ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 8232/6/15-1416 від 21.12.2001
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
деяких питань оподаткування, пов'язаних із самостійним виявленням
платником податку на прибуток помилок, що містяться у раніше
поданій ним податковій декларації, та поданням нової податкової
декларації, що містить виправлені показники, і повідомляє.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III ( 2181-14 )
(далі - Закон про погашення зобов'язань), зокрема, передбачено, що
у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків
самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним
податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати
нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.
Відповідно до п.17.2 ст.17 вищевказаного Закону ( 2181-14 ) у
разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим
органом самостійно виявляє факт заниження податкового
зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у
розмірі десяти відсотків суми такої недоплати, штрафи, визначені
підпунктами 17.1.2-17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а також
адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства
накладаються на платника податків (його посадових осіб) за
відповідні правопорушення, не застосовуються.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період,
протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами
платника податків або фізичною особою - платником податків щодо
умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Згідно з пп.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) в редакції від
22 травня 1997 року ( 283/97-ВР ) (із внесеними змінами та
доповненнями) (далі - Закон про прибуток) платник податку, який
має філії, відділення, інші відокремлені підрозділи (далі -
філії), може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку
та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за
місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади
за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього
Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів
територіальних громад за місцезнаходженням філій.
Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний
(податковий) період визначається розрахункове, виходячи із
загальної суми податку, нарахованого платником податку,
розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій
та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах
такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням
філії, у загальній сумі валових витрат та амортизацій них
відрахувань цього платника податку.
Виходячи з викладеного, у разі погашення платником податку -
юридичною особою, що прийняла рішення щодо сплати консолідованого
податку, суми недоплати по податку на прибуток, що зумовлена
помилками, виявленими філіями самостійно, порядок розрахунку та
зарахування до відповідних бюджетів, встановлений положеннями
Закону про прибуток, не змінюється, тобто сума помилки, самостійно
виявлена філіями, має знайти своє відповідне відображення у
податковому обліку як філій, так і платника податку - юридичної
особи.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідальність за своєчасне та
повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за
місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого
знаходиться така філія (абзац п'ятий пп.2.1.3).
Що стосується сплати суми штрафу за місцезнаходженням
юридичної особи чи філії, яка допустила помилки, та її розподілу
між державним та бюджетом територіальних громад, то згідно з
п.17.3 ст.17 Закону про погашення зобов'язань ( 2181-14 ) сплата
(стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею,
прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Таким чином, сума штрафу повинна зараховуватися на ті самі
коди бюджетної класифікації України за доходами, що й основний
платіж, тобто відповідний податок на прибуток.
Стосовно випадку завищення платником податку у попередніх
податкових звітних періодах валового доходу або валових витрат, то
пп.4.1.5 п.4.1 ст.4 та пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток
( 334/94-ВР ) передбачено, що валовий дохід включає доходи, не
враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують
звітному, та виявлені у звітному періоді, а відповідно, до складу
валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих
податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у
звітному податковому періоді у розрахунку податкового
зобов'язання.
Отже, виправлення помилок, допущених при складанні декларації
про прибуток підприємства у попередніх періодах, здійснюється
шляхом коригування валових доходів та/або валових витрат,
відображених у декларації за звітний квартал.
Вказані помилки відображаються у рядку 3 додатка Е та у рядку
9 додатка Й Декларації про прибуток банківської установи (наказ
ДПА України від 16 січня 1998 року N 21 ( z0087-98 ), який
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року
N 87/2527, із внесеними змінами та доповненнями). Водночас
зазначаємо, що податкове роз'яснення щодо застосування платниками
податку на прибуток другого речення абзацу другого п.5.1 Закону
про погашення зобов'язань ( 2181-14 ) стосовно виправлення помилок
затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від
10 вересня 2001 року N 360 ( v0360225-01 ) "Щодо затвердження
податкового роз'яснення".
Заступник Голова Г.Оперенко
"Бізнес-Бухгалтерія: право-податки-консультації"
N 9/2, 07.03.2002