ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням обласної ради

від 17 квітня 2008 № 681-V (681-5-рр)

(ХХVІ сесія V скликання)

 

 

 

ПРОГРАМА

«ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ

В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ»

НА 2008-2010 РОКИ

 

 

 


ЗМІСТ

 

Загальні положення

2

Терміни і визначення

3

Причини впровадження цифрового телебачення в Україні

5

Переваги цифрового телебачення

7

Головна мета та основні завдання Програми

8

Стан та проблеми розвитку телебачення в Харківській області

10

Заходи програми «Впровадження цифрового телебачення в Харківській області» на 2008 – 2010 роки

11

Очікувані результати реалізації Програми

15

Фінансове забезпечення

15

Контроль за виконанням Програми

15

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Програма «Впровадження цифрового телебачення в Харківській області» на 2008-2010 роки (далі – Програма) розроблена на підставі законів України «Про інформацію» (2657-12),  «Про телебачення і радіомовлення» (3759-12), «Про Національну програму інформатизації» (74/98-ВР), розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2006 р. № 592-р «Про схвалення Концепції Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення». (592-2006-р)

 

2. ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

У цій Програмі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

аналогове мовлення – мовлення, в якому інформацію телевізійних, звукових та інших програм представлено аналоговим сигналом;

багатопрограмне мовлення – мовлення, за якого здійснюють розповсюдження декількох програм в одому частотному каналі мовлення;

звукова програма – програма, що складається зі звукових сцен, можливо, з відеосупроводом;

звукове мовлення – виробництво і розповсюджування звукових програм;

зона синхронного мовлення – зона, в якій діє одночастотна мережа синхронізованих передавальних станцій, що випромінюють однакові сигнали в одному і тому ж радіочастотному каналі;

мобільне приймання – приймання сигналів під час руху, коли антена розташована на висоті не менше 1,5 м над рівнем землі. Це може бути, наприклад, автомобільний приймач або портативне устаткування;

мовлення – розповсюджування каналами зв’язку телевізійних, звукових, мультимедійних та інших програм;

наземне ефірне мовлення, наземне мовлення, ефірне мовлення – мовлення, за якого розповсюдження програм здійснюють в наземному ефірному середовищі;

несинхронне мовлення – мовлення в багаточастотній мережі, тобто в мережі передавальних станцій, які випромінюють радіосигнали на різних частотах;

перехідний період – період переходу від аналогового до цифрового мовлення;

приймання на переносні приймачі (портативне обладнання) – приймання сигналу мовлення на портативне обладнання визначається як:

клас А (зовні приміщень) - це приймання, при якому портативний приймач з приєднаною або вбудованою антеною використовується зовні приміщень на висоті не менше 1,5 м над рівнем землі;

клас В (на першому поверсі приміщень) - це приймання, при якому портативний приймач з приєднаною або вбудованою антеною використовується в приміщеннях на висоті не менше 1,5 м над рівнем підлоги, які:

а) розміщені на першому поверсі;

б) мають вікна в зовнішній стіні.

Для обох класів А і В передбачається, що портативний приймач під час прийому не переміщується, і, крім того, поблизу приймача не переміщуються великі об‘єкти;

радіотехнологія – технологія, що базується на використанні радіочастотного ресурсу;

регіональний план – план цифрової наземної радіомовленнєвої служби, прийнятий на РКР-2006;

РКР-2006 – Регіональна конференція радіозв’язку МСЕ-Р 2006 р.;

синхронне мовлення – мовлення в одночастотній мережі, тобто в мережі синхронізованих передавальних станцій, які випромінюють ідентичні радіосигнали на єдиній частоті;

телевізійна програма – програма, що складається з відеосцен зі звуковим супроводом;

фіксоване приймання – приймання сигналу мовлення стаціонарним приймачем;

цифрове мовлення – мовлення, в якому інформацію телевізійних, звукових, мультимедійних та інших програм представлено цифровим сигналом;

DVB – система цифрового телевізійного мовлення;

DVB-T – система цифрового наземного ефірного телевізійного мовлення;

T-DAB – система цифрового наземного ефірного звукового мовлення.

 

3. ПРИЧИНИ впровадження цифрового ТЕЛЕБАЧЕННЯ В УКРАЇНІ

16 червня 2006 року в Женеві завершилася Регіональна конференція радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ). У ході роботи конференції створено план цифрового наземного телерадіомовлення для країн Європи, Африки та частини Азії. Підписано міжнародні угоди щодо внесення змін до планів аналогового мовлення, які діяли в Європі з 1961 року, а в Африці - з 1989 року. Цифровий план дав змогу задовольнити 70500 заявок і уможливив реальне функціонування цифрових радіомовних станцій у зоні планування. Перехід до цифрового мовлення більшості країн Європи, Африки та Близького Сходу до 2015 року стане важливим етапом у розбудові інформаційного суспільства.

Відповідно до Регіональної угоди „Женева-2006” в Україні планується впровадження цифрового телевізійного, звукового та мультимедійного мовлення в смугах частот 174-230 МГц та  470-862 МГц. План цифрового мовлення в Україні розрахований на мобільне приймання, фіксоване приймання та приймання сигналів на портативне обладнання класу А.

На території України передбачено 8 покриттів цифрового телевізійного мовлення  та двох - звукового. Загалом територія України розділена на 81 зону планування. У сусідніх країнах – Польщі,  Молдові, Білорусі, Туреччині, Словаччині -  сплановано рівну із Україною кількість покриттів, а в Росії та Угорщині -  8-9. На кордоні із країнами, які мають в деяких зонах понад 8 покриттів, Україна збільшила кількість покриттів (до 9-11) у зонах міст-мільйонників.

Перехід окремої країни до застосування радіотехнологій цифрового мовлення неможливий, оскільки впровадження радіотехнологій цифрового мовлення безпосередньо зачіпає інтереси сусідніх країн щодо використання радіочастотного ресурсу, а також національні інтереси у сфері інформаційної безпеки. Впровадження цифрового мовлення може здійснюватися тільки за умови розробки на міжнародному рівні єдиних підходів та узгоджених принципів розподілу радіочастотного ресурсу.

Під час Регіональної конференції радіозв’язку у Женеві були підписані протоколи із усіма сусідніми країнами щодо визначення максимального рівня перешкод, які можуть створювати мережі цифрового мовлення у прикордонній зоні. Це сприятиме безперешкодній роботі цифрових мовних мереж України,  оскільки деякі сусідні країни  - Румунія, Угорщина тощо -  проводили планування за допомогою мереж високої щільності RN1 і потенційно могли створювати завади як власним, так і українським мережам.

За планом використання радіочастотного ресурсу України початком використання радіотехнологій „цифрове наземне телевізійне мовлення стандарту DVB-Т” та „цифрове наземне звукове мовлення стандарту T-DAB” визначено 1 липня 2006 року. Перехідний період від аналогового до цифрового мовлення триватиме до 2015 року.

В перехідний період має бути накопичено практичний досвід експлуатації систем і засобів цифрового мовлення.

Після завершення перехідного періоду аналогове мовлення втратить свій статус, а його застосування буде можливим тільки за умови нестворення радіоперешкод прийманню цифрового мовлення в сусідніх країнах. З урахуванням того, що на даний час мовлення в Україні є виключно аналоговим, перехідний період для України фактично визначатиме дату, після якої більшість діючих зараз передавачів аналогового мовлення повинні будуть припинити свою роботу.

Зволікання з впровадженням цифрового мовлення та невжиття необхідних заходів може також призвести до втрати Україною частини радіочастотного ресурсу, виділеного для України.

Таким чином, необхідність впровадження цифрового мовлення визначається обставинами як міжнародного, так і внутрішнього характеру. Враховуючи те, що телевізійне і звукове мовлення є основою інформаційної безпеки будь-якої держави, а також надзвичайно стислі для України терміни перехідного періоду, зобов’язання України як члена Міжнародного союзу електрозв’язку, складність та великі обсяги технічних і організаційних задач, необхідність забезпечення доступу всіх верств населення до каналів мовлення, проблема впровадження цифрового мовлення потребує підтримки з боку всіх рівнів влади.

 

 

 

4. Переваги цифрового телебачення

Порівняно з аналоговими системами наземне цифрове радіомовлення має низку переваг.

Якість зображення. У цифровому телебаченні картинка на екрані набагато якісніша, краща. Наприклад, у гірських районах чи навіть у містах, куди через щільну забудову телесигнал доходить ослабленим, впровадження цифрового телебачення дасть змогу отримувати гарну картинку без “смужок”, шипіння та інших завад. Відомо, що в деяких прикордонних областях, а особливо – у гірській місцевості, передачі національного телебачення “зловити” дуже важко. В кращому разі зображення буде чорно-білим. Цифровий же спосіб передачі сигналу дозволяє “донести” телевізійне зображення та звук до глядача майже такими, яким вони є в студії. У цифровому ТБ немає шумів, так званого окантовування картинки, є високоякісний стереофонічний звуковий супровід, у тому числі Dolby Surround, а також синхронний звуковий супровід різними мовами із можливістю вибору.

Кількість каналів мовлення. Цифрове телебачення дає змогу передавати значно більше каналів. У сучасному, аналоговому мовленні, їх кількість є обмеженою.

Додаткові можливості. У цифровому ТБ є електронний гід, котрим глядач може скористатися в момент перегляду будь-якої програми, телетекст, мультимедіа, інтерактивні послуги, наприклад, телемагазин, комп’ютерні ігри, Інтернет, прогноз погоди, про який можна дізнатися під час перегляду будь-якої іншої програми.

Автономність. Можна дивитися якісне ТБ за допомогою кімнатної антени. А нині через перешкоди аналогове ТБ за допомогою такої антени дивитися практично неможливо. Крім того, телевізор можна дивитися де завгодно — у транспорті, з екрана мобільного телефону або кишенькового персонального комп’ютера.

Одним з найбільш відчутних результатів введення цифрового мовлення стане усунення існуючої диспропорції в охопленні населення України телебаченням та радіо у міській та сільській місцевості, забезпечення всього населення України послугами державного (громадського) телебачення та радіомовлення після завершення перехідного періоду, досягнення Україною показників країн Європи щодо мереж мовлення, телевізійних та радіопрограм.

 

5. головна мета та основні завдання програми

Метою Програми є впровадження та розвиток на Харківщині телебачення, що працюватиме у цифровому форматі.

Основні завдання Програми:

1. Перехід від аналогової системи мовлення на території Харківської області до цифрового телерадіомовлення.

2. Забезпечення повноцінної присутності Харківської області в інформаційному просторі України та світу на якісно новому рівні.

3. Сприяння в отриманні провідними регіональними телерадіокомпаніями відповідних ліцензій та оформленні необхідної нормативно-дозвільної документації на здійснення ними трансляції у цифровому форматі в місті Харкові та області.

4. Забезпечення високого рівня трансляції матчів Євро-2012.

 У 2012 році Україна приймає Євро-2012 і Харківська область є однією з областей, де будуть проходити футбольні матчі. Однією з умов УЄФА для трансляції футбольних матчів Євро-2012 в Україні буде використання національними каналами серед інших і нового телеформату - телебачення високої чіткості (ТВЧ або HDTV).

За даними Національної комісії регуляції зв’язку, станом на 1 січня 2007 року послугами кабельних операторів в Україні охоплено лише 15 відсотків домогосподарств. Тому важливо, щоб телесигнал високої чіткості поширювався не тільки через кабельні мережі, але й через цифрове ефірне мовлення.

Харківщина має бути готовою до переходу на цифрове мовлення до 2012 року.

5. Забезпечення рівного доступу всіх верств населення до програм цифрового мовлення. Гарантувати уникнення соціального виключення населення, зокрема, шляхом забезпечення соціально незахищених верств населення  необхідним обладнанням для прийому цифрового мовлення.

6. Подальший розвиток інформаційного простору Харківської області із застосуванням найсучасніших технологій.

 

6. СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

 ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ  В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

На даний час цифрове мовлення у Харківській області не має системного характеру. Розбудова окремих супутникових чи кабельних мереж ні в якому разі не підмінить собою розвиток системи ефірного цифрового мовлення. 

 

Особливої уваги проблема впровадження цифрового мовлення у Харківської області набуває у зв’язку з тим, що:

1. Впровадження технологій цифрового мовлення безпосередньо зачіпає інтереси сусідніх країн щодо використання радіочастотного ресурсу, а також національні інтереси у сфері інформаційної безпеки.

Харківська область є прикордонною областю. Нашими сусідами є Бєлгородська область Російської Федерації. Сьогодні Росія активно готується до проведення зимових Олімпійських ігор у Сочі, і одним із головних заходів стане саме перехід до системи цифрового мовлення.

Це змушує приділяти пильну увагу проблемам підготовки переходу на цифрове мовлення. Питання має буди під особливим контролем органів влади.

2. Харківщина є батьківщиною як українського телебачення взагалі, так й українського недержавного телебачення. Саме в Харкові свого часу з’явилась перша на Україні студія телевізійних програм (третя після Москви та Санкт-Петербургу), а також перше альтернативне недержавне телебачення.

Це вимагає від влади всебічного сприяння регіональним телерадіокомпаніям під час отримання ними відповідних ліцензій та оформлення необхідної нормативно-дозвільної документації, аби харківська телевізійна школа й надалі залишалась однією із провідних в Україні.

3. Впровадження технологій цифрового мовлення забезпечить рівний доступ до інформаційних телевізійних продуктів для жителів села та міста.

Сільське населення, жителі невеликих міст і селищ, передмість, малозабезпечені телеглядачі в містах сьогодні мають дуже обмежений вибір телевізійної продукції, часто у неякісному технічному виконанні.

Цифровий спосіб передачі сигналу дозволяє забезпечити якісний сигнал незалежно від відстані, на яку він передається. Телевізійне зображення та звук залишаються майже такими, як в студії.

3. Для залучення споживачів до включення цифрового телебачення необхідно здійснити певні заходи.

Прийом цифрового телебачення можливий лише при наявності перетворювача цифрового сигналу.

Після завершення переходу з аналогового телебачення до цифрового малозабезпечені верстви населення можуть залишитися без телебачення взагалі. Початком вирішення цієї проблеми має стати закупівля перетворювачів цифрового сигналу. Комплексне вирішення цього питання надасть змогу найширшим верствам населення, в тому числі молоді та юнацтву, школярам та студентству, освітянам та науковцям, користуватися сучасними технологіями для отримання якісного зображення на телевізійних приймачах, сприятиме якнайширшому поширенню культурної, освітньої та іншої інформації, і в цілому - покращенню якості життя жителів Харківської області.

Програма охоплює всі вікові категорії населення. Особлива увага приділяється пенсіонерам, ветеранам, інвалідам та іншим, які самотужки не можуть вирішити питання щодо забезпечення належного доходу в сім'ях.

 

 


6. Заходи програми «Впровадження цифрового телебачення в Харківській області» на 2008 – 2010 роки

 

№ №

п/п

Найменування заходу

Відповідальний за виконання

 

Термін виконання

Орієнтовний обсяг коштів обласного бюджету, по роках,

 тис. грн.

1

2

3

4

5

1. 

Проведення аналізу використання радіочастотного спектру на території Харківської області

Управління у справах преси та інформації Харківської облдержадміністрації

2008

 

2. 

Сприяти у виділенні Державним комітетом по телебаченню та телерадіомовленню України дозволів регіональним телерадіокомпаніям на ведення цифрового теле- та радіомовлення на території Харківської області

Управління у справах преси та інформації Харківської облдержадміністрації

2008

 

3. 

Забезпечити розробку технічної документації щодо необхідності встановлення цифрових передавачів для здійснення цифрового мовлення на території Харківської області

Управління у справах преси та інформації Харківської облдержадміністрації

2008 - 2010

 

4. 

Забезпечити координацію дій щодо визначення місць для установки цифрових передавачів для здійснення цифрового мовлення

Управління у справах преси та інформації Харківської облдержадміністрації

2008 - 2010

 

5. 

Забезпечити спеціальними перетворювачами цифрового сигналу бюджетні установи - заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення тощо (згідно з переліком суб’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що додається), а також, за їхньої допомоги, найбільш не захищених верств населення (ветеранів, інвалідів, сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, інвалідів війни, пенсіонерів). Проведення заходів приурочити до наступних свят:

Управління у справах преси та інформації Харківської облдержадміністрації

2008 - 2010

 

 

5.1. До Дня учасника бойових дій в інших державах

 

2008

2009

2010

-

42,0

84,0

 

5.2. До Дня захисника Вітчизни

 

2008

2009

2010

-

98,0

70,0

 

5.3. До Міжнародного жіночого дня 8 Березня (для жінок-інвалідів, ветеранів Великої Вітчизняної війни)

 

2008

2009

2010

-

28,0

42,0

 

5.4. До Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів

 

2008

2009

2010

-

35,0

42,0

 

5.5. До Дня перемоги

 

2008

2009

2010

98,0

182,0

168,0

 

5.6. До Дня матері

 

2008

2009

2010

96,0

126,0

84,0

 

5.7. До Міжнародного дня сім’ї

 

2008

2009

2010

78,0

56,0

28,0

 

5.8. До Дня захисту дітей

 

2008

2009

2010

56,0

70,0

28,0

 

5.9. До Дня скорботи

 

2008

2009

2010

308,0

70,0

56,0

 

5.10. До Дня визволення м. Харкова від фашистських загарбників

 

2008

2009

2010

560,0

490,0

420,0

 

5.11. До Дня незалежності України

 

2008

2009

2010

168,0

140,0

112,0

 

5.12. До Дня знань

 

2008

2009

2010

210,0

280,0

308,0

 

5.13. До Дня партизанської слави

 

2008

2009

2010

280,0

124,0

308,0

 

5.14. До Міжнародного дня людини похилого віку та Дня ветерана

 

2008

2009

2010

560,0

630,0

681,0

 

5.15. До Дня визволення України від фашистських загарбників

 

2008

2009

2010

168,0

140,0

110,0

 

5.16. До Дня працівників соціальної сфери

 

2008

2009

2010

168,0

108,0

70,0

 

5.17. До Міжнародного дня інвалідів

 

2008

2009

2010

250,0

381,0

389,0

6.        

Забезпечити контроль за цільовим використанням бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення малозабезпечених верств населення перетворювачами цифрового сигналу

Обласна державна адміністрація

2008 - 2010

 

 

Всього:

 

2008

2009

2010

3000,0

3000,0

3000,0

 

Разом:

 

 

9 000,0

 


7. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація даної Програми дозволить:

- здійснити перехід від аналогової системи мовлення на Харківщині до цифрового телерадіомовлення з мінімальною соціальною напругою;

- забезпечити подальший сталий розвиток телерадіопростору Харківської області з дотриманням усіх вимог сучасності до цієї галузі;

- вирівняти дисбаланс охоплення сигналом телебачення міського та сільського населення;

- виконати умови УЄФА відносно проведення на Харківщині матчів європейського футбольного чемпіонату Євро-2012 у сфері телекомунікацій;

- забезпечити доступ до інформації малозабезпечених верств населення, у першу чергу громадян, що проживають у будинках-інтернатах та перебувають на обслуговуванні у територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян;

- сприяти подальшому розвитку інформаційного простору Харківської області.

8. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Головним розпорядником коштів обласного бюджету на виконання заходів цієї Програми є управління у справах преси та інформації Харківської обласної державної адміністрації.

9. Контроль за виконанням Програми

 

Відповідальним за виконанням заходів Програми є управління у справах преси та інформації обласної державної адміністрації.

Забезпечує виконання Програми обласна державна адміністрація.

Контроль за виконанням Програми здійснює обласна рада.

 

Заступник голови

обласної ради                                                                                             С. Чернов