Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Правила відтворення лісів, що додаються.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 р. N 97 (97-96-п) "Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення" (ЗП України, 1996 р., N 6, ст. 185).

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 1 березня 2007 р. N 303

1. Ці Правила регулюють відносини щодо відтворення лісів, спрямованих на створення високопродуктивних та з високими захисними властивостями деревостанів шляхом розроблення і проведення комплексу лісівничих та агротехнічних заходів.

2. Відтворення лісів здійснюється постійними лісокористувачами і власниками лісів на лісових ділянках, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища, рідколісся, насадження, що загинули, тощо), шляхом відновлення, а на землях, що раніше не були зайняті лісом, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві або виділених для створення захисних лісових насаджень лінійного типу - лісорозведення.

3. На лісових ділянках, зайнятих чагарниками, низькопродуктивними і малоцінними насадженнями, на яких можливе вирощування більш цінних та високопродуктивних деревостанів, відновлення лісів здійснюється шляхом реконструкції насаджень лісокультурними методами.

4. Землі для лісорозведення виділяються в порядку, встановленому земельним законодавством.

5. Обсяги робіт з відтворення лісів і способи їх проведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням фактичних змін у лісовому фонді України та залежно від стану земель, що підлягають залісенню.

6. Відтворення лісів повинно забезпечувати:

раціональне використання лісових ділянок;

поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності та біологічної стійкості;

підвищення водоохоронних, ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів;

досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями.

7. Відтворення лісів повинно здійснюватися з урахуванням екологічних, соціально-економічних та природно-кліматичних умов регіону і передбачати цільове вирощування:

водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водоймищ, у зонах відводу каналів;

ґрунтозахисних насаджень у ярах, балках, на крутосхилах, луках, інших непридатних для використання в сільському господарстві землях, а також полезахисних лісових смуг;

захисних лісових насаджень у смугах відводу залізниць, автомобільних доріг тощо;

рекреаційно-оздоровчих насаджень у зелених зонах населених пунктів, промислових об'єктів та в місцях масового відпочинку і оздоровлення населення;

експлуатаційних насаджень для задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах.

8. Відтворення лісів у всіх природно-кліматичних зонах здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до потенційних лісорослинних умов.

9. Проектування об'єктів, на яких передбачається відтворення лісів, проводиться на основі актів огляду місць рубок, передачі земель під захисне лісорозведення, матеріалів обстеження ділянок лісокультурного фонду з урахуванням наукових рекомендацій та передового досвіду.

11. Відтворення лісів здійснюється за державними програмами і проектами, які передбачають застосування найбільш доцільних способів створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід.

12. Відновлення лісів забезпечується природним, штучним і комбінованим способом.

13. На ділянках, які мають відповідні ґрунтово-кліматичні умови, перевага надається природному відновленню лісів, що дає змогу з мінімальними затратами створювати високопродуктивні та біологічно стійкі деревостани протягом короткого періоду.

14. З метою природного відновлення лісів на ділянках залишаються:

зруби з достатньою кількістю життєздатного самосіву і підросту головних і супутніх порід, що відповідають корінним типам деревостанів;

зруби, згарища, на яких проведення заходів щодо сприяння природному поновленню буде достатнім для наступного відновлення цінних порід і формування високопродуктивних молодняків;

зруби в деревостанах, в яких забезпечується успішне порослеве і насіннєво-порослеве відновлення (зруби вільхи, верби, осокора в усіх лісорослинних зонах, а також листяних порід у байрачних лісах I і II генерації), а вирощені молодняки відповідатимуть цільовому призначенню.

15. Площі ділянок із задовільним попереднім поновленням після рубки підлягають технічному прийманню і зараховуються до загальної площі відновлення лісів навесні поточного року.

16. Площі ділянок із задовільним наступним насіннєвим та порослевим поновленням зараховуються до загальної площі відновлення лісів під час інвентаризації лісокультурних об'єктів наприкінці вегетаційного періоду.

17. Ділянки з недостатньою кількістю або нерівномірним розміщенням природного поновлення господарсько цінних порід поповнюються шляхом висівання насіння або садіння сіянців чи саджанців головної та супутніх деревних порід.

18. На ділянках у зоні радіоактивного забруднення з рівнем радіації, небезпечним для проведення комплексу робіт, пов'язаних із створенням лісових культур, застосовуються заходи щодо сприяння природному поновленню лісів шляхом механічного обробітку ґрунту та висівання насіння деревних порід. Ефективність цих заходів оцінюється на п'ятий рік після їх здійснення.

19. До заходів сприяння природному поновленню лісів належать:

збереження під час лісозаготівлі життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід;

догляд за підростом та самосівом після закінчення лісосічних робіт;

мінералізація поверхні ґрунту.

20. У разі проведення рубки головного користування на ділянках з наявністю самосіву та підросту головних і супутніх порід технологія лісозаготівель повинна бути спрямована на їх збереження.

21. Штучне відновлення лісів здійснюється шляхом створення лісових культур (залісення) на зрубах, згарищах тощо, на яких природне поновлення головної породи неможливе або відбувається незадовільно.

22. Зруби і згарища повинні бути очищені від деревини і порубкових залишків та залісені протягом одного - двох років. Лісові культури, що загинули, відновлюються в наступному році.

Зазначені строки залісення можуть бути продовжені за погодженням з органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим і територіальними органами Держлісагентства у зв'язку з необхідністю ліквідації наслідків стихії (вітровал, пожежа, посуха тощо).

23. На кожну ділянку після детального обстеження за рік або більше до періоду залісення залежно від способу обробітку ґрунту постійними лісокористувачами і власниками лісів складається проект створення лісових культур.

24. Спосіб обробітку ґрунту для створення лісових культур повинен забезпечити сприятливі умови для високої приживлюваності та швидкого росту дерев.

25. Хімічний обробіток ґрунту пестицидами проводиться за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

26. На свіжих зрубах у широколистяних і змішаних лісах з оптимальними водно-фізичними умовами і без задерніння можливе створення лісових культур без попереднього обробітку ґрунту.

27. Ділянки, виділені під залісення, повинні бути обстежені на зараженість ґрунту шкідниками коріння.

28. Лісові культури створюються шляхом садіння сіянців, саджанців, дичок, живців або висівання насіння деревних порід і чагарників.

29. Садивний і посівний матеріал перед садінням і висіванням у разі потреби обробляється речовинами для захисту від підсихання, шкідників і хвороб та підвищення приживлюваності і прискорення росту.

30. У високогірних районах на малоконтурних ділянках еродованих схилів з дрібнощебнюватими ґрунтами та на інших ділянках, на яких обробіток ґрунту і садіння дерев неможливі або недоцільні, лісові культури створюються шляхом висівання насіння дерев.

31. Садіння лісових культур проводять у строки, що забезпечують їх високу приживлюваність і збереженість.

32. Для відтворення лісів використовується садивний матеріал, вирощений у ґрунтово-кліматичних умовах, що відповідають умовам лісокультурної площі.

Насіння деревно-чагарникових порід заготовляється на об'єктах лісонасіннєвої бази та у високопродуктивних насадженнях.

33. Лісове насіння і садивний матеріал деревно-чагарникових порід повинні відповідати вимогам лісонасіннєвого районування і державних стандартів.

34. Лісові культури створюються, як правило, з деревних порід, що відповідають типам лісорослинних умов і цільовому призначенню. У схеми змішення лісових культур вводяться також ґрунтополіпшувальні, плодоягідні деревні породи та чагарники. Для поліпшення складу насаджень може здійснюватися інтродукція деревних порід, які мають перевагу над місцевими.

35. Лісові культури хвойних порід створюються з кулісами листяних порід, а в сухих типах лісу - із залишенням протипожежних розривів.

36. У лісових культурах, що створюються на вітроударних ділянках (відроги гір, сідловини, гребені середньовисоких хребтів тощо), частка деревних порід, які не піддаються вітровалам, повинна становити на висоті до 1000 метрів над рівнем моря не менше ніж 50 відсотків, а понад 1000 метрів - не менше ніж 80 відсотків.

37. Чисті лісові культури створюються у разі закладення плантаційних насаджень із скороченим оборотом рубки та в жорстких лісорослинних умовах, у яких можуть рости лише деревні та чагарникові породи, невибагливі до родючості та вологості ґрунтів.

38. Для досягнення оптимального стану і проектної густоти лісових культур вони доглядаються до віку, після настання якого ділянки переводяться до категорії вкритих лісовою рослинністю земель.

Способи, кратність і тривалість догляду залежать від лісорослинних умов, біологічних особливостей породи, способу обробітку ґрунту, методу створення культур, розміру садивного матеріалу.

39. Порядок та строки освоєння лісокультурного фонду встановлюються під час лісовпорядкування і щороку уточнюються постійними лісокористувачами і власниками лісів у процесі детального обстеження.

40. Лісорозведення провадиться на:

деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських землях, що підлягають консервації шляхом залісення;

непридатних для використання в сільському господарстві землях (яри, балки, крутосхили, кам'янисті розсипи, піски);

рекультивованих землях, галявинах і пустирях;

землях сільськогосподарського та іншого призначення, виділених для створення захисних лісових насаджень лінійного типу (полезахисних лісових смуг, смуг уздовж берегів річок, каналів, водоймищ, залізниць, автомобільних доріг тощо).

41. Під час визначення породного складу, змішування і розміщення деревних і чагарникових порід у захисних насадженнях враховуються їх біологічні особливості, взаємний вплив, природно-кліматичні умови місцевості, а також господарсько-меліоративне призначення створюваних лісонасаджень.

42. Реконструкція насаджень здійснюється шляхом створення суцільних або часткових лісових культур з головних деревних порід.

43. Суцільні лісові культури створюються після вирубування та очищення ділянок малоцінних насаджень (пристигаючі низькоповнотні деревостани, малоцінні чагарники тощо).

44. Часткові лісові культури створюються після вирубування коридорів на ділянках, зайнятих малоцінними молодняками і чагарниками, шляхом введення головної породи. Кількість головної та супутніх порід повинна бути достатньою для формування високопродуктивних деревостанів.

45. У розладнаних захисних лісових смугах реконструкція здійснюється шляхом створення лісових культур куртинно-груповим і суцільним способом.

46. Лісові культури на ділянках реконструкції малоцінних насаджень створюються так само, як звичайні лісокультурні об'єкти.

47. Роботи, пов'язані з відтворенням лісів, підлягають обліку та оцінці якості.

48. Облік та оцінка якості робіт, пов'язаних з відтворенням лісів, проводиться постійними лісокористувачами і власниками лісів на основі матеріалів проектування, технічного приймання робіт із створення лісових культур, технічного приймання природного поновлення, інвентаризації лісових культур, атестації незімкнених лісових культур тощо.

49. Технічне приймання робіт з відтворення лісів проводиться у десятиденний строк після їх завершення.

50. Результати технічного приймання та інвентаризації лісових культур, відомості про природне поновлення постійні лісокористувачі та власники лісів заносять до відповідних форм технічної документації.

51. Вимоги до проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів і форми технічної документації затверджує Міндовкілля за поданням Держлісагентства.