Затверджено

рішення обласної ради

від 21 квітня 2011 року № 117-VI

(V сесія VI скликання)

Обласна Програма

раціонального використання та охорони земель

в Харківській області

на 2011 – 2015 роки

м. Харків

2011 рік

ПАСПОРТ

обласної  Програми раціонального використання та охорони земель в Харківській області на 2011 – 2015 роки

1. Ініціатор розроблення Програми: постійна комісія з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування Харківської обласної ради.

2. Розробник Програми: Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.

3. Співрозробники Програми: Головне управління Держкомзему у Харківській області та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

4. Відповідальний виконавець Програми: Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.

5. Співвиконавці Програми: Головне управління Держкомзему у Харківській області та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, органи місцевого самоврядування області, районні державні адміністрації.

6. Термін реалізації Програми: 2011 – 2015 роки.

7. Обсяги фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів Програми:

Джерела фінансування	Обсяги фінансу- вання	у тому числі по роках
		2011	прогнозовані
			2012	2013	2014	2015
Державний бюджет України (тис. грн.)	192777	16040	47752	44141	38196	46648
Обласний бюджет (в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва) (тис. грн.)	11070	7980	870	800	740	680
Місцеві бюджети області (тис. грн.)	268720	35158	68216	67836	47472	50038
Інші джерела, не заборонені чинним законодавством України (тис. грн.)	206504	24844	53057	52761	36923	38919
Всього (тис. грн.)	679071	84022	169895	165538	123331	136285

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

З метою реалізації в області основних засад соціально-економічної політики держави на найближчий період, для подолання кризового стану у сфері використання та охорони земель, зокрема земель сільськогосподарського призначення, необхідно вжити превентивні заходи. Ця проблема потребує комплексного вирішення, що можливо лише на основі впровадження програмно-цільового методу, який передбачає використання передових технологій, а також системного підходу до еколого-економічного обґрунтування та механізму його реалізації, узгодження обсягів наявних земельних ресурсів з їх потребою для розвитку економіки, максимально ефективне використання коштів на потреби охорони земель.

З урахуванням результатів моніторингу стану ґрунтів земель сільськогосподарського призначення, неможливості у найближчому часі самовідтворення їх властивостей та на підставі висновків щодо критичного стану ґрунтів в області передбачено здійснення заходів із впровадження науково обґрунтованих сівозмін.

Фінансування заходів щодо охорони земель за рахунок державних коштів, в умовах коли системна економічна криза поширилася також на сферу використання земельних ресурсів, є недостатнім. Необхідно забезпечити своєчасне та ефективне використання коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, з урахуванням необхідності здійснення всього комплексу заходів щодо охорони та забезпечення раціонального використання земель.

         Проблеми, що існують у сфері використання та охорони земель, потребують невідкладного вирішення.

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

         Харківська область розташована на північному сході України, на вододілі, що поділяє басейни рік Дніпра і Дону, в лісостеповій і степовій зонах.

         Територія області складає 31,4 тис. км², що становить 5,2% від загальної площі України. Як адміністративно–територіальна одиниця область розподілена на 27 районів та 17 міст, у т.ч. 7 – обласного значення.

2. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Необхідність розроблення Програми зумовлена тим, що:

· стан використання та охорони земельних ресурсів в області є незадовільним і має тенденцію до погіршення зі значними диспропорціями;

· незадовільний екологічний стан земельних ресурсів є однією з головних причин погіршення якості навколишнього природного середовища;

· вирішення проблем у сфері використання та охорони земель належить до пріоритетних напрямів державної політики в проведенні соціально-економічних реформ, у тому числі земельної реформи;

· реформування господарського комплексу повинне проводитися з достатнім гарантуванням екологічної безпеки населення, відновленням стану навколишнього природного середовища, у тому числі якісного стану земель;

· існує невідкладна потреба у забезпеченні своєчасного та ефективного використання коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, у відповідності до чинного земельного законодавства.

Метою Програми є:

раціональне використання та охорона земель, їх захист від виснаження, деградації та забруднення; підвищення врожаїв сільськогосподарських культур;

збільшення обсягів виробництва високоякісної та екологічно чистої продукції та забезпечення продовольчої безпеки держави: збереження ландшафтного і біологічного різноманіття та створення екологічно безпечних умов проживання населення і провадження господарської діяльності;

реалізація державної політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населення і галузей економіки в земельних ресурсах.

Основними стратегічними завданнями Програми є:

забезпечення пріоритету вимог екобезпеки в процесі використання земель;

раціональне розміщення та оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил;

гармонійне поєднання господарської діяльності з охороною довкілля;

підвищення родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, захист ґрунтів від ерозії та створення на цій основі умов для зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;

зміцнення продовольчої безпеки країни.

3. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ПРОГРАМИ

Основними заходами Програми є:

1. Проведення інвентаризації земель.

2. Проведення нормативної грошової оцінки земель.

3. Встановлення та зміна меж населених пунктів.

4. Проведення розмежування земель державної та комунальної власності.

5. Охорона земель:

5.1. Запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву та мінімізації їх наслідків, зокрема на землях сільськогосподарського призначення, шляхом впровадження ґрунтозахисних технологій та інших заходів щодо охорони родючості ґрунтів.

5.2. Призупинення процесів деградації земель і підвищення родючості ґрунтів.

5.3. Проведення хімічної меліорації ґрунтів.

5.4. Проведення агролісомеліоративних заходів.

5.5. Створення сучасних систем ґрунтозахисного землеробства.

6. Проведення аналізу стану використання та охорони земель з урахуванням використання ресурсів біосфери, які забезпечують їх відтворення, функціональну рівновагу та еволюцію як бази соціально-економічного розвитку суспільства.

ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

Інвентаризація земель є базовою основою для проведення їх грошової оцінки, ведення державного земельного кадастру, розмежування земель державної та комунальної власності.                                                                 Достовірні дані про площі, межі, склад угідь та конфігурацію земельних ділянок надають можливість прогнозувати використання земель, передбачати надходження коштів до бюджетів різних рівнів, обґрунтовано нараховувати земельний податок, сприяти здійсненню раціональної політики у сфері формування ринку землі. Важливо знати, які земельні ділянки не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням, всупереч вимогам земельного та природоохоронного законодавства.                                   За результатами проведення інвентаризації буде створена інформаційна база для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земельних ресурсів, оподаткування земель, їх розмежування. Відбудеться кардинальне покращення якості та зниження вартості зазначених робіт. Програмою передбачається проведення протягом 2011 – 2015 років інвентаризації земель несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів та за їх межами. Інвентаризацію земель в межах населених пунктів передбачається провести на площі 182,3 тис. га  на загальну суму 98079,8 тис. грн. За межами населених пунктів – на площі 322,67 тис. га на загальну суму                        60760,0 тис. грн. (додатки 1, 2).

ПРОВЕДЕННЯ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ

При формуванні регіонального та місцевих бюджетів особлива увага приділяється пошуку додаткових джерел їх наповнення та максимальному уникненню бюджетних втрат від використання найбільш стабільних джерел надходжень, серед яких значне місце займають надходження від плати за використання основного національного багатства – землі.                                     Плата за землю визначається у вигляді земельного податку або орендної плати в залежності від нормативної грошової оцінки земель.                  Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробленні показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.                                          Із загальної кількості населених пунктів (1758) нормативну грошову оцінку земель необхідно провести в 606 населених пунктах області. На Ії проведення потрібні кошти в сумі 4711,511 тис. грн. (додаток 3).               У 1152 населених пунктах області уже проведена нормативна грошова оцінка земель.                                                                                                             Ії повторного проведення потребують земельні ділянки в 726 населених пунктах області. Для проведення повторної нормативної грошової оцінки земель необхідні кошти в сумі 5241,279 тис. грн. (додаток 4).                                 Станом на 01.01.11 нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проведена на площі 74,96 тис. га, що становить лише 11,1% від загальної площі земель несільськогосподарського призначення.                             У подальшому територіальні органи Держкомзему у Харківській області планують забезпечувати обов'язкове проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів при наданні їх в оренду.

ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНА МЕЖ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Нові форми земельних відносин зумовлюють необхідність зміни територіального землеустрою, який у сучасних умовах повинен забезпечити функціонування усіх галузей економіки, удосконалення раціональної системи сталого землекористування, достовірності встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень.

На сьогоднішній день 1714 населених пунктів потребують зміни меж. На проведення робіт, пов’язаних із встановленням та зміною меж населених пунктів, необхідні кошти загальною сумою 71051,07 тис. грн. (додаток 5).

ПРОВЕДЕННЯ РОЗМЕЖУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Одним із актуальних питань у сфері земельних відносин є проведення розмежування земель державної та комунальної власності. Адже саме комунальна власність на землю надасть можливість органам місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання щодо використання зазначених земель, отримувати додаткові надходження до місцевих бюджетів та використовувати їх для потреб громади.                                                     При розмежуванні земель сформується комунальна форма власності на землю. Це забезпечить рівні права власності на землю територіальних громад та держави, буде сприяти раціональному використанню наявних земельних ресурсів, надходженню додаткових коштів до державного та місцевих бюджетів.                                                                                                                  Програмою передбачається проведення протягом 2011 – 2015 років розмежування земель державної та комунальної власності за рахунок коштів, необхідних для реалізації заходів Програми, на основі матеріалів інвентаризації земель.                                                                                               В області підлягає розмежуванню 1299,54 тис. га земель на загальну суму 258482 тис. грн. (додаток 6).                                                        

ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

Деградаційні процеси та їх вплив на стан земельних ресурсів

У більшості галузей економіки через недосконалість нормативів та низький рівень проектно-технічних рішень землі використовуються нераціонально.

Надмірне розширення площі ріллі, у тому числі на схилових землях, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу.

Істотним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів через зростання деградації агроландшафтів є водна ерозія ґрунтів. Досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення.

         Значні площі систематично піддаються вітровій ерозії.

У структурі земель області значні площі займають ґрунти з незадовільними властивостями (деградовані та інші малородючі ґрунти).

Таким чином, стан використання та охорони земельних ресурсів характеризується як незадовільний і має тенденцію до погіршення із значними диспропорціями, зокрема:

· надзвичайно високим економічно та екологічно не обґрунтованим рівнем господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння території;

· нерівномірним сільськогосподарським освоєнням території, внаслідок чого розораність земель в окремих районах досягла надмірних масштабів;

· інтенсивним розвитком деградаційних процесів та наявністю значних площ деградованих земель;

· стихійним формуванням нових типів землекористування в ринкових умовах шляхом оренди земельних часток (паїв), які характеризуються нестабільністю, дрібноконтурністю, черезсмужжям;

· відсутністю програм комплексного вирішення питань щодо використання та охорони земель.

Основна мета охорони земель – це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення та підвищення родючості ґрунтів, захист від шкідливих антропогенних впливів.

         Земля – специфічний вид матеріальних ресурсів, який є базисом, головним засобом виробництва в сільському господарстві та сховищем природних багатств.

         Продуктивні землі здатні фізично не зменшуватися і не втрачати своєї родючості, але тільки за умов раціонального та екологічно виваженого використання.

         Заходи щодо охорони земель передбачають:

         - проведення хімічної меліорації ґрунтів;

- впровадження агролісомеліоративних заходів;

- будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд та їх ремонт.

Проведення хімічної меліорації ґрунтів

Хімічна меліорація ґрунтів – це комплекс заходів, які значно покращують фізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунту, утворюючи сприятливі умови для енергійного росту і розвитку рослин.

         В області основними ресурсами для проведення хімічної меліорації ґрунтів є запаси дефекату на цукрових заводах – понад 200 тис. тонн. За даними хімічних аналізів, проведених Харківським центром «Облдержродючість», у перерахунку на суху речовину в чистому дефекаті знаходиться 70-80% вуглекислого кальцію, що свідчить про придатність його до використання як хімічного меліоранту ґрунтів.

Вапнування – один із найбільш тривалих факторів за дією хімічного впливу на ґрунт і його родючість, який позитивно діє протягом 5 – 7 років. При правильному використанні вапнякових матеріалів (вапно, дефекат) урожайність більшості сільськогосподарських культур підвищується.

Виконання програми вапнування сильно-та середньокислих ґрунтів забезпечить отримання приросту врожаїв озимої пшениці на 2 – 4 ц/га, зерна кукурудзи – на 4 – 5 ц/га, цукрових буряків – на 25 – 40 ц/га.

Надходження в ґрунт кальцію стабілізує водно-фізичні властивості ґрунту, зменшує ерозійні процеси, що призводить до відтворення родючості ґрунту, поліпшення його водно-фізичних властивостей (додаток 7).

Проведення хімічної меліорації ґрунтів реально сприятиме відтворенню родючості ґрунтів в Харківській області, одержанню стабільного врожаю сільськогосподарських культур.

Для проведення робіт з хімічної меліорації ґрунтів необхідні кошти в сумі 5080 тис. грн. (додаток 8).

Проведення рекультивації та консервації земель

         Рекультивація та консервація земель є невід’ємним заходом з охорони земель.

         Рекультивація порушених земель – це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності земель.

         Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення.

         Для виконання цих робіт необхідні кошти в сумі 6575 тис. грн. (додаток 9).

Проведення агролісомеліоративних заходів

Харківська область – лісодефіцитна. Малозаліснені території потребують створення захисних лісонасаджень. Полезахисні лісові смуги та інші захисні лісові насадження є основою надійного захисту земель від ерозії, зменшення стоку води та накопичення вологи в ґрунті.

         Проведення агролісомеліоративних заходів (створення захисних лісових насаджень на невгіддях, реконструкція діючих захисних лісових насаджень, полезахисних і стокорегулюючих лісових смуг) є складовою частиною проекту землеустрою з контурно-меліоративною організацією території.

         Загальні обсяги фінансування на проведення агролісомеліоративних заходів щодо створення захисних лісових насаджень на 2011 – 2015 роки по Харківській області наведені в додатку 10.

         Вартість робіт щодо проведення агролісомеліоративних заходів за Програмою становить 19855 тис.грн.

Пріоритетним напрямом розвитку лісогосподарської галузі області на цей час та на перспективу слід вважати поступове нарощування обсягів відтворення лісів, зокрема захисного лісорозведення, усіма користувачами лісового фонду.

Розвиток захисного лісорозведення, цілеспрямована консервація деградованих і малопродуктивних сільгоспугідь – перспективний шлях досягнення взаємодоповнюючих цілей, поступового збільшення лісистості області та збереження природної родючості землі.

Способи лісовідновлення та лісорозведення (садіння і висівання лісу, природне поновлення) необхідно визначати з урахуванням природнокліматичних умов місцезростання та рекомендацій лісовпорядкування. Програмою передбачено розширення мережі селекційно – насіннєвої бази, збільшення площ зайнятих під тепличне господарство та традиційні лісорозсадники для вирощування садивного матеріалу, забезпечення лісокористувачів області якісним садивним матеріалом.

Для проведення робіт із захисного лісорозведення необхідні кошти в сумі 76836 тис. грн., в тому числі за рахунок обласного бюджету - 3490 тис.грн. (додаток 11).

Нарощування обсягів із захисного лісорозведення слід проводити шляхом заліснення малопродуктивних, змитих, дефльованих та ерозійно небезпечних земель, визначених Головним управлінням Держкомзему у Харківській  області.

Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд та їх ремонт

         На території Харківської області широке розповсюдження має водна ерозія, що проявляється в різних видах. Ґрунт на схилах руйнується поверхневим змивом. При інтенсивній лінійній ерозії на схилових пасовищах спостерігається зростання площі ярів. В області більше 23 тис. га цінних угідь зруйновано ярами, виносами з ярів. Замулюються заплави, річки та ставки.

         У комплексі протиерозійних заходів значне місце займають гідротехнічні споруди: водозатримуючі вали, вали-тераси, водоскидні споруди та протиерозійні ставки.

         В області з 1971 року було побудовано водозатримуючих валів – 518,6 км, гідротехнічних споруд - 109 шт., протиерозійних ставків – 107 шт. Указані споруди потребують ремонту та реконструкції. На цей час виникла необхідність будівництва нових протиерозійних споруд та проведення інших ґрунтозахисних заходів.

         Розрахунок потреби в коштах для надійного захисту земель від ерозії наведено в додатках 12, 13.

         Вартість робіт з будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд та проведення їх ремонту становить 36827 тис.грн.

4. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Програма розрахована на 2011 – 2015 роки і має бути реалізована шляхом проведення основних заходів і робіт, передбачених в додатках до Програми.

Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації забезпечує організацію та виконання заходів Програми.

Виконавцями заходів Програми є Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, Головне управління Держкомзему у Харківській області, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, органи місцевого самоврядування, районні державні адміністрації.

5. ФІНАСУВАННЯ ПРОГРАМИ

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, становить 679071 тис.грн.

Джерелами фінансування Програми є кошти державного, обласного, місцевих бюджетів та надходження з інших джерел фінансування не заборонених чинним законодавством України, у тому числі кошти, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

Кошти, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва витрачаються на освоєння  земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб,  поліпшення відповідних  угідь,  охорону земель  відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а  також   на   проведення інвентаризації   земель,   проведення нормативної  грошової оцінки землі,  розмежування земель державної та комунальної власності.  Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

         Розрахунок вартості робіт, передбачених Програмою, проведений на підставі розцінок, що існували в 2010 році, тому в процесі реалізації Програми вони можуть бути уточнені.

         Головним розпорядником коштів обласного бюджету, передбачених на виконання заходів Програми, є Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.

         Інформацію щодо розподілу коштів на 2011 рік в розрізі заходів наведено в додатку 16 Програми. Фінансування на наступні роки буде здійснюватися виходячи із наявності коштів та першочергових потреб їх використання за напрямками.   

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Виконання передбачених Програмою заходів і завдань дасть змогу:

· призупинити ґрунтово-деградаційні процеси, зокрема зниження вмісту гумусу, і досягти його бездефіцитного балансу;

· збільшити врожаї сільськогосподарських культур, забезпечити стабільний прибуток сільськогосподарських підприємств, зміцнити їх фінансово-економічний стан, підвищити добробут сільського населення;

· збільшити надходження коштів до бюджетів усіх рівнів за рахунок проведення нормативної грошової оцінки земель;

· оптимізувати структуру земельних угідь;

· розробити моделі сталого землекористування для окремих регіонів області;

· створити єдину завершену систему лісомеліоративних насаджень у долинах річок;

· збільшити площі земель з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження ландшафтного і біологічного різноманіття;

· здійснити консервацію деградованих, малопродуктивних земель;

· створити та упорядкувати водоохоронні зони і прибережні захисні смуги на водних об'єктах.

Реалізація зазначених у Програмі заходів забезпечить:

        в економічній сфері – підвищення ефективності суспільного виробництва завдяки раціональному використанню природо-ресурсного потенціалу земель, природних, економічних та інших видів ресурсів, зокрема, буде розв'язана проблема підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва відповідно до змін в аграрному секторі області;

        в екологічній сфері – раціональне використання та охорону земель, збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпечення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини шляхом обґрунтування екологічно допустимих рівнів та режимів використання земель;

        у соціальній сфері – створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорону та раціональне використання історико-культурної спадщини.

Програма є складовою частиною діяльності із забезпечення екологічної рівноваги, соціальної стабільності Харківської області.

7.  КОНТРОЛЬ ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПРОГРАМИ

Контролює ефективність реалізації заходів Програми Харківська обласна рада.

Обласна державна адміністрація здійснює координаційно-організаційне забезпечення виконання Програми та до закінчення терміну реалізації Програми щороку, починаючи з 2012 року, інформує обласну раду про її виконання.

Заступник голови обласної ради                                                        Л. Давидова