КЦПР, ЯКИЙ ЗДІЙСНЮЄ КООРДИНАЦІЮ |CO-ORDINATING RCC |
| | |
|Повна форма - при передачі |Full form - To pass amplifying |
|розширеної або уточненої |or updating information during |
|інформації в ході |SAR operations, the following |
|пошуково-рятувальних операцій |additional sections should be |
|виникає потреба використати |used as necessary: |
|додаткові розділи: | |
|G |G |
|ОПИС ОБ'ЄКТА НАДЗВИЧАЙНОЇ ПОДІЇ |DESCRIPTION OF CASUALTY |
|(фізичний опис, |(Physical description, |
|власник/фрахтувальник, вантаж |owner/charterer, cargo |
|на борту, шлях від/до, |carried, passage from/to, life |
|рятувальні засоби на борту) |saving equipment carried) |
|Н |Н |
|МЕТЕОУМОВИ НА МІСЦІ ПРОВЕДЕННЯ |WEATHER ON SCENE |
|ОПЕРАЦІЇ |(Wind, sea/swell state, air/sea|
|(вітер, стан моря/вітрових |temperature, visibility, cloud |
|хвиль, температура |cover/ceiling, barometric |
|повітря/морської води, |pressure) |
|видимість, хмарність/висота | |
|нижньої межі хмар, барометричний| |
|тиск) | |
|J |J |
|ПОЧАТКОВО ЗРОБЛЕНІ ДІЇ |INITIAL ACTIONS TAKEN |
|(для судна, що зазнає лиха, і |(By casualty and RCC) |
|КЦПР) | |
|К |К |
|РАЙОН ПОШУКУ (за планом КЦПС) |SEARCH AREA (As planned by RCC)|
|L |L |
|ІНСТРУКЦІЇ З КООРДИНАЦІЇ ДІЙ |CO-ORDINATING INSTRUCTIONS |
|(призначений координатор на |(OSC designated, units |
|місці події, пошуково-рятувальні|participating, communications) |
|засоби, зв'язок учасників) | |
|М |М |
|ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ |FUTURE PLANS |
|N |N |
|ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ |ADDITIONAL INFORMATION |
|(указати час завершення операції|(Include time SAR operation |
|пошуку та рятування) |terminated) |
| | |
|Примітки: |Notes: |
|(1) Кожне аварійне донесення, що|(1) Each SITREP concerning the |
|стосується одного й того самого |same casualty should be |
|об'єкта надзвичайної події, слід|numbered sequentially |
|нумерувати послідовно | |
|(2) Якщо від адресата потрібна |(2) If help is required from |
|допомога, перше аварійне |the addressee, the first SITREP|
|донесення слід скласти в |should be issued in short form |
|короткій формі, якщо решта |if remaining information is not|
|інформації на даний момент |readily available |
|відсутня | |
|(3) Якщо дозволяє час, при |(3) When time permits, the full|
|складанні першого аварійного |form may be used for the first |
|донесення або при передачі |SITREP, or to amplify it |
|інформації, яка його доповнює, | |
|можна використовувати повну | |
|форму | |
|(4) Подальші аварійні донесення |(4) Further SITREPs should be |
|повинні подаватись як тільки |issued as soon as other |
|надходить нова, що належить до |relevant information has been |
|даної ситуації, інформація. |obtained. Information already |
|Передану раніше інформацію |passed should not be repeated |
|повторювати не слід | |
|(5) У відповідних випадках при |(5) During prolonged |
|тривалих операціях - приблизно |operations, "no change" |
|через кожні три години слід |SITREPs, when appropriate, |
|передавати аварійне донесення |should be issued at intervals |
|"ситуація без змін", щоб |of about 3 hours to reassure |
|приймальна сторона була впевнена|recipients that nothing has |
|в тому, що жодної інформації не |been missed |
|було загублено | |
|(6) Після закінчення події на |(6) When the incident is |
|підтвердження слід направити |concluded, a final SITREP is be|
|остаточне аварійне донесення |issued as confirmation |
------------------------------------------------------------------
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 3
до підпункту 2.5.5.2 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ВИМОГИ
до маркування контейнерів або упаковок з предметами постачання і засобами життєзабезпечення, які призначаються для скидання потерпілим із повітряного судна
1. Маркування вмісту контейнерів або упаковок з аварійно-рятувальним спорядженням виконується у виді кольорових смуг відповідно до такого коду:
червоний - медикаменти і засоби першої допомоги;
синій - продовольство і вода;
жовтий - ковдри і захисний одяг;
чорний - різноманітне спорядження, таке як нагрівальні прилади, сокири, компаси, кухонний посуд тощо.
2. У разі, коли в одному контейнері або упаковці скидається спорядження різноманітного призначення, необхідно застосовувати комбіноване кольорове маркування.
3. У кожний контейнер або упаковку з аварійно-рятувальним спорядженням необхідно вкладати інструкції щодо його використання. Інструкції повинні бути надруковані українською, російською і англійською мовами.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 4
до підпункту 2.6.6 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ВИМОГИ
до чергових сил і засобів відповідних ступенів готовності
Готовність N 3: ПС, автомобілі та інші пошуково-рятувальні засоби підготовлені для використання і перебувають у визначених місцях. Льотний, технічний склад, ППРГ та НПРГ перебувають на заняттях, роботах чи на відпочинку. Виліт літаків (вертольотів), а також вихід НПРГ - не пізніше ніж через 1 годину влітку і через 1 годину 30 хвилин - узимку, після подання команди.
Готовність N 2: ПС готові до вильоту, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту та готове до використання. Льотний, технічний склад і ППРГ перебувають у спеціально визначеному місці поблизу літаків (вертольотів). Екіпажі отримали вказівки щодо організації вильоту і способу пошуку.
Завдання з пошуку уточнюються перед вильотом, а при потребі - у польоті. Особовий склад НПРГ перебуває у місцях, установлених керівником авіапідприємства (авіакомпанії), майно та спорядження завантажене на транспортний засіб і підготовлене до використання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 20 хвилин, а виліт літаків - через 30 хвилин після подання команди.
Готовність N 1: ПС готові до негайного вильоту, наземні джерела електроживлення підключено, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту літака (вертольота) і підготовлено до негайного використання. Льотний склад та повітряна пошуково-рятувальна група перебуває у літаках (вертольотах) на робочих місцях, а технічний склад - поблизу літаків (вертольотів). Завдання екіпажам визначено, а в разі потреби уточнюються в польоті, командири екіпажів перебувають на радіозв'язку з пунктами управління польотами. Наземна пошуково-рятувальна група перебуває у готовності до негайного виходу для виконання завдання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 10 хвилин, а виліт літаків - через 15 хвилин після подання команди.
Строк чергування літаків (вертольотів):
у готовності N 1 - не повинен перевищувати 2 годин;
у готовності N 2 - цілодобово (але не більш як 2 доби; під час чергування у готовності N 2 тільки на період своїх польотів з подальшим переходом у готовність N 3 - 7 діб);
у готовності N 3 - не більш як 15 діб.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 5
до підпункту 2.7.2 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ФОРМАТ
планів операцій
1. Процедури:
спосіб проведення операції пошуку та рятування, який повинен бути застосований у даному районі пошуку та рятування;
дії, які починаються разом із суміжними КЦПР і включають:
обмін повідомленнями про аварійні ситуації між КЦПР;
спільне використання засобів;
координацію операцій пошуку та рятування;
будь-які спеціальні положення, що регламентують передислокацію устаткування з метою прискорення доступу до району проведення операції або подолання труднощів, викликаних метеорологічними умовами, відмовами засобів зв'язку тощо;
методи аварійного оповіщення рухомих засобів (повітряних суден на маршруті і морських суден у морі, включаючи широкомовну передачу інформації береговими радіостанціями) і уточнення їхніх місць розташування;
методи інтерпретації різноманітних координатних систем, які використовуються для вказівки географічного місця розташування, і перетворення їх у форму, придатну для засобів пошуку та рятування, дії яких необхідно координувати;
конкретні положення угод (планів) з різноманітними засобами і службами міністерств, відомств, організацій та установ щодо надання взаємодопомоги;
методи координації дій різноманітних засобів і служб.
Перелік окремих аспектів, пов'язаних з проведенням операцій пошуку та рятування, наприклад:
порядок отримання та використання інформації про лихо з ПС від супутникової системи КОСПАС-САРСАТ;
порядок оперативних дій для всіх типових сценаріїв пошуку та рятування, що найбільш імовірні для даного району пошуку та рятування.
2. Обов'язки персоналу, призначеного для проведення операцій пошуку та рятування.
3. Засоби і служби:
опис функцій і процедур, що повинні здійснюватися засобами і службами;
порядок обслуговування і заправки пальним повітряних, морських суден і транспортних засобів, які залучено в операціях пошуку та рятування.
4. Організація зв'язку, що, цілком імовірно, використовуватиметься в операціях пошуку та рятування.
5. Інформація:
методи одержання необхідної інформації;
порядок реєстрації даних;
метод повідомлення морських суден.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 6
до підпункту 2.7.4 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
СТРУКТУРА ПЛАНУ ЗАХОДІВ
у разі аварійних ситуацій з повітряним судном на аеродромі
Виходячи з конкретних умов і характеру польотів, адміністрація аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика) повинна розробити план дій у разі аварійних обставин, що включає:
перелік обов'язків адміністрації аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика) у разі аварійних обставин;
перелік каналів зв'язку з посадовими особами, які залучаються до дій при авіаційній події;
організацію стаціонарного оперативного центру і пересувного командного пункту у разі аварійних обставин;
плани взаємодії з місцевими пожежними командами, медичними закладами та установами, органами МНС, органами МВС, органами виконавчої влади;
функції органів ОПР в аварійних ситуаціях;
заходи щодо ліквідації наслідків авіаційних подій.
Перелік заходів плану у разі виникнення аварійних обставин на аеродромі (в аеропорту, на посадковому майданчику):
1. Номери основних телефонів, що використовуються в аварійних обставинах:
органів ОПР;
аварійно-рятувальних та пожежних команд;
служби авіаційної безпеки (охорони аеродрому);
міліції;
медичних служб;
аварійно-рятувальних підрозділів МНС;
експлуатантів ПС;
адміністрації державної або цивільної авіації України.
2. Дії органів, які залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт у разі авіаційної події:
а) на аеродромі (в аеропорту, на посадковому майданчику);
б) за межами аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика).
3. Дії органів, які залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт у разі пожежі на аеродромних об'єктах і спорудах.
4. Дії органів, які залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт у разі стихійних подій.
5. Роль і відповідальність посадових осіб на місці авіаційної події.
6. Організація взаємодії з місцевими пожежними командами, медичними закладами та установами, органами МНС, органами МВС, органами виконавчої влади.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 7
до підпункту 2.7.5 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
СТРУКТУРА ПЛАНУ ЗАХОДІВ
на випадок аварійної ситуації з власним повітряним судном
Основною метою Плану є скорочення терміну реагування адміністрації авіапідприємства на будь-яку аварійну ситуацію з ПС, підвищення ефективності надання допомоги особам, які зазнають лиха у разі авіаційної події.
План передбачає:
розроблення заходів щодо надійного оповіщення та відповідних дій посадових осіб на випадок лиха з ПС авіапідприємства;
визначення обов'язків особового складу авіапідприємства щодо організації проведення пошуково-рятувальних робіт;
підготовку чергових підрозділів авіапідприємства для виконання обов'язків у складі аварійно-рятувальних команд (якщо такі призначаються за договором з адміністрацією аеродрому, аеропорту, посадкового майданчика);
завчасну підготовку екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту ПС та виживання при авіаційній події;
організацію проведення інструктажу пасажирів щодо дій в аварійній ситуації на борту ПС.
Структура Плану
1. Повідомлення про авіаційну ситуацію з власним ПС
(визначити в авіапідприємстві оперативний орган, який повинен приймати та обробляти інформацію про аварійну ситуацію з власним ПС; порядок оповіщення посадових осіб і засоби зв'язку, які при цьому використовуються, та порядок інформування відповідного КЦПР).
2. Обов'язки співробітників АК та їх дії на випадок аварійних обставин в аеропорту
(викласти обов'язки посадових осіб авіапідприємства і перелік їх дій у разі аварійної ситуації з власним ПС).
3. Заходи щодо приймання евакуйованих пасажирів
(призначити відповідальних осіб авіапідприємства за зв'язок з адміністрацією аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика), збір та облік інформації, необхідної для надання допомоги пасажирам, а також відповідального представника до складу оперативного штабу керівництва пошуково-рятувальними роботами. Визначити місце для приймання евакуйованих пасажирів та місце зберігання і порядок видачі службової документації).
4. Завдання, які вирішуються підрозділами авіапідприємства при проведенні пошуково-рятувальних робіт, якщо це передбачено договором з адміністрацією аеродрому (аеропорту, майданчика базування)
(викласти опис ресурсів авіапідприємства, які залучаються до проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт і порядок їх використання, а також порядок координації дій з іншими експлуатантами, що базуються на цьому аеродромі).
5. Заходи щодо проведення евакуації ПС або його частин з місця події
(викласти порядок проведення евакуації ПС або його частин з місця події).
Додатки до Плану:
1. Копія наказу про організацію пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів в авіапідприємстві.
2. Копія договору з адміністрацією аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика) базування про виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт.
3. Технологічні картки (пам'ятки) дій для посадових осіб, які залучаються до виконання Плану.
4. Витяг із Керівництва виконання польотів в авіапідприємстві щодо аварійно-рятувальних процедур на борту ПС при виникненні аварійної ситуації.
5. Програма аварійно-рятувальної підготовки екіпажів ПС в авіапідприємстві.
6. Програма підготовки підрозділів авіапідприємства, які входять до складу АРК аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика), та відомості про їх оснащення.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 8
до підпункту 3.2.4.1 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
СИГНАЛИ ЛИХА
1. Сигнали лиха
Наведені нижче сигнали, які подаються разом або окремо, означають, що ПС загрожує серйозна і безпосередня небезпека і воно потребує негайної допомоги:
сигнал, переданий радіотелеграфом або за допомогою іншого засобу подачі сигналів і складається з групи SOS (... --- ... в абетці Морзе);
радіотелефонний сигнал небезпеки, викладений словом МЕЙДЕЙ (MAYDAY) і який подається голосом;
повідомлення про лихо, що надіслане лінією передачі даних і яке має значення слова МЕЙДЕЙ;
ракети або снаряди зі спалахами червоного кольору, які випускаються по одному через короткі проміжки часу;
парашутна освітлювальна бомба червоного кольору.
1.1. Сигнали тривоги, які використовуються для приведення в дію автоматичних радіотелеграфних і радіотелефонних систем тривоги:
1.1.1. Радіотелеграфний сигнал тривоги складається з групи в дванадцять тире, переданих протягом однієї хвилини; тривалість кожного тире дорівнює чотирьом секундам, а тривалість інтервалу між наступними тире - одній секунді. Сигнал може бути переданий вручну, але рекомендується передавати його за допомогою автоматичної апаратури.
1.1.2. Радіотелефонний сигнал тривоги складається з двох синусоїдальних тонів звукової частоти, переданих по черзі. Один тон повинен мати частоту 2200 Гц, а інший - 1300 Гц. Кожний з них передається протягом 250 мс.
2. Сигнали, які застосовуються під час пошуково-рятувальних операцій:
2.1. Код візуальних сигналів "земля - повітря" для використання особами, які залишились живими:
------------------------------------------------------------------
| Значення сигналу | Сигнал |
|------------------------------------------+---------------------|
|Потрібна допомога | V |
|------------------------------------------+---------------------|
|Потрібна медична допомога | X |
|------------------------------------------+---------------------|
|Немає або негативно | N |
|------------------------------------------+---------------------|
|Так або позитивно | Y |
|------------------------------------------+---------------------|
|Рухаємося в цьому напрямку | ^ |
| | | |
------------------------------------------------------------------
2.2. Код візуальних сигналів "земля - повітря" для використання наземними пошуковими командами:
------------------------------------------------------------------
| Значення сигналу | Сигнал |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Операцію закінчено | L L L |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Ми знайшли всіх людей | L L |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Ми знайшли тільки кількох людей | + + |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Ми не в змозі продовжувати. Повертаємося на базу | X X |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Розділилися на дві групи. Кожна прямує у зазначеному | ------> |
|напрямку | ------- |
| | <------ |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Отримано інформацію, що повітряне судно знаходиться в|---> --->|
|цьому напрямку | |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Нічого не виявили. Продовжуємо пошуки | N N |
------------------------------------------------------------------
2.2.1. Сигнали повинні бути довжиною принаймні 2,5 м, і їх варто робити максимально помітними. Сигнали можуть бути викладені за допомогою смуги тканини, парашутної тканини, шматків дерева, уламків каміння та інших матеріалів; нанесення сигналів на поверхні землі може бути також здійснено шляхом утрамбовування ґрунту або шляхом фарбування поверхні тощо.
2.3. Сигнали "повітря - земля"
2.3.1. Сигнали, які подаються ПС і означають, що подані з землі сигнали зрозумілі:
при денному світлі - погойдування крилами ПС;
у темноті - вмикання і вимикання двічі посадкових фар або, якщо повітряне судно ними не обладнано, вмикання і вимикання двічі його аеронавігаційних вогнів.
2.3.2. Відсутність вищевказаних сигналів означає, що сигнал, поданий з землі, не зрозумілий.
2.4.Обмін сигналами з надводними суднами:
для підтвердження прийому сигналів:
підняття кодового вимпела (вертикальні білі і червоні смуги) нагору до кінця (це означає, що сигнал зрозумілий);
передача за допомогою сигнального ліхтаря кодом азбуки Морзе ряду букв "T";
зміна курсу і хід за повітряним судном.
Для інформації щодо неможливості виконання переданих вказівок:
підняття міжнародного прапора "N" (сині і білі квадрати у вигляді шахівниці);
передача за допомогою сигнального ліхтаря кодом абетки Морзе ряду букв "N".
2.5. Маневри, які виконуються повітряним судном і означають, що воно бажає направити надводне судно до повітряного або надводного судна, що терпить лихо:
виконання принаймні одного кола над надводним судном;
на невеликій висоті курсу морського судна перед його носовою частиною і:
погойдування крилами;
або зміна кроку гвинта;
вихід на курс ходу надводного судна.
2.6. Маневри, які виконуються повітряним судном і означають, що допомога надводного судна, для якого призначено сигнал, більше не потрібна:
перетинання лінії кільватера надводного судна поблизу кормової частини на невеликій висоті і:
погойдування крилами;
або зміна кроку гвинта.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 9
до підпункту 3.2.5 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ЧАСТОТИ,
які рекомендуються для використання при здійсненні авіаційного пошуку і рятування
1. Спеціально призначені частоти для повітряних суден, які зазнають або зазнали лиха:
1.1. Частота 2182 кГц може бути використана для зв'язку між ПС і станціями морської служби. Ця частота є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, ПС і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в затверджених діапазонах між 1605 кГц і 4000 кГц при запиті допомоги від морської служби.
1.2. Частота 4125 кГц може бути використана для забезпечення зв'язку між станціями морської служби і станціями ПС, які зазнають лиха.
1.3. Частоти 3023 кГц і 5680 кГц можуть використовуватися для проведення узгоджених пошуково-рятувальних операцій спільно авіаційною та морською службами.
1.4. Частота 500 кГц є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії Морзе, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, повітряними суднами і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в діапазонах 415 кГц і 535 кГц при запиті допомоги від морської служби.
1.5. Станції рятувальних засобів використовують частоти 500 кГц, 8364 кГц, 2182 кГц, 121,5 МГц і 243 МГц у тих випадках, коли рятувальний засіб може працювати в діапазонах частот відповідно між 415 - 535 кГц, 4000 - 27500 кГц, 1605 - 2850 кГц, 117,975 - 137 МГц і 235 - 328,6 МГц.
2. Аварійні приводні передавачі (ELT) для пошуку і рятування працюють на частотах 406 МГц і 121,5 МГц одночасно.
3. Частоти, які використовуються з метою пошуку і рятування:
3.1. У разі, коли для координації пошуково-рятувальних операцій на місці потрібно використовувати високі частоти, застосовуються 3023 кГц і 5680 кГц.
3.2. Частота 123,1 МГц є допоміжною авіаційною аварійною частотою і призначається для забезпечення радіотелефонного зв'язку між ПС та засобами пошуку та рятування.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 10
до підпункту 3.3.1 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ФОРМАТ
аварійного повідомлення з повітряного судна
Аварійне повідомлення з ПС включає максимальне число елементів, що вимовляються чітко і по змозі в такому порядку:
назва станції, для якої адресується повідомлення (якщо є час і обставини);
пізнавальний індекс повітряного судна;
характер лиха;
наміри особи, яка керує повітряним судном;
фактичне місцезнаходження, ешелон (абсолютна висота) і курс повітряного судна.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 11
до підпункту 3.3.1.1 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ПОРЯДОК
ведення аварійного радіотелефонного зв'язку
1. Аварійний радіотелефонний зв'язок уміщує усі радіотелефонні повідомлення, які належать до стану лиха.
2. Порядок передавання та приймання сигналів лиха:
2.1. Сигнал лиха свідчить про те, що бортова станція (станція авіаційного електрозв'язку), яка викликає, має для передавання термінове повідомлення про неминучу загрозу ПС (аеродрому).
2.2. Сигнал лиха має беззаперечний пріоритет перед усіма іншими повідомленнями.
Станції авіаційного електрозв'язку та бортові станції ПС, які прийняли сигнал лиха, зобов'язані припинити будь-яке передавання і продовжувати прослуховування ефіру доти, доки не будуть упевнені в тому, що повідомлення про лихо прийняла відповідна станція авіаційного електрозв'язку і що між нею та бортовою станцією ПС, яке зазнає лиха, установлено двосторонній електрозв'язок.
2.3. Будь-яка станція авіаційного електрозв'язку, що проінформована про передавання сигналу лиха, зобов'язана надати допомогу в разі потреби встановлення радіотелефонного зв'язку між екіпажем ПС, яке зазнає лиха, та відповідною станцією авіаційного електрозв'язку.
2.4. Радіообмін у випадку лиха ведеться відкритим текстом та складається з повідомлення, яке стосується надання негайної допомоги.
Якщо радіообмін ведеться на робочій частоті станції авіаційного електрозв'язку, то кожний виклик станції авіаційного електрозв'язку починається словом "Лихо". У випадку радіообміну на аварійних частотах це слово може не передаватися.
2.5. Сигнал лиха, що передається бортовою станцією та приймається станцією авіаційного електрозв'язку, складається з фрази "Зазнаю лиха" (під час радіообміну англійською мовою використовується вираз "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY").
На початку кожного наступного повідомлення під час аварійного радіотелефонного зв'язку дозволяється використовувати радіотелефонний сигнал лиха.
2.6. Повідомлення у випадку лиха передаються на міжнародних частотах 121,5 МГц та 8364 кГц (додаткова частота 2182 кГц використовується під час польотів над акваторіями морів). Крім того, у такому випадку використовується система розпізнавання та відповідач вторинної радіолокації.
2.7. Станція авіаційного електрозв'язку, якій ПС адресувало повідомлення про лихо, або станція авіаційного електрозв'язку, яка першою підтвердила приймання повідомлення про лихо, повинна:
негайно підтвердити приймання повідомлення про лихо;
брати на себе управління зв'язком або в конкретній та чіткій формі передати управління іншій станції авіаційного електрозв'язку і сповістити ПС про таку передачу управління;
починати негайні дії для якнайшвидшої передачі всієї необхідної інформації відповідному органу ОПР, власнику або експлуатанту ПС, яке зазнає або зазнало лиха;
попередити інші станції авіаційного електрозв'язку, якщо це необхідно, про запобігання використанню ними аварійної частоти.
2.8. Станціям авіаційного електрозв'язку, які зазнають лиха, або станціям авіаційного електрозв'язку, які управляють аварійним радіотелефонним зв'язком, дозволяється установлювати період мовчання для усіх станцій авіаційної рухомої служби в даному районі чи для будь-якої станції авіаційного електрозв'язку, яка втручається в аварійний радіотелефонний зв'язок.
2.8.1. У будь-якому разі такі станції авіаційного електрозв'язку передають фразу: "Припиніть усі передавання" та радіотелефонний сигнал лиха "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY".
2.9. У разі, коли станції авіаційного електрозв'язку, яка управляла аварійним радіотелефонним зв'язком, стає відомо, що ПС більше не зазнає лиха, вона негайно починає дії з метою передавання цієї інформації відповідному органу ОПР, власнику або експлуатанту ПС, яке зазнає або зазнало лиха.
2.10. Аварійний радіотелефонний зв'язок і період мовчання завершуються передаванням повідомлення, яке містить фразу: "Аварійний зв'язок припинено". Це передавання ведеться на частоті або частотах, що використовувалися для цього зв'язку. Таке повідомлення передається тільки тією станцією авіаційного електрозв'язку, яка управляла аварійним зв'язком.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 12
до підпункту 3.4.3 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
УМОВИ
визначення аварійних стадій
1. Відповідні аварійні стадії встановлюються органами ОПР або КЦПР за таких умов:
1.1. Стадія невизначеності (INCERFA), коли:
від ПС не отримано ніяких повідомлень більше 30 хвилин після того, як повинно було бути отримане повідомлення, або після першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким ПС, залежно від того, що настає раніше;
ПС не прибуло протягом 30 хвилин після розрахованого часу прибуття, повідомленого ним в останній передачі або розрахованого органами ОПР, за винятком випадків, коли немає ніяких сумнівів щодо ПС та осіб, які знаходяться на його борту.
1.2. Стадія тривоги (ALERFA), коли:
після того, як наступила стадія невизначеності, і при наступних спробах не вдалося установити зв'язок з ПС або одержати відомості про його стан з інших джерел;
ПС, що одержало дозвіл на посадку, не виконало посадку протягом 5 хвилин після розрахованого часу посадки і зв'язок з ним не встановлено;
отримано інформацію, яка вказує на те, що експлуатаційний стан ПС погіршився, але не настільки, що можлива вимушена посадка, за винятком випадків, коли є дані, що усувають побоювання щодо безпеки ПС і осіб, які перебувають на його борту;
відомо або передбачається, що ПС стало об'єктом незаконного втручання.
1.3. Стадія лиха (DETRESFA), коли:
після того, як наступила стадія тривоги, додаткові безуспішні спроби встановити зв'язок з ПС і безрезультатні запити вказують на можливість того, що ПС зазнає лиха;
уважається, що запас пального на борту ПС витрачено або його недостатньо для досягнення безпечного місця посадки;
отримана інформація вказує на те, що експлуатаційний стан ПС погіршився настільки, що можлива вимушена посадка;
отримано інформацію або є обґрунтована впевненість у тому, що ПС збирається виконати або виконало вимушену посадку.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 13
до підпункту 3.4.3 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ФОРМАТ
повідомлення про аварійний стан повітряного судна
1. Повідомлення про аварійний стан повітряного судна надається за таким порядком:
INCERFA, ALERFA або DETRESFA залежно від тієї або іншої аварійної стадії;
організація або особа, що викликає;
характер аварійного стану;
інформація з плану польоту;
орган, який був на зв'язку останнім, час і використаний засіб;
останнє повідомлення про місцезнаходження і засіб визначення останнього;
фарбування і відмітне маркування повітряного судна;
будь-які дії, розпочаті органом, що передає повідомлення;
інші відомості, що стосуються справи;
будь-яка додаткова корисна інформація, особливо про зміну аварійних стадій;
інформація про скасування аварійного стану.
2. Частину інформації, що була відсутня на момент передачі повідомлення КЦПР, орган ОПР повинен намагатись отримати до оголошення стадії лиха, якщо є обґрунтована впевненість у тому, що ця стадія настане.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 14
до підпункту 4.3.5 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
СТАНДАРТНА ФОРМА
реєстрації подій
Реєстраційні дані події
Дані про подію, що потребує пошуку та рятування __________________
Додаткові дані, що надаються при події, яка пов'язана з
неприбуттям повітряного або морського судна в розрахований час
__________________________________________________________________
Форма реєстрації події ___________________________________________
Формат планів операцій ___________________________________________
Інструктаж перед операцією щодо підйому людей на борт вертольота
__________________________________________________________________
Дані про подію, що потребує пошуку та рятування
1. Характер аварійної ситуації ___________________________________
2. Місце і час виникнення події (широта/довгота або
пеленг/відстань від відомої точки або останнього переданого місця
розташування і наступного пункту передачі повідомлень), що
включає:
курс/швидкість/абсолютну висоту __________________________________
для катерів: показання ехолота ___________________________________
3. Укладач первинного повідомлення (прізвище/телефон або адреса,
якщо таким є особа; назва/позивний - для судна; орган ОПР; головна
установа) ________________________________________________________
4. Назва або тип/позивний судна, що терпить лихо _________________
5. Кількість осіб на борту _______________________________________
6. Візуально виявлено живих осіб або парашути ____________________
7. Опис судна (розмір, тип, номер судна, кольори корпуса, кольори
кабіни екіпажу, кольори палуби, оснащення, кольори фюзеляжу,
кольори хвостового оперення, кольори закінцівок крил, номер
повітряного судна на хвостовій частині, бортовий номер морського
судна, номер на вітрилі тощо) ____________________________________
8. Вторинні об'єкти пошуку _______________________________________
9. Використовувані або заплановані для прослуховування
радіочастоти _____________________________________________________
10. Аварійні радіозасоби і частоти, на яких вони працюють ________
11. Метеоумови на місці події і стан моря ________________________
12. Бажана або надана допомога ___________________________________
13. Запас пального на борту і можлива тривалість перебування на
місці події ______________________________________________________
14. Навігаційне устаткування _____________________________________
15. Засоби життєзабезпечення _____________________________________
16. Запас їжі/води (за часом) ____________________________________
17. Дата/час складання первинного повідомлення ___________________
18. Інша інформація, що стосується події _________________________
Додаткові дані, що надаються під час події, яка пов'язана з неприбуттям повітряного або морського судна в розрахований час
1. Дата, час і пункт відправлення, запланований маршрут, швидкість
руху за умовним прямим маршрутом і пункт призначення _____________
2. Можливі відхилення від маршруту _______________________________
3. Відомості про метеоумови за минулий період і прогноз погоди
вздовж передбачуваного маршруту __________________________________
4. Інші джерела інформації (друзі, родичі, колеги по роботі,
агентство) _______________________________________________________
5. Реєстраційний номер причепа для перевезення моторного човна,
опис, місцезнаходження ___________________________________________
6. Дата/час складання первинного повідомлення ____________________
7. Інша інформація, що стосується події __________________________
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 15
до підпункту 5.1.5 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
СТАНДАРТНА ФОРМА
плану пошукових дій
Типова форма повідомлення про план пошукових дій
(Порядок черговості і дата/час передачі повідомлення)
ВІД: (КЦПР, який відповідальний за пошук).
КОМУ: (усім організаціям/засобам, яким доручено проведення пошуку).
ДЛЯ ІНФОРМАЦІЇ: (зацікавленим, але не організаціям, що беруть участь у пошуку).
СТАДІЯ ЛИХА, ТРИВОГИ, НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
(Розпізнавальні дані об'єкта пошуку.
Двобуквене скорочення держави реєстрації об'єкта пошуку. Опис причини залучення служби пошуку та рятування одним або двома словами. Загальний опис району пошуку).
ПЛАН ПОШУКОВИХ ДІЙ НА (дата)
А. (Посилання)
1. СИТУАЦІЯ:
А.РЕЗЮМЕ: (короткий виклад справи без повторення інформації, переданої раніше всім адресатам).
Б. ОПИС: (опис зниклого безвісти судна).
В. КІЛЬКІСТЬ ОСІБ НА БОРТУ: (число).
Г. ОБ'ЄКТИ ПОШУКУ:
ПЕРВИННИЙ: (опис основного об'єкта пошуку).
ВТОРИННИЙ: (опис додаткового об'єкта (об'єктів)).
Ґ. ПРОГНОЗ ПОГОДИ НА МІСЦІ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ НА ПЕРІОД З (дата/час) ДО (дата/час).
ВИСОТА НИЖНЬОЇ МЕЖІ ХМАР (у метрах, з характеристикою хмарності).
ВИДИМІСТЬ (у кілометрах).
ВІТЕР (виражений у градусах напрямок, звідки дує вітер/швидкість у м/с).
ХВИЛІ (виражений у градусах напрямок, звідки йдуть хвилі/діапазон висоти хвиль у метрах).
2. ДІЇ:
А. (Індивідуальне завдання конкретному органу або засобу пошуку та рятування).
Б. (Для кожної організації або засобу, що беруть участь у пошуку, доцільно використати окремий підпункт).
3. РАЙОНИ ПОШУКУ (задаються у двох колонках):
РАЙОН (позначення районів пошуку можуть указуватися у форматі "Буква тире число", наприклад, А-4, З-1. Пошуки, проведені в перший день, позначаються буквою "А" і мають порядковий номер; пошуки, проведені на другий день, позначаються буквою "В" і так далі).
КУТОВІ ТОЧКИ (Кутові точки в градусах та хвилинах широти і довготи. Як правило, райони пошуку мають прямокутну форму, при цьому відповідні чотири кутових крапки вказуються за годинниковою стрілкою.).
4. ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЇ (задається в сімох колонках, висота задається в метрах):
------------------------------------------------------------------
|Район |Засіб |Місцезнаходження|Схема|Напрямок |Місце |Висота|
| |пошуку | | |переміщення|початку| |
| | | | |пошуку |пошуку | |
------------------------------------------------------------------
(Позначення районів пошуку ідентичні зазначеним у пункті 3 повідомлення про план пошукових дій).
(Розпізнавальні дані засобу).
(База приписки або місце розташування, звідки діє кожен засіб пошуку та рятування).
(Буквене скорочення назви бажаної схеми пошуку).
(Напрямок, у якому буде рухатися пошуковий засіб після проходження кожної наступної ділянки маршруту пошуку).
(Широта і довгота крапки, з якої повинне починатися обстеження кожного району).
(Висота пошуку в метрах. Для морських суден у цьому стовпчику вказується ПОВЕРХНЯ).
5. ІНСТРУКЦІЇ З КООРДИНАЦІЇ ДІЙ:
А. (Необхідно вказати координатора пошуково-рятувальної операції).
Б. (Якщо будуть використовуватися два або кілька пошукових засобів, необхідно призначити координатора на місці проведення операції).
В. (Необхідно вказати час, коли повинен бути розпочатий пошук).
Г. (Необхідно вказати бажаний інтервал між лініями шляху. Доцільно вказати максимальну пошукову швидкість).
Ґ. (Необхідно чітко вказати повноваження і коло відповідальності координатора на місці операції, а також відповідні інструкції для нього).
Д. (У деяких випадках указати інші інструкції з координації).
6. ЗВ'ЯЗОК:
А. КАНАЛ УПРАВЛІННЯ
ОСНОВНИЙ ЗАПАСНИЙ
ВЧ: (NNNN) КГЦ USB (NNNN) КГЦ USB
Б. ЧАСТОТИ НА МІСЦІ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ
ОСНОВНІ ЗАПАСНІ
ВЧ: (NNNN) КГЦ (2182) КГЦ
ОВЧ-АМ: (NNN,N) МГЦ (121,5) МГЦ
ОВЧ-ЧМ: КАНАЛ (NN) КАНАЛ (16)
УВЧ-АМ (NNN,N) МГЦ (243,0) МГЦ
В. ЧАСТОТИ "ПОВІТРЯ - ЗЕМЛЯ"
ОСНОВНІ ЗАПАСНІ
ВЧ: (NNNN) КГЦ (NNNN) КГЦ
ОВЧ-ЧМ КАНАЛ (NN) КАНАЛ (NN)
Г. ЧАСТОТИ "ПОВІТРЯ - ПОВІТРЯ"
ОСНОВНІ ЗАПАСНІ
УВЧ-АМ: (NNN,N) WU (243,0) МГЦ
7. ПОВІДОМЛЕННЯ:
А. (Інструкції координаторові пошуково-рятувальної операції щодо бажаних строків подання повідомлень про надзвичайну подію).
Б. (Інструкції пошуковим засобам, що залучаються до участі в пошуково-рятувальній операції, щодо подання повідомлень).
В. (Інструкції головним відомствам пошукових засобів щодо подання повідомлень).
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 16
до підпункту 5.2.4.1.1
Правил авіаційного пошуку та
рятування в Україні
СТАНДАРТНА ФОРМА
інструктажу та опитування персоналу з пошуку та рятування
------------------------------------------------------------------
|Форма інструктажу та опитування |SAR Briefing and Debriefing |
|під час проведення операцій SAR |Form |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Інструктаж |Briefing |
| | |
|SAR (назва події) ______________|SAR ___________________________|
|Дата ___________________________|Date __________________________|
|Тип і номер пошукового судна |Search Craft Number ___________|
|________________________________|_______________________________|
|Пошуковий засіб ________________|Unit __________________________|
|Командир, капітан ______________|Captain _______________________|
|Докладні дані про характер |Details as to nature of |
|аварійної ситуації або лиха ____|distress or emergency _________|
|________________________________|_______________________________|
|_______ ________________________|_______________________________|
| | |
|Опис об'єкта пошуку |Description of Search Object |
| | |
|Тип ПС або морського судна _____|Type of aircraft or vessel ____|
|________________________________|_______________________________|
|Номер або назва судна __________|Number or name of craft _______|
|Довжина ________________________|Length ________________________|
|Ширина (розмах крила) __________|Width (Wing-Span) _____________|
|Бортовий номер _________________|Number on board _______________|
|Повний опис судна, уключаючи |Full description of craft, |
|колір та маркування ____________|including co lour and markings |
|________________________________|_______________________________|
|________________________________|_______________________________|
|Робочі частоти зниклого судна |Frequencies of missing craft |
|________________________________|_______________________________|
| | |
|Задані райони пошуку |Assigned Search Areas |
| | |
|Район __________________________|Area __________________________|
|Тип пошуку _____________________|Type of Search ________________|
|Абс. висота/видимість __________|Altitude/Vis __________________|
|Час на виконання завдання ______|Time on Task __________________|
|Почати пошук у точці (місце |Commence Search at (Point)_____|
|розташування): _________________|_______________________________|
|і відслідковувати по лінії шляху|and track (N-S) (E-W) _________|
|(N-S) (E-W) ____________________|_______________________________|
|Робочі частоти |Frequencies |
|Керівний орган _________________|Controlling Agency ____________|
|________________________________|_______________________________|
|Повітряні судна ________________|Aircraft ______________________|
|________________________________|_______________________________|
|Надводні судна _________________|Surface Vessels _______________|
|Інші засоби ____________________|Others ________________________|
|________________________________|_______________________________|
| | |
|Повідомлення про хід операції |Progress Reports |
| | |
|Направляти (до кого) ___________|To send (to who): _____________|
|Кожні _________ годин з наданням|every ______________ hours with|
|відомостей про метеорологічні |weather report included every |
|зведення кожні ___________ годин|___________ hours |
| | |
|Спеціальні інструкції __________|Special Instructions __________|
| | |
|Опитування |Debriefing |
| | |
|SAR ____________________________|SAR ___________________________|
|Пошукове судно _________________|Search craft __________________|
|Дата ___________________________|Date __________________________|
|Пункт відправлення _____________|Point of Departure ____________|
|Пункт посадки __________________|Point of Landing ______________|
|Час на дорогу __________________|Time Off ______________________|
|У рамках завдання ______________|On Task _______________________|
|Поза завданням _________________|Off Task ______________________|
|Посадка ________________________|Landed ________________________|
|Фактично обстежений район ______|Area Actually Searched ________|
|________________________________|_______________________________|
|Тип пошуку _____________________|Type of Search ________________|
|Абсолютна висота/видимість _____|Altitude/Visibility ___________|
|Характер місцевості або стан |Terrain or Sea State __________|
|моря ___________________________|_______________________________|
|Кількість спостерігачів ________|Number of Observers ___________|
|Метеорологічні умови в районі |Weather Conditions in Search |
|пошуку (видимість, швидкість |Area (visibility, wind |
|вітру, висота нижньої межі хмар |velocity, ceiling, etc.) ______|
|тощо) __________________________|_______________________________|
|________________________________|_______________________________|
|Об'єкт пошуку (знаходиться) |Object of Search (located) |
|місце розташування _____________|at Position ___________________|
|Кількість та стан осіб, що |Number and Condition |
|залишились живими ______________|of Survivors __________________|
|Візуальне виявлення і/або інші |Sightings and/or other reports |
|повідомлення ___________________|_______________________________|
|Зв'язок (зазначити якість |Telecommunications (Note |
|зв'язку і/або які-небудь зміни |quality of communications |
|порівняно з даними інструктажу) |and/or any changes other than |
|________________________________|briefed)_______________________|
|________________________________|_______________________________|
|Зауваження (уключити будь-які |Remarks (То include any action |
|дії під час пошуку, будь-які |taken on search, any problems, |
|проблеми, критичні зауваження, |criticism, suggestions) _______|
|пропозиції) ____________________|_______________________________|
|________________________________|_______________________________|
| | |
|Дата ___________________________|Date __________________________|
| | |
|Командир _______________________|Captain _______________________|
------------------------------------------------------------------
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|
Додаток 17
до підпункту 8.5.6 Правил
авіаційного пошуку та
рятування в Україні
ЗВІТ
про проведення пошуково-рятувальних робіт (подається у тижневий термін після завершення пошуково-рятувальних робіт)
1. Порядковий номер ПРР з початку року ___________________________
2. Дата __________________________________________________________
3. Класифікація надзвичайної ситуації:
(згідно з вимогами Державного класифікатора надзвичайних
ситуацій)
код сфери виконання ___________________________________________
найменування надзвичайної ситуації ____________________________
4. Район і зона відповідальності за ПРР __________________________
5. Характеристика об'єкта пошуку та рятування:
тип ПС і державний реєстраційний номер ________________________
експлуатант ПС ________________________________________________
дані про екіпаж ПС (прізвище, ім'я та по батькові командира ПС,
кількість членів екіпажу) ________________________________________
кількість пасажирів ___________________________________________
наявність і тип аварійно-рятувального майна та спорядження на
борту ПС _________________________________________________________
6. Обставини і характер події (дата і час (UTC) авіаційної події,
етап польоту, місце авіаційної події, причина події) _____________
__________________________________________________________________
7. Керівник ПРР __________________________________________________
8. Метеорологічні умови, характеристика місцевості проведення ПРР
__________________________________________________________________
9. Чергові сили та засоби:
тип ПС, ступені готовності (або не залучались до проведення
ПРР) _____________________________________________________________
найменування, ступені готовності інших видів чергових сил та
засобів (або не залучались до проведення ПРР) ____________________
10. Хід ПРР:
час повідомлення і джерело отримання інформації про подію від
оперативного органу, організації, відомства, що надає звіт _______
метод виявлення об'єктів пошуку та рятування _________________
спосіб пошуку та рятування, застосовані схеми пошуку _________
термін операції:
оголошення сигналу "Тривога" _________________________________
виліт ПС _____________________________________________________
вихід інших засобів __________________________________________
виявлення потерпілих _________________________________________
прибуття рятувальної команди _________________________________
евакуація потерпілих _________________________________________
ліквідація пожежі ____________________________________________
термін тимчасового закриття аеродрому для проведення ПРР _____
11. Підсумки ПРР:
обстежена площа в ході пошуку (кв.км) ________, у тому числі:
електронними засобами ________________________________________
візуально ____________________________________________________
фотознімання _________________________________________________
виявлене місцезнаходження об'єктів пошуку ____________________
кількість урятованих, їх стан ________________________________
перелік наданої допомоги потерпілим __________________________
кількість загиблих ___________________________________________
кількість польотів, які було виконано під час проведення ПРР
(за типами ПС) ___________________________________________________
типи, кількість та час залучення інших засобів до проведення
ПРР ______________________________________________________________
кількість осіб, які залучалися до проведення ПРР _____________
нанесені матеріальні збитки під час проведення ПРР ___________
12. Аналіз проведених ПРР:
позитивний досвід ____________________________________________
основні недоліки _____________________________________________
пропозиції щодо вдосконалення ПРР ____________________________
оцінка ефективності ПРР (висновки) ___________________________
Керівник підприємства
(організації, відомства) ____________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
Начальник служби пошуку
та рятування ____________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
Керівник операції (ПРР) ____________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
"__" ____________ 200__ р.
|
Начальник Державної авіаційної
пошуково-рятувальної служби
|
І.В.Рунаєв
|