СПАДКУВАННЯ ПРАВА НА ЗЕМЕЛЬНУ ЧАСТКУ
Як розрізнити поняття "право на земельну частку (пай)", "земельна частка (пай)", "земельна ділянка"? Яким повинно бути державне мито у разі успадкування землі?
Розпаювання земель
Указом Президента № 720 від 08.08.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" визначено, що право на земельну частку (пай) отримали члени сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали, а потім вийшли на пенсію, залишаючись членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), визначається за списком, що додається до такого акта, який у разі потреби уточнюється і підписується головами відповідної ради і підприємства. Право на земельну частку (пай) мають тільки члени недержавного сільськогосподарського підприємства, і виникає воно з часу передачі земель у колективну власність сільгосппідприємству, що посвідчується державним актом на право колективної власності на землю.
Успадкування права на земельну частку у разі смерті громадянина — співвласника колективної власності на землю, зокрема й тих, які не змогли з різних причин отримати сертифікат на право на земельну частку (пай), здійснюється згідно з нормами Цивільного кодексу України.
Спадкоємець громадянина, який помер до видачі державного акта на право колективної власності на землю І, відповідно, не був внесений до списку-додатку до ньфго, права успадкування на земельну частку не має (згідно з листом Державного комітету по земельних ресурсах № 14-17-У-1066/2611 від 26.06.2000 року).
Одержання та посвідчення права на землю
Після того, як колгоспи та радгоспи було перетворено на колективні сільськогосподарські підприємства (КСП), а землю передано з державної у колективну власність КСП, кожний член господарства отримав право на її умовну частину
— земельну частку (пай). Ці земельні паї входили до складу загального масиву земель КСП, а члени колективного господарства обробляли всю землю разом. При цьому земельних часток не виділяли на місцевості. Бо земельний пай — це ще не конкретна земельна ділянка, а тільки право громадянина (члена сільськогосподарського підприємства) на виділення її з масиву земель КСП. Таке право засвідчує спеціальний документ — земельний сертифікат.
Сертифікати на право на земельну частку * (пай), отримані громадянами, вважаються пра-вовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки у натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Зазначені сертифікати є дійсними до виділення земельних ділянок на місцевості та видачі власникам державних актів на право власності на землю (відповідно до п. 17 Земельного кодексу, що набрав чинності з 1 січня 2002 року).
Відповідно до п.п. "ж" п. З ст. З декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року ставка державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі встановлена у розмірі 0,1 відсотка від суми спадщини. Для інших спадкоємців ця ставка встановлена у розмірі 0,5 відсотка.
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України"