ДЕЩО ПРО СТРОКИ У ТРУДОВИХ СПОРАХ
Кодексом законів про працю (далі — КЗпП) передбачено низку строків за справами у трудових спорах. Лише з позовом про стягнення належної йому заробітної плати працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП).
В інших випадках, звернутися безпосередньо до районного суду з заявою про вирішення трудового спору працівник може у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Причому у своїй постанові № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" пленум Верховного Суду України (п.-4) звертає увагу на те, що передбачений ст. 233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
Встановлені статтями 223, 228 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Розглядаючи трудові спори після їх попереднього розгляду в комісії з трудових спорів (далі — КТС), суд з'ясовує і обговорює додержання і причини пропуску як для десятиденного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, так і тримісячного строку звернення до КТС (ст. 225 КЗпП), якщо останньою він не був поновлений.
Оскільки по завершенню місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини цього пропуску, а всі обставини справи, права і обов'язки сторін. Коли передбачений ст. 225 КЗпП десятиденний термін пропущено без поважних причин, необхідності у з'ясуванні інших обставин справи немає.
V разі покладення відповідальності на працедавця за непроведення розрахунку з працівником (виплати безспірної суми) у день звільнення або, якщо у цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, передбаченої ст. 117 КЗпП, строк таки повинен існувати, позаяк зазначені виплати не мають безпосереднього відношення до зарплатні працівника. Тобто у цьому випадку перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня визначеного для проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Пропуск строків, передбачених статтями 225, 228, 233 КЗпП, не може бути підставою для відмови у прийнятті позовної заяви. І якщо прийнята позовна заява виявиться обгрунтованою, суд розглядатиме справу незалежно від збігу визначених строків.
Іванна МИКОЛАЙЧУК
По материалам газеты "Юридичний вісник України" №24 від 15-21 червня 2002 року;