Регіональна стратегія «Екологія Харківщини» (далі – Стратегія) розроблена в рамках реалізації Стратегії розвитку Харківської області до 2020 року, затвердженої рішенням обласної ради від 05 березня 2015 року, за підтримки Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції у Харківській області, Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, ГУ ДФС у Харківській області, Харківського обласного управління водних ресурсів, громадської організації «Харківська обласна організація Українського товариства охорони природи», громадської організації «Україна Об’єднана», громадської організації «Харківське обласне товариство захисту тварин», Харківського національного університету внутрішніх справ, ДП «УКРНДІІНТВ».

1. Проект Стратегії

Розроблено на підставі результатів проведених засідань «круглих столів» та нарад, аналізу узагальнених даних науково-дослідних та проектно-вишукувальних інститутів стосовно регіонального вивчення території, інженерних вишукувань та проектування минулих років, а також даних, одержаних від громадських організацій та представників зацікавлених суб'єктів органів центральної і місцевої влади.

2. Мета Стратегії

Забезпечення екологічної безпеки як основи системного розвитку регіону.

3. Завдання Стратегії

Координація роботи при розробленні регіональних екологічних програм;

упровадження єдиного підходу до вирішення екологічних проблем;

створення сприятливих умов для залучення приватного сектору економіки до вирішення екологічних проблем;

організація системи освіти в регіоні щодо дотримання норм екологічної безпеки.

4. Стратегія спрямована на охоплення як виробників відходів, так і процесу створення, транспортування, зберігання та утилізації відходів, а саме:

Процес забезпечення екологічної безпеки має багато чинників, серед яких маємо зазначити:

- виробників (усі підприємства та побутовий сектор)

- процес утворення відходів: рідких, твердих, газоподібних, -у тому числі викиди в атмосферне повітря незалежно від їх санітарних класифікацій;

- місця тимчасового зберігання відходів до відправки на обробку;

- транспортування відходів;

- сортування, знешкодження відходів і переробка їх у вторинні ресурси;

- місця видалення відходів – розміщення неутилізованих фракцій;

- місця стихійного розміщення відходів та інші неконтрольовані об'єкти екологічної небезпеки в регіоні;

- раціональне використання природних ресурсів;

- питання розвитку використання альтернативної енергії як засобу зменшення впливу на навколишнє середовище.

Також неабияке значення для кінцевого результату має моніторинг, аналіз та управління вищезазначеними процесами шляхом ведення відповідних реєстрів спеціалізованим органом.

Стратегія має довгостроковий характер реалізації у зв'язку з безперервністю процесу утворення відходів, який визначено виходячи з динаміки і складності розвитку системи управління процесами поводження з відходами.

4.1. Аналіз поточної ситуації

Харківщина – один із найбільш розвинених регіонів України. Антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники розвинутих країн світу. Значною мірою це зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок провадження виробничої діяльності підприємствами агропромислового, паливно-енергетичного комплексу, транспорту. Негативний вплив на довкілля призводить до забруднення поверхневого та підземного водних горизонтів, зменшення біорізноманітності рослинного та тваринного світу.

Харківська область посідає 24 місце серед областей України за забезпеченням населення питною водою.

Одним із завдань Стратегії є забезпечення координації дій органів усіх гілок місцевої влади, суб'єктів господарювання, активізація діяльності представників громадськості з питань підвищення обізнаності та забезпечення ресурсозбереження, покращення стану навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Раціональне використання та забезпечення інвентаризації існуючої сировинної бази (водні, паливно-енергетичні ресурси) створить плацдарм для сталого економічного розвитку Харківщини.

Водокористування в Україні здійснюється переважно нераціонально, непродуктивні витрати води збільшуються, об'єм придатних до використання водних ресурсів унаслідок забруднення і виснаження зменшується. Практично всі поверхневі водні джерела і ґрунтові води забруднені.

На даний час спостерігається тенденція до збільшення видобутку корисних копалин, у першу чергу піску. Значна кількість покладів піску на даний час розробляється без оформлення відповідної документації та без будь-якого геологічного вивчення, не проводиться рекультивація кар’єрів після видобутку піску, що призводить до погіршення стану довкілля. Не проведена інвентаризація зазначених покладів, велика кількість родовищ будівельних матеріалів області залишилась поза обліком державного балансу корисних копалин.

Існує гостра проблема зі станом земельних ресурсів на території Харківської області. На всій території поширені процеси деградації земель, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення та підтоплення. Зменшується вміст поживних речовин у ґрунтах (втрата гумусу).

Протягом останніх років спостерігається збільшення кількості видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Частка природно-заповідних територій Харківщини є недостатньою, заповідність території складає всього 2,36 відсотка. Екстенсивний розвиток сільського господарства призвів до значного зменшення ландшафтного різноманіття. Основну загрозу біорізноманіттю становлять діяльність людини та знищення природного середовища існування флори і фауни.

Знищення навколишнього природного середовища відбувається внаслідок виснаження земель, вирубування лісів з подальшою зміною цільового призначення земель, осушення або обводнення територій, промислового, житлового та дачного будівництва тощо.

Поширення неаборигенних видів у природних екосистемах викликає значний дисбаланс у біоценозах. Управління збереженням біорізноманіття прісноводних екосистем розвивається не так швидко, як для екосистем суходолу, що негативно впливає на обсяг рибних запасів та середовища перебування водних живих ресурсів.

Для всіх адміністративно-територіальних одиниць Харківської області проблеми раціонального використання природних ресурсів і оптимального поводження з відходами мають надзвичайно актуальне значення через постійну необхідність виділення земельних ресурсів. Незабезпечення на належному рівні державного статистичного обліку щодо користування природними ресурсами, об'єктів утворення, перевезення і розміщення відходів призводить до відсутності реальних даних стосовно обсягів утворень і динаміки руху відходів, не дозволяє відстежувати інформацію щодо погіршення стану природних компонентів, небезпечного розвитку геологічних процесів, про проведені заходи та якісний і кількісний склад відходів, про місця їх видалення по всьому регіону та перешкоджає прийняттю оптимальних рішень з цих питань. Відсутність у регіоні оператора, що адмініструє і координує вищевказані проблеми, ускладнює соціальну, екологічну та економічну ситуацію в області.

4.2. Виробники та процес утворення відходів: рідких, твердих, газоподібних, - у тому числі викиди в атмосферне

повітря незалежно від їх санітарних класифікацій

Виробниками відходів у регіоні є суб'єкти всіх форм власності та фізичні особи. Відходи людської діяльності поділяються на 2 групи:

відходи сфери споживання (включаючи побутові);

відходи виробництва.

Усі відходи, незалежно від приналежності до сфер утворень, поділяються на 4 класи небезпеки.

Необхідно регламентувати діяльність виробників відходів у сфері норм екологічної безпеки та раціонального поводження з відходами. Усіх виробників має бути внесено до регіонального реєстру виробників відходів, до якого буде забезпечено публічний доступ.

4.3. Місця тимчасового зберігання відходів до відправки на обробку

Усі місця у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, призначені для зберігання відходів до моменту їх вивезення для подальшої обробки, повинні бути розміщені і обладнані відповідно до вимог чинних державних санітарних і будівельних норм України, залежно від класу їх небезпеки, з урахуванням громадських інтересів і думок. Усі зазначені місця повинні бути внесені до регіонального реєстру місць тимчасового зберігання відходів, з можливістю публічного доступу до інтерактивної карти.

4.4. Транспортування відходів

Залежно від видів і небезпеки відходів перевезення по регіону має здійснюватися: підприємствами, що спеціалізуються на виконанні операцій з небезпечними відходами; підприємствами, що спеціалізуються на заготівлі відходів як вторинних ресурсів; підприємствами, які мають офіційний статус перевізників твердих побутових відходів і рідких нечистот. Усі зазначені перевізники, що здійснюють діяльність у межах регіону, повинні бути внесені до регіонального реєстру суб'єктів, що надають послуги з транспортування відходів, а самі транспортні спецзасоби повинні бути оснащені пристроями GPS-навігації з передачею інформації в режимі онлайн на єдиний регіональний центр геоінформаційного контролю, з можливістю архівації інформації та публічного доступу до інтерактивної карти в режимі онлайн.

4.5. Сортування, знешкодження і переробка відходів у вторинні ресурси

З метою сортування, знешкодження і переробка відходів у вторинні ресурси необхідне розроблення регіональної системи раціонального розміщення територіальних центрів, що знешкоджують, сортують і переробляють відходи у вторинні ресурси, включаючи енергетичні, та забезпечують реалізацію вторинної сировини.

Дана система сприятиме:

раціональному використанню земельних ресурсів;

максимальному отриманню прибутку від реалізації відходів як вторинних ресурсів, включаючи енергетичні (біогаз, електроенергія, тепло);

організації нових робочих місць у регіоні;

забезпеченню норм санітарної та екологічної безпеки при поводженні з відходами;

зменшенню обсягів фракцій, що не використовуються, для зменшення обсягу захоронення відходів на полігонах.

Усі зазначені центри повинні бути внесені до регіонального реєстру спеціалізованих підприємств, які переробляють відходи, з можливістю публічного доступу за допомогою інтерактивної карти. Також має бути запроваджено постійно діючий регіональний публічний інформаційний ресурс з реалізації вторинних матеріалів.

4.6. Місця видалення відходів – розміщення неутилізованих фракцій

Усі місця в регіоні, призначені для видалення відходів, які не підлягають переробці у вторинні ресурси, повинні бути розміщені й обладнані відповідно до вимог чинних державних санітарних і будівельних норм України, залежно від класу небезпеки відходів, які розміщуються на даних об'єктах, та з урахуванням інтересів і думок громадськості. Розміщення об'єктів видалення відходів по регіону має базуватися на результатах економіко-географічного аналізу та інженерних вишукувань для раціонального використання навколишнього природного середовища. Усі зазначені місця повинні бути внесені до регіонального реєстру місць видалення відходів, з можливістю публічного доступу за допомогою інтерактивної карти.

4.7. Місця стихійного розміщення відходів та інші

неконтрольовані об'єкти, що створюють екологічну небезпеку в регіоні

Місця стихійного розміщення відходів та інших об'єктів екологічної небезпеки в регіоні, які не контролюються, повинні бути внесені до регіонального реєстру місць стихійного розміщення відходів та інших об'єктів екологічної небезпеки, що не контролюються, з можливістю публічного доступу за допомогою інтерактивної карти. Також розроблення регіональної системи практичного реагування забезпечить санітарно-екологічну безпеку зазначених об'єктів.

5. Раціональне використання природних ресурсів

На даний момент необхідно провести інвентаризацію усіх водних об’єктів та підземних джерел області. Великою проблемою для Харківської області є значне забруднення підземних вод. Питання проведення тампонажу дуже актуальне, оскільки недіючі свердловини є потенційними джерелами забруднення підземних вод.

Необхідно виявити несанкціоновані кар’єри на території Харківської області, які використовуються без спеціального дозволу.

Стратегічним завданням у досягненні екологічної збалансованості території області є усунення загроз біорізноманіттю та знищення природного середовища, існування флори і фауни, зменшення площ територій водно-болотних угідь, степових екосистем та збільшення площі земель екомережі шляхом розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.

Стратегічним завданням щодо охорони біорізноманіття є визначення географічної пріоритетності об’єктів природно-заповідного фонду, прискорення темпів розроблення проектів землеустрою природно-заповідних об’єктів області, встановлення меж у натурі (на місцевості), виготовлення достатньої кількості інформаційно-охоронних знаків загальнодержавного зразка для кожного існуючого об’єкта ПЗФ Харківської області.

Сприяння місцевим громадам щодо впровадження невиснажливого господарювання та екологічно спрямованих програм (зі збереження територій рекреаційного та природно-заповідного призначення, встановлення правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу тощо).

Розвиток рекреаційно-туристичного потенціалу в регіоні шляхом забезпечення більш масштабного і раціонального використання природних можливостей для цілей туристичної галузі, у результаті чого раціональна організація принесе значний соціально-економічний ефект, що полягатиме у надходженні додаткових коштів, створенні нових робочих місць, оздоровленні населення, розвитку окремих центрів та територій.

Усі зазначені об’єкти має бути внесено до регіонального реєстру з можливістю публічного доступу на інтерактивній карті.

6. Альтернативна енергія

як засіб зменшення впливу на навколишнє середовище

Відновлювальні джерела енергії є невід’ємною складовою частиною альтернативної енергетики. Видобування електричної та теплової енергії за допомогою гідро-, вітро- та гелеогенерації дозволить суттєво зменшити вплив на навколишнє середовище. Харківська область має необхідний потенціал для впровадження малої та середньої гідроенергетики на річці, для встановлення автономних світлодіодних приладів освітлення з сонячним фотоперетворювачем, систем опалення та кондиціювання на основі теплових насосів, що використовують різні джерела тепла: ґрунт, атмосферне повітря, вентиляційне повітря, каналізаційні стоки.

Однак необхідно виділити найбільш потенціальні напрями в альтернативній енергетиці як в масштабах регіону, так і в масштабах країни.

Виробництво біогазу одночасно з вирішенням санітарних проблем та проблем захисту довкілля від забруднення дозволяє поліпшити енергозабезпечення і тваринних комплексів.

7. Моніторинг, аналіз і управління вищезазначеними процесами

шляхом ведення відповідних реєстрів спеціалізованим органом

У рамках реалізації вищевказаної Стратегії створюється єдина геоінформаційна екологічна модель регіону та реєстр суб'єктів господарювання. Невід'ємною складовою цієї системи є зазначені вище регіональні реєстри.

Реєстри повинні стати єдиною комп'ютерною базою даних та повним обліком суб’єктів природокористування з метою забезпечення виконання ними вимог природоохоронного законодавства, забезпечення координації та системності заходів, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації в області, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів за рахунок оплати екологічного податку і рентних платежів усіма потенційними платниками. Практична реалізація зазначених вимог суб’єктами господарювання на території Харківської області можлива лише за умови зміни підходу до управління та використання природних ресурсів. Спеціалізованим органом для реалізації вищевказаної Стратегії визначається ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО З ВИКОНАННЯ НОРМ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ.

8. Правове забезпечення реалізації Стратегії

Суб’єктами Стратегії є: юридичні особи, фізичні особи, органи влади та місцевого самоврядування.

Для ефективної реалізації Стратегії необхідно розробити правові, методичні рекомендації для усіх суб'єктів, з урахуванням їхніх прав та обов'язків.

9. Висновки

Екологічну ситуацію на Харківщині можна охарактеризувати як напружену, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу. Відбувалися структурні деформації народного господарства, через які перевага надавалася розвитку сировинно-добувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Норми права у значній мірі носять декларативний характер і не сприяють поліпшенню екологічного стану.

Головними причинами, що призвели до стану, який загрожує довкіллю Харківщини, є: застаріла технологія виробництва та обладнання, висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два-три рази відповідні показники розвинутих країн; високий рівень концентрації промислових об'єктів; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв; відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, відходопереробних комплексів, паспортизованих полігонів ТПВ тощо).

Саме тому відповідальне ставлення до екологічних проблем повинно стати частиною свідомості кожного, а інтегрувати цей процес у світосприйняття громадян, суб’єктів господарювання, керівників підприємств можливе лише при наявності стратегії та дієвого чіткого правового механізму регулювання взаємовідносин усіх зацікавлених суб’єктів.

Необхідність прийняття цього документа зумовлена важливістю посилення дієвості державної екологічної політики, формування і розвитку державних і громадських екологічних інституцій.

Виникла потреба у новому стратегічному документі, що враховує сучасні соціально-економічні та суспільно-політичні процеси на регіональному рівні та відповідає на нові виклики, що стоять перед регіоном.

Реалізація Стратегії спрямована на:

збереження природних екосистем; підтримку їх цілісності, поліпшення якості життя і здоров’я населення; забезпечення екологічної безпеки Харківщини; впровадження збалансованої системи природокористування для сталого розвитку суспільства; створення сучасної інфраструктури поводження з відходами виробництва та споживання; впровадження передових систем управління і технологій поводження з відходами виробництва та споживання; реалізацію інфраструктурних проектів у сфері поводження з відходами (починаючи з систем санітарної очистки населених пунктів); взаємовигідну співпрацю з суб'єктами господарювання області з впровадження сучасних технологій поводження з відходами на умовах державно-приватного партнерства; організацію виробництв з поновлюваних сировинних ресурсів із використанням відходів як вторинного ресурсу; поширення і обмін досвідом позитивної практики підприємницької діяльності в галузі поводження з відходами; сприяння створенню умов для активної інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств, зайнятих у сфері поводження з відходами; створення та підтримку баз даних власників відходів - забруднювачів навколишнього природного середовища, природокористувачів; розроблення рекомендаційних матеріалів за найкращими доступними технологіями в галузі поводження з відходами; впровадження єдиних галузевих стандартів і передових технологій у цій сфері; забезпечення відповідності стану навколишнього середовища міжнародним стандартам якості.

Стратегію розроблено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р «Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року», де визначено необхідність вжиття заходів з метою завершення формування засад національної екологічної політики шляхом розроблення Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року, на підставі нормативно-правової бази, основу якої складають Конституція України, закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства», «Про екологічну експертизу», «Про відходи», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України», Лісовий кодекс України, Кодекс України про надра, Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Кодекс України про адмінправопорушення та інші закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Стратегія має розглядатися як правове підґрунтя для подальшого розроблення та реалізації регіональної екологічної програми шляхом впровадження комплексу природоохоронних заходів, локальних нормативно-правових актів, які регулюють відносини органів державного контролю та управління з власниками відходів - забруднювачами навколишнього природного середовища, природокористувачами тощо.

Особою, відповідальною за розроблення програми, є ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО З ВИКОНАННЯ НОРМ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. Супровід та координація реалізації програми покладається на Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, Державну екологічну інспекцію у Харківській області. Термін подання регіональної екологічної програми на затвердження Харківської обласної ради - 2016 рік.

Заступник голови

обласної ради В. Скоробагач