Договір
          між Україною і Китайською Народною Республікою
         про передачу засуджених для відбування покарання

   ( Договір ратифіковано Законом
     N 3106-III ( 3106-14 ) від 07.03.2002 )
          


     Дата підписання:       21.07.2001
     Дата ратифікації:      07.03.2002
     Дата набуття чинності: 12.10.2002

     Україна  і  Китайська Народна Республіка, які далі іменуються
Сторонами,  базуючись  на взаємній повазі суверенітету, рівності і
взаємному  інтересі,  бажаючи  зміцнювати співробітництво в галузі
правосуддя  двох  країн,  намагаючись  надавати  засудженим особам
можливість  відбувати  покарання  в  країні їхнього громадянства з
тим,  щоб  сприяти  поверненню  засуджених у суспільство, прийняли
рішення укласти цей Договір і погодилися про нижченаведене:

                       Стаття 1. Визначення

     У цьому Договорі нижченаведені терміни означають:
     "Держава винесення вироку" - Сторона,  судом  якої  винесений
вирок про засудження особи до покарання;
     "Держава виконання вироку" - Сторона,  якій  передається  для
подальшого  відбування  покарання особа,  засуджена до покарання і
яка є її громадянином;
     "Засуджений" - особа,  засуджена за вироком суду будь-якої із
Сторін, що набув законної сили, до покарання за вчинення злочину;
     "Покарання" - за законодавством України - позбавлення волі на
певний строк  або  довічне  позбавлення  волі,  за  законодавством
Китайської  Народної  Республіки  -  тюремне  ув'язнення на певний
строк або довічне ув'язнення.

                   Стаття 2. Загальні положення

     Відповідно до  положень   цього   Договору   Сторони   будуть
передавати  одна  одній  засуджених  з  метою виконання покарання,
призначеного їм Державою винесення вироку,  на  території  Держави
виконання вироку.

                   Стаття 3. Центральні органи

     1. Для цілей цього Договору Сторони зносяться між собою через
свої центральні органи, призначені кожною із Сторін.
     2. Центральними органами,  згаданими в попередньому пункті, є
Міністерства юстиції Сторін.
     Зміна однією  із  Сторін призначеного нею центрального органу
повинна бути доведена до відома іншої Сторони  в  письмовій  формі
дипломатичними каналами.

                     Стаття 4. Умови передачі

     1. Передача   засудженого   для   відбування  покарання  може
здійснюватися тільки з дотриманням таких умов:
     1) засуджений є громадянином Держави виконання вироку;
     2) діяння,  за яке особу було  засуджено,  є  злочином  і  за
законодавством Держави виконання вироку;
     3) на  момент  надходження  запиту  про  передачу   винесений
засудженому  вирок вже набув законної сили і невідбутий засудженим
строк покарання складає не менше одного року;
     4) засуджений дав письмову згоду або в разі потреби, визнаної
будь-якою із Сторін з урахуванням віку,  фізичного або  психічного
стану   засудженого,   його  представник  дав  письмову  згоду  на
передачу;
     5) обидві Сторони дали згоду на передачу;
     6) запитуючою Стороною належним чином виконані вимоги  статті
7 цього Договору.
     2. У  виняткових  випадках  Сторони  можуть   погодитися   на
передачу,  навіть  якщо  невідбутий  засудженим  строк покарання є
меншим, ніж це передбачено в пункті 3 цієї статті.

                   Стаття 5. Відмова в передачі

     1. У передачі може бути відмовлено, якщо:
     1) одна   із   Сторін   вважає,   що  передача  завдає  шкоди
суверенітету, безпеці, суспільному порядку або суперечить основним
принципам законодавства своєї держави;
     2) засуджений має непогашені заборгованості або щодо нього не
завершено початий з інших підстав судовий процес.
     2. Крім випадків,  зазначених у попередній  частині,  Сторона
може  за своїм розсудом відхилити запит іншої Сторони про передачу
засудженого.

                   Стаття 6. Запит і відповідь

     1. Як Держава  винесення  вироку,  так  і  Держава  виконання
вироку,  вправі звертатися одна до одної з проханням про передачу.
Засуджений може звертатися до будь-якої із Сторін із проханням про
передачу   відповідно   до  положень  цього  Договору.  При  цьому
запитувана Сторона буде приймати рішення про можливість  звернення
з проханням про передачу.
     2. Запитувана Сторона зобов'язана в можливо  короткий  термін
повідомляти  Запитуючу  Сторону  про своє рішення по суті прохання
про передачу.
     3. Запит  і  відповідь  про  передачу провадяться в письмовій
формі і передаються  в  порядку,  передбаченому  статтею  3  цього
Договору.

                  Стаття 7. Необхідні документи

     1. При  вирішенні  питання  про  передачу  Держава  винесення
вироку надає Державі виконання вироку такі документи:
     1) тексти  статей  кримінального  закону,  на  підставі якого
засуджена особа;
     2) письмову  заяву  засудженого або у випадках,  передбачених
пунктом "4" частини 1 статті 4 цього Договору, - його представника
про згоду на передачу;
     3) копію вироку,  що набув законної сили,  а у випадку,  якщо
вирок був змінений, - також остаточного судового рішення у справі;
     4) відомості про  відбуту  частину  покарання  і  ту  частину
покарання, що підлягає дальшому відбуванню, в тому числі відомості
про перебування під вартою до судового  розгляду,  про  скорочення
строку покарання і про інші дані, пов'язані із виконанням вироку;
     5) медичний висновок про стан здоров'я засудженого;
     6) відомості   про   наявність   матеріальної   шкоди  та  її
відшкодування.
     2. Держава  виконання  вироку  надає Державі винесення вироку
такі документи:
     1) документи   або   відомості   про   те,  що  засуджений  є
громадянином Держави виконання вироку;
     2) тексти   статей  кримінального  закону  Держави  виконання
вироку,  відповідно до яких діяння,  за яке особу було  засуджено,
також є злочином.
     3. В разі потреби  Сторони  можуть  запросити  одна  у  одної
додаткові матеріали.

                Стаття 8. Повідомлення засудженого

     1.  Кожна  із  Сторін  повинна  повідомляти  засуджених,  які
перебувають  на її території, про можливість застосування щодо них
положень цього Договору.
     2. Про заходи або рішення,  прийняті у зв'язку із запитом про
передачу  Державою  винесення вироку або Державою виконання вироку
відповідно до статей 6 і 7  цього  Договору,  Сторони  зобов'язані
повідомляти  в  письмовій  формі  засуджених,  які  перебувають на
території відповідної країни.

                   Стаття 9. Згода засудженого

     1. Держава    винесення    вироку     повинна     забезпечити
добровільність  згоди  на  передачу засудженого або його законного
представника при повному інформуванні  їх  про  юридичні  наслідки
передачі,  що  повинно  бути  підтверджено  в  заяві  про згоду на
передачу.
     2. У   разі   подання   запиту   Держава   винесення   вироку
зобов'язується  надати   Державі   виконання   вироку   можливість
перевірити   через   уповноважену  особу  факт  згоди  засудженого
відповідно до умов, передбачених в попередній частині.

             Стаття 10. Визначення порядку виконання

     У разі згоди Сторін на передачу час,  місце і форма  передачі
засудженого  повинні  бути  визначені  в  можливо  короткий термін
шляхом  консультацій  через  органи,  визначені  статтею  3  цього
Договору.

                  Стаття 11. Виконання покарання

     1. Держава виконання вироку зобов'язана забезпечити виконання
вироку в повному обсязі,  керуючись при цьому  своїм  національним
законодавством.
     2. У  разі,  якщо  визначене  вироком  покарання   за   своїм
характером   або   строком  не  відповідає  законодавству  Держави
виконання вироку,  ця Держава може  за  згодою  Держави  винесення
вироку  привести покарання у відповідність до свого законодавства,
яке передбачає відповідальність  за  аналогічний  злочин.  У  разі
зміни  покарання  Держава виконання вироку зобов'язана додержувати
таких умов:
     1) дотримуватися   фактів   у  тому  вигляді,  в  якому  вони
встановлені у вироку;
     2) не  можна  замінити  покарання  у вигляді позбавлення волі
матеріальною відповідальністю;
     3) замінюване покарання повинно в міру можливості відповідати
характеру покарання, призначеного Державою винесення вироку;
     4) замінюване  покарання  не  повинно бути більш тяжким,  ніж
покарання,  винесене Державою винесення вироку,  і строк покарання
не  повинен  перевищувати максимальний строк покарання за вчинення
такого ж злочину за законами Держави виконання вироку;
     5) не обмежуватися мінімальним строком покарання, призначеним
за законами Держави виконання вироку за вчинення такого ж злочину;
     6) слід  виключити  зі  строку  покарання  частину покарання,
відбуту засудженим на території Держави винесення вироку.
     3. У  разі  заміни  покарання  відповідно  до  пункту  2 цієї
статті,  Держава виконання вироку зобов'язана в  можливо  короткий
термін   передати  Державі  винесення  вироку  копію  відповідного
рішення  разом  із  текстом  закону,  на  підставі  якого  змінене
покарання.
     4. Держава виконання вироку  вправі  в  подальшому  скоротити
строк    покарання    засудженому   або   застосувати   до   нього
умовно-дострокове   звільнення   відповідно    до    національного
законодавства.

                    Стаття 12. Перегляд вироку

     1. Перегляд   вироку   може   здійснюватися  тільки  Державою
винесення вироку.
     2. У  разі,  якщо  після передачі засуджений подасть апеляцію
Державі виконання вироку,  вона  зобов'язана  в  можливо  короткий
термін  повідомити  про  це Державу винесення вироку і передати їй
відповідні матеріали у зв'язку з апеляцією.
     3. Держава винесення вироку зобов'язується в можливо короткий
термін  повідомляти  Державу  виконання  вироку   про   результати
розгляду   апеляції   через  органи,  визначені  статтею  3  цього
Договору.
     4. У  разі  прийняття  Державою  винесення вироку рішення про
пом'якшення  покарання  або  повне  звільнення   засудженого   від
покарання  після  перегляду  справи  Держава  виконання  вироку  в
можливо короткий термін після одержання повідомлення  від  Держави
винесення   вироку   повинна   змінити   або  припинити  виконання
покарання.

                Стаття 13. Амністія і помилування

     Кожна із Сторін вправі відповідно  до  законів  своєї  країни
здійснити  амністію і помилування стосовно переданого засудженого,
і зобов'язана повідомити це рішення своєчасно іншій Стороні  через
органи, визначені статтею 3 цього Договору.

                Стаття 14. Відомості про виконання

     Держава виконання   вироку  зобов'язана  в  можливо  короткий
термін надати Державі винесення вироку  відповідні  відомості  про
виконання покарання у таких випадках:
     1) якщо Держава виконання вироку вважає  покарання  виконаним
остаточно;
     2) якщо  засуджений  вчинив  втечу   до   закінчення   строку
покарання;
     3) у разі надходження запиту Держави винесення вироку.

                 Стаття 15. Транзит через кордон

     1. У  випадку,  якщо  будь-яка  зі   Сторін   для   виконання
міжнародних  договорів з третьою державою про передачу засудженого
для відбування покарання потребує транзиту через  територію  іншої
Сторони Договору, вона звертається до цієї Сторони з проханням про
транзит через кордон.
     2. Пункт   1   даної   статті   не   застосовується   у  разі
авіаперевезення,  якщо  не  заплановано  здійснення   посадки   на
території іншої Сторони.
     3. Сторона,  до якої спрямовано прохання  про  транзит  через
кордон,   повинна   дати   згоду,   якщо   це   не  суперечить  її
законодавству.

                         Стаття 16. Мова

     При виконанні  цього  Договору  Сторони  користуються  своїми
державними   мовами  з  додатком  перекладів  усіх  документів  на
державну мову іншої Сторони або на англійську чи російську мову.

                 Стаття 17. Дійсність документів

     1. Документи,  підготовлені   або   засвідчені   відповідними
органами  однієї  Сторони,  скріплені гербовою печаткою і підписом
уповноваженої особи,  мають силу  документів  на  території  іншої
Сторони і не потребують додаткового засвідчення.
     2. Документи,  що  на  території  однієї  Сторони  визнаються
офіційними, визнаються такими і на території іншої Сторони.

                        Стаття 18. Витрати

     1. Пов'язані  з передачею засудженого витрати,  що виникли до
його  передачі,  несе  Сторона,  у  якої  вони  виникли.  Витрати,
пов'язані  з  виконанням  передачі і продовженням виконання вироку
після передачі засудженого, несе Держава виконання вироку.
     2. Витрати,   пов'язані   з   транзитом,  несе  Сторона,  яка
направила прохання про транзит через кордон.

                  Стаття 19. Дія Договору в часі

     Цей Договір застосовується для виконання  вироків,  винесених
як до, так і після набрання ним чинності.

                Стаття 20. Вирішення розбіжностей

     Розбіжності щодо  застосування  і  тлумачення  цього Договору
вирішуються дипломатичними каналами,  якщо їх не було урегульовано
безпосередньо уповноваженими органами Сторін шляхом консультацій.

        Стаття 21. Набуття чинності і припинення Договору

     1. Цей  Договір  підлягає ратифікації.  Обмін ратифікаційними
грамотами відбудеться в Пекіні.  Цей Договір набуває  чинності  на
тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами.
     2. Цей Договір укладається на невизначений термін і припинить
свою  дію  на сто вісімдесятий день після одержання дипломатичними
каналами однією із Сторін письмового  повідомлення  іншої  Сторони
про її намір припинити дію цього Договору.

     Вчинено "21" липня 2001  року в м.  Києві у двох примірниках,
кожний українською,  китайською і російською мовами,  причому  всі
три  тексти  мають  однакову силу.  У разі виникнення розбіжностей
Договірні Сторони звертатимуться до тексту, викладеного російською
мовою.

 За Україну                        За Китайську Народну Республіку

 (підпис)                          (підпис)