З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
У зв'язку з прийняттям у новій редакції Земельного кодексу України (
2768-14)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У частині другій статті 238-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (
80731-10, 80732-10)
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) слова "Голова Державного комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру" замінити словами "Голова Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим", а після слів "Київського та Севастопольського міських" доповнити словом "головних".
3. Частину першу статті 13 Закону України "Про господарські товариства" (
1576-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682) після слів "цінні папери" доповнити словами "земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України (
2768-14)
", а слово "землею" виключити.
4. Статтю 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (
2456-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст. 502) викласти в такій редакції:
"Стаття 7. Землі природно-заповідного фонду
Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення.
На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.
Завдані обмеженням (обтяженням) у землекористуванні втрати підлягають відшкодуванню згідно із Земельним кодексом України (
2768-14)
".
6. У Законі України "Про трубопровідний транспорт" (
192/96-ВР)
(Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 29, ст. 139):
1) статтю 1 доповнити абзацами такого змісту:
"об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту;
охоронна зона - землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому";
2) частину другу статті 11 викласти в такій редакції:
"Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України".
7. Частини першу і другу статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" (
273/96-ВР)
(Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 40, ст. 183) викласти в такій редакції:
"Землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України (
2768-14)
та Закону України "Про транспорт" (
232/94-ВР)
.
До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту".
9. У статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (
280/97-ВР)
(Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 2002 р., N 4, ст. 31; 2003 р., N 45, ст. 360):
1) у пункті "б" частини першої:
а) підпункт 3 викласти в такій редакції:
"3) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів";
б) підпункти 9 і 10 викласти в такій редакції:
"9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою;
10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою";
2) у частині другій слова "місцевих землевпорядних органів, а також" виключити.
12. Пункт 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (
586-14)
(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20-21, ст. 190) викласти в такій редакції:
"2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України "Про форми власності на землю" (
2073-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 18, ст. 225);
Закон України "Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)" (
2242-14)
(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 11, ст. 55);
Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про форми власності на землю" (
2074-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 18, ст. 226);
Постанову Верховної Ради України "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" (
2201-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 25, ст. 356).
|
Президент України
|
Л.КУЧМА
|
|
м. Київ,
11 грудня 2003 року
N 1377-IV
|