ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 липня 2010 р.
за № 540/17835
Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України
Відповідно до статей 99, 100 Конституції України (
254к/96-ВР)
, 7, 15, 42, 55 Закону України "Про Національний банк України" (
679-14)
та 66, 67, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (
2121-14)
, з метою забезпечення безпеки та стабільності банківської системи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України (далі - Положення), що додається.
2. Заборгованість банків за стабілізаційними кредитами, наданими Національним банком України для підтримки ліквідності у разі реальної загрози стабільності роботи банків, підлягає поверненню відповідно до умов кредитних договорів.
3. Унести до Положення про процентну політику Національного банку України (
z1092-04)
, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2004 за № 1092/9691 (зі змінами), такі зміни:
абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 викласти в такій редакції:
"за стабілізаційними кредитами";
у главі 5:
назву глави викласти в такій редакції:
"5. Визначення процентної ставки рефінансування шляхом проведення тендера Національного банку та процентної ставки за стабілізаційними кредитами";
пункт 5.4 глави викласти в такій редакції:
"5.4. Процентна ставка за стабілізаційними кредитами визначається відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань надання стабілізаційних кредитів банкам у разі реальної загрози стабільності їх роботи".
4. Банк у разі зміни умов кредитного договору в частині зміни строку користування кредитом/графіка повернення стабілізаційного кредиту та сплати процентів за користування ним подає до Національного банку України, крім інших документів, визначених Положенням, фінансову модель розвитку банку (на заміну програми фінансового оздоровлення банку).
5. Департаментам безвиїзного банківського нагляду (С.В. Фабер), кризового менеджменту та контролю операцій на відкритому ринку (Ю.Д.Петров), територіальним управлінням Національного банку України забезпечити щоденний моніторинг діяльності банків, щодо яких Правлінням Національного банку України прийнято рішення про надання стабілізаційного кредиту/зміну умов кредитного договору за стабілізаційним кредитом, відповідно до розпорядчих документів Національного банку України з питань здійснення банківського нагляду.
6. Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку (О.В. Николенко) здійснювати управління портфелем стабілізаційних кредитів, наданих відповідно до Положення.
7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н.В. Іваненко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома департаментів і територіальних управлінь Національного банку України, а також банків України для керівництва та використання в роботі.
8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В.В. Пасічника, виконавчого директора - керівника Служби банківського нагляду О.М. Бережного, виконавчого директора з питань валютного регулювання та контролю А.І. Балюка, начальників територіальних управлінь Національного банку України.
9. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 04.02.2010 № 47 (
z0146-10)
"Про затвердження Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10.02.2010 за № 146/17441.
10. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
13.07.2010 № 327
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 липня 2010 р.
за № 540/17835
ПОЛОЖЕННЯ
про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України
1. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до статей 99, 100 Конституції України (
254к/96-ВР)
, Законів України "Про Національний банк України" (
679-14)
, "Про банки і банківську діяльність" (
2121-14)
, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України та визначає порядок надання Національним банком України (далі - Національний банк) стабілізаційного кредиту, а також процедуру зміни умов кредитного договору, укладеного з Національним банком.
1.2. Стабілізаційний кредит надається платоспроможному банку для підтримки ліквідності на строк до двох років.
Національний банк має право приймати рішення про продовження строку користування стабілізаційним кредитом на строк до одного року.
Загальний строк користування стабілізаційним кредитом з урахуванням усіх продовжень строку користування ним не може перевищувати п'яти років.
1.3. Рішення про надання чи відмову в наданні стабілізаційного кредиту, зміну умов кредитного договору, погодження графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування ним приймає Правління Національного банку в межах монетарних параметрів.
1.4. Національний банк має право приймати рішення щодо взяття в забезпечення виконання зобов'язань за стабілізаційним кредитом одного або кількох видів майна.
1.5. Розмір процентної ставки за стабілізаційним кредитом під час надання такого кредиту/зміни умов кредитного договору в частині продовження строку користування таким кредитом визначається в річних процентах на рівні облікової ставки Національного банку плюс півтора процентного пункту та протягом дії кредитного договору підлягає коригуванню в разі зміни облікової ставки Національного банку.
1.6. Проценти за користування стабілізаційним кредитом нараховуються згідно з умовами кредитного договору, укладеного між Національним банком та банком, починаючи з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчуючи днем, який передує даті фактичного повернення коштів.
1.7. Національний банк з метою обмеження ризику ліквідності банку під час надання стабілізаційного кредиту чи зміни умов кредитного договору встановлює обмеження та вимоги щодо його діяльності, які мають бути передбачені в кредитному договорі, зокрема щодо:
1) заборони виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;
2) заборони розподілу капіталу в будь-якій іншій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу банку, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років;
3) заборони виплати інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які не є складовою частиною основної та додаткової заробітної плати;
4) заборони придбання основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій, крім тих, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя;
5) заборони здійснення інвестицій та придбання цінних паперів (крім державних облігацій України, депозитних сертифікатів, емітованих Національним банком, облігацій державних підприємств, облігацій Державної іпотечної установи, а також цінних паперів, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя);
6) обмеження здійснення активних операцій з пов'язаними з банком особами та особами, які пов'язані з ними юридичними та/або економічними взаємозв'язками або мають спільні джерела доходів, або мають спільні джерела повернення кредитів, обсягом, що склався на дату прийняття рішення Правління Національного банку (у розрізі валют). Такий обсяг розраховується без урахування обсягу зобов'язань з кредитування. Таке обмеження не поширюється на операції з надання кредитів овердрафт працівникам банку за зарплатними проектами;
7) заборони здійснення викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов'язкового викупу банком акцій власної емісії;
8) заборони здійснення дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії, за винятком випадку, коли таке погашення відбувається за ціною, не вищою, ніж 50 відсотків від номіналу, та не призводить до суттєвого погіршення ліквідності банку;
9) заборони укладання кредитних договорів, у тому числі з банками, забезпечення виконання зобов'язань за якими не є прийнятним1 (крім кредитів фізичним особам у сумі не більше ніж 200,0 тис.грн., у тому числі кредитів овердрафт, міжбанківських кредитів строком до 30 днів банкам, які мають фінансовий стан не нижче класу "Б" відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, кредитів овердрафт юридичним особам за кредитними договорами, укладеними до дати прийняття рішення Правління Національного банку);
__________
-1Прийнятним забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором є майно, що визначене та відповідає вимогам нормативно-правового акта Національного банку з питань формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.
10) заборони укладання депозитних договорів, що передбачають авансову виплату процентів;
11) заборони здійснення дострокового повернення коштів пов'язаним з банком особам;
12) заборони здійснення операцій з похідними фінансовими інструментами (крім валютних операцій на умовах своп до 30 днів та операцій репо з ОВДП);
13) заборони розміщення міжбанківських депозитів (крім депозитів строком до 30 днів у банках, які мають фінансовий стан не нижче класу "Б" відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями).
Національний банк під час надання стабілізаційного кредиту чи зміни умов кредитного договору в частині продовження строку користування кредитом запроваджує особливий режим контролю за діяльністю банку та призначає куратора.
1.8. Національний банк залишає без розгляду клопотання і документи банку щодо надання стабілізаційного кредиту чи зміни умов кредитного договору в разі невідповідності їх вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, або подання банком неповного пакета документів чи недостовірної інформації та повертає їх банку.
1.9. Банк має право достроково повернути стабілізаційний кредит і проценти за користування ним (повністю або частково), письмово повідомивши про це Національний банк, але не пізніше ніж за один робочий день до дня повернення коштів.
Національний банк в разі настання в банку надійної ситуації з ліквідністю має право звернутися з пропозицією щодо дострокового повернення стабілізаційного кредиту (повністю або частково) у порядку, визначеному в кредитному договорі.
1.10. Національний банк розпорядчим актом установлює технічний порядок, який визначає порядок взаємодії Національного банку і банків під час надання стабілізаційного кредиту, зміни умов кредитного договору, контролю за виконанням умов кредитного договору і договору застави/іпотеки.
2. Забезпечення виконання зобов'язань за стабілізаційним кредитом
2.1. Національний банк надає стабілізаційний кредит чи змінює умови кредитного договору під заставу/іпотеку майна, гарантію, які є прийнятними, тобто відповідають переліку, визначеному в додатку 1 до цього Положення, та вимогам, визначеним у главі 2 та додатку 1 до цього Положення. Порядок урахування майна, гарантій визначений в додатку 1 до цього Положення.
Національний банк приймає в заставу/іпотеку майно, визначене в пунктах 12 - 15 додатка 1 до цього Положення, за вищим коригуючим коефіцієнтом за умови укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером (за його згодою) на суму кредиту та процентів за три місяці користування ним.
2.2. Національний банк приймає в заставу/іпотеку майно, визначене в пунктах 10, 12 - 15 додатка 1 до цього Положення, за вартістю, визначеною за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб'єктом оціночної діяльності, який відповідає встановленим Національним банком критеріям, установленим у пункті 2.4 глави 2 цього Положення.
2.3. Банк, який має намір звернутися до Національного банку з клопотанням про отримання кредиту або зміну умов кредитного договору в частині продовження строку користування кредитом/заміни предмета застави/іпотеки за кредитним договором, та надати в заставу/іпотеку за кредитним договором майно, визначене в пунктах 10, 12 - 15 додатка 1 до цього Положення, ініціює до подання документів, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Положення, перед Національним банком укладення тристороннього договору на проведення незалежної оцінки майна між банком, суб'єктом оціночної діяльності та Національним банком.
2.4. Суб'єкт оціночної діяльності (далі - СОД) має відповідати таким критеріям:
1) інформація про СОД включена до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (далі - Державний реєстр);
2) СОД має чинний сертифікат за напрямами оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність з оцінки майнових прав за кредитними договорами/нерухомого майна/єдиних (цілісних) майнових комплексів (разом з корпоративними правами);
3) досвід практичної діяльності СОД на ринку України з оцінки майна не менше ніж п'ять років, з яких не менше ніж три роки за напрямами оцінки майна, передбаченого в підпункті 2 пункту 2.4 глави 2 цього Положення, з метою передавання його у заставу/іпотеку;
4) у штатному складі СОД є підрозділ оцінки або консультаційних послуг у сфері нерухомості та майнових прав;
5) у штатному складі СОД є не менше ніж чотири оцінювачі, які отримали кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів та включені до Державного реєстру. Такі оцінювачі повинні мати досвід практичної діяльності у штатному складі СОД не менше ніж півроку, а в оцінці майнових прав за кредитними договорами/нерухомого майна/єдиних (цілісних) майнових комплексів (разом з корпоративними правами) не менше ніж два роки до дня початку оцінки, з метою передавання їх у заставу/іпотеку;
6) у Державному реєстрі немає інформації про СОД та оцінювачів, які виконують оцінку, щодо:
порушень оцінювачами і СОД нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
рішень судів за фактами непрофесійної оцінки майна, що проведена оцінювачами або СОД;
фактів порушення оцінювачами або СОД обмежень щодо проведення оцінки майна, майнових прав, установлених законодавством України;
рецензій на звіти про оцінку майна, майнових прав (далі - звіт про оцінку майна), що класифікуються за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Таку інформацію Національний банк отримує від Фонду державного майна України за запитом.
2.5. СОД є таким, що не відповідає встановленим у пункті 2.4 глави 2 цього Положення критеріям, якщо Національний банк має рецензію/інформацію про рецензію на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, або до Національного банку надійшла така рецензія/інформація про рецензію протягом/після отримання інформації з Державного реєстру про те, що немає рецензії на звіт про оцінку майна із зазначеною ознакою.
2.6. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше тримісячного строку до дня подання клопотання про надання стабілізаційного кредиту/зміну умов кредитного договору.
2.7. Національний банк протягом строку дії кредитного договору має право вимагати проведення нової оцінки вартості заставленого майна, визначеного в пунктах 10, 12 - 15 додатка 1 до цього Положення, з урахуванням вимог цього Положення.
2.8. СОД, який залучається для здійснення нової оцінки вартості/актуалізації оцінки заставленого майна та рецензування звітів про оцінку майна СОД, повинен відповідати критеріям, установленим у пункті 2.4 глави 2 цього Положення.
2.9. Майно, що пропонується в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банком або майновим поручителем, не повинно бути обтяжене іншими зобов'язаннями.
Національний банк здійснює перевірку майна, що пропонується банком для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, на предмет наявності/відсутності обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
2.10. Обсяг майна, що пропонується в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, є достатнім виходячи із суми кредиту, процентів за три місяці користування ним, з урахуванням коригуючого коефіцієнта, визначеного в додатку 1 до цього Положення.
2.11. Національний банк у разі погашення банком частини заборгованості за стабілізаційним кредитом має право здійснити виведення частини заставленого майна за умови подання банком клопотання з відповідним обґрунтуванням та достатності обсягу предмета застави/іпотеки, зобов'язань за гарантією (з урахуванням коригуючих коефіцієнтів) для задоволення вимог Національного банку відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про заставу" (
2654-12)
та/або статті 7 Закону України "Про іпотеку" (
898-15)
.
2.12. Банк зобов'язаний у разі зменшення вартості майна, що є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором, та/або невідповідності такого майна вимогам, установленим у главі 2 цього Положення та додатку 1 до цього Положення, повернути частину заборгованості за стабілізаційним кредитом пропорційно розміру зменшення вартості майна або поповнити чи замінити його майном, визначеним у додатку 1 до цього Положення, у розмірі, достатньому для задоволення вимог Національного банку за кредитним договором з урахуванням коригуючого коефіцієнта.
3. Порядок надання стабілізаційного кредиту
3.1. Банк для отримання стабілізаційного кредиту має подати до Національного банку такі документи:
а) клопотання про надання стабілізаційного кредиту із зазначенням його суми, строку користування ним, виду майна, яке пропонується для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, та його обсягу, напрямів спрямування кредитних коштів. Клопотання має бути підписане головою правління банку, засвідчене відбитком печатки банку та зареєстроване в банку;
б) фінансову модель розвитку банку, погоджену радою банку та підписану головою правління банку, яка має бути спрямована на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо та містити обґрунтування запитуваної суми стабілізаційного кредиту і відображати джерела повернення стабілізаційного кредиту;
в) графік повернення стабілізаційного кредиту та сплати процентів за користування ним зі щомісячною розбивкою на весь строк користування стабілізаційним кредитом, підписаний головою правління банку;
г) письмове запевнення банку, погоджене його радою, щодо збільшення розміру регулятивного капіталу банку на суму не менше ніж 15 відсотків від суми стабілізаційного кредиту впродовж строку користування кредитом;
ґ) програму капіталізації банку, затверджену його радою;
д) документи, що підтверджують право власності/вимоги банку або майнового поручителя на запропоноване майно/майнові права за стабілізаційним кредитом;
е) витяг про наявність чи відсутність запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження (у разі забезпечення банком зобов'язань за кредитним договором майном, передбаченим пунктами 1 - 3, 9 - 11, 14 - 15 додатка 1 до цього Положення);
є) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (у разі забезпечення банком зобов'язань за кредитним договором майном, передбаченим пунктом 12 додатка 1 до цього Положення).
3.2. Національний банк має право вимагати від банку документи, які необхідні для встановлення фактів, визначених у пункті 3.3 цієї глави.
3.3. Національний банк має право прийняти рішення про відмову в наданні банку стабілізаційного кредиту за наявності в його діяльності таких фактів:
а) неплатоспроможність, свідченням чого є невиконання банком 2 і більше процентів своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом 5 робочих днів поспіль і зниження розміру регулятивного капіталу або нормативу адекватності регулятивного капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, установленого законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;
б) акціонери, інвестори банку мають об'єктивну спроможність самостійно забезпечити належний фінансовий стан банку;
в) придбання основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій;
г) співвідношення на дату звернення банку з клопотанням про отримання стабілізаційного кредиту активних операцій на міжбанківському ринку (за винятком коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, кредитів овернайт та коштів банків у розрахунках) до загальної суми заборгованості за кредитами банку перевищує значення такого співвідношення по системі банків більше ніж на п'ять процентних пунктів;
ґ) перевищення протягом останнього звітного місяця значень нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та/або поточної ліквідності (Н5) більше ніж на 10 процентних пунктів над установленими Національним банком нормативними значеннями;
д) дострокове виконання зобов'язань перед власниками/учасниками банку (у тому числі перед пов'язаними особами), а також за зовнішніми запозиченнями;
е) укладання кредитних договорів, забезпечення виконання зобов'язань за якими не є прийнятним;
є) виплата інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які не є складовою частиною основної та додаткової заробітної плати, керівникам банку;
ж) придбання позалістингових недержавних цінних паперів від свого імені та за власний рахунок, крім тих, що гарантовані Кабінетом Міністрів України;
з) несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитами Національного банку;
и) порушення встановлених постановою Правління Національного банку про надання кредиту чи зміну умов кредитного договору і кредитним договором вимог та обмежень;
і) банк не є учасником єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банком (далі - ЄІС "Реєстр позичальників");
ї) незабезпечення своєчасного надання до ЄІС "Реєстр позичальників" достовірної інформації про позичальників, які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банком;
й) визнання структури власності банку непрозорою.
Терміном, у межах якого встановлюється наявність фактів, зазначених у підпунктах "в", "д" - "ж" цього пункту, є рік, що передує зверненню банку з клопотанням про отримання стабілізаційного кредиту.
3.4. Національний банк для прийняття рішення про надання стабілізаційного кредиту в разі потреби здійснює інспекційну перевірку банку.
3.5. Стабілізаційний кредит має бути освоєний банком у строк, визначений постановою Правління Національного банку, та відповідно до умов кредитного договору.
Національний банк у разі неосвоєння банком кредиту в установлений строк має право припинити видачу йому кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.
4. Зміна умов кредитного договору за стабілізаційним кредитом
4.1. Банк має право в разі обґрунтованої потреби звернутися до Національного банку з клопотанням про зміну умов кредитного договору.
4.2. Національний банк розглядає питання щодо продовження строку користування стабілізаційним кредитом за умови сплати банком на дату подання ним відповідного клопотання:
процентів за користування стабілізаційним кредитом, нарахованих згідно з умовами кредитного договору, у повному обсязі;
заборгованості за стабілізаційним кредитом, що мала бути погашена згідно з установленим графіком.
4.3. Клопотання про зміну умов кредитного договору в частині продовження строку користування стабілізаційним кредитом має бути подано банком не пізніше ніж за 20 робочих днів до настання строку виконання чергових зобов'язань за отриманим кредитом.
Клопотання має містити обґрунтовані пояснення причин, які призвели до неспроможності банку забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком, а також до суттєвого відхилення фактичних результатів діяльності банку від прогнозних показників згідно з фінансовою моделлю розвитку банку або потреби в додаткових заходах із фінансового оздоровлення.
Суттєвість відхилення визначається відповідно до розпорядчих актів Національного банку.
Разом з клопотанням банк має подати документи, визначені в підпунктах "б" - "є" пункту 3.1 та в пункті 3.2 глави 3 цього Положення.
4.4. Рішення про зміну умов кредитного договору приймається з урахуванням результатів інспекційної перевірки банку.
4.5. Національний банк має право прийняти рішення про відмову в зміні умов кредитного договору, якщо дійде висновку, що надані банком пояснення причин, які призвели до необхідності зміни умов кредитного договору (у тому числі причини неспроможності забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком або суттєвого відхилення фактичних результатів діяльності банку від прогнозних показників згідно з фінансовою моделлю розвитку банку), є необґрунтованими.
5. Контроль за виконанням умов кредитного договору
5.1. Банк зобов'язаний щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати до Національного банку за встановленою формою інформацію, підписану головою правління банку, про стан дотримання прогнозних показників фінансової моделі розвитку банку та вимог кредитного договору, договору застави/іпотеки/поруки.
5.2. Національний банк протягом строку дії кредитного договору не рідше одного разу на рік здійснює інспекційну перевірку банку щодо відповідності критеріям прийнятності, визначеним у пункті 14 додатка 1 до цього Положення, майнових прав за укладеними банком-позичальником кредитними договорами, які є предметом застави за кредитами Національного банку. У разі необхідності перелік питань, який підлягає перевірці, може бути розширений.
5.3. Національний банк має право реалізувати своє переважне і безумовне право відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" (
679-14)
шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з рахунків банку і відчуження майна, що перебуває в заставі/іпотеці як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх відчуження, та/або вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором за наявності одного з таких фактів:
неповернення банком кредиту та процентів за користування ним у строки, що встановлені кредитним договором;
невиконання умов договору застави;
суттєве відхилення фактичних результатів діяльності банку від прогнозних показників згідно з фінансовою моделлю розвитку банку (крім випадків, якщо банк віднесено до категорії проблемних);
порушення банком установлених кредитним договором та постановою Правління Національного банку про надання стабілізаційного кредиту чи зміну умов кредитного договору обмежень та вимог (крім випадків, якщо банк віднесено до категорії проблемних).
Національний банк у разі неможливості стягнення коштів з рахунків банку, має право з дня виникнення простроченої заборгованості банку вживати заходів щодо звернення стягнення, реалізації предмета застави і задоволення вимог за кредитом, процентами за користування ним, нарахованими штрафними санкціями за рахунок коштів від його продажу до повного погашення заборгованості.
Національний банк у разі неможливості реалізації предмета застави має право залишити його за собою за його справедливою вартістю.
|
Заступник директора
Департаменту нормативно-методологічного
забезпечення банківського
регулювання та нагляду
|
О.Л. Присяженко
|
Додаток 1
до Положення про надання
Національним банком України
стабілізаційних кредитів банкам України
(у редакції постанови
Правління Національного банку України
18.11.2015 № 794 ( v0794500-15 ))
ПЕРЕЛІК
майна, яке є прийнятним для забезпечення виконання зобов'язань за стабілізаційним кредитом, вимоги до нього та порядок його врахування
1. Державні облігації України всіх випусків (облігації внутрішньої державної позики України, облігації зовнішньої державної позики України, цільові облігації внутрішньої державної позики України), за умови, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку України (або депонента клієнта депозитарію).
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
2. Депозитні сертифікати, емітовані Національним банком України.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
3. Облігації Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
4. Гарантії Кабінету Міністрів України.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
5. Кошти в іноземній валюті (долари США, євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни), що розміщені банком у Національному банку України у формі гарантійного депозиту (без сплати процентів за ним із зазначенням цього у відповідному договорі) на строк не менше ніж строк користування стабілізаційним кредитом Національного банку України.
Сума гарантійного депозиту визначається виходячи із суми стабілізаційного кредиту та процентів за ним за весь строк користування таким кредитом, перерахованої за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на дату укладення кредитного договору.
Сума гарантійного депозиту, що підлягає поверненню банку після виконання ним зобов'язань у повному обсязі перед Національним банком України, визначається виходячи із суми гарантійного депозиту в національній валюті, яка розрахована на дату укладення кредитного договору, перерахованої за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, що установлений Національним банком України на дату повернення гарантійного депозиту, якщо з дати укладення кредитного договору відбулося знецінення гривні щодо іноземної валюти. В іншому випадку сума гарантійного депозиту, що підлягає поверненню банку після виконання ним зобов'язань у повному обсязі перед Національним банком України, визначається за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, що був установлений Національним банком України на дату укладення кредитного договору.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
6. Гарантії урядів країн, що мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж "А-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг Moody's Investors Service та Fitch IBCA.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
7. Гарантії банків-нерезидентів та/або фінансових установ-нерезидентів, які мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж "А-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг Moody's Investors Service та Fitch IBCA.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
8. Гарантії міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація).
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
9. Облігації підприємств (крім цільових), розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, за умови, якщо облігації випущені або переведені в бездокументарну форму, вільно обертаються на фондовому ринку і їх розміщення та обіг обслуговуються депозитарною системою відповідно до законодавства України.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,9.
10. Ураховані векселі суб'єктів господарювання-резидентів, що авальовані Кабінетом Міністрів України.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,8.
11. Банківські метали у стандартних або мірних зливках (за умови, що ці метали перебуватимуть на відповідальному зберіганні в Національному банку України).
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна - 0,8.
12. Нерухоме майно, крім об'єктів незавершеного будівництва, яке перебуває на території України.
Нерухомість як єдиний (цілісний) майновий комплекс може прийматися в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором як окремо, так і разом із корпоративними правами на частку в статутному капіталі юридичної особи, яка є власником цієї нерухомості, оцінку яких здійснено незалежним суб'єктом оціночної діяльності, що відповідає вимогам та критеріям, визначеним у пункті 1 глави 2 Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України.
Коригуючий коефіцієнт для цих видів майна в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,8; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,5.
13. Повітряні і морські судна та судна внутрішнього плавання, що не вилучені з цивільного обороту та є застрахованими.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,8; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,5.
14. Майнові права за укладеними банком-позичальником кредитними договорами з юридичними особами, фізичними особами-підприємцями, фізичними особами, виконання зобов'язань за якими в повному обсязі забезпечене іпотекою, крім об'єктів незавершеного будівництва, за умови, що:
1) заборгованість за кредитами класифікована за І та II категоріями якості відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями;
2) заборгованість за кредитом обліковується за відповідним балансовим рахунком банку не менше ніж 180 календарних днів;
3) стан обслуговування боргу протягом останніх 180 календарних днів поспіль визначений як "високий" або "добрий";
4) кредитні договори укладені не з пов'язаними з банком особами;
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,6; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,4.
15. Інше рухоме майно у вигляді залізничного рухомого складу (крім моторейкового транспорту), яке не вилучене з цивільного обороту та є застрахованим.
Коригуючий коефіцієнт для цього виду майна в разі укладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,6; у разі неукладення договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером - 0,4.