Юридический Харьков плюс - внесення змін (наказ від 13.04.2016 N 156 /z0683-16/) від 27.05.2016 N z0813-07 17bf84af201e35702b1fe6c1afc82078-2

Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) , Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 (641-2001-п) (із змінами), та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва (додається).

2. З набранням чинності Інструкції уважати такими, що не застосовуються на території України, пункт 7.9 розділу 7; пункти 9.2 (9.2.1, 9.2.2, 9.2.5, 9.2.9); 9.3; 9.4; 9.5 (9.5.1, 9.5.2) розділу 9; пункти 11.1-11.11 розділу 11 "Инструкции по проведению ветеринарной дезинфекции объектов животноводства", яка була затверджена від 25 серпня 1988 року Державним агропромисловим комітетом СРСР.

3. Директору Державного центру ветеринарної медицини птахівництва подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання органам та установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

4. Начальникам управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та місцевих органів самоврядування, забезпечити контроль за їх виконанням.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини України, начальника управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державного департаменту ветеринарної медицини України Вержиховського О.М.

ІНСТРУКЦІЯ

з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

1. Загальні питання

1.1. Ця Інструкція, що встановлює порядок проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва з профілактичною або вимушеною метою, з метою недопущення захворювання птиці у разі спалаху хвороби і розповсюдження інфекції, є обов'язковою для виконання птахопідприємствами різних форм власності, у тому числі птахопереробними підприємствами, установами ветеринарної медицини, громадянами, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва, та іншими суб'єктами господарювання.

1.2. Проведення профілактичної дезінфекції, дезінсекції та дератизації включають до плану протиепізоотичних заходів для кожної ферми, господарства, птахопідприємства. У плані передбачають термін проведення, методи, режими дезінфекції виробничих і допоміжних приміщень, спецодягу та взуття, транспортних засобів, території та інших об'єктів, підконтрольних Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, необхідними дезінфекційними та мийними засобами, мийно-дезінфекційної техніки тощо з урахуванням об'єму робіт, розміщення об'єктів обробки, технології виробництва, епізоотичної ситуації та інших особливостей птахопідприємств.

У цій Інструкції наведені терміни, які вживаються у такому значенні:

1.3. Дезінфекція - це знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів на виробничих об'єктах та в навколишньому середовищі чи видалення їх з них.

1.4. Дератизація - комплекс заходів, спрямованих на знищення мишоподібних гризунів на об'єктах птахівництва.

1.5. Дезінсекція - знищення шкідливих комах у навколишньому середовищі, на птахопідприємствах.

1.6. При проведенні дезінфекції, дератизації та дезінсекції необхідно дотримуватись правил особистої гігієни та безпеки, санітарних норм охорони навколишнього середовища, передбачених чинним законодавством.

1.7. Після проведення дезінфекції, дератизації, дезінсекції складають відповідний акт (додаток).

1.8. Дезінфекція

Об'єктами дезінфекції є територія птахофабрики, пташники, забійні підприємства, у т.ч. санітарно-забійні пункти, інкубаторії, допоміжні, побутові та інші споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби для транспортування птиці, кормів, сировини, інвентар та предмети догляду за птицею, спецодяг та спецвзуття обслуговувального персоналу.

Усі приміщення, зазначені в цьому пункті, обов’язково повинні забезпечуватись системою вентиляції та водопостачання. Якість води в системах централізованого господарсько-питного водопостачання повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ( ДСанПіН 2.2.4-171-10 (z0452-10) ) , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747 (із змінами).

1.9. Дезінфекцію проводять засобами, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх використання та мають висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо їх застосування на конкретних підприємствах птахівництва (забійні цехи, м'ясопереробні підприємства, холодильники, птахогосподарства тощо).

1.10. У залежності від типу господарств, прийнятої технології утримання птиці проводять вологу, аерозольну чи газову дезінфекцію.

1.11. Вологий метод дезінфекції найбільше розповсюджений. При цьому дія хімічного засобу на мікробну клітину відбувається в газоподібному, водному, в'язкому чи щільному середовищі.

Ефективність дезінфекції в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища. Підвищення температури прискорює хімічні реакції в декілька разів. Тому дезінфекцію проводять в утеплених приміщеннях, дезінфекційні розчини підігрівають згідно з настановами щодо їх застосування.

При проведенні дезінфекції необхідно чітко дотримуватися концентрації дезінфекційного засобу в розчині та норм витрат його на одиницю площі, як це передбачено настановою застосування відповідного препарату.

Експозиція дії хімічного дезінфекційного препарату залежить від його концентрації, бактерицидних властивостей, стійкості мікроорганізмів тощо.

Для отримання ефективного результату рівномірно зволожують поверхню розчином дезінфекційного засобу. Для цього розчин наносять на поверхню, яку обробляють, масивним струменем або шляхом його дрібного розпилення. При обробці гарячими розчинами рекомендується використовувати метод масивного струменя на можливо близькій відстані до об'єкта, особливо в холодну пору року. Витрати дезрозчину - 1 л/кв.м.

Дрібнокрапельним (діаметр краплинки 0,1-0,2 мм) розпилюванням дезінфекційного засобу широким компактним факелом досягають рівномірного зрошення всієї поверхні об'єкта при відносно невеликій витраті дезінфекційних засобів (0,5 л/кв.м).

При проведенні вологої дезінфекції доцільно застосовувати дезінфекційні засоби, які поєднують мийні та дезінфекційні властивості.

1.12. Аерозольний метод дезінфекції широко використовується у птахівництві. Аерозолі - це тверді або рідинні частки, які містяться у підвішеному стані в повітрі. При аерозольній дезінфекції дезінфекційна речовина проникає в усі доступні місця, при цьому відбувається знезаражування як поверхні об'єкта, так і повітря. Цей спосіб дезінфекції значно скорочує витрати дезінфекційних засобів та сприяє збільшенню активної поверхні препарату, що підвищує його ефективність. Дезінфекцію шляхом аерозолів можна проводити в присутності птиці або лише самих приміщень.

У приміщеннях, де є велика кількість технологічного обладнання, норму витрат дезінфекційних засобів збільшують.

Для аерозольної дезінфекції можна використовувати розпилювачі холодного туману та розпилювачі термічні (теплові генератори).

При проведенні аерозольної дезінфекції необхідно обов'язково герметизувати приміщення, температура повітря в ньому повинна бути не нижча плюс 15 град.С (оптимальна +17-22 град.С та вище), відносна вологість повітря - 60-95%.

1.13. Дезінфекція за допомогою пінної технології

Одним із методів санітарної обробки, миття та дезінфекції є використання пінної технології із застосуванням спеціальних пінотворних мийних та дезінфекційних засобів та піногенераторів.

Використання піни дає змогу більш результативно проводити знезараження об'єкта, особливо у важкодоступних ділянках (стеля, щілини, стіни, поверхня складної конфігурації тощо) з мінімальним використанням дезінфекційних засобів.

1.14. Дезінфекція газами

Газову дезінфекцію проводять під поліамідною плівкою чи в герметично закритих приміщеннях. При проведенні газової дезінфекції повинна бути температура повітря в приміщенні від + 15 до 50 град.С.

Для проведення ефективної газової дезінфекції слід дотримуватися таких умов:

- газ повинен проникати в глибину предметів та матеріалів, які знезаражуються;

- підтримувати необхідну концентрацію газу з урахуванням поглинання його предметами та матеріалами;

- створювати оптимальну температуру та вологість у приміщенні;

- приміщення повинно бути герметизованим.

Для проведення газової дезінфекції використовують формальдегід, бромистий метилхлор, однохлористий йод та ряд інших препаратів, які зареєстровані в Україні і дозволені для проведення таких робіт.

1.15. Дезінфекція може бути профілактична або вимушена.

1.16. Профілактична дезінфекція проводиться у господарствах, птахопереробних підприємствах тощо, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, з метою недопущення заносу патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, а також накопичення умовно-патогенних бактерій. Її обов'язково проводять у міжцикловий період.

1.17. Профілактичну дезінфекцію проводять на об’єктах, які підлягають нагляду Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, дезінфекція має проводитись дезінфекційними препаратами, які зареєстровані в установленому порядку Держпродспоживслужбою.

Профілактичну дезінфекцію приміщень проводять згідно з планом проведення протиепізоотичних заходів з урахуванням особливостей технології виробництва та епізоотичного стану зони розміщення господарства. Одночасно з дезінфекцією приміщення знезаражують усе виробниче обладнання та інвентар, який розміщений у приміщенні або буде використовуватися у технологічному процесі.

1.18. Карантинні приміщення знезаражуються кожного разу після закінчення терміну профілактичного карантину всієї партії птиці (інкубаційних яєць), а також за потреби.

1.19. У птахогосподарствах при клітковому та безвигульному утриманні птиці дезінфекцію приміщень проводять кожного разу перед посадкою нової партії птиці, а в пташниках з вигульним утриманням - два рази на рік (весною та восени), а при утриманні на глибокій підстилці - один раз на рік при її заміні та після кожного технологічного циклу утримання птиці.

Інкубаторій дезінфікують перед початком і по закінченні інкубації яєць.

Літні хатинки для птиці - по закінченні періоду їх використання (восени) чистять від забруднення, а дезінфікують весною перед розміщенням птиці, а також кожного разу при заміні поголів'я.

Профілактичну дезінфекцію в місцях періодично діючих виставок проводять перед кожним завезенням птиці та після її вивезення.

1.20. Приміщення кормоцехів дезінфікують не рідше одного разу на місяць, бункери-змішувачі, кормопроводи, інше виробниче обладнання для приготування та роздачі корму - один раз на тиждень.

1.21. Періодичність дезінфекції приміщень санітарно-забійного пункту (забійних площадок) установлюють згідно з технологічними процесами, передбаченими на птахопідприємстві.

1.22. У забійному цеху дезінфекцію проводять щоденно в кінці зміни та кожного разу при забої птиці, під час розробки якої виникла підозра щодо інфекційного захворювання.

Одночасно знезаражують усе обладнання забійного цеху (транспорт, столи, вішала, інструмент, інвентар тощо).

1.23. Секційну та утилізаційну кімнати дезінфікують кожного разу після розтину трупів птиці та завантаження утилізаційної печі (автоклава). Приміщення для їх утилізації дезінфікують кожного разу після закінчення процесу утилізації.

1.24 Інструмент, яким проводять розробку тушок, ветеринарно-санітарну експертизу та патолого-анатомічний розтин, дезінфікують після розтину кожної тушки з підозрою на інфекційну хворобу чи в міру його забруднення.

1.25. Холодильні камери дезінфікують одночасно з розморожуванням та очисткою від сніжної шуби холодильних батарей та стін. Крім того, холодильні камери дезінфікують кожного разу після видалення з них продуктів забою птиці, хворої на інфекційну хворобу чи бактеріоносії.

1.26. Не рідше одного разу в місяць у птахогосподарстві (фермі) установлюють санітарний день, протягом якого проводять ретельну очистку території виробничої зони, очищають від пилу вікна, стіни, стелю в побутових та допоміжних приміщеннях, коридорах. Забруднені місця миють гарячою водою або 1,5-2% розчином кальцинованої соди. При необхідності проводять побілку стін, стелі та дезінфекцію підлоги.

1.27. Для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендують для бактерій стійкості 1 групи.

1.28. У благополучних щодо інфекційних хвороб птахогосподарствах, які розміщені в загрозливій зоні, для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендовані при захворюванні, загроза розповсюдження якого існує в даному регіоні.

1.29. Після завершення будівництва, капітального ремонту чи реконструкції пташника проводять передпускову очистку та дезінфекцію.

2. Вимушену дезінфекцію (поточну та заключну) проводять у разі виникнення спалаху інфекційної хвороби з метою ліквідації первинного епізоотичного вогнища, попередження накопичення збудника інфекції та умовно-патогенних бактерій в навколишньому середовищі та попередження розповсюдження хвороби всередині птахопідприємства та за його межами.

3. Поточну дезінфекцію проводять періодично протягом всього часу оздоровлення птахопідприємства з метою зниження рівня контамінації об'єктів навколишнього середовища патогенними мікроорганізмами та зменшення загрози зараження птиці всередині господарства та розповсюдження хвороби за його межами.

Періодичність проведення поточної дезінфекції та перелік об'єктів, що підлягають знезаражуванню, визначають з урахуванням характеру хвороби, епізоотичної ситуації щодо даного захворювання, специфіки технології виробництва та ряду інших особливостей неблагополучного пункту чи зони розповсюдження інфекції, а також вимог чинних інструкцій щодо профілактики та боротьби з кожною окремо інфекційною хворобою.

3.1. Фахівець ветеринарної медицини птахогосподарств, що відповідає за проведення протиепізоотичних заходів, визначає дезінфекційний засіб, перелік об'єктів, періодичність проведення дезінфекції кожного з них, порядок проведення санітарної обробки, метод дезінфекції тощо в залежності від характеру хвороби, ступеня її контагіозності, технології виробництва та ряду інших конкретних умов, а також ураховує вимоги діючої інструкції до боротьби з даною інфекцією.

3.2. При виявленні птиці, хворої на грип, орнітоз, хворобу Ньюкасла, інфекційний ларинготрахеїт, туберкульоз, чинять згідно з вимогами відповідної чинної інструкції і зразу після ізоляції чи ліквідації вогнища збудника приміщення внутрішнє обладнання, інвентар, послід, залишки корму від хворої птиці чи підозрюваної в контамінації із збудником слід зволожити розчином дезінфекційного засобу, який рекомендований при цій хворобі.

Після зволоження проводять механічну очистку та дезінфекцію.

3.3. У разі, коли немає можливості провести санітарну обробку всіх об'єктів у день виявлення хвороби, то вживають додаткових заходів щодо недопущення розповсюдження інфекції (максимально обмежують доступ до об'єкта, установлюють додаткові дезінфекційні ванни для знезаражування взуття, використовують засоби для відлякування мух тощо), а також установлюють ємності з дезінфекційним розчином для обробки рук, інвентарю тощо.

Підстилку, послід, залишки корму, зібрані в цих приміщеннях, відправляють на утилізацію згідно з існуючим порядком. Підлогу в проходах періодично посипають вапном - пушонкою.

Періодично дезінфікують або білять свіжогашеним вапном стіни всередині приміщення.

3.4. При значному поширенні хвороби проводять щоденне вологе прибирання приміщень (у залежності від характеру хвороби та технології виробництва) та ряд інших заходів, направлених на попередження накопичення збудника на об'єктах зовнішнього середовища та розповсюдження його за межі вогнища інфекційної хвороби, а також проводять дезінфекцію в присутності птиці (при потребі).

3.5. Вибір дезінфекційного засобу для зволоження перед механічною очисткою та для дезінфекції проводять у відповідності до пункту 23 цієї Інструкції, ураховуючи об'єм робіт, наявність чи відсутність птиці в приміщеннях, інтенсивність вентиляції та інші особливості об'єкта обробки, а також властивості засобів, які є в господарстві.

При цьому слід урахувати, що:

луги (натрій їдкий, кальцинована сода) ефективні при використанні гарячих розчинів 80-90 град.С, а температура безпосередньо на поверхні об'єкта повинна бути не нижче 40-45 град.С;

розчини лугу не містять корозійної активності щодо оцинкованих металів, але активно реагують з алюмінієм та його сплавами;

при контакті їдких лугів з послідом може утворюватися аміак;

активність хлормістких дезінфекційних засобів збільшується з підвищенням температури їх розчинів. Однак при температурі понад 60 град.С починається швидке розкладання препарату і вміст активного хлору в розчині знижується.

4. Остаточна дезінфекція

4.1 Остаточна дезінфекція проводиться після виконання всіх необхідних ветеринарно-санітарних заходів, які гарантують ліквідацію джерела збудника інфекційної хвороби.

4.2. У птахогосподарствах обов'язково проводять дезінфекцію також в період міжциклової перерви (між виведенням та розміщенням нової партії птиці), при цьому приміщення з устаткуванням очищають, миють і дезінфікують.

4.3. План проведення остаточної дезінфекції розробляється суб’єктами господарювання та погоджується з територіальними органами Держпродспоживслужби.

4.4. Перед остаточною дезінфекцією проводять дератизацію та дезінсекцію.

4.5. У плані остаточної дезінфекції передбачають знезаражування всіх птахівничих, побутових та допоміжних приміщень (усередині та ззовні), розташованих на території епізоотичного вогнища, що до них прилягає (вигульні площадки, проїзні дороги), транспортних засобів, які використовують для перевезення кормів, посліду, птиці, продуктів забою та сировини тваринного походження, інвентарю, спецодягу та інших об'єктів, з якими прямо чи опосередковано контактувала хвора птиця та обслуговувальний персонал.

4.6. Територію ферми та вигульні дворики перед проведенням дезінфекції очищають від сміття, посліду та вивозять з дотриманням відповідних заходів безпеки на спеціальні площадки для знезараження або спалюють.

4.7. Для зволоження поверхні перед їх очисткою та для проведення дезінфекції використовують розчини дезінфекційних засобів, рекомендованих при даній хворобі, згідно з настановами щодо їх застосування в концентрації, указаній в пункті 23 цієї Інструкції.

Норми витрат розчинів для зволоження поверхні перед очисткою становлять 0,2-0,5 л/кв.м, а для дезінфекції - 0,5-1,0 л/кв.м на кожну обробку, якщо не передбачено інше.

4.8. При спорових інфекціях та інфекційних хворобах нез'ясованої етіології дезінфекційний розчин наносять тричі, при особливо небезпечних хворобах бактеріальної, вірусної та іншої етіології - двічі з інтервалом в 1 годину, рахуючи з моменту закінчення попередньої обробки. Експозиція після останнього нанесення розчину - 12-24 години.

При інших хворобах розчин наносять один раз, експозиція при цьому становить не менше 3-6 годин.

4.9. Про проведення остаточної дезінфекції складають акт установленої форми.

5. Підготовка об'єктів до дезінфекції

5.1. Ефективність дезінфекції залежить від препарату (деззасобу), якості проведення попередньої підготовки (очистки) об'єктів до дезінфекції.

5.2. Об'єкт, який підлягає дезінфекції, старанно механічно очищають, при цьому повинно бути чітко видно характер поверхні та колір її матеріалу. Візуально не виявляють посліду, корму чи інших механічних забруднювачів у важкодоступних місцях.

5.3. Механічну очистку проводять сухим або вологим методом. При вологій підготовці забруднену поверхню зволожують мийними засобами з подальшою механічною зачисткою. У залежності від ступеня та характеру забруднення допускається суха очистка об'єкта (за допомогою пилососів тощо).

5.4. Попередню підготовку об'єкта для дезінфекції вологим методом раціонально виконувати за допомогою установок, які забезпечують високий тиск води.

5.5. Сухій очистці піддають малозабруднені поверхні та об'єкти, які зволожувати не можна (електроустановки, освітлювальні прилади, деякі види обладнання тощо). При необхідності забруднену поверхню протирають ганчірками.

5.6. Вологим методом очищають значно забруднені поверхні. При цьому при потребі використовують гідрозмив та мийні засоби.

5.7. Приміщення перед початком санітарної обробки звільняють від птиці, видаляють чи закривають поліетиленовою плівкою обладнання, яке псується під дією вологи та деззасобів (інфрачервоні випромінювачі, датчики, пускачі тощо). Поверхню зволожують, при потребі, дезінфекційним розчином чи мийним засобом і механічно (скребками) очищають, струменем води видаляють залишки посліду, кормів, іншого бруду.

5.8. Після попередньої очистки та стікання води найбільш забруднені місця (підлога, решітки, годівниці, клітки тощо) обробляють мийними засобами (гарячим не нижче +70 град.С 2% розчином їдкого натрію або дворазово з інтервалом у 30 хвилин гарячим 5% розчином кальцинованої соди). Витрати розчинів на кожну обробку становлять 0,2-0,3 л на 1 кв.м сумарної зрошувальної поверхні. Через 25-30 хвилин, не допускаючи висихання, остаточно очищають і миють приміщення струменем теплої води 30-35 град.С під тиском.

5.9. У разі, коли таку обробку всього приміщення неможливо виконати (щитова, ветеринарно-діагностична лабораторія, ветеринарно-санітарний пропускник тощо), то розчинами мийно-дезінфекційних засобів обробляють підлогу, а забруднені ділянки стін та інші поверхні протирають щітками чи ганчірками, змоченими цими розчинами.

5.10. Проводять ремонт стін, підлоги, технологічного обладнання, після чого повторно промивають підлогу водою, просушують.

5.11. Приміщення, технологічне обладнання, інвентар та інші об'єкти обробляють розчинами дезінфекційних засобів шляхом рівномірного нанесення їх на поверхню до повного її зволоження. Для дезінфекції закритих приміщень використовують також аерозолі, які отримують з певних розчинів дезінфекційних засобів.

5.12. Окремі об'єкти (складські приміщення, де зберігається тара, інвентар, корми, приміщення розтинання трупів птиці, роздягальні тощо) знезаражують за допомогою інших методів дезінфекції (термічний, газовий, радіаційний, повітряний, паровий, пароповітряний, пароформаліновий тощо) у відповідності до діючих інструкцій та настанов щодо застосування дезінфекційних речовин.

5.13. У залежності від особливостей об'єкта, ступеня його очистки тощо для одноразової обробки готують розчини дезінфекційних засобів із розрахунку 0,3-0,5 л/кв.м сумарної площі об'єкта. При потребі, за вказівкою лікаря ветеринарної медицини норми витрат розчинів можуть бути збільшені.

5.14. Для визначення сумарної площі враховують площу підлоги, стін, стелі, перегородок, внутрішню та зовнішню поверхню кліток, технологічного обладнання, які підлягають дезінфекції, тощо.

5.15. Дезінфекцію проводять у такому порядку: починають з ближнього від входу кінця приміщення, рівномірно зволожують підлогу, стіни, клітки, конвеєрні стрічки, перегородки, обладнання тощо, а потім стелю і підлогу в проході. Одночасно дезінфікують інвентар та предмети догляду за птицею.

При використанні для дезінфекції свіжогашеного вапна (метод побілки) спочатку обробляють стіни, стелю, потім інші об'єкти, які підлягають побілці, а потім зрошують іншими дезінфекційними розчинами підлогу, обладнання тощо.

5.16. Концентрацію робочих розчинів дезінфекційних засобів визначають у залежності від мети дезінфекції (профілактична, вимушена), належності збудника хвороби до групи, у залежності від його стійкості до дії хімічних дезінфекційних засобів (малостійкі - перша група, стійкі - друга група, значно стійкі - третя група та особливо стійкі - четверта група).

5.17. Після закінчення дезінфекції приміщення закривають і витримують не менше 3-6 годин, а краще - до 12 годин.

При виборі експозиції враховують стійкість обладнання до дезінфекційного засобу.

5.18. Після закінчення дезінфекції прибирають або нейтралізують залишки дезінфекційного розчину і провітрюють приміщення до повного звільнення від запаху дезінфектанту.

6. Дезінфекція транспортних засобів

6.1. Автомобільний транспорт та інші транспортні засоби, які використовують для перевезення птиці, кормів, птахопродуктів та сировини тваринного походження, знезаражують у спеціально обладнаному приміщенні або на площадках з твердим покриттям, при цьому стічні води збирають в автономному нагромаджуванні.

6.2. Приміщення чи площадку для миття та дезінфекції транспортних засобів загальногосподарського призначення обладнують за межами території птахогосподарства, а для обробки транспортних засобів, що використовуються в межах птахогосподарств, розміщують на території виробничої зони з таким розрахунком, щоб забезпечити відвід змивної води та дезінфекційного розчину в систему каналізації.

6.3. Автомобільний транспорт, яким доставляється птиця господарства - постачальника, дезінфікують після кожного перевезення чергової партії птиці.

6.4. Транспорт, яким перевозять корми, періодично, у міру забруднення, але не рідше одного разу на місяць, а також після кожного випадку перевезення кормів, уражених токсичними грибами чи інфікованими патогенною мікрофлорою і визнаних не придатними для годування птиці без знезараження, старанно очищають, миють та дезінфікують.

6.5. Для дезінфекції автомобільного транспорту чи транспортних засобів, що використовуються усередині птахогосподарства для перевезення здорової птиці та кормів, використовують 2% розчин формальдегіду, 0,5% глутарового альдегіду, 2% гарячий розчин їдкого натрію, 2% розчин хлорного вапна чи нейтрального гіпохлориту кальцію. Витрати їх становлять 0,5 л/кв.м сумарної площі оброблювальної поверхні при експозиції 1 годину.

Розчин їдкого натрію та хлорактивних препаратів не рекомендують використовувати для дезінфекції поверхні транспортних засобів, пофарбованих олійною фарбою.

6.6. Для дезінфекції можна використовувати також усі інші засоби, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування для даних цілей.

6.7. Для дезінфекції коліс автомобілів при в'їзді на територію птахопідприємств обладнують дезбар'єр довжиною по дзеркалу дезінфекційного розчину не менше 9 метрів і по дну 6 м, який заповнюють на глибину 20-30 см одним із дезрозчинів.

Дезбар'єр розміщують в опалюваному приміщенні ветсанпропускника чи під покриттям (від снігу та дощу). В останньому разі під дно прокладають труби центрального опалення для підігріву розчину в зимовий період.

У неопалюваних дезбар'єрах (у зимовий період) для попередження замерзання до дезінфекційних розчинів додають 10-15% кухонної солі.

6.8. При проведенні поточної дезінфекції транспорту у вогнищах інфекційних хвороб птиці, а також у всіх випадках знезаражування транспортних засобів, які використовували для перевезення хворої птиці чи продуктів забою та сировини тваринного походження, отриманих від хворої чи підозрілої щодо захворювання птиці, використовують дезінфекційні засоби в концентрації, рекомендованій при даній хворобі з урахуванням їх корозійної активності.

6.9. При хворобі Ньюкасла автомобільний транспорт можна дезінфікувати аерозолями формаліну згідно з настановами щодо застосування.

7. Знезаражування спецодягу, спецвзуття, предметів догляду за птицею

7.1. Санітарну обробку спецодягу робітників, зайнятих обслуговуванням птиці, приготуванням кормів, проводять за встановленим у птахогосподарстві графіком, але не рідше одного разу на тиждень, а також щоразу перед переведенням робітника на обслуговування нової партії (групи) птиці. Спецодяг підмінних робітників та працівників птахобоєнь перуть та дезінфікують щоденно або в дні їх роботи.

Спецодяг працівників, що обслуговують птицю, хвору на зооантропонозні хвороби, обробляють щоденно, а при обслуговуванні птиці, хворої чи підозрілої на захворювання іншими інфекційними хворобами, - не рідше двох разів на тиждень.

7.2. Використаний спецодяг складають у поліетиленові мішки чи в спеціальні бачки і відправляють для прання та знезаражування. Перед відправкою мішки та бачки зрошують дезрозчином.

7.3. У приміщеннях для утримання хворої чи підозрілої на захворювання птиці повинні бути додаткові комплекти спецодягу для обслуговувального персоналу та спеціалістів ветеринарної медицини.

7.4. У кожному приміщенні, де утримується птиця, хвора чи підозріла на захворювання небезпечними хворобами, розміщують бачки, ванночки чи інші ємності з відповідним дезінфекційним розчином, щітками, йоржиками тощо для очистки та обробки рукавиць, фартухів, спецвзуття, спецодягу обслуговувального персоналу.

Виходити з приміщення, за межі епізоотичного вогнища в спецодязі, а також виносити його за межі приміщення забороняється.

7.5. Взуття дезінфікують кожного разу при вході та виході з приміщення. З цією метою вхід у приміщення та кожну його ізольовану частину, кормоцех, склад кормів тощо обладнують дезванночками або дезкилимами, заповненими тирсою, поролоном чи іншим пористим матеріалом. Дезкилими постійно достатньо зволожують відповідним дезінфекційним розчином, а у ванночки наливають розчин на глибину не менше 10 см.

7.6. Спецодяг знезаражують парами чи аерозолями формальдегіду, шляхом замочування у дезінфекційних розчинах, кип'ятінням чи текучим паром. Для знезаражування парами формальдегіду використовують вогневу пароповітряну пароформалінову камеру (далі - ВППК).

7.7. Вироби з хутра, шкіри, гуми, повсті, бавовняно-паперових тканин, брезенту, металів, дерева підлягають знезаражуванню у ВППК. Хутряні та шкіряні вироби для запобігання їх пошкодженню перед обробкою у ВППК попередньо висушують.

7.8. У разі відсутності ВППК спецодяг дезінфікують аерозольним способом в невеликому приміщенні, яке герметично закривається та обладнане вентиляторами для перемішування повітря. Для цього його вільно розвішують, за допомогою аерозольного генератора вводять аерозоль формаліну, який містить не менше 37% формальдегіду (30 мл на 1 куб.м приміщення), температура при цьому повинна бути не нижче 15 град.С. Експозиція протягом 3 годин з моменту закінчення генерування аерозолю.

7.9. Шляхом замочування в дезінфекційних розчинах знезаражують речі і вироби з гуми, повсті, бавовняно - паперових тканин, брезенту, металу, дерева, а також ряду полімерних матеріалів та тканин із синтетичного волокна, що не псуються під дією дезінфекційних розчинів.

7.10. Для знезаражування спецодягу та інших виробів методом замочування використовують дезінфекційні засоби, що зареєстровані і дозволені до використання в Україні. Деякі з них указані в табл. 1.

7.11. Вироби з бавовняно-паперових тканин, повсті, брезенту, дерева та металу можна знезаражувати шляхом занурення в 1% розчині кальцинованої соди при обсіменінні вірусами та неспоровими бактеріями протягом 30 хвилин, а для знищення спорової мікрофлори - 90 хвилин.

7.12. Термостійкі вироби знезаражують поточною парою в автоклаві для знищення вегетативних форм бактерій та вірусів під тиском 1 кгс/см 120 град.С -+ 2 град.С протягом 30 хвилин, а спорової мікрофлори - під тиском 2 кгс/кв.см 132 град.С -+ 2 град.С протягом 90 хвилин.

7.13. Спецодяг та інші вироби з тканин та волокон, які забруднені кров'ю, попередньо замочують у холодному 2% розчині кальцинованої соди і витримують 2 години.

7.14. Вироби з металу (інвентар, предмети догляду за птицею, клітки тощо) можна знезаражувати шляхом занурення їх на 30-60 хвилин у відповідний дезінфекційний розчин або обпалювання вогнем паяльної лампи.

7.15. Вологу дезінфекцію яєчної (дерев'яної, металевої чи пластикової) та м'ясної птахівничої тари проводять 5% гарячим розчином кальцинованої соди, 1% розчином формальдегіду, 2% гарячим розчином їдкого натрію з розрахунку 1 л/кв.м оброблювальної поверхні згідно з пунктом 23 даної Інструкції, а також деззасобами, які мають висновок санітарно-епідеміологічної експертизи і призначені для цієї мети. Експозиція 3 години.

7.16. Знезаражування спецодягу повинно проводитись зареєстрованими для цього в установленому порядку дезінфекційними засобами у відповідності до режимів проти конкретного виду інфекційних збудників. Поєднання дезінфекції та прання спецодягу в одному етапі можливе за умовам наявності відповідних режимів застосування конкретного дезінфекційного засобу.

8. Знезаражування ґрунту

8.1. Засоби, методи та термін знезаражування ґрунту визначають з урахуванням небезпеки хвороби, особливостей її збудника, місця, часу обробки, об'єму робіт, пори року, передбачуваної глибини контамінації збудника та ряду інших факторів згідно з вимогами чинної інструкції з боротьби з кожною конкретною хворобою.

8.2. При хворобафх, викликаних особливо стійкими споротвірними мікроорганізмами, ґрунт на місці загибелі птиці після прибирання трупів старанно обпалюють (по змозі) вогнем, зволожують із розрахунку 10 л/кв.м розчином нейтрального гіпохлориту кальцію з умістом 5% активного хлору чи хлорного вапна. Дезінфектант уносять поступово в міру всмоктування його в ґрунт. Після повного всмоктування дезрозчину ґрунт перекопують на глибину не менше 25 см, ретельно перемішують його (1:1) із сухим хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, чи нейтральним гіпохлоритом кальцію. Після чого ґрунт зволожують із розрахунку 5 л/кв.м.

8.3. Для знезараження поверхневого шару ґрунту (глибина 3-4 см) використовують 10% гарячий розчин їдкого натрію, 18% емульсію феносмоліну, 4% розчин формальдегіду, 5% освітлений розчин хлорного вапна або нейтрального гіпохлориту кальцію згідно з пунктом 22 даної Інструкції. Витрати розчину формальдегіду становлять 5 л/кв.м, феносмоліну - 40, інших 10 л/кв.м. Допускається проводити дезінфекцію ґрунту іншими засобами, які зареєстровані в Україні і рекомендовані для даних цілей згідно з настановами щодо їх застосування.

8.4. Ґрунт та будівельне сміття після ремонту приміщень, в яких було зареєстровано захворювання птиці особливо небезпечними хворобами, зволожують відповідним дезінфекційним розчином. Будівельне сміття спалюють з дотриманням відповідних заходів безпеки, а ґрунт старанно перемішують (3:1) з сухим хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, зволожують водою та витримують 72 години. Дошки та інші матеріали з дерева спалюють.

8.5. Під час ремонту приміщень, у яких відбувалися захворювання птиці на інші інфекційні хвороби, ґрунт, будівельне сміття тощо зволожують відповідним дезінфекційним розчином і вивозять, дотримуючись відповідних умов, на спеціальні площадки для знезаражування методом тривалого витримування.

Таким самим способом знезаражують ґрунт на місці нагромадження посліду (після його видалення).

8.6. Місця, де вийняли ґрунт, зрошують відповідним дезінфекційним розчином із розрахунку 2 л/кв.м, після чого засипають шаром свіжого ґрунту.

8.7. Для дезінфекції ґрунту території ферми при туберкульозі птиці використовують лужний 2% розчин формальдегіду, який містить 3% формальдегіду та 3% їдкого натрію, 4% розчин формальдегіду, 15% емульсію феносмоліну чи дуст тіазіну згідно з пунктом 22 даної Інструкції. Норми витрати для знезараження ґрунту на глибину 3-4 см - 10 л/кв.м, на глибину 20 см - 30 л/кв.м. Експозиція - 72 години.

8.8. У разі, якщо остаточні заходи щодо оздоровлення господарства (ферми, пташника) припадають на період дощу, снігопаду чи морозу, ґрунт знезаражують, коли настане погожа погода. В інших випадках (вимушена, поточна дезінфекція, знезараження місця загибелі птиці тощо) дезінфекцію проводять за будь-яких погодних умов.

9. Знезаражування посліду

9.1. Видалення, обробка, зберігання, транспортування та використання посліду проводять з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища щодо забруднення та унеможливлення інфікування людей і тварин.

9.2. Послід транспортують та використовують окремо від твердих побутових відходів населених пунктів, а стічні води птахогосподарств обробляють на очисних спорудах разом з побутовими стоками підприємств та поселень.

9.3. Елементи системи видалення, знезаражування, зберігання та підготовки до використання посліду виконують з гідроізоляцією, яка виключає проникнення їх у підземні та поверхневі води і розсіювання збудників інфекційних хвороб у навколишнє середовище.

9.4. Споруди для складування посліду, місця його переробки й утилізації розміщують щодо пташників з навітряного боку домінуючого напрямку вітру в теплий період року та нижче водозабірних споруд. Їх споруджують за межами огорожі птахоферми згідно з ветсанправилами для птахогосподарств на відстані 1,5-3 км від основних виробничих майданчиків. Територію споруди огороджують парканом заввишки не нижче 1,5 м, обсаджують багатолітніми лісонасадженнями (ширина лісосмуги не менше 10 м), обладнують проїзди, під'їзну дорогу, дезбар'єри тощо. Для складування посліду споруджують сховище секційного типу та відповідні площадки з твердим покриттям. Сховище обладнують пристроєм для перемішування рідкого посліду.

9.5. Система видалення посліду повинна забезпечувати максимальну чистоту в пташнику і відповідний мікроклімат.

Для транспортування рідкого посліду використовують гідромеханічний транспорт.

10. Способи знезаражування посліду

10.1. У птахогосподарствах передбачають спосіб та засоби для знезаражування посліду в залежності від епізоотичної ситуації та ряду інших факторів. При виникненні інфекційних хвороб послід знезаражують одним із таких способів: біологічним, біотермічним (тривале витримування), хімічним (аміаком, формальдегідом тощо), фізичним (термічна обробка, спалювання тощо).

Тривале витримування посліду проводять в секційних сховищах, секції якого заповнюють по черзі. Послід, інфікований неспоротвірними бактеріями (крім туберкульозу), витримують протягом 12 місяців. Послід, інфікований мікобактеріями туберкульозу, витримують протягом 2 років.

10.2. Рідкий чи напіврідкий послід знезаражують рідким аміаком. Для чого аміак закачують у сховище на дно ємності, змішують і закривають поліетиленовою плівкою. Знезаражування досягається при витраті 30 кг аміаку на 1 куб.м маси посліду та експозиції п'ять діб. Дану роботу виконують спеціалісти в протигазах, спеціальному одязі (комбінезони, гумові фартухи, гумові рукавиці тощо); при цьому слід чітко виконувати відповідні правила особистої безпеки.

Рідкий послід також знезаражують формальдегідом. При цьому на кожний 1 куб.м рідкого посліду додають 7,5 л формаліну, що містить 37% формальдегіду, ретельно перемішують і витримують 72 години.

10.3. Послід знезаражують термічним способом шляхом висушування у послідосушилках барабанного типу протягом 45-60 хвилин при температурі на виході з апарату 100-140 град.С.

У певних випадках послід, сміття, дерев'яний інвентар, картонні ящики тощо спалюють.

10.4. Контроль за ефективністю знезаражування посліду проводять шляхом санітарно-мікробіологічних досліджень (при споровій мікрофлорі - за мікробами роду Bacillus, при неспоровій - за бактеріями групи кишкової палички, туберкульозі - за стафілококом).

11. Дезінфекція аерозолями

11.1. Аерозолі дезінфекційних засобів використовують для профілактичної та вимушеної дезінфекції птахівничих та підсобних приміщень, обладнання, тари, транспортних засобів, інкубаційних та харчових яєць, інкубаторів та інкубаторіїв, забійних пунктів, санітарних боєнь, утильцехів тощо.

11.2. Суть дезінфекції аерозолями полягає в тому, що водні розчини хімічних препаратів за допомогою спеціальних пристроїв розпилюються до туманоподібного стану - аерозолю. Аерозоль можна отримати і шляхом хімічної сублімації.

11.3. Для знезаражування приміщень (за відсутності птиці) використовують аерозолі таких дезінфекційних засобів: 37% розчин формальдегіду, 20% розчин параформу з добавкою 1% їдкого лугу, 24% розчин глутарового альдегіду, 30% розчин алкамону, препарати надоцтової кислоти, однохлористий йод.

Для дезінфекції поверхні приміщень та повітря (у присутності птиці) використовують молочну кислоту, йодтриетиленгліколь та гіпохлорит натрію.

Допускаються до використання для аерозольної дезінфекції інші дезінфекційні засоби, які зареєстровані в Україні та призначені для цих цілей.

11.4. Перед аерозольною дезінфекцією приміщення та обладнання зрошують водою чи слабким розчином дезінфекційного препарату і старанно механічно очищають. Потім герметизують приміщення - закривають вікна, двері, фрамуги, вихідні отвори каналів для видалення посліду, люки природної та примусової вентиляції, заклеюють наскрізні щілини тощо. Температура повітря у приміщенні повинна бути не нижче 12 град.С, відносна вологість - не менше 60%.

11.5. Оброблене аерозолем приміщення закривають і витримують відповідно до настанови щодо використання конкретного препарату. Після закінчення терміну експозиції приміщення провітрюють, включають вентиляцію, відкривають вікна, двері тощо. При необхідності розпилюють нейтралізатор у дозі, рівній половині розпиленого дезінфектанту. Після чого через 1-2 години включають вентиляцію. Напувалки та годівниці після дезінфекції промивають водою.

11.6. Профілактичну дезінфекцію аерозолями проводять кожного разу після звільнення приміщення від птиці. При цьому норма витрат дезрозчину становить 15 мл/куб.м, експозиція - 12 годин (при контролі якості дезінфекції за кишковою паличкою) та 20 мл/куб.м, експозиція - 24 години (при контролі за золотистим стафілококом). Інкубатори та інкубаторії знезаражують після завершення технологічного процесу.

11.7. Дезінфекція аерозолями формальдегідмістких препаратів, а також глутарового альдегіду та алкамону не повинна порушувати технологічного процесу в приміщеннях, розташованих поряд.

11.8. Перед проведенням вимушеної (поточної, остаточної) аерозольної дезінфекції проводять ретельну санітарну підготовку та герметизацію приміщення. Препарати, які використовуються у формі аерозолю при окремих хворобах, подані в таблиці 2.

11.9. Існує безапаратний спосіб отримання дезінфекційних аерозолів. Для чого змішують формалін з хлорним вапном у співвідношенні 1:1 або 1:1,5.

Аерозолі можна також отримати шляхом змішування 37% розчину формальдегіду з марганцевокислим калієм та добавлянням води у співвідношенні 3:2:1,5.

Ємності, у яких змішують компоненти для отримання аерозолів, повинні бути в десять разів більші за об'єм змішуваних компонентів, бо обидві реакції екзотермічні, проходять бурхливо з виділенням тепла та розбризкуванням рідини.

11.10. Безапаратний спосіб отримання аерозолю хлору полягає у взаємодії хлорного вапна з аміачною селітрою в присутності води. Компоненти беруть у співвідношенні 1:0,4: 0,3.

11.11. При отриманні аерозолів допускається використання інших компонентів, які зареєстровані в Україні.

11.12. При проведенні аерозольної дезінфекції безапаратним способом температура повітря в приміщенні повинна бути не нижче +15 град.С, відносна вологість - 90%.

Препарат надоцтової кислоти готують згідно з настановою щодо використання його для дезінфекції.

12. Дезінфекція направленими аерозолями проводиться у негерметизованих приміщеннях, тамбурах, прибудовах, а також проводиться дезінфекція обладнання, щілинних підлог, обігрівальних батарей тощо на відстані 1,5-2 м, рівномірно покриваючи їх поверхню тонкою плівкою дезінфекційного препарату.

13. Для дезінфекції поверхні приміщень та обладнання (у присутності птиці) у господарствах, неблагополучних з колібактеріозу, сальмонельозу, пулорозу, мікоплазмозу, пастерельозу, інфекційного ларинготрахеїту, використовують низькодисперсні направлені аерозолі водних розчинів таких препаратів: гіпохлориту натрію, нейтрального гіпохлориту кальцію чи мононатрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти з умістом 1,5-2% активного хлору. Крім того, використовують 1,5-2% розчин хлораміну Б чи 3% стабілізувальний розчин перекису водню (для його стабілізації добавляють 0,5% молочної чи оцтової кислоти), 3% розчин надоцтової кислоти та алкамону.

Для направленої аерозольної дезінфекції в птахівництві дозволяється використовувати інші дезінфекційні розчини, які зареєстровані в Україні.

13.1. Перед дезінфекцією приміщень проводять механічну очистку підлоги, стін та технологічного обладнання від забруднення. Поверхню підлоги, стін, обладнання, інвентарю, а також пір'яний покрив птиці рівномірно обробляють (при включеній вентиляції) низькодисперсними дрібнокрапельними аерозолями одного з препаратів з розрахунку 100-200 мл на 1 кв.м поверхні. Після дезінфекції з напувалок та годівниць видаляють залишки дезінфекційного розчину. Під час дезінфекції температура в приміщенні повинна бути не нижчою +15 град.С.

14. Повітря птахівничих приміщень дезінфікують фізичними та хімічними методами.

Дезінфекцію повітря пташників проводять за допомогою джерела ультрафіолетового опромінення, а також аерозолями дезінфекційних речовин.

15. Для ультрафіолетового опромінення використовують установки "Кулон" та "Кубок" або інші аналогічні.

Установку "Кулон" використовують у приміщеннях для вирощування молодняку птиці, утримання батьківського та промислового стада курей, качок, гусей, індиків та перепелів з метою дезодорації та дезінфекції повітря, а також попередження забруднення навколишнього середовища.

Розрахунок потреби випромінювачів проводять згідно з таблицею 3.

Джерела бактерицидного ультрафіолетового випромінювача працюють у приміщеннях для вирощування молодняку 10-12 годин, а для дорослої птиці - 8-9 годин на добу.

При виникненні в птахогосподарстві аерогенних інфекційних хвороб (інфекційний ларинготрахеїт, грип, стафілококоз та інші) лампи працюють цілодобово до повної ліквідації захворювання.

16. Установку "Кубок" використовують для очистки, дезінфекції та дезодорації повітря у вентиляційних каналах приміщень для утримання птиці, меланжевих цехів тощо. У протяжних вентиляційних камерах блоки касет з бактерицидними лампами розташовують після калорифера. А у витяжних - перед вентилятором викиду повітря.

У проточній вентиляції одну бактерицидну лампу встановлюють для знезаражування 540 куб.м/годину, у птахівничих приміщеннях - на 1200-1700 куб.м, а у вентиляційних каналах меланжевих цехів на 240-400 куб.м/годин. Очистку, дезінфекцію та дезодорацію повітря в інкубаторіях та пташниках проводять цілодобово, а в меланжевих цехах - під час їх роботи.

17. Для знезаражування повітря приміщень у присутності птиці також використовують високодисперсні аерозолі 40% молочної кислоти, 20% розчин резорцину або йодтриетиленгліколю з розрахунку 0,1-0,5 мл на 1 куб.м або аерозолю хлорскипидару з розрахунку 2 г хлорного вапна та 1 г скипидару на 1 куб.м.

18. При колібактеріозі, сальмонельозі, пулорозі, пастерельозі, мікоплазмозі, інфекційному ларинготрахеїті птиці повітря приміщення знезаражують аерозолями молочної кислоти, триетиленгліколю або резорцину 4-5 разів на день з інтервалом 1,5-2 години, а аерозолями хлорскипидару - один раз при виключеній вентиляції. Експозиція - 20 хвилин.

19. Яєчну та м'ясну тару перед повторним використанням, після миття, дезінфікують у герметичних камерах аерозолями 37% розчину формальдегіду або іншими аерозолями, які мають санітарно-гігієнічний висновок МОЗ.

19.1. Камери для дезінфекції тари будують за типовими проектами.

19.2. Яєчні картонні чи дерев'яні коробки, окремо прокладки (вертикально по 12 шт.) розміщують на стелажах камери так, щоб між ними залишався простір 0,5-1 см, а між прокладками - 0,5 см. Після завантаження у камері розпиляють 37% розчин формальдегіду з розрахунку 40 мл на 1 куб.м при експозиції 8 годин або 60 мл на 1 куб.м при експозиції 1 години. Після закінчення дезінфекції тари формальдегід нейтралізують шляхом розпилення у камері 25% розчину аміаку в кількості 50% об'єму використаного формаліну при експозиції 30 хвилин або провітрюють картонну чи дерев'яну тару на складі протягом 1-2 діб.

19.3. Металеві, пластикові чи дерев'яні ящики з-під м'ясопродуктів перед знезаражуванням очищують від залишків паперу, жиру тощо, промивають струменем гарячої води, ставлять вертикально на стелажі камери так, щоб між ними залишався проміжок не менше 1 см. Після чого розпилюють 37% розчин формальдегіду з розрахунку 30 мл на 1 куб.м камери і витримують 20-30 хвилин.

19.4. При безапаратному способі знезаражування аерозолі отримують шляхом хімічної реакції, для чого змішують 30 мл 37% розчину формальдегіду та 30 г хлорного вапна на 1 куб.м приміщення та витримують 30 хвилин або хлорне вапно, яке містить не менше 25% активного хлору, змішують з марганцевокислим калієм.

20. Дезінфекція інкубаційних яєць аерозолями

20.1. Аерозольну дезінфекцію інкубаційних яєць проводять з профілактичною метою два рази: спочатку на птахофермі в перші дві години після знесення, потім в інкубаторії перед інкубацією (у спеціальній камері). Яйця, призначені для інкубації, повинні бути чистими.

20.2. Для дезінфекції яєць у господарстві обладнують герметичні камери розміром не менше 6 куб.м з вентилятором для переміщування повітря в середині камери, витяжною вентиляцією та сітчастими стелажами. Яйця розміщують у лотках в один ряд на стелажах.

20.3. В інкубаторіях для знезаражування інкубаційних яєць обладнують стаціонарні аерозольні камери об'ємом не менше 20 куб.м.

20.4. Аерозолі в камерах отримують шляхом хімічної реакції формаліну з хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, або марганцевокислим калієм.

При профілактичній дезінфекції на 1 куб.м витрачають:

для курячих яєць 30 мл формаліну, 20 г марганцевокислого калію та 15 мл води чи 30 мл формаліну та 30 г хлорного вапна (при концентрації 28-30% активного хлору). При 20-25% активного хлору у хлорному вапні його беруть 45 г. Експозиція 30 хвилин при температурі повітря у камері 25-30 град.С та відносній вологості - 90-95%. Можна також використати аерозолі, одержані при змішуванні 40 г хлорного вапна (21-26% активного хлору), 16 г аміачної селітри та 12 мл води. Експозиція - 1 година при температурі повітря у камері не нижче 19 град.С та відносній вологості - 90-95%;

для качиних яєць - 90 мл формаліну, 60 г марганцевокислого калію та 36 мл води (або 90 мл формаліну та 90 г хлорного вапна без додавання води), експозиція 30 хвилин. (При дезінфекції яєць у шафах інкубатора хлорне вапно не використовують).

20.5. Качині та гусячі яйця, які надійшли для інкубації із забрудненою шкаралупою, миють в інкубаторії 5% розчином дезмолу, підігрітим до 40-45 град.С, згідно з відповідною технологією. Помиті яйця висушують, складають в інкубаційні лотки та дезінфікують аерозольним методом.

20.6. Дезінфекцію яєць у камерах та інкубаційних шафах проводять також за допомогою аерозольних установок.

20.7. Після закінчення терміну дезінфекції пари формаліну нейтралізують шляхом розпилювання 25% аміаку в кількості, рівній половині використаного формаліну. Термін нейтралізації 15-20 хвилин.

20.8. Передінкубаційну дезінфекцію яєць можна проводити також аерозолями геколу в дозі 15 мл/куб.м. Першу обробку проводять після закладки яєць в інкубаційні шафи, другу - перед перенесенням яєць у вивідні, третю - у вивідній шафі за 1 годину до вибірки курчат та останню - у сортувальній залі. Експозиція кожної обробки - 30 хвилин.

21. Аерозольна дезінфекція транспорту

21.1. Залізничні вагони після розвантаження сировини птахівництва старанно очищають, миють та дезінфікують аерозолями 37% розчину формальдегіду.

Вагони знезаражують аерозолями формаліну при витраті 20 мл препарату на 1 куб.м та експозиції 3 години чи 35 мл/куб.м і експозиції 6 годин. Під час дезінфекції двері та люки закривають, а для введення аерозолю залишають невеликий отвір. Температура у вагоні повинна бути не нижче 15 град.С. Зовнішню поверхню вагона знезаражують направленим струменем аерозолю 8% розчину формальдегіду в кількості 50 мл/кв.м.

Після закінчення дезінфекції формальдегід нейтралізують шляхом уведення у вагон 25% розчину аміаку у вигляді аерозолю в кількості половини дози використаного дезінфектанту та витримують 30 хвилин.

21.2. Автомобільний транспорт знезаражують у спеціальних герметичних приміщеннях (дезблок, дезкамера) високодисперсними аерозолями 37% розчину формаліну чи 30% розчином алкамону. Кількість аерозолю повинна бути 30 мл/куб.м, експозиція - 30 хвилин, температура в приміщенні - не нижче 10 град.С.

Допускається знезаражування автотранспорту на відкритих площадках шляхом дрібнокрапельного збризкування 5% розчином формальдегіду або алкамону. Витрати їх становлять 100-150 мл/кв.м, експозиція - 20-30 хвилин. Допускається для дезінфекції транспорту використання інших, зареєстрованих в Україні, деззасобів згідно з настановами щодо їх застосування.

22. Дезінфекція за допомогою пінної технології

22.1. Пінну технологію використовують для профілактичної та вимушеної санітарної обробки птахівничих та підсобних приміщень, обладнання, пластикової, дерев'яної та металевої тари, кліток, транспортних засобів тощо.

22.2. Для отримання густої, щільної піни використовують пінні мийні та дезінфекційні засоби та піногенератори.

В ємність генератора заливають робочий розчин та подають повітря під тиском 6 атмосфер від системи стислого повітря (пневмолінії) чи компресора.

Засіб через пістолет-розпорошувач наноситься на поверхню об'єкта, який необхідно обробити. Піну можна наносити на висоту до 6 метрів.

22.3. Піна добре прилипає до поверхні і повільно стікає з неї, при цьому забезпечується довготривалий контакт діючої речовини. Час дії піни на забруднений об'єкт становить 3-30 хвилин. Надалі промивають водою для видалення бруду, при необхідності - використовують щітки тощо. При наявності жирового забруднення використовують воду, підігріту вище 40 град.С.

При попаданні піни на поверхню за рахунок кінетичної енергії піни відбувається відрив твердих часток бруду від поверхні. Рідина, яка виділяється при руйнуванні бульбашок, змочує поверхню. Частинки бруду внаслідок протікання рідини з плоских ділянок піни в канали відриваються від поверхні та накопичуються у потовщених ділянках плівки.

22.4. Ефективність очистки за допомогою піни визначається стислістю піни, нормою витрат, тривалістю експозиції, концентрацією розчину, способом видалення піни (струменем води під тиском, розтиранням щіткою і т.ін.).

Як правило, наносять 5-8 л/кв.м піни, тривалість експозиції - 2-15 хвилин.

22.5. Використання пінної технології для миття та дезінфекції технологічного обладнання, транспортних засобів, конструкцій, виробничих та допоміжних приміщень дає змогу:

- економити засоби в 3-5 разів у порівнянні з традиційними методами санітарної обробки об'єктів;

- знижувати трудозатрати та скорочувати час обробки;

- ефективно обробляти важкодоступні ділянки;

- знижувати агресивну дію мийних та дезінфекційних засобів на оброблену поверхню;

- економити водно-енергоресурси підприємства.

22.6. Для пінної технології при санітарних обробках використовують спеціальні мийні та дезінфекційні засоби з піноутворювальними добавками, які зареєстровані в Україні.

22.7. У залежності від поставленої мети та завдання піноутворювальні засоби поділяють на:

високолужні засоби - для обробки каналізаційних стоків, послідонагромаджувачів тощо;

помірно-лужні засоби - для обробки транспортних засобів, технологічного обладнання, прибирання приміщень тощо;

нейтральні засоби - використовуються для очистки об'єктів, де необхідна щадна дія на оброблювальну поверхню;

кислотні засоби - для видалення бруду мінерального походження: іржа, вапняні, соляні відкладення тощо;

комбіновані засоби - для миття та дезінфекції різної поверхні об'єктів птахівництва.

23. Використання дезінфекційних засобів

23.1. Для дезінфекції використовують такі основні класи речовин: луги, кислоти, окислювачі, органічні сполуки, солі важких металів.

Деякі з них:

Їдкий натр (каустична сода) - для дезінфекції використовують неочищений їдкий натр (каустичну соду), гарячий розчин різної концентрації в залежності від стійкості збудника хвороби.

Свіжогашене вапно - застосовують для дезінфекції проходів у птахівничих приміщеннях та інших місцях, де потрібно одночасно проводити дезінфекцію та зменшення вологості об'єкта.

20% суспензію препарату використовують для дезінфекції стін, стелі, годівниць, поїлок тощо, для чого проводять триразову побілку з інтервалом 2 години. При цьому гинуть неспоротвірні збудники хвороб, у тому числі туберкульозу. Предмети догляду за птицею дезінфікують шляхом занурювання їх у суспензію на 2-4 години. Суспензію готують безпосередньо перед застосуванням, на один день.

Суспензію готують таким чином:

10% суспензія = 1 кг негашеного вапна + 1 л води (гасять) + 9 л води.

20% суспензія = 1 кг негашеного вапна + 1 л води (гасять) + 4 л води.

Фрезет - особливо часто використовують для знезаражування залізничних вагонів та іншого транспорту після перевезення птиці, сировини тощо. Дезінфекцію проводять гарячим (70-80 град.С) 15% розчином за вмістом препарату, з розрахунку 1 л/кв.м при експозиції 1 година.

Кальцинована сода - використовують як добрий мийний засіб та для дезінфекції тари з-під м'ясопродуктів, кип'ятіння спецодягу, інструментів тощо. Використовують також для відмочування об'єктів дезінфекції перед механічним очищенням.

Спецодяг, інструменти тощо кип'ятять у 1-2% розчині препарату.

23.2. Кислоти - як дезінфектанти застосовують значно рідше, ніж луги.

Сірчана кислота - використовують 5% розчин для дезінфекції підлоги в приміщенні пташників, годівниць, поїлок при не спорових інфекціях.

Сірчано - крезолова суміш (одна частина сірчаної кислоти та три - крезолу) - використовують для знезараження ґрунту та інших об'єктів, контамінованих мікроорганізмами, в тому числі споровими.

Соляна кислота - 1-5% розчин застосовують для дезінфекції води, стічних вод, приміщень тощо.

Молочна кислота - застосовується в аерозолях для дезінфекції повітря та приміщень у присутності птиці в дозі 25 мл/куб.м.

23.3. Окислювачі. Усі речовини цієї групи є універсальними деззасобами. Однак більшість з даних сполук мають високу корозійну здатність, тому їх використовують обмежено.

Перекис водню - активний щодо всіх видів збудників хвороб, у тому числі туберкульозу та спорових інфекцій. При передозуванні може викликати емболію та загибель птиці, тому застосовувати його потрібно обережно. Використовують 3% розчин перекису водню для аерозольної дезінфекції.

Надоцтова кислота - для дезінфекції зазвичай готують маточний 3-3,5% за АДР розчин у закритому скляному чи поліетиленовому посуді, який можна зберігати 7-10 діб. Використовують 0,01% розчин за АДР, який можна застосовувати в присутності птиці. Для спорофунгіцидної дії застосовують 1-2% розчин, який допускається застосовувати при мінусовій температурі.

Естостерил - 1 - застосовують у вигляді водних розчинів 0,3-0,5% надоцтової кислоти для профілактичної та вимушеної дезінфекції приміщень, вільних від птиці, при сальмонельозі, пулорозі, колібактеріозі, лістеріозі, туберкульозі тощо.

Дезоксон - 0,5% розчин препарату використовують для дезінфекції приміщень у присутності птиці, санації верхніх дихальних шляхів, обробки шкірних покривів. Належить до препаратів "холодної стерилізації", його можна використовувати без антифризу до мінус 23 град.C.

Калію перманганат - використовують засіб у 0,5-1% розчинах для дезінфекції та дезодорації тари з-під м'яса, місць забою птиці, аерозольної дезінфекції яєць тощо, а також як компонент при безапаратній аерозольній дезінфекції.

Хлор - (газ) використовують для знезаражування питної води, для дезінфекції вагонів, приміщень для тварин.

Сухе хлорне вапно - 25% розчин активного хлору, використовують для знезараження вологого ґрунту, посліду тощо.

Дезінфекцію такими препаратами у присутності птиці проводити не можна, бо вони негативно впливають на здоров'я птиці (подразнюють слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів тощо).

Хлораміни - застосовують для дезінфекції будь-яких об'єктів при споровій і вегетативній мікрофлорі у вигляді 1-10% розчинів.

Гіпохлорит кальцію - 10-12% розчини, використовують для побілки й дезінфекції поштукатуреної поверхні.

Неохлор - використовують 0,5% розчин (0,1- 0,3 л на 1 кв.м) для дезінфекції птахівничих приміщень, інкубаторів, забійних цехів, для обробки транспорту, інструментів, інвентарю, спецодягу тощо.

Гіпохлор - використовують 2%, 2,5%, 5%, 10% розчини для дезінфекції птахівницьких приміщень, птахопереробних підприємств, транспорту.

Гіпохлор має широкий спектр бактерицидної, спороцидної, фунгіцидної і віруліцидної дії.

Трихлорізоціанурова кислота - має сильні бактерицидні властивості (у тому числі і спороцидні). Використовують у 0,5% розчині для дезінфекції птахокомбінатів.

Крім того, використовують хлорпохідні ціанурової кислоти: дихлорізоціанурова кислота (містить 70% активного хлору), натрієва сіль дихлорізоціанурової кислоти (47-52% активного хлору).

Йодовмісні окислювачі чи йодоформи - дезінфекційні сполуки, які містять йод.

Однохлорний йод - препарат має бактерицидну, спороцидну та вірусоцидну активність, яка зберігається тривалий час.

Йодтриетиленгліколь - використовують для аерозольної дезінфекції у присутності птиці по 25 мл/куб.м.

Препарат ефективний при ларинготрахеїті, віспі, респіраторному мікоплазмозі, пастерильозі тощо.

Існує ще цілий ряд інших йодомістких препаратів, які використовують для дезінфекції та санації (йодинол, йодогал тощо).

Органічні сполуки - похідні фенолу та формальдегіду, які негативно впливають на мікробну клітину.

Сірчано-крезолова суміш - використовується для дезінфекції у вигляді 3-5% розчинів.

Мильно - крезолова суміш - використовують для знезараження жирних предметів і поверхонь при неспоровій інфекції.

Лізол - має добрі інсектицидні, бактерицидні та мийні властивості.

Креолін - у 5% концентрації використовують для дезінфекції пташників. Ефективний при неспоровій вегетативній формі мікробів, але спорові форми не вбиває.

Використовують такі креоліни:

- безфенольний, кам'яновугільний (купонний);

- фенольний-10, кам'яновугільний (фенолу 10-11%);

- торф'яний (25-30% фенолу);

- деревносмольний.

Скипидар - надійний дезінфекційний засіб, менш шкідливий для шкіри, ніж сполуки крезолу.

Адельгідовмісні органічні сполуки

Формальдегід - має універсальну дезінфекційну здатність, тобто діє бактерицидно, спороцидно, вірусоцидно, фунгіцидно.

Формалін - це водний розчин формальдегіду (35-40%), застосовують для дезінфекції цінних виробів.

Застосовують 2-4% водні розчини для дезінфекції різних об'єктів, контамінованих вегетативною й споровою мікрофлорою, збудником туберкульозу, спорами грибів.

Параформ (сухий формальдегід) - використовують для дезінфекції 2-5% розчини.

Формаліно-гасова емульсія - застосовують для дезінфекції приміщень підігрітою до 60 град.С.

Для знезаражування використовують і ряд інших препаратів у комбінації з формальдегідом: альдофор, метафор, фоспар, парасод, тіазан-дуст, глутаровий альдегід, глак та інші.

Серед нових засобів вітчизняного виробництва заслуговує на увагу ряд засобів , а саме:

Віркон С - рекомендується використовувати для очистки та дезінфекції обладнання, виробничих, побутових та допоміжних приміщень на птахофермах, птахозабійних цехах, на транспорті для перевезення птиці. Препарат віркон С має бактерицидну, фунгіцидну, віруліцидну та спороцидну дію.

Інструмент та інвентар дезінфікують шляхом замочування у 0,5% розчині віркону на 15-20 хвилин. При вірусних захворюваннях птиці в птахогосподарствах 0,5% розчином віркону С проводять аерозольну дезінфекцію приміщень у присутності птиці. Інкубаційні яйця обробляють 2% розчином даного препарату.

Віроцид - використовують для дезінфекції птахівничих приміщень, поверхонь, об'єктів та обладнання, а також для заповнення дезбар'єрів.

Для дезінфекції приміщень та обладнання використовують 0,25-0,5% водні розчини з експозицією не менше 15 хвилин. Для розпилення використовують 0,1-0,5% водний розчин препарату з розрахунку 1 л на 3-4 кв.м площі. Для піноутворення застосовують 0,5% водний розчин у розрахунку 1 л на 3-4 кв.м площі, а для туманоутворення - 750 мл препарату добавляють до 4 л води з розрахунку на 1000 куб.м приміщення. Дезбар'єри заповнюють 0,5% розчином препарату один раз на тиждень та доповнюють у міру висихання. Для обробки інкубаційних яєць використовують 0,1% розчин препарату. Дезінфекцію у присутності птиці проводять 0,1% розчином віроциду методом розпилювання (1 л робочого розчину на 3-4 кв.м площі) чи туманоутворення (4 л 0,1% розчину на 1000 куб.м приміщення). Після експозиції залишки препарату руйнуються факторами зовнішнього середовища.

Септодор - застосовується для профілактичної та вимушеної дезінфекції приміщень та обладнання підприємств м'ясної промисловості, забійних цехів птахофабрик тощо, а також обробки інкубаційних яєць. Використовується у концентрації 0,05-0,1% шляхом зрошення, протирання, аерозольної обробки, норми витрат 0,25-0,5 л/кв.м.

Хлорантоін - призначається для профілактичної, поточної та заключної дезінфекції у вогнищах кишкових та крапельних інфекцій бактеріальної та вірусної етіології, туберкульозу, дерматофітів. Робоча концентрація розчинів 0,1-3%, метод обробки - протирання, замочування, занурювання та аерозольна обробка. Норми витрат - 200-500 мл/кв.м.

Біодез - застосовується для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції приміщень, технічного оснащення, інвентарю, тари, спецодягу тощо. Знезаражування проводиться шляхом протирання, змочування, занурення, робочі розчини від 0,5-1 до 5%, експозиція від 7-10 до 30-60 хвилин у залежності від концентрації та об'єкта обробки. Після закінчення дезінфекції препаратом поверхню промивають водою.

Клорсепт-фарм - призначається для дезінфекції пташників, об'єктів ветеринарного нагляду, обладнання, інкубаційних яєць, інкубаторів, кімнат виводки тощо. Його застосовують згідно з чинною настановою з використання препарату.

Одоксон - призначений для проведення поточної та остаточної дезінфекції у вогнищах інфекційних хвороб бактеріальної і вірусної етіології, туберкульозі, грибкових захворюваннях, сибірці, а також для дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення.

ДезЕкон - використовується для дезінфекції птахівницьких приміщень, інкубаторів, інкубаційних яєць, забійних цехів, інструментів, інвентарю, транспорту, спецодягу тощо.

Використовується 0,4-1,5% розчин засобу в кількості - 0,1-0,15 л/кв.м.

Максисан - проявляє антимікробну дію проти грампозитивних та грамнегативних бактерій, вірусів, грибів.

Засіб використовують для дезінфекції тваринницьких та птахівницьких приміщень, інкубаторів, інкубаційних яєць, забійних цехів, автотранспорту, обладнання, інвентарю, спецодягу тощо.

Використовується 0,05-0,25% розчин в кількості 0,1-0,15 л/кв.м.

Для проведення санітарної обробки об'єктів птахівництва можуть використовуватись сучасні препарати у відповідності до настанов щодо їх застосування, з урахуванням усього комплексу їх функціональних властивостей.

23.4. Концентрація розчинів дезінфекційних засобів залежить від ряду факторів, а саме: від виду дезінфекційного засобу, стійкості мікроорганізмів, температури, структури та стану оброблювальної поверхні тощо.

Концентрацію ряду деззасобів у залежності від стійкості групи збудників хвороби подано в табл. 4.

Концентрація розчинів формаліну, параформальдегіду, хлорного вапна, нейтрального гіпохлориту кальцію, глутарового альдегіду, лізолу, феносмоліну, препаратів надоцтової кислоти вказана за діючою речовиною, а натрію їдкого, дезоналу, однохлористого йоду та кальцинованої соди - за препаратом.

Розчини їдкого натрію, кальцинованої соди використовуються гарячими (80-90 град.С).

Розчини свіжогашеного вапна та кальцинованої соди використовують лише для профілактичної та поточної дезінфекції.

При туберкульозі їдкий натрій, формалін чи параформ використовують у вигляді лужного розчину формальдегіду, з місткістю 3% лугу та 3% формальдегіду.

При аспергильозі птиці всі дезінфекційні засоби, крім дезонолу, використовують після зволоження поверхні. При дерматофітозах та аспергильозі птиці використовують 4% глутаровий альдегід.

24. Дезінсекція

У системі ветеринарно-санітарних заходів на птахопідприємствах обов'язковою складовою частиною є дезінсекція. Вона проводиться при профілактичній та остаточній дезінфекції.

24.1. Дезінсекційні заходи умовно поділяють на профілактичні та винищувальні.

Метою профілактичних дезінсекційних заходів є створення несприятливих умов для життя та розмноження шкідливих членистоногих.

При цьому ретельно дотримуються на птахопідприємстві гігієнічних та санітарних правил при утриманні птиці. Регулярно очищають та вивозять послід тощо.

24.2. Профілактичну дезінсекцію приміщень та території проводять одночасно з профілактичною дезінфекцією при санації приміщень перед посадкою птиці або зразу ж після неї.

24.2.1. Дезінсекцію проводять також у разі потреби в залежності від санітарного стану приміщень, ефективності використаних хімічних засобів тощо.

24.3. Винищувальну дезінсекцію проводять з метою знищення шкідливих комах на всіх стадіях їх розвитку.

Винищувальні заходи проводять фізичними, хімічними та біологічними методами.

24.4. До фізичних засобів належать відлякування та знищення членистоногих, їх яєць та личинок. Для цього використовують механічне знищення комах (клейкі стрічки, пастки для комах тощо), обмеження місць виплоджування (видалення посліду, прибирання сміття тощо), натягування сіток на вікна, двері, ретельне очищення території.

24.4.1. Для відлякування комах можна застосувати ультразвук.

24.4.2. Знищують яйця та личинки мух високою температурою. Гарячою водою чи окропом обробляють місця, де завелися личинки мух. По змозі використовують паяльні лампи чи вогняно-парові апарати для дезінсекції місць скупчення курячих кліщів та їх яєць, яєць та личинок мух та інших.

24.5. Для дезінсекції можна використовувати гаряче повітря. В атмосфері гарячого повітря понад 80 град.С комахи та їх яйця гинуть протягом 30 хв. Для дезінсекції спецодяг, халати тощо поміщають у герметичну камеру та обробляють гарячим повітрям чи водяною парою.

24.6. Низькі температури комахи переносять стійко. Під їх дією вони впадають у стан анабіозу, а за сприятливих умов оживають. Комахи погано переносять повторні заморожування та відтавання.

24.7. Основним та найпоширенішим методом дезінсекції є хімічний, при якому використовують інсектициди - органічні та неорганічні речовини, отруйні для комах.

24.7.1. Інсектициди застосовують у вигляді порошків, розчинів, аерозолів та газів. Залежно від шляху проникнення їх розділяють на три групи: дихальні, кишкові, контактні.

24.7.2. До дихальних інсектицидів належать хлорпікрин, сірчистий ангідрид та сольвент.

24.8. До групи кишкових, дія яких проявляється при потраплянні з кормом у кишечник членистоногих, відносять сполуки арсену, фтористий натрій, буру, борну кислоту, хлорофос, формалін.

24.9. Контактні препарати проникають в організм членистоногих через зовнішні покриви та трахейну систему. До них належать піретрум, фенол, крезоли, гас, скипидар, поліхлорпінен, препарат СК-9 (хлорований скипидар).

24.10. Для знищення личинок мух у послідосховищах застосовують сухе хлорне вапно з розрахунку 1 кг на 1 кв.м.

24.11. Як інсектициди також застосовують 5% гарячу емульсію креоліну, 3% емульсію лізолу, 3% гарячий водний розчин сірчаної кислоти чи мильно-карболової суміші, 20% водну суспензію хлорного вапна.

25. Для відлякування комах застосовують репеленти.

26. Допускається застосування інших препаратів, які зареєстровані і дозволені для використання в Україні.

Інсектициди використовують згідно з настановами із застосування.

27. Для біологічного методу дезінсекції використовують природних ворогів - мікроорганізми (мікроби, гриби тощо).

З цією метою застосовують пиретроїди (парметрин, циперметрин, фенвалерат та інші).

Аерозолі перол в аерозольній упаковці та 0,1% емульсія стомазану є ефективними.

28. Дезакаризація - це система профілактики та заходів боротьби з кліщами.

У міжцикловий період при виконанні санації птахівничих приміщень, де є кліщі, проводять ретельну очистку та миття приміщень, кліток тощо і обробляють розчинами акарицидів: 1% ціодрину, 0,25% бензофосфату, 0,2% діброму, 0,25% дурсбану, 0,5% піфосу та інших. Зазвичай акарициди застосовують двічі з інтервалом 5-7 днів, використовуючи 100-200 мл на 1 кв.м площі.

29. Дератизація

Пацюки та миші можуть бути джерелом, резервуаром чи механічним переносником цілого ряду інфекційних хвороб, а також поїдати значну частину корму, чим завдають значного збитку птахівництву.

30. Проведення дератизації починають з вивчення місцезнаходження гризунів, їхніх постійних кормових шляхів, щільності заселення об'єктів. Складають план проведення дератизації. Визначають методи проведення дератизації та якими засобами буде проводитися робота.

31. Знищення гризунів у пташниках при напільному утриманні птиці найдоцільніше зоокумарином, оскільки кури до нього мало чутливі. Бо в них є дві сліпі кишки, де постійно синтезується вітамін К, який є антидотом. Розкладають принаду на ніч. При клітковому утриманні птиці принаду кладуть у місцях скупчення пацюків. Допускається обтрушувати зоокумарином трупи загиблої птиці, яку поїдають гризуни. Місця складання трупів огороджують і тут саме створюють пиловий майданчик із зоокумарину.

Інколи в пташниках ставлять спеціальні закриті ящики (постійно діючі дератизаційні годівниці) з отворами для пацюків. Усередину ящика кладуть принаду з отрутою.

32. Для боротьби з гризунами (дератизація) застосовуються профілактичні та винищувальні заходи.

33. Профілактичні заходи включають:

- будівництво приміщень з не проникними для гризунів підлогою та стінами (фундамент заливають на глибину не менше 70 см, підлогу бетонують);

- усі можливі шляхи проникнення пацюків та мишей у приміщення (отвори навколо труб, різні душники, вентиляційні отвори тощо) закривають листовим залізом чи металевими сітками;

- двері оббивають листовим залізом, при потребі при штукатуренні стін у нижній частині вставляють металеву сітку;

- комбікорми та їх інгредієнти зберігають у бункерах, в оббитих залізом дерев'яних ящиках чи засіках, змурованих із цегли;

- у приміщеннях, коморах для кормів на території птахогосподарств підтримують відповідний порядок та чистоту, регулярно прибирають залишки кормів тощо;

- при виявленні нір та отворів гризунів шпарують їх цементом з домішками битого скла або металевої стружки.

34. Використання таких відлякувальних речовин:

- сланцева олія - продукт обробки сланців. Масляна рідина жовтого кольору з різким запахом;

- альбіхтол - продукт обробки сланців із 12% вмістом сірки;

- цимат (цинкова сіль диметилдитіокарбомінової кислоти). Жовто - білий тонкого помелу порошок, не розчинний у воді, з умістом 19-22% цинку, без запаху. Дія контактна. Дотик до обробленої препаратом поверхні викликає у гризуна подразнення слизової оболонки дихальних шляхів.

35. Винищувальні заходи полягають у боротьбі з гризунами механічним, біологічним, хімічним та комбінованим методами.

35.1. Механічний метод включає:

- використання різних видів пасток, капканів та інших пристроїв для вилову гризунів; напочатку пастки розміщують у місцях скупчення гризунів. Коли вони до них звикнуть, тоді їх заражають. Як приманки використовують продукт, який подобається гризунам (підсмажене сало, хліб, сир, риба, ковбаса, шинка, соняшникове насіння тощо);

- влаштування "ям смерті" поблизу вигрібних ям, птахівничих приміщень, складів, кормоцехів тощо. Глибина ями 1,2 м, стіни роблять із нахилом, щоб з них не змогли вилізти гризуни, на дно кладуть чи підвішують приманку (сало, овес, хліб з олією тощо), зверху закривають металевими ґратами, через отвори яких потрапляють у яму пацюки та миші.

35.2. Біологічний метод ґрунтується:

- на використанні природних ворогів гризунів (кішки, собаки тощо);

- на застосуванні бактерій Ісаченка та Прохорова, бактерії Мережковського. Ці мікроорганізми спричиняють у гризунів захворювання на сальмонельоз;

- на використанні комбінованих препаратів типу бактокумарін, до складу якого входять бактерійна культура тифу (сальмонельозу) гризунів та натрієва сіль зоокумарину в зерновій суміші. Використовують без принад, розкладаючи у місцях скупчення гризунів невеликими порціями (50-100 г).

35.3. Хімічний метод базується на використанні отруйних речовин для принад, обпилюванні нір, отруєнні водних поверхонь.

Отруйні речовини поділяють на дві групи:

- повільнодійні (антикоагулянти) - зоокумарин, натрієва сіль зоокумарину, діфенацин, фенфтолацин, вазкум, зоосорбцид, конрацид та інші;

- гостродійні - крисид, норбомід, фторацид натрію, фторацит барію, арсеніт кальцію, червона морська цибуля та інші.

36. Препаратами повільної дії, які використовуються для боротьби з гризунами, є зоокумарин та дифенацин, що належать до групи антикоагулянтів. Вони запобігають згортанню крові й підвищують проникність кровоносних судин, порушують синтез протромбіну, що призводить до геморагічного діатезу, кровотеч, смерті. Вони здатні до кумуляції, не викликають захисних рефлекторних реакцій, тому гризуни їдять їх протягом кількох днів. Їхніми специфічними антидотами є вітамін К, його препарати (вікалос, тіокол, менадіон) та свіжа кров.

Зоокумарин (варфарин) - смертельна доза для сірих пацюків - 1-2 мг при чотириразовому поїданні з інтервалом 24 години та 0,2-0,25 мг при 4-5 -разовому поїданні. Токсична доза для курей - 500 мг на 1 кг живої маси.

Для обпилювання однієї нори потрібно 5-7 г препарату, нанесення на водну поверхню площею 100 кв.см - 3-5 г, для створення пилового майданчика площею 1 кв.м - 10 г.

Натрієва сіль зоокумарину. Готують 1% розчин солі у кип'яченій воді. На 1 кг принади добавляють 15-25 мл робочого розчину, а на 1 л води - 5 мл. У водні принади добавляють 1-2% цукру.

Пінокумарин - піноутворювальна форма зоокумарину, яка містить 2% натрієвої солі зоокумарину. Використовують для закупорювання нір гризунів отруйною піною, створення пінних нашарувань на шляхах руху гризунів та виготовлення отруйних принад. На 1 кг принади випускають піну протягом 8-10 секунд та ретельно перемішують із кормом. Нірку закупорюють шляхом випускання піни протягом 5-8 секунд.

Вазкум - використовують для виготовлення отруйних принад, отруйного дератизаційного покриття та обмазування нір гризунів. Нори та шляхи їхнього руху обробляють при плюсовій температурі з розрахунку 30 г на 1 кв.м площі чи 0,8-1 кг принади - основи.

Конрацид - готова до використання принада, яка містить стерильну суміш фаршу, виготовленого з відходів, та пшениці у співвідношенні 1:1 та 0,2% натрієвої солі зоокумарину. Його добре поїдають гризуни. Препарат зберігають у сухому прохолодному місці протягом 1 року.

Зоосорбцид - зернова або круп'яна принада, що містить 0,1% натрієвої солі зоокумарину. Випускають у паперовій або поліетиленовій упаковці по 100-200 г. Пацюки добре поїдають дану принаду.

Ратиндан - суміш 0,5% дифенацину та 99,5% крохмалю, використовують для виготовлення отруйних принад, дератизаційних отруйних покриттів для обробки нір гризунів. До принади додають 2-3% отрути. Для обпилювання однієї нори використовують 3-5 г. препарату.

Зерацид - зерновий ратицид є зернова чи круп'яна принада, яка містить 0,2% дифенацину. Готують її шляхом додавання до зерна пшениці чи круп до 2% розчину дифенацину на олії. Суміш ретельно перемішують.

Липкоцид - паста, що містить 0,5% дифенацину та 99,5% наповнювача (вазелін, суміш поліетиленгліколів тощо). З пасти готують отруйні покриття та принади, якими обробляють нори гризунів. При виготовленні принад липкоцид та гранульовану основу спочатку підігрівають, потім швидко перемішують. Використовують 20 г пасти на 1 кг принади.

Піноцин - піноутворювальна суміш в аерозольній упаковці, яка містить 1% отрути. Його використовують для виготовлення отруйної принади, дератизаційного отруйного покриття для нір гризунів. На 1 кг принади випускають піну протягом 4-7 с., потім ретельно перемішують, а для закупорювання отвору нори піну випускають 6-8 с.

37. Гостродійні препарати діють на нервову та серцево-судинну системи. Їх використовують одноразово.

Крисид - до харчових принад його додають 1-2%. Спричиняє набряк легенів. Особливо отруйний для пацюків. Гризуни масово гинуть протягом 12-72 годин. Крисид використовують не більше одного разу на рік.

Фторацетат натрію та фторацетат барію - використовують у концентрації 0,5-1% маси кормової принади. Можливе приготування 0,5% водних принад з додаванням 2-3% цукру. Уранці всі залишки принад збирають та знищують. Гризуни гинуть через 1,5 години після поїдання отрути внаслідок паралічу серцевого м'яза та дихального центру.

Арсеніт натрію - отруйний для всіх видів тварин. Використовують у кормових принадах, змочуючи зерно 5% розчином препарату.

Арсеніт кальцію - застосовують переважно для обпилювання нір пацюків.

Норбормід - дуже отруйний для пацюків. Летальна доза для пацюків - 15 мг/кг маси. Загибель настає через 15-20 хвилин. Домашні тварини малочутливі до препарату.

Червона морська цибуля - уражає серцево - судинну систему подібно до стрихніну. Діюча основа препарату - глікозиди (силітин, стиляїн, стиліризид). Має кумулятивну властивість, дуже отруйна для пацюків та мишей. Летальна доза для пацюків 200-400 мг сирого або 100 мг сухого препарату. Використовують її лише з принадами. Гризуни гинуть за 2-3 доби.

У людини препарат викликає блювання, тому практично не може спричинити у неї отруєння. У пацюків рефлекс блювання відсутній, унаслідок чого вони отруюються.

Рослина поширена на Кавказі, Середземноморському узбережжі. Цибулина до п'яти років досягає ваги 2-3 кг.

38. Газова дератизація

При проведенні газової дератизації застосовують сірчистий ангідрид, вуглекислий газ, хлорпікрин, брометил та інші. Газову дератизацію проводять в ізольованих приміщеннях. Перед газацією звільняють приміщення від птиці, прибирають корми, герметизують приміщення тощо. По закінченні газації добре провітрюють приміщення.

Сірчистий ангідрид - одержують при горінні сірки чи використовують готовий з балонів. Гризуни гинуть за 15-20 хвилин при наявності 0,1% ангідриду в повітрі.

Вуглекислий газ - використовують для дератизації холодильників у дозі 500-700 г/кв.м з експозицією 48 годин.

Вуглекислий газ у концентрації 5% у повітрі викликає у людини кашель, а 20% - за кілька секунд параліч центру дихання та смерть.

Бромистий метил - рідина не викликає корозії металів, не руйнує дерево, фарби, лаки, проникає в усі щілини, не горить і не підтримує горіння, погано поглинається предметами й легко знімається з них. Сильна отрута нервової дії.

Застосовують для дератизації комор, кормоцехів тощо. Доза - 10 мг/куб.м, експозиція - 5 годин.

39. Дератизацію можна проводити також іншими засобами, які зареєстровані в Україні, допускаються до виконання в конкретних випадках та згідно з настановами щодо їх використання.

40. При підготовці та проведенні дератизації слід суворо дотримуватися правил особистої гігієни та безпеки.

Отруту та готові принади слід зберігати закритими в місцях, не доступних для сторонніх.

При виготовленні отруйних принад працівники повинні використовувати захисні марлеві пов'язки чи респіратори, гумові рукавиці, гумові чоботи, комбінезони та інший спецодяг.

До місця розкладки отруйні принади доставляють у спеціальних ящиках чи чемоданах, які закриваються на замок.

Трупи гризунів збирають лопатою, совком, щипцями або руками у гумових рукавицях. Зібрані трупи спалюють.

Під час роботи з токсичними речовинами забороняється палити, приймати їжу.

41. Правила безпеки для обслуговувального персоналу в неблагополучних птахогосподарствах

41.1. Обслуговувальний персонал для проведення санітарних обробок дезінфекції, дезінсекції, дератизації проходить медичний огляд один раз у рік та отримує довідку про стан здоров'я.

41.2. При проведенні санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації в птахогосподарствах (відділеннях, фермах, пташниках тощо) необхідно дотримуватися виконання правил техніки безпеки.

Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, спецвзуття), які мають попереджувати інфікування, додатково проводиться роз'яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.

41.3. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій камері, разовий одяг спалюють.

41.4. Особи, що працюють з деззасобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни.

Під час використання препаратів, що подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.

41.5. В аптечках першої допомоги повинні бути нейтралізувальні розчини дезінфекційних речовин, що використовуються в кожному окремому випадку.

41.6. Курити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення дезінфекції обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом.

Про затвердження Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

ІНСТРУКЦІЯ

з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

АКТ

про проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації