КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
від 26 жовтня 2011 р. № 1100
Київ
|
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (
877-16)
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів, згідно з додатком.
|
Прем'єр-міністр України
|
М.АЗАРОВ
|
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2011 р. № 1100
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 9 листопада 2016 р. № 805 (805-2016-п)
)
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік (
1287-98-п)
яких визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1287 "Про затвердження переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виробництво яких підлягає ліцензуванню" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 33, ст. 1235), є:
провадження такої діяльності на об’єктах підвищеної небезпеки;
чисельність працівників суб’єкта господарювання;
наявність порушень вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:
провадять діяльність з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на об’єкті підвищеної небезпеки і мають чисельність працівників понад 10000 осіб;
протягом останніх двох років, що передують плановому, допустили порушення вимог ліцензійних умов провадження діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризикуналежать суб’єкти, які:
провадять діяльність з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на об’єкті підвищеної небезпеки і мають чисельність працівників від 2000 до 10000 осіб;
протягом останніх трьох років, що передують плановому, допустили порушення вимог ліцензійних умов провадження діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, які:
не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику;
протягом останніх п’яти років, що передують плановому, не допустили порушень вимог ліцензійних умов провадження діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин здійснюються Мінприроди з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.
7. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
У разі коли протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.