УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 85 від 06.02.2001
|
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 лютого 2001 р.
за N 164/5355
|
Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС
Відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров'я (
2801-12)
та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 12.12.2000 N 16479/19 НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС (додається).
1.2. Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС (
z0165-01)
.
2. Уважати таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 17.07.95 N 488 (
z0308-95)
, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.08.95 за N 308/844.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника УОЗ (Петраш О.В.) МВС України.
Міністр
генерал внутрішньої
служби України
"Погоджено"
Заступник міністра
охорони здоров'я України
05.02.2001 р.
|
Ю.Ф.Кравченко
А.П.Картиш
|
Затверджено
Наказ Міністерства
внутрішніх справ
України
06.02.2001 N 85
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 лютого 2001 р.
за N 164/5355
Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (*)
______________
(*) Далі - Положення.
1. Основи організації діяльності військово-лікарської комісії
1.1. Це Положення визначає організацію діяльності військово-лікарської комісії в системі Міністерства внутрішніх справ у мирний та воєнний час в органах внутрішніх справ (**) і Національній гвардії України (***).
______________
(**) Під органами внутрішніх справ слід розуміти Міністерство внутрішніх справ України, головні управління МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, управління МВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, їх міські, районні та лінійні відділи (управління), підрозділи, установи, навчальні заклади і науково-дослідні установи, що становлять єдину систему МВС України.
(***) Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій (частина перша статті 1 Закону України "Про Національну гвардію України" (
876-18)
).
1.2. Військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України (далі - кандидати до вступу на навчання), курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.
1.3. Основним завданням військово-лікарської комісії є проведення військово-лікарської експертизи з метою:
1.3.1. Визначення за станом здоров'я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності до служби в органах внутрішніх справ, військової служби, можливості проходження служби за кордоном, вступу (навчання) до навчальних закладів МВС і Міністерства оборони осіб, які є кандидатами на службу в органи внутрішніх справ, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (*), у тому числі при переміщенні по службі, військовослужбовців Національної гвардії України, курсантів і слухачів навчальних закладів МВС України.
______________
(*) Далі - ОВС.
1.3.2. Визначення за станом здоров'я можливості проживання за кордоном членів сімей осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців при виїзді останніх за кордон або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України, крім членів сімей військовослужбовців строкової служби.
1.3.3. Оцінка результатів медичного огляду осіб, які є кандидатами на службу в органи внутрішніх справ, осіб рядового й начальницького складу ОВС і військовослужбовців, осіб, які вступають до навчальних закладів МВС, і розробка пропозицій щодо вдосконалення цієї роботи.
1.3.4. Контроль у зв'язку з військово-лікарською експертизою за станом профілактичної і лікувально-діагностичної роботи в лікувально-профілактичних установах системи МВС.
1.3.5. Визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби.
1.3.6. Визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у військовослужбовців та колишніх військовослужбовців.
1.3.7. Визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців.
1.3.8. Визначення причинного зв'язку захворювань (смерті) робітників та службовців ОВС і Національної гвардії з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
1.3.9. Розробка спільно з головними та іншими лікарями-спеціалістами МВС методик медичного огляду, вимог до стану здоров'я, фізичного розвитку та індивідуальних психофізіологічних особливостей кандидатів на службу в органах внутрішніх справ, осіб рядового й начальницького складу, кандидатів до вступу на навчання, членів сімей осіб рядового й начальницького складу.
1.3.10. Аналіз наслідків захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв осіб рядового й начальницького складу з метою визначення їх придатності до подальшої служби при узгодженні з підрозділом по роботі з особовим складом.
1.3.11. Вивчення та аналіз разом з головними спеціалістами Управління охорони здоров'я, відділів, служб охорони здоров'я та іншими лікарями-спеціалістами лікувально-профілактичних установ МВС наслідків лікування і результатів медичного огляду осіб рядового й начальницького складу та військовослужбовців, оцінка впливу умов служби на стан здоров'я і придатності до військової служби; розробка пропозицій щодо зміцнення їх здоров'я і збереження придатності до служби (військової служби), служби за спеціальністю.
1.3.12. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду роботи з питань військово-лікарської експертизи.
2. Військово-лікарські комісії як органи військово-лікарської експертизи
2.1. Органами військово-лікарської експертизи є штатні й позаштатні (постійно та тимчасово діючі) військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), що організують і здійснюють військово-лікарську експертизу.
2.2. Органи військово-лікарської експертизи у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами МВС з питань військово-лікарської експертизи.
При здійсненні військово-лікарської експертизи військовослужбовців, кандидатів до вступу на навчання до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони, які готують спеціалістів-військовослужбовців Національної гвардії України, членів сімей військовослужбовців, органи військово-лікарської експертизи керуються також нормативно-правовими актами з військово-лікарської експертизи, що діють у Збройних Силах України.
2.3. Штатні ВЛК комплектуються лікарями з клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, отоларингологія, офтальмологія тощо), досвідом роботи в лікувально-профілактичних установах системи МВС, інших міністерств і центральних органів виконавчої влади в органах військово-лікарської експертизи.
Психіатричне, психологічне, психофізіологічне обстеження здійснюється лікарями-психіатрами, психологами та лікарями-психофізіологами (лікарями функціональної діагностики) Центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору Управління охорони здоров'я МВС, відділів, служб охорони здоров'я ГУМВС-УМВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі.
Лікарі-психіатри та лікарі-психофізіологи (лікарі функціональної діагностики) беруть участь в роботі комісії на правах членів ВЛК.
2.4. У разі потреби до участі в роботі штатних ВЛК на правах членів можуть залучатись головні та інші лікарі-спеціалісти, а також представники органів внутрішніх справ, підрозділів по роботі з особовим складом та командування військових частин Національної гвардії України.
2.5. Органи військово-лікарської експертизи свої постанови, висновки та інші рішення (далі - постанови) приймають колегіально, більшістю голосів. Придатність до служби в органах внутрішніх справ чи до військової служби визначається методом індивідуальної оцінки.
При незгоді начальника (голови) чи окремих членів ВЛК з думкою решти її членів особиста думка начальника (голови), окремих членів комісії записується в акт медичного огляду (протокол засідання військово-лікарської комісії), а постанова приймається шляхом голосування з урахуванням більшості голосів.
2.6. При незгоді особи, яка пройшла медичний огляд, з рішенням ВЛК може бути проведено повторний медичний огляд у вищій за статусом ВЛК або додаткове обстеження і повторний медичний огляд у цій самій ВЛК.
2.7. Постанови позаштатної ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, контролюються, затверджуються, а за потреби переглядаються відповідною територіальною штатною ВЛК.
За рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
2.8. Документи позаштатних органів військово-лікарської експертизи з питань військово-лікарської експертизи скріплюються гербовою печаткою органів внутрішніх справ, військової частини, лікувально-профілактичної установи, навчального закладу МВС, при яких вони створені.
2.9. Діловодство у ВЛК ведеться згідно з Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (
1242-2011-п)
.
2.10. Забезпечення штатних і позаштатних ВЛК медичною технікою, майном, санітарним і господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, надання їм приміщень і забезпечення комунальними послугами здійснюються за рахунок асигнувань, що виділяються за кошторисом відповідних лікувальних установ.
2.11. Залучати особовий склад штатних ВЛК до вирішення питань і завдань, не пов'язаних з військово-лікарською експертизою, забороняється.
Штатні військово-лікарські комісії
2.12. Штатними ВЛК є: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) МВС України, ВЛК Головного управління МВС України в Криму, м. Києві, Київській області, Управління МВС України в областях та м. Севастополі.
Штатні ВЛК належать до медичних установ спеціального призначення і при вирішенні завдань, поставлених перед ними, взаємодіють з органами військово-лікарської експертизи, установами й організаціями інших міністерств, іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними медичними службами, лікувально-профілактичними установами, керівництвом МВС і Національної гвардії України. Вони мають гербову печатку та кутовий штамп.
2.13. На штатні ВЛК органів внутрішніх справ покладаються:
2.13.1. Організація, керівництво і контроль за роботою підпорядкованих органів військово-лікарської експертизи та подання їм методичної і практичної допомоги.
2.13.2. Організація навчання лікарського складу лікувально-профілактичних установ і навчальних закладів МВС з питань військово-лікарської експертизи.
2.13.3. Розгляд заяв, пропозицій і скарг, приймання осіб рядового й начальницького складу, військовослужбовців, пенсіонерів МВС, колишніх осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців МВС з питань військово-лікарської експертизи; аналіз і узагальнення результатів цієї роботи.
2.13.4. Перевірка, аналіз і узагальнення результатів роботи підпорядкованих органів військово-лікарської експертизи.
2.13.5. Розробка і подання начальнику (голові) ЦВЛК МВС пропозицій щодо уточнення, доповнення і зміни нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи.
2.13.6. Подання начальнику відповідної вищої за статусом ВЛК у встановленому порядку звітів, а начальнику Управління охорони здоров'я, галузевої служби МВС і за потреби керівництву МВС - відомостей про стан і результати військово-лікарської експертизи.
2.13.7. Прийняття постанов, розгляд їх обгрунтованості, затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих військово-лікарських комісій.
2.14. Перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом органів внутрішніх справ, командуванням військових частин чи особами, що підлягають медичному огляду, та в інших необхідних випадках. Якщо постанови про придатність до служби колишніх осіб вищого, старшого чи середнього начальницького складу органів внутрішніх справ і осіб офіцерського складу запасу (у відставці) на період звільнення їх з органів внутрішніх справ і Національної гвардії України призводять до зміни формулювання наказу про звільнення, то вони підлягають затвердженню вищою за статусом штатною ВЛК. Остаточні постанови в цих випадках виносяться Центральною військово-лікарською комісією МВС.
2.15. Прийняття постанов, а за потреби перегляд власних постанов та постанов інших ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм і каліцтв у колишніх осіб рядового й начальницького складу та військовослужбовців зі службою, з участю у Великій Вітчизняній війні, іншими бойовими діями, з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
2.16. Перевірка роботи підпорядкованих органів військово-лікарської експертизи.
2.17. Надання роз'яснень, вказівок з питань військово-лікарської експертизи підпорядкованим органам військово-лікарської експертизи.
2.18. Видача направлень особам, які проходять медичний огляд, на стаціонарне обстеження чи лікування у лікувально-профілактичних установах МВС або, за погодженням, у лікувально-профілактичних установах інших міністерств і відомств.
2.19. Направлення в разі потреби осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців на медичний огляд у підпорядковані ВЛК за погодженням з підрозділами по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ і Національної гвардії України.
2.20. Запит, у разі потреби, для прийняття експертної постанови, особових і пенсійних справ, медичних документів, матеріалів службових перевірок, дізнань, а також характеристик, довідок з архіву, витягів з наказів, актів, протоколів та інших документів.
2.21. Направлення в разі потреби до підпорядкованих ВЛК, лікувально-профілактичних установ системи МВС, навчальних закладів МВС запитів щодо додаткових відомостей, які уточнюють і доповнюють їх звіти, для аналізу, узагальнення і оцінки результатів медичного огляду.
2.22. Залучення головних спеціалістів Управління охорони здоров'я, відділів та служб охорони здоров'я і лікарів-спеціалістів лікувально-профілактичних закладів МВС та використання лікарів-експертів інших міністерств та відомств для вирішення питань військово-лікарської експертизи.
Центральна військово-лікарська комісія МВС України
2.23. ЦВЛК МВС є вищим органом військово-лікарської експертизи в системі Міністерства внутрішніх справ України.
ЦВЛК МВС з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються всі органи військово-лікарської експертизи системи Міністерства внутрішніх справ України.
Постанови ЦВЛК МВС з питань військово-лікарської експертизи є остаточними і можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законодавством України.
Начальник (голова) ЦВЛК призначається наказом першого заступника Міністра внутрішніх справ України за поданням Управління охорони здоров'я МВС.
2.24. На ЦВЛК МВС покладається організація військово-лікарської експертизи в органах внутрішніх справ і Національній гвардії України, а також:
2.24.1. Розробка проектів наказів, інструкцій, методичних вказівок з питань військово-лікарської експертизи.
2.24.2. Підготовка спільно з головними спеціалістами Управління охорони здоров'я МВС і лікарями-спеціалістами центральних лікувальних установ МВС методик медичного дослідження при медичному огляді кандидатів на службу в органах внутрішніх справ, осіб, що вступають до навчальних закладів МВС, осіб рядового й начальницького складу, а також переліку медичних протипоказань для проходження служби (проживання) осіб рядового й начальницького складу (членів їх сімей) за кордоном.
2.24.3. Аналіз стану роботи ВЛК і розробка пропозицій щодо вдосконалення військово-лікарської експертизи в органах внутрішніх справ.
2.24.4. Розробка форм експертних та звітних документів про роботу ВЛК.
2.24.5. Організація та проведення нарад і зборів з питань військово-лікарської експертизи.
2.24.6. Подання начальнику Управління охорони здоров'я МВС, а за потреби - керівництву міністерства, відомостей про стан і результати військово-лікарської експертизи.
2.25. ЦВЛК МВС, крім завдань, передбачених пунктом 1.3 цього Положення, має право:
2.25.1. Перевіряти роботу всіх ВЛК МВС.
2.25.2. Направляти за потреби осіб рядового й начальницького складу та військовослужбовців на повторний медичний огляд до будь-якої ВЛК органів внутрішніх справ за погодженням з Головним управлінням по роботі з особовим складом МВС України. Визначати формулювання постанов ВЛК та порядок їх оформлення.
2.25.3. У разі потреби, за погодженням з Головним управлінням по роботі з особовим складом МВС, у встановленому порядку викликати на медичний огляд осіб рядового й начальницького складу та військовослужбовців.
2.25.4. Розглядати свідоцтва про хворобу та затверджувати постанови ВЛК на осіб вищого начальницького складу, осіб начальницького та офіцерського складу, які займають посади, що входять до номенклатури МВС, а також осіб, які займають посади начальників служб (відділів) охорони здоров'я та начальників ВЛК ГУМВС України в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі.
Військово-лікарські комісії ГУМВС України в Криму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі
2.26. Начальник (голова) ВЛК ГУМВС України в Криму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі призначається наказом заступника Міністра внутрішніх справ України за поданням ГУМВС України в Криму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі, за погодженням з ЦВЛК МВС України.
Начальник (голова) ВЛК ГУМВС України в Криму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі підпорядковується в питаннях військово-лікарської експертизи начальнику (голові) ЦВЛК МВС.
Рішення, вказівки з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарських комісій ГУМВС України в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі є обов'язковими для гарнізонних і госпітальних військово-лікарських комісій.
2.27. На ВЛК ГУМВС України в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі покладені організація, керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих ВЛК органів внутрішніх справ, розташованих у Криму, областях, м. Севастополі відповідно до пункту 2.13.1 цього Положення, а також медичний огляд курсантів і слухачів у період їх навчання в навчальних закладах МВС, розташованих на території Криму, областей та м. Севастополя.
Позаштатні військово-лікарські комісії
2.28. Позаштатними ВЛК є:
2.28.1. Постійно діючі:
- госпітальні військово-лікарські комісії (далі - ГВЛК);
- гарнізонні військово-лікарські комісії.
2.28.2. Тимчасово діючі: ВЛК навчальних закладів МВС України.
2.29. Переліки госпіталів, лікарень, стаціонарів, лазаретів, поліклінік органів внутрішніх справ, управлінь і з'єднань Національної гвардії України, навчальних закладів МВС, при яких організуються позаштатні постійно діючі і тимчасово діючі військово-лікарські комісії, і їх голів затверджує начальник Управління охорони здоров'я МВС, за поданням керівництва відповідних органів внутрішніх справ, командування військових частин та за погодженням з начальником ЦВЛК МВС.
Указані переліки затверджуються повторно в разі змін, реформування, передислокації чи розгортання нових лікувально-профілактичних закладів, військових частин.
2.30. На підставі затвердженого переліку відповідні посадові особи в підконтрольні лікувально-профілактичні та навчальні заклади своїми наказами щорічно призначають особовий склад ВЛК і визначають порядок їх роботи.
Госпітальна військово-лікарська комісія
2.31. ГВЛК створюється в госпіталі, лікарні, санаторії відповідно до наказу начальника госпіталю, лікарні в складі голови, не менше двох членів - лікарів, а також секретаря з числа осіб середнього медичного персоналу (можна й без медичної освіти).
2.32. Головою ГВЛК призначається заступник начальника госпіталю, лікарні з медичної частини, а в лікувально-профілактичних закладах, де ця посада штатним розписом не передбачена, - начальник одного з лікувальних відділень.
Заступником голови ГВЛК призначається один з лікарів - членів комісії.
Голова ГВЛК підпорядковується начальнику госпіталю, лікарні, а з питань військово-лікарської експертизи - начальнику (голові) відповідної вищої за статусом військово-лікарської комісії.
2.33. На ГВЛК покладаються:
2.33.1. Медичний огляд осіб рядового й начальницького складу, курсантів, військовослужбовців, що перебувають на обстеженні і лікуванні в даному лікувально-профілактичному закладі.
Прийняття постанов у відповідності до цього Положення, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402 (
z1109-08)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).
2.33.2. Контроль за своєчасністю госпіталізації, повнотою та якістю обстеження й лікування, попередження передчасної виписки осіб, що потребують лікування (обстеження), чи необгрунтовано тривалого перебування їх на лікуванні (обстеженні). Своєчасна інформація підрозділів по роботі з особовим складом про необхідність направлення осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців на медичний огляд.
2.33.3. Контроль за якістю оформлення медичної та експертної документації.
2.33.4. Вивчення наслідків лікування осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців.
2.33.5. Контроль у зв'язку з військово-лікарською експертизою за станом профілактичної, лікувально-діагностичної роботи в госпіталі, лікарні, поліклініці органів внутрішніх справ, військових частин, навчальних закладів МВС України.
2.33.6. Аналіз і узагальнення результатів роботи ГВЛК.
2.33.7. Подання начальнику госпіталю, лікарні й начальнику (голові) відповідної вищої за статусом військово-лікарської комісії звіту про виявлені недоліки в обстеженні і лікуванні осіб, що перебувають у госпіталі, лікарні й обслуговуються поліклініками органів внутрішніх справ, військових частин, навчальних закладів МВС України, з метою усунення цих недоліків.
2.33.8. Підвищення кваліфікації лікарів госпіталю, лікарні, стаціонару з питань військово-лікарської експертизи.
2.34. Постанови ГВЛК розглядаються і затверджуються вищою за статусом ВЛК у відповідності до цього Положення і Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (
z1109-08)
.
2.35. Виконання обов'язків, покладених цим Положенням на ГВЛК, передбачається планами роботи та спеціальної підготовки лікарського складу лікувально-профілактичного закладу, при якому організована комісія.
Гарнізонна військово-лікарська комісія
2.36. Гарнізонна ВЛК створюється в поліклініці органу внутрішніх справ і військовому лікувально-профілактичному закладі Національної гвардії України наказом начальника відповідного ГУМВС (УМВС), Головного управління Національної гвардії України у складі голови, не менше двох членів - лікарів, а також секретаря із числа осіб середнього медичного персоналу (можна й без медичної освіти).
2.37. Головою гарнізонної ВЛК призначається керівник поліклініки органу внутрішніх справ чи військового лікувально-профілактичного закладу.
З питань військово-лікарської експертизи голова ГВЛК підпорядковується начальнику (голові) відповідної вищої за статусом комісії.
2.38. На гарнізонну ВЛК покладаються:
2.38.1. Медичний огляд кандидатів на службу в органах внутрішніх справ, кандидатів на навчання в навчальних закладах МВС, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, курсантів навчальних закладів, військовослужбовців та членів їх сімей при виїзді військовослужбовців за кордон або при переміщенні їх по службі з виїздом в інші регіони України.
2.38.2. Винесення постанов у відповідності до цього Положення та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (
z1109-08)
.
2.38.3. Контроль у зв'язку з проведенням військово-лікарської експертизи за станом профілактичної і лікувально-діагностичної роботи в лікувально-профілактичному закладі органу внутрішніх справ, з'єднанні Національної гвардії України.
2.38.4. Аналіз і узагальнення результатів роботи гарнізонної ВЛК.
2.38.5. Подання у визначені строки відповідній вищій за статусом ВЛК звіту про роботу за встановленою формою.
2.39. Заходи щодо виконання обов'язків, визначених цим Положенням, ураховуються в планах роботи і спеціальної підготовки лікарського складу поліклініки органу внутрішніх справ, медичної служби з'єднання Національної гвардії України.
Військово-лікарська комісія навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України
2.40. Тимчасово діюча ВЛК навчального закладу МВС створюється для проведення остаточного медичного огляду осіб, які вступають до навчальних закладів МВС, наказом ректора навчального закладу в складі голови - начальника медичної служби навчального закладу, членів - лікарів-спеціалістів: терапевта, хірурга, невропатолога, психіатра, отоларинголога, офтальмолога, стоматолога і секретаря з числа середнього медичного персоналу.
Ректорам навчальних закладів МВС для комплектування ВЛК дозволяється залучати лікарів-спеціалістів лікувально-профілактичних установ МВС за погодженням з начальником Управління охорони здоров'я МВС України.
2.41. Методичне керівництво тимчасово діючою ВЛК навчального закладу МВС та контроль за її роботою здійснює начальник відповідної вищої за статусом ВЛК МВС.
2.42. ВЛК навчального закладу МВС виносять постанову лише про придатність або непридатність осіб, які вступають до навчального закладу згідно з цим Положенням.
2.43. Постанова ВЛК навчального закладу МВС про непридатність до вступу на навчання підлягає затвердженню відповідною штатною військово-лікарською комісією.
2.44. Голова ВЛК навчального закладу МВС подає звіт про роботу у встановлені строки до відповідної вищої за статусом військово-лікарської комісії і до Центральної військово-лікарської комісії МВС.
Начальник Управління
охорони здоров'я
генерал-лейтенант міліції
|
О.В.Петраш
|