ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до обласної Програми збереження архітектурної спадщини
в Харківській області на 2018 – 2023 роки
Обґрунтування, підстави
Незважаючи на величезну суспільну роль збереження культурної спадщини, значні соціально-економічні перетворення, що відбулися у країні протягом останніх двох десятиріч, нестабільна економічна ситуація, реформування системи державного управління у пам’яткоохоронній сфері, розбіжності у чинному законодавстві, відсутність державного фінансування – все це істотно негативно вплинуло на пам’яткоохоронну сферу України.
За останній час ситуація значно загострилася: фізичні зноси пам’яток, втрата їхньої автентичності, невпорядковане розміщення реклами, відсутність державного фінансування, неспроможність власників утримувати в належному стані об’єкти, чисельні порушення чинного пам’яткоохоронного законодавства тощо - погрожують збереженості культурної спадщини Харківщини і викликають великий суспільний резонанс.
У цих складних умовах на території значної кількості областей, у т.ч. і в Харківській області, запроваджено розмежування повноважень функцій органу охорони культурної спадщини між Департаментом містобудування та архітектури обласної державної адміністрації та Управлінням культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації. Це дозволило оптимально використати фаховий потенціал Департаменту та зберегти цінний архів пам’яток архітектури: науково-проектну документацію, матеріали наукових та натурних досліджень, фото тощо.
З метою створення ефективних і сприятливих умов для розвитку сфери охорони культурної спадщини, збереження та використання пам’яток архітектури, залучення активної громадськості до пам’яткоохоронної справи Департаментом містобудування та архітектури облдержадміністрації розроблена «Програма збереження архітектурної спадщини в Харківській області на 2018 – 2023 роки».
Заходи з охорони пам’яток культурної спадщини (історії, монументального мистецтва та археології) включені до підрозділу 1.6. «ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» розділу 1. «КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО» Програми розвитку культури і туризму Харківської області на 2014-2018 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 29 серпня 2013 року № 789-VI (зі змінами), головний виконавець Програми – Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.
У зв’язку з закінченням терміну дії зазначеної вище Програми, Управлінням культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розробляється проект Програми розвитку культури і туризму Харківської області на 2019 – 2023 роки, до якої буде включений окремий розділ охорони пам’яток культурної спадщини (історії, монументального мистецтва та археології).
Проблеми
Переважна більшість пам’яток архітектурної спадщини Харківської області були взяті на облік відповідно до законодавства Української РСР у період 1963 – 1992 рр. і, на сьогодні, відповідно ст. 13 розділу ІІІ Закону України «Про охорону культурної спадщини», підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Процедура внесення (невнесення) пам’яток до Державного реєстру нерухомих пам’яток України здійснюється згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, та Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкультури від 11.03.2013 № 158.
На сьогодні по Харківській області до Реєстру занесено всього 25 об’єктів архітектурної спадщини.
Повільний темп цього процесу обумовлений, в першу чергу, відсутністю належного фінансування як з державного, так і з місцевих бюджетів, на розроблення передбаченої чинним законодавством облікової документації.
На території Харківської області розташовані видатні архітектурні ансамблі - пам’ятки національного значення, стан яких викликає особливу стурбованість, серед них:
- «Садиба» в смт Старий Мерчик Валківського району;
- «Садиба» в смт Шарівка Богодухівського району;
- «Комплекс споруд заміської садиби» в м. Люботині;
- «Військове училище» в м. Чугуєві;
- «Садиба» в с. Малижине Золочівського району;
- Комплекс в с. Володимирівка Краснокутського району;
- «Палац» у с. Рокитне Нововодолазького району.
На сьогодні вказані об’єкти не використовуються (або використовуються частково), їх технічний стан поступово погіршується, що може призвести до втрати цих об’єктів в цілому.
Для забезпечення схоронності вказаних об’єктів, перспективи їх подальшого використання та залучення інвестицій, необхідно розроблення концепцій їх збереження, відновлення та використання.
До Списку історичних населених місць України занесено 12 міст і 4 селища міського типу Харківської області, а саме: м. Харків, м. Балаклія, м. Богодухів, м. Валки, м. Вовчанськ, м. Зміїв, смт Золочів, м. Ізюм, смт Кегичівка, м. Красноград, смт Краснокутськ, м. Куп'янськ, м. Люботин, м. Мерефа, м. Чугуїв, смт Шарівка.
Програма передбачає для цих населених пунктів обов’язкове розроблення історико-архітектурних опорних планів та в подальшому, на їх підставі, розроблення охоронних зон пам’яток архітектури.
На теперішній час завершена та передана на погодження до Міністерства культури України науково-проектна робота «Історико-архітектурний опорний план м. Харкова», у якій визначені межі історичних ареалів. Відповідні науково-проектні роботи розроблені для м. Люботина та м. Чугуєва.
Тому, необхідно передбачити для всіх цих населених пунктів обов’язкове розроблення історико-архітектурних опорних планів та в подальшому, на їх підставі, розробку охоронних зон пам’яток архітектури.
Через відсутність цих базових документів, не має правових підстав для:
- погодження проектів землеустрою;
- погодження проектів нових об’єктів;
- надання дозволів на виконання робіт на пам’ятках архітектури.
У 2017 році, за поданням Департаменту та Міністерства культури України, видатний ансамбль будинку Держпром занесено до Попереднього переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до Реєстру як пам’ятку архітектури національного значення.
Завершення процедури занесення Держпрому до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО потребує розробки номінаційного досьє будівлі, що передбачено заходами програми.
Значну увагу також необхідно приділити питанню розробки робочої документації та проведення робіт на пам’ятках архітектури з метою виведення їх з аварійного стану, створення умов для інвестування та подальшого ефективного використання пам’яток.
З метою використання представників активної громадськості до пам’яткоохоронної справи, ефективного використання потенціалу досвідчених науковців та краєзнавців Харківщини необхідно передбачити їх залучення до відповідних дорадчих органів обласної державної адміністрації. Тому, на першому ж етапі програми передбачено створення Консультаційної ради з метою залучення громадськості до процесів управління та контролю в галузі охорони культурної спадщини
Вибір України щодо подальшого розвитку в європейському напряму вимагає від держави конкретних дій стосовно запровадження у пам’яткоохоронній сфері новітніх інформаційно-комунікаційних технологій з урахуванням європейських тенденцій.
Тому, актуальним завданням є створення сучасної електронної бази даних щодо пам’яток архітектурної спадщини, до якої мають бути включені не тільки архів Департаменту, а й матеріали досліджень проектних інститутів, науковців провідних харківських ВУЗів.
На підставі роботи з паспортизацією та історико-архітектурних опорних планів, в рамках програми необхідно передбачити розробку науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання охоронних зон пам’яток архітектури місцевого та національного значення, яка повинна бути узгоджена у встановленому порядку. Після затвердження, ця робота увійде до складу містобудівної документації населених пунктів області та стане дієвим інструментом при вирішенні питань по окремим пам’яткам архітектури.
Для проведення ефективної пам’яткоохоронної роботи необхідно також вирішити ряд проблем, пов’язаних із доопрацьовуванням норм та правил чинного пам’яткоохоронного законодавства, в т.ч. разом з фахівцями Міністерства культури України визначення чіткого порядку застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Водночас, на законодавчому рівні відсутній механізм для залучення коштів приватних інвесторів та міжнародних організацій з метою фінансування заходів зі збереження культурної спадщини.
Мета і основні заходи Програми
Метою Програми є створення ефективних і сприятливих умов для розвитку та збереження архітектурної спадщини Харківщини, забезпечення належного рівня збереження та використання пам’яток архітектури та містобудування у суспільному житті, удосконалення ведення обліку,
Програма визначає шляхи реалізації комплексу заходів в сфері охорони культурної спадщини, створення ефективних і сприятливих умов для розвитку та збереження пам’яток архітектури Харківщини.
На першому її етапі передбачається:
- створення Консультаційної ради з метою залучення громадськості до процесів управління та контролю в галузі охорони культурної спадщини;
- створення потужної інформаційної бази, формування цифрової бібліотеки та архіву пам’яток архітектури;
- виведення із аварійного стану найвизначніших архітектурних ансамблів регіону;
- занесення об’єктів архітектурної спадщини до Державного реєстру.
Подальші етапи програми передбачають:
- застосування механізму регулювання нової забудови, в межах історичних ареалів та зон охорони;
- підготовка належних умов для залучення коштів приватних інвесторів та міжнародних організацій до програми збереження культурної спадщини;
- підвищення соціальної відповідальності приватного бізнесу при здійсненні господарської діяльності на пам’ятках;
- удосконалення законодавчого забезпечення охорони та використання об'єктів культурної спадщини;
- розвиток туризму та міжнародного співробітництва у сфері охорони культурної спадщини.
Реалізація заходів Програми відбуватиметься наступними етапами:
І етап Програми. Розробка концепції збереження, відновлення та ефективного використання особливо видатних пам’яток національного значення, в т.ч.:
- «Садиба» в смт Старий Мерчик Валківського району;
- «Садиба» в смт Шарівка Богодухівського району;
- «Комплекс споруд заміської садиби» в м. Люботині;
- «Військове училище» в м. Чугуєві;
- «Садиба» в с. Малижине Золочівського району;
- Комплекс в с. Володимирівка Краснокутського району;
- «Палац» у с. Рокитне Нововодолазького району.
ІІ етап Програми. Розробка історико-архітектурних опорних планів населених пунктів Харківської області.
ІІІ етап Програми. Здійснення заходів щодо належного утримання пам’яток, що перебувають на балансі обласної державної адміністрації.
ІV етап Програми. Паспортизація пам’яток архітектури для занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
V етап Програми. Створення сучасної електронної бази даних щодо пам’яток архітектури.
VІ етап Програми. Розробка робочої документації на проведення робіт на пам’ятках архітектури з метою виведення їх з аварійного стану, створення умов для інвестування та подальшого ефективного використання пам’яток.
VII етап Програми. Проведення робіт на пам’ятках архітектури з метою виведення їх з аварійного стану.
В першу чергу на об’єктах:
- «Садиба» в смт Старий Мерчик Валківського району;
- «Садиба» в смт Шарівка Богодухівського району;
- «Військове училище» в м. Чугуєві;
- «Комплекс споруд заміської садиби» в м. Люботині.
VІІІ етап Програми. Завершення процедури занесення Держпрому до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
ІХ етап Програми. Встановлення охоронних дощок на пам’ятках.
Х етап Програми. Розробка науково-проектної документації щодо визначення меж охоронних зон пам’яток архітектури Харківської області.
Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
Для реалізації заходів щодо охорони пам’яток архітектури Харківської області залучаються кошти спеціального фонду Державного бюджету, які акумулюються Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від передачі в оренду пам’яток, що знаходяться на його балансі.
Очікувана ефективність від реалізації Програми
Реалізація Програми дозволить підвищити рівень управлінських рішень, що приймаються в галузі дотримання пам’яткоохоронного законодавства стосовно захисту історико-архітектурного середовища населених пунктів Харківщини та окремих пам’яток, а також створити належні умови для залучення коштів приватних інвесторів та міжнародних організацій до програми збереження культурної спадщини.
Реалізація Програми має дати інтенсивний поштовх соціально-правовим позитивним зрушенням у сфері збереження культурної спадщини Харківського регіону.
Контроль за реалізацією Програми
Контроль за реалізацією Програми здійснюється Харківською обласною радою. Координація виконання Програми здійснюється Харківською обласною державною адміністрацією.
Директор Департаменту
містобудування та архітектури
Харківської обласної
державної адміністрації,
головний архітектор області М.С. Рабінович