КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ
                     І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

                             Л И С Т

 N 06-10/678 від 19.11.2001




     Комітет Верховної   Ради   України   з   питань  фінансів  та
банківської діяльності   розглянув   запит  щодо  деяких  аспектів
розкриття   банківськими   установами   за   власною   ініціативою
банківської таємниці і повідомляє.
     Відповідно до  ст.  64 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ) установи банків зобов'язані ідентифікувати
клієнтів,  які здійснюють  значні  та  сумнівні  операції,  та  за
власною  ініціативою  без  відповідного запиту надавати інформацію
щодо  ідентифікованих  осіб  спеціальним  органам  по  боротьбі  з
організованою злочинністю.
     Значними операціями   з  готівковими  коштами  відповідно  до
частини третьої ст.  64 Закону України  "Про  банки  і  банківську
діяльність" ( 2121-14 ) є угоди з готівкою на суми, що перевищують
еквівалент  10000  євро  за  офіційним  курсом гривні до іноземної
валюти, встановленим Національним банком України.
     Оскільки відповідно до п.  78 Інструкції Національного  банку
України  N  1  з   організації емісійно-касової роботи в установах
банків України  (  v0001500-94  )  видача  готівки  з  кас  банків
відбувається на підставі грошових  чеків  або  видаткових  касових
ордерів, то у випадку отримання готівкових коштів з кас банків під
операцією з готівкою на суму,  що перевищує еквівалент 10000  євро
за  офіційним  курсом  гривні  до  іноземної валюти,  встановленим
Національним банком України, мається на увазі отримання готівки на
суму,  що  перевищує  зазначений  еквівалент,  на  підставі одного
грошового    чека або видаткового касового ордеру. А відповідно до
п. 4.18  Інструкції  Національного  банку  України про організацію
роботи з готівкового обігу установами банків України ( z0216-01  )
цільове    призначення   готівки,   яку   одержують   підприємства
(підприємці) зі своїх поточних рахунків,  має зазначатися  ними  в
грошовому  чеку  з  чітким формулюванням суті операцій,  що будуть
здійснюватися. Згідно з частиною п'ятою ст. 64 Закону України "Про
банки і  банківську  діяльність"  (  2121-14  )  ідентифікації  та
відповідно  наступному  повідомленню  щодо  ідентифікованих   осіб
відповідних   органів  по  боротьбі  з  організованою  злочинністю
підлягають також особи,  які здійснюють розрахунки за  угодами  на
суму нижчу,  ніж передбачено для значних операцій, якщо така угода
явно пов'язана з іншою угодою  і  загальна  сума  оплати  за  цими
угодами перевищує встановлену межу.
     Отже, якщо  клієнт  банківської  установи  отримує  готівкові
кошти протягом одного операційного дня за різними грошовими чеками
і загальна сума за такими чеками складає  понад  еквівалент  10000
євро,  то  у  випадку  застосування  цих коштів для розрахунків за
угодами,  що явно не пов'язані одна з одною, тобто при розрахунках
з різними контрагентами або для витрат у різних цілях,  здійснення
повідомлення органів по боротьбі з організованою  злочинністю  про
осіб, ідентифікованих за такими операціями, не потрібне.
     Щодо віднесення операцій з  отримання  готівкових  коштів  до
сумнівних  операцій,  то частиною четвертою ст.  64 Закону України
"Про банки  і  банківську  діяльність"  (  2121-14  )  передбачено
перелік ознак таких операцій, до яких відноситься:
     1) здійснення  операцій   за   незвичних   або   невиправдано
заплутаних умов;
     2) операція  не  є  економічно  виправданою  або   суперечить
законодавству  України.  Даний  перелік є вичерпним та не підлягає
розширеному тлумаченню.
     Таким чином, зняття клієнтом банку готівкових коштів зі свого
рахунка,  якщо така операція  не  містить  вищевказаних  ознак,  є
звичною  для  клієнта  та  проводиться  ним  постійно,  відповідає
характеру його діяльності тощо,  не  може  бути  кваліфіковане  як
сумнівне  з  наступним повідомленням про нього спеціальних органів
по боротьбі з організованою злочинністю без наявності  оформленого
відповідно до вимог діючого законодавства запиту.

 Голова Комітету                                         В.Альошин

 "Бухгалтерія",
 N 49/1, 3 грудня 2001 р.