УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
|
від 20 липня 1996 р. N 815
Київ
|
Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод
Відповідно до статті 21 Водного кодексу України (
213/95-ВР)
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення державного моніторингу вод, що додається.
2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки разом з Міністерством охорони здоров'я, Державним комітетом по водному господарству, Державним комітетом по геології і використанню надр, Комітет України з питань гідрометеорології, Державним комітетом по житлово-комунальному господарству в місячний термін створити Міжвідомчу комісію ведення державного моніторингу вод для вирішення поточних питань, пов'язаних із здійсненням державного моніторингу вод.
3. Державному комітетові по водному господарству, Державному комітетові по геології і використанню надр, Комітетові України з питань гідрометеорології, Державному комітетові по житлово-комунальному господарству за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки у шестимісячний термін привести відомчі нормативні акти у відповідність з Порядком здійснення державного моніторингу вод.
|
Прем'єр-міністр України
Міністр
Кабінету Міністрів України
|
П.ЛАЗАРЕНКО
В.ПУСТОВОЙТЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 липня 1996 р. N 815
ПОРЯДОК
здійснення державного моніторингу вод
1. Порядок здійснення державного моніторингу вод (далі - Порядок) встановлює основні вимоги до організації державного моніторингу вод, до взаємодії міністерств і відомств під час його проведення, до забезпечення органів державної виконавчої влади інформацією для прийняття рішень, пов'язаних із станом водного фонду України.
Загальні положення
2. Державний моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Державний моніторинг вод є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України.
Державний моніторинг вод здійснюється за предметними напрямами кількості та якості вод.
3. До об'єктів державного моніторингу вод належать:
поверхневі води:
- природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки);
- штучні водойми (водосховища, ставки), канали та інші водні об'єкти;
підземні води та джерела;
внутрішні морські води та територіальне море; виключна (морська) економічна зона України;
джерела забруднення вод, включаючи зворотні води, аварійні скидання рідких продуктів і відходів, втрати продуктів і матеріалів при видобуванні корисних копалин у межах акваторій поверхневих вод, внутрішніх морських вод, територіального моря і виключної (морської) економічної зони України та дампінг відходів, води поверхневого стоку із сільськогосподарських угідь, фільтрацію забруднюючих речовин з технологічних водойм та сховищ, масовий розвиток синьо-зелених водоростей;
надходження шкідливих речовин з донних відкладів (вторинне забруднення) та інші джерела забруднення, щодо яких можуть здійснюватися спостереження.
4. До суб'єктів державного моніторингу вод належать Мінприроди, Мінрегіон, ДАЗВ (у зоні відчуження і відселення частини зони безумовного (обов'язкового) відселення), а також ДСНС, Держсанепідслужба, Держводагентство та їх територіальні органи, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань водного господарства.
ДКА забезпечує суб'єктів державного моніторингу вод наявною архівною та оперативною аерокосмічною інформацією дистанційного зондування Землі на території України.
5. Результатом здійснення державного моніторингу вод є інфор- мація, у тому числі:
первинна інформація (дані спостережень), яку одержують суб'єкти державного моніторингу вод внаслідок спостережень;
узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території;
індекси і комплексні показники, одержані внаслідок узагальнення за параметрами;
оцінки стану вод та джерел негативного впливу на нього;
прогнози стану вод і його змін;
науково обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття рішень.
Інформація, здобута і оброблена суб'єктами державного моніторингу вод, є офіційною.
6. Оцінки, прогнози та рекомендації, зазначені у пункті 5 цього Порядку, для прийняття рішень, пов'язаних із станом водного фонду України, подаються:
на національному рівні - Кабінету Міністрів України;
на регіональному рівні - Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
7. Водокористувачі, які згідно із законодавством зобов'язані вести спостереження за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а також за станом водних об'єктів у місцях скидів (крім підприємств водопровідно-каналізаційного господарства), не належать до суб'єктів державного моніторингу вод. Їх інформація визнається як допоміжна порівняно з інформацією суб'єктів державного моніторингу вод і включається до складу офіційної лише після перевірки та підтвердження її вірогідності суб'єктами державного моніторингу вод.
8. Для здійснення державного моніторингу вод суб'єктами державного моніторингу вод розробляються національні, регіональні, відомчі та локальні програми моніторингу вод, в яких визначаються мережі пунктів, показники і режими спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод, регламенти передавання, оброблення та використання інформації.
Взаємодія суб'єктів державного моніторингу вод
9. Організація і координація державного моніторингу вод здійснюється:
на національному рівні - Мінприроди;
на регіональному рівні - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
10. Відповідно до призначення державний моніторинг вод поділяється на:
фоновий моніторинг, що здійснюється на водних об'єктах у місцях мінімального опосередненого антропогенного навантаження;
загальний моніторинг, що складається з моніторингу на державній мережі пунктів спостережень, моніторингу антропогенного впливу на водні об'єкти, моніторингу водних об'єктів у місцях їх використання та спеціальних видів моніторингу;
кризовий моніторинг, що здійснюється у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій.
11. Фоновий моніторинг здійснюється шляхом систематичних спостережень на водних об'єктах, які не зазнають прямого антропогенного впливу, з метою одержання інформації для оцінок і прогнозування змін стану водних об'єктів внаслідок промислової та господарської діяльності.
Фоновий моніторинг поверхневих та внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України здійснює Мінприроди, ДСНС, а підземних вод - Держгеонадра.
12. Загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення фактичного стану водних об'єктів, вироблення та прийняття рішень з ефективного використання, охорони та відтворення водних ресурсів.
У державній мережі пунктів спостереження моніторинг поверхневих вод здійснює ДСНС, підземних вод - Держгеонадра.
Моніторинг антропогенного впливу на водні об'єкти здійснюється шляхом проведення систематичних спостережень за джерелами забруднення вод та якісним станом водних об'єктів у місцях впливу цих джерел.
Моніторинг антропогенного впливу на поверхневі та внутрішні морські води, а також води територіального моря і виключної (морської) економічної зони України здійснюють обласні, Севастопольська міська держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, на підземні води - Держгеонадра.
Моніторинг водних об'єктів у місцях їх використання здійснюється для господарських і культурно-побутових потреб: забору питної та технічної води, рекреації тощо.
З метою визначення придатності води до використання Держводагентство здійснює моніторинг якісного стану води водних об'єктів у районах основних водозаборів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання за радіологічними і хімічними показниками.
Моніторинг дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних і радіологічних показників водних об'єктів, які використовуються для питних і культурно-побутових потреб, здійснює Держсанепідслужба.
З метою отримання систематичної інформації про якість води Держводагентство та підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (після споруд водопідготовки) здійснюють моніторинг якості води в районах питних водозаборів за хімічними і біологічними показниками.
Спеціальні види моніторингу включають спостереження на озерах і водосховищах, з науковою метою, для охорони водних екосистем та виконання зобов'язань, що випливають із міжнародних договорів України.
Моніторинг озер і водосховищ здійснюють ДСНС і Держводагентство. Спостереження за гідрологічним режимом озер і водосховищ здійснює ДСНС. Спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним режимом прибережних територій здійснює Держводагентство.
Моніторинг поверхневих вод на транскордонних ділянках водотоків здійснює Держводагентство, ДСНС.
13. Кризовий моніторинг водних об'єктів здійснюється шляхом систематичних, частіших і додаткових спостережень за кількісними та якісними параметрами водних об'єктів у зонах підвищеного ризику як на державній мережі пунктів спостережень, так і на тимчасовій мережі, що встановлюється під час виникнення несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійного лиха з метою оповіщення та розроблення оперативних заходів щодо ліквідації їх наслідків та захисту населення, екосистем і власності.
Кризовий моніторинг здійснюють:
за витратами та рівнем води водних об'єктів під час загрози та виникнення значних паводків та повеней, на морських гирлових ділянках річок; за гідрометеорологічними параметрами, гідрохімічними і гідробіологічними показниками якості поверхневих і внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України на державній мережі пунктів спостережень - Держводагентство;
за рівнями забрудненості поверхневих і внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України у зонах підвищеного ризику та у районах об'єктів, що стали причиною несанкціонованого скиду чи аварійного забруднення, - Держекоінспекція, ДСНС;
за рівнями забрудненості підземних вод у разі коли надзвичайна ситуація може вплинути на підземні води - Держгеонадра;
за рівнями забрудненості поверхневих вод у районах водозаборів, що знаходяться у зоні впливу аварійних забруднень, та додатково у місцях, які забезпечують необхідну інформацію для прогнозування поширення аварійних забруднень, - Держводагентство;
за рівнями забрудненості вод у районах водозаборів, що знаходяться в зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи, - Держсанепідслужба.
14. Суб'єкти державного моніторингу вод зобов'язані безстроково зберігати первинну інформацію про стан вод і безкоштовно надавати дані спостережень органам державної влади та органам місцевого самоврядування відповідно до затверджених регламентів.
Інформація надається юридичним і фізичним особам на договірних засадах, якщо інше не передбачено законом.
15. Прогнозування стану водних об'єктів та його змін здійснюється шляхом математичного моделювання кількісних і якісних показників води цих об'єктів з метою розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів для запобігання можливим негативним змінам та поліпшення існуючого стану цих об'єктів.
16. Суб'єкти державного моніторингу вод проводять спостереження за програмами моніторингу вод і подають інформацію відповідно до затверджених регламентів:
на національному рівні - Мінприроди;
на регіональному рівні - обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Мінприроди - на національному рівні щороку, а обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - на регіональному рівні щокварталу проводять аналіз відповідної інформації, що надійшла, оцінюють стан водних об'єктів на підвідомчій їм території та приймають управлінські рішення про вжиття необхідних заходів до покращення стану.
17. У разі надзвичайної ситуації, спричиненої аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, уся інформація про аварійне забруднення вод є екстреною і повинна негайно надаватися суб'єктами державного моніторингу вод територіальним органам ДСНС, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, територіальним органам Держсанепідслужби.
18. У разі екстремально високого рівня забруднення вод, що безпосередньо не викликає порушення нормальних умов життя і діяльності людей, уся інформація про ці випадки є першочерговою і повинна терміново надаватися суб'єктами державного моніторингу вод обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Критерії визначення екстремально високого рівня забруднення вод встановлює Мінприроди разом з МОЗ, Мінагрополітики та ДСНС.
Удосконалення та розвиток державного моніторингу вод
20. Суб'єкти державного моніторингу вод постійно удосконалюють здійснення цього моніторингу з метою забезпечення повноти, вірогідності та своєчасності офіційної інформації про стан вод, антропогенні дії на них, а також про вплив цього стану на екосистеми і здоров'я населення.
З цією метою суб'єкти державного моніторингу вод мають здійснювати заходи щодо:
забезпечення методиками надійного визначення показників складу і властивостей води на рівнях установлених нормативів, зокрема гранично допустимих концентрацій;
методичної узгодженості спостережень і розрахунків, порівнянності інформації різних відомств;
уніфікації методик спостережень, вимірювань і лабораторних аналізів;
удосконалення та уніфікації бази засобів, приладів і систем контролю;
оптимізації мережі спостережень, складу показників, що визначаються, та періодичності їх визначення;
розроблення комплексних оцінок стану вод, моделей прогнозування та алгоритмів підтримки рішень;
розроблення сучасних комп'ютерних технологій, створення розподіленого міжвідомчого банку даних за розділом "Моніторинг вод";
створення національного, регіональних і локальних центрів моніторингу вод як складових відповідних центрів державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.
21. Спостереження за станом водного об'єкта здійснюються відповідно до загального переліку показників, до якого входять:
показники, що характеризують кількість водних ресурсів та її зміни;
показники якості вод і нормативів екологічної безпеки водокористування, зокрема санітарні норми, рибогосподарські нормативи;
екологічний норматив та категорії якості води водних об'єктів, що розробляються і затверджуються в установленому порядку.
Спостереження за джерелами негативного впливу на екологічний стан водних об'єктів здійснюються відповідно до загального переліку показників, до якого входять:
показники використання водних ресурсів, включаючи забір води та скидання зворотної води до водних об'єктів;
показники, що використовуються під час встановлення нормативів гранично допустимого скидання;
показник рівня токсичності зворотних вод;
показники стану грунтових вод у межах впливу полігонів захоронення твердих побутових відходів;
інші показники негативного впливу на водні об'єкти.
Під час здійснення державного моніторингу вод визначаються переліки пріоритетних показників стану водних об'єктів та показників негативного впливу, які в міру потреби коригуються Міжвідомчою комісією ведення державного моніторингу вод.
22. Просторова та часова організація державного моніторингу вод, зокрема мережі пунктів спостережень та поділ цих пунктів за категоріями, розроблення регламентів і технології передачі інформації визначаються суб'єктами державного моніторингу вод і коригуються в міру потреби Міжвідомчою комісією ведення державного моніторингу вод.
Науково-методичне, метрологічне, матеріально-технічне і фінансове забезпечення державного моніторингу вод
25. Науково-методичне забезпечення державного моніторингу вод здійснюють базові наукові установи, визначені суб'єктами державного моніторингу вод. Наукова діяльність базових установ, пов'язана із здійсненням державного моніторингу вод, координується базовою науковою установою Мінприроди.
26. Метрологічне забезпечення державного моніторингу вод здійснюють базові установи з метрологічного забезпечення, що визначені суб'єктами державного моніторингу вод.
Аналітичні лабораторії, що здійснюють державний моніторинг вод, підлягають обов'язковій атестації згідно з чинним законодавством про метрологію. У цих лабораторіях провадиться також інтеркалібрація.
27. Розрахункова інформація (узагальнені дані, оцінки, прогнози та кількісні рекомендації) для здійснення державного моніторингу вод одержується за атестованими математичними моделями та зареєстрованими розрахунковими методиками. Інформація державного моніторингу вод обробляється за допомогою сертифікованої програмної продукції (програмних засобів).
29. Фінансування державного моніторингу вод здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті, позабюджетних коштів та інших джерел фінансування.
Пропозиції про щорічні обсяги фінансування готуються суб'єктами державного моніторингу вод і подаються Мінфіну в установленому порядку.