П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про інформацію Кабінету Міністрів України
про стан зайнятості та безробіття на ринку
праці в Україні
Заслухавши інформацію Кабінету Міністрів України про стан
зайнятості та безробіття на ринку праці в Україні, Верховна Рада
України зазначає, що безробіття залишається однією з найгостріших
соціальних проблем в українському суспільстві. У подоланні
безробіття в Україні відсутня головна складова - економічна
політика у вирішенні питань зайнятості.
Кабінет Міністрів України не вживає ефективних заходів щодо
підвищення рівня зайнятості та ліквідації безробіття. У Законі
України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" ( 2120-14 ) та
у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік
виділено недостатні кошти на створення нових робочих місць.
Приватизація державних підприємств та процес закриття підприємств
пріоритетних галузей економіки недостатньо контролюються
державними органами в частині збереження робочих місць та
працевлаштування вивільнених працівників.
За даними Державного комітету статистики України, середній
рівень зареєстрованого безробіття по відношенню до загальної
чисельності працездатного населення працездатного віку на 1
вересня 2001 року становив 3,7 відсотка. У той же час за
результатами щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань
економічної активності за методологією Міжнародної організації
праці рівень безробіття в Україні становить 11,4 відсотка, проте
реальне безробіття з урахуванням прихованого (вимушені відпустки
без збереження заробітної плати з ініціативи адміністрації або
праця протягом неповного робочого дня (тижня) та інше) дорівнює
26-32 відсоткам офіційно зайнятої в економіці робочої сили.
Загрозливе становище склалося з працевлаштуванням шахтарів.
Програмою закриття неперспективних вугільних шахт і розрізів, яка
затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня
1997 року N 280 ( 280-97-п ), передбачено створення робочих місць
на підприємствах вугільної промисловості або в інших галузях.
Чисельність працюючих у галузі зменшилася з 646 тис. осіб станом
на 1 січня 1997 року до 475 тис. осіб на 1 вересня 2001 року, а
робочих місць за цей період створено лише 1916.
Не краща ситуація в сільському господарстві, де в результаті
реформування вже втрачено робочих місць для 1,4 млн. селян, а
навантаження на одне вільне робоче місце станом на 1 вересня 2001
року становило 21 особу.
Наведені дані свідчать про те, що в державі продовжується
процес значного скорочення сумарної зайнятості в основних галузях
економіки, які формують ринок праці в Україні. Це породжує
незворотні процеси деградації кваліфікованої робочої сили.
Визначена державна допомога по безробіттю не відповідає
вимогам статті 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону
України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ). Так, середній
розмір допомоги (79,1 грн.) по безробіттю на сьогодні менше за
мінімальну заробітну плату (118 грн.) та середню заробітну плату у
промисловості (439 грн.).
Проблема безробіття дедалі більше набирає чітко вираженого
регіонального характеру, посилює соціальну напругу в суспільстві.
На 1 серпня 2001 року навантаження незайнятого населення на одне
вільне робоче місце в середньому становило 9 осіб, у той же час у
Львівській, Рівненській областях - 32 особи, Волинській,
Івано-Франківській - 26 осіб, Закарпатській та Тернопільській
областях - 25 осіб.
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Роботу Кабінету Міністрів України щодо ефективного
вирішення проблем зайнятості і безробіття на ринку праці України
визнати недостатньою.
2. Кабінету Міністрів України:
посилити координацію діяльності центральних та місцевих
органів виконавчої влади, пов'язаної з розробленням та реалізацією
заходів щодо ефективного використання трудових ресурсів;
при формуванні загальнодержавних, галузевих та регіональних
програм економічного і соціального розвитку, реалізації програм
структурної перебудови економіки, інвестиційних, приватизаційних
програм та програм реструктуризації підприємств: передбачати
здійснення заходів щодо ефективного вирішення проблем зайнятості
працівників; визначати галузеві та регіональні пріоритети
створення нових та підвищення ефективності використання наявних
робочих місць, введення виробничих потужностей та об'єктів
соціальної сфери; передбачати залучення та ефективне використання
капітальних вкладень, внутрішніх і зовнішніх інвестицій та інших
фінансових надходжень для створення нових робочих місць,
розширення зайнятості населення. Узгодити проект Державної
програми економічного і соціального розвитку на 2002 рік з
проектом Державної програми зайнятості населення на 2001-2004
роки;
вжити заходів щодо посилення стимулювання роботодавців до
створення додаткових робочих місць. Посилити розвиток малого та
середнього підприємництва, передусім у регіонах з критичною
ситуацією на ринку праці, звернувши особливу увагу на населені
пункти з пріоритетом монофункціональної структури виробництва;
під час проведення конкурсів на розміщення державних
замовлень надавати перевагу підприємствам з переважною чисельністю
працюючих інвалідів з метою їх соціального захисту, стабілізації
виробництва та збереження робочих місць для інвалідів;
вжити заходів щодо визначення і забезпечення обсягів та
професійно-кваліфікаційної структури підготовки фахівців і
кваліфікованих робітників у навчальних закладах відповідно до
потреб галузей економіки;
посилити контроль за ефективністю використання робочої сили
на підприємствах, розвитком системи професійного навчання кадрів
на виробництві, реалізацією роботодавцем відтворювальної,
стимулюючої та регулюючої функцій заробітної плати;
посилити контроль за реструктуризацією галузей та окремих
підприємств, особливо в регіонах (містах) з монофункціональною
структурою виробництва, щодо соціального захисту працівників, які
вивільнюються, та членів їх сімей;
забезпечити внесення змін до законодавства, спрямованих на
розширення видів активної підтримки безробітних та повернення їх
до продуктивної праці;
здійснити поступове наближення розміру допомоги по безробіттю
до прожиткового мінімуму виходячи з фінансових можливостей Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття;
посилити контроль за дотриманням законодавства про працю
підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами з
метою недопущення використання робочої сили без належного
оформлення трудових відносин;
вжити заходів щодо забезпечення соціального захисту громадян
України, які тимчасово працюють за кордоном;
залучати соціальних партнерів до формування
загальнодержавних, регіональних, галузевих програм та розроблення
окремих заходів, спрямованих на вирішення проблем зайнятості та
безробіття, а також до укладання міжнародних угод з питань праці
та зайнятості шляхом проведення тристоронніх консультацій та
переговорів;
забезпечити здійснення моніторингу ринку праці та
інформування раз на рік Верховної Ради України про виконання цієї
Постанови.
3. Місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого
самоврядування забезпечити бронювання необхідної кількості робочих
місць на підприємствах, в установах і організаціях для
працевлаштування випускників навчальних закладів.
4. Фонду державного майна України двічі на рік інформувати
Верховну Раду України про стан дотримання "власниками
роздержавлених підприємств, передбачених у планах приватизації та
договорах купівлі-продажу умов збереження робочих місць.
5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети
Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці; з
питань бюджету; з питань науки і освіти; з питань економічної
політики, управління народним господарством, власності та
інвестицій; з питань промислової політики і підприємництва; з
питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та
ядерної безпеки; з питань будівництва, транспорту і зв'язку; з
питань аграрної політики та земельних відносин та інші в межах їх
компетенції.
Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ
м. Київ, 15 листопада 2001 року
N 2809-III