"Федір Шаляпін" повернеться в Україну

Власне, суть спору щодо турбоходу, який виник між ДП "Судоремрнтнє виробництво "Іллічівський судоремонтний завод" та відповідачами ТФ , "Ксімекстур", ЧМП (департамент "Бласкосудноремонт") і АКБ "Укрсоцбанк", полягала у стягненні заборгованості за послуги щодо стоянки судна, вартості ремонту та штрафних санкцій. Однак ця частина справи не викликає особливого інтересу, оскільки не є показовою. Тим більше, що суд частково відмовив у задоволенні позовних вимог, а іншу частину залишив без розгляду через закінчення і строків позовної давності та відсутність у матеріалах справи всіх необхідних документів, які підтверджували б факт виникнення зобов'язань (протоколи, кошториси, акти виконаних робіт тощо).

Натомість під час розгляду справи були задоволені клопотання прокурора щодо зупинення провадження в справі у зв'язку з порушення кримінальної справи та поновлення провадження і подальшого розгляду господарської справи. Судом були встановлені й інші обставини, що змусили Господарський суд Одеської області вийти за межі позову та ухвалити рішення від 12.10.2001, витяг 1 з якого пропонуємо читачам.

1.06.1998 між Обласною дирекцією АКБ "Укрсоцбанк" та ТФ "Ксімекстур" укладено договір морської іпотеки №1-КС, предметом якого є забезпечення виконання зобов'язання заставодавця перед заставоутримувачем за кредитною угодою від 1.06.98 №98/14 шляхом передання в заставу майна (турбохід "Федір Шаляпін").

Сума кредиту, яка підлягає поверненню банку, становить 1800000 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що «предметом іпотеки є майно, яке передане його власником заставодавцю у встановленому порядку згідно з договором №23-КС фрахтування судна (бербоут-чартер) від 22.05.96 і зареєстроване у державному судовому реєстрі України, що підтверджується свідоцтвом про право плавання під державним прапором України (судовий патент) від 19.03.98 №16, виданим капітаном Одеського морського торгового порту заставодавцеві».

Згідно з пп. 6.2, 6.3 договору заставоутримувач має право звернути стягнення на заставлене майно, в тому числі й на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Між тим, при укладенні вказаного договору іпотеки (застави) були порушені як вимоги чинного законодавства, зокрема закону "Про заставу", так і інтереси держави, захист яких суд вважає за необхідне здійснити.

Згідно зі статтями 4, 9 закону "Про заставу" предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернене стягнення; предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизацію яких заборонено; законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставоутримувача або третьої особи.

Згідно зі ст.13 вказаного закону у випадках, коли предметом застави є транспортні засоби (договір іпотеки), договір має бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних право-установчих документів.

Отже, під час укладення вказаного договору, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом, сторони повинні були встановити на підставі відповідних правоустановчих документів власника судна, а також право застоводавдя на відчуження майна.

Навпаки, зазначивши в договорі, що судно зареєстровано в Державному судовому реєстрі України і має право плавання під державним прапором України, сторони виходять з того, що власником судна є сторона за договором бербоут-чартеру від 22.05.96, а саме — іноземна компанія Odessa Cruise (Fedor Shaliapin) Compani Limited (далі — іноземна компанія), право власності якої на вказане судно не встановлене і документально не підтверджене.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відчуження морського торговельного судна турбохід "Федір Шаляпін" з державної власності України (хоча і не визначено орган, в управлінні якого перебуває вказане судно), суд вважає, що вказаним договором морської іпотеки (застави) порушені інтереси і права держави як власника судна, оскільки в результаті вказаної угоди у АКБ "Укрсоцбанк" виникло право на відчуження та продаж турбоходу "Федір Шаляпін" всупереч встановленому порядку продажу державного майна.

В результаті вказаної угоди туристична фірма "Ксімекстур" отримала кредит у розмірі 1800000 грн., тобто відповідач мав умисел отримати і отримав грошові кошти за кредитним договором під заставу державного майна і за рахунок держави, використав всупереч закону державну власність з корисливою метою, в результаті чого відбулося накладення стягнення на судно та виставлення його на продаж з аукціону (постанова про відкриття виконавчого провадження від 1.11.99 та договір про реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах від 14.06.2000) для забезпечень зобов'язань ТФ "Ксімекстур".

За таких обставин суд вважає, що договір морської іпотеки №1-УС від 1.06.98 не відповідає інтересам держави, а навпаки, суперечить їм, і з урахуванням наявності умислу в однієї із сторін договору, а саме — ТФ "Ксімекстур" — є підставою для визнання вказаного договору недійсним відповідно до ст.49 Цивільного кодексу України.

Враховуючи необхідність здійснення судами захисту інтересів держави, загальнодержавне та суспільне значення цього питання, на підставі постанови Верховного Суду "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.98 №3, згідно з якою, "встановивши, що угода, на яку сторони посилаються в обгрунтування своїх цивільних прав та обов'язків укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суд визнає таку угоду недійсною на підставі ст.49 ЦК, незалежно від змісту позовних вимог", та на підставі п.2 ст.83 ГПК суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши недійсним договір морської іпотеки №1-УС від 1.06.98 відповідно до ст.49 ЦК.

Оскільки статтею 49 ЦК передбачено, що за наявності умислу однієї сторони все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування викопаного стягується в дохід держави, суд, встановивши наявність умислу з боку ТФ "Ксімекстур", вважає за необхідне зобов'язати останню повернути АКБ "Укрсоцбанк" одержані за кредитним договором кошти в розмірі 1800000 грн., а предмет застави — турбохід "Федір Шаляпін" — стягнути в дохід держави, а саме — до сфери управління Міністерства транспорту України, яке відповідно до декрету КМУ "Про майно, що є у загальнодержавній власності" є таким органом у транспортній галузі.

Валентина МИХАЙЛОВА

Довідка

Комфортабельний пасажирський турбохід "Федір Шаляпін" успішно експлуатувався на міжнародному круїзному ринку Європи у складі державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство". Але, за інформайцією державної судноплавноїкомпанії, 27.01.92 турбохід було списано з балансу підприємства і передано іноземній компанії "Одеса Круїз Холдинг" (Мальта). В подальшому "Федір Шаляпін" фрахтувався різними фірмами, а з 5.12.94 судно орендувала ТФ "Ксімекстур".

По материалам газеты "ЗАКОН & БІЗНЕС"