Юридический Харьков плюс - прийняття від 07.04.2004 N v009p710-04 6e8c3bddde8963b4111ae5a4906076e3-1

за участю уповноважених представників суб'єкта права на конституційне подання Стретовича Володимира Миколайовича - народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Катеринчука Миколи Дмитровича - народного депутата України, заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Сергієнка Сергія Івановича - адвоката; залучених до участі у розгляді справи представників Верховної Ради України Маркуш Марії Андріївни - народного депутата України, Селіванова Анатолія Олександровича - Постійного представника Верховної Ради України в Конституційному Суді України; Носова Владислава Васильовича - Постійного представника Президента України в Конституційному Суді України; представника Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Стретовича Володимира Миколайовича - народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; представника Кабінету Міністрів України Ємельянової Інни Іванівни - заступника Міністра юстиції України; представника Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України Корнякової Тетяни Всеволодівни - Голови Координаційного комітету,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень підпункту "а" пункту 2 статті 5, статті 8 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30 червня 1993 року N 3341-XII (3341-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 358; 1999 р., N 16, ст. 98), абзаців першого, другого пункту 2 статті 23 цього Закону щодо заслуховування Верховною Радою України доповідей Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, Указу Президента України "Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" від 26 листопада 1993 року N 561 (561/93) (Урядовий кур'єр, 1993 р., 2 грудня) (зі змінами, внесеними згідно з указами Президента України від 1 листопада 1994 року N 654 (654/94) , від 31 січня 1996 року N 102 (102/96) , від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) ) та Указу Президента України "Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) (Урядовий кур'єр, 2003 р., 21 травня) (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 24 жовтня 2003 року N 1210 (1210/2003) ) .

Приводом для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) стало конституційне подання народних депутатів України.

Підставою для розгляду справи відповідно до статей 71, 75 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) є наявність спору щодо конституційності зазначених у конституційному поданні норм Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (3341-12) , указів Президента України "Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" (561/93) , "Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" (402/2003) .

Заслухавши суддю-доповідача Вознюка В.Д., пояснення Катеринчука М.Д., Стретовича В.М., Сергієнка С.І., Маркуш М.А., Селіванова А.О., Носова В.В., Ємельянової І.І., Корнякової Т.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 56 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення підпункту "а" пункту 2 статті 5, статті 8 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (3341-12) (далі - Закон), положення абзаців першого, другого пункту 2 статті 23 Закону щодо заслуховування Верховною Радою України доповідей Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю, Указу Президента України "Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" (далі - Указ від 26 листопада 1993 року N 561 (561/93) ) , Указу Президента України "Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" (далі - Указ від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) ) .

Неконституційність вказаних норм Закону (3341-12) суб'єкт права на конституційне подання обґрунтовує тим, що вони суперечать статтям 85, 106, 116 Конституції України (254к/96-ВР) , а названі укази Президента України, в тому числі Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, затверджене Указом від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) , не відповідають статтям 6, 19, 106, 116 Конституції України.

2. У листі Президента України зазначено, що Верховна Рада України не привела Закон (3341-12) у відповідність з Конституцією України (254к/96-ВР) , в тому числі й оспорювані положення. Укази Президента України (561/93, 402/2003) , про які йдеться у конституційному поданні, повною мірою базуються на оспорюваних нормах Закону (3341-12) .

Голова Верховної Ради України у листі до Конституційного Суду України звертає увагу на те, що оспорювані положення Закону (3341-12) підлягають перевірці Конституційним Судом України на предмет їх конституційності, як і правовий статус Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, оскільки він створений і діє на підставі Закону.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією у листі до Конституційного Суду України відмічає, що Комітет повністю підтримує обґрунтування порушених у конституційному поданні питань.

Міністерство юстиції України у письмовому поясненні стверджує, що Указ від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) виданий відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) , а затверджене цим Указом Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю визначає Координаційний комітет як дорадчий орган при Президентові України, що утворений для здійснення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та інших органів, на які відповідно до Закону (3341-12) покладено обов'язки вести цю боротьбу.

Генеральна прокуратура України дотримується думки, що за чинною Конституцією України (254к/96-ВР) безпосередньо Президент України не наділений повноваженнями координації діяльності правоохоронних та інших органів виконавчої влади по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю. Ці питання віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів. Тому поставлені у конституційному поданні питання щодо неконституційності актів стосовно утворення, функцій і повноважень Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю є слушними.

У листі Голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України стверджується, що Закон (3341-12) та Указ від 26 листопада 1993 року N 561 (561/93) є чинними в тій частині, що не суперечить Конституції України (254к/96-ВР) . Відповідно до Указу від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) Координаційний комітет є дорадчим органом при Президентові України (пункт 28 частини першої статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) ) і владними повноваженнями не наділений.

Позиція фахівців Інституту законодавства Верховної Ради України, Академії правових наук України зводиться до того, що оскільки Президент України відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) є гарантом додержання прав і свобод людини і громадянина (стаття 102), забезпечує національну безпеку України (стаття 106), то до його повноважень належать питання боротьби з корупцією і організованою злочинністю, які є загрозою національній безпеці, правам і свободам людини і громадянина. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) Президент України для здійснення своїх повноважень може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

У висновку науковців Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича стверджується, що положення статті 3 Указу від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) щодо утворення регіональних координаційних комітетів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю суперечить статтям 106, 119 Конституції України (254к/96-ВР) , статтям 25, 28, 31, 32 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) .

3. На пленарному засіданні Конституційного Суду України представники суб'єкта права на конституційне подання, Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України у своїх виступах навели обґрунтування відповідних позицій стосовно конституційного подання.

4. Вирішуючи питання щодо конституційності зазначених у конституційному поданні норм Закону (3341-12) , Конституційний Суд України виходить з такого.

4.1. У Законі (3341-12) до системи державних органів, які спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю, віднесено, зокрема, Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України (підпункт "а" пункту 2 статті 5), що здійснює координацію діяльності всіх державних органів, на які Законом покладено обов'язки здійснювати цю боротьбу (пункт 1 статті 8). Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю згідно з пунктом 1 статті 8 Закону (3341-12) затверджується Верховною Радою України. Вказана стаття Закону (3341-12) визначає склад, функції, компетенцію, обов'язковість рішень Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, а також передбачає створення при Координаційному комітеті міжвідомчого центру з проблем боротьби з організованою злочинністю.

4.2. За Конституцією України (254к/96-ВР) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, органи якої здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6).

Всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України (стаття 19 Конституції України). Повноваження Верховної Ради України, як і повноваження Президента України, визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) (статті 85, 106).

Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України (254к/96-ВР) , прав і свобод людини і громадянина (стаття 102 Конституції України), забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (пункт 1 частини першої статті 106 Конституції України). Для здійснення своїх конституційних повноважень Президент України може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (пункт 28 частини першої статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) ) . Завданням таких органів є сприяння Президентові України в реалізації його конституційних повноважень.

Верховна Рада України згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) не наділена повноваженнями створювати при Президентові України будь-які органи, це є виключною компетенцією Президента України.

Аналіз зазначених норм Конституції України (254к/96-ВР) дає підстави для висновку, що положення підпункту "а" пункту 2 статті 5 Закону (3341-12) , яким передбачено створення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України як державного органу із спеціальним статусом, є неконституційним як таке, що суперечить статтям 19, 85 Конституції України. Оскільки визнається неконституційним створення такого державного органу при Президентові України, то відповідно визнаються неконституційними повністю положення статті 8 та положення про те, що Верховна Рада України заслуховує "доповіді Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю", яке міститься в абзацах першому, другому пункту 2 статті 23 Закону (3341-12) .

5. У період розгляду справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України Президент України видав Указ "Про заходи щодо дальшого вдосконалення діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України" від 24 березня 2004 року N 362 (362/2004) , згідно з яким до Указу від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) внесено зміни і доповнення, а Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України викладено в новій редакції. У зв'язку з цим деякі положення Указу від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) у попередній редакції, в тому числі й оспорювані народними депутатами України, втратили чинність.

Укази Президента України, конституційність яких оспорюється в конституційному поданні, взаємопов'язані з Указом Президента України від 24 березня 2004 року N 362 (362/2004) .

Оскільки наведені народними депутатами України обґрунтування не відповідають правовій ситуації, що склалася після внесення змін і доповнень до Указу від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) , Конституційний Суд України вважає, що конституційне провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) . Проте це не виключає можливості звернення до Конституційного Суду України з іншим конституційним поданням щодо конституційності зазначених указів Президента України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України (254к/96-ВР) , пунктами 2, 3 статті 45, статтями 51, 61, 63, 65, 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , параграфом 51 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) , Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення підпункту "а" пункту 2 статті 5, статті 8 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30 червня 1993 року N 3341-XII (3341-12) , а також положення абзаців першого, другого пункту 2 статті 23 цього Закону щодо заслуховування Верховною Радою України доповідей Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

2. Припинити провадження у справі щодо неконституційності Указу Президента України "Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" від 26 листопада 1993 року N 561 (561/93) та Указу Президента України "Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" від 13 травня 2003 року N 402 (402/2003) .