Юридический Харьков плюс - внесення змін (постанова від 18.10.2017 N 797 /797-2017-п/) від 25.10.2017 N 2262-99-п 8704fdf3149a021ea1647e9b4e0544f7-5

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 153 (153-2006-п) від 15.02.2006 N 657 (657-2012-п) від 18.07.2012 N 379 (379-2015-п) від 27.05.2015 N 797 (797-2017-п) від 18.10.2017 )

Відповідно до статті 13 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" (443-14) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок встановлення охоронних зон навколо об'єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності, та режим їх використання (додається).

ПОРЯДОК

встановлення охоронних зон навколо об'єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності, та режим їх використання

( У тексті Порядку слово "Гідрометком" в усіх відмінках замінено словом "Держгідромет" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 153 (153-2006-п) від 15.02.2006 ) ( У тексті Порядку слово "Держгідромет" у всіх відмінках замінено словом "МНС" згідно з Постановою КМ N 657 (657-2012-п) від 18.07.2012 ) ( У тексті Порядку слово "МНС" у всіх відмінках замінено словом "ДСНС" згідно з Постановою КМ 797 (797-2017-п) від 18.10.2017 )

1. Цей Порядок визначає основні вимоги щодо встановлення охоронних зон навколо об'єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності (далі - охоронні зони), та режим їх використання.

2. Охоронні зони - це земельні ділянки, ділянки водного об'єкта з особливим режимом їх використання, обмежені замкнутою лінією навколо об'єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності, до яких належать окремі гідрометеорологічні об'єкти, об'єкти базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, метеорологічні, гідрологічні, морські, аерологічні, авіаметеорологічні, спеціалізовані та інші гідрометеорологічні станції, пости та пункти спостережень (далі - об'єкти).

3. Розміри охоронних зон встановлюються ДСНС згідно з додатком до цього Порядку.

4. Рішення про встановлення охоронних зон приймає відповідний орган місцевого самоврядування на підставі клопотання ДСНС або її підприємства, установи чи організації відповідно до законодавства.

Клопотання має містити відомості про місцезнаходження об'єкта, площу, яку він займає, площу охоронної зони, що встановлюється навколо нього, характер його діяльності, власників (користувачів) суміжних земельних (водних) ділянок. До клопотання додаються викопіювання з кадастрових планів зазначених власників землі та землекористувачів.

5. На підставі рішення органу місцевого самоврядування про встановлення охоронної зони межі охоронних зон переносяться в натуру (на місцевість) землевпорядними організаціями разом з підприємствами, установами та організаціями ДСНС з установленням спеціальних знаків, про що складається відповідний акт.

Акт складається у чотирьох примірниках і підписується користувачем (власником) земельної ділянки або ділянки водного об'єкта, представником підприємства, установи чи організації ДСНС, представником територіального органу Держгеокадастру і виконавцем робіт. Один примірник акта з копією матеріалів про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронної зони передається відповідному територіальному органу Держгеокадастру для внесення відповідних даних до земельно-кадастрової документації.

( Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 657 (657-2012-п) від 18.07.2012, N 379 (379-2015-п) від 27.05.2015 )

6. В охоронних зонах об'єктів, віднесених ДСНС до реперної мережі (станції, пости, пункти спостережень, призначені для отримання неперервних, однорідних, репрезентативних даних, необхідних для встановлення багаторічних тенденцій змін клімату, гідрологічного режиму, забруднення навколишнього природного середовища), забороняється:

будівництво та розміщення будь-яких споруд та інших об'єктів;

розміщення стоянок автомобільного і водного транспорту, тракторів, комбайнів, інших машин і механізмів;

спорудження зрошувальних і осушувальних систем;

виконання гірничих, будівельних, монтажних, вибухових робіт та планування грунту;

видобування корисних копалин, у тому числі будівельних матеріалів;

висаджування дерев і чагарників;

влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, вигребів, полігонів і накопичувачів побутових і промислових відходів, кладовищ, скотомогильників;

кидання якорів, проходження з відданими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами, проведення днопоглиблювальних і землечерпальних робіт;

виділення рибогосподарських ділянок, вилов риби.

7. В охоронних зонах об'єктів, не віднесених до реперної мережі, за письмовою згодою відповідного підприємства, установи чи організації ДСНС може провадитися діяльність, яка негативно не впливає на якість спостережень і не перешкоджає нормальному функціонуванню зазначених об'єктів. У разі провадження будь-якої діяльності необхідно попередити відповідне підприємство, установу чи організацію ДСНС про початок робіт не пізніш як за 10 днів.

8. Земельні ділянки, ділянки водних об'єктів, на яких встановлено охоронні зони, не вилучаються у землекористувачів (водокористувачів) і можуть використовуватися з обмеженнями, визначеними в пунктах 6 і 7 цього Порядку.

9. Особи, винні у порушенні вимог режиму використання охоронних зон, несуть відповідальність згідно із законодавством.

ПОРЯДОК

Розміри охоронних зон,

які встановлюються навколо об'єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності