На виконання Державної програми демонополізації економіки та розвитку конкуренції та розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.94 N 146-р (146-94-р) НАКАЗУЄМО:

Затвердити Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць (додається).

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства економіки

України

Міністерства статистики України

Антимонопольного комітету України

від 20 квітня 1994 року N 43/79/5

1.1. Дане Положення розроблене відповідно до чинних законодавчих актів України, Державної програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції, затвердженої постановою Верховної Ради України від 21 грудня 1993 року N 3757-12 і розпорядження Кабінету Міністрів України від 3.03.94 N 146-р (146-94-р) .

1.2. Положення визначає порядок поділу підприємств і об'єднань, зокрема монопольних утворень (далі - поділ), а також відокремлення структурних підрозділів і одиниць від підприємств і об'єднань (далі - відокремлення).

Дія Положення поширюється на підприємства, об'єднання, господарські товариства, 75 і більше відсотків майна яких належать державі.

1.3. Поділ та відокремлення здійснюється з метою зниження рівня монополізації виробництва на товарних ринках, сприяння формуванню конкурентного середовища, підвищення самостійності господарюючих суб'єктів, зниження бар'єрів їх вступу на ринки, а також приведення у відповідність з чинним законодавством статусу та організаційної структури об'єднань.

1.4. Вимоги цього Положення обов'язкові для центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, керівників та трудових колективів підприємств та об'єднань, їх структурних підрозділів і одиниць, інших юридичних та посадових осіб, які відповідно до цього Положення є об'єктами, суб'єктами та ініціаторами поділу і відокремлення.

1.5. Дія цього Положення не поширюється на випадки примусового поділу монопольних утворень, який здійснюється за рішенням Антимонопольного комітету України відповідно до ст. 16 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (2132-12) .

2.1. У цьому Положенні нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

поділ - ліквідація підприємства (об'єднання) з одночасним створенням на його базі двох або більше нових самостійних підприємств;

відокремлення - виділення із складу підприємства (об'єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об'єднань, зазначених у п.3.1б цього Положення;

структурні підрозділи - цехи, відділи, ферми, інші господарські підрозділи, що здійснюють діяльність на основі положення, затвердженого директором підприємства (об'єднання), і очолюються керівником, який призначається (затверджується) на посаду директором підприємства (об'єднання);

структурні одиниці - виробничо-господарські суб'єкти підприємства (об'єднання), що мають статус, визначений у статуті (положенні) підприємства (об'єднання), є цілісними майновими комплексами, виробляють продукцію (виконують роботи, надають послуги) в єдиному (замкнутому) технологічному процесі, знаходяться за юридичною адресою підприємства (об'єднання) або в іншому місці, а також відокремлені підрозділи підприємств чи об'єднань (філіали, представництва, відділення тощо) з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків.

3.1. Поділ чи відокремлення можуть здійснюватися відповідно до чинного законодавства у випадках та за умов:

а) створення на базі підприємств та об'єднань, що не привели свій статус у відповідність з чинним законодавством, кількох нових господарюючих суб'єктів або відокремлення від підприємств та об'єднань структурних підрозділів - за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном;

б) виходу підприємств із складу:

добровільних об'єднань - згідно зі статутом об'єднання;

об'єднань, утворених відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 19 (19-93) "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" - за рішенням керівництва цих об'єднань;

об'єднань, що діють відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 9 (9-93) "Про об'єднання державних підприємств зв'язку та запровадження ліцензування деяких видів діяльності в галузі зв'язку", Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 10 (10-93) "Про об'єднання підприємств вугільної промисловості", Декрету Кабінету Міністрів України від 17.03.93 N 20 (20-93) "Про об'єднання підприємств транспорту та дорожнього господарства", Декрету Кабінету Міністрів України від 29.04.93 N 41 (41-93) "Про об'єднання електроенергетичних підприємств", Декрету Кабінету Міністрів України від 29.04.93 N 42 (42-93) "Про об'єднання державних підприємств нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтозабезпечення" - за рішенням відповідних міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, що здійснюють управління майном.

3.2. Дії, зазначені у попередньому пункті, можуть також здійснюватися:

в процесі корпоратизації - згідно з пропозиціями комісії з корпоратизації;

в процесі підготовки підприємств до приватизації - згідно з планом приватизації;

при оренді структурних підрозділів (одиниць) державних підприємств (об'єднань) - за згодою орендодавця;

при передачі в оренду структурних підрозділів (одиниць) державних підприємств (об'єднань) з наступним викупом - згідно з договором оренди;

в процесі розгляду справи про банкрутство підприємств - відповідно до ухвали арбітражного суду.

3.3. Поділ та відокремлення не можуть здійснюватися:

у випадку неможливості організаційного або територіального відокремлення;

при наявності тісного технологічного зв'язку структурного підрозділу (одиниці) з іншими підрозділами;

якщо поділ чи відокремлення може призвести до негативних екологічних, соціально-економічних наслідків (погіршення споживчих характеристик товару, зниження конкурентоспроможності на зовнішньому ринку і т.п.);

в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

4.1. Об'єктами поділу є підприємства, їх об'єднання, зазначені в п.1.1. цього Положення.

Об'єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до п.2.1. цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об'єднань.

4.2. Суб'єктами поділу та відокремлення є центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, що здійснюють функції управління державним майном, а також Міністерство економіки, Фонд державного майна та Антимонопольний комітет України.

4.3. Ініціаторами поділу чи відокремлення можуть бути:

Міністерство економіки України;

Антимонопольний комітет України;

орган, уповноважений управляти державним майном;

керівник підприємства, об'єднання;

трудовий колектив підприємства, об'єднання;

керівник структурного підрозділу;

трудовий колектив структурного підрозділу (одиниці).

Ініціаторами поділу та відокремлення також можуть бути:

- при корпоратизації підприємства - комісія з корпоратизації;

- у процесі підготовки державного підприємства до приватизації - покупці;

місцеві Ради народних депутатів за місцем знаходження об'єкта приватизації;

державні органи приватизації;

комісії по приватизації;

- при оренді структурних підрозділів (одиниць) державних підприємств (об'єднань):

орендарі;

державні підприємства, які згідно з чинним законодавством можуть бути орендодавцями;

інші юридичні особи;

- при розгляді арбітражним судом справ про банкрутство - санатори.

5.1. Ініціатор поділу чи відокремлення звертається з відповідним поданням до органу, уповноваженого управляти майном об'єкта поділу чи відокремлення.

До подання додається організаційне та техніко-економічне обгрунтування доцільності поділу чи відокремлення.

5.2. Подання розглядається органом, уповноваженим управляти майном, протягом місяця з моменту одержання подання. За результатами розгляду приймається відповідне рішення, про яке письмово повідомляється ініціатор поділу чи відокремлення. Рішення надсилається не пізніше 10 днів після його прийняття.

Орган, уповноважений управляти майном, може прийняти рішення про поділ чи відокремлення за власною ініціативою.

У випадку, якщо об'єктом поділу чи відокремлення є монопольне утворення, рішення попередньо погоджується з Антимонопольним комітетом або його територіальним відділенням.

5.3. Відповідно до умов здійснення поділу та відокремлення, зазначених у п. 3.1. цього Положення, орган, уповноважений управляти майном, приймає такі рішення:

у випадках, передбачених п.3.1а, - про проведення поділу чи відокремлення або відмову у поділі чи відокремленні;

у випадках, передбачених абзацами третім і четвертим п.3.16б, - про згоду на вихід підприємства зі складу об'єднання або відмову у виході.

Рішення про відмову у здійсненні поділу чи відокремлення має бути належним чином обгрунтоване.

У випадку позитивного рішення орган, уповноважений управляти майном, звертається при необхідності до Кабінету Міністрів України з поданням про перепідпорядкування підприємства іншому органу, підвідомчому Кабінету Міністрів України.

5.4. Порядок і терміни проведення поділу чи відокремлення встановлюється органом, уповноваженим управляти майном. Зазначений термін не повинен перевищувати 6 місяців від дня прийняття відповідного рішення.

При здійсненні поділу чи відокремлення до новостворених підприємств згідно з чинним законодавством переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки.

5.5. Відповідно до п.14.1 Типової інструкції до складання звітів промислових підприємств усіх форм власності по продукції, затвердженої наказом Мінстату України від 20.07.92 N 123 (v0123202-92) , нове підприємство, яке було створено протягом року і набуло статусу юридичної особи, незалежно від моменту виникнення, подає в органи статистики за місцем знаходження звіт з урахуванням показників його діяльності з початку року, тобто включаючи період до відокремлення його на самостійний баланс. По цих підприємствах звітні дані за відповідний період попереднього року також наводяться з початку року.

5.6. Рішення органу, уповноваженого управляти майном, може бути оскаржено в суді або арбітражному суді у випадках:

відмови у здійсненні поділу чи відокремлення;

незгоди підприємства з рішенням про поділ чи відокремлення.

6.1. Вихід підприємства з добровільного об'єднання здійснюється за ініціативою керівника або трудового колективу підприємства відповідно до статутів об'єднання та підприємства із збереженням взаємних обов'язків і договорів з іншими підприємствами та організаціями. В цьому випадку рішення про вихід з об'єднання приймається підприємством самостійно без погодження з органом, уповноваженим управляти майном.

6.2. При корпоратизації підприємства орган, уповноважений управляти майном, надає комісії з корпоратизації подання ініціаторів з пропозиціями щодо поділу чи відокремлення, якщо такі надійшли на момент створення комісії.

У процесі роботи комісії з корпоратизації ініціатори поділу чи відокремлення звертаються з поданням безпосередньо до комісії, але не пізніше ніж за 7 днів до закінчення її роботи.

Комісія готує та подає засновнику відкритого акціонерного товариства висновки і пропозиції стосовно поділу чи відокремлення.

Засновник у місячний термін розглядає пропозиції комісії та приймає відповідне рішення. Рішення засновника повідомляється ініціатору в десятиденний строк.

6.3. У процесі підготовки державного підприємства до приватизації ініціатори поділу чи відокремлення подають відповідні пропозиції у комісію по приватизації. Якщо трудовий колектив - ініціатор поділу чи відокремлення не згоден з проектом плану приватизації, розробленим комісією, він може підготувати альтернативний варіант плану та подати його на розгляд комісії.

Рішення про поділ чи відокремлення приймає орган приватизації.

6.4. При оренді структурних підрозділів (одиниць) державних підприємств (об'єднань) ініціатори відокремлення - орендарі, інші фізичні та юридичні особи, які бажають викупити об'єкт оренди і тим самим відокремитися, подають орендодавцю обгрунтовані пропозиції щодо відокремлення.

Орендодавець зобов'язаний розглянути їх протягом 30 днів з моменту одержання і дати відповідь про прийняте рішення.

6.5. У випадку розгляду арбітражним судом справ про банкрутство підприємства і при тому, що боржник сам звернувся з заявою про визнання його банкрутом, громадяни та юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника, у місячний термін з дня опублікування в офіційному органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення справи про банкрутство подають до арбітражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також вказують, що санація буде відбуватися шляхом поділу підприємства або відокремлення від нього одного чи декількох структурних підрозділів (одиниць).

У разі згоди кредиторів на переведення боргу та заміну боржника арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі. В ухвалі арбітражний суд затверджує узгоджені кредиторами, санаторами і боржником умови санації боржника шляхом поділу чи відокремлення.