Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров'я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок

Верховна Рада України постановляє:

1. Частину третю статті 19 Основ законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19) після слова "Держава" доповнити словами "забезпечує дотримання вимог закону щодо обмеження реклами лікарських засобів та".

2. У Законі України "Про лікарські засоби" (123/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 22, ст. 86; 1997 р., N 15, ст. 115; 2006 р., N 22, ст. 184):

1) частину першу статті 3 після слова "шляхом" доповнити словами "ведення Державного реєстру лікарських засобів України із забезпеченням публічного доступу до нього осіб";

2) у статті 10:

частину першу доповнити реченням такого змісту: "У додатку до ліцензії зазначається перелік форм лікарських засобів, дозволених до виробництва ліцензіату, а також особливі умови провадження діяльності";

частину другу доповнити реченням такого змісту: "Відповідність матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що вироблятимуться, встановленим вимогам та заявленим у поданих заявником документах для одержання ліцензії характеристикам підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я";

3) частину першу статті 17 доповнити реченням такого змісту: "Порядок ввезення лікарських засобів на територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України";

4) у статті 19:

у частині першій слова "фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності" замінити словами "фізичними особами - підприємцями";

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Підставою для видачі ліцензії є наявність матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, відповідність яких встановленим вимогам та заявленим у поданих заявником документах для одержання ліцензії характеристикам підлягає обов'язковій перевірці перед видачею ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування або його територіальними підрозділами у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

5) статтю 21 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Реалізація (відпуск) громадянам лікарських засобів за рецептом лікаря здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

6) у статті 26:

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Інформація про лікарські засоби (у тому числі препарати, що не зареєстровані або перебувають на стадії розроблення чи впровадження у виробництво) включає назву, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію і публікується у виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників, а також у матеріалах, що розповсюджуються на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики".

У зв'язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою;

частину четверту викласти в такій редакції:

"Дозволяється реклама лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та не внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів. Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Вимоги до реклами таких лікарських засобів встановлюються Законом України "Про рекламу" (270/96-ВР) . Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я відповідно до вимог закону. Рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається під час державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу з внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України. Реклама лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також тих, що внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів, забороняється";

7) у тексті Закону (123/96-ВР) слова "Міністерство охорони здоров'я України" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров'я" у відповідному відмінку.

4. У статті 21 Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 8, ст. 62 із наступними змінами):

1) у частині першій:

в абзаці другому слова "медичної техніки" замінити словами "медичних виробів та";

абзац третій викласти в такій редакції:

"лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування";

2) у частині другій слова "які вживаються та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря" замінити словами "застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також внесених до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів";

3) частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:

об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;

вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;

рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;

текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами";

4) у частинах п'ятій, сьомій і тринадцятій слова "медичної техніки" замінити словами "медичних виробів та";

5) у частині шостій:

в абзаці першому слова "медичної техніки" замінити словами "медичних виробів та";

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

"відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною;

відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим";

в абзацах п'ятому, сьомому, восьмому та дев'ятому слова "медичної техніки" у всіх відмінках замінити словами "медичних виробів" у відповідному відмінку;

в абзаці тринадцятому слова "лікарського засобу" замінити словами "товару, що рекламується";

6) частину дев'яту викласти в такій редакції:

"9. У рекламі товарів та методів, що не належать до лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, а також у рекламі харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок забороняється посилатися на те, що вони мають лікувальні властивості".

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 6 пункту 2 та пункту 4 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

2. Встановити, що реклама лікарських засобів, зареєстрованих в Україні до набрання чинності підпунктом 6 пункту 2 та пунктом 4 розділу I цього Закону, може здійснюватися лише після внесення відповідних змін до Державного реєстру лікарських засобів України.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити розробку та прийняття нових нормативно-правових актів, необхідність яких випливає з цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону, та прийняття ними нових нормативно-правових актів, необхідність яких випливає з цього Закону.