З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

рішенням обласної ради

від 27 січня 2005 року  (р23-4-4)

(ХХІІІ сесія IV скликання)

 

 

 

 

 

 

П р о г р а м а

соціального захисту громадян,

яким виповнилося 100 і більше років,

на 2005 рік

 

 

 

Загальна частина

 

     Указом Президента України від 29.09.2004р. №1135 2005 рік оголошено Роком ветеранів і звернуто особливу увагу на осіб, яким виповнилося 100 і більше років.

     В області станом на 1 січня 2005 року проживає 87 таких громадян та  76 громадян, яким на протязі 2005 року виповнюється 100 років.

     Із загальної кількості столітніх 11 чоловіків, решта – 75 осіб – жінки.

     Самий найстарший довгожитель  це – Колєснікова Акулина Єгорівна, 16.06.1897 року народження, яка проживає у селищі Рогань  Харківського району області.

     Осіб, яким виповнилося 105 років – 3 чоловіка, 104 роки – 5 чол., 103 роки –   4 чол., 102 роки – 9 чол., 101 рік – 24 особи.

     74% 100-літніх ветеранів  (64 чол.) являються учасниками війни, із них 7 чол. учасники бойових дій, із яких 3 інваліди Великої Вітчизняної війни.

     30 чоловік із загальної кількості 100-літніх (34,5%) отримують пенсію за померлого годувальника, або померлого інваліда війни, або соціальну пенсію.

     47 чоловік отримують пенсію за віком при повному стажі.

     Лише один столітній ветеран отримує пенсію не через ПФУ, а від Міністерства оборони України – це Парткевич Наталія Андріївна,  30.09.1903 року народження, яка проживає в Дзержинському районі м.Харкова. Також  один ветеран Дьомкін Іван Валер’янович, 13.10.19903 року народження, учасник бойових дій, отримує пенсію за віком як науковий працівник – працював викладачем Харківського інституту культури.

     16 столітніх одиноких осіб в області обслуговуються районними територіальними центрами, а один з них – Семенова Марія Іванівна, 04.03.1900 року народження, проживає у Краснооскольському будинку-інтернаті Ізюмського району.

     Метою програми є надання всебічної допомоги цій категорії громадян та популяризації довголіття.

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2002р. № 1532 “Про виплату державної допомоги особам, яким виповнилося 100 і більше років” органами Пенсійного фонду України здійснюється виплата допомоги за рахунок Державного бюджету. Сума допомоги обраховується як різниця між прожитковим мінімумом для непрацездатних осіб і розміром пенсії.

     Додатково до державної допомоги необхідно вжити вичерпних заходів для найбільш повного задоволення соціально-побутових і духовних потреб цих людей.

     Головне - це підтримка здоров’я 100-літніх мешканців Харківщини, що має здійснюватися шляхом постійного нагляду дільничних і сімейних лікарів, надання своєчасної медичної допомоги, за потребою госпіталізації, та забезпечення необхідними ліками, закріплення за аптеками.

     Для забезпечення в повній мірі медико-соціального обслуговування 100-літніх громадян слід залучити товариство Червоного Хреста. Роботу патронажних систем із цією категорією громадян доцільно органічно поєднати із роботою соціальних працівників територіальних центрів соціально-побутового обслуговування одиноких непрацездатних громадян.

     Соціально-побутові послуги, що надаються територіальними центрами, слід розширити шляхом надання матеріальної і натуральної допомоги із усіх можливих джерел. Допомога в поєднанні із пенсією має стати гарантом повного забезпечення щоденних потреб довгожителів.

     Житлово-побутові умови 100-літніх людей необхідно обстежувати і, за потребою, вживати заходів щодо їх покращання. Ресурси для вирішення цих проблем слід вишукати   в бюджетах територіальних громад. Для вирішення житлово-побутових проблем 100-літніх громадян усім структурам державної влади і місцевого самоврядування необхідно забезпечити надання в повній мірі якісних комунальних послуг.

     Умови проживання, якість медичного обслуговування, пенсійного забезпечення та матеріальної підтримки, а головне – спосіб життя та духовні потреби громадян, які досягли 100-літнього віку, повинні стати прикладом для молодших поколінь. Закладам освіти і культури належить вжити заходів до популяризації здорового способу  життя серед населення, в першу чергу – серед молоді.