ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
N 15157/7/23-3117 від 09.11.2001
Державні податкові адміністрації
в АР Крим, областях,
мм. Києві та Севастополі
Щодо кредитування банками пов'язаних осіб
по пільгових відсоткових ставках
Державна податкова адміністрація України розглянула
неодноразові запити податкових органів щодо кредитування банками
пов'язаних осіб по пільгових відсоткових ставках та повідомляє.
Згідно з ст. 52 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" N 2121-III ( 2121-14 ) від 07.12.00 угоди, що
здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати
більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами.
Угоди, укладені банком із пов'язаними особами на умовах,
сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту
їх укладення.
З вищенаведеного випливає, що при наданні позики пов'язаній
особі банку необхідно прийняти до уваги, що ціна за наданий кредит
має бути не нижче звичайної ціни такої послуги.
Відповідно до ст. 1 п. 1.20 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) за редакцією Закону України
від 22.05.97 за N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) передбачено, що звичайна
ціна - це ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем,
включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість
іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам,
які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення
господарської діяльності.
Згідно ст. 1 п. 1.31 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) за редакцією Закону України
від 22.05.97 за N 283/97-ВР, ( 283/97-ВР ) продаж результатів
робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру
з надання результатів робіт (послуг), з надання права на
користування або на розпорядження товарами, у тому числі
нематеріальними активами та іншими, ніж товари, об'єктами
власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання
результатів робіт (послуг).
Відповідно до п. 1.11 вищезгаданого Закону, кредитування
банківською установою юридичних та фізичних осіб полягає в наданні
в користування коштів, які в свою чергу, є об'єктом власності
згідно з ст. 13 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) від
07.02.91 за N 697-XII.
Враховуючи вищенаведене, операції з кредитування юридичних та
фізичних осіб підпадають під визначення "продажу результатів робіт
(послуг)".
При визначенні податкових зобов'язань банківської установи
необхідно керуватися ст. 7 пп. 7.4.1 Закону "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), де передбачено, що дохід,
отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг)
пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не
менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли
на дату такого продажу.
Якщо податкові органи за результатами документальних
перевірок мають підстави для висновків щодо правомірності
визначення рівня звичайних цін платником податку, зокрема при
наданні кредитів пов'язаним особам, ці органи мають право
звернутися із запитом, а платник податку зобов'язаний за таким
запитом надати обгрунтування рівня таких цін.
У разі відсутності такого обгрунтування, або його
невідповідності вимогам п. 1.20 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), податкові органи на підставі
п. 3 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) мають право самостійно визначити рівень
звичайних ставок за кредитами на підставі наявних документів -
інформації про кредити, надані банківською установою в
перевіряємому періоді, звітних даних комерційного банку тощо.
Заступник голови ДПА України Г.Оперенко
"Консультант", N 48, 03.11.2001 р.