Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 квітня 2013 р.

за № 650/23182

Відповідно до статей 6, 7, 9, 14 та 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (249-15) , підпункту 4.11.5 підпункту 4.11 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України (581/2011) , затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, та з метою забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо організації фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України, що додається.

2. Відділу внутрішніх розслідувань та запобігання корупційним та економічним правопорушенням забезпечити:

2.1. Подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. Розміщення цього наказу на веб - сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Демидовича Д.В.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

інфраструктури України

01.04.2013 № 199

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 квітня 2013 р.

за № 650/23182

1.1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (249-15) (далі - Закон) та визначає порядок організації і проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України.

1.2. Це Положення застосовується суб’єктами первинного фінансового моніторингу - операторами поштового зв’язку, які проводять фінансові операції з переказу грошей (далі - суб’єкти), та їх відокремленими підрозділами.

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі (249-15) .

2.1. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу, є особою, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення суб’єктом (відокремленим підрозділом суб’єкта) заходів фінансового моніторингу.

2.2. Суб’єкт до дня проведення першої фінансової операції зобов’язаний призначити працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник).

2.3. Суб'єкт повідомляє Держфінмоніторинг України відповідно до встановленого ним порядку про:

призначення відповідального працівника - протягом трьох робочих днів з дня його призначення, але не пізніше дня проведення суб’єктом першої фінансової операції;

призначення особи, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, - протягом трьох робочих днів з дня призначення;

звільнення відповідального працівника або особи, що тимчасово виконує його обов’язки, - протягом трьох робочих днів з дня звільнення.

2.4. Відповідальний працівник суб’єкта призначається на посаду на рівні керівництва суб’єкта з урахуванням особливостей, встановлених Законом (249-15) .

Виконання повноважень відповідального працівника суб’єкта може бути покладено на керівника суб’єкта.

2.5. За наявності у суб’єкта відокремлених підрозділів у таких відокремлених підрозділах можуть призначатись працівники, відповідальні за проведення фінансового моніторингу у підрозділі.

Відповідальні працівники підрозділів призначаються на посаду та звільняються з посади керівником суб’єкта за погодженням з відповідальним працівником суб’єкта.

У разі недоцільності введення окремої посади відповідального працівника у відокремленому підрозділі виконання обов'язків відповідального працівника підрозділу покладається на керівника або іншу посадову особу цього відокремленого підрозділу.

2.6. Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним працівником суб’єкта та його відокремленого підрозділу, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.

2.7. Відповідальний працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) повинен працювати в суб’єкті (підрозділі суб’єкта) за основним місцем роботи.

2.8. Особа, яка вперше призначається на посаду відповідального працівника суб’єкта або відповідального працівника підрозділу, повинна протягом трьох місяців з дня призначення пройти навчання на базі відповідного навчального закладу, віднесеного до сфери управління Держфінмоніторингу України.

2.9. З урахуванням особливостей організаційної структури суб’єкта у ньому може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу.

Структурний підрозділ повинен очолювати відповідальний працівник суб’єкта, або цей підрозділ повинен безпосередньо підпорядковуватися відповідальному працівникові суб’єкта.

Структурний підрозділ функціонує відповідно до положення про нього, яке затверджується керівником суб’єкта.

2.10. Відповідальний працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) повинен мати бездоганну ділову репутацію, відповідати вимогам, встановленим Держфінмоніторингом України, та відповідати професійним критеріям, необхідним для забезпечення якісного виконання ним своїх посадових обов’язків.

Ділова репутація та відповідність професійним критеріям кандидатів на посади керівників та працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, перевіряється суб’єктом до дати призначення такої особи на посаду.

Обставинами, які свідчать про невідповідність кандидата вимогам щодо бездоганності ділової репутації, є:

наявність судимості, не погашеної та не знятої в установленому законодавством порядку;

наявність факту застосування до особи адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення або порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, якщо не минув один рік із дня закінчення виконання стягнення;

звільнення кандидата на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40 або статті 41 Кодексу законів про працю України (322-08) (якщо з дати звільнення минуло менше п'яти років);

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в установленому законодавством порядку.

2.11. Перевірка ділової репутації та відповідності професійним критеріям кандидатів на посади відповідальних працівників проводиться на підставі наданих кандидатами оригіналів документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту, підвищення кваліфікації, довідки про відсутність судимості, отриманої в органах внутрішніх справ, а також, у разі потреби, на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, фінансових установ, юридичних осіб, якщо така інформація є публічною (відкритою).

2.12. Матеріали з питань перевірки ділової репутації та відповідності професійним критеріям працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, зберігаються в їх особових справах.

2.13. На час тимчасової відсутності відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) керівник суб’єкта призначає особу, яка виконуватиме обов’язки відповідального працівника на час його відсутності. На вказану особу поширюються права та обов’язки, встановлені для відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта).

Особа, яка тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта), повинна мати бездоганну ділову репутацію та пройти відповідно до внутрішніх процедур підготовку щодо виконання вимог Закону (249-15) .

Особа, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) на час його відсутності, може бути призначена одночасно з відповідальним працівником.

2.14. У разі звільнення відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) керівник суб’єкта не пізніше наступного робочого дня після його звільнення призначає іншого відповідального працівника або особу, що виконуватиме його обов’язки.

Допускається виконання обов’язків відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) особою, яка тимчасово виконує його обов’язки в разі звільнення відповідального працівника, на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта), який не повинен перевищувати двох місяців.

2.15. Відповідальний працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) є незалежним у своїй діяльності.

Відповідальний працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) підзвітний тільки керівнику суб’єкта.

У разі незгоди відповідального працівника суб’єкта з вказівками керівника суб’єкта щодо організації системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та з інших питань проведення фінансового моніторингу він має право повідомити про це Держфінмоніторинг України та Мінінфраструктури України з письмовим викладенням своїх заперечень.

2.16. До повноважень відповідального працівника суб’єкта належать:

прийняття рішення про повідомлення Держфінмоніторингу України про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

прийняття рішення про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

здійснення перевірок діяльності будь-якого підрозділу суб’єкта та його працівників щодо дотримання ними законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, правил внутрішнього фінансового моніторингу (далі - Правила) та виконання програм проведення фінансового моніторингу (далі - Програми);

право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації суб’єкта (підрозділу суб’єкта);

залучення будь-яких працівників суб’єкта (підрозділу суб’єкта) до здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;

організація розроблення та подання на затвердження, а також запровадження, виконання Правил та Програм;

одержання пояснень від працівників суб’єкта (підрозділу суб’єкта) незалежно від займаних ними посад з питань проведення фінансового моніторингу;

сприяння проведенню уповноваженими представниками відповідних органів державного фінансового моніторингу перевірок діяльності суб’єкта (підрозділу суб’єкта) щодо дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу України та відповідних правоохоронних органів;

здійснення класифікації клієнтів суб’єкта (підрозділу суб’єкта) з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом України (далі - Критерії), а також критеріїв ризиків, визначених внутрішніми документами суб’єкта, і вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій;

виконання інших функцій відповідно до законодавства, Правил і Програм та інших внутрішніх документів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Обсяг повноважень відповідального працівника підрозділу суб’єкта визначається керівником суб’єкта за погодженням з відповідальним працівником суб’єкта.

Керівник суб’єкта затверджує посадову інструкцію відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта), у якій визначаються повноваження, права, обов’язки та встановлена законом відповідальність такого працівника.

2.17. Відповідальний працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) зобов’язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, шляхом надання останньому письмової довідки довільної форми.

Довідка повинна містити інформацію щодо:

виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають обов’язковому і внутрішньому фінансовому моніторингу;

направленої до Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, але інформація про які не подана до Держфінмоніторингу України;

зупинених фінансових операцій;

фінансових операцій, у проведенні яких суб’єктом (підрозділом суб’єкта) було відмовлено;

інформації, направленої у визначених законодавством випадках до правоохоронних органів;

розроблених критеріїв ризику;

ужитих заходів щодо розроблення та оновлення Правил і Програм з урахуванням вимог законодавства;

ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

Факт ознайомлення керівника суб’єкта з довідкою, що надається відповідальним працівником суб’єкта (підрозділу суб’єкта), підтверджується підписом керівника суб’єкта.

У разі якщо повноваження відповідального працівника суб’єкта виконує керівник суб’єкта, то зазначена письмова довідка складається та підписується ним.

2.18. Керівник суб’єкта повинен сприяти виконанню відповідальним працівником суб’єкта (підрозділу суб’єкта) своїх функцій, а також забезпечувати підвищення кваліфікації відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) шляхом проходження останнім навчання не рідше одного разу на три роки на базі відповідного навчального закладу, віднесеного до сфери управління Держфінмоніторингу України.

2.19. Керівник суб’єкта відповідає за організацію дотримання суб’єктом (підрозділом суб’єкта) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2.20. Документи, наявність яких передбачена абзацом третім пункту 2.16 та пунктом 2.17 цього розділу, зберігаються не менше п'яти років з дня їх підписання (затвердження або погодження).

3.1. Правила є окремим єдиним внутрішнім документом суб’єкта, який визначає механізм реалізації фінансового моніторингу та спрямований на недопущення використання суб’єкта та його відокремлених підрозділів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

3.2. Програма є окремим внутрішнім документом суб'єкта, який містить план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.

3.3. Правила і Програми розробляються з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та міжнародних стандартів у цій сфері.

Правила і Програми охоплюють специфіку проведення фінансового моніторингу за всіма напрямами діяльності суб'єкта та його відокремлених підрозділів.

3.4. Правила і Програми розробляються відповідальним працівником суб’єкта та затверджуються керівником суб’єкта не пізніше дня проведення суб’єктом першої фінансової операції.

Строк, на який складаються Правила і Програми, визначається суб’єктом самостійно з урахуванням змін у законодавстві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

3.5. Відповідальний працівник суб'єкта за погодженням з керівником суб'єкта визначає порядок ознайомлення, зберігання і користування Правилами і Програмами (у тому числі їх електронними копіями) та перелік осіб, які мають право доступу до цих документів.

3.6. Правила складаються з таких окремих розділів:

опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта;

перелік прав та обов’язків відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта), а також інших працівників, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу;

порядок реєстрації у Держфінмоніторингу України суб’єкта і його підрозділів;

порядок ідентифікації та вивчення клієнтів, що проводять фінансові операції, та інших осіб, які беруть у них участь;

порядок вчинення дій під час відмови клієнту, з яким встановлені ділові відносини, в проведенні подальших фінансових операцій у разі ненадання ним необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності;

порядок здійснення відмови від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим;

порядок здійснення відмови від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом (249-15) підлягає фінансовому моніторингу;

порядок виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та розробки критеріїв ризику;

порядок класифікації клієнтів з урахуванням критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму і порядок вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій;

порядок реєстрації фінансових операцій, що відповідно до Закону (249-15) підлягають фінансовому моніторингу та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок інформування Держфінмоніторингу України про фінансові операції, які відповідно до Закону (249-15) підлягають фінансовому моніторингу та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок дій працівників суб’єкта з підготовки та подання відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування відповідно до законодавства Держфінмоніторингу України, Мінінфраструктури України та правоохоронних органів;

порядок інформування визначених законодавством правоохоронних органів про виявлені суб’єктом фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок надання на запит Держфінмоніторингу України додаткової інформації щодо фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, та інформації, необхідної для виконання Держфінмоніторингом України запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави;

порядок надання на запит Держфінмоніторингу України інформації, необхідної для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що подається Держфінмоніторингу України, Мінінфраструктури України, правоохоронним органам, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно із Законом (249-15) підлягає фінансовому моніторингу та/або може бути пов’язана, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;

порядок зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції за дорученням Держфінмоніторингу України, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

перелік заходів, спрямованих на обмеження ризику зловживань, пов’язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій;

порядок зупинення проведення фінансової операції у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону (249-15) ;

порядок зупинення проведення фінансової операції у разі, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

порядок направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на суб’єкта Законом (249-15) ;

порядок ознайомлення працівників з внутрішніми документами суб’єкта з питань фінансового моніторингу;

порядок інформування керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

3.7. Програма повинна містити такі заходи з відповідними термінами (строками) їх виконання та визначенням осіб, що відповідають за їх виконання:

призначення відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) та визначення його повноважень;

призначення працівника, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта);

розробка та затвердження посадової інструкції відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта);

розробка і оновлення Правил і Програм;

направлення інформації про призначення відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) до Держфінмоніторингу України;

ознайомлення працівників суб’єкта (підрозділу суб’єкта ) з Правилами та Програмами;

попередження працівників суб’єкта (підрозділу суб’єкта) про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

забезпечення підвищення кваліфікації відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта);

підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом проведення освітньої та практичної роботи;

проведення внутрішніх перевірок суб’єкта (підрозділу суб’єкта) на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

розробка та перегляд критеріїв ризику.

3.8. Опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта повинен містити:

перелік структурних підрозділів (окремих працівників суб’єкта), залучених до проведення фінансового моніторингу, а також завдань, що вирішуються ними;

розподіл повноважень між структурними підрозділами (окремими працівниками) суб’єкта;

механізм взаємодії структурних підрозділів (окремих працівників) суб’єкта, зокрема порядок здійснення документообігу, передачі інформації та прийняття управлінських рішень, послідовності дій окремих підрозділів, фахівців;

порядок проведення перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

3.9. У разі наявності у суб'єкта філій, відокремлених структурних підрозділів та дочірніх підприємств, які знаходяться за межами території України (у тому числі у країнах, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму), Правила повинні містити перелік заходів, які повинні вживатись такими філіями, відокремленими структурними підрозділами та дочірніми підприємствами щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в межах, що не суперечать законодавству цих країн. Правила повинні передбачати обов'язковість інформування суб'єктом Держфінмоніторингу України та Мінінфраструктури України про неможливість виконання його філіями, відокремленими структурними підрозділами та дочірніми підприємствами, які знаходяться за межами України, заходів з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму із зазначенням та обґрунтуванням причин неможливості їх виконання.

Правила також повинні містити перелік запобіжних заходів, спрямованих на посилення ідентифікації клієнтів до встановлення ділових відносин з особами або компаніями цих країн; систематичне повідомлення про фінансові операції з клієнтами відповідних країн; попередження представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних країнах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

4.1. Ідентифікація та вивчення фінансової діяльності клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюються у разі:

встановлення ділових відносин з клієнтами;

виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, визначену частиною першою статті 15 Закону (249-15) .

У разі коли є достатні підстави вважати, що операції, які проводяться клієнтом, можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, ідентифікація клієнта здійснюється також при проведенні ним фінансової операції на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону (249-15) , незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов'язані між собою.

4.2. Проведення ідентифікації клієнта та вивчення його фінансової діяльності включають:

здійснення первинної ідентифікації;

проведення заходів, спрямованих на перевірку та уточнення інформації стосовно ідентифікації клієнта у випадку, коли є сумніви щодо достовірності чи повноти наданої ним інформації;

проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації клієнта, у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилась;

проведення заходів, спрямованих на вивчення змісту діяльності і фінансового стану клієнта, відповідності фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;

здійснення моніторингу операцій клієнтів, діяльність яких свідчить про високий (підвищений) ризик проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

4.3. Проведення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта здійснюються відповідальним працівником суб’єкта (підрозділу суб’єкта) або іншими працівниками суб'єкта (підрозділу суб’єкта), уповноваженими на це керівником суб'єкта (підрозділу суб’єкта).

4.4. Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих ними офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій.

Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на дату їх подання та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації інформацію.

У разі якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін або закінчився строк їх дії, то при проведенні клієнтом чергової фінансової операції проводиться повторна ідентифікація.

4.5. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи повноти наданої клієнтом інформації суб'єкт повинен вжити заходів для перевірки та уточнення інформації щодо ідентифікації такого клієнта.

Додаткові дані для ідентифікації клієнта та встановлення змісту його діяльності та фінансового стану суб'єкт має право витребувати від клієнта, а також отримати з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Необхідні для перевірки та уточнення інформації щодо ідентифікації клієнта дані суб’єкт має право витребувати у державних органів згідно з Порядком надання державними органами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта (746-2010-п) , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 746.

4.6. Первинна ідентифікація клієнта здійснюється суб’єктом (підрозділом суб’єкта) до/або під час встановлення з ним ділових відносин, але до проведення фінансової операції.

4.7. Під час первинної ідентифікації клієнтів, які є резидентами, суб'єкт повинен встановити:

для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місцеперебування фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місцеперебування фізичної особи - підприємця, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності);

для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.

4.8. Під час первинної ідентифікації нерезидентів суб'єкт повинен встановити:

для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, громадянство. Під час ідентифікації з'ясовують відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи в Україні;

для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку, відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи. Суб'єкту надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

4.9. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи або якщо у суб'єкта виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб'єкт зобов'язаний згідно з вимогами чинного законодавства ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.

У разі якщо особа діє як представник іншої особи, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити також наявність у цієї особи відповідних повноважень.

4.10. У випадках, передбачених частиною чотирнадцятою статті 9 Закону (249-15) , суб’єкт може здійснити спрощену ідентифікацію клієнта.

4.11. На етапі встановлення ділових відносин з клієнтом суб’єкт (підрозділ суб’єкта) повинен здійснити класифікацію клієнта та встановити йому рівень ризику. До клієнтів, яким встановлено високий (підвищений) рівень ризику, суб’єкт застосовує застережні заходи, визначені у пункті 7.5 розділу VII цього Положення.

4.12. Якщо під час здійснення ідентифікації або вивчення фінансової діяльності клієнта (особи, що діє від його імені) працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) встановив відношення клієнта до публічних діячів або пов’язаних з ними осіб або до благодійної чи неприбуткової організації, він повідомляє про це відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта), який у свою чергу повинен:

отримати дозвіл керівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта) на встановлення ділових відносин з таким клієнтом;

вжити заходів для з’ясування джерел походження коштів клієнта;

провести моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів високого (підвищеного) рівня ризику.

4.13. При проведенні ідентифікації та вивченні фінансової діяльності клієнта суб’єкт може складати анкету. Анкета є внутрішнім документом суб’єкта, який заповнюється і підписується працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації.

Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта. Анкета має містити всю необхідну інформацію для подання до Держфінмоніторингу України в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.

4.14. Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, які стосуються ділових відносин з клієнтом, зберігаються суб’єктом (підрозділом суб’єкта) не менше п’яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про проведення такої фінансової операції - не менше п’яти років після її завершення. Суб’єкт (підрозділ суб’єкта) зберігає інформацію про фінансову операцію в обсязі, необхідному для подання до Держфінмоніторингу України в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.

У разі одержання суб’єктом від Держфінмоніторингу України вимоги щодо продовження встановленого строку зберігання документів щодо ідентифікації окремих осіб, які є учасниками фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій суб’єкт повинен забезпечити зберігання відповідних документів упродовж вказаного Держфінмоніторингом України строку.

V. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму

5.1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом (підрозділом суб’єкта) на підставі:

ознак операцій, які відповідно до Закону (249-15) підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

ознак операцій, які відповідно до Закону (249-15) підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

Критеріїв та критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, визначених внутрішніми документами суб’єкта.

5.2. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється відповідальним працівником суб’єкта (підрозділу суб’єкта) або іншими працівниками суб'єкта (підрозділу суб’єкта), уповноваженими керівником суб'єкта (підрозділу суб’єкта).

5.3. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу або стосовно якої є підозра, що вона пов’язана, стосується або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу), що її виявив, невідкладно інформує про це відповідального працівника суб’єкта (підрозділу суб’єкта). Відповідальний працівник перевіряє зазначену інформацію та у випадках, передбачених Законом (249-15) , забезпечує її реєстрацію та інформування Держфінмоніторингу України та правоохоронних органів.

5.4. Дії з виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюються суб’єктом (підрозділом суб’єкта) відповідно до вимог Порядку взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу (747-2010-п) , і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 747 (далі - Порядок № 747).

6.1. У разі виявлення працівником суб’єкта (підрозділу суб’єкта) фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, інформація щодо такої фінансової операції невідкладно передається ним відповідальному працівнику суб’єкта (підрозділу суб’єкта).

Після отримання інформації щодо фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, відповідальний працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) невідкладно подає керівнику суб’єкта інформацію, необхідну для прийняття рішення щодо зупинення проведення такої операції у день її виявлення, та забезпечує реєстрацію інформації про таку фінансову операцію з дотриманням вимог Порядку № 747 (747-2010-п) .

Рішення щодо зупинення проведення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, приймається керівником суб’єкта в день виявлення фінансової операції шляхом видання відповідного письмового доручення, після чого суб’єкт зупиняє проведення фінансової операції на строк до двох робочих днів.

6.2. Суб’єкт має право прийняти рішення про зупинення проведення фінансової операції на строк до двох робочих днів, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону (249-15) . Таке зупинення здійснюється у порядку, визначеному пунктом 6.1 цього Положення.

6.3. У день прийняття рішення про зупинення фінансової операції суб’єкт повинен повідомити про це Держфінмоніторинг України шляхом подання інформації за формою, встановленою Держфінмоніторингом України.

Інформація подається до Держфінмоніторингу України з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час передачі інформації та доставки документів.

6.4. У разі ненадходження до суб’єкта протягом двох робочих днів з дня зупинення фінансової операції рішення Держфінмоніторингу України про подальше зупинення фінансової операції суб’єкт поновлює її проведення.

6.5. У разі отримання суб’єктом рішення Держфінмоніторингу України про подальше зупинення фінансової операції або продовження строку зупинення фінансової операції у зв’язку з направленням до правоохоронних органів відповідних матеріалів суб’єкт забезпечує зупинення фінансової операції на строк, встановлений у рішенні Держфінмоніторингу України.

6.6. Після закінчення строку зупинення фінансової операції, зазначеного у рішенні Держфінмоніторингу України, суб’єкт поновлює її проведення.

6.7. Загальний строк зупинення фінансової операції не може перевищувати чотирнадцяти робочих днів.

6.8. У разі отримання суб’єктом доручення Держфінмоніторингу України, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, суб’єкт зобов’язаний зупинити проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції, вказаної у дорученні, у порядку, визначеному Держфінмоніторингом України.

6.9. У разі зупинення фінансових операцій за дорученням Держфінмоніторингу України суб’єкт в день надходження такого доручення вносить інформацію про таку операцію до реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

7.1. Суб’єкти забезпечують управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

З метою управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму суб’єкт здійснює визначення цих ризиків, їх оцінку, впровадження заходів, спрямованих на їх зменшення (мінімізацію), а також забезпечує контроль за ризиками.

7.2. Визначення ризиків здійснюється суб’єктом за результатами ідентифікації та вивчення клієнта з урахуванням переліку послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Для оцінювання рівня ризику суб’єкт розробляє власні критерії ризику щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також здійснює класифікацію своїх клієнтів з урахуванням Критеріїв.

7.3. Оцінка ризику (класифікація) проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму здійснюється відповідно до встановлених критеріїв за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів.

7.4. Класифікація клієнта здійснюється під час встановлення ділових відносин з ним.

За результатами класифікації суб’єкт встановлює клієнту рівень ризику, який може набувати значень - низький, середній і високий (підвищений).

Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається та уточнюється суб’єктом протягом усього часу обслуговування клієнта, зокрема у таких випадках:

у разі уточнення даних первісної ідентифікації та вивчення клієнта;

за фактом проведення клієнтом фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан та зміст діяльності.

7.5. У разі якщо клієнт віднесений суб’єктом (підрозділом суб’єкта) до клієнтів з високим (підвищеним) рівнем ризику, суб’єкт вживає застережних заходів щодо таких клієнтів, що можуть включати:

встановлення контролю за належним здійсненням ідентифікації та вивчення клієнта до та під час встановлення з ним ділових стосунків та проведення фінансових операцій;

здійснення поглибленого вивчення клієнта, включаючи його власників, та перевірку інформації про клієнта та інших учасників фінансової операції, зокрема шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо ідентифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших публічних джерел;

перевірку відповідності фінансової операції звичайній діяльності клієнта;

збільшення суб’єктом встановленої у Правилах частоти проведення перевірок інформації про окремого клієнта, включаючи його власників (у разі необхідності);

збирання з публічних джерел інформації з метою формування уявлення про зміст діяльності клієнта, його фінансовий стан, характер та рівень фінансових операцій, що проводяться клієнтом;

забезпечення проведення моніторингу та додаткового вивчення всіх фінансових операцій, які проводяться клієнтом, та спроб проведення ним фінансових операцій;

відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;

інформування Держфінмоніторингу України про фінансові операції клієнтів;

зупинення проведення фінансових операцій клієнта з ознаками високого (підвищеного) ризику.

Для оцінки того, що фінансова операція (або спроба її проведення) здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або пов’язана з фінансуванням тероризму, суб’єктом вивчаються операції клієнта, а також додатково можуть вивчатися фінансові операції інших осіб - учасників операції, що оцінюється.

Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення клієнта, який характеризується високим (підвищеним) рівнем ризику, може бути доповнений суб’єктом самостійно з урахуванням специфіки його діяльності.

8.1. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник суб’єкта (підрозділу суб’єкта) забезпечує здійснення підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.

8.2. Усі працівники суб’єкта (підрозділу суб’єкта), що беруть участь у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції (далі - працівники), повинні ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати участь у відповідних навчальних заняттях.

8.3. Працівники мають бути письмово попереджені про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

8.4. Підготовка працівників, виходячи з їх посадових обов’язків, здійснюється шляхом проведення освітньої та практичної роботи, зокрема щодо:

ознайомлення працівників із законодавством України та міжнародними стандартами з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації;

ознайомлення працівників з порядком управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, в тому числі шляхом проведення практичних занять щодо здійснення ними оцінки ризику з урахуванням встановлених критеріїв ризику.

8.5. Проведення кожного навчального заняття підтверджується відповідним записом у журналі освітніх заходів, що є окремим документом, заповнюється відповідальним працівником суб’єкта (підрозділу суб’єкта) та містить, зокрема, відомості щодо дати проведення заняття, переліку тем і підписи працівників, які пройшли навчальні заняття.