ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення обласної ради

від «___» _____2025 року № ___-VIII

(__сесія VIII скликання)

ПРОГРАМА

розвитку рибного господарства

Харківської області

на 2025 – 2029 роки

м. Харків

2025 рік

З М І С Т

І. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма          3 - 5

ІІ. Мета та завдання Програми                                                                        5 - 6

ІІІ. Перелік напрямів і заходів Програми                                                       6 - 11

ІV. Результативні показники Програми                                                         11

V. Координація та контроль за ходом виконання Програми                       12

І. Визначення проблеми, на розв’язання якої

спрямована Програма

Програма розвитку рибного господарства Харківської області на 2025 – 2029 роки (далі – Програма) розроблена на виконання Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 № 402-p.

Фонд рибогосподарських водойм Харківської області налічує
3417 водних об’єктів, з них: 57 водосховищ загальною площею
28,149 тис. га, 3360 ставків та озер площею 15,759 тис. га.

Крім водосховищ, ставків та озер на території області протікає
25 річок басейну р. Дніпро загальною довжиною 1072 км і 106 річок, басейну
р. Дон загальною довжиною 3177 км, налічується 584 озера загальною площею 4466,0 га та водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС площею 1266 га.

Серед найбільших водойм Харківської області, перспективних для вирощування товарної риби та здійснення рибогосподарської діяльності, є:

1) Печенізьке водосховище – розташоване на території Чугуївського району Харківської області на р. Сіверський Донець. В експлуатації –
з 1964 року, має площу 8600 га при нормальному підпірному рівні. Площа мілководь з глибинами до 2 м становить 2300 га. Зорієнтоване у напрямку північ-південь;

2) озеро Лиман – розташоване на території Чугуївського району Харківської області, площа – 1266 га. Введено в дію у 1959 році, як водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС;

3) Рогозянське водосховище – невелике руслове водосховище на р. Уда, розташоване у Богодухівському районі Харківської області. Площа водного дзеркала – 602 га. Водосховище було споруджене у 1985 році. Гребля водосховища розташована у селі Феськи за 32 км від гирла
р. Уди;

4) Берецьке водосховище – середнє руслове водосховище на р. Берека. Розташоване в Лозівському районі Харківської області. Водосховище побудоване у 1973 році за проєктом Всесоюзного науково-дослідного і проектного інституту «Сільелектро» та реконструйовано у 1976 році за проєктом Державного проектно-розвідувального інституту «Харківдіпроводгосп». Площа водного дзеркала – 328 га. Призначення – зрошення і риборозведення;

5) Муромське водосховище – невелике руслове водосховище на р. Муромі (ліва притока р. Харків). Розташоване у Харківському районі Харківської області. Муромське водосховище має об’єм 14 млн куб. Його довжина – 3,4 км, максимальна ширина – 1 км. Площа водного дзеркала – 408 га. Призначення – зрошення, риборозведення;

6) Трав’янске водосховище – невелике руслове водосховище на
р. Харків, розташоване у Харківському районі Харківської області. Площа водного дзеркала – 592 га. Призначення – зрошення, риборозведення;

7) Оскільське водосховище – розташоване на території Куп’янського та Ізюмського районів Харківської області на р. Оскіл, найбільшій притоці
р. Сіверський Донець. Введено в дію у 1953 році, площа водного дзеркала станом на 01.01.2022 складала 12270 га при нормальному підпірному рівні. На цей час частина Оскільського водосховища перебуває на тимчасово окупованій території. Гідровузол частково зруйнований ракетними ударами. Руйнація греблі Оскільського водосховища російськими загарбниками призвела до того, що іхтіофауна водосховища майже знищена. Після деокупації території гідровузол підлягатиме відновленню.

У разі відновлення гідровузла та наповнення водосховища до повного об’єму, з метою відновлення промислових стад цінних аборигенних риб та створення оптимальних умов для природного і штучного відтворення іхтіофауни, її подальшого збереження, вкрай необхідно проведення робіт з відтворення водних біоресурсів відповідно до науково-біологічного обґрунтування.

Разом із експлуатацією безпосередньо водних ресурсів (первинне водокористування), абсолютна більшість зазначених водних об’єктів традиційно використовувалася для риборозведення, починаючи з моменту їх створення. Цей процес в умовах перебудови соціально-економічних і правових відносин після створення незалежної держави набув невпорядкованого характеру.

Суперечність нормативної бази, відсутність системного ефективного контролю, загальної спрямованості усього рибогосподарського процесу, екологічний стан водойм як у межах усієї держави, так і в Харківській області, обумовили вкрай низьку ефективність рибогосподарського використання більшості водних об’єктів.

Крім того, невпорядкованість господарювання та відсутність ефективного контролю за станом водних об’єктів призвели до формування загрози і дисбалансу функціонування гідроекосистем у загально-екологічному плані.

На цей час використання водних біоресурсів регулюється такими нормативно-правовими актами: Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Законом України «Про аквакультуру», постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 № 1347 «Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів», наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.08.2022 № 622 «Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання», наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.04.2023 № 785 «Про затвердження Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах)», наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 «Про затвердження Правил любительського рибальства».

Незважаючи на це, ситуація у галузі рибогосподарського використання більшості водойм Харківської області суттєво не змінилася: рибогосподарський потенціал області реалізований лише на 30%.

Згідно з науковими дослідженнями середня потенційна рибопродуктивність водойм області складає 176,6 кг з 1 га, у розрахунку на душу населення області – 3,23 кг живої риби, що складає більше ніж 25% від середнього фактичного споживання. Максимальна фактична промислова рибопродуктивність водосховищ, наприклад Печенізького водосховища
(8600 га водного дзеркала), становить 40 кг/га.

Рибопродуктивність малих водойм не розраховується, оскільки обсяги вилучення риби на їх акваторіях не реєструються, статистичний аналіз майже відсутній.

Основною причиною низької ефективності рибогосподарського процесу у Харківській області є відсутність стратегії розвитку рибного господарства та майже відсутнє державне фінансування, у тому числі підтримка вітчизняного виробника (пільгове кредитування, пільгові умови оренди земель водного фонду тощо).

Розроблені у попередній період програми та концепції не були впроваджені з багатьох причин, у тому числі через декларативний характер положень, викладених у цих Програмах.

ІІ. Мета та завдання Програми

Метою Програми є отримання додаткової рибної продукції за рахунок оптимізації рибогосподарського процесу в Харківській області та впровадження комплексних заходів з підвищення продуктивності водойм за видами водних біоресурсів.

Згідно з висновками галузевих виробничих та науково-дослідницьких установ регіону обсяг вирощування та вилучення цінної рибної продукції у короткий термін (до 5 років) можливо збільшити шляхом здійснення конкретних заходів з підвищення рибопродуктивності водойм Харківської області.

Підвищення рибопродуктивності водних біоресурсів Харківської області обумовлене також необхідністю приведення обсягу споживання рибної продукції населенням області у відповідність до фізіологічної норми.

Рекомендована наукова норма споживання риби та рибної продукції на одну особу за рік складає 18 – 20 кг. Основна маса риби, яка споживається населенням – це морська риба, виловлена, як у водоймах, що розташовані в межах України, так і у Світовому океані.

Запропоновані нижче заходи дозволять без екологічного збитку збільшити щонайменше у 5 разів обсяги вилучення риби та її реалізації за різними ціновими категоріями. Це дозволить збільшити обсяги постачання рибної продукції на внутрішній споживчий ринок і відповідно її здешевлення. Таким чином буде підвищено рівень доступності цього продукту для всіх верств населення.

Кінцевим результатом виконання Програми є збільшення виходу товарної рибної продукції з водойм Харківської області до 3 тис. тонн за 5 років, введення в рибогосподарський фонд орендованих водойм (8 тис. га водойм), поліпшення загального екологічного стану водних об’єктів Харківської області, що використовуються для питного водопостачання, шляхом підвищення якості води за рахунок зариблення рослиноїдними видами риб і ведення науково-обґрунтованих обсягів використання водних біоресурсів.

ІІІ. Перелік напрямів і заходів Програми

В умовах економічної кризи виникає необхідність вирішення будь-якої господарської проблеми шляхом підвищення ефективності виробничого процесу із залученням мінімальних матеріальних затрат. Основним шляхом розвитку рибогосподарської галузі у Харківській області є забезпечення максимальної, але в межах екологічно допустимого рівня, продуктивності водойм за рахунок створення умов для ефективного природного відновлення існуючих рибних ресурсів і споживання надлишкових запасів кормової бази рибами, які спроможні їх ефективно засвоювати.

Запропоновані у попередні часи заходи із збільшення обсягів рибної продукції, зокрема за рахунок будівництва риборозплідників, нарощування обсягів виробництва штучних кормів із біологічно активними домішками, створення господарств на основі інтенсивного рибництва, на сьогодні не можуть бути масово реалізовані через брак коштів на їх здійснення.

Ураховуючи вищевикладене, пропонуються основні напрями і заходи, які забезпечать розвиток рибного господарства у Харківській області:

1. Приведення рибогосподарської діяльності на малих водних об’єктах Харківської області у відповідність до вимог чинного природоохоронного законодавства, яким регламентується порядок рибогосподарської експлуатації водойм на основі науково-біологічних обґрунтувань та режимів рибогосподарської експлуатації.

На сьогодні режими рибогосподарської експлуатації запроваджено на
76 водних об’єктах та ще на 22 водних об’єктах рибогосподарська діяльність здійснюється за науково-біологічними обґрунтуваннями.

На деяких водоймах рибогосподарська діяльність здійснюється відповідно до Закону України «Про аквакультуру», на інших, не внесених до Державного реєстру рибогосподарських водних об’єктів, – стихійно, а саме: на основі договорів оренди земель водного фонду, без урахування продуктивних можливостей та екологічної цінності цих водойм.

На водоймах, де впроваджено режими рибогосподарської експлуатації, розрахована рибопродуктивність протягом 5 років підвищується у 3 – 5 разів
(з 40 кг/га до 100 кг/га).

Оскільки обсяги рибної продукції, отримані від стихійної експлуатації водойм, не обліковуються, обсяги сплати відповідних податків від отримання прибутку в процесі господарювання також облікувати неможливо. Таким чином виникає необхідність у проведенні інвентаризації рибогосподарського фонду та приведенні процесу отримання рибної продукції на малих та середніх водоймах області у відповідність до вимог чинного законодавства.

Інвентаризація рибогосподарського фонду дозволить не тільки впровадити режими рибогосподарської експлуатації на їх акваторіях та підвищити ефективність процесу вирощування риби, але і сприятиме поліпшенню загального екологічного стану довкілля Харківської області.

2. Підвищення рівня відтворення аборигенних видів риб за рахунок створення штучних нерестовищ.

Відтворювальний потенціал аборигенних видів риб на сьогодні реалізується не більше ніж на 30% через суттєву деградацію природних нерестовищ (замулення, несанкціоноване будівництво, системні заходи із санації нерестовищ тощо). Кількість штучних нерестовищ повинна відповідати відтворювальному потенціалу аборигенних риб у процесі їх використання.

На цей час на водоймах області встановлюється понад 2 тис. штучних нерестовищ, що недостатньо для компенсації втрат природних нерестовищ.

3. Реорганізація охоронного процесу.

Зношеність основних фондів головної організації, що здійснює охорону водних живих ресурсів у Харківській області (Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області) на сьогодні становить 80%, що не дозволяє у повній мірі ефективно здійснювати охорону та регулювання процесу експлуатації водних живих ресурсів, особливо віддалених водойм області.

Цей факт спричиняє стихійне, неконтрольоване вилучення риби, зменшення промислових запасів, знищення цінних у природоохоронному аспекті риб. Оновлення виробничих фондів зазначеного Управління на
20 – 25% надасть можливість:

привести стихійний процес вилучення риби до норм чинного законодавства;

збалансувати ефективну рибогосподарську експлуатацію водойм, що дозволить збільшити обсяг надходжень до бюджету;

впроваджувати природоохоронні заходи (перш за все недопущення незаконних форм вилову риби – браконьєрства).

4. Впровадження заходів, націлених на запобігання потрапляння молоді риб до водозабірних споруд з метою вирішення питання щодо охорони та відтворення водних біоресурсів та запасів промислових видів риб у водоймах області. Існуючі системи рибозахисту розроблені та встановлені ще наприкінці минулого сторіччя, тому першочерговим завданням є їхня інвентаризація, перевірка ефективності цих систем та обладнання водозабірних споруд новітніми ефективними системами РЗП, здійснення відповідних ремонтних робіт.

5. Штучне відтворення.

У водоймах Харківської області сформувалися сприятливі температурні та гідрохімічні умови для розвитку основних груп кормових організмів риб, особливо фітопланктону. Інтенсивний розвиток цієї групи гідробіонтів спричинив ефект «цвітіння», збільшивши ризик формування несприятливого гідрохімічного та гідробіологічного режиму водойм.

З метою утилізації надлишкової біологічної продукції, зокрема в Печенізькому, Оскільському, Трав’янському, Муромському та інших водосховищах, здійснювалися роботи з інтродукції рослиноїдних риб (у першу чергу – товстолобика).

Доведено, що при промисловому вилученні з водойм товстолобика і білого амура в процесі рибогосподарської діяльності і наступному зарибленні молоддю відбувається вилучення значної частки органічної речовини з водної екосистеми. Щороку зариблення водойм Харківської області рослиноїдними видами риб (товстолобиком, білим амуром) та коропом здійснюється у загальному обсязі орієнтовно 4 млн екз. цьоголіток.

За останні 5 років (2019 – 2023 роки) вилов рослиноїдних риб із природних водойм становить у середньому 319 тонн щороку, що в десятки разів нижче за потенційно можливий обсяг промислового вилучення. Основною проблемою при зарибленні водойм рослиноїдними видами риб є низька якість та недостатня кількість зарибку, корегування обсягів зариблення залежно від змін загальноекологічної та гідробіологічної ситуації на кожному водному об’єкті.

Важливим є також вік малька, яким проводять зариблення. Так, промислове повернення від вселення цьоголіток рослиноїдних риб складає всього 0,23%, промислове повернення від дволіток становить до 40%. Тому найбільш доцільно проводити зариблення дволітками. Одна дволітня особина товстолобика при масі тіла орієнтовно 130 грам споживає від 11,2 до 15,1 грам планктону за добу. При досяганні маси 1 кг – від 49,3 до 66,4 грам, а при досяганні маси 2 кг – відповідно від 257,6 до 347,3 грам планктону за добу. При прирості маси тіла на 1 кг споживається більше 150 кг фітопланктону і детриту.

Крім того, починаючи з дволітнього віку, товстолобики у водосховищі мають високий темп росту. За перший рік перебування у водосховищі вага товстолобика збільшується на 0,6 – 1,1 кг, у наступні роки – на 1,1 – 3,0 кг.

Таким чином, незважаючи на обґрунтований економічний і екологічний ефект від вселення рослиноїдних видів риб до водойм, обсяги їх зариблення не відповідають оптимальним, оскільки якість рибопосадкового матеріалу низька, а його вартість висока. Вирішити цю проблему можливо за рахунок створення племінного центру з підтримки та відновлення стада плідників чистих ліній рослиноїдних риб на базі існуючих риборозплідних організацій.

Такий племінний центр забезпечить отримання рибопосадкового матеріалу у необхідних для потреб області кількостях, якість малька і спроможність зариблювати водойми області дволітками, що вплине на більш швидку промислову віддачу при подальшому вилученні водних біоресурсів.

6. Розвиток аквакультури на водоймах Харківської області.

Аквакультура розглядається, як найбільш ефективний спосіб підтримки природних популяцій водних організмів. Сценарій розвитку цього напряму рибництва формується в напрямі диверсифікації об’єктів та способів
вирощування водних організмів з орієнтацією на інноваційність та екологічну безпеку. Але продуктивність акваферм невисока на відміну від провідних країн світу.

Розвиток сучасного рибного господарства має йти шляхом розширення аквакультури в регіоні. Створення системи відтворення цінних промислових риб є основним елементом аквакультури.

Доцільно запровадити заходи активізації рибогосподарської діяльності для задоволення потреб населення рибою та рибною продукцією.

Ці потенційні можливості можуть бути реалізовані за рахунок відтворення промислових риб. При цьому пріоритет залишається за промисловим розведенням гідробіонтів.

Пропонується:

визначити додаткові рибогосподарські технологічні водойми, розташовані в області і придатні для цілей аквакультури (ставки, озера та замкнені природні водойми);

створити сучасні рибогосподарські підприємства для отримання якісного рибопосадкового матеріалу, товарного вирощування водних біоресурсів у садках, басейнах, установках замкнутого водопостачання;

зобов’язати підприємців-орендарів виконувати роботи з відновлення природних нерестовищ та місць зимівлі водних біоресурсів, підтримки гідрохімічного режиму;

запровадити програму заохочувальних заходів для підприємців, які реально працюють та виявили бажання долучитися до розвитку сектору аквакультури в регіоні;

підприємцям-орендарям інформувати територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки їх загибелі;

підприємцям-орендарям здійснювати заходи з профілактики та боротьби із захворюванням та загибеллю водних біоресурсів;

зобов’язати підприємців-орендарів здійснювати вирощування риби, інших водних живих ресурсів за наявності позитивної ветеринарно-санітарної оцінки стану водних об’єктів;

зобов’язати підприємців-орендарів утримувати гідротехнічні споруди в належному технічному стані з урахуванням технологічних, ветеринарно-біологічних, санітарно-епідеміологічних заходів та своєчасного здійснення їх капітального ремонту.

7. Здійснення інвентаризації земельних ділянок та паспортизації водних об’єктів для цілей аквакультури.

Здійснення інвентаризації земельних ділянок та паспортизації водних об’єктів буде сприяти збільшенню кількості наданих в оренду водних об’єктів
суб’єктам господарювання, шо в свою чергу збільшить надходження коштів до бюджетів територіальних громад та розвитку аквакультури.

8. Облаштування місць для здійснення рибальства рибалками любителями.

Основними засобами регулювання любительського рибальства, відповідно до норм чинного законодавства, є встановлення добової норми вилову та просторове обмеження шляхом визначення водойм (їх ділянок) для здійснення любительського рибальства.

Незважаючи на те, що любительське рибальство в Україні традиційно є широко розвиненим, дослідження цього сегменту природокористування мали фрагментарний характер. Встановлення добової норми не повною мірою забезпечує оптимальний розподіл навантаження за об’єктами лову.

Організований розвиток рекреаційного рибальства в Україні гальмується багатьма причинами, найважливішими з яких є економічні. Рибалки-аматори не бачать необхідності і економічного зиску в об’єднанні у громадські організації, любительське рибальство продовжує залишатись стихійним.

Для подальшого розвитку рекреаційного рибальства необхідні:

здійснення досліджень для визначення потенціалу рибальського господарства в Харківській області, включаючи види риб та місця розташування, з урахуванням існуючих обмежень;

оцінка впливу любительського рибальства на стан водних біоресурсів водойми і розробка відповідних заходів оперативного та довгострокового регулювання;

створення рибальських зон: облаштування рибальських зон і рибальських майданчиків на річках, ставках та озерах із забезпеченням комфортної інфраструктури (туалети, парковки, пункти першої допомоги тощо) та нанесенням таких виділених зон на інтерактивну карту;

дотримання безпекової ситуації на водоймах з урахуванням можливих замінованих ділянок берегових та рекреаційних зон;

проведення семінарів та навчальних курсів для рибалок-любителів з метою підвищення знань стосовно питань охорони навколишнього середовища, правил рибальства та збереження водних ресурсів;

партнерство і співпраця з місцевими органами влади, неприбутковими організаціями та іншими стейкхолдерами для спільного розвитку рибальства в регіоні;

створення та підтримка рибальських товариств, які допомагатимуть розвивати рибальську культуру та спільноту в області;

залучення інвестицій у рибальську інфраструктуру для покращення якості послуг, забезпечення розвитку та сталого фінансування програм рекреаційного рибальства.

9. Здійснення меліоративних робіт та робіт із розчищення русел малих річок.

Водойми поступово заростають, перетворюючись на заболочені ділянки з несприятливим гідрохімічним режимом і, відповідно, низькою їх рибопродуктивністю.

Під розчищенням русла слід розуміти систему гідротехнічних робіт, що мають на меті звільнення від зайвих відкладів, сміття, повернення до попередніх, природних параметрів русла. Тому розчищення пов’язано
переважно з природоохоронними та протипаводковими роботами. На практиці ж під розчищенням розуміють усі види гідротехнічних робіт, які стосуються зміни гідроморфологічних параметрів русла. Такі роботи здійснюються за конкретним проєктом і включають поглиблення, розширення русла, знищення водної рослинності, будь-яких перешкод та деякі інші види гідротехнічних робіт.

З метою досягнення сприятливих умов для відтворення та нагулу водних біоресурсів необхідно здійснювати пошук альтернатив розчищенню русла. Такими альтернативами можуть бути роботи із ліквідації підпорів у паводковий період, промивання русла, створення штучних перекатів, будівництво
швидкотоків, які забезпечували б умови незамулення русла; вживання заходів щодо запобігання засмічення русла тощо. Окрім того необхідна паспортизація усіх річок і видів інженерної діяльності.

Для оптимізації стану водойм необхідно здійснювати науково-обґрунтоване зариблення природних водойм області в комплексі з меліоративними роботами (розчисткою водойм, боротьбою із цвітінням та заростанням).

Перелік напрямів та заходів Програми з орієнтовними обсягами фінансування за роками та результатами впровадження наведений у додатку 1.

IV. Результативні показники Програми

Програма має виражену комплексну спрямованість, як при розробленні конкретного завдання (поетапне виконання: спочатку розробляється науково-біологічне обґрунтування, потім проєкт проведення робіт і в подальшому – безпосереднє виконання робіт), так і при прогнозованому очікуванні результатів (багатовекторні – економічний, соціальний, екологічний та нормативно-правовий ефекти). Більшість напрямів має багаторічний (багаторазовий) ефект, який у залежності від виду робіт буде мати позитивні економічні, соціальні та екологічні наслідки протягом багатьох років після закінчення дії цієї Програми (від 5 до 20 років).

У підсумку виконання Програми очікуються такі результати:

збільшення виходу товарної рибної продукції, вилов якої здійснюється на водоймах Харківської області, до 3 тис. тонн на п’ятий рік виконання;

введення в рибогосподарський фонд 8 тис. га водойм;

підвищення якості води за рахунок зариблення водних об’єктів області рослиноїдними видами риб;

зниження собівартості рибної продукції за рахунок збільшення вилову риби у водних об’єктах області та забезпечення її цінової доступності для різних верств населення;

збільшення показника зайнятості населення області;

збільшення обсягів надходжень до бюджетів різних рівнів;

покращення якості рибної продукції за рахунок дієвого контролю на всіх етапах рибогосподарського процесу.

Кількісні показники виконання Програми наведені у додатку 2.

V. Координація та контроль

За ходом виконання Програми

Координатором виконання заходів і завдань Програми є Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації. Відповідальним виконавцем Програми є Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області.

Додаток 1

до Програми розвитку рибного господарства

Харківської області на 2025 – 2029 роки

Заходи та завдання Програми розвитку рибного господарства Харківської області

на 2025 – 2029 роки

Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання)	Перелік заходів Програми	Виконавці	Термін виконання заходу	Джерела фінансування	Орієнтовні обсяги фінансування за роками, млн. гривень					Очікуваний результат
					2025 рік	2026 рік	2027 рік	2028 рік	2029 рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1. Інвентаризація водних об’єктів Харківської області з метою визначення придатності їх для рибогосподарських потреб	1.1. Організувати інвентаризацію водних об’єктів Харківської області	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області,  Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, територіальні громади Харківської області	2025 – 2029  роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0	0	0	0	Отримання детальної інформації про водний фонд області, стан водойм та їх гідроспоруд та формулювання висновку щодо можливості використання водойм з метою рибогосподарських потреб
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
	1.2. Визначити можливості і напрям рибогосподарського використання водних об’єктів та підвищення їх рибопродуктивності			Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0	0	0	0
	1.3. Організувати розробку науково-біологічних обґрунтувань	Наукові організації та установи	2025 – 2029  роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0,16	0,16	0,16	0,16	2026 – 2029  роки: по 5 проєктів щороку
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0,16	0,16	0,16	0,16
2. Створення та відновлення природних і штучних нерестовищ для цінних видів водних біоресурсів на найбільших водних об’єктах Харківської області: Печенізькому, Краснопавлівському, Лозовеньківському, Берекському, Рогозянському водосховищах та оз. Лиман	2.1. Організувати виготовлення, встановлення та забезпечити обслуговування штучних нерестових гнізд	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області,  наукові організації та установи, рибогосподарські підприємства (за власний рахунок)	2025 – 2029  роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	2025 – 2029 роки – до 500 штук щороку
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01
3. Здійснення додаткових заходів із охорони водних біоресурсів, регулювання рибальства	3.1. Здійснити комплексні заходи щодо забезпечення охорони і раціонального використання водних біоресурсів Харківської області	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, рибогосподарські підприємства (за власний рахунок)	2025 – 2029 року	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0	0	0	0	Здійснення комплексних рейдів щодо забезпечення охорони і раціонального використання водних біоресурсів. Збереження аборигенних видів водних біоресурсів
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0	0	0	0
4. Інвентаризація водозабірних споруд області та обладнання їх ефективними системами рибозахисту	4.1. Організувати інвентаризацію водозабірних споруд	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, наукові організації та установи, Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, підприємства усіх форм власності, що здійснюють забір води з водних об’єктів області	2025 – 2029 роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0,08	0,08	0,08	0,08	Залучення спеціалізованих установ та організацій із виробництва та обладнання водозабірних споруд підприємств ефективними системами рибозахисту. Збереження молоді існуючих водних біоресурсів
	4.2. Організувати іхтіологічні спостереження та визначити ефективність роботи РЗП			Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
	4.3. Організувати обладнання водозабірних споруд ефективними системами рибозахисту			Інші джерела	0	0,08	0,08	0,08	0,08
5. Штучне відтворення у водних об’єктах Харківської області ресурсних і функціонально цінних видів риб	5.1. Визначити водні об’єкти для вселення риб-меліораторів з метою підвищення якості питної води	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, наукові організації та установи, рибогосподарські підприємства усіх форм власності (за власний рахунок)	2025 – 2029 роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0,1	0,1	0,1	0,1	2025 рік – визначення якісних та кількісних показників вселення водних біоресурсів у водойми області
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
	5.2. Організувати розробку науково-біологічних обґрунтувань вселення водних біоресурсів			Обласний бюджет	0	0	0	0	0	2026 – 2029  роки – по 2 науково-біологічних обґрунтування щороку
				Інші джерела	0	0,1	0,1	0,1	0,1
	5.3. Організувати здійснення робіт з відтворення водних об’єктів Харківської області молоддю цінних у промисловому відношенні водних біоресурсів	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, рибогосподарські підприємства усіх форм власності	2025 – 2029 роки	Загальний обсяг, у т.ч.	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	Відтворення водних біоресурсів у водоймах Харківської області в обсягах: 2025 – 2029  роки – до 0,2 млн екз. щороку
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
6. Розвиток аквакультури на водоймах Харківської області	6.1. Визначити додаткові рибогосподарські технологічні водойми, розташовані в області і придатні для цілей аквакультури (ставки, озера та замкнені природні водойми)	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, територіальні громади Харківської області	2025 – 2029 роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0,1	0,1	0,1	0,1	Інформація щодо стану технологічних водойм для можливості їх використання в цілях аквакультури
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0,1	0,1	0,1	0,1
	6.2. Забезпечити виконання програм заохочувальних заходів для підприємців, які реально працюють та виявили бажання долучитися до розвитку сектору аквакультури в регіоні			Загальний обсяг, у т.ч.	0	0	0	0	0	По 2 програми щороку
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0	0	0	0
7. Інвентаризація земельних ділянок та паспортизація водних об’єктів для цілей аквакультури	7.1. Організувати інвентаризацію земельних ділянок та паспортизацію водних об’єктів для передачі їх в оренду	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, рибогосподарські підприємства усіх форм власності, Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області, територіальні громади Харківської області	2025 – 2029 роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0	0	0	0	Технічна документація на земельні ділянки водного фонду Паспорти водних об’єктів
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0	0	0	0
8. Облаштування місць для здійснення рибальства рибалками любителями	8.1. Організувати облаштування місць для здійснення любительського та спортивного рибальства	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, територіальні громади Харківської області, рибогосподарські підприємства різних форм власності (за власний рахунок)	2025 – 2029 роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0,1	0,1	0,1	0,1	Державна реєстрація громадських організацій рибалок-любителів Встановлення необхідної інфраструктури в місцях любительського рибальства: 2026 – 2029 роки – по 3 місця щороку
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0,1	0,1	0,1	0,1
9. Проведення меліоративних робіт та робіт із розчищення водойм	9.1. Організувати розчистку водойм, боротьбу із цвітінням та заростанням	Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, територіальні громади Харківської області, рибогосподарські підприємства різних форм власності (за власний рахунок)	2025 – 2029 роки	Загальний обсяг, у т.ч.	0	0,3	0,3	0,3	0,3	Виконання робіт на 5 водоймах щороку
				Державний бюджет	0	0	0	0	0
				Обласний бюджет	0	0	0	0	0
				Інші джерела	0	0,3	0,3	0,3	0,3

Додаток 2

до Програми розвитку рибного господарства

Харківської області на 2025 – 2029 роки

Кількісні показники виконання Програми

Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання)	Кількісні показники виконання Програми
	Найменування показника	Одиниця виміру	Всього за Програмою	Значення показника по роках
				2025 р.	2026 р.	2027 р.	2028 р.	2029 р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.  Створення та відновлення природних і штучних нерестовищ для цінних видів водних живих ресурсів найбільших водойм Харківської області: Печенізькому, Краснопавлівському водосховищах та оз. Лиман	Штучні нерестові гнізда (установлення і обслуговування)	Одиниць	12500	2500	2500	2500	2500	2500
2. Проведення інвентаризації водозабірних споруд області та обладнання їх ефективними системами рибозахисту	Щорічна інвентаризація водозабірних споруд	Одиниць	37	37	37	37	37	37
	Іхтіологічні спостереження та ефективність РЗП	Одиниць	10	2	2	2	2	2
3. Штучне відтворення у водних об’єктах Харківської області ресурсних і функціонально цінних видів риб	Показник зариблення водойм Харківської області молоддю водних біоресурсів за власний рахунок підприємств, установ та організацій різних форм власності	Млн екз.	1,0	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
4. Збільшення обсягів вилову водних біоресурсів з водойм Харківської області	Показник вилову водних біоресурсів суб’єктами господарської діяльності	Тонн	13,2	1,2	3,0	3,0	3,0	3,0
5. Проведення агітаційної та роз’яснювальної роботи щодо вимог чинного законодавства з питань ведення рибного господарства	Кількість інформаційних стендів з розміщенням на них законодавчих актів та інформації з питань ведення рибного господарства, правил рибальства тощо	Одиниць	135	27	27	27	27	27
	Кількість заходів, спрямованих на проведення роз’яснювальної роботи з орендарями земель водного фонду з питань здійснення ними рибогосподарської діяльності. Проведення нарад з орендарями земель водного фонду на рівні районних військових адміністрацій	Одиниць	135	27	27	27	27	27
	Кількість розроблених та розповсюджених серед населення інформаційних буклетів та листівок з інформацією щодо питань охорони та відтворення водних біоресурсів, вимог чинного законодавства при здійсненні любительського і спортивного рибальства	Одиниць	320	64	64	64	64	64