КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 29 березня 2002 р. N 161-р Київ Про затвердження Концепції безпечного материнства 1. На виконання Указу Президента України від 26 березня 2001 р. N 203 ( 203/2001 ) "Про Національну програму "Репродуктивне здоров'я 2001-2005" затвердити Концепцію безпечного материнства (додається). 2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади у місячний термін подати МОЗ пропозиції щодо реалізації положень Концепції безпечного материнства. МОЗ у двомісячний термін на підставі зазначених пропозицій розробити та подати Кабінетові Міністрів України відповідні заходи. Прем'єр-міністр України А.КІНАХ Інд. 28 ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 161-р КОНЦЕПЦІЯ безпечного материнства 1. Загальна частина За останнє десятиріччя в нашій країні спостерігається погіршення демографічної ситуації та зниження здорового дітонародження. Кількість народжених у 2000 році порівняно з 1989 роком зменшилася з 691 тис. до 385 тис. чоловік. Смертність у 2 рази перевищує народжуваність. Занепокоєння викликає рівень смертності немовлят і матерів. Так, смертність дітей першого року життя становить 11,9 на 1000 народжених живими, а материнська смертність у 2 рази перевищує середньоєвропейський рівень і становить 24,7 на 100 тис. народжених живими. Високим залишається рівень дитячої захворюваності. Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку. Близько 70 відсотків жінок народжують дітей з акушерськими ускладненнями. Здоров'я дітей безпосередньо пов'язане із станом здоров'я жінок, який має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання за останні десять років захворюваності на анемію у вагітних жінок майже в 5 разів, захворювань сечостатевої системи - в 4, системи кровообігу - в 2 рази. Збільшується кількість безплідних шлюбів та новонароджених з вродженою патологією. Проблеми, пов'язані із здоров'ям жінок, материнською смертністю та безплідністю, виникають значною мірою внаслідок великої кількості абортів, які зараз є одним з основних методів регулювання народжуваності в Україні. Існуючий потенціал служби охорони здоров'я не може забезпечити якісний рівень медичної допомоги вагітним жінкам та породіллям. Необхідність активної протидії поглибленню негативних змін у стані здоров'я населення, особливо жінок і дітей, демографічній кризі обумовлює прийняття Концепції безпечного материнства (далі - Концепція). Безпечне материнство - це забезпечення здоров'я матері, в тому числі фізичних, психічних та соціальних факторів благополуччя вагітної жінки до пологів, під час пологів та у післяпологовий період, і дитини для її гармонійного розвитку. Ця Концепція визначає засади вирішення питань збереження здоров'я населення, зниження дитячої і материнської захворюваності та смертності, відповідального батьківства, забезпечення здоров'я майбутніх поколінь. 2. Мета та основні завдання Концепції Метою Концепції є вирішення питань щодо забезпечення сприятливих умов для збереження здоров'я жінок і новонароджених, найповнішої реалізації батьківських функцій та підвищення ролі і місця сім'ї в суспільстві. Основними завданнями Концепції є: поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення; удосконалення організації, поліпшення якості акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових досліджень з питань охорони материнства і дитинства; створення системи інформаційного забезпечення населення з питань безпечного материнства, відповідального батьківства, здорового способу життя та удосконалення системи підготовки кадрів. Поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення передбачає: створення системи охорони репродуктивного здоров'я населення з дитячого віку та надання необхідної медичної допомоги для його забезпечення; розширення і зміцнення системи оздоровлення та реабілітації дівчат-підлітків; сприяння народженню бажаних дітей в оптимальний віковий період жінки; створення перинатальних центрів; зменшення непланованих вагітностей, скорочення кількості абортів; зниження рівня гінекологічних захворювань, материнської та дитячої смертності, невиношування і безпліддя; запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом; створення на робочих місцях умов, які сприяють безпечному материнству, і забезпечення відповідальності роботодавця за дотримання вимог щодо охорони праці вагітних жінок та жінок, які виховують дітей; надання вагітним жінкам можливості медичного обстеження в робочий час із збереженням заробітної плати за місцем основної роботи; статеве виховання молоді у навчальних закладах у поєднанні із здоровим способом життя, санітарно-гігієнічною культурою тощо; проведення освітньої роботи з батьками з метою підвищення статевої культури їх дітей; виховання у підлітків належного ставлення до сім'ї; запровадження обов'язкового консультування молодих пар, які готуються до шлюбу, і ознайомлення подружжя з основами планування сім'ї, безпечного материнства, відповідального батьківства; розширення співробітництва з міжнародними організаціями, що займаються питаннями планування сім'ї, демографії, охорони здоров'я матерів і дітей; проведення фундаментальних досліджень щодо репродуктивного здоров'я населення та факторів ризику, які впливають на виникнення безпліддя; розширення медико-соціальних досліджень для виявлення осіб, які належать до груп високого ризику дитячої і материнської захворюваності та смертності, які потребують першочергового соціального захисту та здійснення відповідних заходів з боку держави. Удосконалення організації і поліпшення якості акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових досліджень з питань охорони материнства і дитинства забезпечується шляхом: підвищення якості первинної медико-санітарної допомоги жінкам до і після вагітності та пологів; сприяння розвитку сучасних лікувально-профілактичних закладів і установ, перинатальних центрів, медико-генетичних консультацій, центрів планування сім'ї та репродукції; запровадження нових форм надання медичної допомоги; удосконалення всіх видів пренатальної діагностики, медико-генетичної допомоги жінкам і дітям на підставі гарантованих базових стандартів медичних послуг; забезпечення безоплатної гарантованої медичної допомоги вагітним жінкам, породіллям та дітям у державних і комунальних закладах охорони здоров'я; безоплатне забезпечення медикаментами вагітних жінок з метою профілактики і лікування анемії; забезпечення впровадження міжнародних стандартів щодо профілактики інфекцій, які передаються через кров; створення сучасної системи моніторингу здоров'я вагітних жінок; розроблення і впровадження стандартів якості надання медичної допомоги жінкам і дітям під час вагітності, пологів та в післяпологовий період; створення умов для раннього прикладання новонароджених до грудей матері та виключно грудного вигодовування протягом перших шести місяців життя дитини; впровадження сучасних перинатальних технологій, системи заходів підтримки грудного вигодовування немовлят; забезпечення цілодобової готовності акушерських стаціонарів до надання безоплатної невідкладної медичної допомоги; забезпечення доступності акушерської допомоги для жінок, які проживають у сільській місцевості; забезпечення акушерських стаціонарів одноразовими комплектами білизни, медичним інструментарієм, дезінфекційними засобами для дотримання умов, які запобігають інфікуванню породіль та новонароджених; оснащення лікувально-профілактичних закладів сучасною медичною апаратурою з метою впровадження прогресивних медичних технологій; розвитку мережі санаторіїв для вагітних жінок і спільного перебування матері та дитини; розроблення спеціальних технологій для реабілітації дівчат-підлітків з порушеннями адаптаційних можливостей організму, в тому числі після пологів та абортів; вивчення в регіонах сучасного стану репродуктивного здоров'я населення різних вікових категорій, епідеміології хвороб, що передаються статевим шляхом; вивчення шкідливого впливу навколишнього природного середовища на материнську захворюваність та смертність, здоров'я жінок і дітей: вивчення ролі інфекцій, що передаються через кров (ВІЛ, СНІД, гепатит В, С), у виникненні акушерських та пре- і перинатальних ускладнень; розроблення науково обгрунтованих критеріїв експертної оцінки впливу на психіку жінок і дітей інформації, в якій містяться елементи насильства, жахів, порнографії та комп'ютерних технологій. Створення системи інформаційного забезпечення населення з питань безпечного материнства, відповідального батьківства, здорового способу життя та удосконалення системи підготовки педагогічних і медичних кадрів передбачають: створення у вищих навчальних закладах педагогічного профілю кафедри медичних знань та охорони материнства і дитинства; підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, які викладають предмет "валеологія"; включення до програм вищих навчальних закладів медичного профілю питання планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення; створення навчальних фільмів для лікарів про техніку проведення акушерсько-гінекологічних операцій; інформування населення з правових, соціально-економічних, медичних, педагогічних, психологічних питань безпечного материнства; формування громадської думки з питань безпечного материнства, відповідального батьківства та здорового способу життя, підвищення у батьків відповідальності за власне здоров'я та здоров'я новонародженого; залучення до розв'язання цієї проблеми громадських і релігійних організацій; створення системи психопрофілактичної підготовки вагітних жінок до пологів з орієнтацією на сім'ю; збільшення кількості циклів теле- і радіопередач, друкованих видань та інших інформаційних матеріалів з питань підготовки до шлюбу, сімейного життя, планування сім'ї, безпечного материнства, відповідального батьківства, виховання дітей, формування здорового способу життя; залучення міжнародної технічної допомоги для вирішення питань інформування лікарів про сучасні медичні технології. 3. Реалізація Концепції та її правове забезпечення Реалізація Концепції передбачає: розроблення державної, галузевих і регіональних програм охорони материнства та дитинства; підготовку проектів нормативно-правових актів, які забезпечуватимуть вирішення питань охорони здоров'я жінок та дітей.