ОДНОЗНАЧНІСТЬ НЕ ОЧЕВИДНА
До редакції продовжують надходити листи, в яких читачі просять роз'яснити: чи має право громадянин зменшити свій сукупний оподатковуваний дохід на суму, сплачену за навчання власної дитини?
Повідомляємо, шо позиція з названого питання Державної податкової адміністрації надрукована у № 48 "ЮВУ" (1—7 грудня 2001 року) на стор. 9 у публікації під назвою "Оподатковане" навчання".
Загальне правило
Прибутковий податок з громадян справляється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів № 13-92 від 26.12.1992 року "Про прибутковий податок з громадян". Так, на думку спеціалістів податкового органу при тлумаченні підпункту "с" пункту 1 статті 5 вказаного Декрету потрібно зважати на те, що йдеться про "інших" фізичних та юридичних осіб, які спрямовують кошти на навчання дітей, а не про власні кошти батьків, які бажають вчити свого нащадка.
Нормативно заперечити такому тлумаченню не вбачається можливим, позалк названий Декрет не проливає світла на позицію законодавця. Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції № 12 від 21.04.1993 року (п. 5.21) нічого не змінює, повторюючи формулу Декрету (див. Таблицю).
Таблиця
| Декрет Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" від М 12.1992 року |
|
Стаття 5. Суми виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу: Пункт 1, підпункт "е"* суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб. |
| Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом Головної державної пода псової інспекції України № 12 від 21.04.1993 року із змінами!доповненнями, внесеними наказом На 17від 18.05.1993року |
|
5.21. Суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних
виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної
освіти, а також у державних вищих навчальних закладах освіти, розташованих
на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб. |
Таким чином, за відсутності іншого офіційного роз'яснення названої норми, ніж тлумачення ДПА, наполягати на буквальному розумінні (як це було зроблено у № 33 "ЮВУ" за 2001 рік, стор. 9) норми Декрету досить складно.
Однак, як на мене, то у названій позиції проглядає невидима,
з першого погляду, суперечність. Якщо суми плати за навчання дітей не включаються
до сукупного оподатковуваного доходу, то виникає питання: про чий дохід йдеться?
По відношенню до дитини, яка навчається І може бути самостійним платником податків,
сплачені суми у будь-якому разі, є такими, що надані "іншою" фізичною
чи юридичною особою. Тому вони не можуть включатись у її сукупний оподатковуваний
дохід за визначенням самої ДПА.
Проте, чи доцільно розмежовувати при цьому плату, що вноситься батьками за навчання дитини самостійно, та плату, що перераховується, приміром, юридичною особою на користь дитини свого працівника?
"Інші" означає "сторонні"?
Коли юридична або фізична особа (за наявності трудових відносин із батьками) перераховує плату за навчання дитини, то така оплата безперечно здійснюється "іншою" по відношенню як до дитини, так і для її батьків особою. І не /? вважається доходом ні дитини, ані її батьків.
До того ж, ДПА визнає (зокрема, у своєму листі № 14847/10/17-0517 від 14.12.1998), що гроші, перераховані у цільовий спосіб на навчання громадянина, не включаються у сукупний оподатковуваний дохід останнього. Тоді застосовуються правила щодо порядку оподаткування коштів, направлених підприємствами, установами і організаціями безпосередньо навчальним закладам на підставі укладених договорів (контрактів) про цільову підготовку кадрів певного фаху. У такому разі, ці кошти не є особистими доходами громадян, стосовно навчання яких були складені такі угоди, і не підлягають включенню до складу їхнього сукупного місячного і річного оподатковуваного доходу незалежно від стану трудових відносин цих громадян із підприємствами установами і організаціями — замовниками кадрів.
Крім того, якби прибутковий податок стягувався за уніфікованою ставкою, а не за прогресивною шкалою оподаткування, можна було б враховувати усі доходи (у нашому випадку — батьків) до їх сукупного оподатковуваного доходу без винятку. Винятки, передбачені Декретом, встановлені для зменшення такої оподатковуваної суми, як такі, що стимулюють ту чи іншу поведінку особи або виконують функцію соціальної підтримки.
Але за обмеженого тлумачення норм Декрету діти, які навчаються за рахунок "інших" відносно своїх батьків осіб, по ставлені у більш вигідні умови щодо дітей, які навчаються зг кошти своєї родини. Насправді у разі самостійної оплати батьками навчання власної дити^ "з заробітної платні" (з доходів, одержаних за місцем основної роботи і прирівняних до них) не варто ставити питання про включення цієї суми до їх сукупного оподатковуваного доходу, бо така оплата проводиться: а) "іншою" відносно дитини (безпосереднього набувача доходу) фізичною особою; б) у цільовий спосіб (що може бути належним чином підтверджено) Отже, коли фізична чи юридична особа, перебуваючи у трудових відносинах із батьками дитини, перераховує кошти на її навчання, то ці кошти не включаються ані до сукупного оподатковуваного доходу дитини, ані до доходу її батьків. Якщо ж такою особою із навчальним закладом укладений договір про цільову підготовку громадянина, то виділені на його навчання кошти теж не включаються до доходу цього громадянина (незалежно від наявності трудових відносин із ним, а, отже, це теж може бути дитина). В останньому варіанті, зрозуміло, що сукупний дохід батьків такого громадянина не збільшується. І лише тоді, коли батьки самостійно оплачують навчання своєї дитини, вони не можуть зменшити свій сукупний оподатковуваний дохід на відповідну суму. Виходить, що порівняно з іншими способами перерахування плати за навчання, у цьому випадку штучно збільшується сукупний дохід батьків, що викликає принципове заперечення.
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України"