1. Схвалити Концепцію боротьби з тероризмом (додається).

2. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити у тримісячний строк план заходів (547-2013-р) щодо реалізації зазначеної Концепції.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

СХВАЛЕНО

Указом Президента України

від 25 квітня 2013 року № 230/2013

Організація Об'єднаних Націй визнає тероризм однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру і безпеці людства. Дальше поширення терористичної загрози обумовлюється процесами світової глобалізації, інтернаціоналізації, що тривають, а також підвищенням рівня міжнародної злочинності.

Україна поділяє стурбованість світової спільноти щодо таких глобальних загроз людству, як поширення тероризму, у тому числі пропаганда терористичної ідеології, застосування терористичних методів для досягнення злочинної мети. У зв'язку з цим у Стратегії національної безпеки України "Україна у світі, що змінюється" (105/2007) поширення тероризму визначається як один з чинників, що загрожує глобальній міжнародній стабільності та негативно позначається на безпековому середовищі держави.

Процес поглиблення інтеграції України у глобальний безпековий простір потребує адекватного коригування системи державного управління у сфері забезпечення безпеки з урахуванням необхідності її синхронізації із загальносвітовими підходами до проблеми запобігання терористичній загрозі. З цією метою держава активізує національні зусилля, двостороннє, регіональне і міжнародне співробітництво у сфері боротьби з тероризмом.

Одним із пріоритетних міжнародних зобов'язань України перед ООН, іншими міжнародними організаціями, що здійснюють боротьбу з тероризмом, є імплементація світових стандартів безпеки, а також комплексне та збалансоване впровадження всіх компонентів Глобальної контртерористичної стратегії ООН, насамперед у частині здійснення заходів з усунення причин і умов, що сприяють поширенню тероризму, а також забезпечення при цьому захисту прав і свобод людини.

На даний час завдяки ефективній реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Україна не належить до держав із високою ймовірністю вчинення на їх територіях міжнародними терористичними організаціями терористичних актів або терористичних посягань проти їх представництв за кордоном.

В Україні відсутні внутрішні передумови для виникнення організацій, які б використовували терористичні методи як спосіб досягнення політичної мети або привернення уваги громадськості до своїх ідеологічних чи інших поглядів.

Водночас низка переважно зовнішніх, а також окремих внутрішніх чинників можуть стати підґрунтям для підвищення в Україні рівня терористичної загрози, зокрема:

підвищена заінтересованість до території України як транзитної зони з боку міжнародних злочинних угруповань, які діють, зокрема, у сферах легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, нелегального переміщення зброї, небезпечних матеріалів та наркотичних засобів;

активна участь України в урегулюванні тривалих збройних конфліктів, міжнародних антитерористичних операціях;

поширення ідей тероризму через мережу Інтернет, розповсюдження інструктивних матеріалів щодо технології виготовлення саморобних засобів ураження і тактики вчинення терористичних актів;

наявність на території України потенційно небезпечних та уразливих у терористичному плані об'єктів, які з огляду на світовий досвід можуть розглядатися як потенційні цілі терористів;

тенденція до збільшення в Україні кількості осіб - вихідців із держав, в яких нестабільні економіка і політична ситуація та на територіях яких активно діють терористичні організації.

Метою цієї Концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом шляхом розроблення і впровадження комплексу заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і умов, що можуть призвести до проявів тероризму, захист людини і громадянина, суспільства і держави від тероризму, зосередження основних зусиль на протидії терористичній діяльності, мінімізації її наслідків, а також налагодження дієвої взаємодії між уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськістю та розширення міжнародного співробітництва у цій сфері.

Боротьба з тероризмом на території України має грунтуватися насамперед на законодавчо визначених на національному рівні принципах з урахуванням основних положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН та Контртерористичної стратегії Європейського Союзу.

Реалізовувати заходи з виконання Концепції передбачається протягом 2013-2020 років за такими напрямами:

визначення та аналіз причин і умов, що сприяють поширенню тероризму;

удосконалення правових та організаційних основ боротьби з тероризмом;

удосконалення існуючих, розроблення та імплементація нових методів боротьби з тероризмом;

оптимізація шляхів та способів захисту прав і свобод людини і громадянина, захисту суспільства та держави від терористичних посягань;

інформаційне, наукове, кадрове та матеріально-технічне забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом;

підвищення рівня інформованості суспільства про небезпеку та масштаби тероризму;

формування громадської думки з метою сприяння ефективній реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом;

розвиток міжнародного співробітництва у сфері боротьби з тероризмом.

Реалізація державної політики у сфері боротьби з тероризмом потребує здійснення системних узгоджених заходів, зокрема, спеціального, зовнішньополітичного, організаційно-правового, соціально-економічного, інформаційного, гуманітарного, морально-культурного та освітнього характеру.

З метою дотримання основних принципів, визначених національним законодавством, проблему боротьби з тероризмом на території України передбачається розв'язувати шляхом зосередження зусиль на:

запобіганні терористичній діяльності;

виявленні і припиненні терористичної діяльності;

усуненні та мінімізації наслідків терористичної діяльності;

інформаційному, науковому та іншому забезпеченні боротьби з тероризмом;

міжнародному співробітництві з питань боротьби з тероризмом.

Забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом потребує чіткої координації дій суб'єктів боротьби з тероризмом, контролю за реалізацією цієї Концепції.

1. Запобігання терористичній діяльності

Запобігання терористичній діяльності має здійснюватися шляхом:

ужиття заходів організаційного, правового, адміністративного, режимного та технічного характеру, спрямованих на усунення чинників, що сприяють виникненню тероризму, та його проявів;

посилення контролю за додержанням законодавства у сфері боротьби з тероризмом;

поліпшення стану інформаційного забезпечення боротьби з тероризмом, впровадження сучасних інформаційних систем і технологій у зазначену діяльність;

проведення серед населення інформаційно-роз'яснювальної та профілактичної роботи, спрямованої на неприйнятність тероризму та відмову від ідей використання терористичних методів для досягнення мети.

Запобігання терористичній діяльності передбачає вирішення таких завдань:

усунення або мінімізація дії чинників, що сприяють виникненню та поширенню тероризму;

прогнозування, виявлення та усунення терористичних загроз;

протидія пропаганді та поширенню ідеології тероризму в єдиному інформаційному просторі України;

удосконалення та оптимізація системи інформаційної боротьби з тероризмом;

проведення профілактичної роботи з особами, поведінка яких свідчить про їх наміри здійснювати терористичну діяльність;

розроблення та затвердження критеріїв віднесення об'єктів (незалежно від форми власності) до переліку об'єктів можливих терористичних посягань;

розроблення та впровадження стандартів, правил, технічних умов антитерористичної захищеності об'єктів можливих терористичних посягань, зокрема особливих правил антитерористичної безпеки;

удосконалення систем та режимів охорони об'єктів можливих терористичних посягань, у тому числі техногенно небезпечних об'єктів та спеціальних транспортних засобів, задіяних у перевезенні радіоактивних та інших небезпечних речовин;

забезпечення захисту даних, що містяться в системах управління технологічними процесами на техногенно небезпечних об'єктах, від несанкціонованого блокування та модифікації;

удосконалення організаційних засад міжвідомчої взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом;

забезпечення скоординованої роботи суб'єктів боротьби з тероризмом з організаціями і громадськими об'єднаннями у сфері захисту населення та потенційно уразливих об'єктів від терористичних посягань;

налагодження взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом із недержавними суб'єктами охоронної діяльності у вирішенні завдань запобігання терористичним проявам, забезпечення безпеки об'єктів можливих терористичних посягань;

запровадження механізму стимулювання фізичних і юридичних осіб до співпраці із суб'єктами боротьби з тероризмом;

удосконалення міжгалузевих вимог щодо поводження з небезпечними речовинами та матеріалами, які можуть бути використані у терористичних цілях;

забезпечення належного контролю за обліком вибухових речовин, у тому числі тих, що зберігаються та використовуються на промислових підприємствах;

забезпечення ефективного прикордонного контролю, контролю за видачею документів, що посвідчують особу, та проїзних документів з метою запобігання їх підробленню або незаконному використанню;

забезпечення посилення державного контролю за ввезенням в Україну товарів військового призначення та подвійного використання, які можуть бути використані у терористичних цілях;

посилення демократичного цивільного контролю за діяльністю суб'єктів боротьби з тероризмом, які відповідно до закону підлягають такому контролю, поглиблення співпраці з питань дотримання прав людини під час здійснення заходів запобігання терористичній діяльності.

2. Виявлення і припинення терористичної діяльності

Виявлення і припинення терористичної діяльності має здійснюватися шляхом:

підвищення ефективності контррозвідувальних, оперативно-розшукових і оперативно-технічних заходів, що здійснюються з метою своєчасного виявлення і припинення терористичної діяльності;

чіткого розмежування повноважень і скоординованої взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом;

належного ресурсного, зокрема матеріально-технічного, а також інформаційного забезпечення суб'єктів боротьби з тероризмом, у тому числі надання їм доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади у порядку, встановленому законодавством;

забезпечення готовності сил і засобів суб'єктів боротьби з тероризмом до припинення терористичних актів;

своєчасної підготовки, організації і здійснення комплексних скоординованих антитерористичних заходів у разі вчинення або загрози вчинення терористичних актів.

Виявлення і припинення терористичної діяльності передбачає вирішення таких завдань:

пошук та аналітична обробка інформації про загрозу вчинення терористичних актів, джерел фінансування терористичної діяльності;

виявлення терористичних організацій, викриття їх структури, механізму та обсягів злочинної діяльності з метою ліквідації таких організацій;

приведення у готовність за відповідним ступенем сил та засобів суб'єктів боротьби з тероризмом;

виявлення окремих осіб, груп і організацій, дії яких спрямовані на підготовку або вчинення терористичних актів, а також припинення їх протиправних діянь;

організація і проведення антитерористичних операцій;

здійснення досудового розслідування злочинів, пов'язаних із терористичною діяльністю, з урахуванням напрацьованих методичних рекомендацій.

3. Усунення та мінімізація наслідків терористичної діяльності

Заходи з усунення та мінімізації наслідків терористичної діяльності мають плануватися завчасно на основі прогнозування можливих наслідків вчинення терористичних актів та здійснюватися шляхом:

недопущення людських жертв з урахуванням пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;

медичного супроводження антитерористичних заходів, надання медичної допомоги постраждалим від терористичних актів;

соціальної реабілітації постраждалих від терористичних актів, зокрема надання психологічної допомоги та здійснення їх психологічної реабілітації.

Заходи з усунення та мінімізації наслідків терористичної діяльності мають бути спрямовані на:

ліквідацію і мінімізацію наслідків терористичних актів;

відшкодування в установленому законом порядку шкоди, заподіяної терористичними актами.

Інформаційне, наукове та інше забезпечення боротьби з тероризмом має включати:

здійснення моніторингу стану і тенденцій поширення тероризму, постійний і своєчасний обмін між суб'єктами боротьби з тероризмом інформацією про реальні і потенційні терористичні загрози;

проведення постійного системного аналізу та багатовимірного комплексного оцінювання причин і умов, що впливають на виникнення та поширення тероризму;

проведення наукових досліджень, спрямованих на розроблення сучасних заходів біологічної безпеки;

упровадження результатів наукових досліджень у сфері боротьби з тероризмом;

формування громадської думки з метою сприяння ефективній реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом;

створення умов для залучення громадських об'єднань та інших організацій, засобів масової інформації до поширення відомостей про результати антитерористичної діяльності.

Забезпечення ефективної боротьби з тероризмом потребує впровадження дієвих заходів кадрового та матеріально-технічного характеру, а саме:

оптимізації структури та штатної чисельності відповідних підрозділів суб'єктів боротьби з тероризмом;

навчання, підготовки та перепідготовки співробітників суб'єктів боротьби з тероризмом;

установлення сучасних систем безпеки, застосування засобів зовнішнього контролю (спостереження) та швидкого реагування на терористичні посягання на відповідних об'єктах;

забезпечення суб'єктів боротьби з тероризмом необхідною ресурсною базою;

поліпшення правового і соціального захисту осіб, які беруть участь у боротьбі з тероризмом.

5. Міжнародне співробітництво з питань боротьби з тероризмом

Міжнародне співробітництво України з питань боротьби з тероризмом має здійснюватися шляхом:

продовження практики приєднання відповідно до законодавства України до міжнародних договорів щодо протидії тероризму, укладених у рамках ООН, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна;

взаємодії з ЄС у сфері боротьби з тероризмом відповідно до норм міжнародного права;

координації, вдосконалення та розширення взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом із правоохоронними органами і спеціальними службами іноземних держав, антитерористичними структурами ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, СНД, іншими міжнародними організаціями, що здійснюють боротьбу з тероризмом, на підставі міжнародних договорів;

укладення міжнародних договорів про співробітництво у сфері боротьби з тероризмом між суб'єктами боротьби з тероризмом та відповідними органами іноземних держав;

налагодження постійного обміну досвідом із відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями, що здійснюють боротьбу з тероризмом, стажування та навчання за кордоном вітчизняних фахівців у рамках міжнародного співробітництва.

Реалізація Концепції має здійснюватися шляхом розроблення та запровадження на її основі програм і планів із протидії тероризму, а також прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Виконання Концепції передбачається покласти на суб'єктів, що безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, суб'єктів, що згідно із законодавством залучаються до боротьби з тероризмом, а також на інші органи державної влади, установи та організації, які керуватимуться цією Концепцією під час провадження своєї діяльності, зокрема під час розроблення відповідних програм і планів, підготовки проектів нормативно-правових актів, включаючи міжнародні договори.

Координація заходів із реалізації Концепції здійснюватиметься Службою безпеки України.

Реалізація Концепції має сприяти забезпеченню захисту прав і свобод людини і громадянина, захисту суспільства і держави від терористичних посягань, зменшенню ризиків терористичних проявів, поліпшенню координації діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом, ефективності їх діяльності, зміцненню міжнародної взаємодії у сфері боротьби з тероризмом.

Фінансування заходів із реалізації Концепції має здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування заходів із реалізації Концепції з державного бюджету визначатиметься щороку з урахуванням конкретних завдань та фінансових можливостей.