УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 22 жовтня 2008 р. N 935
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 282 (282-2017-п) від 26.04.2017 )

Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 585 (585-2009-п) від 10.06.2009 N 874 (874-2015-п) від 21.10.2015 N 239 (239-2017-п) від 10.03.2017 )
Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) та статті 26 Закону України "Про енергозбереження" (74/94-ВР) Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити:
( Абзац другий постановляючої частини втратив чинність на підставі Постанови КМ N 239 (239-2017-п) від 10.03.2017 )
критерії, за якими визначається ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження, згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України
Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 37
( Порядок здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів втратив чинність на підставі Постанови КМ N 239 (239-2017-п) від 10.03.2017 )

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 22 жовтня 2008 р. N 935

КРИТЕРІЇ,

за якими визначається ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження, є:
річний обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів;
належність підприємства до переліку таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
включення підприємства до графіка переведення підприємств на резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;
внесення підприємства до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів;
належність до об'єктів у сфері теплопостачання, електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення;
належність до бюджетних установ.
2. Установлюються три ступені ризику - високий, середній та незначний.
3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться:
підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних ресурсів від 10 тис. тонн умовного палива і більше;
підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та включені до відповідного переліку;
підприємства, включені до графіка переведення підприємств на резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;
підприємства, внесені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів;
об'єкти у сфері теплопостачання, електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення.
4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться:
підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних ресурсів від 1 до 10 тис. тонн умовного палива;
бюджетні установи.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних ресурсів до 1 тис. тонн умовного палива.
6. Планова перевірка суб'єктів господарювання проводиться посадовими особами Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних органів з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.