рішенням обласної ради
від 17 квітня 2008 року № 685-V (685-5-рр)
(XXVI сесія V скликання)
ОБЛАСНА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА
реформування системи закладів
для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування,
на 2008-2017 роки
1. Загальна частина
Характерною рисою сучасного етапу розвитку суспільства є проникнення ідеї в широкі верстви населення про повноцінне виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме - в родині, необхідність підтримки інституту сім’ї на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, рівний доступ до послуг людей з особливими потребами в усіх сферах громадського життя.
На даний час в області функціонує 41 інтернатний заклад: системи освіти - 34 (із них 9 – для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), охорони здоров’я – 4, соціального захисту – 3.
Загальна кількість дітей, залишених без піклування батьків, не зменшується, і найпоширенішою формою їх влаштування залишається виховання в закладах інтернатного типу, хоча статтею 5 Сімейного кодексу України (2947-14), статтею 6 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2342-15) визначено пріоритетом – сімейні форми виховання. Крім того, у системі державних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існують певні проблеми, а саме:
- перевантаженість закладів, що не дає можливості створити сприятливі умови для повноцінного виховання дітей (відповідно до статті 18 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов та соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2342-15) гранична кількість дітей в них не може перевищувати 50 осіб);
- у випускників інтернатних закладів виникають проблеми через відсутність житла, постійного місця роботи, а також труднощі із створенням власної сім’ї. Діти молодих одиноких матерів – колишніх випускниць закладів виховуються у тих самих закладах, в яких перебували їх матері;
- в основу функціонування системи закладів покладено віковий принцип. Це означає, що до досягнення повноліття дитина перебуває в двох-трьох закладах – будинку дитини системи охорони здоров’я, дитячому будинку системи освіти, інтернатному закладі системи соціального захисту або освіти. Пристосування кожного разу до нового середовища, педагогічного та дитячого колективу спричиняє психологічне травмування дитини та ускладнює в подальшому соціальну адаптацію. Крім того, влаштування за віковим принципом у заклади різних систем, при наявності в дитини братів та сестер різних за віком, у багатьох випадках позбавляє їх можливості підтримувати родинні стосунки, що в подальшому призводить до повної втрати родинних зв’язків між дітьми.
Положення обласної соціальної Програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2008-2017 роки (далі - Програма) спрямовані на розроблення заходів з реформування закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають у підпорядкуванні різних управлінь обласної державної адміністрації: Головного управління освіти і науки, Головного управління охорони здоров’я, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2342-15), в частині надання переваг сімейним формам влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і зменшення кількості дітей, які утримуються в цих закладах.
Одним із головних напрямків здійснення Програми є збереження матеріальної бази закладів, стабільність трудових, у тому числі педагогічних, колективів. При реорганізації закладів – виконання повноважень в межах існуючих штатних розписів, без їх збільшення.
Заходи Програми поширюються на заклади усіх форм власності й спрямовані на створення умов для реалізації державної політики щодо забезпечення державних гарантій і конституційних прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - діти), їх соціального захисту, створення закладів нового типу і сімейних форм виховання.
Різні форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу), створення закладів-інтернатів нового типу (до 50 осіб), якісні освітні послуги різних видів для обдарованих дітей та дітей з особливими потребами (навчання в інклюзивних класах, дистанційне навчання, індивідуальна форма, освіта на базі спеціальних та санаторних закладів освіти інтернатного типу) – найбільш важливі складові процесу розвитку, адже діти – гарант самозбереження, здоров’я і поступу нації.
Прийняття Програми передбачає підвищення відповідальності місцевих адміністрацій за форму влаштування дітей, які мають юридичний статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Кожен заклад, в якому утримуються зазначені категорії дітей, розробляє і виконує заходи, які будуть сприяти збереженню приміщень установ, кваліфікованих працівників, забезпечать умови для соціальної реабілітації дітей, набуттю ними життєвого досвіду.
Реформування системи закладів може проводитися з урахуванням місця походження та місця проживання дітей.
При врахуванні місця походження дітей у процесі реформування системи закладів більш повно забезпечується захист їх прав на спілкування з батьками та іншими родичами.
В області, зокрема в Золочівському, Зміївському, Печенізькому, Вовчанському районах, містах Ізюм та Лозова накопичений певний досвід існування місцевих малокомплектних інтернатних закладів, вихованцями яких є діти, що народилися в місцевості, де розташовані такі заклади. Діти, що виховуються в малокомплектних закладах, навчаються у середніх загальноосвітніх школах, підтримують стосунки з батьками та іншими родичами.
Реформування системи закладів повинно проводитися з дотриманням вимог щодо граничної чисельності дітей, які перебувають у них, з урахуванням місця походження з метою забезпечення їх прав на розвиток, спілкування з батьками та іншими родичами, а також захисту відповідно до статті 33 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (2342-15), житлових і майнових прав після досягнення дітьми повноліття.
Протягом останніх 5 років мережа закладів освіти інтернатного типу залишається стабільною, але кількість вихованців поступово зменшується.
У 2006 році в 27 закладах освіти інтернатного типу, які знаходяться в оперативному управлінні Головного управління освіти і науки облдержадміністрації, навчалось і виховувалось 4909 дітей, із них дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 1630. За 1 рік учнівські контингенти зменшились до 4701 вихованця, із них дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – до 1433. У порівнянні з 2004 роком кількість вихованців зменшилася на 261 дитину (19%).
Зафіксовано стійку тенденцію до зменшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в загальноосвітніх школах-інтернатах: по загальноосвітній школі-інтернату І ступеня для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, № 4 м.Харкова комунальної власності у 2006 р.- 234, у 2007 р.- 172 вихованця; по загальноосвітній школі-інтернату I–III ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, смт Нова Водолага Харківської області комунальної власності у 2006 р.- 185, у 2007 р.- 161 вихованець.
Протягом останніх трьох років кількість вихованців шкіл-інтернатів для дітей, що залишилися без піклування батьків, із затримкою психічного розвитку також поступово зменшується: по загальноосвітній школі-інтернату I–III ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, смт Кочеток Чугуївського району Харківської області комунальної власності у 2006 р.- 181, у 2007 р.- 154 вихованця; по спеціальній загальноосвітній школі-інтернату з інтенсивною педагогічною корекцією для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із затримкою психічного розвитку смт Сахновщина Харківської області комунальної власності у 2006 р.- 161, у 2007 р.- 137 вихованців.
Схожі тенденції спостерігаються і в закладах освіти інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з вадами розумового розвитку: у спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті для розумово відсталих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, м. Куп`янськ Харківської області комунальної власності у 2006 році виховувалось 156 дітей, у 2007 році – 138, у спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з вадами розумового розвитку смт Високий Харківського району Харківської області комунальної власності у 2006 році виховувалось 136 дітей, у 2007 році - 117.
У Будинках дитини, які підпорядковані Головному управлінню охорони здоров’я обласної державної адміністрації, кількість дітей за останні два роки зменшилася на 40%.
Разом із цим, протягом 2007 року до сімейних форм виховання із загальноосвітніх шкіл-інтернатів були влаштовані 87 вихованців із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із спеціальних шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 8 дітей. Всього у 2007 році до сімейних форм виховання – дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей було залучено 207 дітей: 112 дітей взагалі не були місцевими адміністраціями направлені до державних закладів, що цілком відповідає державній ідеології щодо пріоритетності сімейних форм виховання. 225 дітей у минулому році були прийняті в сім’ї на правах доньки чи сина – усиновлені.
Враховуючи незначне зменшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають суттєві вади розумового розвитку, слід зберігати та оновлювати корекційно-реабілітаційний потенціал закладів, матеріально-технічне оснащення медичних блоків та, зокрема, оздоровчо-лікувальних кабінетів.
Поряд із цим, важливим питанням є створення умов для навчання та реабілітації дітей з особливими потребами, які навчаються і виховуються в санаторних та спеціальних закладах освіти інтернатного типу, згідно з медичними діагнозами: так, при максимальній потужності 250 місць у спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті для дітей з послабленим зором №12 м. Харкова комунальної власності протягом останніх двох років навчається 280 дітей; при максимальній потужності 240 місць у загальноосвітній санаторній школі-інтернаті I–II ступенів для дітей з психоневрологічними захворюваннями № 11 м. Харкова комунальної власності протягом останніх двох років навчається по 230 дітей; у загальноосвітній санаторній школі-інтернаті I–III ступенів для дітей з захворюваннями серцево-судинної системи м. Харкова комунальної власності протягом останніх двох років навчається по 246 дітей при потужності закладу 250. На межі наповнюваності працюють і спеціальні заклади освіти інтернатного типу для дітей з вадами зору, слуху та опорно-рухового апарату.
Аналіз захворюваності дітей регіону висвітлив існування невирішених двох проблем: забезпечення під час навчально-виховного процесу системної цілеспрямованої корекційно-відновлювальної роботи з дітьми, які мають психоневрологічні захворювання та кишкові розлади.
У регіоні за останні 3 роки спостерігається зростання захворювань з психоневрологічною патологією (хвороби нервової системи, розлади психіки та поведінки) – понад 44 тисячі дітей, серцево-судинні захворювання – понад 21 тисяча, з патологією зору майже 19 тисяч, вади мовлення – 8,5 тисяч, сколіоз та супутні хвороби – понад 6 тисяч, дитячий церебральний параліч – 900 дітей.
Найбільша кількість хворих дітей перебуває у Балаклійському, Дергачівському, Лозівському, Чугуївському та Харківському районах області.
Реформування системи закладів проводиться у чотири етапи:
· перший - розроблення і затвердження Програми, вивчення і запровадження відповідного міжнародного досвіду, удосконалення діяльності закладів, запровадження сімейних форм виховання дітей (2008 рік);
· другий - створення нормативної бази, регулювання діяльності закладів, пошук додаткових джерел для фінансування заходів, визначених Програмою, в тому числі за участю благодійних, міжнародних організацій, представників соціально відповідального бізнесу (2008-2009 р.р.);
· третій - утворення закладів нового типу, переведення до них дітей, перепідготовка педагогічних та соціальних працівників (2009-2011 р.р.);
· четвертий - перепрофілювання закладів та оптимальне використання їх приміщень (2012-2017 р.р.).
Строк реформування встановлюється з урахуванням періоду, необхідного для випуску вихованців з числа дітей, що на даний час навчаються і виховуються у загальноосвітніх школах-інтернатах і з певних причин не переводяться до закладів нового типу.
Реформування системи закладів проводиться, у тому числі, шляхом переведення дітей, що в них виховуються, до закладів нового типу, утворених місцевими органами виконавчої влади за місцем походження дітей, з урахуванням їх віку та соціального статусу.
У результаті реформування передбачається утворити 12 закладів нового типу, в яких виховуватиметься не більш як 50 дітей віком до 18 років. У місцевих інтернатних закладах - створити умови для утримання дітей від 3 років. Навчання в середніх загальноосвітніх школах дасть їм змогу здобути належну освіту, опанувати навички самостійного життя. До закладів нового типу в першу чергу переводяться діти віком до 7 років, а також діти, що перебували тривалий час за соціальними показниками у закладах охорони здоров'я.
Під час переведення до закладів нового типу дітей віком від 7-8 до 18 років враховуються час їх перебування в закладі, готовність до зміни місця перебування та бажання продовжити навчання. При цьому діти віком до 10 років переводяться до закладів нового типу, а діти віком від 10 років, як правило, продовжують перебувати та навчатися у тих закладах, де вони виховувалися раніше, і вибувають з них за віком або у зв'язку із закінченням навчання. Усі діти, що влаштовуються до закладів уперше, направляються тільки до закладів нового типу.
Умови для проживання, розвитку та виховання створюються з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини, досвіду її життя. Територіальне наближення дітей до місця їх походження дасть змогу забезпечити їх спілкування з батьками та іншими родичами у разі, коли це не суперечить інтересам дітей.
Програми розрахована на 2008-2017 роки і є результатом комплексно-цільового підходу до подальшого розвитку в регіоні сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечення рівного доступу до отримання якісної освіти учнів міст, сіл і селищ із числа обдарованих та дітей із особливими потребами, створення умов для навчання дітей-інвалідів з метою розбудови громадянського суспільства шляхом модернізації та реорганізації мережі закладів інтернатного типу.
Соціальна ефективність реалізації Програми полягає у створенні закладів нового типу та забезпеченні рівного доступу до отримання якісної освіти учням міста і села, створенні умов для навчання дітей-інвалідів. Запровадження Програми дасть можливість задіяти додаткові можливості для забезпечення права на освіту значної кількості дітей з особливими потребами, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Незважаючи на здійснення певних заходів щодо реалізації права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на розвиток та виховання в сім’ї, проблема влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, залишається актуальною – до інтернатних закладів продовжується направлення кожної третьої дитини в області.
Програмою передбачено, що процес реформування закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відбуватиметься у тому числі шляхом розукрупнення та створення закладів нового типу, в яких виховуватимуться діти віком від народження до повноліття.
2. Правова підстава для розробки Програми
Правовою підставою для розробки Програми є постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1242 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». (1242-2007-п)
3. Мета та основні завдання Програми
Метою Програми є створення у період до 2017 року умов для реалізації державних гарантій і конституційних прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:
· запобігання поширенню сирітства;
· оптимізація існуючої мережі закладів інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
5. Очікувані результати від реалізації Програми
Виконання Програми дасть можливість:
- забезпечити дотримання державних гарантій та конституційних прав дітей;
- збільшити кількість дітей, повернутих в біологічну родину та усиновлених громадянами України;
- піднести в суспільстві престиж та авторитет сімей-усиновителів;
- запровадити єдиний механізм фінансового забезпечення дітей;
- зменшити кількість дітей, вилучених із сімейного середовища;
- посилити відповідальність та ефективність діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у питаннях соціального захисту дітей;
- забезпечити розвиток системи сімейних форм виховання (усиновлення, встановлення опіки і піклування, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу);
- зменшити кількість дітей, направлених до закладів;
- провадити ефективну діяльність щодо повернення дітей до рідних батьків, підвищення їх відповідальності за виховання дітей;
- збільшити кількість дітей, влаштованих у сім’ї громадян за місцем походження дитини;
- реформувати систему закладів із створенням умов для проживання та виховання дітей, наближених до сімейних;
- створити умови для забезпечення реалізації права дитини на збереження або поновлення контактів з біологічною родиною, родинним оточенням у разі, коли це не шкодить її інтересам;
- забезпечити соціальне супроводження випускників закладів;
- підвищити фаховий рівень соціальних працівників.
Очікувані результати виконання Програми наведені в Додатку 1.
6. Фінансове забезпечення Програми
Фінансування заходів Програми буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету та за рахунок коштів інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
Головними розпорядниками коштів обласного бюджету, спрямованих на виконання Програми, є Головне управління освіти і науки обласної державної адміністрації, Головне управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації, головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації.
Прогнозні розрахунки витрат на реалізацію Програми наведені у Додатку 2.
7. Контроль за реалізацією Програми
Головним виконавцем та координатором виконання заходів Програми є служба у справах дітей облдержадміністрації, яка діє у тісній співпраці та взаємодії з Головним управлінням освіти і науки облдержадміністрації, Головним управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації, головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, управлінням у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації, райдержадміністраціями, міськвиконкомами.
Служба у справах дітей обласної державної адміністрації:
1. Здійснює у співпраці з управліннями обласної державної адміністрації, місцевими органами влади заходи щодо реалізації Програми, проводить моніторинг ефективності заходів, звітує про виконання Програми.
2. Ініціює проведення засідань Робочої групи з реформування інтернатних закладів.
3. Пропонує розподіл коштів з інших джерел фінансування, у т.ч. з державного бюджету, на виконання заходів Програми.
4. Вносить пропозиції щодо зміни термінів (етапів), заходів Програми.
Управління, відділи та інші структурні підрозділи обласної державної адміністрації, районні державні адміністрації надають інформацію про хід виконання заходів Програми службі у справах дітей обласної державної адміністрації щороку до 30 грудня.
Обласна державна адміністрація щороку звітує обласній раді про хід виконання Програми.
Заступник голови
обласної ради С. Чернов