Затверджено

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

08.10.2001 N 397

1. Відділення (палата) для застосування примусових заходів медичного характеру з посиленим наглядом (далі - відділення), які є структурними підрозділами психіатричних лікарень, призначені для застосування за рішенням суду примусових заходів медичного характеру до осіб, які хворі на психічні розлади (далі - хворі) і за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становлять небезпеку для суспільства та потребують госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

2. Підставою для госпіталізації хворого є рішення суду про застосування до нього примусового заходу медичного характеру з посиленим наглядом.

3. Госпіталізація хворих здійснюється до відділень за територіальним розподілом, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.

4. Територію відділення, його приміщення, технічне обладнання планують та організовують у встановленому порядку і забезпечують засобами охоронної та протипожежної сигналізації з урахуванням умов, які необхідні для забезпечення посиленого нагляду за хворими, і утримують відповідно до вимог санітарного законодавства.

5. Охорона відділення здійснюється згідно з чинним законодавством.

6. Приймання хворих до відділення здійснюється черговим лікарем психіатричної лікарні за наявності рішення суду, копії акта судово-психіатричної експертизи, паспорта або документа, який засвідчує особу хворого. На хворих, які до винесення рішення суду утримувались під вартою, додається довідка про термін перебування під вартою.

7. Хворих, яких госпіталізовано до відділення, розміщують у палатах згідно з їх психічним станом та статтю. Залежно від їх стану за ними встановлюють відповідний медичний нагляд і призначають відповідне лікування.

8. Огляд хворих, їх санітарна обробка, прийняття речей, документів, а також оформлення медичної документації проводяться в установленому порядку.

9. Під час огляду хворого черговий лікар досліджує психічний, неврологічний і соматичний стани, збирає необхідні анамнестичні відомості і заносить відповідні дані до журналу обліку приймання хворих та відмовлень у госпіталізації і в картку стаціонарного хворого.

10. Хворий не пізніше першої доби з часу перебування у відділенні підлягає огляду лікуючим лікарем і завідувачем відділення (за винятком вихідних та святкових днів).

11. Результати дослідження психічного, неврологічного та соматичного станів хворого, анамнестичні (катамнестичні) дані, попередній діагноз, результати нагляду, діагностичні і лікувальні призначення фіксуються в картці стаціонарного хворого (історії хвороби).

Клінічний діагноз установлюється лікуючим лікарем після проведення усіх необхідних досліджень і отримання даних об'єктивного анамнезу. Формулювання діагнозу проводиться згідно з діючою міжнародною класифікацією хвороб, травм і причин смерті. Термін установлення клінічного діагнозу не повинен перевищувати 10 діб з часу госпіталізації.

Усі записи, які зроблені лікарем в картці стаціонарного хворого, засвідчуються його особистим підписом.

12. Хворі підлягають не рідше одного разу на 6 місяців огляду комісією лікарів-психіатрів (далі - комісія), яка визначає психічний стан особи і наявність підстав для звернення до суду із заявою про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру.

13. Склад комісії затверджується управлінням охорони здоров'я за поданням керівника психіатричного закладу.

14. У складних та спірних випадках щодо стану психічного здоров'я хворого до складу комісії запрошуються висококваліфіковані фахівці інших закладів охорони здоров'я, науково-дослідних установ тощо згідно з чинним законодавством на підставі клопотання управління охорони здоров'я, якому підпорядкований психіатричний заклад.

15. При застосуванні примусових заходів медичного характеру у відділенні:

лікувальні відпустки хворим не надаються;

для хворих обов'язковими є щоденні прогулянки, за винятком тих, яким призначено постільний режим;

місця для прогулянок хворих повинні бути ізольовані від інших відділень, технічно зміцнені та обладнані засобами охоронної сигналізації;

вихід хворих за межі відділення з майданчика для прогулянок дозволяється тільки для проведення лікувально-реабілітаційних та діагностичних заходів і в супроводі медичного персоналу;

побачення проводяться у спеціально обладнаному приміщенні, яке повинно унеможливлювати втечу хворого, і в присутності медичного персоналу;

час побачення хворих та приймання передач регламентується правилами внутрішнього розпорядку, який затверджує керівник психіатричної лікарні;

хворі можуть користуватись особистими речами та предметами особистої гігієни, окрім тих, що можуть бути застосовані для заподіяння фізичної шкоди собі або оточенню;

доступ у відділення, за винятком приміщення для побачень, дозволяється тільки обслуговувальному персоналу, адміністрації психіатричної лікарні та черговому лікарю;

допуск інших осіб у відділення здійснюється тільки з дозволу адміністрації лікарні, а за їх відсутності з дозволу чергового лікаря.

16. Особи, які скоїли суспільно небезпечні дії в стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на тимчасовий психічний розлад і до яких було застосовано примусові заходи медичного характеру з посиленим наглядом, після скасування примусових заходів медичного характеру направляються у розпорядження судово-слідчих органів, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, силами і за рахунок органів внутрішніх справ.

17. У разі припинення за рішенням суду застосованих примусових заходів медичного характеру у відділенні залежно від стану здоров'я особу виписують самостійно, у супроводі законних представників (родичів або опікунів) або медичних працівників з обов'язковим лікарським наглядом за місцем проживання. До психоневрологічного диспансеру (кабінету) направляються витяг з картки стаціонарного хворого і копія рішення суду.

18. Хворим відділення видається довідка про термін перебування у лікарні.

19. Особа виписується з відділення за місцем проживання або переводиться до психіатричного закладу з умовами нагляду, призначеними судом, після того, як рішення суду набирає законної сили.

20. У разі втечі особи під час застосування примусового заходу медичного характеру керівництво психіатричного закладу негайно сповіщає про це територіальну прокуратуру, орган внутрішніх справ, суд, що призначив примусовий захід медичного характеру, психоневрологічний диспансер, законних представників (родичів, опікунів) та спільно з підрозділом охорони вживає заходів до розшуку особи та її повернення до лікарні.

21. У разі смерті хворого адміністрація лікарні повідомляє: суд, який призначив примусові заходи медичного характеру; прокурора, який здійснює нагляд за відділенням; психоневрологічний диспансер; його законних представників. Про померлих хворих, щодо яких кримінальні справи призупинені, інформують орган, у провадженні якого перебуває ця справа.

22. Констатація смерті хворого, патолого-анатомічне дослідження трупа померлого та зберігання і видача трупів здійснюються згідно з чинним законодавством.

23. Контроль за наданням психіатричної допомоги у відділенні здійснюють адміністрація психіатричної лікарні та управління охорони здоров'я, якому вона підпорядкована.