ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 6921/6/23-3216 від 29.10.2001
Про окремі питання можливості переходу реєстраторів
власників іменних цінних паперів на спрощену систему
оподаткування
Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99
( 746/99 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" та Законом України від
19 жовтня 2000 року N 2063-III ( 2063-14 ) "Про державну підтримку
малого підприємництва" передбачено, що їх дія, зокрема, не
поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші
фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи (статті 7 та
2 відповідно).
Чинним законодавством України терміни "кредитна установа" та
"фінансова установа" до прийняття Верховною Радою України Закону
України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг" від 12 липня 2001 року N 2664-III ( 2664-14 ),
який набрав чинності 23 серпня поточного року, тобто з дня його
опублікування, не було визначено.
З прийняттям вищезазначеного Закону ( 2664-14 ) фінансовою
установою вважається юридична особа, яка, відповідно до закону,
надає одну або кілька фінансових послуг та яка внесена до
відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До
фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди,
лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії,
установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні
фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом
діяльності яких є надання фінансових послуг (пункт 1 частини
першої статті 1).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 цього Закону
( 2664-14 ), фінансові послуги - це операції з фінансовими
активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний
рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених
законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових
активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної
вартості фінансових активів.
Згідно зі статтею 4 цього Закону ( 2664-14 ), фінансовими
послугами вважаються, зокрема, випуск платіжних документів,
платіжних карток, дорожніх чеків; торгівля цінними паперами; інші
операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5
частини першої статті 1 цього Закону.
Статтею 1 Закону України від 10 грудня 1997 року N 710
( 710/97-ВР ) "Про Національну депозитарну систему та особливості
електронного обігу цінних паперів в Україні" передбачено, що
реєстратор - це юридична особа - суб'єкт підприємницької
діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення
реєстрів власників іменних цінних паперів.
Порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів
встановлено статтею 9 зазначеного Закону ( 710/97-ВР ),
положеннями якої, зокрема, передбачено, що у разі якщо кількість
власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість,
визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку
як максимальну для організації самостійного ведення реєстру
емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру
реєстратору шляхом укладення відповідного договору.
Під веденням реєстру власників іменних цінних паперів
розуміється облік та зберігання протягом певних строків інформації
про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок
яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників
іменних цінних паперів.
Таким чином, ведення реєстру власників іменних цінних паперів
не відповідає критеріям, визначеним пунктом 5 частини першої
статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664-III
( 2664-14 ) "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг".
Виходячи з викладеного, до реєстраторів, виключним видом
діяльності яких є ведення реєстру власників іменних цінних
паперів, обмеження щодо переходу на спрощену систему
оподаткування, встановлені абзацом третім статті 7 Указу
Президента України від 28 червня 1999 року N 746 ( 746/99 ) "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" та абзацом другим статті 2 Закону України
від 19 жовтня 2000 року N 2063-III ( 2063-14 ) "Про державну
підтримку малого підприємництва", не застосовуються.
Заступник Голови І.Кальніченко
"Галицькі контракти - Дебет-Кредит", N 46, 12.11.2001 р.