Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 р. N 1035/2000 (1035/2000) , та на підставі протокольного рішення редакційної комісії, створеної наказом Держнаглядохоронпраці від 13.12.2000 N 77, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

- Інструкцію з безпечного виконання зварювальних робіт в електромонтажному виробництві;

- Інструкцію з охорони праці під час виконання робіт інструментами і пристроями (z0616-01) ;

- Інструкцію з охорони праці під час виконання робіт пороховими інструментами (z0617-01) ;

- Інструкцію з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт на висоті (z0618-01) ;

- Інструкцію з охорони праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт в електромонтажному виробництві (z0619-01) , (далі - Інструкції), що додаються.

2. Голові Державного департаменту з нагляду за охороною праці (Сторчак С.О.):

- ужити заходів по вивченню вимог Інструкцій державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами Експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій;

- забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог цих Інструкцій;

- включити Інструкції до Державного реєстр ДНАОП і в банк даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці;

- забезпечити вчасне видання Інструкцій.

3. Скасувати наказ Мінпраці від 10.01.2001 N 2 "Про затвердження інструкцій".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Солдатенка М.О.

Затверджено

Наказ Мінпраці

05.06.2001 N  254

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 липня 2001 р.

за N 615/5806

1.1. Ця Інструкція поширюється на виконання зварювальних робіт керівниками робіт та працівниками, які безпосередньо займаються виготовленням та монтажем конструкції підтримувальних та захисних улаштувань, електромонтажного устаткування, шинопроводів з алюмінієвими шинами для силових і освітлювальних електромереж; струмопроводів з алюмінію і шинних мостів мережі електродугових печей і електролізних приладів з мідних важких шин, що серійно виготовляються на заводах, з наступним складанням з них блоків у майстернях та зварюванням їх на об'єктах.

1.2. Дія Інструкції поширюється на виконання робіт на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності та видів діяльності.

1.3. Інструкцією передбачені вимоги щодо безпеки під час виконання робіт зі зварювання конструкцій із низьковуглецевої конструкційної сталі та зварювання шин і проводів з кольорових металів та їх сплавів. Дія Інструкції не поширюється на зварювальні роботи, які виконуються на об'єктах котлонагляду та підйомних спорудах.

1.4. Під час виконання робіт застосовуються наступні види електрозварювання:

ручне дугове електродами з покриттям;

напівавтоматичне аргонодугове;

контактне;

зварювальними обценьками або пістолетами;

напівавтоматичне дугове у середовищі вуглекислого газу.

1.5. До виконання електрозварювальних робіт та обслуговування електрозварювальних апаратів допускаються працівники, що досягли 18-річного віку та пройшли:

медичний огляд відповідно до Положення про порядок проведення медичного огляду працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 31.03.94 N 45 (z0136-94) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції 21.06.94 за N 136/345, і визнані здатними виконувати електрозварювальні роботи;

спеціальне навчання з технології та правил безпеки зварювальних робіт, перевірку знань з отриманням відповідного кваліфікаційного посвідчення з відміткою про допуск до цього виду робіт;

навчання та атестацію з електробезпеки (наявність кваліфікаційної групи з електробезпеки не нижче 2-ої відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 (z0093-98) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції 10.02.98 за N 93/2533);

навчання і щорічну перевірку знань з отриманням спеціального посвідчення відповідно до вимог ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 22.06.95 N 400 (z0219-95) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції 14.07.95 за N 219/755;

увідний інструктаж у службі охорони праці;

первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці для новоприйнятих чи переведених з одного робочого місця на інше.

1.6. Працівники повинні бути проінструктовані щодо шкідливого впливу на зір та шкіру ультрафіолетових та інфрачервоних променів, що утворюються під час електрозварювання. Електрична дуга має засліплювальну яскравість і супроводжується утворенням ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Ультрафіолетові промені обпалюють шкіру обличчя і зовнішню оболонку очей, викликають їх запалення, різь, сльозотечу. Інфрачервоні промені викликають помутніння кришталика ока.

Під час зварювання в навколишнє середовище виділяються фтористий водень і марганець. Ці речовини мають шкідливу дію на нервову систему та легені людини.

1.7. Підготовка зварників повинна здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 N 27 (z0248-99) та зареєстрованого Міністерством юстиції 21.04.99 за N 248/3541.

1.8. Атестація зварників на право виконання зварювальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремонту підіймальних споруд, котлів та посудин, що працюють під тиском, повинна проводитись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників, затверд женого наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 N 61 (z0262-96) та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 31.05.96 за N 262/1287.

1.9. Електрозварювальне устаткування повинно відповідати вимогам технічних умов, ГОСТ 12.2.007.8-75, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (z0093-98) і Правил устройства электроустановок.

1.10. Під час виконання електрозварювальних робіт у монтажній зоні чи в цеху заводу (у майстернях) слід:

звертати увагу на сигнали, що подаються з вантажопідіймальних кранів та транспорту, що рухається;

не стояти і не проходити під піднятим вантажем, між верстатами, колонами, огорожами і стінами будівлі, близько розташованими відносно вантажу, що переміщується;

переміщення здійснювати тільки встановленими проходами;

бути в захисній касці, що відповідає вимогам ГОСТ 12.4.128-83.

1.11. Не можна торкатися частин механізмів, що рухаються, а також струмопроводів (навіть ізольованих), кабелів, шин, клем, патронів освітлення тощо, не наступати на переносні електропроводи, що лежать на підлозі, тому що у разі поганої ізоляції може статися ураження електрострумом.

1.12. Деталі та заготовки слід тримати в стійкому положенні на підкладках та стелажах; висота штабелів (стосів) не повинна перевищувати півтори ширини чи півтора діаметра основи.

1.13. Не дозволяється зберігати вогненебезпечні матеріали (бензин, гас, ацетон, спирт, уайт-спірит тощо) в місцях виконання зварювальних робіт. Відстань від робочого місця зварника до місця установки (складування) вогненебезпечних та вибухонебезпечних матеріалів, ацетиленових, кисневих і інших балонів та газогенераторів повинна бути не менше 10 м.

1.14. У приміщеннях цехів заводів, у майстернях робочі місця повинні мати нагнітально-витяжну вентиляцію.

1.15. Куріння дозволяється у відведених для цього місцях, облаштованих посудинами з водою та вогнегасниками.

1.16. Зварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях можуть виконуватися за нарядом-допуском за умов додержання вимог Правил пожежної безпеки в Україні (z0219-95) . У кожному окремому випадку потрібно погодження з місцевими органами Державного пожежного нагляду.

1.17. У разі виникнення пожежі чи появи диму до прибуття пожежної команди слід вжити таких запобіжних заходів щодо ліквідації вогнища:

вимкнути джерело електропостачання;

розпочати ліквідацію вогнища з використанням штатних та підручних засобів пожежогасіння.

1.18. Не дозволяється виконувати електрозварювальні роботи у вологих приміщеннях. Для роботи під час дощу або снігопаду слід споруджувати навіс.

1.19. Не дозволяється жінкам виконання зварювальних робіт у замкненому просторі.

1.20. Огляд та очищення зварювальної установки та її пускової апаратури повинні здійснюватись не рідше 1 разу на місяць.

1.21. Справність електрозварювальних установок слід перевіряти через кожні 6 місяців, звертаючи особливу увагу на стан ізоляції, результати перевірки записувати в журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту. Опір ізоляції обмоток трансформатора відносно корпусу та між обмотками повинен бути не менше 0,5 МОм. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального ланцюга має бути не менше 0,5 МОм.

1.22. Для запобігання загорянню електропроводів і зварювального устаткування слід правильно вибирати переріз жил кабеля за силою струму, ізоляцію кабеля за робочою напругою, а вставки запобіжників і автоматів за гранично допустимим струмом.

1.23. Після введення в експлуатацію та після капітального ремонту ізоляція зварювальних трансформаторів повинна пройти випробування підвищеною напругою при частоті 50 Гц протягом 1 хв; напруга випробування повинна відповідати значенням, що наведені в табл.1.

Таблиця 1

1.24. На корпусі зварювального трансформатора чи перетворювача повинні бути вказані: інвентарний номер, термін наступного вимірювання опору ізоляції та цехова або дільнична належність.

1.25. Відповідальними за безпечне проведення зварювальних робіт призначаються особи з числа інженерно-технічних працівників, які пройшли відповідне навчання та атестовані.

2.1. Ручне дугове зварювання електродами з покриттям

2.1.1 Електрозварник повинен отримати:

щиток для захисту обличчя від бризок розплавленого металу та від інфрачервоного та ультрафіолетового опромінення відповідно до ГОСТ 12.4.035-78;

брезентовий костюм;

шкіряні черевики з закритим верхом або чоботи;

брезентові рукавиці;

запобіжний пояс для роботи на висоті більше 1,3 м відповідно до ГОСТ 12.4.089-86;

протигаз шланговий або дихальний автомат для роботи всередині закритих резервуарів та за наявності аерозолей газу, пилу згідно з ДСТУ 2053-92;

каску захисну з підшоломником у відповідності до ГОСТ 12.4.128-83 для захисту голови від механічних пошкоджень;

рукавиці діелектричні, калоші, килимок для роботи в електроустановках та металевих посудинах.

2.1.2. До початку роботи слід правильно організувати робоче місце: утримувати його в чистоті та порядку; не захаращувати проходи, проїзди зайвими предметами.

2.1.3. Підсобний працівник при електрозварнику повинен бути забезпечений захисними пристосуваннями нарівні зі зварником.

2.1.4. Перед початком роботи в монтажній зоні керівник робіт зобов'язаний ознайомити електрозварника з характером роботи та з прийомами безпечного виконання завдання.

На початку роботи в діючих електроустановках, з мостових кранів, за умов інших небезпек (газ, температура, підвищена волога тощо) керівник робіт зобов'язаний видати наряд-допуск і провести інструктаж, у якому потрібно роз'яснити:

місце установки зварювального апарата чи агрегату;

спосіб заземлення;

характер роботи електродуговим зварюванням і безпечні способи його виконання;

обгороджування місць зварювання;

обов'язки і місцезнаходження чергового електромонтера будівельного майданчика, майстерні чи підприємства.

2.1.5. Перед початком електрозварювальних робіт до підключення зварювальної електроустановки в мережу слід перевірити наявність заземлення апарата (корпусу) і заземлення затискача вторинної обмотки трансформатора, до якого приєднується зворотний провід.

2.1.6. Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена мідним дротом з поперечним перерізом не менше 6 кв.мм чи сталевим прутом (смугою) з поперечним перерізом не менше 12 кв.мм. Заземлення здійснюється через спеціальний болт, який повинен бути на корпусі установки.

     2.1.7. Для підключення проводу заземлення передбачається болт

діаметром 5-8 мм,  розміщений у доступному місці з написом "Земля"

                             -

(або умовним позначенням  " --- ").   Послідовне   підключення  до

                           -----

провідника заземлення декількох електрозварювальних  установок  не

дозволяється.

2.1.8. Електрозварник повинен перевірити, що крім заземлення основного електрозварювального устаткування в зварювальних установках підлягає заземленню той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, а останній приєднується до виробу (зворотний провід).

2.1.9. Забороняється використання нульового робочого або фазового проводу двожильного кабелю живлення для заземлення трансформатора.

2.1.10. Заземлення електрозварювальних установок повинно виконуватися до їх підключення до мережі і зберігатися до відключення від неї.

2.1.11. Необхідно візуально перевірити справність електрозварювальної апаратури, ізоляції зварювальних проводів, тримача електродів та надійність контактних з'єднань.

2.1.12. Слід перевірити справність засобів індивідуального захисту та запобіжних пристосувань (щитків, затемнених скелець, рукавиць тощо) і роботу місцевих відсмоктувачів газів.

2.1.13. Необхідно оглянути та привести в належний стан робоче місце. Підлога не повинна бути слизькою.

2.1.14. Під'єднання до електричної мережі електрозварювальних установок виконується електротехнічним персоналом, який експлуатує мережу. Електрозварник виконує вмикання та вимикання установки комутаційними апаратами.

2.1.15. Електрозварювальні установки та всі допоміжні прилади й апарати до них, що встановлюються на відкритому повітрі, повинні бути захищені від опадів навісами із негорючих матеріалів.

2.1.16. Місце установки зварювального апарата повинно мати надійну огорожу та застережні плакати з охорони праці.

2.1.17. Для тимчасового освітлення використовуться переносні ліхтарі безпечної конструкції з напругою не вище 42 В, а під час роботи в колодязях, посудинах та на металевих поверхнях - не більше 12 В.

2.1.18. Зварювання повинно виконуватися із застосуванням двох провідників. Як зварювальні провідники використовуються спеціальні особливо гнучкі одножильні проводи або кабелі. Навантажування на зварювальні проводи в залежності від температури повітря, режиму роботи і конструкції проводів слід виконувати за даними табл. 2.

Таблиця 2

2.1.19. Перевищення перерізу зварювальних проводів призводить до збільшення їх ваги, що ускладнює роботу; заниження перерізу проводів веде до їх перегріву, швидкого руйнування ізоляції і навіть до пожеж.

2.1.20. Виводи електрозварювальної установки повинні бути прикриті відкидними козирками та мати написи "Мережа 380/220 В" (U-380/220 В) та рівень напруги холостого ходу; установки для ручного зварювання додатково повинні бути оснащені покажчиком значення зварювального струму (амперметр або шкала на регуляторі струму).

2.1.21. Довжина первинної мережі між пунктом живлення і зварювальним апаратом не повинна перевищувати 10 м. Ізоляцію проводів слід захищати від механічних пошкоджень.

2.1.22. Для підведення струму до електрода слід застосовувати гнучкий шланговий провід без пошкоджень, найбільша допустима довжина якого не перевищує 50 м.

2.1.23. У разі застосування пересувних джерел зварювального струму та виконання робіт у пожежонебезпечних приміщеннях зворотний провід повинен мати таку саму ізоляцію, як і прямий.

2.1.24. У разі прокладення проводів та при кожному їх переміщенні слід запобігати пошкодженню їх ізоляції, а також контакту проводів з водою, маслами, сталевими канатами, шлангами ацетиленових апаратів, газополуменевою апаратурою та з трубопроводами.

2.1.25. Конструкція електродотримача повинна відповідати вимогам ГОСТ 14651-78.

2.1.26. Необхідно включати в електромережу електрозварювальні агрегати тільки закритими пусковими рубильниками з запобіжниками або автоматами через триполюсне розняття (однофазові 220 В, двофазові 380 В) або чотириполюсне (трифазові 380 В), до яких підключаються кабелі живлення зварювального апарата.

2.1.27. Для живлення однофазового зварювального трансформатора слід застосовувати трижильний гнучкий шланговий кабель, третя жила якого повинна бути приєднана до заземлювального болта зварювального трансформатора і до шини заземлення джерела живлення.

2.1.28. Для живлення трифазового трансформатора слід використовувати чотирижильний кабель, четверта жила якого використовується для заземлення.

2.1.29. Жилу заземлення джерела живлення слід з'єднати з нульовим захисним проводом мережі живлення в установках із глухозаземленою нейтраллю або з заземленням в установках із ізольованою нейтраллю.

2.1.30. Зварювальний кабель слід з'єднувати шляхом опресування, зварювання, паяння або спеціальними з'єднувачами.

2.1.31. Підключення кабеля до зварювального устаткування слід здійснювати опресованими або припаяними кабельними наконечниками.

2.1.32. Зворотним провідником, що з'єднує виріб, який зварюється, з джерелом зварювального струму, може бути сталевий штаб з мінімальним поперечним перерізом 40х4 мм, алюмінієва чи мідна шина будь-якого профілю, а також конструкція, що зварюється, за умови, що її переріз забезпечує безпечне (за умов нагрівання) протікання зварювального струму.

2.1.33. З'єднування окремих елементів, що використовуються як зворотний провід, слід виконувати за допомогою болтів, струбцин або затискачів.

2.1.34. Не дозволяється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні рейки, мережу заземлення та занулення, провід і шини первинної комутації розподільних пристроїв, металеві конструкції споруд, комунікації та технологічне устаткування, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід, трубопроводи горючих рідин), щоб запобігти пожежам та ураженню працюючих електричним струмом.

2.1.35. У цехах заводів, монтажно-заготівельних майстернях та за умови довготермінової роботи електрозварника в монтажній зоні на одному місці встановлюється стаціонарна чи переносна кабіна або місце роботи зварювальника обгороджується світлонепроникною ширмою (щитками) чи завісами з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м для захисту очей від дії випромінювання електричної дуги. Просвіт між підлогою і нижньою частиною стінок (ширм) повинен бути заввишки 150-200 мм для забезпечення доступу свіжого повітря в кабіну чи обгороджене робоче місце. На зовнішньому боці щитів роблять написи: "Бережи очі від зварювальної дуги", "Дивитись на зварювальну дугу без темних захисних скелець небезпечно". Площа робочого місця електрозварника повинна бути не меншою 4 кв.м, ширина проходу між робочим місцем і устаткуванням - не менше 1 м.

2.1.36. Не дозволяється переміщення зварювальних апаратів та агрегатів без відключення від мережі.

2.1.37. Не можна ставити зварювальні пересувні машини в захаращених місцях. Ширина проходів до них має бути не меншою 0,8 м, відстань від зварювального апарата до стіни - не менше 0,5 м, відс тань між зварювальним та ацетиленовим апаратами - не менше 3 м.

2.1.38. У разі виявлення несправності устаткування та небезпеки на робочому місці слід терміново повідомити керівника робіт і без його вказівок роботу не розпочинати.

2.1.39. Електрозварювальні роботи на висоті більше 1,3 м виконувати тільки з обгороджених підмостків чи риштування.

2.1.40. Перед роботою на риштуваннях та підмостках слід ужити заходів проти можливого їх загоряння та ураження розплавленим металом тих, хто перебуває поруч.

2.1.41. Перед зварюванням посудин (цистерн, бочок тощо) їх треба промити гарячою водою, продути паром, просушити і провітрити. Зварювати такі посудини можна тільки після виконання вказаних робіт та з дозволу їх керівника.

2.2. Аргонодугове зварювання

2.2.1. Перед початком аргонодугового зварювання алюмінієвих шин слід оглянути пальник-електродотримач, стан ізоляції держака, надійність приєднання шланга для подавання аргону і, якщо пальник охолоджується водою, то надійність приєднання водяних шлангів. Слід оглянути редуктор для аргону, який, як і балон, повинен мати чорне фарбування, перевірити наявність пломби та дати останніх випробувань манометрів, перевірити стан різі на затискних гайках. Колір фарбування балонів при аргонодуговому зварюванні алюмінієвих шин повинен відповідати Правилам будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

2.2.2. У разі аргонодугового зварювання алюмінієвих шин змінним струмом із застосуванням осцилятора вимагається підвищена увага до роботи і надійне заземлення корпусів зварювального трансформатора, дроселя, осцилятора і конструкції зварювального столу.

2.2.3. Підключення осцилятора до зварювального агрегату з боку високої частоти і високої напруги здійснюється екранованим проводом.

Напруга вторинного кола осцилятора дорівнює 2500 В, тому необхідно слідкувати за справністю блокувального конденсатора. Електрозварнику ремонтувати осцилятор не дозволяється.

2.3. Контактне зварювання проводів із застосуванням зварювальних кліщів або пістолетів

2.3.1. До початку зварювання провідників методом контактного розігріву слід перевірити надійність приєднання проводів від зварювального трансформатора до пускового пристрою, заземлення до корпусу трансформатора, наявність захисних пристроїв.

2.3.2. Контактні машини для зварювання з оплавленням повинні бути забезпечені щитком, який захищає зварника від іскр і дозволяє здійснювати нагляд за процесом зварювання. Вторинна обмотка трансформаторів під час контактного зварювання зварювальними кліщами чи пістолетами повинна бути заземлена.

2.4. Напівавтоматичне зварювання у середовищі вуглекислого газу

2.4.1. Працівник до початку роботи повинен перевірити стан зварювального обладнання, пристроїв та засобів індивідуального захисту.

2.4.2. Для живлення дуги слід використовувати випрямлячі і перетворювачі постійного струму з падаючою жорсткою зовнішньою характеристикою.

2.4.3. У разі зварювання від випрямного агрегату у зварний ланцюг слід послідовно включати додаткову індуктивність з метою зниження швидкості нарощування струму короткого замикання, що зменшує розбризкування розплавленого металу.

2.4.4. Під час розміщення постів слід не допускати витоку та проникнення вуглекислого газу в суміжні та нижче розташовані приміщення.

2.4.5. Електромережа та трубки для газу і охолоджувальної води, що з'єднують переносні пульти керування зі зварювальними пальниками, мають знаходитися в спільному гумовому шланзі.

2.4.6. Пальники не повинні мати відкритих струмовідних частин. Держаки пальників покриваються діелектричним і теплоізолюючим матеріалом.

2.4.7. Гнучкий металевий шланг для подачі зварювального стрижня в пальник напівавтомата від котушки повинен мати ізоляцію.

2.4.8. У разі використання систем підігріву балонів слід для запобігання вибуху балонів укомплектувати установки пристроями захисту від перегріву та від перевищення тиску (термореле та газовий запобіжний клапан).

2.5. Електрозварювання на точкових та роликових контактних машинах

2.5.1. Зачищення електродів на контактних машинах до початку електрозварювання дозволяється здійснювати тільки при відключених від мережі машинах.

2.5.2. Працюючі на контактних машинах електрозварники повинні використовувати засоби індивідуального захисту.

2.5.3. Штепселі, ножі та повзунки перемикача ступенів зварювального струму повинні мати ручки з ізоляційного матеріалу.

2.5.4. Напруга, що підводиться до електродів чи затискачів контактної машини, не повинна перевищувати 42 В.

2.5.5. Проходи між точковими і шовними машинами при розміщенні робочих місць одне проти одного повинні бути завширшки не менше 2 м, а між стиковими 3 м. При розміщенні згаданих машин тильними боками одна до другої - не менше 1,5 м.

2.5.6. Вода для охолодження контактних машин повинна підігріватися до 25-30 град.C. Біля зварювальних машин установлюється дерев'яна решітка, покрита гумовим килимком, на якому повинен стояти електрозварник.

3.1. Вимоги загальні для усіх видів зварювання

3.1.1. Необхідно виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт, чи згідно з нарядом-допуском. Бути уважним, не відволікатися самому і не відволікати інших. Не допускати на робоче місце сторонніх.

3.1.2. Виконувати зварювальні роботи слід тільки в межах робочого місця з дозволу керівника робіт або за нарядом-допуском.

3.1.3. Обгороджувати місця електрозварювання необхідно пересувними щитами, якщо робота виконується за межами кабіни. При збудженні дуги слід попередити оточуючих та працюючих поруч окликом "ЗАКРИЙСЯ!".

3.1.4. Для запобігання електротравматизму треба слідкувати, щоб руки, взуття та одяг завжди були сухими.

3.1.5. Застосовувати саморобні електродотримачі не дозволяється.

3.1.6. Використовувати електроди з відколотою від металевого стрижня обмазкою не дозволяється.

3.1.7. Електрозварювальні роботи в стаціонарних умовах слід виконувати стоячи на гумовому килимку або в калошах.

3.1.8. Для захисту очей і обличчя від ураження променями електричної дуги зварник закриває обличчя щитком у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.035-78 чи шоломом з оглядовим віконцем та спеціальними захисними скельцями. Щитки та шоломи з щілинами та тріщинами в скельцях використовувати не дозволяється. Від бризок розплавленого металу та забруднення світофільтр зовні захищається простим склом.

3.1.9. При тимчасовому залишенні робочого місця зварнику слід вимикати вимикач електромережі живлення електрозварювального апарата.

3.1.10. Електродотримач під напругою слід класти на спеціальну підставку чи підвішувати і не залишати його на робочому столі без нагляду.

3.1.11. Слідкувати, щоб електрозварювальні проводи не знаходились у воді і не перетинали залізничні колії.

3.1.12. Не дозволяється прокладати зварювальний кабель разом із шлангами і трубопроводами, що знаходяться під тиском та мають високу температуру, а також близько від кисневих балонів і ацетиленових газогенераторів.

3.1.13. Відстань між зварювальними проводами, гарячими трубопроводами та балонами з киснем повинна бути не менше 0,5 м, а балонами і трубопроводами з горючими газами не менше 1 м.

3.2. Роботи в умовах підвищеної небезпеки

3.2.1. Під час роботи в небезпечних приміщеннях, у колодязях, тунелях, резервуарах, цистернах, у приміщеннях зі струмопровідними підлогами або струмопровідним пилом тощо необхідно застосовувати електрозварювальні установки, які мають обмежувач напруги холостого ходу, відповідно до ГОСТ 12.3.003-86 та ДСТУ 2456-94.

3.2.2. Забороняється протирати деталі легкозаймистими речовинами перед зварюванням.

3.2.3. Зварювання посудин і трубопроводів (водопроводу, газопроводу, трубопроводу горючих рідин), що знаходяться під тиском, не дозволяється.

3.2.4. Зварювальні роботи, пов'язані з котлами паровими та водогрійними і посудинами, що працюють під тиском, дозволяється виконувати зварникам які атестовані на виконання вказаних робіт.

3.2.5. Зварювальні роботи під час ремонту газопроводів та в загазованих приміщеннях виконуються тільки при отриманні наряду-допуску.

3.2.6. Зварювання та різання посудин треба виконувати тільки при відкритих люках та викручених пробках.

3.2.7. Працювати слід тільки з обгородженням відкритих люків, прорізів, колодязів.

3.2.8. Без дозволу керівника робіт не можна знімати огорожі і кришки люків, отворів, колодязів та ін.

3.2.9. Під час спускання в закриті посудини через люк слід упевнитись, що його кришка надійно закріплена у відкритому положенні.

3.2.10. Під час роботи в резервуарах, колодязях та інших замкнених просторах слід попередньо впевнитись у відсутності накопичення в них шкідливих газів та вибухонебезпечних газоповітряних сумішей. Роботодавець повинен робити лабораторний аналіз повітряного середовища, ретельну чистку, пропарку і просушку поверхні ємкості. Без вказівки керівника робіт електрозварник не може ставати до роботи.

3.2.11. Під час зварювання всередині металевих конструкцій, котлів, резервуарів, а також зовнішніх установок після дощу і снігопаду зварник, окрім спецодягу, зобов'язаний додатково користуватися діелектричними рукавицями, калошами, килимками. Під час роботи в закритих металевих посудинах необхідно надівати гумовий шолом, користуватися металевими щитками в цьому разі не дозволяється. Під час виконання робіт у лежачому положенні слід підстилати під себе гумову підстилку.

3.2.12. При ручному зварюванні всередині ємкостей і зварюванні великогабаритних виробів слід застосовувати переносні портативні місцеві відсмоктувальні пристосування з пристроями швидкого та надійного кріплення поблизу зони зварювання.

3.2.13. Для виконання зварювальних робіт усередині барабанів і інших резервуарів та підземних споруд, у тому числі в замкнених або обмежених просторах, повинно бути призначено не менше 3-х осіб, двоє з яких (спостерігачі) повинні знаходитись зовні резервуара (споруди) біля люка (лазу) для контролю за безпечним веденням робіт та підстраховки зварника за допомогою рятувального троса, закріпленого за його запобіжний пояс.

3.2.14. Під час виконання робіт усередині газонебезпечних підземних споруд і резервуарів застосування рятувальних поясів і тросів обов'язкове.

3.2.15. У рятувальних поясів повинні бути наплічні ремені з боку спини з кільцями на їх перехресті для кріплення рятувального троса. Пояс припасовується таким чином, щоб кільце розміщувалось не нижче лопаток.

3.2.16. Не дозволяється застосування рятувальних поясів без наплічних ременів. Один кінець рятувального троса протягом усього часу виконання робіт повинен утримуватися руками спостерігача, що знаходиться зовні, для зв'язку між зварником і спостерігачем.

3.2.17. Один із спостерігачів повинен мати II групу з електробезпеки і знаходитись зовні ємкості, що зварюється, біля пристрою, який вимикає зварювальну установку від мережі.

3.2.18. Спостерігачі не мають права залишати свої місця на весь час перебування зварника в резервуарі чи в підземній споруді.

3.2.19. У разі необхідного спуску до потерпілого один із спостерігачів зобов'язаний надіти шланговий протигаз та рятувальний пояс, а другий кінець рятувального пояса передати в руки спостерігачеві, який залишається на поверхні.

3.2.20. Сторонніх осіб до місця роботи не допускати.

3.2.21. Установлювати зварювальні апарати всередині резервуарів не дозволяється.

Не дозволяється вносити всередину резервуарів, газоходів, топок котлів, тунелів тощо переносні понижувальні трансформатори.

3.2.22. Не дозволяється з метою зниження напруги живлення електросвітильників застосовувати автотрансформатори, дроселі, реостати та ін.

3.2.23. Зварювання в замкнених та важкодоступних просторах повинне здійснюватись за умов:

наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працюючих;

безперервної роботи системи місцевої вентиляційної витяжки для видалення шкідливих речовин, що утворюються в повітрі, до гранично-допустимих концентрацій та для підтримки вмісту кисню в замкнених та важкодоступних просторах не менше 20 % від об'єму;

наявності у зварювальному устаткуванні пристроїв для припинення подачі захисного газу при зникненні напруги у зварному ланцюзі;

наявності обмежувача напруги холостого ходу при ручному дуговому зварюванні змінним струмом.

3.2.24. Обмежувач напруги холостого ходу, виконаний як приставка, повинен бути заземлений окремим провідником.

3.2.25. В ємкостях слід провести витяжну вентиляцію. При зварюванні в них дотримуватись установлених перерв у роботі. За умови неможливості забезпечити вентиляцію зварювання дозволяється використовувати, як виняток, з дозволу керівника робіт протигази.

3.2.26. Під час електрозварювальних робіт у вологих приміщеннях зварник повинен знаходитись на дощаному помості (настилі) із сухих дощок або на діелектричному килимку.

3.2.27. Одночасна робота електрозварника і газозварника (газорізальника) всередині закритої ємкості чи в резервуарі не дозволяється.

3.2.28. Під час виконання електрозварювальних робіт в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом (зварювання в резервуарах тощо) електрозварники, окрім спецодягу, забезпечуються діелектричними рукавицями, калошами або килимками, а при дотику з холодним металом - наколінниками та наплічниками.

3.3. Виконання робіт на висоті

3.3.1. До зварювальних робіт на висоті допускаються особи, які пройшли медичний огляд у медичних установах і мають відповідний дозвіл.

3.3.2. Під час роботи на висоті оформлення наряду-допуску обов'язкове.

3.3.3. Працювати на висоті необхідно тільки з інвентарних риштувань у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.059-89 (використання для роботи драбин не дозволяється).

3.3.4. Не дозволяється використання ненадійних, випадкових конструкцій для підмостків.

3.3.5. Під час виконання зварювальних робіт на висоті електрозварники повинні користуватися випробуваними запобіжними поясами, що мають паспорт та бирки і в яких не закінчився термін випробування (6 місяців), та спеціальними сумками для інструменту й електродів та металевими негорючими ящиками для збирання недогарків. У постійних та тимчасових місцях ведення електрозварювальних робіт для збирання недогарків установлюються металеві ящики. Розкидати недогарки не дозволяється.

3.3.6. При зварюванні на стелі зварник повинен користуватися рукавицями з крагами чи брезентовими нарукавниками.

3.3.7. Предмети, конструкції (деталі), що підлягають зварюванню, слід міцно укласти, закріпити і заземлити. Різати і зварювати метал у підвішеному положенні не дозволяється.

3.3.8. Зварювальні шви від шлаку та окалини дозволяється очищати металевою щіткою тільки в захисних окулярах.

3.3.9. При короткочасних (ремонтних) роботах на висоті, коли неможливе використовування риштування та інших засобів, слід обов'язково користуватися запобіжним поясом з кріпленням карабіна за місця, указані керівником робіт (нерухомі конструкції споруд чи спеціально натягнутий, попередньо випробуваний трос).

3.3.10. Добудовувати риштування та розбирати його повинен тесляр, що має навички до цієї роботи.

3.3.11. Під час роботи не можна перевантажувати риштування.

3.3.12. Не дозволяється залишати на риштуванні незакріплених предметів і кидати їх униз. Не дозволяється одночасно працювати декільком електрозварникам на одній вертикалі.

3.3.13. Підлогу чи поміст під місцем зварювання слід покривати листами заліза, якщо робота виконується в сухому дерев'яному приміщенні або на підмостках і риштуванні.

3.3.14. Не дозволяється виконувати назовні електрозварювальні роботи з риштування під час грози, ожеледі, туману, при силі вітру 6 балів і більше.

3.4. Зварювання кольорових металів і сплавів

3.4.1. Під час зварювання алюмінію, міді та латуні виділяються отруйні гази та пари окислів металів, тому роботу слід виконувати в протигазах (респіраторах) з хімічним фільтром за наявності нагнітально-витяжної вентиляції приміщення.

3.4.2. Для запобігання опікам плавленим алюмінієм та пропаленням місця нагрівання металу слід завжди застосовувати формувальні прокладки при зварюванні шин у горизонтальному положенні та рухомі шторки при вертикальних швах.

3.5. Напівавтоматичне зварювання в середовищі вуглекислого газу

3.5.1. У разі появи іскріння між корпусом пальника і зварювальним столом чи деталлю, що зварюється, роботу слід припинити до усунення несправності пальника (чищення сопла, зміна ізолюючої шайби тощо).

3.5.2. Балони з газом під час виконання зварювання і при зберіганні повинні бути встановлені в стояках у вертикальному положенні та міцно закріплені.

3.5.3. Поодинокі балони слід транспортувати на візках або спеціальних ношах.

4.1. Необхідно вимкнути рубильник електроживлення зварювального апарата, а під час виконання роботи на напівавтоматах при зварюванні в середовищі захисних газів слід закрити вентиль балона та зняти тиск на редукторі.

4.2. Відключити місцеву вентиляцію.

4.3. Обстежити всі місця, куди могли долетіти розжарені частки металу, іскри, що може призвести до загоряння; впевнитись, що після роботи не залишились тліючі матеріали (ганчір'я, ізоляційні матеріали тощо).

4.4. Упорядкувати робоче місце, прибрати інструмент і пристосування, зібрати проводи, скласти їх на відведене місце або здати в комору.

4.5. Особи, що виконують зварювальні роботи, та ті, що перебувають поряд, у разі виникнення болю та різі в очах повинні негайно звернутися до лікаря. Якщо це неможливо, то слід терміново промити очі 5 %-м розчином чистої соди.

4.6. Доповісти керівнику про виконання робіт та помічені несправності.

4.7. Брезентовий костюм та фартух здати для прання в залежності від забруднення (не рідше одного разу на місяць).

5.1. У разі виникнення ситуації, що може призвести до аварії, необхідно:

вимкнути рубильник зварювального апарата;

вивести людей з аварійної зони;

довести до відома роботодавця або керівника робіт про аварію чи аварійну ситуацію.

5.2. У разі попадання людини під напругу слід звільнити потерпілого від струмопровідних частин, діючи при цьому однією рукою, ізольованою гумовою рукавицею (сухою одежею, куском тканини і т.п.).

Під час надання допомоги потерпілому слід брати його тільки за одежу чи взуття. До прибуття лікаря надати потерпілому першу медичну допомогу.

5.3. Ужити заходів щодо збереження первісної обстановки на місці де стався нещасний випадок та повідомити керівника робіт.

5.4. Під час розслідування нещасних випадків і аварій слід виконувати вимоги ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.93 N 623 (623-93-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.98 N 923 (923-98-п) .