На виконання вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України (550-14) і з метою впорядкування організації поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, НАКАЗУЮ:

1. Заступникам Міністра оборони України, командувачам військ оперативних командувань, начальнику Національної академії оборони України, начальникам управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, начальнику залізничних військ - начальнику Головного управління залізничних військ Міністерства оборони України, командувачам корпусів, командирам з'єднань, військових частин, начальникам гарнізонів, військових навчальних закладів, установ, організацій, військовим комісарам Автономної Республіки Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським, районним і міським військовим комісарам:

разом з правоохоронними органами забезпечити об'єктивне розслідування фактів загибелі (смерті) військовослужбовців;

порядок та організацію поховання у кожному окремому випадку узгоджувати з місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування за місцем поховання та рідними загиблих (померлих) військовослужбовців;

для участі у відданні військових почестей під час поховання військовослужбовців залучати підрозділи та оркестри Збройних Сил України, а також підрозділи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які залучаються до несення служби в гарнізоні;

витрати, пов'язані із закупівлею предметів ритуальної належності під час організації поховання загиблого (померлого) військовослужбовця та закупівлею майна, необхідного для організації та забезпечення експедиції з пошуку, ексгумації (вилучення), транспортування тіла (останків) загиблого (померлого) військовослужбовця, здійснювати за видатками, передбаченими за кодом економічної класифікації видатків 2210, у межах видатків, виділених на цивільно-військове співробітництво. Облік (оприбуткування та списання) зазначених предметів здійснювати через речову службу військової частини;

оплату послуг з проведення експедиції з пошуку, ексгумації, транспортування, запаювання цинкової труни, перепоховання тіла (останків) загиблого (померлого) військовослужбовця здійснювати за рахунок коштів, передбачених за кодом економічної класифікації видатків 2240, виділених на цивільно-військове співробітництво. Інші ритуальні послуги здійснювати в межах видатків, виділених на морально-психологічне забезпечення військовослужбовців.

2. Затвердити:

Інструкцію про організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, що додається;

Інструкцію про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби (z0524-01) , що додається.

3. Організація та порядок поховання, визначені цим наказом, поширюються на всіх військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, у тому числі й тих, які відряджені зі Збройних Сил України до органів державної влади (міністерств, інших центральних органів виконавчої влади) та до Товариства сприяння обороні України.

4. Наказ Міністра оборони України від 2 червня 1994 року N 145 (v0145322-94) , зі змінами та доповненнями, унесеними наказами Міністра оборони України від 8 серпня 1994 року N 204 (v0204322-94) та від 18 травня 2000 року N 145 (v0145322-00) , скасувати.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Генерального штабу Збройних Сил України - першого заступника Міністра оборони України.

6. Наказ розіслати до окремої військової частини.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністра оборони України

05.06.2001 N 185

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 червня 2001 р.

за N 523/5714

1. Загальні положення

1.1. Інструкція про організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби (далі - Інструкція) визначає порядок дій і обов'язки посадових осіб щодо організації зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби у Збройних Силах України (далі - загиблі (померлі).

1.2. Усі обов'язки, покладені Інструкцією на командирів військових частин, у яких проходили військову службу загиблі (померлі), поширюються на командирів військових частин, де військовослужбовці перебували в службовому відрядженні під час загибелі (смерті).

1.3. Патолого-анатомічні (судово-медичні) дослідження і бальзамування тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, проводити:

у військово-медичних закладах Збройних Сил України - з використанням медичного майна поточного постачання, а в разі потреби - із залученням коштів, передбачених кошторисом доходів і видатків цих закладів на придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів;

у медичних закладах інших міністерств і центральних органів виконавчої влади - за рахунок коштів, передбачених кошторисом доходів і видатків Міністерства оборони України на медичне обслуговування. У цих випадках командирами військових частин, у яких проходили службу (загиблі (померлі) військовослужбовці, подаються за встановленим порядком рахунки і протоколи досліджень (бальзамування) до органу управління медичної служби відповідного виду Збройних Сил України, оперативного командування, який зобов'язаний здійснити оплату за поданими рахунками протягом десяти діб.

2. Порядок направлення тіл загиблих (померлих) до патолого-анатомічних (судово-медичних) закладів (відділень)

2.1. Після констатації факту смерті тіло загиблого (померлого) без затримки повинно бути доставлене в патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення), де є приміщення, призначене для зберігання трупів.

2.2. Доставка тіла загиблого (померлого) військовослужбовця в патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) до місця проведення експертизи (дослідження) трупа здійснюється під наглядом медичного працівника. Разом з трупом військовослужбовця начальнику патолого-анатомічного (судово-медичного) закладу (відділення) подаються відповідні документи (історія хвороби, медична книжка), оформлені в установленому порядку.

2.3. За потреби перевезення трупа на далеку відстань у теплу пору року, у разі неможливості організації зберігання трупа в умовах, зазначених у пункті 2.1 Інструкції, або за інших обставин, що можуть призвести до прискореного розкладання тканин трупа, до поховання тіло загиблого (померлого) підлягає бальзамуванню в патолого-анатомічних (судово-медичних) закладах (відділеннях).

2.4. У разі смерті військовослужбовця у військово-лікувальному закладі Збройних Сил України організація матеріального забезпечення бальзамування покладається на командира (начальника) військово-лікувального закладу. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця за межами військово-лікувального закладу Збройних Сил України організація матеріального забезпечення бальзамування патологоанатомом, судово-медичним експертом покладається на командира військової частини, начальника гарнізону, у межах якого загинув (помер) військовослужбовець, або районного (міського) військового комісара, на території району (міста) якого загинув (помер) військовослужбовець, якщо зазначена територія не належить до меж гарнізону.

3. Відповідальність за зберігання тіл загиблих (померлих) військовослужбовців несуть керівники судово-медичних (патолого-анатомічних) установ, яким доручено проводити експертизу трупа, а також керівники інших медичних установ, які приймали труп на зберігання.

4. Обов'язки посадових осіб щодо організації зберігання тіл загиблих (померлих)

4.1. У разі смерті військовослужбовця у військово-лікувальному закладі Збройних Сил України його начальник зобов'язаний:

повідомити про факт загибелі (смерті) за командою, а також командира військової частини, у якій проходив службу військовослужбовець, і рідних загиблого (померлого);

забезпечити доставку тіла загиблого (померлого) в патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (патолого-анатомічне відділення військового госпіталю), а в разі його відсутності - у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) іншого військового формування чи Міністерства охорони здоров'я України (за погодженням) з дотриманням вимог пункту 2.1 Інструкції, забезпечити проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження;

забезпечити проведення бальзамування тіла загиблого (померлого) за умов, викладених у пунктах 1.3, 2.3 Інструкції. У разі проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження у закладі іншого військового формування чи Міністерства охорони здоров'я України (за погодженням) організувати проведення бальзамування тіла загиблого (померлого) судово-медичним експертом або патологоанатомом.

4.2. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця за межами військово-лікувального закладу Збройних Сил України (на території або за межами військової частини) командир військової частини, у якій проходив службу загиблий (померлий), зобов'язаний:

повідомити про факт загибелі (смерті) за командою, а також родичів загиблого (померлого) та військовий комісаріат адміністративно-територіальної одиниці, де буде відбуватися поховання (після узгодження питання з рідними померлого (загиблого) стосовно місця поховання);

забезпечити доставку тіла загиблого (померлого) у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) у порядку, визначеному в пункті 4.1 Інструкції, та проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження;

забезпечити бальзамування тіла загиблого (померлого) відповідно до вимог пункту 4.1 Інструкції.

4.3. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час перебування у відпустці, відрядженні начальник гарнізону, у межах якого загинув (помер) військовослужбовець, або районний (міський) військовий комісар, на території району (міста) якого загинув (помер) військовослужбовець, якщо зазначена територія не належить до меж гарнізону, зобов'язаний:

повідомити про факт загибелі (смерті) за командою, а також командира військової частини, у якій проходив службу військовослужбовець, родичів загиблого (померлого) та військовий комісаріат адміністративно-територіальної одиниці, де буде відбуватися поховання (після узгодження питання з рідними померлого (загиблого) стосовно місця поховання);

забезпечити доставку тіла загиблого (померлого) у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) у порядку, визначеному в пункті 4.1 Інструкції, та проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження;

забезпечити проведення бальзамування тіла загиблого (померлого) відповідно до вимог пункту 4.1 Інструкції.

5. Порядок організації транспортування тіл загиблих (померлих) військовослужбовців до місця поховання

5.1. Командир військової частини, який отримав повідомлення про загибель (смерть) військовослужбовця, у термін не пізніше однієї доби повинен відрядити своїх представників до місця зберігання трупа із завданням організації транспортування тіла загиблого (померлого) та його поховання, отримати спеціальний дозвіл місцевого санітарно-епідеміологічного закладу на транспортування трупа в іншу місцевість після дослідження трупа судово-медичним експертом або патологоанатомом. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час відпустки отримання такого дозволу покладається на начальника гарнізону, у межах якого загинув (помер) військовослужбовець, або районного (міського) військового комісара, на території району (міста) якого загинув (помер) військовослужбовець, якщо зазначена територія не належить до меж гарнізону, де військовослужбовець перебував у відпустці.

5.2. Командир військової частини, у якій проходив службу загиблий (померлий), несе персональну відповідальність за організацію транспортування тіла загиблого (померлого) до місця поховання в термін не пізніше 3 діб від моменту смерті.

5.3. Транспортування тіла загиблого (померлого) до місця поховання залізничним або авіаційним транспортом дозволяється тільки в оцинкованій герметично запаяній труні, розміщеній в дерев'яному транспортному ящику, відповідно до правил, установлених Міністерством транспорту України.