Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 жовтня 2002 р.

за N 847/7135

Відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (3116-12) та Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. N 1182 (1182-2002-п) , НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Критерії заборони поширення сортів в Україні, що додаються.

2. Державній службі з охорони прав на сорти рослин (Волкодав В.В.) подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державній службі з охорони прав на сорти рослин (Волкодав В.В.) опублікувати ці Критерії в Офіційному виданні Держсортслужби.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Державного секретаря Яковенка В.П.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної

політики України

30 серпня 2002 р. N 247

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 жовтня 2002 р.

за N 847/7135

1.1. Критерії заборони поширення сортів в Україні (далі - Критерії) розроблені відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (3116-12) .

1.2. Визначення термінів та скорочень

Держсортслужба - Державна служба з охорони прав на сорти рослин;

Державна реєстрація - унесення сорту до Державного реєстру сортів рослин в Україні на підставі рішення Держсортслужби;

заявка на сорт рослин (заявка) - сукупність документів, необхідних для реєстрації сорту й отримання охоронних документів, що засвідчують право на сорт;

заявник - особа, яка подала заявку;

поширення сорту - комерційне розповсюдження сорту, занесеного до Реєстру сортів;

Реєстр сортів - Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні;

1.3. Урахування цих Критеріїв є обов'язковим для юридичних і фізичних осіб усіх форм власності, які звертаються до Держсортслужби для державної реєстрації сорту.

1.4. Ці Критерії поширюються на роди і види тих рослин, сорти яких підлягають державному випробуванню з визначенням придатності до поширення в Україні.

1.5. Заявник при поданні заявки на реєстрацію повинен надавати правдиву інформацію щодо сортів рослин у відповідності до встановлених Критеріїв.

1.6. Якщо за результатами випробування встановлено, що даний сорт підпадає хоча б під один з Критеріїв, Держсортслужба приймає рішення про відмову в державній реєстрації цього сорту з публікуванням цієї інформації в Офіційному виданні.

1.7. Заявник, сорт якого відхилений від державної реєстрації (пункт 1.6), повідомляється Держсортслужбою про це протягом трьох місяців з дати прийняття рішення.

1.8. Якщо заявник не погоджується з рішенням Держсортслужби щодо відхилення сорту від державної реєстрації, він може оскаржити дане рішення в судовому порядку.

Критерії розповсюджуються на сорти, які:

1. Не придатні до правової охорони.

2. Не задовольняють потреби суспільства.

3. Становлять загрозу життю і здоров'ю людей.

4. Завдають шкоди рослинному і тваринному світу та довкіллю.

2.1. Сорти, не придатні до правової охорони

Сортами, не придатними до правової охорони, вважаються сорти, які не відповідають:

2.1.1. Новизні:

допускалося виробництво, розмноження посадкового матеріалу (насіння) сорту з метою комерційного використання;

сорт або його посадковий матеріал (насіння) продавали або пропонували до продажу;

здійснювався експорт або імпорт посадкового матеріалу (насіння) сорту;

посадковий матеріал (насіння) сорту зберігався для дій, зазначених у цьому пункті.

Ці вимоги поширюються на посадковий матеріал (насіння) сорту, якщо до дати, на яку заявка на нього вважається поданою, особа, що подала заявку, чи інша особа здійснювала ці дії на території України - за один рік, на територіях інших держав - за 4 роки (6 - для деревних, чагарникових та винограду) до зазначеної дати.

2.1.2. Вирізняльності:

за проявом ознак сорт не відрізняється від будь-якого іншого сорту, поширеного на певній території в будь-якій державі, представлений зразком у загальнодоступній колекції, відомості про прояви ознак якого стали загальнодоступними у світі шляхом їх опису в будь-якій публікації, якому надана правова охорона і/або який внесений до офіційного реєстру сортів у будь-якій державі і вважається загальновідомим.

2.1.3. Однорідності:

з урахуванням особливостей розмноження сорту, рослини повністю або частково втратили подібність за своїми основними ознаками, наведеними в описі.

2.1.4. Стабільності:

основні ознаки, визначені в описі сорту, змінюються після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, наприкінці кожного такого циклу.

2.2. Сорти, які не задовольняють потреби суспільства

Сортами, що не задовольняють потреби суспільства, уважаються сорти, які мають такі характеристики:

урожайність сорту, яка відзначена протягом проведення випробувань, менша, ніж усереднена врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років, на величину нижнього значення довірчого інтервалу, яка обчислюється за відповідною методикою, окрім сорту, який за стійкістю до хвороб і шкідників, екстремальних факторів середовища, іншими господарчо-корисними ознаками та показниками, що визначаються в процесі державного випробування Держсортслужбою, значно перевершує зазначені сорти;

якісні показники сорту поступаються якісними показниками сортів, що пройшли державну реєстрацію в останні п'ять років;

сорти, стійкість яких до хвороб, шкідників та стресових факторів вирощування менше 5 балів за 9-бальною шкалою.

2.3. Сорти, що становлять загрозу життю і здоров'ю людей

Продукція переробки яких:

містить шкідливі речовини;

є небезпечною для харчування;

використовується для виготовлення наркотичних та отруйних речовин, коли це заборонено законодавством.

2.4. Сорти, що завдають шкоди рослинному і тваринному світу та довкіллю:

сорти, неконтрольоване розмноження яких сприяє поширенню ареалу диких видів та засміченню посівів культурних рослин;

сорти, що здатні накопичувати джерела інфекції і в результаті створювати умови виникнення епіфітотій;

сорти, вегетативні та генеративні органи яких містять особливі специфічні речовини, що стимулюють розмноження шкідників, а це створює умови виникнення епізоотій;

сорти, створені методом генетичної інженерії, які за умов культивування їх можуть провокувати небажані наслідки. Реєстрація таких сортів здійснюється відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють генетично-інженерну діяльність.