Відповідно до статті 21 Закону України "Про розвідувальні органи України" (2331-14) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, що додається.

2. Установити, що:

за випадками, що сталися включно до 31 грудня 2007 р., сума грошової допомоги обчислюється з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством за останньою посадою, яку співробітник кадрового складу займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення;

порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, які не належать до кадрового складу розвідувальних органів, визначаються на загальних підставах.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 21 листопада 2007 р. N 1331

1. Цей Порядок визначає умови та механізм виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталися під час виконання службових обов'язків, чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувального органу, а також колишніх співробітників підрозділів Міністерства оборони України, Служби національної безпеки України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, на які покладалося провадження розвідувальної діяльності до набрання чинності Законом України "Про розвідувальні органи України" (2331-14) , перелік яких визначається відповідно Міноборони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби за погодженням з Мінфіном (далі - співробітники кадрового складу), в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби та пов'язані з виконанням службових обов'язків.

2. У разі загибелі (смерті) співробітника кадрового складу під час виконання службових обов'язків грошова допомога виплачується сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення (заробітку) загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав на день настання події.

Особи, які мають право на одержання грошової допомоги у разі загибелі (смерті) співробітника кадрового складу під час виконання службових обов'язків, визначаються відповідно до законодавства.

Грошова допомога виплачується рівними частками усім особам, які мають право на її одержання. У разі відмови однієї з осіб від грошової допомоги її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на одержання такої допомоги.

3. Грошова допомога виплачується співробітникам кадрового складу в разі:

1) поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного під час виконання службових обов'язків (без встановлення групи інвалідності), у розмірі, що визначається залежно від ступеня втрати працездатності у відсотковому відношенні до 36-місячного грошового забезпечення (заробітку);

2) інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, у розмірі:

48-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам I групи;

42-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам II групи;

36-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам III групи;

3) інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, чи інвалідності, що настала після закінчення цього строку, після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби та пов'язані з виконанням службових обов'язків, у розмірі:

60-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам I групи;

54-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам II групи;

48-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам III групи.

У разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі, вона виплачується з урахуванням раніше виплаченої суми.

4. Сума грошової допомоги обчислюється з посадового окладу за останньою посадою, яку співробітник кадрового складу займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення.

5. Розмір заробітку службовця кадрового складу для обчислення суми грошової допомоги визначається виходячи з посадового окладу за останньою посадою, яку він займав на день втрати працездатності а особи, звільненої з державної служби, - на день звільнення.

6. Сума грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності службовця кадрового складу членам сім'ї, батькам, утриманцям загиблого (померлого) службовця, службовцю кадрового складу чи особі, звільненій з державної служби, зменшується на суму, виплачену Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за такими випадками.

7. Для виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті) співробітника кадрового складу члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - батьки та утриманці подають установі, закладу, організації або військовій частині (далі - установа) за останнім місцем проходження служби:

заяву від кожного повнолітнього члена сім'ї, а у разі наявності неповнолітніх дітей - від іншого з батьків дитини, опікунів чи піклувальників, кожного з батьків та утриманців загиблого (померлого) про виплату грошової допомоги;

копію документа про обставини загибелі (смерті);

копію свідоцтва про смерть;

довідку, видану Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань або його територіальними органами, про здійснені виплати у зв'язку з нещасним випадком у разі загибелі (смерті) службовця кадрового складу;

копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

копії свідоцтва про народження дітей - для виплати грошової допомоги дітям;

копію свідоцтва про народження - для виплати грошової допомоги батькам;

документи, що підтверджують факт перебування особи на утриманні загиблого (померлого) співробітника кадрового складу, - для виплати грошової допомоги утриманцям;

копію сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я і по батькові та місце реєстрації;

копію посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником у разі встановлення опіки чи піклування над дітьми співробітника кадрового складу;

копію ідентифікаційного номера.

8. Для виплати грошової допомоги у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітник кадрового складу або особа, звільнена із служби, подає установі за останнім місцем проходження служби:

заяву про виплату грошової допомоги у разі поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності;

копію довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступеня втрати працездатності у разі поранення (контузії, травми або каліцтва);

довідку, видану Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань або його територіальними органами, про здійснені виплати у зв'язку з нещасним випадком у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності службовця кадрового складу;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я і по батькові та місце реєстрації;

копію ідентифікаційного номера.

9. Копії документів, які подаються для призначення та виплати грошової допомоги, завіряються в установленому порядку.

10. Військовослужбовці кадрового складу вважаються такими, що виконували обов'язки військової служби за умов, визначених частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) .

11. Службовці кадрового складу вважаються такими, що виконували службові обов'язки під час провадження ними професійної діяльності у період проходження державної служби у межах посадових обов'язків, передбачених нормативно-правовими актами та трудовим договором (контрактом) і пов'язаних з виконанням покладених на розвідувальний орган завдань.

12. За наявності права на грошову допомогу та інші передбачені законами України виплати у зв'язку із загибеллю (смертю), пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи інвалідністю членам сім'ї, батькам або утриманцям загиблого (померлого) співробітника кадрового складу, співробітнику кадрового складу і особі, звільненій із служби, виплачується лише одна з них, якщо інше не передбачено цим Порядком.

13. Установа, до якої надійшли документи на виплату грошової допомоги, подає керівникові розвідувального органу висновок про можливість її виплати, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 7 і 8 цього Порядку, а у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітника кадрового складу або особи, звільненої із служби (у випадках, за якими згідно із законодавством необхідне проведення розслідування) - також копію висновку розслідування за цим фактом.

На підставі зазначених документів керівник розвідувального органу приймає рішення про призначення грошової допомоги і видає наказ про її виплату.

Грошова допомога виплачується через касу установи або перераховується на рахунок одержувача виплати, відкритий в установі банку.

14. Грошова допомога не виплачується у разі, коли загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність настали:

у зв'язку з вчиненням співробітником кадрового складу кримінального чи адміністративного правопорушення або учинення дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

унаслідок вчинення співробітником кадрового складу самогубства чи умисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

унаслідок шкоди, яку співробітник кадрового складу заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки у разі, коли він особисто на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) або без неї володів транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом.