ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 16211/7/10-1118/2503 від 29.11.2001
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від
21.08.2001 р. N 18-1118 про застосування вимог Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" щодо адміністрування місцевих податків і зборів
та повідомляє наступне.
1 квітня 2001 року набув чинності Закон України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) (далі - Закон), який є спеціальним законом з питань
оподаткування й установлює порядок погашення зобов'язань юридичних
і фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з
податків і зборів (обов'язкових платежів). Він також регулює
порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Отже,
зазначеним Законом ( 2181-14 ) передбачені новий порядок, терміни
сплати, а також подання податкових декларацій та розрахунків як
загальнодержавних податків і зборів, так і місцевих податків і
зборів та відповідальність за їх несплату.
Згідно зі статтею 1 Закону ( 2181-14 ) податкове зобов'язання
- це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або
державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у
строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Перелік місцевих податків і зборів, механізм справляння та
порядок їх сплати, граничний розмір ставок установлюються органом
місцевого самоврядування відповідно до статті 15 Закону України
від 25.06.91 р. N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування"
та статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р.
N 56-93 ( 56-93 ) "Про місцеві податки і збори" (далі - Декрет).
Відповідно до статті 19 Декрету ( 56-93 ) місцеві податки та
збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в
порядку, визначеному відповідними радами, якими вони
встановлюються. Проте стягнення не внесених у визначений термін
місцевих податків і зборів здійснюється згідно із чинним
законодавством, тобто відповідно до порядку, установленого
Законом ( 2181-14 ).
Таким чином, платники зобов'язані сплачувати місцеві податки
і збори у терміни, визначені відповідними рішеннями органів
місцевого самоврядування з урахуванням таких особливостей:
1. Окремі місцеві збори сплачуються до місцевих бюджетів
нерегулярно, до здійснення певної дії, як-то видачі дозволу. Це
стосується зборів за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу
на розміщення об'єктів торгівлі. Такі збори як до 1 квітня 2001
року, так і після цієї дати в умовах дії Закону ( 2181-14 )
повинні сплачуватися до видачі дозволу (якщо, звісно, рішенням
органу місцевого самоврядування не встановлене інше). Розрахунки в
такому разі зі зборів не подаються.
2. Місцеві податки і збори сплачуються до місцевих бюджетів
регулярно їх безпосередніми платниками. Це стосується податку з
реклами, комунального податку, збору за право користування знаками
місцевої символіки. У багатьох випадках установлюється щомісячна
сплата перелічених платежів і квартальна періодичність подання
звітності. Наприклад, рішенням органу місцевого самоврядування
встановлено, що комунальний податок сплачується щомісяця до 15-го
числа наступного місяця, а розрахунок комунального податку
подається щоквартально до 10-го числа місяця, який настає за
звітним кварталом. В умовах дії Закону ( 2181-14 ) ці терміни
мають таке значення:
В описаному випадку базовий податковий (звітний) період для
комунального податку дорівнює календарному кварталу, тому
розрахунок податку відповідно до пп."б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4
зазначеного Закону ( 2181-14 ) повинен подаватися протягом 40
календарних днів, що настають за останнім календарним днем
звітного (податкового) кварталу. У разі неподання розрахунку в цей
термін платник відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону
( 2181-14 ) сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
При цьому платник сплачує авансові внески у терміни,
установлені рішеннями органів місцевого самоврядування. Як
правило, у більшості регіонів України терміни сплати авансових
платежів установлені до 15-го числа наступного місяця. Сума
комунального податку в повному обсязі, обчислена відповідно до
розрахунку за звітний квартал (з урахуванням фактично сплачених
авансових внесків за місяці цього кварталу), повинна бути внесена
платником відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону ( 2181-14 )
протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем
відповідного граничного терміну, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4
цього Закону ( 2181-14 ) для подання податкової декларації.
Несплачена сума комунального податку в зазначений термін
відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону ( 2181-14 ) визнається
сумою податкового боргу платника податку, на яку відповідно до
пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 цього Закону ( 2181-14 ) нараховується пеня
з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Нацбанку
України, яка діє на день виникнення такого податкового боргу або
на день його (його частини) погашення, залежно від того. яка з
величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день
прострочення в його сплаті. Крім цього, платник податків
зобов'язаний буде сплатити штраф відповідно до пп.17.1.7 п.17.1
ст.17 Закону ( 2181-14 ).
Якщо ж рішенням органу місцевого самоврядування передбачено,
що розрахунок комунального податку подається і сам податок
сплачується щомісяця, то базовий податковий (звітний) період для
податку в такому випадку дорівнюватиме місяцю, у зв'язку із чим
відповідно до пп."а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону ( 2181-14 )
розрахунок податку повинен подаватися протягом 20 календарних
днів, що настають за останнім календарним днем звітного
(податкового) місяця, а сплачуватися відповідно до пп.5.3.1 п.5.3
ст.5 цього Закону ( 2181-14 ) податок повинен протягом десяти
календарних днів, що настають за останнім днем відповідного
граничного терміну, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону
( 2181-14 ) для подання податкової декларації. За порушення цього
терміну сплати так само нараховується пеня відповідно до пп.16.4.1
п.16.4 ст.16 і сплачується штраф відповідно до пп.17.1.7 п.17.1
ст.17 Закону ( 2181-14 ).
3. Окремі місцеві податки і збори сплачуються до місцевих
бюджетів регулярно органами, уповноваженими справляти ці платежі.
Це стосується збору за паркування автомобілів, готельного,
ринкового, курортного зборів. У багатьох випадках установлюється
щоденна або щодекадна сплата таких зборів і щомісячна
періодичність подання звітності.
Наприклад, рішенням органу місцевого самоврядування
встановлено, що ринковий збір перераховується до місцевого бюджету
щодня (щодекади), а розрахунок його подається щомісяця.
У наведеному випадку базовий податковий (звітний) період для
ринкового збору дорівнює календарному місяцю, тому розрахунок
збору відповідно до пп."а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону ( 2181-14 )
повинен подаватися протягом 20 календарних днів, що настають за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У разі
неподання розрахунку в цей термін платник податків сплачує штраф
відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону ( 2181-14 ).
При цьому платник відповідно до рішення органу місцевого
самоврядування щодня (щодекади) перераховує до місцевого бюджету
зібрані суми ринкового збору - авансові внески. Сума збору в
повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний
місяць (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків за дні
(декади) цього місяця), повинна бути внесена платником відповідно
до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону ( 2181-14 ) протягом десяти
календарних днів, що настають за останнім днем відповідного
граничного терміну, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону
( 2181-14 ) для подання податкової декларації.
Несплачена сума ринкового збору в зазначений термін
відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону ( 2181-14 ) визнається
сумою податкового боргу, на яку відповідно до пп.16.4.1 п.16.4
ст.16 цього Закону ( 2181-14 ) нараховується пеня з розрахунку 120
відсотків річних облікової ставки Нацбанку України, яка діє на
день виникнення такого податкового боргу або на день його (його
частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є
більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, та
сплатити штраф відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону
( 2181-14 ).
Перший заступник голови В.Жвалюк
"Баланс", N 52, 25.12.2001 р.