Відповідно до статті 10 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (3099-14) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Правила застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення службових обов'язків (додаються).

Міністерству оборони за погодженням з Міністерством фінансів затвердити норми забезпечення органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України спеціальними засобами.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 18 січня 2003 р. N 83

1. Ці Правила визначають порядок застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) під час здійснення ними службових обов'язків.

2. Правовою основою застосування спеціальних засобів, зазначених у Переліку, що додається до цих Правил, є Закон України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (3099-14) , статути Збройних Сил України, інші закони України та ці Правила.

3. Спеціальні засоби застосовуються за умови, що інші форми попереднього впливу на правопорушників не дали бажаних результатів, у таких випадках:

а) для захисту військовослужбовців, інших осіб і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

б) для припинення масових безпорядків у військових частинах, а також групових порушень громадського порядку військовослужбовцями;

в) для відбиття нападу без застосування зброї на військові містечка, військові об'єкти, будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби Збройних Сил України або їх звільнення у разі захоплення;

г) для затримання, конвоювання до місця розташування органу управління або підрозділу Служби правопорядку, Національної поліції осіб, які вчинили правопорушення, а також для утримування осіб, взятих під варту, якщо зазначені особи чинять опір військовослужбовцям Служби правопорядку або є підстави вважати, що вони можуть втекти чи завдати шкоди оточуючим чи собі;

ґ) для звільнення заручників, захоплених на території військової частини.

4. Перед використанням спеціальних засобів, крім необхідності відбиття раптового нападу на військовослужбовця Служби правопорядку, виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю військовослужбовців чи інших осіб та звільнення заручників, захоплених на території військової частини, повинно бути зроблено попередження про намір їх застосування. Попередження може бути зроблено голосом, а у разі значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні пристрої, підсилювачі звуку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби мають застосовуватися, а також державною мовою не менше двох разів з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.

5. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру злочину або правопорушення та особи, яка їх учиняє.

6. Військовослужбовці Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків застосовують спеціальні засоби за наказом свого безпосереднього командира (начальника), керівника конкретної операції, за винятком випадків реальної загрози їх життю і здоров'ю або життю і здоров'ю інших військовослужбовців чи цивільних осіб, звільнення заручників, захоплених на території військової частини.

Військовослужбовці Служби правопорядку, які індивідуально здійснюють службові обов'язки, приймають такі рішення самостійно.

7. Застосування спеціальних засобів забороняється:

а) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку та осіб з вираженими ознаками інвалідності, малолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, збройного нападу чи збройного опору, що реально загрожує життю і здоров'ю цивільного населення та військовослужбовців Служби правопорядку;

б) у приміщеннях і на земельних ділянках, де розташовані дипломатичні, консульські та інші іноземні представництва;

в) у приміщеннях, де виготовляються вибухові чи легкозаймисті речовини, у дитячих і лікувальних закладах, а також у місцях значного скупчення людей, де можуть постраждати сторонні особи (за винятком засобів індивідуального бронезахисту, засобів зв’язування та наручників).

8. Наручники або засоби зв'язування до осіб, які утримуються під охороною, застосовуються за наказом чергового органу управління або підрозділу Служби правопорядку, начальника варти, начальника патруля або начальника групи затримання, які здійснюють конвоювання (супроводження), а також за розпорядженням прямих начальників зазначених осіб у разі:

вчинення фізичного опору військовослужбовцям Служби правопорядку;

відмови йти під охороною - на час конвоювання (супроводження);

спроби самогубства або заподіяння собі каліцтва;

нападу на інших військовослужбовців, які утримуються під охороною, та інших осіб - до заспокоєння особи, яка здійснила напад;

конвоювання (супроводження) транспортними засобами;

конвоювання (супроводження) після затримання військовослужбовця, який утримувався під охороною і вчинив втечу.

Наручники або засоби зв'язування знімаються за розпорядженням особи, яка дала наказ про їх застосування, або старшого начальника, а також за розпорядженням начальника варти, начальника патруля, що здійснює конвоювання (супроводження), у разі відсутності потреби в подальшому їх застосуванні, на час харчування, відправлення природних потреб, а також у разі виникнення загрози життю осіб, які утримуються під охороною, чи раптового їх захворювання.

Під час застосування наручників або засобів зв'язування військовослужбовець Служби правопорядку повинен періодично (не рідше як через 2 години) перевіряти відповідно стан фіксації замків чи вузлів, а також стан здоров'я особи, до якої вони застосовані.

9. Забороняється нанесення ударів кийком у разі, коли це не пов'язано із захистом життя та здоров'я військовослужбовця Служби правопорядку або іншої особи:

гумовим - по голові, шиї, ключичній ділянці, череву, статевих органах;

пластиковим типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетенню, ключичній ділянці, паху, статевих органах, нирках, куприку.

10. Світлозвукові пристрої застосовуються на відстані не ближче двох метрів від людини.

11. Водомети застосовуються для розосередження учасників масових безпорядків при температурі атмосферного повітря не нижче 0 град. C.

12. У разі застосування речовин сльозоточивої та дратівної дії забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне їх застосування в період дії цих речовин у межах зони ураження.

Аерозольні балончики "Терен-4М", ручні газові гранати та патрони з газовими гранатами "Терен-6" і "Терен-6Д" застосовуються тільки на відкритій місцевості.

13. Забороняється застосовувати пристрої для примусової зупинки автотранспорту щодо вантажних автомобілів, що здійснюють перевезення людей, автотранспорту, що належить дипломатичним, консульським та іншим іноземним представництвам, мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, а також автотранспорту на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях.

14. Пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються на відстані, що передбачена в нормативних документах на пристрій, але не ближче 4 метрів, та у спосіб, що мінімізує можливе завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян.

15. Забороняється застосування підривних пристроїв для відкриття захоплених правопорушниками приміщень, де перебувають заручники.

16. Під час здійснення службових обов'язків військовослужбовці Служби правопорядку у випадках, передбачених пунктом 3 цих Правил, можуть також використовувати службових собак, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для несення служби і перебувають у штаті підрозділів службового собаківництва. Право використовувати службових собак надається військовослужбовцям Служби правопорядку, які несуть із ними службу. Службові собаки використовуються на довгому і короткому поводках, без поводка, в наморднику і без нього виходячи з конкретної ситуації, що склалася.

17. Використання модифікованих спеціальних засобів, зазначених у пунктах "б", "в", "г" Переліку спеціальних засобів, що застосовуються військовослужбовцями Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків, після зміни їх конструкції та експлуатаційних параметрів, що не тягне за собою змін тактико-технічних властивостей, дозволяється рішенням Міністра оборони.

18. Порядок обліку, експлуатації, технічного обслуговування, зберігання, списання та знищення спеціальних засобів, заходи безпеки під час користування ними визначаються відповідними нормативно-правовими актами та нормативними документами.

19. У кожному випадку застосування спеціальних засобів військовослужбовці Служби правопорядку зобов'язані надавати потерпілим у разі екстреної потреби першу медичну (долікарську) допомогу, а також у найкоротший строк забезпечити їх необхідною медичною допомогою з інформуванням лікаря про спеціальний засіб, який застосовувався в цьому випадку.

20. Після застосування спеціальних засобів проводиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, можливих вогнищ, пошкодження об'єктів життєзабезпечення, а також збирання спеціальних засобів, що не спрацювали, а у разі потреби - дегазація відповідних об'єктів.

21. Протягом 24 годин військовослужбовці у письмовій формі доповідають безпосередньому командиру (начальнику) про застосування спеціальних засобів із зазначенням місця, часу, проти кого, за яких обставин вони застосовувалися та наслідків їх застосування.

У разі поранення або смерті, що сталися внаслідок застосування спеціальних засобів, військовослужбовець Служби правопорядку зобов'язаний негайно і письмово поінформувати безпосереднього командира (начальника) для повідомлення в установленому порядку відповідного спеціалізованого прокурора.

Командир (начальник) органу управління чи підрозділу Служби правопорядку доповідає про застосування спеціальних засобів безпосередньому начальнику. У разі потреби інформуються керівники місцевих органів виконавчої влади.

22. Командири (начальники) органів управління, підрозділів Служби правопорядку повинні систематично проводити роботу щодо забезпечення законності у разі застосування спеціальних засобів, організовувати навчання особового складу з питань дотримання цих Правил і підготовки кваліфікованих спеціалістів-інструкторів; видавати особовому складу спеціальні засоби тільки після складання кожним військовослужбовцем заліків з правил та порядку їх застосування, згідно із законодавством притягати до відповідальності осіб, які допустили неправомірне застосування спеціальних засобів. Порядок організації та програми навчання особового складу затверджуються Міноборони.

Відповідальність за організацію роботи щодо забезпечення законності під час застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Служби правопорядку покладається на начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, начальників органів управління, підрозділів Служби правопорядку.

23. За перевищення своїх повноважень під час застосування спеціальних засобів військовослужбовець Служби правопорядку, а також його безпосередній командир (начальник), якщо військовослужбовець діяв за його наказом, несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Додаток

до Правил

Спеціальними засобами, які мають право застосовувати військовослужбовці Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків, є:

а) засоби індивідуального бронезахисту:

шоломи удароміцні, сталеві армійські кулезахисні;

бронежилети;

щити протиударні та кулезахисні;

б) засоби активної оборони:

гумові кийки;

кийки пластикові типу "тонфа";

засоби зв'язування;

наручники;

електрошокові пристрої;

патрони, споряджені гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та пристрої для їх відстрілу;

аерозольні балончики, ручні газові гранати та патрони з газовими гранатами ("Терен-4М", "Терен-6", "Терен-6Д");

балончики, патрони, гранати та інші спеціальні засоби з препаратами сльозоточивої та дратівної дії на основі природних капсаїциноїдів, морфоліду пералгонової кислоти (МПК), ортохлорбензальмалононітрилу (CS) і речовини АЛГОГЕН;

в) засоби забезпечення спеціальних операцій:

пристрої розпилення сльозоточивого аерозолю великої потужності;

ручні та стаціонарні світлозвукові пристрої відволікаючої дії, у тому числі з метальними елементами ударно-травматичної (несмертельної) дії та речовинами сльозоточивої та дратівної дії;

водомети;

бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби;

пристрої для примусової зупинки автотранспорту;

г) підривні пристрої для відкриття приміщень.