Юридический Харьков плюс - внесення змін (наказ від 09.08.2017 N 422 /z1079-17/) від 09.08.2017 N z0992-02 e20427bfcd6c9a0e436c7e4a2729a265-1000

З метою упорядкування продовольчого забезпечення Збройних Сил України на мирний час та організації раціонального харчування військовослужбовців згідно з нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 (426-2002-п) "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань" (із змінами і доповненнями), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити і ввести в дію з 1 січня 2003 року Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, що додається.

2. Скасувати і не застосовувати в Збройних Силах України накази Міністра оборони згідно з Переліком (додаток).

3. Наказ розіслати до окремої військової частини.

ПЕРЕЛІК

наказів, що скасовані і не застосовуються у Збройних Силах України

1. Скасовані:

наказ Міністра оборони України від 2 грудня 1993 року N 283 "Про видачу продовольчих пайків офіцерському складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України";

наказ Міністра оборони України від 22 липня 1993 року N 161 "Про введення у дію тимчасових норм продовольчих пайків для військовослужбовців Збройних Сил України";

наказ Міністра оборони України від 18 лютого 1994 року N 38 "Про видачу тютюнових виробів військовослужбовцям строкової служби Збройних Сил України";

наказ Міністра оборони України від 28 серпня 1995 року N 237 "Про внесення доповнень до наказу Міністра оборони України N 161 від 22.07.93";

наказ Міністра оборони України від 14 березня 1996 року N 61 "Про забезпечення продовольчим пайком військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть участь у багатонаціональних Силах по втіленню мирних угод у колишній Югославії".

2. Не застосовуються у Збройних Силах України:

наказ Міністра оборони СРСР від 15 грудня 1990 року N 445 "О введении в действие Положения о продовольственном обеспечении Советской Армии и Военно-Морского Флота на мирное время";

наказ Міністра оборони СРСР від 5 грудня 1991 року N 570 "Об обеспечении продовольственным пайком некоторых категорий военнослужащих".

ПОЛОЖЕННЯ

про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час

( У тексті Положення слова "Головне продовольче управління" у всіх відмінках замінено словами "Центральне управління продовольчого забезпечення" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства оборони N 205 (z0604-15) від 12.05.2015 ) ( У тексті Положення слова "загальновійськовий набір сухих продуктів" у всіх відмінках замінено словами "повсякденний набір сухих продуктів" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства оборони N 42 (z0174-17) від 23.01.2017 )

1. Основні положення

1.1. Це Положення є документом, який визначає завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення Збройних Сил України в мирний час.

1.2. Основними завданнями продовольчої служби Збройних Сил України є забезпечення органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини) продовольством, фуражем (далі - продовольство), військовою технікою та майном продовольчої служби (далі - військова техніка та майно), а також організація харчування військовослужбовців відповідно до встановлених норм.

На продовольчу службу Збройних Сил України покладається:

розробка організаційно-мобілізаційних заходів по службі;

обрахування потреби, закупівля, заготівля, зберігання продовольства, військової техніки та майна;

планування та забезпечення Збройних Сил України продовольством, військовою технікою та майном, а також організація виготовлення і ремонту військової техніки та майна;

організація харчування особового складу і хлібопечення;

забезпечення коштами на закупівлю та заготівлю продовольства, військової техніки та майна, на виплату грошової компенсації замість норм харчування, виробничо-операційні витрати продовольчих баз та складів, виготовлення і ремонт техніки та майна на ремонтних підприємствах, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони України;

розробка норм харчування для військовослужбовців Збройних Сил України, вихованців військових оркестрів Збройних Сил та ліцеїстів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та норм забезпечення військ (сил) військовою технікою та майном;

розробка норм годування тварин, які включені до штату військових частин;

керівництво діяльністю установ, закладів продовольчої служби та підсобними господарствами військових частин;

організація та керівництво підготовкою офіцерських кадрів і молодших спеціалістів продовольчої служби;

організація і ведення обліку, звітності в продовольчій службі та контроль за її господарською діяльністю.

1.3. Виконання завдань, покладених на продовольчу службу, здійснюється органами управління, у підпорядкуванні яких перебувають: центри забезпечення продовольством, зберігання техніки і майна, продовольчі бази та склади із запасами продовольства, техніки та майна (далі - продовольчі склади), військові школи молодших спеціалістів, ремонтні підприємства, їдальні військових частин (камбузи), військові хлібозаводи (хлібопекарні) (далі - військові хлібозаводи), підсобні господарства.

1.4. До органів управління продовольчої служби належать:

у Збройних Силах України - Центральне управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України (далі - Центральне управління продовольчого забезпечення);

в тилу командувань видів Збройних Сил України, оперативних командувань, повітряних командувань, у з'єднаннях, на берегових (плавучих) базах і у військових частинах - продовольча служба.

Центральне управління продовольчого забезпечення здійснює безпосереднє керівництво продовольчою службою Збройних Сил України.

Проекти наказів Міністерства оборони України, директив Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які містять питання продовольчого забезпечення, до подання на підпис узгоджуються з Центральним управлінням продовольчого забезпечення.

1.5. Забезпечення Збройних Сил України продовольством, технікою та майном здійснюється за схемою:

Центральне управління продовольчого забезпечення - вид Збройних Сил України, оперативне командування - продовольчий склад - військова частина (гарнізон) - військовослужбовець. Із зміною економічних відносин у державі схема забезпечення військ (сил) може змінюватися згідно з рішенням начальника Тилу Збройних Сил України.

1.6. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) військ (віддаленості їх від продовольчих складів, умов підвозу, завдань, які виконуються військами (силами)) і встановлюються:

видам Збройних Сил України, оперативним командуванням - Міністром оборони України в межах загальних запасів, установлених Кабінетом Міністрів України;

об'єднанням, з'єднанням, військовим частинам центрального підпорядкування та які підпорядковуються головним командуванням, оперативним командуванням - головнокомандувачем виду Збройних Сил України, командувачем військ оперативного командування в межах загальних запасів, установлених для виду Збройних Сил України, оперативного командування;

військовим частинам, які входять до складу об'єднання, з'єднання - командувачем об'єднання, командиром з'єднання в межах загальних запасів, установлених об'єднанню, з'єднанню.

1.7. З'єднання та військові частини, які прибувають до складу (у розпорядження) виду Збройних Сил України, оперативного командування, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу (директиви) Міністра оборони України (начальника Генерального штабу Збройних Сил України).

Військові частини, які прибули до складу (у розпорядження) виду Збройних Сил України, оперативного командування, у продовольчу службу виду Збройних Сил України, оперативного командування, подають атестат військової частини (на продовольство, тару, військову техніку та майно, бланки суворого обліку). Продовольча служба виду Збройних Сил України - служба, на яку покладені функції продовольчого забезпечення через підпорядковані продовольчі склади.

Після перевірки атестата начальник продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування своїм рішенням прикріплює військову частину на продовольче забезпечення до найближчого продовольчого складу і відкриває особовий рахунок у вигляді карток (книг) на військову техніку та майно.

У рішенні начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування щодо прикріплення військової частини на продовольче забезпечення вказується на підставі якого наказу (директиви) військова частина, яка прибула, прикріплюється на продовольче забезпечення до продовольчого складу.

Військові частини, які прикріплюються на продовольче забезпечення до продовольчого складу, подають:

атестат військової частини (на продовольство, тару, військову техніку та майно, бланки суворого обліку);

бланки суворого обліку, які вказані в атестаті військової частини.

Начальник продовольчого складу на підставі рішення начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування та атестату військової частини:

відкриває особовий рахунок військовій частині на продовольство, тару та бланки суворого обліку;

видає книжки чекових вимог, книжки атестатів і книжки талонів на одержання харчування;

оприбутковує продовольство, військову техніку та майно, бланки суворого обліку продовольчої служби, які числяться за військовою частиною згідно з даними атестата.

Військові частини, які самостійно не ведуть військове господарство, прикріплюються на продовольче забезпечення до найближчих військових частин, що самостійно ведуть військове господарство: ті, що входять до складу з'єднання, - рішенням заступника командира з'єднання по тилу, які не входять до складу з'єднання, - рішенням заступника головнокомандувача виду Збройних Сил України, заступника командувача військ оперативного командування з тилу, а команди та окремі військовослужбовці - рішенням заступника начальника гарнізону з питань тилу або командира військової частини.

Військові частини, які заново формуються, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу (директиви) Міністра оборони України.

1.8. Військові частини, які вибувають з підпорядкування виду Збройних Сил України, оперативного командування, зобов'язані:

надати до продовольчого складу остаточний звіт про продовольство, тару, бланки суворого обліку із зазначенням їх реєстраційних номерів;

отримати атестат на вказані матеріальні засоби;

здати зайве продовольство, військову техніку та майно, книжки чекових вимог, книжки атестатів і книжки талонів на одержання харчування;

надати в продовольчу службу виду Збройних Сил України, оперативного командування атестат на продовольство, тару, бланки суворого обліку, звіт про наявність військової техніки та майна.

Після перевірки поданих документів продовольча служба виду Збройних Сил України (оперативного командування) знімає військову частину з продовольчого забезпечення і видає їй атестат військової частини (на продовольство, тару, військову техніку та майно).

В аналогічному порядку проводиться оформлення документів і зняття з продовольчого забезпечення військової частини, яка входить до складу з'єднання, з поданням документів в продовольчу службу з'єднання. Атестат військовій частині в даному випадку видає продовольча служба з'єднання.

У разі переміщення військової частини в межах виду Збройних Сил України (оперативного командування) атестат військовій частині видається в тому випадку, коли військова частина вибуває до складу іншого об'єднання, з'єднання (прикріплюється на продовольче забезпечення до іншого продовольчого складу) чи знімається з продовольчого забезпечення у з'єднанні і прикріплюється на продовольче забезпечення до продовольчого складу.

1.9. Військові частини, які заново формуються, на період формування забезпечуються продовольством, військовою технікою та майном військовими частинами, на які покладено їх формування.

На самостійне забезпечення продовольством, військовою технікою та майном військові частини, які заново формуються, зараховуються після завершення формування на підставі наказу головнокомандувача виду Збройних Сил України, командувача військ оперативного командування про сформування і донесення командирів заново сформованих військових частин щодо одержання в період формування необхідних запасів продовольства, військової техніки та майна. Донесення про одержане продовольство, військову техніку та майно завіряється начальником продовольчої служби військової частини, на яку покладено формування, і заново сформованої військової частини.

1.10. Військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця.

Атестат на продовольство є документом, який засвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, повсякденним набором сухих продуктів).

Атестат дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування або грошової компенсації замість норми харчування, або повсякденного набору сухих продуктів як на новому місці служби військовослужбовця, так і під час перебування у службовому відрядженні, у відпустці і на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я Збройних Сил України.

Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом, які прибули в медичні центри, санаторії і будинки відпочинку за путівками, оплаченими повністю або частково, атестат на продовольство не надають.

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини на підставі їх рапорту, у якому вказується причина відсутності атестата, до якого числа і за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією, повсякденним набором сухих продуктів) і акта, який складається комісією у двох примірниках під керівництвом представника штабу військової частини. Складений акт затверджується командиром військової частини та скріплюється гербовою печаткою. Одночасно перший примірник акта із запитом на дублікат атестата надсилається у військову частину, яка видала атестат на продовольство.

Військова частина, яка отримала запит та перший примірник акта, протягом доби з дня отримання запиту повинна відправити дублікат атестата на продовольство. У разі відсутності першого примірника акта дублікат атестата на продовольство не видається. У разі встановлення факту зловживання з атестатом на продовольство (приховування атестата, його знищення тощо), невідповідності даних рапорту військовослужбовця і даних дубліката атестата на продовольство, виявлених фактів перевитрати норм харчування командиром військової частини призначається розслідування.

Військовослужбовці Збройних Сил України, вихованці військових оркестрів, ліцеїсти ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, працівники авіаційних центрів з підготовки льотчиків, працівники штатного складу екіпажів суден забезпечення та берегових об'єктів навігаційного обладнання Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - військовослужбовці та інші категорії), які вперше набули право на продовольче забезпечення за рахунок держави (відповідно до приміток норм харчування), зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини без атестата.

Без атестата на продовольство зараховуються також військовослужбовці та інші категорії Збройних Сил України, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, доставлені в заклади охорони здоров'я Збройних Сил України внаслідок захворювань (травми, отруєння, інфекційні хвороби тощо).

У цих випадках заклад охорони здоров'я Збройних Сил України зобов'язаний витребувати атестат на продовольство з відповідної військової частини, а остання - протягом доби надіслати його до закладу охорони здоров'я Збройних Сил України.

1.11. Військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира військової частини про вибуття з видачею атестата на продовольство.

При звільненні (виключенні зі списків особового складу військової частини) військовослужбовців та інших категорій, які мають право на одержання норм харчування за рахунок держави, вони забезпечуються до дня виключення їх з списків особового складу військової частини.

У разі вибуття військовослужбовців з військової частини в складі військової команди (підрозділу) атестат на продовольство виписується один на всю військову команду (підрозділ).

До атестата додається список військовослужбовців (осіб з числа інших категорій), який підписується тими самими посадовими особами, що й атестат, а також командиром підрозділу (старшим команди), що вибуває, і завіряється гербовою печаткою військової частини.

1.12. Військовослужбовцям строкової військової служби, які звільняються в запас або відставку, атестат на продовольство не видається, а про забезпечення їх харчуванням (повсякденним набором сухих продуктів або грошовою компенсацією) робиться запис у приписі.

1.13. Приймання та здавання справ і посади в органах військового управління, установах і на ремонтних підприємствах продовольчої служби, а також ліквідація продовольчої служби військових частин у разі їх розформування здійснюються у порядку, визначеному Міністром оборони України.

2. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій Збройних Сил України продовольством

2.1. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами харчування військовослужбовців Збройних Сил України (далі - норми харчування), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 (426-2002-п) “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту” (із змінами) (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426).

2.2. Нормами харчування визначені асортимент та кількість продовольства, яке відпускається для харчування однієї людини на добу. Норми харчування діляться на основні (норми N 1 - 6, 9), сухі і бортові пайки (раціони) (норми N 10 - 15). У примітках до норм передбачені додаткові продукти, які видаються відповідним категоріям військовослужбовців та іншим категоріям, які пойменовані в цих примітках. Додаткові продукти водолазам видаються згідно з Переліком категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави (додаток 1 до Положення).

2.3. У Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Центральним управлінням продовольчого забезпечення виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал.

Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

2.4. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти військових навчальних закладів Збройних Сил України, військовослужбовці, які проходять навчання в школах і на курсах з підготовки прапорщиків та мічманів, курсанти військових навчальних підрозділів цивільних вищих навчальних закладів (далі - курсанти військових навчальних закладів), ліцеїсти, а також військовозобов'язані, які проходять підготовку, студенти, викликані на збори (стажування), під час тимчасового перебування в інших військових частинах по одному або військовими командами (підрозділами) забезпечуються харчуванням за нормами, передбаченими для військовослужбовців строкової військової служби даної військової частини, крім курсантів, які харчуються за іншими нормами під час проходження стажування.

2.5. Курсанти військових навчальних закладів за весь період навчання (до отримання військовим навчальним закладом наказу про присвоєння офіцерського звання) до дня їх випуску забезпечуються безкоштовним харчуванням через їдальні військових навчальних закладів або грошовою компенсацією замість нього.

2.6. Військовозобов'язані з числа офіцерського складу в період проходження зборів забезпечуються продовольством за нормами і в порядку, зазначеному в примітках до норм харчування. Військовозобов'язані, які не мають офіцерського звання, але перебувають на обліку офіцерського складу, стосовно їхнього права на продовольче забезпечення в період проходження зборів у військових частинах прирівнюються до військовозобов'язаних офіцерського складу.

2.7. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, цивільний персонал, які забезпечуються за рахунок держави за нормою N 2 (льотна), а також ті, які проходять службу на надводних кораблях та підводних човнах (у тому числі в складі екіпажів надводних кораблів і підводних човнів у період підготовки в навчальних центрах Військово-Морських Сил Збройних Сил України) і суднах забезпечення, отримують належні їм норми харчування під час перебування на кораблях (суднах) у вигляді харчування через їдальні військових частин (берегових (плавучих) баз), кают-компаній кораблів (суден).

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати (літаки, вертольоти, планери, екраноплани, мотодельтаплани тощо) та забезпечують їх польоти, належні норми харчування отримують у вигляді харчування через їдальні військових частин (берегових баз), за винятком вихідних та святкових днів (крім військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом, які забезпечують у зазначені дні бойове чергування).

Військовослужбовці строкової військової служби норму харчування отримують у вигляді харчування через їдальні військових частин (берегових (плавучих) баз).

2.8. Льотний склад екіпажів перелітних літаків (вертольотів), військовослужбовці інженерно-технічного складу авіації, які залучаються до супроводження перелітних літаків (вертольотів) і мають право на одержання харчування за рахунок держави під час перельоту з посадками на цивільних аеродромах України або аеродромах авіаційних заводів, а також під час приймання (здавання) літаків на підприємствах авіаційної промисловості, у разі неможливості отримувати харчування за атестатами на продовольство або трасовими талонами отримують харчування за власний рахунок. У військовій частині за місцем їх постійної служби вищезазначеним військовослужбовцям відшкодовується вартість норм харчування, установлена для льотного та інженерно-технічного складу авіації.

2.9. Виплата встановленої вартості норм харчування за час відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам вищих військових навчальних закладів не проводиться, крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів вищих військових навчальних закладів з числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при виконанні обов'язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв'язку з хворобою.

На шлях прямування до місця проведення відпустки і назад виплачуються грошова компенсація або видається повсякденний набір сухих продуктів у порядку, указаному в розділі 8 Положення.

2.10. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до чинного законодавства.

2.11. Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування. Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом, військовослужбовцям строкової військової служби, а також працівникам, які мають право на отримання норм харчування за рахунок держави, за час перебування на лікуванні у військових і цивільних медичних закладах, у тому числі за час перебування в санаторіях та будинках відпочинку за путівками, наданими за рахунок держави, норми харчування за місцем служби не видаються.

2.12. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міждержавних угод України (у складі підрозділів міжнародних миротворчих сил, перебування у службовому відрядженні тощо), забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

2.13. Грошова компенсація замість норм харчування за окреме приймання їжі при триразовому харчуванні не виплачується.

2.14. Військовослужбовцям строкової військової служби, які мають зріст 190 см і вище, дозволяється видавати додаткове харчування в розмірі половини норми, передбаченої для них. Додаткове харчування призначається наказом командира військової частини за висновками військово-лікарської комісії.

3. Планування й організація забезпечення військ (сил) продовольством і продуктами сезонної заготівлі

3.1. Забезпечення військ (сил) продовольством здійснюється згідно з планами забезпечення за територіальним принципом забезпечення військ (сил). Плани забезпечення складаються:

Центральним управлінням продовольчого забезпечення - для видів Збройних Сил України, оперативних командувань і продовольчих складів центрального підпорядкування;

продовольчою службою виду Збройних Сил України, оперативного командування - для продовольчих складів (за прикріпленими до них на забезпечення об'єднаннями, з'єднаннями та військовими частинами) та областей споживання;

продовольчими складами - на угруповання військ, прикріплене до них на забезпечення, у розрізі областей споживання;

продовольчою службою з'єднання (берегової (плавучої) бази) - для військових частин, що входять до складу з'єднання (берегової (плавучої) бази);

продовольчою службою військової частини - на потреби військової частини та приписаних до неї на забезпечення інших військових частин і підрозділів.

У з'єднанні (береговій (плавучій) базі), військовій частині складається розрахунок потреби та забезпеченості продовольством на планований період.

3.2. Періодичність, методика, порядок і строки складання планів (розрахунків потреби) забезпечення визначаються Центральним управлінням продовольчого забезпечення.

3.3. Вихідними даними для складання планів забезпечення продовольством є:

чисельність особового складу за списком на початок планованого періоду;

норми харчування та додаткові продукти відповідно до кожної норми;

чисельність за списком і норми годування штатних тварин;

організаційні заходи, проведення яких передбачається у планованому періоді;

кількість добової видачі за нормами харчування, замість якої виплачується грошова компенсація;

розміри встановлених перехідних запасів продовольства;

обсяги поставок продовольства, призначені Збройним Силам України;

фактична кількість продовольства на початок планованого періоду;

кількість продовольства, яка надходить на планове забезпечення від підсобних господарств військових частин;

кількість і найменування продовольства, зекономленого за попередній період;

кількість продовольства, необхідна для дострокового завезення у віддалені гарнізони;

кількість продовольства для заміни одних продуктів іншими при харчуванні;

кількість продовольства, яку необхідно освіжити та закласти на довгострокове зберігання;

кількість продовольства, яка витрачається на переробку;

норми природних втрат продовольства під час транспортування, переробки і зберігання;

повідомлення про централізовані постачання продовольства.

3.4. Повідомлення про обсяги поставок продовольства надаються:

Центральним управлінням продовольчого забезпечення - продовольчій службі виду Збройних Сил України, оперативного командування та продовольчим складам центрального підпорядкування;

продовольчою службою видів Збройних Сил України, оперативних командувань - підпорядкованим продовольчим складам;

продовольчими складами - з'єднанням (береговим (плавучим) базам) і військовим частинам, прикріпленим до них на забезпечення.

До отримання повідомлень про обсяги поставок продовольства його відпуск проводиться в межах обсягів попереднього періоду.

3.5. Продовольча служба видів Збройних Сил України, оперативних командувань, об’єднані центри забезпечення та продовольчі склади після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства планують проведення конкурсних торгів на закупівлю продовольства відповідно до вимог чинного законодавства України.

3.6. Начальник продовольчої служби з'єднання після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства складає розрахунок потреби та забезпеченості, виписку з якого направляє у військові частини.

Начальник продовольчої служби військової частини, отримавши виписку, складає аналогічний розрахунок потреби та забезпеченості військової частини.

3.7. Коригування плану забезпечення на планований період може проводитися у разі зміни чисельності за списком, норм харчування та проведення раніше не передбачених організаційних заходів.

Додаткове витребування продовольства від вищого органу продовольчої служби на потреби, не передбачені планом забезпечення, а також на відшкодування збитків дозволяється лише в тому разі, якщо забезпечення військ за рахунок наявних ресурсів неможливе.

3.8. Закупівля продовольства для Збройних Сил України здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства.

3.9. Для відпрацювання проекту державного замовлення щодо потреби продовольства для Збройних Сил України на наступний рік продовольча служба виду Збройних Сил України, оперативного командування, продовольчі склади до 10 лютого поточного року подають до Центрального управління продовольчого забезпечення заявки на потребу продовольства на наступний рік.

3.10. Центральне управління продовольчого забезпечення на підставі заявок, отриманих від продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативних командувань, продовольчих складів центрального підпорядкування, надає заявки та рознарядки на централізоване постачання продовольства.

3.11. Відповідно до планів забезпечення Центральне управління продовольчого забезпечення надсилає продовольчій службі виду Збройних Сил України, оперативного командування та продовольчим складам рознарядки про поставки продовольства із зазначенням постачальників та обсягів поставок.

3.12. До продуктів сезонної заготівлі, які надходять для забезпечення Збройних Сил України, належать: картопля, овочі і фрукти у свіжому та переробленому вигляді та фураж.

Потреба в продуктах сезонної заготівлі обчислюється з урахуванням необхідності забезпечення військових частин протягом року до нового урожаю.

3.13. Виділені Міністерству оборони обсяги поставок продуктів сезонної заготівлі розподіляються Центральним управлінням продовольчого забезпечення між продовольчими службами видів Збройних Сил України, оперативних командувань та продовольчими складами центрального підпорядкування.

3.14. Розподіл обсягів поставок на продукти сезонної заготівлі здійснюється за річною заявкою продовольчої служби видів Збройних Сил України, оперативних командувань та продовольчих складів. Порядок складання та строки подання заявки встановлюються в установленому порядку.

3.15. Продовольча служба виду Збройних Сил України, оперативного командування, продовольчі склади після отримання від Центрального управління продовольчого забезпечення повідомлення про обсяги поставок продуктів сезонної заготівлі складають план забезпечення військ (сил) продуктами сезонної заготівлі за з'єднання, військові частини, що не входять до складу з'єднань, за областями споживання.

До початку заготівлі картоплі, овочів і фуражу медична служба, служба ветеринарної медицини і продовольча служба проводять вивчення запланованих районів та здійснюють заходи для попередження випадків інфекційних захворювань серед особового складу і недопущення заготівлі картоплі, овочів і фуражу, що не відповідають критеріям безпеки за рівнем умісту радіонуклідів, забруднювальних речовин хімічної, біологічної природи та представляють небезпеку для здоров'я.

3.16. У залежності від місцевих умов до початку масового збирання урожаю на поточне забезпечення військ з дозволу Центрального управління продовольчого забезпечення дозволяється закуповувати до 20 % від річної потреби ранню картоплю та овочі, вирощені у відкритому ґрунті.

3.17. Заготовлені картоплю і овочі забороняється залишати на зберігання у постачальника.

3.18. Для поліпшення харчування особового складу екіпажів літаків, вертольотів, надводних кораблів і підводних човнів, а також військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом, які несуть бойове чергування, хворих, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я Збройних Сил України, дозволяється забезпечувати вказані категорії через їдальні (у межах норм харчування) зеленню у зимово-весняний період та огірками у весняно-літній період за рахунок їх вирощення в теплицях і парниках підсобних господарств військових частин, а також закупівлі (з дозволу начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування) в організаціях системи торгівлі, у спеціалізованих теплично-парникових господарствах, на ринках, у кооперативних та інших організаціях на суму, яка не перевищує 20 % загальної вартості належної їм норми харчування.

3.19. Для кораблів (суден) заготівля і зберігання картоплі та овочів проводиться береговою базою з'єднання кораблів. Якщо кораблі (судна) не забезпечуються береговою базою, то вони забезпечуються картоплею й овочами через продовольчі склади за місцем приписки на забезпечення.

3.20. Заготівля фуражу силами військових частин для забезпечення тварин підсобних господарств здійснюється за планом, затвердженим начальником Тилу Збройних Сил України. Виписки з плану доводяться до продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування.

4. Планування і організація забезпечення військовою технікою та майном

4.1. До військової техніки продовольчої служби належать:

4.1.1. Польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні і переносні, їдальні автомобільні й причіпні, кип'ятильники переносні, термоси, термоси-ящики та інше);

технічні засоби польового хлібопечення (хлібопекарні блоки автомобільні і причіпні, хлібопекарні печі причіпні й переносні, агрегати тістовиготовлення причіпні, машини просіювальні, тісторозподільні й тістоформувальні переносні та інше);

технічні засоби підвезення продовольства й води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони і причепи-фургони хлібні, ізотермічні і комбіновані, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води та інше);

технічні засоби переробки продовольства і худоби в польових умовах (млини, крупорушки, м'ясо-пункти причіпні, установки макаронні та інше);

польові холодильні засоби (причіпні холодильні машини, розбірні холодильні камери та інше).

4.1.2. Польові ремонтні засоби:

ремонтні майстерні техніки продовольчої служби;

майстерні з ремонту холодильного і технологічного обладнання продовольчої служби.

4.1.3. Технологічне обладнання їдалень військових частин:

механічне (універсальні кухонні машини, машини для чищення картоплі, для нарізання овочів, шинкувальні машини, м'ясорубки, машини для формування і панірування котлет, хліборізки, рибочистки, збивальні машини, машини для миття посуду та інше);

теплове (плити, котли стравоварильні, сковороди і фритюрниці електричні, шафи жарові й пекарські, кип'ятильники та інше).

4.1.4. Холодильне обладнання їдалень і продовольчих складів (шафи і камери холодильні, побутові холодильники, вітрини-прилавки, холодильні агрегати та інше).

4.1.5. Технологічне обладнання стаціонарних військових хлібозаводів (хлібопекарські печі, тістозамішувальні, тісторозподільні і тістоокруглювальні машини, просіювачі, солерозчинники, цукророзчинники та інше).

4.1.6. Ваговимірювальні прилади (ваги настільні, товарні, гирі та інше).

4.2. До військового майна продовольчої служби належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів, військових хлібозаводів (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі і збирання посуду та інше);

спеціальні намети і брезенти, що використовуються продовольчою службою, а також скатерки, клейонки, серветки;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти і приладдя для експлуатації і ремонту техніки продовольчої служби;

лабораторні прилади і реактиви для продовольчих складів і військових хлібозаводів;

тара всіх видів, стелажі, піддони і контейнери;

книги і бланки обліку та звітності, плакати та інша документація з продовольчої служби.

4.3. Норми забезпечення військовою технікою та майном, їх розподіл за категоріями, порядок експлуатації і ремонту, строки експлуатації затверджуються наказами Міністра оборони України. Строки експлуатації на польові технічні засоби не встановлюються, вони використовуються до повного їх зносу з урахуванням ремонтного циклу.

Технічне обслуговування і поточний ремонт військової техніки продовольчої служби проводяться особовим складом, що безпосередньо експлуатує військову техніку, або силами і засобами відділень технічного обслуговування ремонтних підрозділів військових частин.

За технічний стан, готовність військової техніки продовольчої служби до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідає командир військової частини (підрозділу), заступник командира з тилу і начальник продовольчої служби військової частини.

4.4. Забезпечення військових частин військовою технікою та майном здійснюється на підставі штатів, табелів до них і норм забезпечення.

Військовою технікою та майном з фондів Міністерства оборони забезпечуються:

військові частини Збройних Сил України;

військові госпіталі, окремі медичні батальйони (загони), військові (корабельні) лазарети та військово-медичні центри закладів охорони здоров'я Збройних Сил України.

4.5. Забезпечення паровими, електричними, газовими казанами для приготування їжі, незалежно від їх ємності, здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонт покладаються на відповідні органи квартирно-експлуатаційної служби. Їдальні військових частин, що заново будуються, технологічним та немеханічним обладнанням забезпечуються будівельними організаціями, а заміна такого, у разі непридатності, - продовольчою службою.

4.6. Розміщення замовлень на виготовлення і поставку військової техніки та майна здійснюється централізовано у відповідності до вимог чинного законодавства. Деякі види військової техніки та майна з дозволу Центрального управління продовольчого забезпечення можуть бути придбані (виготовлені) продовольчою службою виду Збройних Сил України, оперативного командування на місці.

4.7. Забезпечення військових частин військовою технікою та майном здійснюється за планами забезпечення, які складаються:

Центральним управлінням продовольчого забезпечення - для видів Збройних Сил України, оперативних командувань;

продовольчою службою виду Збройних Сил України, оперативного командування - для об'єднань, з'єднань та військових частин, які не входять до складу з'єднань, продовольчих складів;

продовольчою службою з'єднання - для військових частин, які входять до складу з'єднання.

Вихідними даними для складання планів забезпечення військовою технікою та майном є:

штати, табелі до них і норми забезпечення;

штатна чисельність військ;

обсяги поставок військової техніки та майна, виділених Збройним Силам України;

перехідні запаси;

наявність військової техніки та майна згідно з обліком і їх якісний стан з урахуванням строків експлуатації на початок планового періоду.

4.8. Заходи, що пов'язані з призовом на збори військовозобов'язаних із запасу, забезпечуються військовою технікою та майном за рахунок наявної їх кількості у військових частинах.

Відповідно до чинного законодавства за рішенням начальника Центрального управління продовольчого забезпечення військова техніка та майно можуть вилучатися із запасів продовольчих складів, підпорядкованих Центральному управлінню продовольчого забезпечення (з подальшим поповненням).

4.9. Забезпечення продовольчої служби військовою технікою та майном за номенклатурою інших управлінь і служб здійснюється у встановленому порядку.

5. Одержання і відпускання продовольства, військової техніки та майна

5.1. Продовольство, військову техніку та майно військові частини одержують:

з продовольчих складів, до яких вони приписані на продовольче забезпечення;

від інших військових частин;

від постачальників різних форм власності;

від підсобних господарств військових частин.

5.2. Відпуск продовольства, військової техніки та майна військовим частинам здійснюється:

представником продовольчого складу (централізований підвіз);

через представника військової частини у разі одержання на місці з продовольчих складів, підприємств постачальника;

шляхом відвантаження залізничним (водним, повітряним, автомобільним) транспортом на адресу військової частини.

5.3. Документами, які дають право на відпуск продовольства, військової техніки та майна з продовольчих складів є наряди, рознарядки, розрахунки-наряди або письмове рішення начальника Центрального управління продовольчого забезпечення, продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування з подальшою випискою наряду або рознарядки.

5.4. Документом, який дає право одержання продовольства військовою частиною з продовольчого складу, від іншої військової частини, є чекова вимога, а від підприємств постачальників - довіреність. Книги чекових вимог військовій частині видаються продовольчим складом, до якого вона приписана на продовольче забезпечення.

5.5. З дозволу Центрального управління продовольчого забезпечення або продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування підрозділ, що розташований окремо від своєї військової частини, може одержувати продовольство за чековими вимогами своєї військової частини безпосередньо з продовольчого складу і від інших військових частин, а також зі складів, підприємств і баз місцевих постачальників за рахунок кількості продовольства, призначеного військовій частині, якій підпорядковується підрозділ.

5.6. Відпуск продовольства зі складів, підприємств і баз постачальників безпосередньо військовим частинам здійснюється за довіреністю продовольчого складу, до якого військова частина прикріплена на продовольче забезпечення, і оформляється фактурою (накладною) постачальника.

У разі одержання військовими частинами продовольства безпосередньо зі складів, підприємств і баз постачальників у гарнізоні, де є продовольчий склад виду Збройних Сил України, оперативного командування, оформлення проводиться цим складом в установленому порядку.

5.7. Передача продовольства з одного продовольчого складу до іншого в межах виду Збройних Сил України, оперативного командування проводиться з письмового дозволу начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування на підставі довіреності продовольчих складів.

Передача продовольства з одного продовольчого складу до іншого між видами Збройних Сил України та оперативними командуваннями проводиться з письмового дозволу начальника Центрального управління продовольчого забезпечення на підставі довіреності продовольчих складів. Відпуск продовольства без оформлення документів забороняється.

5.8. Здавання продовольства військовою частиною на продовольчий склад, який її забезпечує, оформляється накладною і актом приймання.

5.9. Продовольство, яке надійшло від підсобних господарств військових частин на планове забезпечення, оформляється чековою вимогою. На планове забезпечення дозволяється передавати продовольство, що належить за нормами харчування та нормами заміни.

5.10. Представник військової частини при одержанні продовольства, військової техніки та майна на продовольчому складі, підприємстві місцевого постачальника зобов'язаний:

перевірити вагу й якість продовольства, а також тару та майно, яке приймається;

перевірити наявність на м'ясних тушах клейм ветеринарно-санітарного нагляду, що засвідчують придатність м'яса для харчування особового складу, і категорію вгодованості;

перевірити технічний стан військової техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладення і кріплення вантажу під час його завантаження;

вручати, у разі підвезення продовольства, військової техніки та майна кількома автомашинами супровідним особам або водію кожної автомашини супровідний лист.

5.11. Показники, які характеризують якість відпущеного продовольчим складом продовольства і тари, записуються фахівцем лабораторії ветеринарної медицини продовольчого складу на зворотному боці талона чекової вимоги.

У разі доставки продовольства на адресу військової частини залізничним, водним, повітряним або автомобільним транспортом на продукти тваринного походження видається ветеринарне свідоцтво встановленого зразка.

5.12. Продовольство, військова техніка та майно, одержані представником військової частини на продовольчому складі або доставлені до військової частини представником цього складу, здаються у військовій частині начальнику продовольчого складу військової частини на підставі супровідних (перевізних) документів (талона чекової вимоги, наряду, накладної тощо). При цьому продовольство перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно, у тому числі й продовольство у мішках, розфасоване стандартними вагами. Військова техніка продовольчої служби перевіряється на наявність експлуатаційної документації, правильність її оформлення, технічний стан і вкомплектованість. Тварини, які доставлені до військової частини, оглядаються лікарем ветеринарної медицини з'єднання (установи ветеринарної медицини), який після визначення фізіологічного стану і вгодованості, вивчення супровідних ветеринарних документів установлює порядок їх подальшого утримання.

У разі виявлення невідповідності якості або найменування продовольства, військової техніки та майна даним супровідних документів, нестачі ваги або місць, псування, ушкодження вантажів, тари й упаковки наказом командира військової частини призначається комісія і того самого дня складається акт приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, військової техніки та майна, що надійшли до військової частини.

У цьому разі продовольство, військова техніка та майно оприбутковуються на підставі первинних документів (талонів чекових вимог, нарядів, накладних тощо), а списання нестачі здійснюється на підставі наказу командира військової частини.

Командир військової частини у цей самий день затверджує акт приймання, призначає розслідування та приймає відповідне рішення. У тих випадках, коли виявлена нестача продовольства, доставленого до військової частини представником продовольчого складу, розслідування з причин нестачі продовольства проводиться за рішенням начальника продовольчого складу.

У разі нестачі або невідповідності якісного стану військової техніки та майна командир військової частини повідомляє про це відповідну службу забезпечення для прийняття рішення.

Нестачі, що не перевищують норм природних утрат і норм розходжень у показниках ваги, списуються з обліку за актом приймання, затвердженим командиром військової частини.

Якщо при прийманні вантажу від органу залізничного (водного, повітряного) транспорту виявлена нестача після відрахування від неї природних втрат буде перевищувати допустиме розходження у показниках ваги, тоді про всю нестачу складається комерційний акт і одержувач вантажу пред'являє претензії відправнику вантажу або органу транспорту (у залежності від того, з чиєї вини сталася нестача) на відшкодування збитків.

5.13. Продовольство, військова техніка та майно, що надійшли до військової частини залізничним (водним, повітряним) транспортом, у всіх випадках приймаються комісією військової частини відповідно до діючих нормативних документів та укладених договорів. Відправлення військовими частинами, продовольчими складами продовольства, військової техніки та майна залізничним (водним, повітряним) транспортом проводиться за правилами, діючими на транспорті й у відповідності до вимог діючих нормативних актів.

5.14. Для продовольчого забезпечення використовуються яйця курячі харчові.

Порядок та правила одержання (приймання, відпуску) і зберігання яєць визначено у ДСТУ 5028:2008 "Яйця курячі харчові. Технічні умови.".

Продовольчий склад відпускає для військових частин (установ, закладів) тільки якісні яйця без відхилень від вимог ДСТУ 5028:2008 "Яйця курячі харчові. Технічні умови.", про що робиться відмітка на зворотному боці талона чекової вимоги у довідці про якість матеріальних засобів.

5.15. У разі відвантаження постачальником одержувачу незапланованих вантажів або вантажів, які не відповідають за якістю вимогам нормативних актів, вони повертаються постачальнику в установленому порядку.

Указані вантажі одержувач зобов'язаний прийняти від представника залізничної станції на відповідальне зберігання. Одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише в разі, якщо якість вантажу через псування або пошкодження змінилась настільки, що унеможливлюється повне або часткове його використання.

5.16. Приймання від начальників військових ешелонів військової техніки та майна, а також залишків невикористаного продовольства проводиться комісією, яку призначає командир військової частини. Комісія приймає вказані матеріальні цінності і оформляє акт приймання. Якщо під час приймання виявлені псування або нестача продовольства, військової техніки та майна, командир військової частини, яка приймає матеріальні цінності від начальника військового ешелону, призначає розслідування. Матеріали розслідування направляються до продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування за місцем служби посадових осіб військового ешелону для прийняття відповідного рішення.

5.17. Централізоване підвезення продовольства з продовольчих складів та, за угодами продовольчих складів, з підприємств постачальника здійснюється силами складів із залученням транспорту й особового складу військових частин, які забезпечуються.

Підвезення продовольства до підрозділів, розташованих окремо від своєї військової частини, проводиться транспортом військових частин за вказівкою заступника командира частини (гарнізону) з тилу. Одержання продовольства зі складу військової частини може проводитись представником підрозділу.

Кораблям (суднам), підводним човнам, які перебувають на продовольчому забезпеченні безпосередньо в управлінні тилу Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, на військово-морських баз, продовольство доставляється до борту корабля (судна) транспортними засобами цих органів.

Кораблі (судна), підводні човни, які самостійно не ведуть господарство, забезпечуються продовольством через берегові (плавучі) бази.

5.18. Продовольство підвозиться військовим частинам спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для підвезення продовольства, начальником санітарно-епідеміологічного закладу Міністерства оборони території відповідальності оформляється санітарний паспорт на транспорт військової частини, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба (додаток 2 до Положення), який пред'являється представником під час одержання продовольства. У транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводиться у чистому спецодязі. Використання не підготовленого у санітарному відношенні транспорту для підвезення продовольства забороняється. Начальник медичної служби військової частини здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

5.19. Продукти, які швидко псуються, підвозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для підвезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони. Підвезення хліба, м'яса й риби у кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється у спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками.

Перевезення продуктів, які швидко псуються, залізничним і водним транспортом проводиться в ізотермічних вагонах, холодильниках, суднах-рефрижераторах.

Овочі, фрукти й картопля у теплу пору року можуть перевозитись у критих вагонах, а в зимовий період у мехсекціях, вагонах-рефрижераторах або у вагонах, утеплених і обладнаних опалювальними печами. Утеплення вагонів проводить відправник своїми засобами, а прилади опалення встановлює залізниця.

5.20. Для військових частин, розташованих на відстані понад 200 кілометрів від продовольчого складу або баз постачальників, що їх забезпечують, підвезення продовольства, військової техніки та майна здійснюється, як правило, залізничним або водним транспортом.

Підвезення продовольства, військової техніки та майна автомобільним транспортом на відстань понад 200 кілометрів проводиться з дозволу посадових осіб, яким надано це право.

5.21. У разі закінчення строку придатності харчового продукту до споживання, порушення умов зберігання, зміни якісних властивостей продукт підлягає вилученню з обігу.

Вилучені з обігу харчові продукти підлягають відповідній державній санітарно-гігієнічній, ветеринарно-санітарній і товарній експертизі для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації або знищення у порядку, визначеному законодавством України.

Якщо в результаті зазначених експертиз буде встановлено, що вилучені харчові продукти відповідають установленим для них вимогами якості та безпеки, у порядку, визначеному чинним законодавством, дозволяється їх використання за призначенням.

У кожному разі вилучення з обігу харчових продуктів командирами (начальниками) призначається розслідування, за результатами якого приймаються відповідні рішення.

6. Організація зберігання продовольства, військової техніки та майна

6.1. Зберігання продовольства, військової техніки та майна організовується на продовольчих складах, а також на військових продовольчих складах.

До військових продовольчих складів належать продовольчі склади з'єднань і військових частин.

Робота продовольчих складів здійснюється в установленому порядку.

Зберігання продовольства, військової техніки та майна на продовольчих складах здійснюється в установленому порядку.

6.2. Для зберігання продовольства, військової техніки та майна на продовольчих складах обладнуються універсальні й спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать: стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища повинні забезпечувати надійне зберігання продовольства, військової техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

6.3. На військовому продовольчому складі повинні бути:

основне сховище;

сховище для олії, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання свіжих картоплі і овочів;

квасильно-засолювальний пункт;

холодильник з відділеннями для м'яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

сховище для військової техніки продовольчої служби;

навіси для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів, зберігання фуражу та дерев'яної тари.

У військових частинах військові продовольчі склади будуються за типовими проектами.

У разі вимушених відхилень від типових проектів, будівельних норм та правил це повинно бути узгоджено з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби Збройних Сил України.

На кораблях (суднах), підводних човнах продовольство зберігається у спеціально призначених для цього приміщеннях (камерах) за групами в залежності від установлених режимів зберігання продовольства.

Приміщення для зберігання визначається кількістю добових видач запасів продовольства на проектну автономність плавання корабля (судна), підводного човна.

6.4. Залежно від призначення сховища військового продовольчого складу обладнуються:

підлоговими і поличними стелажами, ятками, контейнерами, засіками, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами і психрометрами;

інструментом для упаковування і розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

найпростішими приладами, інструментами для визначення якості продовольства (щупи, лупи, магніти, ложки, тарілки, набір сит тощо);

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

обладнанням для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів;

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу і господарського інвентарю;

набором обладнання для витратної комори;

колодами зі столом для рубання м'яса;

столами, стільцями і шафами для обладнання робочого місця начальника складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником), милом та рушником. На кораблях (суднах) комори (камери) для зберігання продовольства обладнуються згідно із санітарними вимогами і правилами, які повинні узгоджуватись з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби Збройних Сил України;

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видачі продуктів до їдальні.

Усі сховища повинні бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

У кожному сховищі повинна бути така документація:

посадові обов'язки начальника складу;

посадові обов'язки комірника;

інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;

правила зберігання продовольства (військової техніки, майна);

порядок ведення боротьби зі шкідниками продовольства та зерна;

методика підтримання оптимальної температури і вологості повітря;

схеми розміщення продовольства, техніки, майна й обладнання у приміщеннях сховища;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки при роботі у сховищі (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи в дошниках або бетонних ямах, або квасильно-засолювальних пунктах (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення, а також радіоактивного, хімічного та бактеріологічного ураження, і склад пожежного розрахунку (розробляється і затверджується у військовій частині);

умови, терміни зберігання і реалізації продуктів, які швидко псуються;

паспорт сховища;

стелажний (штабельний), дошниковий, закромний ярлик;

картка реєстрації температури і відносної вологості повітря у сховищі;

книга обліку наявності й руху матеріальних засобів;

книга запису результатів перевірки посадовими особами;

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за сховищем.

Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев'яні ґрати, дека для збирання м'ясного соку, гачки з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м'яса. Холодильні агрегати обладнуються знімальною гратчастою загорожею і повинні бути надійно заземлені.

Техніка та майно для зберігання групуються за підрозділами, за видами, типами, модифікаціями, цільовим призначенням та обліком, строками виготовлення і категоріями.

Техніка та майно довгострокового зберігання зберігаються окремо від техніки та майна поточного утримання.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектуючих виробів, які вимагають особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у штабельній картці місця зберігання основного комплекту.

6.5. Складські приміщення, обладнання сховищ повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, які висуваються до об'єктів продовольчої служби, і забезпечувати протипожежну безпеку.

Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна прибираються продукти, які просипались, сміття.

Загальне прибирання складських приміщень з усуненням пилу зі стін, стелі, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

Перевірка на предмет ураження продовольства шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище 10 град. C.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі, за потреби, проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На вільних від гризунів об'єктах ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки об'єктивними методами контролю. Якщо об'єкт заселений гризунами, на ньому застосовуються винищувальні заходи. У разі виявлення комах негайно проводиться хімічна обробка приміщень.

Поточний ремонт складських приміщень проводиться не рідше одного разу на рік.

Працівники продовольчих складів, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання, реалізації, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов'язкових медичних оглядів (попереднього в разі прийняття на роботу та періодичних) в обсязі та терміни, що встановлені чинним законодавством України, та складання заліку з санітарного мінімуму.

У разі ускладнення епідемічної ситуації начальником санітарно-епідеміологічного закладу Міністерства оборони території відповідальності обсяг та терміни медичних оглядів можуть бути змінені.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

7. Організація харчування та забезпечення хлібом

7.1. У військових частинах Збройних Сил України для забезпечення харчуванням (гарячою їжею) військовослужбовців строкової військової служби, військової служби за контрактом, військовослужбовців офіцерського складу, а також працівників Збройних Сил України, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, штатами передбачаються відповідні їдальні (солдатські, матроські, курсантські, льотні, льотно-технічні, інженерно-технічні, госпітальні, у лазаретах, ліцеїстські).

Харчування особового складу кораблів (суден) Військово-Морських Сил Збройних Сил України організовується через камбузи, кают-компанії кораблів (суден), їдальні берегових (плавучих) баз.

З дозволу начальника Центрального управління продовольчого забезпечення, коли умови несення служби і розквартирування не дозволяють забезпечувати окремі команди (підрозділи) військовослужбовців і працівників гарячою їжею через їдальні військових частин, а створення нових їдалень економічно недоцільне, дозволяється організовувати харчування цих осіб через їдальні громадського харчування на договірних засадах за встановленою їм нормою харчування.

При цьому вартість норми харчування, обрахованої за цінами продуктів у даній їдальні, і витрати на приготування їжі та обслуговування особового складу в межах націнок, установлених в цій їдальні, сплачується за рахунок коштів статті витрат 0430 коду економічної класифікації видатків бюджету 1133 кошторису Міністерства оборони.

За умови організації харчування на давальницьких умовах сплачуються тільки витрати за приготування їжі й обслуговування особового складу.

7.2. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, працівники Збройних Сил України, які не мають права на одержання норм харчування, забезпечуються харчуванням, на їхнє бажання, через їдальні військової торгівлі (громадського харчування), а де їх немає - через самодіяльні їдальні, які утримуються на принципах самоокупності.

З метою поліпшення та урізноманітнення харчування, на бажання осіб, які харчуються, можливе придбання за їхній рахунок додаткових продуктів. Асортимент і кількість додаткових продуктів обговорюються на загальних зборах осіб, які харчуються в їдальні.

7.3. Під час забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом, які не мають права на отримання норм харчування через їдальні (кают-компанії) військових частин або з польових кухонь, плата за харчування відшкодовується з розрахунку вартості норм харчування.

7.4. Харчування вихованців військових оркестрів організовується через солдатські, матроські, курсантські, ліцеїстські їдальні військових частин за окремими столами за встановленими нормами харчування.

7.5. Забезпечення харчуванням студентів цивільних вищих навчальних закладів на період проходження ними навчальної практики та стажування у військових частинах за планами навчальних закладів (але не в порядку призову через військові комісаріати) проводиться за їх проханням з попередньою оплатою вартості норми харчування за встановленими цінами.

Розрахунки за харчування вказаних осіб навчальні заклади здійснюють безпосередньо з продовольчим складом, до якого приписана військова частина на забезпечення.

7.6. Військовослужбовці, які отримують норми харчування у вигляді харчування через їдальні військових частин і страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою N 9 (дієтична).

Їжа для них готується за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяються окремі столи.

Зарахування на дієтичне харчування здійснюється наказом командира військової частини на підставі висновків начальника медичної служби військової частини. Термін отримання дієтичного харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше 2 % особового складу, який отримує харчування через їдальню військової частини.

7.7. Працівники Збройних Сил України, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, забезпечуються безоплатним лікувально-профілактичним харчуванням за нормою харчування N 7 (лікувально-профілактична), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 (426-2002-п) за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Харчування організовується через їдальні військових частин або за абонементами (талонами) на одержання лікувально-профілактичного і спеціального харчування (далі - абонементи) (додаток 3 до Положення) через їдальні громадського харчування відповідно до загальної розкладки продуктів за списками, які щомісяця оголошуються наказом командира військової частини.

Абонементи є бланками суворого обліку і виготовляються централізовано на замовлення Центрального управління продовольчого забезпечення. Абонементи виготовляються розміром 45 х 70 мм. Текст на абонементах і талонах друкується чорною фарбою. Цифри 1, 2, 3, 4 (номери раціонів харчування) на абонементах на отримання лікувально-профілактичного харчування друкуються висотою 10 мм. На всіх абонементах друкуються порядкові номери і серії. Виготовлені абонементи брошуруються у книжки по 100 шт.

Зберігання виготовлених абонементів організовується на продовольчих складах. Абонементи, які надійшли на продовольчі склади, приймаються і оприбутковуються матеріально відповідальною особою за кількістю пачок, які пломбуються виробником, за кількістю абонементів, зазначених на пакувальних етикетках, і обліковуються у порядку, установленому для бланків суворого обліку.

Відпуск абонементів військовим частинам проводиться за чековими вимогами.

Облік абонементів у продовольчій службі військової частини ведеться поштучно у книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів окремо на сніданок, обід, вечерю та за видами раціонів. Рух абонементів відображається у звіті про рух та наявність бланків за встановленою формою.

Видача абонементів працівникам Збройних Сил України проводиться під розпис у роздавальній відомості про видачу абонементів лікувально-профілактичного і спеціального харчування (додаток 4 до Положення). Під час видачі на лицьовому боці кожного абонемента чорнилом або чорнильною пастою розбірливо пишуться умовне найменування військової частини, прізвище та ініціали особи, якій видаються абонементи, дата його дії, а також ставиться гербова печатка військової частини, яка видала абонементи.

У разі порушення однієї із зазначених вимог абонементи вважаються недійсними.

Видача працівникам Збройних Сил України абонементів проводиться на підставі наказу командира військової частини про зарахування їх на лікувально-профілактичне або спеціальне харчування згідно з переліком виробництв, професій, посад з особливо шкідливими умовами праці.

Під час відпускання лікувально-профілактичного і спеціального харчування призначений працівник їдальні перевіряє справжність поданих абонементів (за формою, серією, номером, датою дії), після чого погашає їх шляхом нанесення на лицьовому боці абонемента суцільної косої лінії червоним чорнилом.

Погашені (використані) абонементи їдальнями групуються у пачки за відповідним раціоном харчування і не рідше одного разу на місяць здаються за реєстром представнику військової частини. Реєстр складається у двох примірниках. У ньому зазначаються найменування, кількість, ціна і вартість кожного виду погашених абонементів.

Представник військової частини перевіряє справжність абонементів (за формою, серією, номером, датою дії), перераховує вказані абонементи, розписується на першому примірнику реєстру і повертає його матеріально відповідальній особі даної їдальні. Другий примірник реєстру разом з погашеними абонементами зберігається у військовій частині разом з витратними документами на продовольство і є підставою для звірки взаєморозрахунків між військовою частиною і їдальнею.

У разі втрати абонементів командиром військової частини призначається розслідування і приймається рішення.

Під час організації лікувально-профілактичного харчування через їдальні громадського харчування на давальницьких умовах військова частина відшкодовує фактичні витрати на приготування їжі, але не вище націнок, установлених для цієї їдальні. Якщо вказані їдальні готують їжу зі своїх продуктів, військова частина відшкодовує вартість продуктів за встановленими цінами та фактичні витрати на приготування їжі в межах діючих націнок.

Витрати на видачу лікувально-профілактичного харчування працівникам проводяться:

працівникам, які утримуються за рахунок коштів статті витрат 0223 коду економічної класифікації видатків бюджету 1110 кошторису Міністерства оборони, - за рахунок коштів статті витрат 0430 коду економічної класифікації видатків бюджету 1133 кошторису Міністерства оборони;

працівникам, які утримуються за іншими статтями кошторису Міністерства оборони, - за рахунок коштів коду економічної класифікації видатків бюджету 1133 статей, за якими сплачується заробітна плата цивільному персоналу;

працівникам госпрозрахункових установ та організацій, підприємств, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони, - за рахунок собівартості продукції (праці) цих установ, організацій та підприємств.

7.8. Кожна їдальня (камбуз) військової частини (корабля, судна) зобов'язана мати необхідні виробничі, допоміжні, побутові й технічні приміщення, обідній зал, технологічне, холодильне та інше устаткування, які забезпечують нормальні умови для приготування їжі та її приймання особовим складом.

За збереження, технічний стан та правильну експлуатацію технологічного і холодильного устаткування, а також інвентарю і столово-кухонного посуду відповідає начальник їдальні.

Черговий їдальні відповідає за збереження столово-кухонного посуду, інвентарю та іншого майна, прийнятого за описом на період чергування, а в разі їх псування, втрат з його вини він несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наявність приміщень їдалень, камбузів, кают-компаній кораблів (суден) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, хлібопекарень та їх планування і оснащення визначаються правилами та нормами проектування, які узгоджуються з Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства оборони та з Центральним управлінням продовольчого забезпечення.

7.9. Кожна одиниця обладнання закріплюється за визначеною особою, яка зобов'язана виконувати правила експлуатації, технічного обслуговування і техніки безпеки під час роботи з ним, стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту і виконувати санітарно-гігієнічні вимоги щодо його утримання. Персонал їдалень військових частин, який займається експлуатацією технологічного та холодильного обладнання, здає заліки в обсязі програми технічного мінімуму. Без здачі заліків робітники їдальні до експлуатації вказаного обладнання не допускаються.

7.10. Їжа в їдальнях військових частин готується відповідно до розкладки продуктів.

У військових частинах, де особовий склад одержує харчування за нормами харчування N 1 (загальновійськова) та N 3 (морська), гаряча їжа готується і видається три рази на добу - на сніданок, обід і вечерю, а також готується друга вечеря для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за контрактом у дні призначення їх для несення варти (продукти видаються окремо для приготування їжі (другої вечері), яка повинна складатися із гарячої другої м'ясної страви, гарячого солодкого чаю, хліба і масла. Заміну одних продуктів на інші дозволяється проводити згідно з визначеною нормою).

Військовослужбовці військової служби за контрактом, призначені до складу добового наряду і для несення варти, забезпечуються харчуванням через їдальні військової частини в дні несення служби безоплатно. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у даному разі є наказ командира військової частини.

Час приймання їжі особовим складом визначається командиром військової частини.

Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок - 30-35 %, на обід - 40-45 % і на вечерю - 30-20 %. Залежно від умов бойової підготовки і розпорядку дня військової частини розподіл норми може бути змінено командиром військової частини.

7.11. Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби (помічником командира корабля) за участю начальника медичної служби військової частини, начальника їдальні та інструктора-кухаря (кока) (старшого кухаря (кока)).

Розкладка продуктів за нормами харчування N 5 (лікувальна) та N 9 (дієтична) у військовій частині складається начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби (помічника командира корабля) та інструктора-кухаря (старшого кухаря (кока), інструктора-кока).

Розкладка продуктів підписується заступником командира військової частини з тилу (помічником командира із забезпечення), начальником продовольчої служби, начальником медичної служби військової частини і затверджується командиром військової частини.

Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень окремо за кожною нормою у трьох примірниках.

Перший примірник (оригінал) залишається у діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню (на камбуз), а два примірники видаються у їдальню. Один з них вивішується на "Місці контролю" для ознайомлення з ним осіб, які харчуються, а другий вивішується у гарячому цеху для керівництва під час приготування їжі.

Під час складання розкладки продуктів ураховуються особливість і характер бойової підготовки, пора року, установлений режим харчування, наявність і асортимент продуктів, норми харчування, а також побажання військовослужбовців (осіб), які харчуються в їдальні.

Розкладка продуктів для приготування їжі за льотною нормою харчування підписується командиром авіаційно-технічної частини, начальником продовольчої служби авіаційно-технічної частини, начальником медичної служби авіаційної частини і затверджується командиром авіаційної частини. В авіаційних базах, військових частинах армійської авіації розкладка продуктів для приготування їжі за льотною нормою харчування підписується та затверджується порядком, визначеним у третьому абзаці пункту 7.12 Положення.

Розкладка продуктів для харчування варти другою вечерею складається окремо на тиждень у трьох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається у діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню (на камбуз), другий примірник видається у їдальню і міститься в інструктора-кухаря (старшого кухаря (кока), інструктора-кока) для керівництва під час приготування їжі, а третій вивішується у вартовому приміщенні для ознайомлення з ним осіб, які харчуються під час несення вартової служби.

Уносити зміни в затверджену розкладку продуктів без дозволу командира військової частини забороняється. Після кожного внесення змін командир військової частини зобов'язаний підтвердити свій дозвіл підписом у розкладці продуктів.

7.12. З метою урізноманітнення харчування або в разі відсутності встановлених продуктів на складі дозволяється при складанні розкладки продуктів проводити заміну одних продуктів на інші відповідно до норм заміни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 (426-2002-п) .

7.13. У разі використання для додаткового харчування особового складу продуктів з підсобного господарства чи продуктів, закуплених за рахунок коштів грошового фонду військової частини, у розкладці продуктів окремою графою на приймання їжі (сніданок, обід, вечеря) вказується кількість продуктів, які відпускаються на додаткове харчування.

Видача продуктів для додаткового харчування проводиться за накладними на підставі письмового наказу командира військової частини. Використовувати продовольство планового забезпечення на додаткове харчування військовослужбовців строкової військової служби забороняється.

7.14. Продукти зі складу військової частини в їдальню для приготування їжі зважуються і відпускаються інструктору-кухарю (старшому кухарю, інструктору-коку) у присутності чергового їдальні за накладними, виписаними у трьох примірниках (окремо на сніданок, обід, вечерю, другу вечерю) на підставі розкладки продуктів та даних книги обліку руху осіб, які харчуються.

На продовольчому складі військової частини, після видачі продовольства, залишаються перший та другий примірники накладної, які повертаються до діловодства продовольчої служби.

Третій примірник накладної залишається в одержувача продуктів для контролю у процесі роботи, який другого дня здається у діловодство служби і знищується у встановленому порядку.

Продукти, які потребують тривалої теплової обробки (солона та морожена риба, морожене м'ясо), видаються з урахуванням часу, необхідного для їх вимочування чи розморожування.

Видавати продукти зі складу в їдальню необхідно в чистій, спеціально пристосованій для цього закритій тарі, яка має відповідне маркування ("М'ясо", "Риба", "Крупа", "Овочі" тощо).

7.15. Закладання кухарями продуктів у казан проводиться згідно з масою у присутності чергового їдальні.

Черговий їдальні виконує свої статутні обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби). На кораблях обов'язки чергового камбузу (їдальні) визначаються корабельним статутом Військово-Морських Сил.

Особи, допущені до несення служби чергового їдальні (камбузу) на навчальний період, оголошуються наказом командира військової частини. Черговий зобов'язаний прийняти згідно з описом устаткування, що є в їдальні, меблі, столово-кухонний посуд та інвентар. У разі їх нестачі чи псування проводиться розслідування, за результатами якого винні особи притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Призначати начальників продовольчої служби, начальників їдалень, інструкторів-кухарів (коків) та начальників продовольчих складів до складу добового наряду військової частини забороняється.

7.16. До початку видачі готової їжі її якість перевіряється посадовими особами військової частини згідно з вимогами статуту внутрішньої служби та інших керівних документів.

Перевірка командиром військової частини або його заступниками якості приготування їжі полягає у визначенні харчових якостей їжі й об'єму, маси м'ясних (рибних) порцій, холодних закусок, перших, других і третіх страв, оцінці кожної страви.

У разі виявлення невідповідності маси порцій та страв, виданих особовому складу, у бік їх зменшення розрахунковим даним, указаним у розкладці продуктів, виявляються причини їх невідповідності і вживаються відповідні заходи (проводиться розслідування, довидача зі складу продуктів за рахунок винних). Якщо продукти повинні проходити теплову обробку, за рішенням командира військової частини приймання їжі переноситься.

Під час приймання їжі особовим складом у їдальні військової частини повинен бути присутнім черговий військової частини.

Відвідування їдальні військової частини сторонніми особами допускається лише з дозволу командира військової частини чи особи, яка його заміщає. Посадові особи, які перевіряють організацію харчування, під час відвідування об'єктів продовольчої служби військової частини зобов'язані дотримуватися санітарних правил, установлених для об'єктів харчування.

7.17. У їдальню військової частини для виконання підсобних робіт виділяється добовий наряд з розрахунку: до 100 чоловік, що харчуються у їдальні, - 4 чоловіки, на кожні наступні 100 чоловік додатково виділяється по 2 чоловіки. У курсантські їдальні добовий наряд виділяється з урахуванням наявного в їдальні обслуговувального персоналу, передбаченого штатом.

7.18. Особи добового наряду, призначені у їдальню, не допускаються до обробки м'яса та риби, приготування та роздачі їжі, нарізання хліба, порціювання масла, сиру сичужного твердого, розливання компоту, соку фруктового, очищення і нарізання вареної картоплі та овочів, а також миття казанів для приготування їжі.

Для нарізання хліба, порціювання цукру та їх видачі призначається хліборіз у залежності від кількості тих, хто харчується у даній їдальні: до 500 чоловік - 1, 501-1000 чоловік - 2 і понад 1000 чоловік - 3. Порціювання масла та сиру сичужного твердого проводиться тільки кухарем.

Хліборіз призначається наказом командира військової частини з військовослужбовців строкової служби тільки після медичного обстеження і лабораторних досліджень, передбачених переліком (тільки там, де хліборіза немає у штаті військової частини), на строк, визначений командиром військової частини, але не менше ніж на місяць.

7.19. Підготовка обіднього залу до приймання їжі проводиться особами добового наряду під керівництвом начальника їдальні та чергового їдальні. Температура готової їжі до початку приймання її особовим складом повинна бути: для перших страв - не нижче 75 град. C, для других страв - не нижче 65 град. C, чаю - 80град. C, третіх страв (компоту, киселю, соків) - не вище 14 град. C. Хліб нарізається тонкими скибочками масою 50-75 грамів і видається згідно з нормами.

Сухарі замість хліба дозволяється планувати та видавати до першої страви не більше трьох разів на тиждень.

Якщо приймання їжі проводиться у кілька змін з перервами між змінами, що перевищують одну годину, то приготування їжі проводиться для кожної зміни окремо.

7.20. Чергові рот (підрозділів) зустрічають особовий склад на вході до їдальні і присутні під час приймання ним їжі, а також стежать за порядком у їдальні.

7.21. Наказом по військовій частині за кожним підрозділом закріплюються постійні столи для приймання їжі. За кожним столом призначається старший столу, як правило, з числа сержантів.

Старший столу здійснює контроль за порядком та дисципліною військовослужбовців під час приймання їжі, здачею посуду після приймання їжі, а також не допускає забруднення їдальні залишками їжі.

Після закінчення приймання їжі столовий посуд складається на краю столу за його видами. Збирання брудного посуду з обідніх столів та доставка його до приміщення для миття столового посуду проводиться особами добового наряду їдальні на візках, а там, де використовуються лінії самообслуговування, тими, хто харчується в їдальні.

7.22. Для військовослужбовців, що виконують різні завдання і у зв'язку з цим відсутні на сніданку, обіді чи вечері, залишається відповідна кількість їжі. Заявки на залишення їжі подаються старшинами підрозділів через чергового роти (підрозділу) черговому військової частини, який дає дозвіл черговому їдальні із зазначенням часу прибуття військовослужбовців до їдальні.

Їжа, залишена для відсутніх військовослужбовців, зберігається в окремому закритому посуді в холодильній шафі не більше 4 годин, а в разі відсутності холодильних засобів - не більше 2 годин. При цьому м'ясні та рибні порції зберігаються окремо від гарніру. Видача їжі дозволяється тільки після повторної теплової обробки (кип'ятіння не менше 15 хвилин) та перевірки лікарем (фельдшером).

Для особового складу, який не має можливості прибути до їдальні до закінчення встановленого строку зберігання їжі, продукти у казан не закладаються. У цих випадках за вказівкою чергового їдальні їжа для відсутніх військовослужбовців готується окремо до часу їх прибуття до їдальні.

7.23. Обробка продуктів у їдальні військової частини, приготування та роздача їжі проводяться з дотриманням кулінарних правил та санітарно-гігієнічних вимог.

Працівники, які постійно працюють на об'єктах продовольчої служби і мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, транспортування, зберігання, реалізації (начальники їдалень та складів, кухарі, коки, хліборізи, комірники, постійні кухонні працівники, працівники хлібозаводів та складів, спеціалісти з ремонту холодильного та технологічного устаткування, експедитори, водії спеціальних автомобілів, призначених для підвезення продуктів і хліба, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання), забезпечуються відповідним спецодягом за встановленими нормами і допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов'язкових медичних оглядів (попередньо при поступленні на роботу та періодичних) в обсяги та терміни, що встановлені чинним законодавством України, та складанням заліку з санітарного мінімуму.

У разі ускладнення епідемічної ситуації начальником санітарно-епідемічного закладу Міністерства оборони території відповідальності обсяг та терміни медичних оглядів може бути змінено.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

Добовий наряд, призначений до роботи в їдальні військової частини, перед заступанням на чергування (вахти - на камбузі) підлягає медичному огляду черговим лікарем (фельдшером). Особи, що не пройшли медичного огляду, до роботи в їдальні не допускаються.

Забороняється допускати до роботи в їдальнях військових частин осіб, що мають захворювання шкіри, страждають на гострі кишкові захворювання, а також перенесли кишкові інфекції: кухарів - військовослужбовців строкової військової служби, осіб, призначених у добовий наряд, - протягом 6 місяців, військовослужбовців військової служби за контрактом, працівників Збройних Сил України - протягом одного місяця.

Порядок допуску до роботи на об'єктах продовольчої служби осіб, які хворіли на гострі кишкові інфекції, черевний тиф, паратифи та інфекційний гепатит, визначається Головним санітарним лікарем Збройних Сил України.

7.24. Хліб військові частини отримують з хлібопекарських підприємств та військових хлібопекарень. Приписка військових частин до хлібопекарських підприємств та військових хлібопекарень для одержання хліба здійснюється за письмовим рішенням начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування або начальника продовольчого складу, до якого прикріплені військові частини на забезпечення.

7.25. Одержання військовими частинами хліба на хлібопекарських підприємствах організовується на підставі договорів, укладених між підприємством - виробником хліба та продовольчим складом.

7.26. Підрозділи, які постійно або тимчасово розташовані окремо від своєї військової частини, хліб одержують, як правило, з продовольчого складу своєї військової частини, а в окремих випадках з дозволу начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування чи начальника продовольчого складу, до якого прикріплена військова частина цього підрозділу, - на найближчому військовому хлібозаводі чи іншому хлібопекарському підприємстві.

Під час розміщення підрозділів на відстані 50 км та більше від своєї військової частини з дозволу начальника Центрального управління продовольчого забезпечення, начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування вони прикріплюються на забезпечення хлібом до найближчих військових частин. У разі неможливості забезпечення підрозділів хлібом через найближчі військові хлібозаводи, інші хлібопекарські підприємства або військові частини випікання хліба організовується власними силами та засобами.

У разі відсутності в підрозділі пекарів, передбачених штатом, вони призначаються наказом по військовій частині з розрахунку випічки 150 кілограмів хліба на одну людину, але не менше двох чоловік. Військовослужбовці, які призначаються, повинні вивчити правила випікання хліба та експлуатації устаткування, пройти медичне обстеження, скласти залік із санітарного мінімуму. Особи, які не склали залік із санітарного мінімуму, до роботи не допускаються.

Усі розрахунки з військовими хлібозаводами, іншими хлібопекарськими підприємствами за хліб, що одержують підрозділи, здійснюються продовольчим складом, до якого військова частина приписана на продовольче забезпечення.

7.27. На військових хлібозаводах, де в штаті є лаборант, він визначає якість хліба щодо фізико-хімічних показників щодня з кожної випічки, а де немає лаборанта - проби хліба направляються на дослідження у санітарно-епідеміологічні установи (в установи ветеринарної медицини) Збройних Сил України або Міністерства охорони здоров'я України (установи державної ветеринарної медицини) не рідше одного разу на тиждень.

7.28. На кораблях, що мають хлібопекарні, випікання хліба проводиться тільки під час відриву корабля від бази. Кораблі, що стоять на базі чи на рейді, забезпечуються хлібом з продовольчого складу берегової бази.

Кораблі, що не мають хлібопекарень, і виходять у море терміном до трьох діб, забезпечуються звичайним хлібом, а в разі виходу в море на термін понад три доби - хлібом тривалого зберігання.

Заміна хліба сухарями проводиться лише в разі неможливості забезпечення особового складу кораблів звичайним хлібом власної випічки чи хлібом тривалого зберігання.

Підводні човни під час короткочасного походу забезпечуються хлібом: під час підводного плавання тривалістю понад три доби - на перші три доби звичайним хлібом, на решту плавання - хлібом власного випікання чи хлібом тривалого зберігання.

7.29. Організація харчування в особливих умовах

7.29.1. Харчування на навчаннях (маневрах)

7.29.1.1. Харчування особового складу військових частин на навчаннях (маневрах) організовується начальником продовольчої служби військової частини через підрозділи забезпечення з польових кухонь за підрозділами (батальйон, дивізіон, окрема рота тощо).

Підрозділи, що не мають польових кухонь, заступником командира військової частини з тилу прикріплюються на харчування до інших підрозділів, що їх мають.

На навчаннях (маневрах) військовослужбовці строкової служби забезпечуються харчуванням безоплатно за нормами харчування, установленими відповідним категоріям військовослужбовців даної військової частини у стаціонарних умовах.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які не мають права на безоплатне забезпечення харчуванням, під час перебування у польових умовах та інших випадках у разі відсутності підприємств громадського харчування можуть забезпечуватися харчуванням з польових кухонь (через їдальні військових частин) за загальновійськовою нормою за плату в сумі, що відповідає розрахунку його вартості. Підставою для зарахування на забезпечення в даному випадку є наказ командира військової частини.

Розкладка продуктів складається єдина для всіх підрозділів військової частини.

Гаряча їжа видається особовому складу, як правило, тричі на добу.

У тих випадках, коли немає умов для приготування та видачі їжі тричі на добу, одночасно з ранковою видачею гарячої їжі особовому складу підрозділів видається проміжне харчування (у вигляді сухих продуктів) за рахунок норм харчування.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом управлінь центрального апарату Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, штабів (управлінь, відділів) видів Збройних Сил України, оперативних командувань, об'єднань у період навчань (маневрів) забезпечуються харчуванням через їдальні військової торгівлі за плату.

7.29.1.2. На навчаннях (маневрах) та в інших особливих умовах несення служби для харчування військовослужбовців разом зі свіжими продуктами можуть використовуватися концентровані та консервовані продукти, а також раціони харчування з цих продуктів.

7.29.1.3. У таборах (навчальних центрах, на полігонах) харчування військовослужбовців строкової військової служби організовується у масштабі військової частини в їдальні табору (навчального центру, полігона) за встановленими для них нормами харчування.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які не мають права на безоплатне забезпечення харчуванням, у таборах (навчальних центрах, на полігонах) забезпечуються харчуванням через їдальні військової торгівлі. У разі їх відсутності з дозволу начальника Центрального управління продовольчого забезпечення або начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування дозволяється організовувати харчування вказаної категорії в їдальні табору (навчального центру, полігона) за плату з розрахунку вартості норми харчування, передбаченої для військовослужбовців строкової військової служби. У таборах (навчальних центрах, полігонах), на навчаннях,

маневрах, коли проводити випічку виробів із борошна пшеничного першого сорту за нормами N 1 (загальновійськова) та N 3 (морська) неможливо, дозволяється заміняти 50 г борошна пшеничного першого сорту на 67 г хліба з борошна пшеничного першого сорту.

7.29.2. Харчування у підрозділах, що розташовані окремо від своєї військової частини

7.29.2.1. У підрозділах, що розташовані окремо від своєї військової частини, харчування організовується, виходячи з умов їх розквартирування.

За необхідності з дозволу командира військової частини підрозділи можуть організовувати тимчасові їдальні, що обслуговуються особовим складом підрозділу. Особовий склад, що обслуговує тимчасові їдальні, підлягає медичному огляду та обстеженню у порядку, передбаченому пунктом 7.23 Положення.

7.29.2.2. Відповідальність за організацію та стан харчування особового складу несуть командири підрозділів, які встановлюють режим та час приймання їжі.

Харчування особового складу підрозділів організовується за єдиною розкладкою продуктів, що затверджується командиром військової частини, а в окремих випадках, виходячи з умов розквартирування, за розкладкою, затвердженою командиром підрозділу.

7.29.2.3. Керівництво і контроль за організацією харчування у підрозділах, що розміщуються окремо від своєї військової частини, здійснюється начальником продовольчої служби військової частини, рішення якого щодо організації харчування для командирів підрозділів є обов'язковими.

7.29.3. Харчування військовослужбовців, які перебувають у відрядженні, та осіб добового наряду

7.29.3.1. Військовослужбовці строкової військової служби, які перебувають у відрядженні, забезпечуються харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні військових частин, до яких вони прибули за нормою харчування, передбаченою для військовослужбовців строкової військової служби даної військової частини.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають право на безоплатне забезпечення харчуванням, під час перебування у відрядженні забезпечуються харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні військових частин за передбаченими для них нормами харчування.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які не мають права на безоплатне забезпечення харчуванням, під час перебування у відрядженні забезпечуються харчуванням через їдальні військової торгівлі та їдальні громадського харчування. У разі їх відсутності зазначена категорія може забезпечуватися харчуванням через їдальні військових частин за нормою харчування, передбаченою для військовослужбовців строкової військової служби, за плату в сумі, що відповідає розрахунку його вартості. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у такому разі є наказ командира військової частини.

7.29.3.2. Особи добового наряду, які мають право на харчування за рахунок держави, приймають їжу за окремими столами до початку загального приймання їжі особовим складом військової частини.

Особи, які призначені до складу добового наряду і які не мають права на харчування за рахунок держави, у разі приймання їжі під час несення служби через їдальню військової частини сплачують вартість харчування.

7.29.3.3. Персонал їдалень військових частин, передбачений штатом з числа працівників, зайнятих приготуванням їжі та обслуговуванням осіб, які харчуються, дозволяється забезпечувати одноразовим харчуванням за місцем їх роботи за плату. Вартість харчування визначається за набором продуктів, які закладаються в казан, і нараховується за встановленими цінами без урахування витрат на приготування їжі.

7.29.4. Харчування особового складу спортивних підрозділів

7.29.4.1. Військовослужбовці строкової військової служби спортивних підрозділів у період, коли вони не перебувають на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, забезпечуються за нормами харчування, установленими для військовослужбовців строкової військової служби з видачею додаткових продуктів з розрахунку на одну особу на добу: м'яса - 100 г, молока (молочні продукти у переведенні на молоко) - 300 г, сиру - 30 г, масла - 15 г, яєць - 10 шт. на тиждень, цукру - 35 г, фруктів - 200 г, соку фруктового - 200 г, кави (какао) - 5 г, полівітамінного препарату "Гексавіт" - по 1 драже (у періоди, коли в основній нормі цей препарат не видається).

Дозволяється за погодженням з органом, який забезпечує харчування, здійснювати заміну продуктів, зазначених у даному пункті, на інші продукти згідно з нормами заміни, не допускаючи при цьому зниження білкового складу раціону.

7.29.4.2. Додаткові продукти, передбачені пунктом 7.29.4.1 Положення, видаються військовослужбовцям спортивних підрозділів тільки у вигляді харчування через їдальні військових частин разом з основною нормою. Видача цих продуктів на руки або виплата замість них грошової компенсації не дозволяється.

7.29.4.3. Вартість продуктів, передбачених пунктом 7.29.4.1 Положення, виданих на додаткове харчування військовослужбовців штатних спортивних підрозділів, сплачується за рахунок коштів грошового фонду військової частини (спортивного клубу).

7.29.4.4. Військовослужбовці, що беруть участь у спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, у цей період забезпечуються безоплатним харчуванням в установленому порядку.

7.29.5. Харчування особового складу кораблів та суден забезпечення

7.29.5.1. Харчування особового складу кораблів та суден забезпечення (далі - кораблів), берегових баз та управлінь об'єднань, з'єднань кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України організовується через камбузи, їдальні, кают-компанії кораблів, берегових (плавучих) баз. Час приймання їжі особовим складом встановлюється командиром корабля (об'єднання, з'єднання).

Гаряча їжа особовому складу кораблів і особовому складу берегових баз та управлінь з'єднань кораблів видається чотири рази на добу: на обід і вечерю - перша й друга страви, на сніданок - одна друга страва, хліб з маслом і чай, а після вечері - вечірній чай з хлібом.

Продукти норми харчування за енергетичною цінністю розподіляються: на сніданок - 20-23 %, на обід - 40-35 %, на вечерю - 30-35 % та на вечірній чай - 10-7 %.

7.29.5.2. Матроси та старшини кораблів їжу приймають у корабельній їдальні, а в разі її відсутності - у кубриках чи на верхній палубі, коли дозволяють погодні умови.

Матроси та старшини (крім головних корабельних старшин) для приймання їжі розписуються по столах і бачках тих кубриків, де вони розміщені для проживання.

Для сервірування столу, отримання їжі з камбузу, прибирання та миття посуду старший столу призначає чергових бачкових зі складу матросів.

Військовослужбовці офіцерського складу, мічмани, головні корабельні старшини і головні старшини приймають їжу у відповідних кают-компаніях.

Куштування готової їжі до початку її роздачі здійснюється лікарем, черговим корабля і командиром корабля чи, за його вказівкою, одним з його заступників (помічників). Результати куштування їжі записуються в книгу обліку контролю за якістю приготування їжі, а на підводних човнах, які не ведуть свого господарства, у розкладку-накладну.

Дозвіл на видачу їжі особовому складу з відома командира корабля дає черговий корабля (на ходу - вахтовий офіцер).

7.29.5.3. Планування харчування особового складу підводних човнів у період автономного плавання здійснюється згідно з установленими нормами харчування у відповідності з розкладкою продуктів, що складається начальниками продовольчої і медичної служб з'єднання (об'єднання), куди входить підводний човен, за участю старшого помічника командира, начальника медичної служби та інструктора-кухаря (кока), старшого кока підводного човна з урахуванням наявного асортименту продуктів та характеру походу.

Забезпечення підводного човна продовольством на період походу виконується береговою (плавучою) базою. Видача продовольства зі складу бази проводиться за накладною, що виписується в продовольчій службі на підставі заявки командира підводного човна на потрібну кількість добових видач продовольства з розрахунку потреби продовольства на похід.

Під час складання розрахунку потреби продовольства на похід в продовольчій службі з'єднання (об'єднання) враховуються: розкладка продуктів, асортимент наявних на складі продуктів, умови їх зберігання на підводному човні, співвідношення між свіжими та консервованими продуктами загальних запасів, їх розфасовка, упаковка і тара, в яких продовольство подається на підводний човен.

Приготування їжі особовому складу підводного човна здійснюється згідно з розкладкою-накладною, що складається на кожний день, у відповідності до розкладки продуктів.

Розкладка-накладна складається помічником командира підводного човна разом з начальником медичної служби та інструктором (коком), старшим коком. Вона підписується помічником командира, начальником медичної служби і затверджується командиром підводного човна.

Енергетична цінність продуктів у нормах на підводних човнах розподіляється таким чином: на сніданок - 25-26 %, на обід - 31-34 %, на вечерю - 27-25 % і на вечірній чай - 17-15 %.

7.29.5.4. Якщо вихід у море в призначений час відмінений, то додаткові продукти, передбачені приміткою 2 до норми N 4 (підводна), не видаються.

7.29.5.5. У разі аварії, вимушених затримок у морі, віддалення від баз постачання підводні човни, малі бойові надводні кораблі, катери та судна забезпечення забезпечуються повсякденним набором сухих продуктів - норма N 10.

Повсякденний набір сухих продуктів зберігається на бойових постах у спеціально обладнаних місцях і витрачається лише з дозволу командира підводного човна (корабля, катера, судна) після повного використання продовольства за основною нормою харчування.

На рятувальних шлюпках та плотах кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України утримуються раціони харчування для особового складу, який зазнав лиха на морі і перебуває на рятувальних засобах колективного користування - норма N 13.

Підставою для списання повсякденного набору сухих продуктів є виписки з вахтового журналу, завірені штабом військової частини (з'єднання), до складу якої входять зазначені кораблі (підводні човни).

7.29.5.6. Під час організації харчування особового складу екіпажів кораблів, що несуть бойову службу за межами територіальних вод України, дозволяється здійснювати заміну продуктів з урахуванням спеціальних замін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 (426-2002-п) .

7.29.5.7. Водолази, що виконують спеціальні завдання з відривом від баз на добу і більше, забезпечуються автономним харчуванням - норма N 11. Скомплектовані норми впаковуються у спеціальні водонепроникні мішки, прийняті на забезпечення водолазів, які виконують спеціальні завдання.

7.29.6. Харчування льотного та інженерно-технічного складу авіації.

7.29.6.1. Харчування льотного та інженерно-технічного складу авіації Збройних Сил України організовується через відповідні їдальні військових частин (льотного, інженерно-технічного складу).

Льотний склад забезпечується харчуванням у військових їдальнях у робочі, неробочі вихідні та святкові дні.

Льотному складу, який забезпечується харчуванням у військових їдальнях за нормою N 2 - льотна, під час служби (крім вихідних і святкових днів) грошова компенсація замість харчування не виплачується, у тому числі за час перебування у відпустці.

За потреби в дні польотів за заявкою начальника штабу авіаційної частини харчування льотного та інженерно-технічного складу може бути організоване безпосередньо на аеродромах. Для цього приготована їжа вивозиться в термосах, а на аеродромах обладнуються спеціальні приміщення для підігрівання та приймання їжі.

7.29.6.2. На харчування за нормою харчування N 2 (льотна) зараховуються:

категорії, пойменовані у підпунктах "а", "в", "г", "ґ", "д", "е", "ж", "з" примітки 1 до норми харчування N 2 (льотна), - наказом командира авіаційної (авіаційно-технічної) частини (військово-навчального закладу, установи);

військовослужбовці льотного складу, які не входять до складу екіпажів літальних апаратів, але здійснюють польоти за планом бойової та навчальної підготовки, бойового чергування, а також випробування авіаційної техніки та майна в повітрі, яким визначена норма нальоту годин:

авіаційних частин і з'єднань, управлінь (відділів, служб) авіаційних об'єднань Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України, авіації Військово-Морських Сил Збройних Сил України та інших видів Збройних Сил України, авіації оперативних командувань - один раз у квартал наказами головнокомандувачів видів Збройних Сил України, командувачів військ оперативних командувань, командувачів указаних об'єднань згідно зі списками, які подаються за підпорядкованістю командирами авіаційних з'єднань, окремих авіаційних частин, начальниками управлінь (відділів) через заступників головнокомандувачів видів Збройних Сил України з тилу, заступників командувачів військ оперативних командувань з тилу, заступників командувачів об'єднань з тилу;

управлінь центрального апарату Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, управлінь і відділів (служб) Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України, Національної академії оборони України - один раз у квартал наказами начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил України, начальника штабу Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України, начальника Національної академії оборони України за узгодженням з Центральним управлінням продовольчого забезпечення;

військовослужбовці, пойменовані в підпункті "є" примітки 1 до норми харчування N 2 (льотна) - наказом командира військової частини, на базі якої відбуваються стрибки з парашутом. При цьому, якщо в призначені дні стрибки не проводились або відмінені, зараховані на харчування військовослужбовці із забезпечення у цей день не знімаються.

Зарахування військовослужбовців інженерно-технічного складу авіації на харчування у дозволених випадках проводиться наказом командира авіаційної (авіаційно-технічної) частини згідно з переліком посад, який затверджується наказом Міністра оборони України.

7.29.6.3. Надання льотному та інженерно-технічному складу авіації харчування за відповідними нормами харчування припиняється у разі:

розформування (переформування) авіаційних і авіаційно-технічних частин;

заміни матеріальної частини з припиненням польотів;

переведення військовослужбовців з однієї авіаційної (авіаційно-технічної) частини в іншу;

усунення інженерно-технічного складу від обслуговування літальних апаратів за рішенням командування; усунення льотного складу від льотної роботи за рішенням командування або за медичними показниками при винесенні льотно-лікарською комісією постанови про непридатність до льотної роботи;

переведення на роботу, не пов'язану з польотами або обслуговуванням літальних апаратів.

Військовослужбовці офіцерського складу та військовослужбовці військової служби за контрактом льотного складу (у тому числі, які прибули з військових навчальних закладів) зараховуються на харчування за нормою харчування N 2 (льотна) з дня, коли приступили до виконання посади в складі екіпажу літального апарату, указаного в наказі командира військової частини.

7.29.6.4. Їжа в їдальнях льотного й інженерно-технічного складу авіації готується згідно з попередніми замовленнями на підставі розкладки продуктів.

7.29.6.5. Льотний склад забезпечується гарячою їжею 4 рази на добу. Проміжки між прийманням їжі в усіх випадках не повинні перевищувати 4-5 годин. У дні, коли польоти не здійснюються, приймання їжі може бути зменшено до 3 разів на добу з розподілом продуктів норми харчування за енергетичною цінністю відповідно до приймань їжі: на сніданок - 30 %, на обід - 50 %, на вечерю - 20 %.

У дні польотів льотний склад їжу приймає за 1,5-2 години до початку польотів.

Продукти норми харчування N 2 (льотна) за енергетичною цінністю у дні польотів розподіляються:

Другий сніданок (друга вечеря) видається у перерві між польотами або після їх закінчення.

7.29.6.6. Зарахування льотного складу Збройних Сил України з атерогенними змінами ліпідного обміну на дієтичне харчування проводиться наказом командира авіаційної частини на підставі висновку начальника медичної служби авіаційної частини.

Дієтичне харчування організовується на основі норми N 2 (льотна) та додаткових продуктів для екіпажів реактивних і турбореактивних літаків з урахуванням замін одних продуктів іншими.

Видача продуктів для дієтичного харчування зі складу в їдальню льотного складу здійснюється за окремою накладною.

Для приготування страв дієтичного харчування в кожній зміні кухарів призначається відповідальний кухар.

Враховуючи те, що розкладка продуктів на перші та другі обідні страви для дієтичного харчування відповідає загальній розкладці продуктів за нормою льотного пайка, приготування їх проводиться разом для всього льотного складу частини.

Льотному складу для дієтичного харчування готують окремо молочні страви, каву, компот, булочки, а також окремо порціюють продукти для видачі до столу.

Посуд для приготування і роздачі кави, компоту, вистоювання тіста для дієтичного харчування необхідно маркувати.

Дієтичне харчування організовується через штатні їдальні льотного складу. Їжа готується за окремими розкладками продуктів, для її приймання в обідньому залі льотної їдальні виділяються окремі столи.

Витребування і облік продуктів, які входять у раціони дієтичного харчування, а також звіт про їх витрачання проводяться у встановленому порядку.

7.29.6.7. Під час виконання тривалих безпосадочних польотів особовий склад екіпажів літаків і вертольотів забезпечується за нормою N 12 - бортове харчування для екіпажів літаків і вертольотів.

Заявки на необхідну кількість бортового харчування начальник штабу авіаційної частини подає начальнику тилу авіаційної частини або начальнику штабу авіаційно-технічної частини не пізніше як за 10 годин до вильоту літаків (вертольотів).

Бортове харчування комплектується їдальнями авіаційних (авіаційно-технічних) частин на кожного члена екіпажу окремо.

Бортові сумки з укладеними в них бортовим харчуванням і термосами з гарячим чаєм та кавою доставляються на аеродроми до часу, який зазначений у заявці начальника штабу авіаційної частини, і видаються під розпис у накладній на кожний літак (вертоліт) одному з членів екіпажу. Видане бортове харчування записується членам екіпажів літаків в атестати на продовольство.

7.29.6.8. У разі відміни або перенесенні на добу і більше тривалих безпосадочних польотів, повернення літака (вертольота) раніше призначеного строку видані екіпажу літака продукти за бортовим харчуванням підлягають здаванню до їдальні, члени екіпажу в цьому разі забезпечуються харчуванням через їдальні у встановленому порядку.

7.29.6.9. Льотний склад екіпажів літаків і вертольотів, які здійснюють перельоти, та інженерно-технічний склад, що залучається для супроводження цих літаків і вертольотів, на період перельоту забезпечуються талонами на одержання безоплатного харчування за нормою харчування N 2 (льотна) і нормою харчування N 1 (загальновійськова) (далі - талони) у їдальнях льотного та інженерно-технічного складу на військових аеродромах за маршрутом перельоту (додаток 5 до Положення).

Талони є бланками суворого обліку і виготовляються централізовано на замовлення Центрального управління продовольчого забезпечення.

Талони виготовляються розміром 45х70 мм окремо на сніданок, обід, вечерю. На талонах друкуються: для екіпажів реактивних літаків літера "Р", для решти льотного складу літера "Л", для інженерно-технічного складу авіації літери "ІТ". Літери друкуються кольоровою фарбою: на талонах на сніданок - зеленою, на обід - червоною, на вечерю - синьою. Висота літер 25 мм. На всіх талонах друкуються порядкові номери і серії. Талони брошуруються у книжки по 100 шт.

Зберігання виготовлених талонів організовується на продовольчих складах. Талони, які надійшли на продовольчі склади, приймаються і оприбутковуються матеріально відповідальною особою за кількістю пачок, які пломбуються виробником, за кількістю талонів, зазначених на пакувальних етикетках, і обліковуються у порядку, установленому для бланків суворого обліку.

Відпуск талонів військовим частинам проводиться за чековими вимогами.

Облік талонів у продовольчій службі військової частини ведеться поштучно у книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів окремо на сніданок, обід, вечерю. Рух талонів відображається у звіті про рух та наявність бланків за встановленою формою.

Видача талонів військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України проводиться під розпис у роздавальній відомості, форма якої наведена у додатку 6. Під час видачі на лицьовому боці кожного талона чорнилом або чорнильною пастою розбірливо пишуться умовне найменування військової частини, прізвище та ініціали особи, якій видаються талони, дата дії талона, а також ставиться гербова печатка військової частини, яка видала талони.

У разі порушення однієї із зазначених вимог талони вважаються недійсними.

Талони видаються тільки льотному складу екіпажів перелітних літаків та інженерно-технічному складу, який залучається для супроводження цих літаків. Видача талонів здійснюється продовольчою службою авіаційної (авіаційно-технічної) частини (бази) одночасно з видачею атестатів на продовольство. Кількість виданих талонів записується у атестат із зазначенням їх номерів і серій.

Забезпечення харчуванням екіпажів перелітних літаків у їдальнях льотного та інженерно-технічного складу, на аеродромах за маршрутом перельоту здійснюється за попередніми заявками (конкретно на сніданок, обід та вечерю), які подаються особами, відповідальними за переліт, черговому командно-диспетчерського пункту аеродрому посадки разом із заявкою на приймання літака. Черговий командно-диспетчерського пункту негайно повідомляє про отриману заявку продовольчій службі забезпечувальної авіаційної (авіаційно-технічної) частини (бази) або безпосередньо їдальні льотного (інженерно-технічного) складу.

Для отримання харчування кожний член екіпажу разом із талоном повинен представити атестат на продовольство, одержаний у тій самій військовій частині, яка видала талони.

Під час відпускання готової їжі завідувач виробництва (шеф-кухар) їдальні звіряє представлені талони з атестатом на продовольство (за серією, номером, датою дії, ідентичністю печатки на талоні й атестаті), гасить їх шляхом напису на лицьовому боці талона: "Видано сніданок" або "Видано обід" і проставляє дату погашення талона.

Погашені талони наклеюються на аркуш паперу і не пізніше ранку наступного дня здаються начальнику продовольчої служби авіаційної (авіаційно-технічної) частини (бази) і зберігаються разом із видатковими документами.

Продукти для членів екіпажів перелітних літаків виписуються і видаються в їдальню на підставі заявок чергового командно-диспетчерського пункту. Допускається приготування їжі для екіпажів перелітних літаків з продуктів, належних для наступного приймання їжі особовому складу, який постійно харчується у цій їдальні. При цьому витрачений запас продуктів поновлюється у той самий день на підставі погашених талонів, які здаються їдальнею у продовольчу службу авіаційної (авіаційно-технічної) частини (бази).

Під час затримання екіпажів перелітних літаків на військових аеродромах за маршрутом перельоту і на аеродромах кінцевого пункту маршруту та повного використання виданих їм талонів члени екіпажів зараховуються на продовольче забезпечення за атестатами на продовольство в установленому порядку. При продовженні перельоту продовольча служба забезпечувальної авіаційної (авіаційно-технічної) частини (бази) знімає кожного члена екіпажу з продовольчого забезпечення, виписує їм атестати на продовольство і у разі необхідності видає нові талони.

Після повернення екіпажів перелітних літаків у свою військову частину або після прибуття їх у іншу військову частину для подальшого проходження служби талони, які залишились невикористаними, разом з атестатом на продовольство в установленому порядку здаються до продовольчої служби забезпечувальної авіаційної (авіаційно-технічної) частини (бази). Здані талони погашаються шляхом перекреслення їх чорнилом і зберігаються разом з атестатами на продовольство.

У разі посадок перелітних літаків (вертольотів) на аеродромах цивільної авіації або на аеродромах авіаційних заводів і отримання харчування за плату особовому складу екіпажів за невикористані талони виплачується грошова компенсація.

Підставою для виплати грошової компенсації є завірені начальником штабу авіаційної частини (бази) виписки з бортового журналу літака про посадку літака (вертольота) на цивільному аеродромі і невикористані талони.

В інших випадках (у тому числі у разі отримання харчування через їдальні громадського харчування) за невикористані талони військовослужбовцям льотного та інженерно-технічного складу виплачується грошова компенсація.

У такому самому порядку забезпечуються харчуванням за нормою харчування N 2 (льотна) військовослужбовці льотного складу управлінь центрального апарату Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, штабів, управлінь (відділів, служб) видів Збройних Сил України, оперативних командувань під час перебування у службових відрядженнях в авіаційних та авіаційно-технічних частинах.

Їжу в їдальнях льотного та інженерно-технічного складу на військових аеродромах за маршрутом перельоту льотний та інженерно-технічний склад літаків, які здійснюють перельоти, отримує згідно з розкладками продуктів за встановленими нормами харчування для льотного й інженерно-технічного складу авіації.

7.29.6.10. У разі аварії та вимушених посадок екіпажі літаків і вертольотів забезпечуються за нормою N 14 (аварійний запас харчування для екіпажів літаків та вертольотів).

У рятувальних засобах колективного користування, які містяться на борту літаків та вертольотів, що несуть чергування на виконання завдання пошуково-рятувального забезпечення польотів, а також у рятувальному майні наземних пошуково-рятувальних команд та рятувальних парашутно-десантних групах є раціони харчування для особового складу, який зазнав лиха на морі і перебуває на рятувальних засобах колективного користування (норма N 13).

Забезпечення комплектами аварійного запасу харчування і раціонами харчування авіаційної (авіаційно-технічної) частини здійснюється у порядку, установленому Головнокомандувачем Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України за узгодженням з Центральним управлінням продовольчого забезпечення залежно від типу літака.

Витрачання комплекту аварійного запасу харчування допускається тільки в разі аварій та змушених посадок у малонаселеній місцевості та в морі, а раціонів харчування - у разі проведення пошуково-рятувальних робіт для рятування особового складу, який зазнає лиха на морі. Списання продуктів аварійного запасу харчування та раціонів харчування здійснюється за актами, що затверджуються командиром авіаційної (авіаційно-технічної) частини, з поданням звіту начальника пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служб про проведення пошуково-рятувальних робіт.

7.29.6.11. Під час виконання завдань льотним складом екіпажів армійської авіації у військових частинах і підрозділах, де через різні умови приготування їжі за нормою N 2 (льотна) неможливе, вони забезпечуються харчуванням відповідно до пункту 3 приміток до норми N 2 (льотна).

7.29.7. Харчування хворих і донорів

7.29.7.1. Харчування хворих військовослужбовців Збройних Сил України в медичних пунктах (лазаретах) військових частин та інших закладах охорони здоров'я Збройних Сил України, за винятком санаторіїв і будинків відпочинку, організовується згідно з нормами харчування N 5 (лікувальна) (за винятком хворих, які забезпечуються харчуванням за нормою N 2 (льотна)) за рахунок держави безоплатно.

7.29.7.2. Забезпечення харчуванням військовослужбовців організацій, підприємств сфери управління Міністерства оборони, які перебувають на лікуванні у військових госпіталях, клініках, медичних батальйонах (ротах, загонах) і лазаретах закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, організовується на загальних підставах з іншими хворими з оплатою вартості харчування організаціями і підприємствами, сфери управління Міністерства оборони.

Цивільні особи, які не мають відношення до Збройних Сил України і перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я Збройних Сил України, забезпечуються харчуванням за плату згідно з укладеними договорами.

Кошти від надходження за харчування осіб, яким надаються платні медичні послуги, перераховуються на спеціальний реєстраційний рахунок забезпечувального фінансово-економічного органу "Плата за послуги, що надаються бюджетними установами. У платіжних дорученнях у розділі призначення платежу вказувати "за надані платні послуги за харчування".

Надалі зазначені кошти встановленим чином витрачаються на закупівлю продовольства.

7.29.7.3. У військово-лікувальних закладах хворі зараховуються на харчування у залежності від часу їх надходження:

Зняття з продовольчого забезпечення при виписці організовується після сніданку, обіду чи вечері з видачею атестата на продовольство (тим, кому він установлений).

7.29.7.4. Військовослужбовці, працівники Збройних Сил України, які здають кров для закладу охорони здоров'я Збройних Сил України (донори), у день здачі крові забезпечуються додатковим харчуванням згідно з нормою N 8 (додаткова норма для донорів), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 (426-2002-п) , незалежно від видачі основних норм харчування.

Додаткове харчування донори одержують у стаціонарних пунктах здачі крові при закладах охорони здоров'я Збройних Сил України. Якщо кров у донорів береться виїзними бригадами станції переливання крові, то додаткове харчування організовується у військових частинах на місці.

Харчування військовослужбовців строкової військової служби в дні здавання крові організовується за основною нормою харчування. При цьому сніданок і вечеря готуються за основною нормою, а обід - з продуктів як за основною, так і додатковою нормою для донорів. Додаткові продукти для організації харчування військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих навчальних закладів у дні здавання крові записуються окремою графою у розкладку продуктів.

Продукти за раціонами норми N 8 (додаткова норма для донорів) донорам на руки не видаються і грошова компенсація не виплачується.

7.29.8. Харчування на гауптвахті

7.29.8.1. Військовослужбовці, що відбувають арешт у дисциплінарному порядку на гауптвахті, забезпечуються харчуванням за нормою N 1 (загальновійськова) через військову частину, до якої гауптвахта прикріплена на продовольче забезпечення.

7.29.8.2. Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають право на безоплатне забезпечення харчуванням, зараховуються на харчування на гауптвахті на підставі атестата на продовольство. Решта військовослужбовців зараховуються для харчування на гауптвахті на підставі записки про арешт. За час утримання на гауптвахті з них у встановленому порядку стягується плата за харчування. Плата за харчування на гауптвахті також стягується з військовослужбовців (за винятком військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на безоплатне харчування, але не пред'явили під час прибуття на гауптвахту атестата на продовольство.

7.29.8.3. Відомості про кількість військовослужбовців, які утримуються на гауптвахті, щодня подаються начальником гауптвахти у військову частину, до якої гауптвахта приписана на продовольче забезпечення. При цьому у відомостях окремим рядком зазначається кількість особового складу, який харчується за плату.

8. Забезпечення продовольством на шлях прямування

8.1. Військовослужбовці у складі військових ешелонів, команд і в одиночному порядку на шлях прямування можуть забезпечуватися:

гарячою їжею з польових кухонь військових ешелонів;

повсякденним набором сухих продуктів або раціонами харчування у відповідності до приміток до цих норм (раціонів харчування) або добовим польовим набором продуктів;

грошовою компенсацією замість норм харчування.

8.2. Військові частини (підрозділи), що перевозяться у складі військових ешелонів, забезпечуються продовольством на шлях прямування, виходячи з норм пересування військових ешелонів за добу, установленими військовими та вивантажувальними (не менш ніж на 5 діб) запасами продовольства, кухнями польовими, а також необхідним інвентарем та іншим майном в установленому порядку.

Військові частини, які самостійно ведуть військове господарство, у разі перевезення військовими ешелонами, використовують техніку та майно служби власних запасів, а техніка та майно, яких не вистачає, витребуються від вищих служб забезпечення.

Військові ешелони в пункті формування забезпечуються хлібом, м'ясом та іншими продуктами на весь шлях прямування до кінцевого пункту призначення. Використання рідкого палива для роботи польових кухонь у військовому ешелоні забороняється.

8.3. Військовослужбовці, працівники Збройних Сил України під час перебування у дорозі в складі військових частин (підрозділів), які перевозяться військовими ешелонами з польовими кухнями, забезпечуються гарячою їжею з цих кухонь за визначеними нормами харчування. При цьому військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, які не мають права на одержання норм харчування за рахунок держави, забезпечуються за плату.

8.4. Забезпечення гарячою їжею особового складу з кухонь польових проводиться тричі на добу. Їжа готується за єдиною розкладкою продуктів для всього особового складу військового ешелону.

Відпуск продовольства з вагона-складу на кухню у військовому ешелоні, а також повсякденних наборів сухих продуктів для кожного вагона (судового приміщення) окремо оформляється накладними під розпис чергових кухні, вагона (судна).

8.5. Військовослужбовці, які перебувають на шляху прямування у складі військових команд і в одиночному порядку, у разі, якщо неможливо отримати гарячу їжу, забезпечуються:

військовослужбовці строкової військової служби - повсякденним набором сухих продуктів або грошовою компенсацією замість норм харчування;

військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають право на отримання норм харчування за рахунок держави, - грошовою компенсацією замість норм харчування.

8.6. Грошова компенсація замість норм харчування на шлях прямування військовослужбовцям строкової служби виплачується за місцем служби військовослужбовця. При цьому загальний час перебування у дорозі, за який нараховується грошова компенсація замість норм харчування, не повинен перевищувати строку, обчисленого з розрахунку норм пересування (з урахуванням пересадок) на добу в установленому порядку.

Час перебування в дорозі обчислюється як повна доба, при цьому час понад 6 годин вважається повною добою.

8.7. Військовослужбовці, призначені до складу варт (команд), у тому числі провідники (механіки), для охорони, оборони й супроводу військових і спеціальних вантажів під час перевезення і на шляху прямування до місця приймання цих вантажів або повернення після їх здачі, забезпечуються повсякденним набором сухих продуктів (норма N 10), або добовим польовим набором продуктів (норма N 15), або гарячим харчуванням за нормою N 1 (загальновійськова) з видачею у випадку забезпечення нормою N 10 або гарячим харчуванням за нормою N 1 (загальновійськова) додаткових продуктів, зазначених у підпункті "б" примітки 3 до норми N 1 (загальновійськова), із заміною м`яса на консерви м`ясні, риби на консерви рибні. Приготування їжі організовується власними силами.

Під час прямування пасажирськими поїздами вказані військовослужбовці строкової військової служби можуть забезпечуватись грошовою компенсацією замість належних норм харчування у встановлених розмірах.

Виплата грошової компенсації замість належних норм харчування особовому складу варти (команд) проводиться за фактичний час перебування на шляху прямування, у тому числі й за час затримки в дорозі.

У місцях одержання або здачі вантажів особовий склад варт (команд) забезпечується харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні найближчих військових частин за нормами харчування, належними військовослужбовцям строкової військової служби даної військової частини.

Ці військові частини забезпечують варти (команди) продовольством (повсякденним набором сухих продуктів або добовим польовим набором продуктів) на шлях прямування до місця здавання вантажу або повернення після його здавання.

У разі одержання вантажів у пунктах, де немає їдалень військових частин, особовий склад варт на весь шлях прямування забезпечується продовольством (повсякденним набором сухих продуктів або добовим польовим набором продуктів, грошовою компенсацією) військовими частинами, які відряджають ці варти.

8.8. Для забезпечення на шлях прямування грошовою компенсацією особового складу, зазначеного в пункті 8.7 Положення, що прямує у складі військових команд (варти), грошові суми видаються під звіт начальнику військової команди (варти), про що робиться відповідний запис в атестаті на продовольство.

Виплата грошової компенсації замість норм харчування особовому складу, який прямує у складі військової команди (варти), проводиться начальником військової команди (варти) під розпис у роздавальних відомостях.

8.9. У військовій частині про виплату військовослужбовцям грошової компенсації замість норм харчування робиться запис в атестаті на продовольство, а військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим у запас, - у приписі.

За час затримки в пунктах відряджень або на шляху прямування виплата військовослужбовцям грошової компенсації замість норм харчування проводиться з дозволу командира військової частини на підставі документів, які підтверджують затримку військовослужбовця через не залежні від нього причини.

8.10. Сиротам та особам, позбавленим батьківського піклування або в яких один із батьків загинув під час виконання обов'язків військової служби, які прямують для вступу до військових навчальних закладів, призовникам, а також військовозобов'язаним, курсантам і студентам цивільних вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, призваним військовими комісаріатами на навчальні та інші збори, видача повсякденного набору сухих продуктів або добового польового набору продуктів, виплата грошової компенсації замість норм харчування проводиться: на час слідування до місця зборів або до військових навчальних закладів - військовими комісаріатами (військовими частинами); на повернення зі зборів або з військових навчальних закладів до місця проживання - військовими частинами (військовими навчальними закладами).

У разі надання військовозобов'язаним, курсантам і студентам цивільних навчальних закладів, які перебувають на зборах, короткострокових відпусток через сімейні та інші обставини, грошова компенсація замість норм харчування їм виплачуються тільки на дорогу до місця проведення відпустки і назад. За час перебування у відпустці грошовою компенсацією замість норми харчування ці особи не забезпечуються, крім сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при виконанні обов'язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв'язку з хворобою.

Призовники, а також студенти, курсанти, учні вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, які направляються військовими комісаріатами на збори зі строком явки до збірних пунктів або до військових частин у той самий день, грошовою компенсацією замість норм харчування або повсякденним набором сухих продуктів або добовим польовим набором продуктів на шлях прямування не забезпечуються, і атестати на продовольство їм не видаються, про що робиться відповідний запис у приписах.

У разі затримки вказаних осіб на збірних пунктах або у військових комісаріатах на добу і більше вони забезпечуються харчуванням за нормою N 1 (загальновійськова) через їдальні цих пунктів (польові кухні) або через їдальні громадського харчування у порядку, визначеному в пункті 7.1 Положення.

Громадяни (за винятком сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при виконанні обов'язків військової служби), які направляються військовими комісаріатами для вступу до вищих військових навчальних закладів харчуванням, повсякденним набором сухих продуктів або повсякденним набором сухих продуктів або грошовою компенсацією замість норм харчування не забезпечуються.

9. Утворення і використання зекономлених продуктів

9.1. У військових частинах при правильній організації харчування може утворюватись економія таких видів продовольства:

хліб за рахунок подачі його до столу дрібними шматочками вагою в 50-75 г з урахуванням потреби тих, хто харчується, згідно з нормами;

сіль і спеції з урахуванням індивідуальних смаків тих, хто харчується.

Економія продовольства за рахунок погіршення харчування або зменшення встановлених норм забороняється.

9.2. Зекономлені продукти витрачаються на планове забезпечення особового складу з оплатою їх вартості за рахунок коштів статті витрат 0430 коду економічної класифікації видатків бюджету 1133 кошторису Міністерства оборони.

9.3. Оплата за зекономлені продукти проводиться щокварталу на підставі довідки про кількість і вартість зекономлених продуктів (додаток 7 до Положення) і чекової вимоги, які оформляються продовольчою службою військової частини.

Довідка складається у двох примірниках за попередній квартал. До другого примірника довідки додається чекова вимога, яка виписана начальником продовольчої служби військової частини на продукти, зекономлені і оприбутковані в попередньому кварталі.

Начальник фінансово-економічної служби (головний бухгалтер) військової частини при оплаті зекономлених продуктів оформлену чекову вимогу і другий примірник довідки прикладає до розрахункових документів, які є підставою для здійснення фінансових операцій з бухгалтерським обліком, а талон чекової вимоги і перший примірник довідки повертає начальнику продовольчої служби військової частини.

У військових частинах, де грошовий фонд військової частини не створюється, зекономлені продукти витрачаються на планове забезпечення особового складу за встановленими нормами харчування без оплати.

9.4. На суднах забезпечення, що перебувають в оперативному управлінні або в повному господарському віданні установ, організацій і підприємств сфери управління Міністерства оборони, використання зекономлених продуктів проводиться на загальних підставах з урахуванням таких особливостей:

зекономлені продукти оприбутковуються установами й організаціями Військово-Морських Сил Збройних Сил України за рахунком, з віднесенням вартості зекономлених продуктів до кредиту рахунку цільового фінансування і цільових надходжень (картка "Кошти для поліпшення харчування робітників і службовців");

кожний черговий відпуск продовольства суднам забезпечення, які перебувають у віданні установ і організацій Військово-Морських Сил Збройних Сил України, проводиться забезпечувальним органом з урахуванням поданих одержувачем довідок про оприбуткування зекономлених продуктів.

9.5. Облік і оприбуткування зекономлених продуктів ведеться в установленому порядку. При цьому чекова вимога і талон чекової вимоги на передачу зекономлених продуктів на планове забезпечення оформляється один раз на квартал.

9.6. Суми, виручені за зекономлені продукти й реалізовані харчові відходи, повністю зараховуються до грошового фонду військової частини.

9.7. Фураж, зекономлений за рахунок годування штатних тварин у літній період на пасовищах, на планове забезпечення не зараховується і не оплачується. Розпорядженням командира військової частини зекономлений фураж витрачається на підсилення годування коней на період їх інтенсивної роботи.

10. Продовольча тара

10.1. Військові частини забезпечуються продовольчою тарою за рахунок її надходження з продовольством і фуражем з продовольчих складів і підприємств-постачальників.

Заново сформованим військовим частинам, які самостійно ведуть військове господарство, тара на первинне обзаведення для потреб продовольчої служби відпускається з розрахунку 2 мішки на кожні 15 чоловік штатного особового складу і 1 мішок на кожного штатного коня.

10.2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну і власну. До зворотної належить тара, одержана з продовольством, фуражем або майном, яка підлягає обов'язковому поверненню до продовольчого складу, постачальникам або реалізації.

До власної тари належить тара, одержана військовими частинами на первинне обзаведення або виготовлена (придбана) військовими частинами.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не встановлені. Тара експлуатується до повного зносу з урахуванням ремонту, проведеного в період її експлуатації.

Вартість ремонту відноситься за рахунок коштів:

у військових частинах - за статтею витрат 0430 коду економічної класифікації видатків бюджету 1133 кошторису Міністерства оборони;

на продовольчих складах - за статтею витрат 4730 коду економічної класифікації видатків бюджету 1131 кошторису Міністерства оборони.

Військові частини для забезпечення внутрішніх потреб у тарі (для перетарування продовольства у разі необхідності) утримують перехідні залишки тари в розмірі не більше п'ятидобової витрати продовольства.

10.3. Уся тара з-під продовольства незалежно від її призначення та джерел надходження підлягає обліку.

10.4. Категорійність тари

10.4.1. Мішки з тканини (лляні, напівльняні, лляно-джутові, джутові) мають три категорії:

1 - мішки нові, вітчизняні чи імпортні, а також ті, що були в користуванні, сухі, непрілі, без латок, штопок і дірок;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи заштопаних місць;

3 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або ж потребують не більше п'яти латок чи заштопаних місць.

Категорія мішків з-під цукру не знижується: у разі наявності на їх поверхні цукрової кірки, а мішків з-під борошна - борошнистої кірки (клейстеру); після зривання паперових ярликів та замокання мішків площею до 200 см кв.; у разі забруднення мішків для хлібопродуктів фарбою для маркування; у разі наявності розпоротого шва довжиною не більше 20 см без пошкодження тканини мішка.

Мішки, що не відповідають 3-ї категорії, належать до тарного матеріалу.

10.4.2. Сітчасті мішки з-під картоплі й овочів мають дві категорії:

1 - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, непрілі, без латок, штопок і дірок;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи штопок не більше ніж у трьох місцях; при цьому площа однієї латки не повинна бути більша за три чарунки або 3 кв. см.

Сітчасті мішки, що не відповідають 2-й категорії, належать до тарного матеріалу і обліковуються як ганчір'я.

10.4.3. Дерев'яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з ДВП) мають дві категорії:

1 - ящики дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих ящиках повинні бути ліквідовані всі пошкодження. У них допустимі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої продукції;

2 - ящики, що потребують ремонту. Це ящики, які були в користуванні і мають такі пошкодження:

розхитаність;

ламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до 4 на одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання ящиків.

10.4.4. Дерев'яні бочки мають дві категорії:

1 - бочки дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих бочках допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації, за якою вони були виготовлені:

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованій тарі допускається потемніння деревини без ознак загнивання і плісняви;

2 - бочки, що потребують ремонту. Вони повинні мати не менше трьох обручів і обидва дна, одне з яких може бути розібране в деталях. Допускаються такі пошкодження:

ламані, у кількості до двох, деталі основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев'яні, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев'яним тарним матеріалом уважаються:

обшивка, обрешітка, опалубка, щити, а також дерев'яні ящики, виготовлені за технічними умовами;

дерев'яні ящики й бочки, що мають пошкодження більші, ніж передбачені в даному пункті;

деталі дерев'яних бочок.

У дерев'яному тарному матеріалі допускаються:

наявність отворів від вийнятих цвяхів по всій поверхні дощечок;

наявність металевих кріплень;

забруднення поверхні тарного матеріалу рештками запакованої продукції площею до 100 кв. см.

10.4.5. Картонні ящики , що були в користуванні, мають дві категорії:

1 - ящики, що потребують ремонту, - картонні ящики з цілими деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі, без пошкодження клапанів. Допускаються наявність двох наскрізних пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків залишками продукції, яка в них містилась, у межах до 50 кв. см;

2 - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення:

деформація двох боків до 15 % їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість і кількість запакованої продукції.

Картонні ящики, що були в користуванні і за своїм якісним станом мають більші пошкодження, ніж передбачені для ящиків, що потребують ремонту, відносяться до тарного матеріалу та здаються на тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.6. Паперові (крафтові) мішки мають дві категорії:

1 - мішки паперові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його під час упаковки харчових продуктів;

2 - мішки паперові, що були в користуванні під харчовими продуктами, гумово-технічними виробами, сипучими матеріалами, що не є отруйними і агресивними за хімічним складом, які не забруднюють мішків, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від його прошивання під час упаковки харчових продуктів.

Мішки паперові, що за своїм якісним станом не відповідають 1-й і 2-й категоріям, відносяться до макулатури та здаються на тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.7. Пропіленові мішки мають одну категорію. Це мішки пропіленові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його при упаковці харчових продуктів. Мішки, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним вимогам, використовуються для господарських потреб військових частин, після використання - списуються з обліку прямою витратою.

10.4.8. Банки скляні мають одну категорію з розбивкою за ємностями: 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 10,0; 20,0 літрів - банки скляні нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не мають наскрізних щербин у верхній частині горла, а також із зовнішнього й внутрішнього боків, щербин і тріщин на зовнішньому боці горла, дна та корпусу та придатні для повторного використання. Допускається наявність етикеток, кольореток і залишків харчових рідин.

Бій банок скляних, що утворився під час їх транспортування та зберігання, списується з обліку в межах установлених норм.

10.4.9. Військові частини та продовольчі склади зобов'язані брати на матеріальний і бухгалтерський облік всю дерев'яну, картонну, скляну тару та паперові мішки, що надходять разом з продукцією і товарами, незалежно від оплати їх вартості постачальнику, а також забезпечити правильне відкривання, бережливе ставлення і збереження дерев'яної, картонної і скляної тари.

10.4.10. Надводні кораблі, підводні човни і судна забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України в залежності від умов плавання звільняються від обов'язкового здавання дерев'яної, скляної і картонної тари на підставі розпоряджень командирів з'єднань кораблів або командирів берегових (плавучих) баз. Зазначена тара в цьому разі списується кораблями (суднами) з обліку прямою витратою за актами.

10.4.11. Списання тари з-під продовольства, яка стала не придатною для застосування (ураховуючи проведений ремонт), а також втраченої, здійснюється згідно з чинним законодавством.

10.4.12. В інших випадках використання, повернення та реалізації тари військовими частинами і продовольчими складами здійснюється в установленому законом порядку.

11. Забезпечення тварин кормами

11.1. Корми за діючими нормами відпускаються безкоштовно для забезпечення передбачених штатом тварин військових частин.

11.2. Забезпечення морських тварин здійснюється згідно з нормами добового раціону морських тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року N 1348 (1348-2001-п) "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи".

Норми добового раціону морських тварин зазначені в кормових одиницях. Відповідно до наукових обґрунтувань, ураховуючи харчову цінність кожного виду кормового продукту, одна кормова одиниця (КО) - харчова цінність (уміст перетравного протеїну і обмінна енергія) кормового продукту еквівалентна за кормовою цінністю 3,03 кілограма ставриди океанічної, 1,79 кілограма оселедця океанічного, скумбрії.

Під час забезпечення морських тварин ураховується середньодобова потреба морських тварин в морепродуктах відповідно до харчової цінності морепродуктів.

12. Підсобні господарства військових частин

12.1. Підсобні господарства військових частин створюються для виробництва сільськогосподарської продукції з метою планового забезпечення продовольством особового складу військової частини, а також для організації додаткового харчування військовослужбовців у святкові дні, в період проведення навчань, польових виходів та інших заходів.

Кожна військова частина, яка самостійно веде військове господарство, повинна мати підсобне господарство. Створення підсобного господарства здійснюється за рішенням командира військової частини і оформляється наказом по військовій частині.

12.2. Військовій частині на початкову організацію підсобного господарства, його розвиток і на виплату заробітної плати працівникам цього господарства, з дозволу начальника Центрального управління продовольчого забезпечення, можуть виділятись необхідні суми за відповідним фондом.

12.3. Керівництво підсобним господарством здійснює командир військової частини через свого заступника з тилу і начальника продовольчої служби військової частини.

Наказом командира військової частини призначаються відповідальні особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом або працівників, які відповідають за ведення підсобного господарства, збереження тварин, птиці, майна та інших матеріальних засобів.

12.4. Спеціалізація підсобного господарства визначається командиром військової частини, ураховуючи місцеві умови та планові завдання виробництва продукції, які щорічно затверджуються заступником головнокомандувача виду Збройних Сил України з тилу, заступником командувача військ оперативного командування з тилу.

Військовим частинам центрального підпорядкування планові завдання затверджуються начальником Тилу Збройних Сил України.

12.5. Підсобне господарство виробляє сільськогосподарську продукцію на землях, закріплених за військовою частиною.

Забезпечення тварин кормами здійснюється за рахунок кормів власного виробництва, закуплених за рахунок коштів відповідного фонду, харчових відходів з їдалень військової частини.

12.6. У підсобному господарстві дозволяється утримувати свиней, усі види м'ясної і молочної худоби, коней, кролів та птицю, а також мати теплиці, парники, фруктові сади та водоймища для розведення риби. Вирощування зелені, овочів, картоплі, виробництво зернофуражних, грубих та соковитих кормів здійснюється на землях, закріплених за Збройними Силами України.

12.7. Підсобне господарство свою діяльність здійснює на умовах самоокупності. Для вирощування продукції рослинництва, на роботах, пов'язаних з доглядом за тваринами, обробкою земельних ділянок, виловом риби, може використовуватись праця військовослужбовців строкової військової служби у вільний від бойової підготовки час.

Дозволяється, за рішенням командира військової частини, приймати на роботу в підсобне господарство необхідну кількість працівників та оплачувати їхню працю за рахунок коштів відповідного фонду.

Для обробітку посівних площ, збирання врожаю та інших робіт у підсобному господарстві командиру військової частини дозволяється в установленому порядку укладати договори із сільськогосподарськими підприємствами.

Витрачати кошти, виділені Міністерству оборони з Державного бюджету України на утримання підсобного господарства, забороняється.

12.8. Будівництво та ремонт тваринницьких приміщень, теплиць і парників у підсобних господарствах здійснюється силами та за рахунок коштів військових частин з обов'язковим дотриманням відповідних будівельних норм, ветеринарно-санітарних правил і зоотехнічних вимог.

Військова частина, яка має підсобне господарство, проводить необхідні заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення стічними водами та відходами ферм, своєчасного попередження виникнення та розповсюдження заразних хвороб тварин, ліквідації цих хвороб у разі їх виникнення, створює необхідні ветеринарно-санітарні умови для утримання тварин і птиці, проводить протипожежні заходи.

12.9. Ветеринарне забезпечення підсобного господарства здійснюється, як правило, лікарями ветеринарної медицини з'єднань (військових частин), установами ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного командування у зонах їх обслуговування, а в окремих випадках - через місцеві підприємства державної ветеринарної медицини згідно з законодавством України про ветеринарну медицину.

Крім того, рішенням командира військової частини для ветеринарного обслуговування тварин та птиці можуть призначатися військовослужбовці строкової військової служби, які мають ветеринарну освіту.

Для організації ветеринарного обслуговування тварин і зоотехнічної роботи в підсобних господарствах військових частин гарнізонів дозволяється створювати міжгарнізонні зооветеринарні відділення, фінансове та матеріальне забезпечення яких здійснювати за рахунок коштів відповідного фонду.

12.10. Забезпечення підсобного господарства насінням зернових, овочевих, кормових, технічних та інших культур, а також молодняком проводиться військовою частиною.

12.11. Для посадки картоплі підсобному господарству, з дозволу начальника Центрального управління продовольчого забезпечення, начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування може відпускатися насіння з планових поточних фондів військової частини з обов'язковим поверненням їх з урожаю того самого року.

З дозволу начальника Центрального управління продовольчого забезпечення, начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного командування дозволяється відпускати підсобним господарствам для годівлі тварин за плату за цінами, за якими здійснювались розрахунки з постачальниками, картоплю, вибракувану під час періодичних перебирань у розмірах, що не перевищують 15 % обсягу заготовленого військовою частиною на планове забезпечення.

12.12. Продукція підсобних господарств військових частин витрачається:

на планове забезпечення особового складу за затвердженими нормами;

на додаткове харчування у святкові дні, у період проведення навчань та інших заходів військовослужбовців строкової військової служби, які перебувають на котловому утриманні, а також інших категорій Збройних Сил України (ліцеїстів, вихованців військових оркестрів, курсантів вищих військових навчальних закладів, хворих, які перебувають на лікуванні у військово-лікувальних закладах (крім санаторіїв), а також що проходять військову підготовку військовозобов'язаних, студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, призваних на збори (стажування) та інше).

Продукція підсобних господарств, яка використовується на додаткове харчування, відпускається безкоштовно тільки для осіб, які мають право на харчування за рахунок держави.

Працівникам, які мають право на безоплатне харчування за рахунок держави, продукція підсобних господарств на додаткове харчування може відпускатись через їдальні за плату за встановленими цінами.

12.13. Військовим частинам дозволяється реалізовувати (згідно з чинним законодавством) продукцію підсобних господарств військовослужбовцям, цивільному персоналу та членам їх сімей, військовим частинам (військовим госпіталям), які не мають змоги організувати своє підсобне господарство, самодіяльним їдальням військових частин, військових госпіталів, санаторіїв і будинків відпочинку Збройних Сил України, їдальням військової торгівлі - за ринковими цінами регіону згідно з Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (1076-14) .

12.14. Надлишкове поголів'я тварин та птиці в підсобних господарствах військових частин дозволяється продавати за складеними на період продажу ринковими цінами регіону.

Кошти від продажу зараховуються до відповідного фонду військової частини.

12.15. У військових частинах і військових госпіталях продукція підсобних господарств, у тому числі вирощена в теплицях і парниках, яка здається на планове забезпечення, оплачується за цінами регіону, визначеними продовольчим складом, до якого приписана військова частина на продовольче забезпечення, за рахунок коштів статті витрат 0430 коду економічної класифікації видатків бюджету 1133 кошторису Міністерства оборони, а в санаторіях та будинках відпочинку - за рахунок коштів, передбачених у їх кошторисах на оплату продовольства.

12.16. Передача продукції підсобних господарств на планове забезпечення у військових частинах і військових госпіталях оформляється чековою вимогою. Оформлена чекова вимога передається начальнику фінансово-економічної служби (головному бухгалтеру) військової частини, який долучає її до розрахункових документів, а талон чекової вимоги повертає начальнику продовольчої служби військової частини для оприбуткування продуктів.

12.17. Кошти, одержані від здачі продукції підсобного господарства на планове забезпечення та від продажу її (у тому числі тварин і птиці), зараховуються до відповідного фонду.

12.18. Забій тварин підсобного господарства проводиться на місцевих м'ясопереробних підприємствах, які забезпечені ветеринарно-санітарним наглядом, або з дозволу начальника служби ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного командування може проводитись безпосередньо у військових частинах за наявності забійного пункту і забезпечення ветеринарно-санітарного нагляду.

Забій тварин оформляється актом внутрішньої перевірної комісії, затвердженим командиром військової частини. На підставі цього акта, тварини списуються з обліку, а м'ясопродукти та шкіра, одержані від забою, оприбутковуються.

У разі забою тварин різних категорій розшифровка отриманих м'яса, жиру-сирцю, субпродуктів проводиться окремо за кожну категорію тварин.

До акта внутрішньої перевірної комісії додається довідка ветеринарного лікаря ветеринарної медицини з'єднання (частини), установи ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного командування у зонах обслуговування про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів із висновком щодо придатності м'яса для харчування особового складу.

У разі забою тварин на місцевих м'ясопереробних підприємствах до акта внутрішньої перевірної комісії додаються документи, надані цим підприємством.

При відправленні тварин на забійні пункти, м'ясокомбінати або передаванні їх в інші господарства на кожну групу тварин ветеринарними лікарями ветеринарної медицини з'єднань (частин), установ ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного командування у зонах обслуговування видаються ветеринарне свідоцтво (у межах населеного пункту - довідка) і гуртова відомість у двох примірниках окремо на кожен вид тварин.

Гуртову відомість підписують матеріально відповідальні особи, той, хто здав худобу, і той, хто її прийняв, а також командир військової частини і начальник фінансово-економічної служби (головний бухгалтер).

12.19. Передзабійний огляд тварини та післязабійна експертиза туш і органів з обов'язковою трихінелоскопією свинячих туш (у разі забою на пункті військової частини) проводиться ветеринарними лікарями ветеринарної медицини з'єднань (частин), установ ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного командування у зонах обслуговування. Після проведення ветеринарно-санітарної експертизи лікарем ветеринарної медицини ставляться клейма відповідної форми на тушах та видається довідка про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів.

12.20. Вимушений забій тварин проводиться тільки з дозволу лікаря ветеринарної медицини з'єднання (частини), установи ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного командування у зонах обслуговування і оформляється актом внутрішньої перевірної комісії. М'ясо від вимушено забитих тварин підсобного господарства використовувати для харчування особового складу категорично забороняється, воно використовується після висновку лікаря ветеринарної медицини згідно з вимогами діючих правил ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.

М'ясо, яке не придатне для харчування особового складу за висновками ветеринарно-санітарної експертизи, передається для годівлі собак, які передбачені штатом військової частини, і оплачується за рахунок коштів статті витрат 0430 коду економічної класифікації видатків бюджету 1133 за цінами не дорожче субпродуктів другої категорії.

Кошти, одержані від реалізації вказаного м'яса, зараховуються до відповідного фонду військової частини.

12.21. Падіж тварин оформляється актом внутрішньої перевірної комісії, затвердженим командиром військової частини. До акта додається довідка лікаря ветеринарної медицини.

12.22. Облік тварин, сільськогосподарської продукції, матеріальних цінностей ведеться в установленому порядку.

12.23. Облік фінансових операцій підсобних господарств ведеться начальником фінансово-економічної служби (головним бухгалтером) військової частини за відповідними фондами.

12.24. Передача і ліквідація підсобних господарств військових частин здійснюється відповідно до чинного законодавства.

13. Облік, звітність, контроль господарської діяльності продовольчої служби і порядок списання продовольства, техніки та майна

13.1. Військові частини ведуть облік наявності, руху і якісного стану продовольства, техніки та майна продовольчої служби в установленому порядку.

Звіти за продовольчу службу складаються за встановленими формами й у встановлені строки.

13.2. Контроль за господарською діяльністю продовольчих складів здійснюється в установленому порядку.

13.3. Списання техніки та майна, які стали не придатними для застосування (ураховуючи проведений ремонт), а також втраченого продовольства, техніки та майна здійснюється в установленому порядку.

13.4. Закінчення встановлених строків експлуатації техніки та майна не може бути підставою для їх списання, якщо техніка та майно за своїм якісним станом придатні для подальшого використання за прямим призначенням.

13.5. Вартість утраченого продовольства або якого не вистачає, техніки та майна під час їх списання, а також стягнення з винних осіб матеріальних збитків, завданих військовим частинам у результаті розкрадання, нестачі або втрати, визначається в установленому порядку.

13.6. Ступінь зношення втраченої (якої не вистачає) техніки, яка достроково стала не придатною для застосування, визначається залежно від тривалості експлуатації з урахуванням проведеного ремонту, а майна - від установлених строків експлуатації і її тривалості.

13.7. Посуд та інвентар їдалень дозволяється списувати після закінчення строку експлуатації лише за дійсним (фактичним) зносом, не перевищуючи кількості, яка списується за рік, виходячи з установлених строків експлуатації. Розрахунок на списання посуду проводиться відповідно до кількості посуду, який зміститься в їдальні військової частини на 1 січня, норм забезпечення та кількості осіб, що харчуються.

Наприклад: середня кількість особового складу, який харчується в їдальні за шестимісними столами, 480 чоловік.

У їдальні військової частини на 1 січня було 700 тарілок глибоких напівпорцелянових зі строком експлуатації 1 рік. Отже, за рік можна списати після закінчення строків експлуатації, не виходячи з установлених норм забезпечення, не більше 640 тарілок, які стали не придатні до застосування.

Решта 60 тарілок видані в їдальню понад норму, і вирахувати від цієї кількості природний знос забороняється.

Час, протягом якого посуд зберігається і не експлуатується, до строків експлуатації не зараховується.

Посуд дозволяється списувати кожного місяця в межах фактичного зносу, але не більше 1/12 кількості, яка підлягає списанню за рік за встановленими нормами експлуатації.

13.8. Списання посуду через фактичний знос понад кількість, яка підлягає списанню за рік, проводиться лише в разі, якщо за попередні роки списання посуду проведено в меншій кількості, ніж передбачалось строками експлуатації. При цьому загальна кількість списаного посуду за встановлений строк експлуатації не повинна перевищувати кількості посуду, який належало списати за рік.

Новий посуд зі строком експлуатації від двох років і більше, виданий одночасно для нових сформованих військових частин, списувати через знос у період першого року його експлуатації не дозволяється.

ПЕРЕЛІК

категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави

Продуктами, зазначеними у підпункті "ґ" примітки 2 до норми N 3, за рахунок держави забезпечувати військовослужбовців, військовозобов'язаних і студентів, що проходять військову підготовку, курсантів і осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, призваних на збори (стажування), працівників Збройних Сил України, які здійснюють водолазні спуски під воду, беруть участь у роботах, пов'язаних з особистим перебуванням у компресійній камері (водолазній барокамері) під тиском, за таким переліком категорій:

щодо додаткових продуктів для водолазів:

штатний водолазний склад (із числа військовослужбовців) кораблів, суден забезпечення, військових частин, управлінь і берегових баз з'єднань, кораблів і суден забезпечення (старші водолазні спеціалісти, водолазні спеціалісти, старші водолази, водолази, інструктори водолазної справи) - постійно;

водолази з числа військовослужбовців, які прибули на кораблі, судна забезпечення і до військових частин з водолазних шкіл і навчальних частин (підрозділів) для заміщення штатних водолазних посад, що звільняються у зв'язку з черговим звільненням у запас військовослужбовців строкової військової служби і тимчасово до проведення звільнення, ті, що утримуються на кораблях, суднах забезпечення і у військових частинах понад установлену штатну чисельність, - постійно з дня початку спусків під воду;

курсанти вищих військово-морських закладів, які навчаються за спеціальностями пошуково-рятувальних і водолазних робіт, курсанти водолазних підрозділів - у періоди практичного виконання водолазних робіт згідно з навчальним планом із дня початку спусків під воду до їх закінчення;

штатний інструкторський склад із числа військовослужбовців офіцерського складу, мічманів, старшин і матросів аварійно-рятувальних навчальних загонів, навчальних загонів підводного плавання, водолазних курсів і військових морських училищ, які беруть безпосередню участь у керівництві спусками учнів - водолазів і курсантів і особисто спускаються під воду, - протягом всього періоду фактичного керівництва з початку спусків учнів і курсантів під воду;

інші військовослужбовці і службові особи Збройних Сил України, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, які здійснюють водолазні спуски під воду, беруть участь у роботах, пов'язаних з особистим перебуванням у компресійній камері (водолазній барокамері) під тиском, - у дні спусків під воду або у дні перебування в компресійній камері (водолазній барокамері);

штатні водолази з числа працівників, які одержують харчування за рахунок держави за нормою N 3, - постійно;

щодо додаткових продуктів для водолазів-глибоководників:

штатні водолази-глибоководники - протягом всього періоду практичного виконання глибоководних водолазних робіт;

штатний склад водолазних підрозділів частин спеціального призначення Військово-Морських Сил Збройних Сил України (у тому числі офіцерський склад) - тільки у дні спусків під воду із застосуванням підводних засобів пересування;

водолази (військовослужбовці), які не мають кваліфікації водолазів-глибоководників, військовозобов'язані і студенти, курсанти і особи, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, які проходять військову підготовку, призвані на збори (стажування), курсанти військових навчальних закладів, медичний склад, який бере участь у тренувальних глибоководних спусках або перебуває у водолазних барокамерах під глибоководним тиском, - за 10 днів до початку тренувальних спусків (перебування у водолазних барокамерах під глибоководним тиском), протягом всього періоду спусків (перебування в зазначених барокамерах) і 10 днів після їх закінчення;

особовий склад, який бере участь в експериментальних водолазних спусках, а також штатні водолази з числа працівників, які одержують харчування за рахунок держави за нормою N 3 і беруть участь у глибоководних водолазних спусках, - за 10 днів до початку спусків, протягом усього періоду спусків і 10 днів після їх закінчення.

Приймання їжі	Під час польотів з 3-5 годин	Під час польотів з 8-9 та з 14-16 годин	Під час нічних польотів
1	2	3	4
1-й сніданок	10-15	20-25	20-25
2-й сніданок	25-20	15-10	-
обід	35-40	35-40	40-35
1-а вечеря	30-25	30-25	25-30
2-а вечеря	-	-	15-10

Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час

ПЕРЕЛІК

наказів, що скасовані і не застосовуються у Збройних Силах України

ПОЛОЖЕННЯ

про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час

1. Основні положення

2. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій Збройних Сил України продовольством

3. Планування й організація забезпечення військ (сил) продовольством і продуктами сезонної заготівлі

4. Планування і організація забезпечення військовою технікою та майном

5. Одержання і відпускання продовольства, військової техніки та майна

6. Організація зберігання продовольства, військової техніки та майна

7. Організація харчування та забезпечення хлібом

8. Забезпечення продовольством на шлях прямування

9. Утворення і використання зекономлених продуктів

10. Продовольча тара

11. Забезпечення тварин кормами

12. Підсобні господарства військових частин

13. Облік, звітність, контроль господарської діяльності продовольчої служби і порядок списання продовольства, техніки та майна

ПЕРЕЛІК

категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави

САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ N _____

на транспорт військової частини, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба

Абонементи (талони)

на одержання лікувально-профілактичного і спеціального харчування

РОЗДАВАЛЬНА ВІДОМІСТЬ N_____

про видачу абонементів лікувально-профілактичного і спеціального харчування за період з ______ до 20 _ року

__________________________________________________________________

(умовне, а при відсутності умовного - дійсне найменування військової частини)

Талони

на одержання безоплатного харчування за нормою харчування N 2 (льотна) і нормою харчування N 1 (загальновійськова)

( za992-02 ) (za992-02)

РОЗДАВАЛЬНА ВІДОМІСТЬ N_____

про видачу талонів на одержання безоплатного харчування за нормою харчування N 2 (льотна) та нормою N 1 (загальновійськова)

__________________________________________________________________

(умовне, а при відсутності умовного - дійсне найменування військової частини)

ДОВІДКА

про кількість і вартість зекономлених продуктів за_____ квартал 20_ року

__________________________________________________________________

(найменування військової частини)

Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час

ПЕРЕЛІК

наказів, що скасовані і не застосовуються у Збройних Силах України

ПОЛОЖЕННЯ

про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час

1. Основні положення

2. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій Збройних Сил України продовольством

3. Планування й організація забезпечення військ (сил) продовольством і продуктами сезонної заготівлі

4. Планування і організація забезпечення військовою технікою та майном

5. Одержання і відпускання продовольства, військової техніки та майна

6. Організація зберігання продовольства, військової техніки та майна

7. Організація харчування та забезпечення хлібом

8. Забезпечення продовольством на шлях прямування

9. Утворення і використання зекономлених продуктів

10. Продовольча тара

11. Забезпечення тварин кормами

12. Підсобні господарства військових частин

13. Облік, звітність, контроль господарської діяльності продовольчої служби і порядок списання продовольства, техніки та майна

ПЕРЕЛІК

категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави

САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ N _____

на транспорт військової частини, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба

Абонементи (талони)

на одержання лікувально-профілактичного і спеціального харчування

РОЗДАВАЛЬНА ВІДОМІСТЬ N_____

про видачу абонементів лікувально-профілактичного і спеціального харчування за період з ________________ до ______________ 20 _____ року

__________________________________________________________________

(умовне, а при відсутності умовного - дійсне найменування військової частини)

Талони

на одержання безоплатного харчування за нормою харчування N 2 (льотна) і нормою харчування N 1 (загальновійськова)

( za992-02 ) (za992-02)

РОЗДАВАЛЬНА ВІДОМІСТЬ N_____

про видачу талонів на одержання безоплатного харчування за нормою харчування N 2 (льотна) та нормою N 1 (загальновійськова)

__________________________________________________________________

(умовне, а при відсутності умовного - дійсне найменування військової частини)

ДОВІДКА

про кількість і вартість зекономлених продуктів за_______ квартал 20___ року

__________________________________________________________________

(найменування військової частини)

про видачу абонементів лікувально-профілактичного і спеціального харчування за період з ______ до 20 _ року

про кількість і вартість зекономлених продуктів за_____ квартал 20_ року