УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки
Вірменія про співробітництво в галузі попередження
надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків
( Угоду ратифіковано Законом
N 154-IV ( 154-15 ) від 12.09.2002 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Вірменія, далі -
Сторони,
усвідомлюючи небезпеку, що несуть для обох держав надзвичайні
ситуації,
визначаючи, що співробітництво в галузі попередження
надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків може сприяти
добробуту і безпеці обох держав,
враховуючи користь, що може мати для Сторін обмін
науково-технічною інформацією в галузі попередження надзвичайних
ситуацій і ліквідації їх наслідків,
беручи до уваги можливість виникнення надзвичайних ситуацій,
наслідки яких не можуть бути ліквідовані силами і засобами однієї
з Сторін, і викликану цим необхідність у скоординованих діях
Сторін із метою попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх
наслідків,
домовились про таке:
Стаття 1
Визначення
Терміни, які використовуються в цій Угоді, мають такі
значення:
Сторона, що запитує - Сторона, яка звертається до іншої
Сторони з проханням про направлення груп з надання допомоги з
відповідним оснащенням і матеріалами забезпечення;
Сторона, що надає - Сторона, яка задовольняє прохання іншої
Сторони про направлення груп з надання допомоги з відповідним
оснащенням і матеріалами забезпечення;
групи з надання допомоги - групи фахівців (у тому числі
військовий персонал), які беруть участь у заходах щодо
попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, та забезпечені
необхідним оснащенням;
оснащення - техніка, транспортні засоби, спеціальне
обладнання, інструменти і прилади, необхідні для рятувальних і
аварійно-відновлювальних робіт,
матеріали забезпечення - матеріальні засоби, призначені для
безкоштовного розподілу серед населення, яке постраждало в
результаті стихійного лиха або аварії;
компетентні органи - органи, які призначуються Сторонами для
координації робіт, пов'язаних із реалізацією цієї Угоди;
держава транзиту - держава, через територію якої перевозяться
групи з надання допомоги, оснащення і матеріали забезпечення
Сторін.
Стаття 2
Компетентні органи
Сторони для реалізації положень цієї Угоди призначають
компетентні органи:
з Української Сторони - Міністерство України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи;
з Вірменської Сторони - Управління з надзвичайних ситуацій
при Урядові Республіки Вірменія.
2. Кожна з Сторін негайно повідомить письмово іншу Сторону
про позбавлення її компетентного органу повноважень щодо виконання
покладених на нього функцій, і в найкоротші терміни, але не
пізніше 60 днів із моменту повідомлення, повідомить письмово іншу
Сторону про правонаступника компетентного органу.
Стаття 3
Форми співробітництва
Сторони на основі принципів рівноправності та взаємної
допомоги відповідно до законодавства своїх держав здійснюють
співробітництво по таких напрямках:
1) розробка спільної системи заходів щодо попередження
надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
2) організація оперативного обміну інформацією про запити і
пропозиції Сторін про взаємну допомогу при надзвичайних ситуаціях,
які мали місце на території їх держав;
3) надання взаємної допомоги в ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій, які виникли;
4) організація і здійснення моніторингу небезпечних
техногенних і екологічних процесів, а також природних явищ;
5) прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка їх наслідків;
6) обмін інформацією і технологіями;
7) обмін фахівцями і вченими;
8) організація спільних конференцій, семінарів і робочих
нарад;
9) спільне планування, розробка і здійснення дослідницьких
проектів та їх демонстрація;
10) оцінка ризику для довкілля та здоров'я населення в
зв'язку з можливими забрудненнями в результаті надзвичайних
ситуацій;
11) оцінка транскордонного впливу надзвичайних ситуацій на
довкілля;
12) підготовка публікацій, доповідей і тематичних досліджень;
13) забезпечення зв'язку між компетентними органами Сторін;
14) підготовка кадрів;
15) будь-яка інша діяльність, пов'язана з попередженням
надзвичайних ситуацій і ліквідацією їх наслідків, яка може бути
погоджена компетентними органами Сторін.
Стаття 4
Співробітництво між організаціями та закладами
Сторони будуть заохочувати співробітництво між державними
органами, закладами, юридичними і фізичними особами, які
здійснюють діяльність, пов'язану з реалізацією цієї Угоди.
Стаття 5
Спільна комісія
Для реалізації положень цієї Угоди компетентні органи Сторін
створюють Спільну комісію з питань співробітництва в галузі
попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків (далі
- Спільна комісія).
Спільна комісія проводить свої засідання по черзі в Україні
та Республіці Вірменія, як правило, один раз на рік, а в разі
потреби - за узгодженням компетентних органів Сторін.
Стаття 6
Надання допомоги
1. Уся діяльність щодо реалізації цієї Угоди здійснюється
відповідно до законодавства держав Сторін і наявністю в кожної з
них засобів, необхідних для попередження надзвичайних ситуацій і
ліквідації їх наслідків.
2. Органами, що здійснюють запити про надання допомоги, є
Сторони.
3. Надання допомоги здійснюється на підставі запиту, в якому
Сторона, що запитує, дає інформацію про ситуацію, яка склалась,
указує вид і обсяг необхідної допомоги.
4. Сторона, що надає, у найкоротші терміни приймає рішення
щодо звернення Сторони, що запитує, та інформує її про можливість,
обсяг і умови надання допомоги.
5. Керівництво діями всіх сил, що виконують
аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зоні лиха,
здійснюється компетентним органом Сторони, що запитує, а в зоні
лиха, що включає в себе території держав обох Сторін, керівництво
аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами
здійснюється компетентними органами обох Сторін спільно.
Стаття 7
Види допомоги
1. У разі виникнення надзвичайних ситуацій допомога після
офіційного звернення Сторони, що запитує, надається шляхом
негайного направлення в зону надзвичайної ситуації груп з надання
допомоги для порятунку людей, матеріальних цінностей і захисту
довкілля.
2. Сторона, що запитує, інформує керівників груп з надання
допомоги Сторони, що надає, про обстановку, яка склалася в зоні
надзвичайної ситуації і на конкретних ділянках робіт, і, за
необхідністю, забезпечує ці групи перекладачами і засобами зв'язку
зі штабом, що здійснює загальне керівництво аварійно-рятувальними
та іншими невідкладними роботами, а також надає групам з надання
допомоги охорону, безкоштовне медичне обслуговування і здійснює
координацію їхніх дій.
3. Матеріально-технічне забезпечення груп з надання допомоги
має бути достатнім для ведення автономних дій на місці протягом 72
годин. Забезпечення цих груп усім необхідним для їхнього
подальшого функціонування, включаючи розміщення, харчування і
медичну допомогу, здійснюється Стороною, що запитує.
Стаття 8
Транзит
Сторона держави транзиту сприяє безперешкодному переміщенню
через територію своєї держави груп з надання допомоги, оснащення і
матеріалів забезпечення Сторони, що надає, у треті держави, на
основі укладених із цими державами угод про співробітництво в
галузі попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх
наслідків та відповідно до чинного національного законодавства.
Стаття 9
Умови перетинання державного кордону групами
з надання допомоги і режим їхнього перебування
1. Сторона, що запитує, зобов'язується організувати
перетинання державного кордону держави-транзиту групами з надання
допомоги Сторони, що надає.
2. На членів груп з надання допомоги Сторони, що надає,
протягом усього періоду їхнього перебування на території держави
Сторони, що запитує, поширюється дія законодавства держави
Сторони, що запитує.
3. На військовий персонал, який включений до складу груп з
надання допомоги, протягом усього періоду їхнього перебування на
території держави Сторони, що запитує, поширюється дія
законодавства держави Сторони, що надає, яким регулюється статус
військовослужбовця.
4. Порядок пропуску через кордон і перебування кінологічних
груп визначається в кожному конкретному випадку відповідно до
законодавства держави Сторони, що запитує.
5. Перетинання державного кордону членів груп з надання
допомоги здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон за
наявністю в кожного члена групи документа, що засвідчує його
особу, на підставі списків, підписаних уповноваженими особами
компетентних органів.
Пропуск через державний кордон військовослужбовців строкової
служби здійснюється після пред'явлення документів, що засвідчують
їх особу, та за списками, що додаються до паспортів керівників
груп з надання допомоги, підписуються командирами військових
частин і скріплюються гербовими печатками.
6. Переміщення груп з надання допомоги, їх оснащення і
матеріалів забезпечення може здійснюватися автомобільним,
залізничним, водним або повітряним видами транспорту.
Порядок використання зазначених видів транспорту для надання
допомоги визначається компетентними органами Сторін за узгодженням
із відповідними органами виконавчої влади.
Стаття 10
Ввезення і вивезення оснащення та матеріалів
забезпечення
1. Митне оформлення оснащення, матеріалів забезпечення та
особистих речей членів груп, що ввозяться на територію держави
Сторони, що запитує, і вивозяться з території держави Сторони, що
надає, для надання допомоги у разі ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій, здійснюється відповідно до законодавства
Сторін у пріоритетному порядку без обкладення податками і без
стягування будь-яких зборів на підставі повідомлень, що видаються
компетентними органами, в яких указуються склад груп з надання
допомоги, перелік оснащення і матеріалів забезпечення, які
ввозяться або вивозяться.
2. Оснащення і матеріали забезпечення мають бути використані
або розподілені під час операцій з надання допомоги, або вивезені
після їх завершення з території держави Сторони, що запитує.
3. Якщо за особливих обставин неможливо або недоцільно
вивезти це оснащення і матеріали забезпечення, вони мають бути
передані компетентному органу Сторони, що запитує, на узгоджених
умовах.
4. У разі необхідності надання потерпілим термінової медичної
допомоги, на територію держави Сторони, що запитує, може бути
ввезена необхідна кількість медичних препаратів, які містять
наркотичні речовини, з обов'язковим узгодження номенклатури,
кількості та місця використання цих речовин з відповідними
державними органами по контролю за наркотиками кожної із Сторін.
Такі медичні препарати не підлягають передачі та використовуються
кваліфікованим медичним персоналом під контролем представників
Сторони, що запитує.
5. Після закінчення робіт залишок медичних препаратів, які
містять наркотичні речовини, має бути вивезений назад під митним
контролем Сторони, що запитує, на підставі відповідним чином
оформлених документів, які підтверджують характер і кількість
препаратів, а митному органу Сторони, що надає, передається акт
про використання медичних препаратів, які містять наркотичні
речовини, підписаний керівником і лікарем групи з надання допомоги
та завірений представником компетентного органу і представником
митного органу Сторони, що запитує.
Ввезення і вивезення медичних препаратів, які містять
наркотичні речовини, здійснюється відповідно до чинного
законодавства держав.
Стаття 11
Використання повітряних суден
1. Кожна Сторона надає повітряним суднам, що направляються
для надання допомоги, дозвіл на здійснення польотів у відповідні
пункти на території її держави.
2. Про рішення використовувати повітряні судна для надання
допомоги негайно повідомляється відповідним органам Сторони, що
запитує, з зазначенням маршруту, типу і реєстраційних номерів
повітряних суден, кількості членів екіпажів і пасажирів, характеру
вантажу, місця і часу зльоту і посадки.
3. Польоти повинні здійснюватись відповідно до встановлених
кожною Стороною правил, що регулюють експлуатацію і навігацію
повітряних суден при польотах над територією її держави, і правил,
встановлених міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO).
4. При цьому повітряні судна Сторони, що надає, звільняються
від платежів за проліт над територією держави Сторони, що запитує,
а також за радіонавігаційний супровід, посадку, стоянку на
аеродромі та зліт із нього.
Порядок оплати заправлення пальним і забезпечення іншими
витратними матеріалами, а також технічного обслуговування будуть
вирішуватися Сторонами в кожному випадку окремо.
Стаття 12
Відшкодування витрат
1. Сторона, що запитує, відшкодовує Стороні, що надає,
витрати, що понесені нею під час надання допомоги, якщо Сторони,
враховуючи характер і масштаби лиха, не домовляться про інше.
2. Сторона, що запитує, може в будь-який момент скасувати
своє прохання про надання їй допомоги, але в такому випадку
Сторона, що надає, має право одержати відшкодування понесених нею
витрат.
3. Якщо Сторони не домовилися про інше, то після вимоги
Сторони, що надає, усі понесені нею витрати негайно
відшкодовуються Стороною, що запитує.
4. Після закінчення робіт із надання допомоги компетентний
орган Сторони, що надає, направляє компетентному органу Сторони,
що запитує, письмову доповідь про проведені роботи.
5. Компетентний орган Сторони, що запитує, направляє
компетентному органу Сторони, що надає, підсумкову доповідь про
те, що сталося, яка містить характеристику надзвичайної ситуації,
інформацію про вид і обсяг отриманої допомоги і результати
проведених робіт.
6. Компетентні органи інформують свої Сторони про обсяги
наданої і отриманої допомоги та про результати проведених робіт.
Стаття 13
Відшкодування збитків
1. Сторона, що запитує, не пред'являє претензій Стороні, що
надає, у випадку загибелі людей або одержання ними каліцтва,
ушкодження або втрати власності або нанесення збитку довкіллю на
території її держави і виплачує Стороні, що надає, компенсацію у
випадку загибелі людей або одержання ними каліцтва, а також у
випадку втрати або нанесення збитку обладнанню або іншій
власності, якщо такий збиток нанесений у ході виконання завдань,
пов'язаних із реалізацією цієї Угоди.
2. При цьому Сторона, що надає, самостійно забезпечує
відповідно до законодавства своєї держави страхування свого
персоналу, який бере участь у наданні допомоги. Витрати по
оформленню страхування включаються до загальних витрат з надання
допомоги і компенсуються Стороною, що запитує, на умовах цієї
Угоди.
Якщо член групи з надання допомоги Сторони, що надає,
завдасть шкоду третій особі при виконанні завдань, пов'язаних із
реалізацією цієї Угоди на території держави Сторони, що запитує,
то цей збиток відшкодовує Сторона, що запитує відповідно до
положень законодавства, що застосовувалися б у випадку нанесення
збитку власними силами з надання допомоги.
Якщо збитки, згадані в цій статті, були нанесені з вини члена
групи з надання допомоги Сторони, що надає, то Сторона, що
запитує, має право зворотної вимоги (регресу) до Сторони, що
надає, у розмірі виплаченої компенсації.
Стаття 14
Використання інформації
Інформація, отримана в результаті діяльності в рамках цієї
Угоди, за винятком інформації, що не підлягає розголошенню
відповідно до національного законодавства Сторін, публікується на
основі правил і практики Сторін, що склалась, якщо інше не було
погоджено в письмовій формі компетентними органами.
Стаття 15
Відношення до інших міжнародних договорів і угод
Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань Сторін за іншими
міжнародними договорами та угодами, учасницями яких вони є.
Стаття 16
Вирішення спірних питань
Розбіжності в тлумаченні та застосуванні цієї Угоди, що не
можуть бути усунуті шляхом консультацій між компетентними
органами, вирішуються по дипломатичних каналах або шляхом
переговорів між Сторонами з оформленням відповідних протоколів.
Стаття 17
Зміни та доповнення до Угоди
За взаємною домовленістю Сторони можуть вносити до цієї Угоди
зміни та доповнення, які оформлюються відповідними протоколами, та
набувають чинності у порядку, передбаченому статтею 18 цієї Угоди
і є її невід'ємною частиною.
Стаття 18
Заключні положення
Ця Угода укладається на невизначений термін і набуває
чинності з дати останнього письмового повідомлення Сторін про
виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття
цією Угодою чинності.
Угода може бути денонсована через шість місяців від дати
одержання однією з Сторін письмового повідомлення про своє бажання
припинити дію Угоди.
Припинення дії цієї Угоди не впливає на здійснення
передбаченої її положеннями діяльності та на пов'язані з такою
діяльністю права і зобов'язання Сторін, якщо така діяльність не
завершена і продовжується на момент припинення дії Угоди.
Вчинено в м.Києві 1 березня 2001 року в двох примірниках,
кожний українською, вірменською та російською мовами, причому всі
тексти є автентичними. При виникненні розбіжностей у тлумаченні
положень цієї Угоди, перевагу має текст, викладений російською
мовою.
За Кабінет Міністрів України За Уряд Республіки Вірменія