Юридический Харьков плюс - Текст документа N v0993710-20 8a06ad4afe17ee8893a45a7d5a9f5742-1

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Солоненка Дмитра Олексійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положення статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43).

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Солоненко Д.О. повторно звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) положення статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон) у взаємозв'язку з положеннями Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (3723-12) зі змінами, що застосоване в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року.

Згідно з положенням статті 90 Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (1058-15) зі змінами.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що положення статті 90 Закону суперечить частинам другій, третій статті 8, статті 21, частинам другій, третій статті 22, статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 58 Конституції України. На думку Солоненка Д.О., застосування Верховним Судом оспорюваного положення Закону (889-19) в остаточному судовому рішенні у його справі порушує його право на перерахунок призначеної пенсії державного службовця.

Обґрунтовуючи свої твердження, автор клопотання цитує положення Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, міжнародних актів, посилається на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення у своїй справі, а саме постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2016 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, постанову Верховного Суду від 29 серпня 2018 року.

У конституційній скарзі Солоненко Д.О. заявив також клопотання про необхідність її розгляду з мотивів суспільного інтересу.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону, та якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (абзац перший, пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга).

З конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Солоненко Д.О. вже звертався до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) положення статті 90 Закону, яке застосоване в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року.

Проте Ухвалою Третьої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України від 7 травня 2019 року, Ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 2 липня 2019 року, Ухвалою Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 14 листопада 2019 року, Ухвалою Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України від 28 січня 2020 року Солоненку Д.О. відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Зокрема, Ухвалою Другого сенату Конституційного Суду України від 15 липня 2019 року № 47-у(ІІ)/2019 (vu47u710-19) Солоненку Д.О. було відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через недотримання вимог пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", а його конституційна скарга визнана такою, що подана з порушенням встановленого цим законом строку, та вказано, що немає підстав для визнання розгляду такої конституційної скарги доцільним з мотивів суспільного інтересу у розумінні частини другої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Солоненко Д.О. повторно порушив питання про необхідність розгляду конституційної скарги із мотивів суспільного інтересу, але Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що немає нових підстав для прийняття цієї конституційної скарги поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Солоненка Дмитра Олексійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положення статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" -неприйнятність конституційної скарги.