Юридический Харьков плюс - втрата чинності (постанова від 11.11.2015 N 932 /932-2015-п/) від 27.11.2015 N 1186-2011-п d05f7f4c04d7c820552b89dab187996d-3

1. Затвердити Порядок розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку, що додається.

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства забезпечити методичне супроводження підготовки регіональних стратегій розвитку.

ПОРЯДОК

розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку

1. Цей Порядок встановлює єдині підходи та основні методичні засади розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями регіональних стратегій розвитку (далі - регіональна стратегія).

2. Регіональна стратегія є стратегічним планом розвитку регіону, що визначає цілі, завдання, пріоритети, напрями сталого економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя на довгостроковий (понад п'ять років) період.

3. Функції з методичного забезпечення процесу розроблення регіональних стратегій здійснює Мінрегіон.

4. Проект регіональної стратегії розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у разі прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою відповідного рішення, у якому можуть встановлюватися строк розроблення, порядок фінансування, процедура розгляду та затвердження проекту регіональної стратегії.

Для забезпечення розроблення проекту регіональної стратегії рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій визначається її структурний підрозділ - головний розробник регіональної стратегії.

Для розроблення регіональної стратегії можуть утворюватися робочі групи з представників інших структурних підрозділів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, суб'єктів господарювання, наукових та громадських організацій тощо.

5. Регіональні стратегії розробляються на строк дії та з урахуванням положень Державної стратегії регіонального розвитку протягом шести місяців після її затвердження.

6. Проект регіональної стратегії повинен включати:

вступ з коротким обґрунтуванням мети та підстав для розроблення документа;

аналітичну частину - детальний опис географічної, історичної, демографічної, економічної, соціальної ситуації, що склалася в регіоні, з аналізом та оцінкою фактичного стану розвитку регіону;

відображення найбільш загальних та тривалих уявлень про подальший розвиток регіону та життя його населення;

характеристику конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону (SWOT-аналіз);

стратегічні цілі (напрями) та поетапні плани дій - сукупність стратегічних цілей та поетапних планів дій щодо досягнення всіх стратегічних та оперативних цілей з детальним описом заходів, строку виконання, відповідальних виконавців, обсягів та джерел фінансування, очікуваних результатів;

механізм реалізації.

7. Аналітична частина регіональної стратегії повинна містити дані про:

географічне розташування;

ландшафтні особливості рельєфу, характеристику ґрунтів та гідрологію;

природно-ресурсний потенціал;

кліматичні умови (температурний режим, опади, вологість повітря, вітри тощо);

адміністративний поділ, місце в загальнодержавному розподілі праці;

особливості соціально-економічного розвитку в динаміці за останні п'ять років;

екологічну ситуацію на території регіону;

політичну ситуацію;

фінансово-бюджетну ситуацію;

рівень життя населення та його ділову активність.

Основою для розроблення аналітичної частини є офіційні дані Держстату, його територіальних органів, інформаційні матеріали соціологічних опитувань тощо. Система показників, необхідних для проведення аналізу стану розвитку регіону, визначається розробником регіональної стратегії.

У процесі підготовки аналітичних матеріалів регіональної стратегії можуть використовуватися картографічні, ілюстраційні та інші матеріали, зокрема, економіко-географічні карти та схеми, кадастрові карти, схеми та креслення, фотоматеріали території тощо.

Аналітичні матеріали регіональної стратегії готуються як щодо регіону, так і щодо його окремих частин, що відрізняються специфікою проблем соціально-економічного розвитку. На підставі таких матеріалів визначаються основні проблеми розвитку економіки регіону та соціальної сфери.

8. Регіональна стратегія, яка містить стратегічні цілі і плани дій, повинна базуватися на уявленні про подальший розвиток регіону та життя його населення. Це можливо здійснити шляхом обговорення з громадськістю із залученням засобів масової інформації, анкетування, публічних виступів тощо.

9. Характеристика конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону, розроблення стратегічного плану розвитку здійснюється на основі результатів аналізу стартових умов регіонального розвитку шляхом SWOT-аналізу (сильні сторони - слабкі сторони - можливості - загрози) тенденцій і передбачуваних наслідків їх збереження, проблем та існуючих прогнозних матеріалів соціально-економічного розвитку регіону), потужності та ефективності використання наукового, природного, економічного, трудового потенціалу. Аналізуються екзогенні та ендогенні фактори розвитку регіону.

Складовими SWOT-аналізу є:

сильні сторони - внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс регіону, що можуть зумовити формування конкурентної переваги;

слабкі сторони - види діяльності, ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням;

можливості - шанси, що їх можна використати для досягнення стратегічних цілей (результатів) розвитку регіону;

загрози - будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху в напрямі досягнення місії та цілей розвитку регіону.

SWOT-аналіз сильних та слабких сторін свого регіону, можливостей щодо змін на краще та загроз щодо його позитивного розвитку проводиться з урахуванням того, що:

сильні сторони - це існуючі особливості регіону, які містять основу його розвитку;

слабкі сторони - це існуючі особливості регіону, які ускладнюють умови розвитку;

можливості - це існуючі особливості, умови, сприятливі для розвитку регіону, що є або можуть виникнути в майбутньому;

загрози - це існуючі особливості, умови, що несприятливі навіть небезпечні для розвитку регіону, що є або можуть виникнути в майбутньому.

Характеристики сильних і слабких сторін регіону, що можуть використовуватися у SWOT-аналізі, зазначено в додатку 1.

Перелік та характеристика внутрішніх факторів розвитку регіону зазначено в додатку 2.

Характеристику зовнішніх можливостей та загроз для розвитку регіону, що можуть використовуватися у SWOT-аналізі, зазначено в додатку 3.

Орієнтовний перелік та характеристику зовнішніх факторів розвитку регіону зазначено в додатку 4.

Послідовність внутрішніх та зовнішніх факторів у переліку може залежати від оцінки відносної значущості в конкретному регіоні того чи іншого фактора.

На основі пофакторної оцінки переваг та обмежень проводиться комплексна оцінка території регіону і виявляються найбільш обмежувальні фактори, які переважно визначають параметри раціонального розвитку економіки регіону.

10. На основі розробленого SWOT-аналізу здійснюється ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку регіону.

Основою у виборі варіантів сценарію розвитку є дослідження співвідношення сильних та слабких сторін (потенціалу, загроз та можливостей) розвитку регіону.

11. Сценарій розвитку як опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку регіону ґрунтується на припущеннях, що стосуються формування комбінацій сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.

12. Опрацьовується кілька варіантів сценаріїв розвитку, один з яких повинен бути базовим. Альтернативні сценарії необхідні для подальшого перегляду, корекції (у разі потреби) цілей стратегії та стратегічного вибору.

13. Варіанти сценаріїв розвитку регіону повинні бути публічно обговорені та погоджені з громадськістю регіону.

Обраний сценарій стратегії визначає цілі стратегічного плану. До системи цілей належать стратегічні цілі (довгостроковий період), операційні цілі (середньостроковий період), оперативні завдання (короткостроковий період).

14. Стратегічні цілі розвитку регіону - описані у формальному вигляді орієнтири, яких бажано досягти в довго-, середньо- та короткостроковому періоді.

Під час визначення стратегічних цілей розвитку регіону обов'язковим є взаємозв'язок між ними, оскільки стратегічні цілі визначають основні орієнтири розвитку, а короткострокові - пов'язують поточні дії з довгостроковими результатами, визначають швидкість одержання результатів діяльності окремих підсистем регіону в найближчому майбутньому.

У стратегічних планах короткострокові цілі набувають форми завдань (заходів), що у свою чергу дає змогу встановити зв'язок між потребами та можливостями розвитку регіону, оскільки вони більш орієнтовані на використання наявного ресурсного потенціалу.

Для відображення цілей розвитку регіону повинен бути використаний комплексний підхід, тобто створено систему цілей, яка б відображала потреби територіальної громади з точки зору як зовнішнього, так і внутрішнього середовища та була підпорядкована місії територіальної громади.

Зміст стратегічних цілей повинен відповідати завданням розв'язання визначених раніше основних проблем та реалізації стратегічної мети розвитку регіону. Пріоритетність досягнення цілей обґрунтовується визначенням проблем за ступенем невідкладності їх розв'язання.

Найвищий пріоритет мають стратегічні цілі, досягнення яких сприятиме комплексному розв'язанню кількох проблем.

Ураховується прогноз кон'юнктури на ринку основних видів товарів і послуг, що виробляються (надаються) економікою регіону.

З урахуванням принципу реалістичності кількість стратегічних цілей не повинна перевищувати п'яти. Стратегічні цілі розвитку регіону послідовно в порядку зменшення їх пріоритетності зіставляються з їх комплексною ефективністю, можливостями реалізації: ресурсними, інтелектуальними, організаційно-правовими, кадровими, фінансово-економічними тощо. Це повинно надати змогу визначити стратегічні цілі, які можуть бути реалізовані в середньостроковій перспективі.

15. Стратегічні цілі повинні бути представлені як серія операційних цілей (завдань), які становлять комплекси заходів та визначають більш конкретні завдання, що згодом можуть бути розкладені на програми дій.

Щодо кожної з передбачених операційних цілей необхідно визначити:

обґрунтування вибору операційної цілі;

опис заходів, які передбачаються для її досягнення;

необхідні ресурси;

обґрунтування тривалості досягнення;

головних учасників реалізації;

розрахунок загальної вартості та можливі джерела фінансування;

рекомендовані інструменти і процедури реалізації;

систему індикаторів (критеріїв) досягнення операційної цілі.

16. Одним з останніх етапів стратегічного планування є розроблення планів конкретних заходів (проектів).

Такі заходи повинні враховуватися під час підготовки щорічних програм економічного і соціального розвитку регіонів та проектів місцевих бюджетів на відповідних рік.

План реалізації проектів та виконання завдань за окремими стратегічними цілями описується у вигляді таблиці, яка містить найменування заходу, строк виконання, виконавця, обсяги та джерела фінансування, очікувані результати (додаток 5).

17. Під час підготовки проекту регіональної стратегії визначається перелік заходів, пов'язаних з її реалізацією, в яких викладається послідовність та зміст відповідних дій місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування щодо:

розроблення, розгляду та затвердження відповідних програм регіонального розвитку; підготовки відповідно до законодавства пропозицій до загальнодержавних прогнозів та програм економічного і соціального розвитку України, висновків щодо доцільності розміщення на території регіону нових підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності, можливостей та умов реалізації в регіоні інших стратегічних завдань розвитку окремих секторів економіки, що мають загальнодержавне значення;

участі в підготовці та укладенні угод щодо регіонального розвитку;

нормативно-правового, організаційного, фінансово-економічного, інформаційного, кадрового, науково-проектного забезпечення;

включення щороку до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів коштів на фінансування заходів щодо реалізації регіональної стратегії розвитку з урахуванням джерел їх фінансування;

визначення критеріїв та запровадження порядку проведення моніторингу реалізації стратегії, виконання програм і угод щодо регіонального розвитку;

періодичного коригування регіональної стратегії розвитку з визначенням на черговий середньостроковий період першочергових завдань регіонального розвитку, що мають загальнодержавне значення та потребують розв'язання на основі програмно-цільового підходу;

об'єднання на договірних засадах фінансових та інших ресурсів для розв'язання спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку, оптимального використання бюджетних коштів.

18. Після розроблення регіональної стратегії Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації вносять проект регіональної стратегії для схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

19. Результати реалізації регіональної стратегії визначаються шляхом проведення моніторингу та оцінки виконання заходів регіональної стратегії та їх впливу на соціально-економічний розвиток регіонів. Основними завданнями під час проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії є визначення стану виконання заходів регіональної стратегії та аналіз соціально-економічного розвитку.

20. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації своїм рішенням визначають відповідального за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії.

21. Моніторинг стану виконання заходів регіональної стратегії проводиться на підставі інформації головних виконавців, визначених планом заходів, яка ними подається відповідальному за проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії у строки, встановлені рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

22. Моніторинг соціально-економічного розвитку проводиться на підставі показників Держстату, його територіальних органів, наведених у додатку 6, які подаються відповідальному за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії у строки, встановлені рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

23. Відповідальний за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії на підставі отриманої інформації у строки, визначені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, готує щорічний підсумковий звіт про результати реалізації регіональної стратегії, який повинен містити:

короткий опис заходів та вплив їх впровадження на регіон;

інформацію про рівень виконання заходів порівняно з попередньо визначеними в плані очікуваними результатами;

дані про заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування заходів;

резюме з основних перешкод у виконанні певних заходів, які вживалися для їх подолання;

інформацію про зміни в показниках соціально-економічного розвитку.

24. Відповідальний за проведення моніторингу в разі необхідності готує пропозиції щодо доцільності продовження виконання заходів, включення додаткових заходів, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання, які враховуються під час підготовки плану заходів на наступний рік.

25. Звіт про результати реалізації регіональної стратегії заслуховується щороку в строки, визначені рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських рад на сесії відповідної ради, та публікується в місцевих засобах масової інформації.

ХАРАКТЕРИСТИКА

сильних та слабких сторін регіонів

ПЕРЕЛІК ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

внутрішніх (ендогенних) факторів розвитку регіону

1. Природно-ресурсний потенціал характеризується станом і прогнозними оцінками земельних, водних, лісових, мінерально-сировинних, оздоровчих і рекреаційних ресурсів та станом навколишнього природного середовища.

Оцінка земельних ресурсів проводиться на основі визначення рівня та ефективності використання земельних ресурсів за даними земельного кадастру (форма 6-зем.); рівня господарського використання, розподілу земельного фонду за власниками і землекористувачами, за категоріями земель; рівня забудови земель населених пунктів, промисловості, транспорту і зв'язку, частки земель екологічної мережі; грошової оцінки земель, можливості та умов функціонального перерозподілу земель. Наводяться дані про якісний стан та рівень біопродуктивності земельних угідь та ефективність їх використання.

Оцінка водних ресурсів проводиться шляхом визначення їх обсягів, якісного стану, можливостей збільшення, ступеня та ефективності використання.

Лісові ресурси оцінюються за площею, породним складом, віковою структурою, категоріями захищеності, продуктивністю та використанням лісового фонду.

Мінерально-сировинні ресурси (включаючи так звані "техногенні" родовища) оцінюються за їх структурою, запасами та можливостями їх приросту, обсягами та умовами видобутку.

Оцінка оздоровчих та рекреаційних ресурсів проводиться шляхом визначення їх придатності для лікування та відпочинку (кліматичні умови, естетична цінність ландшафтів, наявність бальнеологічних властивостей тощо).

2. Економічний потенціал оцінюється за обсягами, структурою, рівнем використання, ступенем зношеності основних фондів, розгалуженістю виробничої бази, часткою наукоємних інвестиційно-спроможних галузей і підприємств, здатних до реалізації інноваційної моделі економічного зростання, ступенем кваліфікації трудових ресурсів, потужністю, технічним станом та щільністю інженерно-транспортної інфраструктури.

3. Оцінка науково-технічного потенціалу проводиться за показниками наявності науково-дослідних, дослідно-експериментальних, упроваджувальних, інформаційних, проектних організацій, вищих навчальних закладів, їх відповідності спеціалізації економіки регіону, кількісної характеристики та рівня кваліфікації наукових кадрів, наявності наукових розробок світового рівня, кількості отриманих патентів.

4. Стан навколишнього природного середовища характеризується рівнем забруднення водного та повітряного басейнів, ґрунтів, обсягами накопичення всіх видів відходів та їх видовою структурою, акустичного дискомфорту, електричних і магнітних полів, випромінювання і опромінювання, потужністю, структурою та перспективами нарощування елементів екологічної мережі (заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, заказники, екологічні коридори тощо).

5. Оцінка трудового потенціалу включає визначення існуючої і прогнозованої кількості та вікової структури трудових ресурсів, їх кваліфікації, зайнятості і стану на ринку праці (чисельність безробітних та рівень безробіття тощо).

6. Туристичний потенціал оцінюється за наявністю, кількісною та якісною характеристикою історико-культурних (історична спадщина), природно-кліматичних та медико-санітарних умов, лікувально-оздоровчих, рекреаційних ресурсів, розвитком туристичної інфраструктури.

7. Рівень природно-технічної безпеки характеризується за переліком, структурою, розміщенням потенційно небезпечних об'єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій, їх розподілом за групами ризику, параметрами зон уражень (площа території, кількість населених пунктів та населення) та наслідками надзвичайних ситуацій, станом об'єктів, переліком, вартістю та джерелами фінансування запобіжних заходів.

8. Оцінка просторово-економічного потенціалу проводиться шляхом виявлення основних напрямів соціально-економічного розвитку і спрямування інвестицій: наявних чи запланованих міжнародних транспортних коридорів, інших інфраструктурно-комунікаційних магістралей, головних річок, узбережжя морів, прикордонних смуг та розташованих на їх перетинанні головних міст, а також зон їх стимулюючого впливу.

ХАРАКТЕРИСТИКА

можливостей та загроз

ПЕРЕЛІК ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

зовнішніх (екзогенних) факторів розвитку регіону

1. Вигідність геоекономічного та геополітичного становища регіону в системі прилеглих регіонів або країн визначається наявністю мережі міжнародних транспортних коридорів, загальнодержавних та міжрегіональних комунікаційних магістралей тощо.

2. Вплив (реальний та прогнозований) макроекономічної ситуації оцінюється за результатами розвитку економіки країни, кон'юнктури внутрішнього ринку, соціально-політичної стабільності в державі тощо.

3. Вплив (реальний та прогнозований) зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної ситуації оцінюється на основі здійснення якісної і кількісної характеристики зовнішніх відносин, міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків (включаючи участь у транскордонному і міжрегіональному співробітництві), оцінки кон'юнктури світового ринку, зовнішньополітичної ситуації в країнах, що є основними діловими партнерами тощо.

ПЛАН

реалізації проектів та виконання завдань

ПОКАЗНИКИ

оцінки реалізації Стратегії

Валовий регіональний продукт

Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу

Доходи і видатки бюджетів регіонів

Кількість суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, у тому числі включених до Єдиного державного реєстру та виключених з нього протягом року

Про затвердження Порядку розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку

ПОРЯДОК

розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку

ХАРАКТЕРИСТИКА

сильних та слабких сторін регіонів

ПЕРЕЛІК ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

внутрішніх (ендогенних) факторів розвитку регіону

ХАРАКТЕРИСТИКА

можливостей та загроз

ПЕРЕЛІК ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

зовнішніх (екзогенних) факторів розвитку регіону

ПЛАН

реалізації проектів та виконання завдань

ПОКАЗНИКИ

оцінки реалізації Стратегії