Юридический Харьков плюс - Текст документа N v389u710-18 88772182093adf19f3c2a0896474e06f-1

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чернової Валентини Іванівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Закону України "Про державну службу" (889-19) від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) зі змінами та його статті 90.

Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Чернова В.І. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), Закон України "Про державну службу" (889-19) від 10 грудня 2015 року № 889-VIII зі змінами (далі - Закон № 889) та його статтю 90.

На думку суб'єкта права на конституційну скаргу, Закон № 889 (889-19) та його стаття 90 суперечать частині третій статті 22, статтям 24, 46, частині першій статті 58, частині першій статті 64 Основного Закону України.

Обґрунтовуючи свої твердження, Чернова В.І. зазначає, що Закон № 889 (889-19) та його стаття 90 "повністю виключають можливість перерахунку пенсії державного службовця", яку вона мала, виходячи на пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" (3723-12) від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 3723), який, крім його статті 37, втратив чинність відповідно до Закону № 889 (889-19) .

Стверджуючи про неконституційність Закону № 889 (889-19) та його статті 90, автор клопотання вказує, що вони не містять норм, які урегульовували б порядок перерахунку призначеної пенсії державного службовця на умовах, що діяли на момент призначення пенсії, а тому позбавляють її такого права та запроваджують дискримінацію, оскільки "перерахунок пенсії не зупинений іншим особам, які працюють чи працювали в інших сферах та секторах державного впливу та економіки".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З конституційної скарги вбачається, що, на думку Чернової В.І., неконституційність Закону № 889 (889-19) полягає у тому, що він "не врегулював питання перерахунку пенсії державних службовців", чим "позбавив її права на отримання більш високого розміру пенсії", а його стаття 90 щодо пенсійного забезпечення державних службовців є відсильною до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Наведена аргументація не є належним обґрунтуванням неконституційності Закону № 889 (889-19) та його статті 90.

Як неодноразово зазначав Конституційний Суд України, відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для звернення до Конституційного Суду України (ухвали від 21 березня 2002 року № 9-у/2002 (v009u710-02) , від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013 (v008u710-13) ).

Крім того, обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) Закону № 889 (889-19) та його статті 90, Чернова В.І. стверджує, що, розглядаючи її справу, суди мали застосовувати саме Закон № 3723 (3723-12) , який передбачав її право на перерахунок призначеної пенсії, оскільки вона виходила на пенсію, коли чинний був саме Закон № 3723 (3723-12) , а отже, мала "законне сподівання на те, що і в подальшому при збільшенні заробітних плат державних службовців" її призначена пенсія буде перераховуватись.

Таким чином, суб'єкт права на конституційну скаргу фактично висловлює незгоду з рішеннями судів, ухваленими в її справі. Однак за юридичною позицією Конституційного Суду України незгода з судовими рішеннями не є підставою для відкриття конституційного провадження у справі (ухвали Другого сенату Конституційного Суду України від 6 червня 2018 року № 17-у(ІІ)/2018 (v017u710-18) та № 18-у(ІІ)/2018 (v018u710-18) ).

Отже, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України дійшла висновку, що Чернова В.І. не обґрунтувала тверджень щодо неконституційності Закону № 889 (889-19) та його статті 90, а отже, не дотримала вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" та відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чернової Валентини Іванівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Закону України "Про державну службу" (889-19) від 10 грудня 2015 року № 889-VIII зі змінами та його статті 90 на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.